Вболівання про стан народної освіти в творах Б. Грінченка
Більше працював, ніж жив.
Б. Грінченко
Мабуть, ці слова найкраще розкривають складність учительської професії, яку з власного досвіду знав Борис Грінченко, бо віддав їй понад десять років життя.
Турбуючись про освіту народу, не відриваючи її розвитку від розв’язання соціальних проблем трудящих, Грінченко порушував питання злиденного матеріального становища учителів земських шкіл, висував вимогу навчання рідною мовою. Є у його доробку й роздуми про особистість народного вчителя та його взаємини з учнями.
Автобіографічні
Зрозуміло, що проти подібних звинувачень чесний та щирий просвітник виявився безсилим: хоч як мужньо він боровся, “але ж похитнути незламність духу сільських орударів не міг”.
Майстерно показав письменник й “члена учіліщного совета” Куценка в оповіданні “Екзамен”. Прибувши на екзамен у сільську школу, ця “значна особа”, котра була волосним писарем, а тепер пішла “угору”, стала власником крамниці в повітовому місті, наганяє страху і на вчителя, що потерпав від “компетентної” перевірки, і, звичайно, на дітей, що “сиділи білі, як крейда”. Вдало увиразнює цей переполох образ одного з найменших учнів, який сховався у куток ще до приїзду Куценка, а коли той почав гримати на вчителя, затрусився від плачу.
Дитина перелякалася, слухаючи окрики, що вчитель “нічего не делал”, що діти “щитать не умєють”. Що ж стосується рівня “інтелекту” самого перевіряючого, то дізнаємося про нього у процесі саморозкриття персонажа: “А арихметику, особливо арихметику, щоб знали. Потому, арихметика, – то велика наука!” – і показуючи великість “арихметики” яко науки, пан підняв угору проти неба пальця і штрикнув їм у повітря”.
Відірвану від народних джерел, і зокрема від рідної мови, систему освіти Б. Грінченко викрив у оповіданні “Дзвоник”. Юна героїня Наталя, яку “добрі люди” з села помістили в міський сирітський дім, втрачає власну живу душу і перетворюється на автомат – настільки було вбито в ній волю та здатність мислити. Спрацювала тут система нівеляції природних, здорових начал у дитині. Символом повсякчасного нагадування про непотрібність усіх поетичних рис, дарованих людині від народження, став… дзвоник. По шістнадцять разів дзвенить він протягом дня, і Наталі вже здавалося, що “вона й не живе.
Вона слухається – дзвоника”, який забирає у неї волю.
Тема природного, нічим не скутого розвитку особистості належить до тих, якими постійно цікавився Б. Грінченко. Майстерно розкриває письменник беззахисність та вразливість людської душі в оповіданні “Каторжна”. Цей актуальний для всіх часів мотив звучить і в оповіданні “Украла”, де мудрий учитель Василь Дмитрович зробив усе так, щоб у голодної дівчини Олександри, яку впіймали на крадіжці їжі, не травмувалася душа, щоб не виросла з неї ще одна “каторжна”.
Доля вчителя невіддільна від школи, від характерів та вчинків його учнів. Частіше тільки через роки помітні наслідки роботи вчителя.
Цю ідею письменник підносить у поетичному творі “Хлібороб”:
Скільки поту свого я пролив,
Скільки сили я там положив!
Та дарма! Бо поорана нива
Нам давала багатії жнива:
Я не дурно невтомно робив…
Справді, “багатії жнива” у видатних трударів на ниві рідної освіти! Здійснилася натхненна і пристрасна віра Б. Грінченка: “Мої діти зберуть урожай… “
Related posts:
- Доля сільського вчителя у творах Бориса Грінченка Борис Грінченко належить до тих діячів культури, що підносили роль освіти. Перебуваючи в жорстоких умовах дійсності XIX століття, він на мізерні кошти брався видавати книжки для народного читання. Склавши іспит на народного вчителя, деякий час викладав у селах Харківщини. Але дійсність безжально топтала всі його поривання: одні школи земство закривало, бо вони були непридатні для […]...
- Доля сільського вчителя в творах Б. Грінченка Борис Грінченко – письменник, громадський діяч, упорядник першого “Словника української мови”. Ним зроблений також важливий внесок у скарбницю української літератури. Над його творчою спадщиною в сталінську добу був вчинений брутальний поглум. Піднесений у перші роки по своїй смерті та в першій половині 20-х років українськими діячами на недосяжну висоту, він був перетворений у нікчемність і, […]...
- Твір Доля сільського вчителя у творах Бориса Грінченка Доля сільського вчителя у творах Бориса Грінченка Борис Дмитрович прожив неповні 47 років і залишив прекрасні твори із життя українського народу. Його спадщина – це поезія, драматичні твори, переклади, фольклорні та етнографічні твори, збірки, історико – педагогічні теоретичні праці про школу та виховання. Взагалі, все, що стосувалося життя дітей, вчителів, було близьким письменникові. Працюючи на […]...
- Мотиви громадянської лірики Бориса Грінченка Мотиви громадянської лірики Бориса Грінченка I. “Більше працював, ніж жив”. (Борис Грінченко – письменник, наділений різнобічним талантом. Поет, прозаїк, драматург, критик, мовознавець, організатор видавничої справи. Ще в юні роки він пробував сили у різних жанрах, а своєю невтомністю і непосидющістю часом перевершував найпрацьовитіших українських літераторів. Про характер власної поетичної творчості сам Б. Грінченко писав: “Я […]...
- “Моя пісня – то мій одпочинок, моя молитва – надія”. Мотиви громадянської лірики Б. Грінченка Про характер поетичної творчості Б. Грінченка можна говорити багато, бо вона заснована на “живій крові і нервах” автора, на його відвертому служінні своєму народові. Низку поезій Б. Грінченко побудував за принципом конфліктного протистояння: вільна творчість – і вимоги розуму, громадянського обов’язку. Борис Грінченко не допускав альтернативи, компромісів. Так “розправляється” поет з принадами кохання в поезії […]...
- Образ селянина Данила – героя оповідання Б. Грінченка “Сам собі пан” Борис Грінченко мав надзвичайно розвинене почуття національної гідності. Він страждав за ошуканий народ, у якого забрали його славну історію й можливість розвивати свою мову та культуру. У творі “Сам собі пан” Б. Грінченко майстерно протиставляє почуття власної гідності, дотепність, статечність селянина Данила грубості й пихатості панів. Данила полонило бажання довідатися, “чи можна якось так, щоб […]...
- Реалізм і народність художньої прози Б. Грінченка Я не скажу, щоб розумом, я жив, Я не скажу, щоб серце в мене спало. Але його я тяжко пригнітив. Повинність я над все ушанував. Віддав себе я праці без вагання; Я йшов туди, де розум посилав… Б. Грінченко Борис Дмитрович Грінченко – видатне явище в українській літературі.. Він – людина феноменальної працездатності, талановитий письменник-про-заїк, […]...
- Де Ваші послідовники, Борисе Дмитровичу? (про творчість Б. Грінченка) Коли чуєш ім’я якогось письменника, то відразу виникає асоціація з його творами або визначними роботами. З ім’ям Бориса Грінченка виникають у пам’яті твори зі шкільної програми: оповідання “Украла”, “Екзамен”, “Панько”, а ще його словник – словник Грінченка. … Розпочинаючи нову тему з української літератури, вчителька (це вже стало традицією) запропонувала підготувати цікавий матеріал про письменника. […]...
- Реалізм і народність художньої прози Б. Грінченка Художня проза Бориса Грінченка сповнена нічим не прикрашеною життєвою правдою. Не з холодною розсудливістю спостерігача сприймав митець народне безталання, а палким серцем людинолюбця. Письменник пізнав нелегку долю народного вчителя, тому у своїх творах змалював те, що добре знав, з чим безпосередньо стикався, серед чого жив. Письменник за десять років вчителювання в народних школах зрозумів необхідність […]...
- Життєпис Бориса Грінченка БОРИС ГРІНЧЕНКО (1863 – 1910) Б. Грінченко був активним поетом, прозаїком, драматургом, перекладачем, літературним критиком. Відомий він і як мовознавець (“Словарь української мови”), фольклорист та етнограф (“Этнографические материалы, собранные в Черниговской й соседней с ней губерниях”), педагог, публіцист, організатор видавничої справи, бібліограф. Письменника шанували І. Франко, М. Коцюбинський, Леся Українка, П. Грабовський та інші видатні […]...
- Світ дитини у малій прозі Б. Грінченка Перу Б. Грінченка належить чимало творів для дітей і про дітей. Глибокий знавець дитячої психології, Грінченко написав ряд оповідань, в яких відображено духовний світ селянської дитини. Ідучи від конкретних життєвих прикладів, Б. Грінченко майстерно узагальнював їх, а довголітня вчительська праця допомагала йому розкривати поведінку дітей у найрізноманітніших ситуаціях. Він дбав, насамперед, про виховну роль своїх […]...
- Життя й діяльність української інтелігенції – тема повістей Б. Грінченка “Сонячний промінь” і “На розпутті” I. “Вартовий” рідної мови. (Один із псевдонімів Грінченка – Вартовий, і важко добрати інше слово, яке так влучно схарактеризувало б його роль в історії рідного краю. Тільки він робить те, що потрібно українському народові та молодому громадянству.) II. Об’єднати два ворожі табори “людей-братів”. (Як казав Б. Грінченко: “Багато є людей, нема людей-братів”, бо “народ та […]...
- “Народність художньої прози Бориса Грінченка” Селянська маса, яку показує Борис Грінченко, аморфна, нерішуча у відстоюванні власних прав. “П’яніючи, галасуючи, точачись і лаючись, вона забувала про те, що сама себе віддавала в попихачі кожному, хто хотів нею попихати…”, – болісно узагальнює автор. Одверто говорить письменник про затурканість селянства, невміння розібратися в причинах свого бідування, зрештою, небажання постояти за себе, врахувати ті […]...
- Моральна краса селянина-бідняка (За оповіданням Б. Грінченка “Без хліба”) Видатний український письменник Борис Грінченко присвятив багато оповідань зображенню важкого життя українських селян. Автор на власні очі бачив жахливі умови, в яких доводилося існувати злиденним сім’ям. Грінченко вважав своїм моральним обов’язком розповісти у своїх творах про трагедію народу. Особливо глибоке й щире співчуття викликає оповідання “Без хліба”, головний герой якого, рятуючи близьких людей від неминучої […]...
- Засоби комічного в оповіданні Б. Грінченка “Сам собі пан” Головний герой оповідання Бориса Грінченка “Сам собі пан” – селянин Данило, який спробував “панського права добути”. Для цього Данило поїхав до міста залізницею у вагоні першого класу замість більш звичного для людей його достатку третього класу. А в місті пішов на концерт у “Дворянське собраніє”, купивши “панський” квиток. Розповідь про події ведеться від імені головного […]...
- Твір Мотиви громадянської лірики Бориса Грінченка Мотиви громадянської лірики Бориса Грінченка Щоб визначити важливість внеску Б. Грінченка в українську поезію, варто співвіднести його доробок з тими невідкладними завданнями, які: постали перед поезією у період розквіту критичного реалізму. Це – боротьба за подолання “псевдошевченківських шаблонів”, орієнтація поетичного слова на пряме “втручання” у суспільне життя, що спонукало до наростання у поезії “енергійної дикції”, […]...
- Твір Світ дитинства в оповіданні Бориса Грінченка “Каторжна” Світ дитинства в оповіданні Бориса Грінченка “Каторжна” Перу Бориса Грінченка належить чимало творів для дітей і про дітей. Орієнтуючись, насамперед, на творчість Л. Толстого та І. Франка, знавець дитячої психології написав ряд оповідань, серед яких і “Каторжна”, в яких відображено духовний світ селянської дитини. Тема природного, нічим не скутого розвитку особистості належить до тих, якими […]...
- “Не люди для літератури, а література для людей” (за поезіями Б. Грінченка) І. Я безжурний веселощів спів Обминав на своєму віку… (У той час, коли жив і творив Борис Грінченко, в письменницькому середовищі точилися дискусії щодо завдань літератури. Багато митців відстоювало ідею “чистої літератури”, “літератури для літератури”. Поширювалося декадентство і занепадницькі настрої. Борис Грінченко одним рядочком окреслив своє бачення завдань літератури.) ІІ. О, якби умів я книги […]...
- Яким я уявляю Грицька з оповідання Б. Грінченка “Грицько” Б. Грінченко написав багато творів для дітей і про дітей. В оповіданні “Грицько” теж розповідається про дітей, їхні вчинки, взаємини, поведінку за певних обставин. Головні герої твору – Семен та Грицько. Мені більше сподобався Грицько, тому я спробую його описати. На вигляд йому було років дванадцять. За характером говіркий, веселий, любив пореготатися. Виріс Грицько не […]...
- Твір Тяжкий гріх Петра (за оповіданням Б. Грінченка “Без хліба”) Тяжкий гріх Петра (за оповіданням Б. Грінченка “Без хліба”) Б. Грінченко – самобутній письменник, який відчував прояви людських почуттів, майстерно вмотивовував вчинки героїв. Яскравим прикладом тонкого зображення психології простої людини є оповідання “Без хліба”. Письменник зображує бідну сім’ю селянина Петра, що жила в “хаті поганенькій”, а на весну в них “зовсім не стало хліба”. Важко […]...
- Маленька господарка (за оповіданням Бориса Грінченка “Сестриця Галя”) Дитячі оповідання Бориса Грінченка мають велику пізнавальну та виховну цінність. Як І. Франко та Панас Мирний, Б. Грінченко акцентує увагу на глибокій порядності дітей із селянських родин, показує, що навіть найсуворіші життєві обставини не можуть зруйнувати тих високостей душі, які успадковані від народу, прищеплені одвічними традиціями, щоденною працею. Дуже цікавим психологічним дослідженням дитячої душі виявилось […]...
- Благородний вчинок Грицька (За оповіданням Б. Грінченка “Грицько”) Більше десяти років Б. Грінченко віддав учительській праці, тому як ніхто інший знав і розумів дитячу психологію. Його твори про дітей – це правдиве змалювання дитячих уявлень про навколишній світ, показ їхніх почуттів і переживань, це любов і співчуття до знедолених дітей бідняків, які скрашували його життя. В оповіданні “Грицько” письменник змалював взаємини двох хлопчиків […]...
- Відтворення життя сільських дітей в оповіданні Б. Грінченка “Грицько” Борис Дмитрович Грінченко був не тільки відомим письменником, мовознавцем, а й учителем. Учителем талановитим, уважним, ласкавим. І школярі дуже любили й поважали його. Робота у школі багато дала письменнику: він пильно придивлявся до життя дітей у школі й поза школою, цікавився їх взаєминами, як вони пізнають навколишній світ, з ким дружать, до чого прагнуть. Ці […]...
- Скорочено “Украла” Грінченка Коли вчитель зайшов у клас, зараз побачив, що там робиться щось непевне. – Що тут у вас діється? Усі мовчали, стоячи навкруг одної парти. На тій парті сиділа Олександра. Це була дівчинка першого року навчання, дочка сільського писарчука-п’янички. Вона сиділа, низько похнюпивши голову і втупивши очі у свій стіл. Її біляве, у веснянках обличчя було […]...
- Різнобарвний талант Бориса Грінченка Борис Грінченко – видатний український літератор, учений; громадський діяч. Його долю можна вважати типовою. Усе життя Грінченко віддавав розвиткові української мови та літератури, піднесенню національного духа співвітчизників. Великий інтерес становить і творчий доробок Грінченка-поета. Автор бачить сучасну йому дійсність дуже різнобічно. Громадянський пафос і тонке художнє сприймання світу однаково притаманні Борису Грінченку. Як приклади різнобічності […]...
- “Реалізм художньої прози Бориса Грінченка” Відомо, що епохи національного гноблення й політичної неволі можуть бути епохами блискучого розквіту літератури. І тоді література впливає на націю більше, ніж нація на літературу. Українська культура, зокрема література, виявилася головним формотворчим чинником нації. До письменників, які формували українську націю, можна з повним правом віднести Бориса Грінченка. “Моя пісня – то мій робітницький одпочинок і […]...
- Над могилою Бориса Грінченка “Над могилою Бориса Грінченка” – літературно-публіцистичний збірник, присвячений пам’яті письменника, упорядкований і виданий у Києві 1910 С Єфремовим. Містить вступне слово С. Єфремова, його статтю “Людина повинності”, опис похорону та ін. матеріали про Б. Грінченка. До збірника увійшли студії та спогади Д. Пісочниця (псевдонім Д. Ткаченка) “На дружню могилу”, В. Доманицького “Пам’яті Б. Д. Грінченка”, […]...
- Наталя – жертва суспільства (за оповіданням Бориса Грінченка “Дзвоник”) Оповідання “Дзвоник” належить до дитячих оповідань Б. Грінченка, у яких письменник змальовує дітей, що занадто рано стали дорослими, їм довелося стати працівниками та няньками рідних та нерідних малят. У них немає щасливого дитинства, іграшок, дитячих забав. Увесь час поглинають турботи дорослого жорстокого життя, точніше боротьби за це життя. Така страшна сирітська доля випала й героїні […]...
- Твір: Реалізм і народність художньої прози Б. Грінченка ТвІр за повістями “Серед темної ночі” і “Під тихими вербами”. Дикою, темною силою віє від селянського життя. Здавалося б, що може бути краще: біленькі хати, вишневі садочки, земля. Але у цих біленьких хатах відбувається трагедія за трагедією, які гублять родини. А найстрашніше, що неможливо знайти виходу із цього становища. Жахлива, але реальна правда життя народу, […]...
- Біографія (2) Бориса Грінченка 1863 (27.11) 1910(23.04 Вперше почув я про Б. Грінченка від луганського скульптора Ілька Овчаренка десь у 1964 році. Він тільки-но закінчив роботу над портретом Козака Луганського і вже марив образом Грінченка. У його майстерні збирався невеликий гурток свідомих українців, серед яких найшановнішим був відомий письменник Микита Чернявський. Саме від них дізнався про тернистий і подвижницький […]...
- Висока моральність селянина-бідняка (за оповіданням Бориса Грінченка “Без хліба”) Багато оповідань Борис Грінченко присвятив надзвичайно важкому життю селян. Оповідання “Без хліба” викликає у нас глибоке і щире співчуття до селянина, який, рятуючи близьких йому людей від голодної смерті, змушений красти зерно. У жахливих умовах жила сім’я Петра – головного героя оповідання. Хата стояла поганенька, худоби не було, і вже третій тиждень, як закінчились усі […]...
- Життя та творчість Бориса Грінченка БОРИС ГРІНЧЕНКО (1863-1910) Псевдоніми – В. Чайченко, Іван Перекотиполе, Вільхівський Б., Вартовий П., М. Гримич, Л. Яворенко. Борис Дмитрович Грінченко народився 9 грудня І863 р. на хуторі Вільховий Яр на Харківщині (тепер Сумської області) у збіднілій дворянській родині Протягом 1874-1879 pp. він учився в Харківській реальній школі, але з п’ятого класу був виключений і ув’язнений […]...
- Твір Кожен повинен боронити рідний край (за оповіданням Б. Грінченка “Олеся”) Кожен повинен боронити рідний край (за оповіданням Б. Грінченка “Олеся”) Борис Грінченко – відомий український письменник – приділяв особливу увагу змалюванню дітей, які чарують неповторністю характерів, чистотою помислів та вчинків. Оповідання “Олеся” починається розповіддю про далекі часи. У селі серед боліт на Волині жив старий козак Данило. Після турецького полону він повернувся в рідне село, […]...
- Роль освіти й науки в процесі розвитку суспільства Людина вирізняється з-поміж інших живих істот, що населяють земну кулю, здатністю мислити і творити. Але всі зусилля окремо взятої людини були б марними, якби вона не ділилася своїми знаннями, набутими в процесі освоєння довкілля, зі своїми одноплемінниками і майбутніми поколіннями. Головне покликання освіти і науки саме в тому і полягає, щоб, скарбниця людських знань завжди […]...
- Як писати твір Реалістичний світ Б. Грінченка Розмірковуючи над темою нашого твору “Реалізм і народність художньої црози Б. Грінченка”, ми повинні згадати, що реалізм у художній літературі усвідомлюється як зображення типових характерів у типових обставинах. Головне, що в центрі уваги письменника знаходяться не просто факти, люди й речі, а ті закономірності, які діють у житті. Щодо принципа народності, то він розкривається в […]...
- Душевний стан героя новели М. Коцюбинського “Intеrmеzzо” (2 варіант) В українській літературі перших десятиріч XX ст. виразно виявилися прийоми та засоби імпресіоністичного письма. Цей мистецький напрям спочатку виявився у французькому живописі. І сама назва пішла від картини Клода Моне “Імпресія. Схід сонця”, адже визначальним у ній було враження художника від змодельованого природного явища. Проза Коцюбинського є одним з найкращих зразків оновлення художнього слова на […]...
- Реалістичність зображення тяжкого становища українського народу в творах В. Винниченка (2 варіант) З творами Володимира Винниченка ми знайомі вже давно. Ще в п’ятому класі переживали, читаючи оповідання “Федько-халамидник”, плакали, співчуваючи відчайдушно сміливому хлопчику Федьку, чесному й гордому, свавільному, але доброму й чуйному, який загинув, та не видав випещеного Толю, якого йому було жаль. Глибоко в душу закралося в нас обурення на Толю, його батька і їм подібним, […]...
- Душевний стан героя новели М. Коцюбинського “Intеrmеzzо” (1 варіант) Новела “Intermezzo” M. Коцюбинського стала одним із шедеврів новелістики XX століття. Написана в роки реакції, вона вразила сучасників небуденністю форми і змісту, філігранною технікою письма. Вона й нині не перестає дивувати і захоплювати читачів і дослідників, адже цей твір особливий, не схожий на будь-який інший у творчості самого Коцюбинського та й в усій українській літературі. […]...
- Розвиток літератури, освіти та науки в Україні у 20-30-х рр. ХХ ст (залікова робота) Робота До диференційованого заліку На тему: “Розвиток літератури, освіти та науки в Україні у 20-30-х рр. ХХ ст.” Ніде так не виявлялися ці свіжі настрої, як у літературі. Марксистські письменники пропагували думку, згідно з якою для здійснення своїх завдань революція, крім суспільно-політичної сфери, повинна сягнути і в область культури. Тобто буржуазне мистецтво і мислення минулого […]...
- Внутрішньо стан ліричної героїні у вірші А. А. Ахматовій “Пісня останньої зустрічі” 1. Образи сходів і рукавички. 2. Шепіт осіннього клена. 3. Прощальна пісня зустрічі Страждання тільки сильного робить сильніше, слабкого ж воно робить ще слабкіше. Л. Фейхтвангер Творчість А. А. Ахматовій має особливу магію, що змушує забути про те, хто писав ці рядки. При цьому будь-яке почуття, описане їй, облачається в поетичні одяги й у такому […]...