Утвердження критичного реалізму у Тараса Шевченка
Реферат з української літератури
Утвердження критичного реалізму у Тараса Шевченка
Дальше поглиблення кризи самодержавно-кріпосницького ладу, розклад феодальних відносин та інтенсивне зростання капіталізму в Росії в 40-60-х pp. XIX ст. загострили соціальні й політичні конфлікти, активізували суспільне життя в країні. Це був період, коли всі питання зводилися до проблеми ліквідації кріпацтва, а “передова думка Росії під гнітом небачено дикого і реакційного царизму жадібно шукала правильної революційної теорії”.
Програма товариства
Боротьба проти численних залишків кріпосництва ще протягом багатьох десятиліть становила глибинну суть суспільно-економічного життя Росії, соціальну основу
Вихід у 1840 р. “Кобзаря” Т. Шевченка знаменував початок нової доби в історії літератури і всього суспільного життя українського народу. Увібравши найкращі традиції багатовікової народнопоетичної і писемної культури, вирісши на грунті визвольних прагнень уярмлених мас, творчість Шевченка справила значний вплив на духовний розвиток народу, характер і спрямування культури багатьох наступних поколінь.
Ідеї заснування періодичних видань українською мовою виношували Г. Квітка-Основ’яненко, І. Срезневський, П. Гулак-Артемовський, М. Максимович, А. Метлинський, Є. Гребінка, а згодом Т. Шевченко, М. Костомаров, П. Куліш, І. Бецький, але на перешкоді ставали суворі цензурні умови та урядові заборони.
Цікава побутовими деталями, “Наталя” ідеалізує тогочасне селянське життя. В дусі сентиментальної чутливості у творі поетизуються матеріальний достаток, господарська і куркульська хватка, а традиційний міф про можливість збагачення далеко від рідних країв обгрунтовується релігійним почуттям героїв та сприянням “пречистої”. Зображені в поемі картини життя давали, за словами І. Франка, “зовсім невірне поняття про тодішню кріпацьку Україну”.
Шевченко великий не тільки тим, що мав геніальний поетичний хист, а й тим, що присвятив його справі визволення трудящих, що був поетом-революціонером, учасником суспільно-визвольного руху, його значення в розвитку передової вітчизняної суспільної думки, соціальної і національної свідомості народу не менше, ніж в історії поезії.
Дитячі враження залишили глибокий слід у свідомості Шевченка і мали величезний вплив на формування його особистості й на всю творчість. Уже в дитинстві він відчув на собі, що таке кріпацтво, сваволя поміщиків, знущання сильного над слабим, голод, сирітство і виснажлива праця.
Вірші Шевченко почав писати ще кріпаком, за його свідченням, у 1837 р.
Щоправда, в ранніх творах Шевченка майже немає безпосереднього викриття самодержавства й кріпосництва. Поет осуджує сучасний лад переважно в історичних творах у формі алюзій, протиставляючи сучасності героїчне минуле. Приховану думку про ворожість народові кріпосницької дійсності несуть у собі і ліричні персонажі – це люди нещасливої долі. Безпосередньо тему кріпацтва Шевченко вперше порушує в поемі “Слепая”, в якій гостро осуджує поміщицьку мораль.
Але тут осудження кріпосництва має ще дещо романтично-абстрактний характер.
Народні перекази й пісні були основним джерелом героїко-історичної поеми “Гайдамаки”, присвяченій Коліївщині – антифеодальному повстанню 1768 р. на Правобережній Україні проти польської шляхти (використав поет також історичні праці й художні твори українських, російських і польських істориків і письменників про Коліївщину). В умовах кріпосницької Росії поема, в якій возвеличувалося народне повстання проти соціального й національного гноблення, сприймалася як найактуальніший твір революційного звучання. Головним героєм поеми є повсталий народ, узагальнений образ якого конкретизований в індивідуальних образах-персонажах Яреми, Гонти, Залізняка, Волоха та ін.
Сюжетна лінія наймита Яреми – у рядового учасника Коліївщини – це історія того, як народне повстання розпрямило пригноблену людину, в якої в боротьбі за волю “виросли крила”.
Ранній Шевченко – поет-романтик. Його романтизм має виразно революційні риси. Це романтизм протесту проти існуючої дійсності, в основі якого – мрія поета про кращу долю народу й утвердження його права й права окремої людини на свободу.
Оригінальність Шевченка-поета визначає не тільки його величезний і неповторний талант, а й його соціальна позиція поета пригноблених мас.
Саме визвольна боротьба селянства, речником якого виступив автор “Гайдамаків”, як і передова думка тогочасної Росії й України, живили його поезію. Шевченко-поет починався в Петербурзі, тодішньому центрі російського, визвольного руху й літературного життя.
На Україні поет на власні очі побачив розгул кріпосництва, сваволю поміщиків і чиновників, злиденне життя селянства і прийшов до висновку (до нього він був підготовлений своїм попереднім життям і передовою думкою Росії), що революція – єдиний шлях до соціального й національного визволення народу. Відтоді його творчість набуває відверто антисамодержавного й антикріпосницького спрямування.
Твори періоду “трьох літ” написані рукою зрілого майстра і свідомого “мужицького” революціонера, який віддав свій талант визволенню народних мас. Шевченкова поезія охоплює тепер значно ширше коло явищ суспільного буття, а художнє відтворення дійсності стає класово спрямованішим, соціально конкретнішим і аналітичнішим, ніж раніше. У його творчості цих років домінує громадянська поезія революційного змісту, не розрахована на цензурний друк.
Віднині політична поезія автора “Сну” й “Кавказу” – важливий складовий елемент революційного процесу не тільки на Україні, а й у всій Російській імперії. У творах періоду “трьох літ” політичні ідеї поета стають його художніми ідеями й визначальним формотворчим чинником поезії. Саме ідейна позиція Шевченка – поета “мужицької революції” – зумовила його звернення до політичної сатири, інвективи, викривального монологу, до образів найширших художніх узагальнень.
Його революційні поезії одверто “підбурливі”, спрямовані на активний вплив на свідомість читача. І водночас вони наскрізь ліричні.
Поема “Сон” (з підзаголовком “комедія”) – перший сатиричний твір Шевченка і перший у новій українській літературі твір політичної сатири, спрямованої проти соціального й національного гноблення українського народу, проти підвалин тодішнього соціально-політичного ладу – самодержавства, кріпосництва, церкви – та проти рабської покірливості мас. Написана до появи сатири Салтикова-Щедріна, до кращих сатиричних творів Некрасова, до листа Бєлінського Гоголю, до приходу в літературу Чернишевського, Добролюбова й поетів “Искры”, поема “Сон” стала принципово новим явищем у літературі не лише України, а й усієї Росії. В ній вперше в історії сатири самодержавство викривалося з позицій кріпосного селянства, яке усвідомило себе (в особі Шевченка) політично.
Перша сатира Шевченка стала першою сатирою вітчизняної революційної демократії і поставила його в один ряд з найвидатнішими сатириками світової літератури.
Поет малює викривальні картини покріпаченої України (“опухла дитина, голоднеє мре, а мати пшеницю на панщині жне”), сибірської каторги (перший в українській літературі образ покараного революціонера – “царя волі”), Петербурга. “Раю” для людей він не знаходить, існує той “рай” тільки для царя і його вельмож. У поемі “Сон” Шевченко вперше в українській літературі створює узагальнену художню панораму соціально-політичного буття царської Росії у його найсуттєвіших виявах. Це насамперед кріпосництво (образ українського села), рекрутчина і солдатчина, політичний терор (образ сибірської каторги).
Це цар і його поплічники (сцени в палаці). Це суспільно пасивний загал (“недобитки православні”). Це кричущі соціальні суперечності міста (“Уже вбогі ворушились… “.
Помітно збільшується кількість поезій соціально-побутового змісту, на теми життя кріпацького села. В умовах кріпосницької Росії соціально-побутова тема, якій поет надавав виразно викривального спрямування, набувала політичного значення. За гостротою викриття кріпосницького ладу на рівні побуту соціально-побутові вірші й поеми періоду заслання близькі до політичних поезій “трьох літ”.
Трагізм людської долі в “темному царстві” самодержавно-кріпосницького ладу і водночас здатність людини протистояти нелюдським суспільним обставинам – домінуюча тема “невільницької” поезії Шевченка.
На засланні Шевченко написав дев’ять соціально-побутових поем на сюжети з життя українського села. П’ять з них – “Княжна”, “Варнак”, “Меж скалами, неначе злодій”, “Марина” (“Неначе цвяшок, в серце вбитий”), “Якби тобі довелося” – одверто антикріпосницькі. Кожна з цих поем – розповідь про те, як кріпосницький лад ламає й калічить людські долі.
Так, у поемі “Княжна” пан “дочку й теличку однімає у мужика”, наживається на голоді, гвалтує власну дочку. У поемі “Варнак” пан знеславлює наречену кріпака. У поемі “Марина” поміщик віддає в солдати кріпака, щоб зробити своєю коханкою його молоду.
Схожа колізія й у поемі “Меж скалами, неначе злодій”. У поемі “Якби тобі довелося” панич намагається згвалтувати дівчину-кріпачку. Як бачимо, сюжетні колізії цих антикріпосницьких поем досить схожі: майже всі вони варіюють мотив збезчещення паном селянки (варіації того самого мотиву, як зазначалося,- характерна риса художньої індивідуальності поета). Такий аспект викриття кріпосництва через побут (зображення морального звиродніння панства і безправності кріпаків) не новий у поезії Шевченка (“Слепая”, “Осика”).
Та в соціально-побутових поемах років заслання з’являється й новий мотив – мотив стихійного опору скривджених панській сваволі (“Варнак”, “Марина”, “Якби тобі довелося”).
Образам кріпосників-“нелюдів” протистоять індивідуалізовані образи позитивних героїв – селян. Це вже не персоніфіковані “обставини”, а особистості з індивідуальною психологією. Як і в попередні роки, поет створює образи “праведників”, в яких втілює свій етичний ідеал життя “по правді”.
Таким є образ “праведного” Максима (“Москалева криниця”), який бачить своє призначення на землі в тому, щоб творити добро людям. Таким є один з найпривабливіших жіночих образів Шевченка – героїні поеми “Якби тобі довелося”, яка пішла в Сибір за хлопцем, що врятував її від панича-гвалтівника. Таким є образ Петруся з однойменної поеми, який взяв на себе провину своєї коханки-генеральші.
Майже всі Шевченкові позитивні герої – безвинні жертви суспільного ладу. І не тільки жертви, а й месники й протестанти. Кріпачка Марина зарізала пана (“Марина”). Хлопець-кріпак заколов вилами панича-гвалтівника (“Якби тобі довелося”). Народним месником стає герой поеми “Варнак”. Соціально активних героїв поет знаходить тепер не тільки в минулому України, а й у тогочасній дійсності.
Те, що його герої з народу типу Варнака й Марини – стихійні протестанти, відповідало рівневі суспільної свідомості мас тієї доби.
У 1852-1857 pp. y Новопетровському укріпленні Шевченко написав російською мовою ряд повістей, з яких збереглося дев’ять – “Наймичка”, “Варнак”, “Княгиня”, “Музыкант”, “Несчастный”, “Капитанша”, “Близнецы”, “Художник”, “Прогулка с удовольствием и не без морали”. Втрачено текст “Повести о безродном Петрусе”. За словами Шевченка, він написав їх близько двадцяти.
Конкретний зміст революційних поезій Шевченка останніх років життя визначала насамперед боротьба революційної демократії за розв’язання селянського питання в інтересах народу.
Ось характерна для Шевченка медитація, якою завершується вірш “О люди! люди небораки!”:
Чи буде суд! Чи буде кара!
Царям, царятам на землі?
Чи буде правда меж людьми?
Повинна буть, бо сонце стане
І осквернену землю спалить (2, 411).
Ці рядки характерні для Шевченка експресивним стилем, “вибуховістю” переживання ліричного “моменту”, так і драматизмом поетичної думки, породженої спостереженням і осмисленням суперечностей буття тогочасного суспільства.
2
Related posts:
- Охарактеризуйте образи-символи поеми Тараса Шевченка “Кавказ” Поема “Кавказ” (1845) була написана під безпосереднім враженням від звістки про загибель підчас кавказької війни Якова де Бальмена, полтавського поміщика, приятеля Шевченка. Однак емоційна реакція на смерть друга поєдналась у поемі з роздумами про загарбницький характер війни, яку вело російське самодержавство на Кавказі, проводячи імперську колонізаторську політику. Початковий пейзаж поеми зображує величаву і водночас трагічну […]...
- Героїчне минуле українського народу у творах Тараса Шевченка Тарас Шевченко – геніальний український поет, художник, мислитель, ідеї якого одухотворюють і кличуть до свободи. Він любив свй народ, оспівував його мудрість, працьовитість, щире серце, боровся за його волю. Тому і став національним пророком, українським Мойсеєм, що вивів свою націю з рабства і просвітив їй шлях до незалежності. Однією з головних тем творчості Шевченка усіх […]...
- Сатиричне зображення царської імперії у поемах Тараса Шевченка “Сон” і “Кавказ” Сатиричне зображення царської імперії у поемах Тараса Шевченка “Сон” і “Кавказ” Усе має свій початок. І хоча сьогодні неможливо сказати, хто першим почав складати пісні, проте ми знаємо автора першого в українській літературі сатирично-політичного твору – це Тарас Григорович Шевченко, а сам твір, відповідно – поема “Сон”, написана 1844 року. Через рік великий Кобзар знову […]...
- “Героїчне минуле українського народу у творах Тараса Шевченка” Тарас Григорович Шевченко – видатний український поет, мислитель і художник, творчість якого одухотворяє і кличе до свободи. Він дуже любив свій народ, оспівував його щире серце, працьовитість, мудрість, боровся за його волю та незалежність. Мабуть, саме тому і став поет справжнім національним пророком свого часу, своєрідним українським Мойсеєм, якій вивів своїх співвітчизників з неволі і […]...
- Аналіз поеми Тараса Шевченка “Кавказ” Тематичним продовженням поеми “Сон” є поема “Кавказ”, присвячена щирому другові Тараса Шевченка Якову де Бальмену, який загинув на Кавказі під час війни з горцями. “Кавказ” – ще одна геніальна політична сатира Шевченка. Твір не має жанрових ознак поеми, бо в ньому немає сюжету і персонажів. Але він є згустком ідей, спрямованих на викриття царизму, його […]...
- Олександр Іванович Купрін – яскравий представник школи критичного реалізму XX століття Критичний реалізм, як напрям, народився ще в XIX столітті. У XX столітті він знайшов своє вираження у творчості багатьох відомих письменників. Серед них О. І. Купрін, про який Паустовський писав: “Ми повинні бути вдячні Купріну, за його глибоку людяність, за його найтонший талант, за любов до своєї країни і величезну віру в щастя свого народу, […]...
- Образ народного співця в поезії Тараса Шевченка Образ народного співця в поезії Тараса Шевченка В Україні “родилась, гарцювала козацька воля”. І про неї добрим людям. Кобзарі співають, Все співають, як діялось, Сліпі небораки, Бо дотепні… Це уривок із поезії Шевченка “Думи мої, думи мої… “. Ці слова – правдивий пролог до першої збірки Шевченка і до всієї його творчості. Назва її дала […]...
- Прометей – символічний образ нескореного народу (за поемою “Кавказ” Тараса Шевченка) Титан Прометей – це герой давньогрецької міфології. Але він став улюбленим персонажем з творів світового мистецтва (літератури, живопису), перетворившись у символ невичерпних сил народу, його стійкості у боротьбі проти ворогів, ставши символом жертовності в ім’я перемоги світла, правди і розуму. Яскравим доказом цього є прекрасна поема Т. Г. Шевченка, ця огненна сатира на загарбницьку колоніальну […]...
- Образи кріпаків у творчості Тараса Шевченка і Марка Вовчка Через усю творчість Тараса Шевченка червоною ниткою проходить тема страждання покріпаченої України, уярмленого, поневоленого рідного народу. Безпосередньо тему кріпацтва Кобзар уперше порушує у поемі “Сліпа”, в якій гостро засуджує поміщицьку мораль і показує повну залежність кріпаків від сваволі пана. Як правило, герої з народу шевченкових соціально-побутових та історично-побутових поем наділені рисами ідеальності. В образах Ганни […]...
- БЕСІДА-РОЗПОВІДЬ ПРО ТАРАСА ШЕВЧЕНКА. ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТУ “ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО” І ВІРША Т. ШЕВЧЕНКА “ТЕЧЕ ВОДА З-ПІД ЯВОРА” Мета: розказати учням про Тараса Шевченка; формувати навички виразного читання; розвивати пізнавальну активність дітей, мовлення, мислення; виховувати любов до читання. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка 1) Робота над скоромовкою. Спить старий сердитий сом, Сому сниться сьомий сон. Сонце пестить поплавок, Сом сопе на весь ставок. 2) […]...
- Зображення незламності народу в поемі Тараса Шевченка “Кавказ” Одним з найяскравіших, найпристрасніших творів великого українського поета є поема “Кавказ”. Хоч там і не йдеться про нашу Батьківщину, проте ми, проймаючись болем кавказьких народів, щиро бажаючи їм перемогти лютого ворога – самодержавну Росію, замислюємося також і про долю рідного народу, про його боротьбу за власну свободу. Поет заповідав своїм співвітчизникам ніколи не миритися з […]...
- Героїчне минуле українського народу в творчості Тараса Шевченка У творчості Т. Г. Шевченка значне місце посідає поезія, яка за змістом, проблематикою і мистецькою вартістю є важливою часткою його поетичного доробку. Це твори, в яких так чи інакше наявна історична тема. Серед них історичні поеми і вірші, сюжети яких відтворюють реальні події минулого України або героями яких є історичні діячі (“Трасова ніч”, “Іван Підкова”, […]...
- Я не засуджую традицій (роздуми над “Катериною” Тараса Шевченка) Я не засуджую традицій (роздуми над “Катериною” Тараса Шевченка) Реалістична соціально-побутова поема “Катерина” Т. Шевченка посідає серед його ранніх творів особливе місце. Цей лірично-епічний твір – схвильована і хвилююча розповідь про горе та поневіряння збезчещеної селянської дівчини. Поема містить численні ліричні відступи-роздуми, у яких поет висловлює свої думки й почуття з приводу життя Катерини та […]...
- Твір на тему “Образ матері у творах Тараса Шевченка” Щирий і високий людський ідеал жінки-матері бездоганно втілений у творах великого українського поета Тараса Григоровича Шевченка. Він майстерно змальовує у своїх поемах жіночі долі, які сповнені тяжких турбот. Романтичні аспекти жіночого життя висвітлені у поемі “Катерина”, реалістично-побутові – в поемі “Наймичка” та символічні – у поемі “Марія”. Тарас Шевченко пояснював важкі випробування, які життя посилало […]...
- “Хто винен у поемі “Катерина” Тараса Шевченка?” У поемі видатного українського поета і громадського діяча Тараса Шевченка розповідається трагічна історія Катерини та її дитини. Історія ця особливо актуальна для тих часів, які Тарас Шевченко зобразив у поемі. При цьому не можна сказати, що ця поема повністю втратила свою актуальність сьогодні. Саме з цієї причини на самому початку поеми Тарас Шевченко застерігає щодо […]...
- Любов до Батьківщини в поезії Тараса Шевченка (За віршами “Сонце заходить, гори чорніють… ” та “І виріс я на чужині… “) З дитячих років Великий Кобзар глибоко співчував людському стражданню. Чуйна й людяна дитина, він переймався нещастями покривджених. Ще юнаком Тарас жадібно вслухався в сумні оповіді про минуле українського народу, про кривди, які чинили над ним, про його одвічний душевний біль. Вже в зрілі роки, перебуваючи в засланні, Тарас Шевченко написав хвилюючий вірш “І виріс я […]...
- “Національна проблематика у творчості Тараса Шевченка періоду трьох літ” Творчість кожного письменника можна умовно розділити на якісь періоди. Для кожного періоду діяльності будь-якого письменника, особливо поета, характерні деякі особливості. Це пов’язано з творчим розвитком письменника і його особистим досвідом, який також впливає на його творчість, іноді такий вплив досить серйозно. Саме з цієї причини настільки важливо виділяти певні періоди діяльності письменників. Однією з основних […]...
- Образ Катерини в однойменній поемі Тараса Шевченка Образ Катерини в однойменній поемі Тараса Шевченка Катерина… В уяві відразу ж постає овіяний смутком образ Катерини з однойменної поеми Шевченка. У латаній свитині, з дитиною на руках, “на плечах торбина, а в руках ціпок”. Ціпок, яким захищала вона себе, свого сина від злих собак, злих людей, злої долі. Та хіба ж захистить він її, […]...
- Героїчне минуле українського народу у творчості Тараса Шевченка Ще в ранньому дитинстві Тарас Шевченко захоплювався славним і героїчним минулим українського народу. Із розповідей старого діда Івана оживали в уяві хлопчика мужні лицарі-козаки, їхні далекі походи на ворога. Усе почуте назавжди закарбовувалося в його пам’яті. Минули роки. Коли поет навчався в Петербурзькій Академії мистецтв, у нього виник задум створити ілюстрований альбом “Живописна Україна”, який […]...
- Мрії Тараса Шевченка про майбутнє Доля рідного народу, його духовне надбання були для Тараса Григоровича Шевченка метою його життя. Ціла епоха говорила про себе його словами від імені народу. Феномен Шевченка відбиває нашу національну природу, наше світосприймання, наше минуле, надію на майбутнє. Він символізує душу українського народу, втілює його гідність, дух, пам’ять. Т. Г. Шевченко для нас більше, ніж великий […]...
- Трагізм образу матері в поемі Тараса Шевченка “Наймичка” Мабуть, немає в українській літературі трагічнішого образу, ніж образ матері в поемі Шевченка “Наймичка”. Сам втративши матір неповних дванадцяти років, поет крізь усе життя проніс трепетне почуття любові і ніжності до Жінки, Матері, Берегині. Тому і не може бути нічого гіршого, страшнішого для матері, аніж втрата власної дитини, плоті від плоті і крові від крові […]...
- Зображення величі і краси козацької звитяги у творчості Тараса Шевченка Шевченко як геніальний виразник сподівань і прагнень свого народу, як захисник його інтересів любив той народ синівською любов’ю. Народ і Україна – то його найбільші святині. Найбільша мука, бо ж їх бідами, їх неволею він не просто карався, а дочасно згорів, взявши на себе важкий тягар її соціального і національного визволення. І як історик свого […]...
- Сатиричне зображення царської імперії у поемах Тараса Шевченка “Сон” і “Кавказ” Чи довго ще на сім світі Катам панувати? Т. Г. Шевченко Тарас Шевченко належить до найбільших народних поетів всесвітньої історії літератури. Його поезія національна й інтернаціональна. Він підніс не тільки тему українського народу, що стогнав під гнітом царизму, але й інших поневолених націй. У своїх творах великий поет пристрасно ставав на захист гноблених, викриваючи й […]...
- Іду душею до Тараса (Моє ставлення до Тараса Шевченка) Іду душею до Тараса (Моє ставлення до Тараса Шевченка) Учителю, стою перед тобою, Малий, вчарований до німоти. Хто ще умів любити так, як ти, Хто кликати умів ще так до бою, Кого ще так боялися кати! Так звучить вірш Дмитра Павличка “До Франка”, але ці слова відтворюють і моє ставлення до Т. Г. Шевченка. Справді, […]...
- Образ України у творчості Тараса Шевченка Образ України у творчості Тараса Шевченка “Я так люблю Мою Україну убогу, Що прокляну святого Бога, За неї душу погублю!” / Т. Шевченко / Він був сином мужика і став володарем у царстві духу. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам […]...
- Жіноча доля у творчості Тараса Шевченка Жіноча доля у творчості Тараса Шевченка Поряд з величними постатями героїчних борців, народних месників, поряд з історичними діячами визвольного руху у творчості Т. Г. Шевченка проходить прекрасний своєю моральною силою і чистотою образ трудящої жінки-матері, сестри, дівчини, коханої. “Такого полум’яного культу материнства, – писав М. Г. Рильський, – такого апофеозу жіночого кохання і жіночої муки […]...
- Моє розуміння “Заповіту” Тараса Шевченка Моє розуміння “Заповіту” Тараса Шевченка Читаючи вірш “Заповіт”, який був написаний великим Кобзарем, починаєш розуміти, як поет ставився до своєї батьківщини, як переживав за її сучасне і сподівався на краще майбутнє. Саме такий твір міг з’явитися тоді, коли поет відчував себе смертельно хворим. Кожна людина, яка проходить шлях через очищення хворобою або навіть смертю, ставить […]...
- Аналіз поеми Тараса Шевченка “Сон” Поема “Сон” – перша політично-сатирична поема у творчості поета. У цьому творі автор найповніше виразив політичні вимоги покріпаченого селянства. “Сон” – нищівна сатира на деспотичний режим Миколи І. Підзаголовок поеми (“Комедія”) вказує на його комічно-сатиричний характер. “Сон” написаний від першої особи у формі розповіді. Це дало авторові змогу виразити власне ставлення до зображуваних подій. Художній […]...
- Караюсь, мучусь, але не каюсь – життєве кредо Тараса Шевченка, поета, людини, революціонера-демократа Караюсь, мучусь, але не каюсь – життєве кредо Тараса Шевченка, поета, людини, революціонера-демократа “Караюсь, мучусь, але не каюсь” – під цими словами може підписатися кожна мужня людина альтруїстичних переконань, яка здатна на боротьбу і муки в ім’я щастя для всіх. І така стійкість, мужність, принциповість не дається людині з народженням. Все це виховується і гартується […]...
- Аналіз вірша Тараса Шевченка “Заповіт” Заповіт Т. Шевченка – патріотичний гімн. “Заповіт” Тараса Шевченка є бойовою програмою для закріпаченого народу, неповторним поетичним заповітом у світовій літературі. Твір був написаний у грудні 1845 року, коли Шевченко лежав хворий у Переяславі у знайомого лікаря А. Козачковського. Літературознавець Г. Нудько писав, що хоч поштовхом до написання вірша була тяжка хвороба автора, проте “причини, […]...
- Інтимна лірика Тараса Шевченка Інтимна лірика Тараса Шевченка Всі ми знаємо, що Тарас Григорович Шевченко присвятив усе своє життя служінню рідній Україні та боротьбі з її пригноблювачами. Він постає для усіх насамперед поетом-борцем. За блискучим зображенням героїчного минулого та страждань поневоленого безправного народу часом можна не помітити “іншого Шевченка” – тонкого лірика, якому не чуже усе людське, у тому […]...
- Героїчний характер образів поеми Тараса Шевченка “Гайдамаки” Найбільшим і найвизначнішим твором у ранній творчості Тараса Шевченка є історична поема “Гайдамаки”. її історична основа – селянське повстання на Правобережній Україні 1768 року – Коліївщина, одне з найбільших повстань українського народу проти польсько-шляхетського гноблення. Головний герой твору – повсталий народ. “Гайдамаки” – поема полум’яного, грізного народного гніву, породженого соціальною і національною кривдою: …Замучені руки […]...
- Нескореність (Після знайомства зі щоденником Тараса Шевченка) Поети – як діти: душа – відкрита, почуття – до людей щирі й трохи по-дивному наївні. Вони так беззахисно йдуть до людей, так щиро промовляють рядками своїх поезій, що хочеться їх і їхнє слово захистити від буденності й бруду. Ми кажемо: “Ліричний герой поезії… ” А я не можу відокремити ліричного героя від особистості поета, […]...
- Україна й українці у творчості Тараса Шевченка – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Україна й українці у творчості Тараса Шевчен Ка У мальовничому куточку нашої України, на Чернечій горі, спить вічним сном наш незабутній Тарас Шевченко. Унизу несе свої води могутній Дніпро, а з гори видно і “лани широкополі”, і милу його серцю Україну. Як мріяв, як заповідав… Майже все своє життя […]...
- Твір на тему – Образ народного співця в поезії Тараса Шевченка …А всім нам вкупі на землі Єдиномисліє подай І братолюбіє пошли. Т. Шевченко Безсмертне ім’я та неповторні твори Тараса Григоровича Шевченка вже півтора століття живуть у серцях людей, у мріях і надіях нашого народу, пробуджуючи щирі й благородні почуття. Тарас вийшов із народу, на власні очі бачив його тяжке життя, гіркі сльози, які сповнювали серце […]...
- Поема “Сон” Тараса Шевченка – нищівна суспільно-політична сатира на самодержавство Лютим ворогом рідного народу великий поет вважав самодержавну Росію. У поемі-комедії “Сон” ліричний герой уявно пролітає над Україною, Росією, може зазирнути у будь-який куточок неосяжної імперії. Що ж він там бачить? Летим. Дивлюся, аж світає, Край неба палає, Соловейко в темнім гаї Сонце зустрічає. Та цей чудовий пейзаж виступає разючим контрастом до розповіді про вакханалію […]...
- Історична тематика у творчості Т. Шевченка Історична тематика у творчості Т. Шевченка Тараса Григоровича Шевченка завжди цікавила історія. Поет пишався славним минулим свого народу, вірив, що його волелюбний і незалежний характер не зломлений кріпосницькою системою. Важлива частина спадщини Кобзаря – це твори на історичну тематику: “Іван Підкова”, “Тарасова ніч”, “Гамалія”, “Гайдамаки”, “Чигрине, Чигрине” та інші. У поемі “Іван Підкова” поет відтворив […]...
- Мотиви лірики Тараса Шевченка Мотиви лірики Тараса Шевченка Неможливо сьогодні уявити українську літературу і навіть культуру в цілому без творчого доробку Тараса Григоровича Шевченка. Великий Кобзар українського народу був справжнім митцем. Його творчий геній надихав його і малювати картини, і писати літературні твори, як поетичні, так і прозаїчні. Навіть якщо взяти окремо лише лірику, виявиться, що її тематика була […]...
- “Заповіт” Тараса Шевченка. Чи виконуємо ми його? Зі свого власного, нехай поки що незначного життєвого досвіду я зрозумів, що всі люди справді дуже різні. І це не банальна фраза, а правда життя. Кожна людина прагне різного, має свої заповітні мрії, таємні сподівання та бажання. І не так вже легко розібратися в них комусь сторонньому, майже неможливо збагнути людську душу. Часом – навіть […]...
- Твір на тему: “Мрії Тараса Шевченка про майбутнє України” Один у одного питаєм, Нащо нас мати привела? Чи для добра? Чи то для зла? (Тарас Шевченко) Я казала це вже неодноразово і продовжую це стверджувати: Тарас Григорович Шевченко для нашого народу, для України, – це не просто поет чи художник. Він став ковтком свіжого повітря, ковтком натхнення, цілющим струмком посеред пустелі для багатьох поколінь. […]...