“Учитесь, читайте, чужому навчайтесь и свого не цурайтесь”
“Хто матір забуває, Того бог карає, Того діти цураються,
В хату не пускають”.
Видатний український поет Тарас Григорович Шевченко усе своє життя дуже переживав трагічне становище свого народу і чіткіше за інших бачив неправду та зло, що панували у той час. Все це Великий Кобзар дуже відчував тонкою душею митця, але нічим не міг цьому лихові зарадити. У своїх поезіях Т. Г. Шевченко змальовував сумні картини життя українського народу, “коли запрягають у тяжкі ярма.
Орють лихо, лихом засівають”, адже у всі часи найстрашнішим
“В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля”, – в одній із своїх поезій пише Т. Г. Шевченко. Він вважає, що кожен народ має право і всі підстави для формування своєї особистої культури. Та шукати передову культуру слід не “в чужому краю”, як це робили деякі тогочасні діячі літератури та мистецтва, а на рідній землі, яку треба любити всіма силами своєї душі, бо у цілому світі “немає другого Дніпра”. Іншої батьківщини на землі немає, сам поет це відчував дуже гостро, бо не один рік мусив жити далеко від України.
Більш
Ким? За що закуті?”. Т. Г. Шевченко намагається пояснити українцям, що вони нічим не гірші за інших, закликає не бути “рабами”, “гряззю” “підніжками” і “сміттям” для російських царів, польських королів чи ще когось. І якщо ми справді пишаємось тим, що ми нащадки легендарної слави запорозьких козаків, вчимося в них відвазі і волелюбності, то повинні покінчити з національним і соціальним безправ’ям. Справжнім українцям повинно бути не байдуже,
“…чиєю кров’ю Ота земля напоєна, Що картоплю родить…”
Вислів, що став крилатим, “І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь” ще раз доводить нам, що Т. Г. Шевченко був національно освіченою людиною з широкими суспільними поглядами. Великий Кобзар радив своїм співвітчизникам брати все найкраще і найпрогресивніше з культур інших народів, але при цьому не забувати своєрідну національну культуру і приймати її за першооснову. “Бо хто матір забуває, того Бог карає, того діти цураються”, тобто, хто відмежовується від рідної культури і мови, той небезпечний для інших перевертень, бо мова, мистецтво – це найдорожчі скарби нашого народу, які треба леліяти, оберігати і примножувати. Усе життя поетові хотілося бачити рідний народ щасливим і вільним, а Україну – могутньою незалежною державою із своїми традиціями та звичаями.
Вже у 1845 році він передбачав, що революція неминуча і відчував, що “розкуються незабаром заковані люди”.
Мрії Великого Кобзаря здійснилися більше ніж через сто троків, але все ж таки здійснилися. І нехай наша рідна Україна знаходиться лише на початку розбудови вільного суспільства і нам ще дуже важко, але хочеться вірити, що колись і над нашою землею засяє зірка щастя, добробуту і справедливості.
“Не шукайте, не питайте Того, що немає І на небі: а не тілько На чужому полі. В своїй хаті й своя правда, І сила, і воля”.
Related posts:
- “Учітесь, читайте, і чужому навчайтесь, й свого не цурайтесь…” (за поемою Т. Шевченка “І мертвим, і живим…”) Рядки “Учітесь, читайте, і чужому навчайтесь, й свого не цурайтесь…” – духовний заповіт українцям. Ці рядки з відомого послання “І мертвим, і живим…” звернені до тогочасної інтелігенції. Шевченко добре знав, що більшість української інтелігенції відійшла від своєї мови і культури й діяла у сфері культури російської. Тарас Григорович Шевченко – поет-громадянин, який залишив нам, нащадкам, […]...
- Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь (3 варіант) Великий Кобзар тяжко переживає трагізм навколишнього життя; він чіткіше за інших бачить зло, неправду, що панують всюди, та не може цьому лиху зарадити. Поет змальовує страшні картини, коли “людей запрягають у тяжкі ярма. Орють лихо, лихом засівають”. Немає на землі страшнішого злочину, ніж позбавлення волі ні в чому не винної людини або й цілого народу. […]...
- Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь – ІІІ варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ III варіант Великий Кобзар тяжко переживає трагізм навколишнього життя; він чіткіше за інших бачить зло, неправду, що панують всюди, та не може цьому лиху зарадити. Поет змальовує страшні картини, коли “людей запрягають у тяжкі ярма. Орють лихо, лихом засівають”. Немає на землі страшнішого злочину, ніж позбавлення волі ні в […]...
- Твір на тему: “…Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь…” В найважчі моменти в житті українського народу, в житті нашої держави, коли могутні, деспотично-жорстокі імперії розділили Україну між собою й методично знищували нашу волю, звичаї, дух народний та прагнули за будь-яку ціну стерти нашу націю з лиця землі, з’явився Шевченко. Його поезія стала натхненням для всіх тих українців, що не могли звестись із колін, усіх […]...
- Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь (2 варіант) Хто з нас не читав ці рядки Тараса Шевченка у шкільному віці? Хто не повторював їх, ставши дорослою людиною? А взяті ці слова з палкого Шевченкового посланія “І мертвим, і живим, і ненарожденим землякам моїм… “. Окрім того, поет ставить питання про взаємовідносини інтелігенції і народу. Основне спрямування твору – викриття кріпосництва і лібералізму. Серед […]...
- “Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь…” Національний геній українського народу Т. Г. Шевченко зробив великий, можна сказати, неоціненний внесок у духовну скарбницю людства. Ставши символом своєї епохи, він вивів українську мову на світовий рівень. Ми щиро захоплюємося постаттю великого Кобзаря, його громадською принциповістю і моральною чистотою, почуттям соціальної і національної справедливості, прозрінням думки та високістю духу. Незабутнім для всього світу на […]...
- Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь. (Тарас Шевченко)(2) Хто із нас не читав ці рядки Тараса Шевченка у шкільному віці? Хто не повторював їх, ставши дорослою людиною? А взяті ці слова з палкого Шевченкового “посланія” “І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм… “. Окрім того, поет ставить питання про взаємовідносини інтелігенції і народу. Основне спрямування твору – викриття кріпосництва і лібералізму. Серед […]...
- Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь Ці слова великого українського поета аніскільки не втратили своєї актуальності сьогодні. На жаль, особливо болючою для сьогодення є проблема відірваності більшості українців від свого коріння, їх незнання свого походження, роду, історії краю, Вітчизни. Та чи тільки незнання є причиною нашого всенародного лиха? Звичайно, що болючим є сам факт небажання знати свою рідну мову, зберігати і […]...
- “Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого пе цурайтесь…” голос Кобзаря У славнозвісному посланні “І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм…” Шевченко звертається до національної інтелігенції, ліберального панства із закликом учитися, освідчуватися. Поет прагне, з одного боку, висміяти, осудити жорстоке ставлення до кріпаків, з другого – вплинути на певні кола українського ліберального дворянства та інтелігенцію. Якщо ви прочитаєте твір, то побачите, що Шевченко розроблює в […]...
- Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь. (Тарас Шевченко) Україно! Якою сумною й трагічною була твоя доля! Єдина на світі країна, народ якої тривалий час був позбавлений власної історії, не мав своєї держави. Хто тільки не топтав Україну! Віддавали її на поталу і Литві, і Польщі, і Австрії, і Московщині. Віками терзали співучу душу України, виймали з неї серце, втоптували в гній людську мову, […]...
- “Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь” Неоціненними скарбами наповнив духовну скарбницю людства національний геній українського народу Тарас Григорович Шевченко. У своїй творчості митець сягнув вершин письменницької майстерності, підкорив висоти поетичної краси. Він став символом своєї епохи і вивів українську мову та культуру на світовий рівень. Його неперевершені творіння, досконалі за формою та глибокі за змістом, сіють зерна світла й добра, палахкотять […]...
- Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь – І варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант Україно! Якою сумною й трагічною була твоя доля! Єдина на світі країна, народ якої тривалий час був позбавлений власної історії, не мав своєї держави. Хто тільки не топтав Україну! Віддавали її на поталу і Литві, і Польщі, і Австрії, і Московщині. Віками терзали співучу душу України, виймали […]...
- Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, і свого не цурайтесь… ( Тарас Шевченко ) … Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, і свого не цуpайтесь… ( Таpас Шевченко ) Вдумаймося в ці слова великого сина укpаїнського наpоду. Це духовний заповіт усім. Ці pядки з відомого послання “І меpтвим, і живим… ” звеpнені до тогочасної інтелігенції. Шевченко зустpічався з “малоpосійськими” двоpянами, які засуджували кpіпосництво, миколаївську pеакцію. Значна більшість з них, одеpжавши […]...
- “І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь” – І варіант 8 клас “ І варіант Ці слова належать українському генію Т. Шевченку. Усе своє життя присвятив поет на те, щоб відродити в серцях українців любов до рідної землі. Але Кобзар навчав і чужого не цуратися. Якщо подумати, то це дуже справеддиво. Звичайно, не треба кидатися у крайності бути патріотом і ненавидіти все іноземне, або навпаки. […]...
- І чужому научайтесь, і свого не цурайтесь Інтелектуальна хвиля з головою накрила людство нового тисячоліття. Ми досягли висот комп’ютерної технології, злилися в одвічне ціле з Інтернетом. Все, що раніше було запроваджено на оді, прийшло і до нас. Це, звичайно, має для нас велику користь. Разом із цим до нас прийшло іноземне телебачення, пісні. Молодь більше орієнтується в закордонних придбаннях, але Втрачає орієнтир […]...
- Твір Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, і свого не цуpайтесь Таpас Шевченко …Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, і свого не цуpайтесь… ( Таpас Шевченко ) Вдумаймося в ці слова великого сина укpаїнського наpоду. Це духовний заповіт усім. Ці pядки з відомого послання “І меpтвим, і живим…” звеpнені до тогочасної інтелігенції. Шевченко зустpічався з “малоpосійськими” двоpянами, які засуджували кpіпосництво, миколаївську pеакцію. Значна більшість з них, одеpжавши за коpдоном […]...
- “І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь”&;amp;#039 Чомусь мені запам’ятався цьогорічний День знань. Ми всі зустрілись після літа й помітили, що подорослішали, якось змінилися зовні. Над шкільним подвір’ям лилися українські вірші, потім хлопці в національних костюмах винесли нашу святиню – жовто-блакитний прапор, залунав гімн, але на це ніхто не звернув уваги – усі продовжували обговорювати канікули. А мені раптом подумалось, що в […]...
- “І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь”&;amp;;#039 Чомусь мені запам’ятався цьогорічний День знань. Ми всі зустрілись після літа й помітили, що подорослішали, якось змінилися зовні. Над шкільним подвір’ям лилися українські вірші, потім хлопці в національних костюмах винесли нашу святиню – жовто-блакитний прапор, залунав гімн, але на це ніхто не звернув уваги – усі продовжували обговорювати канікули. А мені раптом подумалось, що в […]...
- “І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь” II варіант Чомусь мені запам’ятався цьогорічний День знань. Ми всі зустрілись після літа й помітили, що подорослішали, якось змінилися зовні. Над шкільним подвір’ям лилися українські вірші, потім хлопці в національних костюмах винесли нашу святиню – жовто-блакитний прапор, залунав гімн, але на це ніхто не звернув уваги – усі продовжували обговорювати канікули. А мені раптом подумалось, […]...
- “І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь” – ІІ варіант 8 клас “ II варіант Чомусь мені запам’ятався цьогорічний День знань. Ми всі зустрілись після літа й помітили, що подорослішали, якось змінилися зовні. Над шкільним подвір’ям лилися українські вірші, потім хлопці в національних костюмах винесли нашу святиню – жовто-блакитний прапор, залунав гімн, але на це ніхто не звернув уваги – усі продовжували обговорювати канікули. А […]...
- “Учітеся, читайте, і чужому научайтесь…” Пізнати материк рідної культури можна лише тоді, коли вивчати її в системі світової. Предмет української літератури до того спримітизувався, що навіть імена таких блискучих перекладачів, як Агатангем Кримських, Микола Зеров, Борис Тен, Микола Лукаш, були, а почасти й донині залишаються для нас майже невідомими, не кажучи вже про такі проблеми, як світові сюжети Лесі Українки, […]...
- Віднайдіть “свого Кобзаря” Таких пекельних нот не чули люде, Які на серці в тебе звірство брало. Пантелеймон Куліш. “До Шевченка” Хто є Шевченко для сучасного українця? “Шевченко – наше все. Поет. Геній” – почуєте ви від пересічного громадянина. А що він за людина, чим жив, як мучився, карався, зневірявся? Це вже мало кого цікавить. Він – символ України, […]...
- Фейлетон О. Чорногуза “Як вибрати ім’я” як осуд рабського поклоніння чужому В. САМІЙЛЕНКО, О. ЧОРНОГУЗ, ОСТАП ВИШНЯ 8 КЛАС УКРАЇНСЬКИЙ ГУМОР ТА САТИРА В. САМІЙЛЕНКО, О. ЧОРНОГУЗ, ОСТАП ВИШНЯ Фейлетон О. Чорногуза “Як вибрати ім’я” як осуд рабського поклоніння чужому “Мені зараз хочеться написати твір про рабів тіней, тіней вчорашнього дня Відомо ж – раби бояться всього, навіть власної тіні, яка раптом під сонячним промінням їм, не доведи, Боже, випрямить спину і […]...
- Твір на тему ” У чому інтерес Старицького до проблеми мистецького життя свого часу?” Колись М. Старицький написав І. Франкові: “Я думаю, що моя сила найбільша у драмі”. Ці його слова стали пророчими, бо його п’єси стали невмирущими і досі їх ставлять у українських театрах. Таке ставлення до творчості письменника цілком закономірне, бо у всіх, без винятку, драматичних творах М. Старицького ми можемо побачити повноцінні характери людей, які діють […]...
- “Що я можу зробити сьогодні для свого завтра?” Дуже часто можна стати свідком того, як люди шкодують про своє минуле, про те, що щось не було зроблено або виконано. Як правило, такий жаль дійсно має під собою підстави. Базис будь-якого успіху закладається задовго до того, як цей успіх дійсно з’являється. Не буває занадто швидкого успіху без тривалої підготовки, старання і ефективного подолання всіх […]...
- Чому ми повинні знати історію свого народу? Народ, що не знає своєї історії, Є народ сліпців. О. Довженко Відомий філософ доби Відродження сказав: “Рослина без коріння всихає, людина без минулого не живе”. У XVII столітті, коли європейські митці та науковці почали активно вивчати історичну спадщину своїх народів задля доведення самобутності й оригінальності культури кожного з них, ці слова стали символічними. Сьогодні, у […]...
- “Яке щастя дивитись відкрито в очі свого народу!” (За творчістю Остапа Вишні) Творчість Остапа Вишні здивувала і вразила мене по-справжньому, як кажуть, “припала до душі”. В історії літератури багато було талановитих письменників. Читач завжди оцінить глибоку трагедійність твору, психологізм. Ми вже звикли до цього і, тримаючи у руках непрочитану книгу, ніби ступаючи ногою на невідому землю, очікуємо натрапити на складний сюжет, інтригу, переживання і страждання. Такі твори […]...
- Т. Шевченко недосяжний не тільки у силі любові до свого народу, а й у нищівній критиці на його адресу. Чи немає у цьому парадокса? Т. Шевченко як геніальний виразник сподівань і прагнень свого народу, як захисник його інтересів любив той народ синівською любов’ю. Народ і Україна – його найбільші святині й водночас найбільша мука, бо ж їх бідами, їх неволею він не просто карався, він через них дочасно згорів, взявши на себе у найчорніші для України часи весь тягар […]...
- Я – син свого народу (твір-роздум на суспільну тему) План I. Відчуття причетності до свого народу. II. Моя доля – Україна. 1. Дитячі спогади. 2. З любов’ю до матері Батьківщини. 3. У пошуках щастя. III. Рухати Україну вперед мені під силу. Жоден філософ не може точно сказати, коли до людини приходить відчуття належності до свого народу. І хіба можливі тут узагальнення? Напевне, ні. Але […]...
- “Усвідомлена любов до свого народу не поєднувана з ненавистю до інших” (Д. Лихачев) Академік Дмитро Лихачов залишив сучасній молоді чимало мудрих і добрих повчань: про ставлення до старших і до батьківщини, про освіту, культуру, про добро і зло, про любов і ненависть і багато про що інше. Але головне в тому, що він свої наставляння не нав’язує, а пропонує їх м’яко і тактовно, тому вони западають у душу. […]...
- Відчуття причетності до свого народу Жоден філософ не може точно сказати, коли до людини приходить відчуття належності до свого народу. І хіба можливі тут узагальнення? Напевне, ні. Але всі стежки ведуть у дитинство. Мені було лише три роки, коли було проголошено Незалежність України, але я добре пам’ятаю, що це було свято. На центральному майдані міста купчилися люди. Майоріли блакитно-жовті прапори. […]...
- Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм (“Щоденник” О. Довженка) Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм (“Щоденник” О. Довженка) I. Любов О. Довженка до свого народу. (Олександр Довженко любив свій край, свій народ. Його твори, за висловом М. Рильського, “… по вінця напоєні любов’ю до рідного краю, до трудового народу, до України з її великим, але скорботним минулим, з її великим і […]...
- Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм (“Щоденник’ О. Довженка) І. Любов О. Довженка до свого народу. (Олександр Довженко любив свій край, свій народ. Його твори, за висловом М. Рильського, “…по вінця напоєні любов’ю до рідного краю, до трудового народу, до України з її великим, але скорботним минулим, з її великим і радісним майбутнім”. У своєму “Щоденнику” автор лише кілька рядків присвятив дружині, своїй хворобі […]...
- І чужому научайтесь… – крилаті вирази І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь Цитата з поеми Т. Г. Шевченка “І мертвим, і живим…” (1845). Учітеся, брати мої, Думайте, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь. Слова ці свідчать про відсутність у поета національної обмеженості; використовуються з цим же значенням. – Ну, що ж, ясна проблема мовна, А я й не […]...
- В. Близнець – дитячий письменник за природою свого таланту Коли В. Близнець розпочав свою літературну діяльність? В. Близнець мав вищу освіту, 1957 р. закінчив факультет журналістики Київського університету. Публікуватися почав 1959 р. Він умів розглядати проблему цілісно від початку, відкривати нове. Звідси й закономірний інтерес до історії народу в таких творах, як “Паруси над степом” (1965), “Древляни” (!%8), “Земля світляків”, “Женя й Синько”. Які […]...
- Іван Корсак – Борозна у чужому полі То славетна родина: старшого брата Степана Тимошенка звуть батьком амери-канської прикладної механіки, середульший Сергій – міністр УНР, знаковий архітектор, посол і сенатор польського сейму, молодший Володипир член уряду Рузвельта. А ще Сергіїв син Олександр був головним архітектором Вашингтонського метро та зводив хмарочоси в Нью-Йорку… Шкода, звісно, що так випало мало їм свій край розбудовувати, більше […]...
- Кожна людина – коваль свого щастя Кожна людина прагне щастя. У всіх нас у житті бували хвилини неймовірної радості, задоволення та піднесення, які ми ніколи не забудемо. І нам хочеться відчувати себе так завжди. Навіть вітаючи одне одного зі святами, ми обов’язково зичимо щастя. Щастя – це внутрішній стан спокою, радості, піднесення та вдоволення собою. Люди відчувають його, коли знаходяться поруч […]...
- Онєгін і Печорин: передові люди свого часу Незважаючи на різницю епох, у які створювалися образи, – Онєгін в епоху декабризму, вільнодумства, в епоху мріянь і надій на швидке перетворення суспільного лада, Печорин – під час жорстокого миколаївського режиму, що пішов слідом за розгромом повстання декабристів, – і той і іншої незадоволені життям, не знаходять застосування своїм незвичайним силам і від цього змушені […]...
- Відкриваю свого Тичину Кажуть, поети розквітають раз на віку. Якщо це правда, то Павло Тичина розцвів у молоді роки, коли з’явилися “Сонячні кларнети” (1918), “Замість сонетів і октав”, “Плуг” (1920), “В космічному оркестрі” (1921), “Золотий гомін” (1922), “Вітер з України” (1924). Це справді неперевершена, видатна поезія, в якій переплелись і краса людських почуттів, і сприйняття революції і громадянської […]...
- Чому важливо додержувати свого слова У сиву давнину ще не винайшли папір, а укладати угоди вже було треба. Тоді вожді ворогуючих племен зустрічалися між собою, домовлялися про мир і, замість підписів у тексті угоди, казали один одному: “Чесне слово” або якісь подібні слова. Така угода вважалася священною, а її порушник – справжнім злочинцем, якого обов’язково скарають могутні боги. Наші сучасники […]...