Головна ⇒ 📌Шкільні твори ⇒ Вічна суперечка добра і зла (по роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”)
Вічна суперечка добра і зла (по роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”)
Питання гріха і чесноти – одне з так званих вічних питань, що мучили людство протягом століть. Багато хто намагався знайти остаточне, останнє рішення цього питання. У російській класичній літературі чимало сил було покладено на те, щоб з’ясувати, як співвіднесений гріх і чеснота, де грань, за якою чеснота стає гріхом. Кращі зразки такого аналізу можна знайти, у творчості Федора Михайловича Достоєвського.
Роман “Злочин і покарання” – один з найвідоміших добутків письменника, що здобув світову славу. У центрі роману – образ
Для Раскольникова чеснота і гріх залишаються абстрактними категоріями, зміст яких лише в стримуванні глибинних поривів вільної людської індивідуальності. Але вбивство з ідейних міркувань, вчинене їм, виглядає безглуздо. Причина цього, імовірно, у тім, що герой “Злочину і покарання” поставив собі занадто неблагородну мету. Однак гріх вбивства, будучи скоєним, обтяжує Раскольникова, і герой переживає страшні щиросердечні мучення.
Рішення Раскольникова настільки ж безглуздо, як безглуздий сам його
Категорії гріха і чесноти вкорінені насамперед у середовищі релігійної свідомості. Але при цьому під дію даних категорій підпадають як віруючі, так і абсолютно невіруючі люди, тобто гріх і чесноту можна вважати універсальними поняттями. Відповідно до Євангелія чеснота зовсім не є протилежністю гріха, адже тільки вірою можна надолужити будь-який гріх. Віра ж, у свою чергу, припускає доброчесне поводження людини у житті.
Як розуміють гріх і чесноту наші сучасники? Чи залишається місце для цих понять у нашому повсякденному житті? Швидше за все, так. Адже гарним і правильним вважається саме те, що схвалюється, у тому числі релігійною мораллю, а поганим і неправильним – те, що нею засуджується.
Виходить, кожна людина – віруюча?
Ні, просто за тисячоріччя своєї історії людство виробило правила поведінки, виконання яких дозволять суспільству гармонійно і вільно розвиватися, іти по шляху прогресу. Особисто для мене гріх і чеснота – дуже важливі поняття. Я вважаю гріхом те, що приносить шкоду навколишнім, робить їх нещасними. Чеснота ж для мене – це доброзичливе і чесне відношення до інших людей, засноване на взаємодопомозі і взаєморозумінні. У складному і мінливому сучасному світі дуже важливо мати власне розуміння категорій гріха і чесноти.
Саме це дає людині можливість правильно знайти своє місце у житті і бути гідним членом суспільства.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)Related posts:
- Центральний персонаж роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Порфирій Петрович приставши слідчих справ при одній з поліцейських частин Петербурга, ведучий справа про вбивство й пограбування старухи-процентщици Алени Іванівни і її сестри Лизавети. Ще за два місяці до цих подій Порфирій Петрович звернув увагу на анонімну газетну статтю “Про злочин”, у якій по ідейних міркуваннях виправдувалося вбивство людиною “вищого розряду” людей “нижчого розряду”, і […]...
- Принижені і ображені (по роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”) Роман Ф. М. Достоєвського – це “психологічний звіт одного злочину”, що зробив бідний студент Родіон Раскольников, який вбив стареньку-процентщицу. Однак у романі мова йде про незвичайний карний злочин. Це, якщо так можна виразитися, ідеологічний злочин, а виконавець його – злочинець-мислитель, вбивця-філософ. Він вбив лихварку аж ніяк не в ім’я збагачення і навіть не заради того, […]...
- Людське і нелюдське в бунті героя роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Роман “Злочин і покарання” був написаний в 1866 році великим російським письменником Ф. М. Достоєвським. Цей добуток відтворює життя міської бідноти, відбиває ріст соціальної нерівності, злочинності. Основний мотив роману – це падіння моральності. У своєму добутку Ф. М. Достоєвський розповідає про людей, що живуть напруженим духовним життям, які болісно, завзято шукають істину. Письменник показує життя […]...
- Героїня роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Героїня роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”, дочка від першого шлюбу спившегося, що втратив місце чиновника, замучена докорами збожеволілої від убогості й сухоти мачухи, змушена піти на панель, щоб містити пияка батька і його сім’ю. “Це було “…” худеньке й бліде личко, досить неправильне, якесь востренькое, з востреньким маленьким носом і підборіддям. Її навіть […]...
- Художні особливості роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Роман Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” був опублікований в 1866 році. Його автор більшу частину життя прожило в досить стиснутих матеріальних умовах, викликаних необхідністю розплачуватися з боргами за видання журналів “Епоха” і “Час”, почате братами Достоєвськими до смерті старшого брата Михайла. Тому Ф. М. Достоєвський змушений був Алл С о ч. Р У заздалегідь […]...
- Коротка характеристика твору “Злочин і покарання” Достоєвського Ф. М “Злочин і покарання” – ідеологічний, філософський роман, роман-експеримент. Перевіряється теорія, згідно якої “обрані” “право мають” розпоряджатися життями “тварюк тремтячих”. “Двійники” Раскольникова – Лужин і Свидригайлов – діють за цим принципом, не замислюючись. Нелюдяна ідея приводить героя до розладу з людьми і з самим собою. Петербурзький пейзаж – не просто фон, це самостійний персонаж, що впливає […]...
- Жанрова своєрідність роману Злочин і покарання Достоєвського Ф. М По жанрі “Злочин і покарання” (1866) – роман, головне місце в якому займають соціальні й філософські проблеми сучасної письменникові російського життя. Крім того, в “Злочині й покаранні” можна відзначити жанрові ознаки: детектива (читач із самого початку знає, хто вбивця баби процентщици, але детективна інтрига зберігається до кінця – зізнається Розкольників, потрапить у пастку слідчого Порфирія […]...
- Гуманізм роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” “Свавільне вбивство навіть останнього з людей, самого злобливого з людей не дозволяється духовною природою людини… Вічний закон вступив у свої права, і він (Розкольників) потрапив під його владу. Христос прийшов не порушувати, а виконувати закон… Не так надходили ті, які минулого справді велик і геніальними, які робили великі діяння для всього людства. Вони не вважали […]...
- Коротка характеристика добутку Злочин і покарання Достоєвського Ф. М “Злочин і покарання” – ідеологічний, філософський роман, роман-експеримент. Перевіряється теорія, відповідно до якої “вибрані” “право мають” розпоряджатися життями “тварин тремтячих”. “Двійники” Раскольникова – Лужин і Свидригайлов – діють по цьому принципі, не замислюючись. Нелюдська ідея приводить героя до розладу з людьми й із самим собою. Петербурзький пейзаж – не просто тло, це самостійний персонаж, що […]...
- Основні мотиви роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Оповідальна структура роману Достоєвського “Злочин і покарання” достатня складна. У центрі роману – теорія головного героя, Раскольникова. Навколо лінії головного героя складно взаємодіють, переплітаючись, сюжетні лінії інших персонажів. У добутку безліч символічних пейзажів, інтер’єрів, художніх деталей. Крім того, у єдиний значеннєвий вузол стягнуто кілька різних мотивів роману, кожний з яких по-своєму реалізується всюжете. По-перше, це […]...
- Ідейний зміст роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Не убий! Заповідь Христа Серед безлічі творів Достоєвського (“Біси”, “Брати Карамазовы”, “Бідні люди”, “Підліток”, “Ідіот” і інші) одним з перших є “Злочин і покарання”. У цьому добутку розкривається творчий мир автора як особлива реальність, як живий духовний організм, де має значення буквально всі, тобто будь-який дріб’язок, незначні подробиці. Джерела роману йдуть у минуле Достоєвського, коли […]...
- Оповідання роману “Злочин і покарання” Достоєвського “Злочин і покарання” Достоєвського, як і більшість робіт автора, можна віднести до найбільш складних добутків російської літератури. Оповідання роману неспішно, але воно тримає читача в постійній напрузі, змушуючи його вникати в скрупульозні психологічні вишукування автора. Достоєвський описує страшну картину життя людей у Росії середини дев’ятнадцятого століття. У цей час багато хто почували себе розчарованим, загнаним […]...
- Задум роману Достоєвського “Злочин і покарання” Задум “Злочини й покарання” виник у Достоєвського на основі глибокого осмислення самих живих, самих злободенних явищ, характерних для російської дійсності середини 60-х років. Ріст убогості, проституції, карних злочинів, зсув моральних норм, “хиткість у поняттях”, егоцентризм і анархічне свавілля буржуазних ділків і крайня безпорадність “принижених і ображених”, здатних тільки до стихійного й індивідуалістичного бунту,- всі ці […]...
- Переказ роману Злочин і покарання Достоєвського Ф. М План переказу 1. Неясні думки Раскольникова. 2. Його знайомство з Мармеладовим. 3. Лист із будинку, з якого герой довідається, що його сестра Дуня оклеветана Свидригайловим і Лужин хоче на ній женитися 4. Сон Раскольникова, у якому виразно представляється ідея вбивства. 5. Розкольників убиває бабу-процентщицу і її сестру. 6. Нервова хвороба Родіона після вчиненого. 7. Знайомство […]...
- Християнські подання, мотиви й образи в романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Православ’я, принесене на Русь ще в X столітті, найглибшим образом вплинуло на менталітет російського народу, наклало незгладимий відбиток на росіянку душу. І, крім того, православ’я принесло із собою писемність, а отже й літературу. Християнський вплив так чи інакше можна простежити на Творчості будь-якого письменника. Найглибше внутрішнє переконання в християнських істинах і заповідях несе, зокрема, такий […]...
- Чому “переступивший” Свидригайлов покінчив із собою, а Розкольників – немає? (по романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”) У романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і наказание” розкривається ряд загальнолюдських проблем: может чи людина в ім’я високої ідеї зробити преступление, як після цього жити й звідки чекати покарання? Головний герой роману, студент Родіон Раскольников (саме прізвище символізує розрив, роздвоєння), поставлений перед дилемою. Він бачить дрібне, частка зло в особі баби-процентщици й убиває її, але, […]...
- Сутність теорії Раскольникова.(по романі Достоєвського “Злочин і покарання”) Сутність теорії Раскольникова. (по романі Достоєвського “Злочин і покарання”) Роман Достоєвського “Злочин і покарання” був написаний у шістдесяті роки XIX століття. Це було неясне для Росії час. У Росії поглибилися соціальні протиріччя Достоєвський виступає проти суспільства, що штовхає людини на злочин. Письменник говорить, що людина повинен мати право на нормальне життя. У той час у […]...
- “Кроки” Раскольникова до злочину (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”) Це людина ідеї. Ідея охоплює його І володіє ним, але маючи ту властивість, Що володарює у ньому не стільки В голові його, скільки втілюючись У нього, переходячи в натуру, завжди Зі стражданням і занепокоєнням, і, уже Одного разу поселившись у натурі, Потребує і негайного використання До справи. Ф. Достоєвський Ф. М. Достоєвський жив і творив […]...
- Соціальний протест у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Роман Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” був надрукований в 1866 році. Це роман про сучасну Росію, що пережила епоху найглибших соціальних зрушень і моральних потрясінь, роман про сучасного героя, що вмістив у груди свої всі страждання, боль, рани часу. Уже на самому початку цього добутку ми дізнаємося, що його головний герой – бідний студент […]...
- Короткий зміст роману Злочин і покарання Достоєвського Ф. М ЗЛОЧИН І ПОКАРАННЯ Частина перша Дія відбувається жарким задушливим летом у Петербурзі. Родіон Романович Розкольників, що кинув навчання студент, живе в тісній комірці в убогості. Щоб відтягнути час плати за квартиру, уникає господарки. Розкольників несе в стан годинники бабі-процентщице, Алене Іванівні, що живе зі своєю зведеною сестрою. У голові його зріє план убити бабу. У […]...
- Питання гріха й чесноти у романі “Злочин і покарання” Питання гріха й чесноти – один з так званих вічних питань, що мучили людство протягом століть. Багато хто намагалися знайти остаточне, останнє рішення цього питання. У російській класичній літературі чимало сил було покладено на те, щоб з’ясувати, як співвіднесений гріх і чеснота, де грань, за якої чеснота стає гріхом. Кращі зразки такого аналізу можна знайти, […]...
- “О, люди, люди!” (по роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”) “Злочин і покарання” Достоєвського, як і більшість творів цього автора, можна віднести до найбільш складних добутків російської літератури. Оповідання неспішне, але воно тримає читача у постійній напрузі, змушуючи вникати в скрупульозні психологічні вишукування автора. Достоєвський описує страшну картину життя людей у Росії середини XІX століття. У цей час багато хто почував себе розчарованим, загнаним і […]...
- Гуманізм у романі Достоєвського “Злочин і покарання” Гуманізм у романі Достоєвського “Злочин і покарання”. Ф. М Достоєвського називають великим письменником гуманістом. Вивчаючи творчість Достоєвського, усе здається, що ми ще не підступилися до цієї громадини думки, слова, правди й страсті. Син своє століття, воно не був обгороджений ні від помилок, ні від оман И сьогодні, читаючи Достоєвського, ми продовжуємо дивуватися силі його художнього […]...
- Ідея Раскольникова і її крах (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”) ФЕДІР ДОСТОЄВСЬКИЙ 10 клас ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ФЕДІР ДОСТОЄВСЬКИЙ Ідея Раскольникова і її крах (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”) Достоєвський у своєму романі зображує сутичку теорії з логікою життя. На думку письменника, логіка життя завжди спростовує, робить необгрунтованою будь-яку теорію. Виходить, робити життя по теорії не можна. І тому головна філософська думка роману […]...
- Правда Сонечки Мармеладової (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”) ФЕДІР ДОСТОЄВСЬКИЙ 10 клас ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ФЕДІР ДОСТОЄВСЬКИЙ Правда Сонечки Мармеладової (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”) Роман Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” показує читачеві галерею різноманітних персонажів, які не тільки штовхають Родіона Раскольникова на злочин, але і якимсь чином допомагають головному герою зізнатися у вчиненому, усвідомити необгрунтованість його теорії, яка і […]...
- Правда Раскольникова й правда Соні у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Родіон Розкольників – головний герой роману Достоєвського “Злочин і покарання”. Розкольників дуже самотній. Він бідний студент, що живе в маленької комнатке, більше схожої на труну. Щодня Розкольників бачить “темну сторону” життя, Петербурга: окраїни міста, де процвітають распивочние, що де втратили себе люди заливають своє горе спиртним У таких жахливих умовах страждань і принижень у героя […]...
- Сім’я Мармеладових і її роль у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Роман Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання – один з найглибших і складних добутків російської літератури, у якому автор розповів про історію загибелі душі головного героя після скоєння їм злочину, про відчуження Родіона Раскольникова від усього світу, від найближчих йому людей – матері, сестри, друга. Достоєвський затверджував, що повернутися у цей світ, знову стати повноправним […]...
- Художня своєрідність роману “Злочин і покарання” “Злочин і покарання” – перший із серії знаменитих романів Достоєвського, що ввійшли в золотий фонд світової художньої літератури. На перший погляд може здатися, що сюжет “Злочину й покарання” укладається в стандартну схему так званого “карного роману” з його обов’язковими компонентами: злочин, убивця, слідчий… Але в карних романах сюжет звичайно тримається на таємниці: особистість злочинця звичайно […]...
- “Кроки” Раскольникова до злочину (за романом Ф. Достоєвського “Злочин і кара”) I. Роман Достоєвського “Злочин і кара” – один із видатних творів світової літератури (це “енциклопедія життя Росії 60-х років”; нелюдськість буржуазного суспільства; пошуки виходу із світу користі і наживи у царство добра і правди). II. Що призвело Раскольникова до злочину? 1. Події, що підштовхнули до вбивства старої лихварки (застава каблучки – подарунка сестри Дуні; випадково […]...
- СОЦІАЛЬНІ МОТИВИ ЗЛОЧИНУ РАСКОЛЬНИКОВА В РОМАНІ ДОСТОЄВСЬКОГО “ЗЛОЧИН І ПОКАРАННЯ” Роман Ф. М. Достоєвського, по суті, є соціально-психологічним і філософським добутком. Достоєвський показав дно капіталістичного міста, мир принижених і ображених. Автор викриває суспільство, де панують гроші, суспільство, що нещадно до тих, хто не має грошей. Жертвою капіталістичного миру стає й головний герой роману – Родіон Розкольників. Цей образ відтворений психологічно тонко, із властивої Достоєвському здатністю […]...
- Образ “маленької людини” у романі Злочин і покарання Достоєвського Ф. М Чистих, умитих покойничков ми всі жалуємо, любимо, а ти живих полюби, брудних. В. М. Шукшин У романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” описується незвичайний злочин, доконане злиденним студентом для перевірки своєї страшної теорії, у романі вона називається “кров по совісті”. Розкольників ділить всіх людей на звичайні й незвичайні. Перші повинні жити в слухняності, другі […]...
- Художні особливості роману “Злочин і покарання” Роман Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” був опублікований в 1866 році. Його автор більшу частину життя прожило в досить стиснутих матеріальних умовах, викликаних необхідністю розплачуватися з боргами за видання журналів “Епоха” і “Час”, почате братами Достоєвськими до смерті старшого брата Михайла. Тому Ф. М. Достоєвський змушений був заздалегідь “запродувати” свій роман видавцеві, а потім […]...
- Образ Петербурга у романі Злочин і покарання Достоєвського Ф. М О. С. Пушкін у поемі “Мідний вершник” (1833) оспівав прекрасне місто, що в XVІІІ – початку XІX століття стало символом могутності Росії. Чудесний був швидкий ріст північної столиці, вона втілювала нову Російську імперію – багату, грізну, освічену. Кому ще під силу побудувати кам’яне місто на болотах! Тому поет викликує: Красуйся, град Петров, і стій Неколебимо, […]...
- Принижені й ображені в романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” ФЕДІР ДОСТОЄВСЬКИЙ 10 клас ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ФЕДІР ДОСТОЄВСЬКИЙ Принижені й ображені в романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Кожний твір цінний насамперед тим, як він відповідає на найважливіші питання сучасності. Роман Достоєвського “Злочин і покарання” – один з видатних творів світової літератури, це “енциклопедія життя Росії 60-х років”, книга великого смутку, що розкриває нелюдськість […]...
- Мої думки про роман Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Роман Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” побачило світло в 1866 році й дав думаючим людям привід знову й знову обговорювати питання, що цікавило людство багато сотень років: ” чиВсі люди рівні у своїх правах і обов’язках або існують індивідууми, що коштують високо над масою людської й имеющие набагато більшу волю в діях, ніж обивателі?” […]...
- Барвопис у портреті міста в романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” ФЕДІР ДОСТОЄВСЬКИЙ 10 клас ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ФЕДІР ДОСТОЄВСЬКИЙ Барвопис у “портреті” міста в романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Здесь будет город заложен Назло надменному соседу. О. Пушкін. “Мідний вершник” Петербург… Місто, зведене на болотах, побудоване на кістках тисяч людей, породження надлюдського генія великого Петра, який дерзнув кинути виклик самій природі. Так само кидає […]...
- Викриття злочинного суспільства в романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” ФЕДІР ДОСТОЄВСЬКИЙ 10 клас ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ФЕДІР ДОСТОЄВСЬКИЙ Викриття злочинного суспільства в романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Багато великих письменників у своїх творах створювали образ Петербурга, розкриваючи все нові і нові його грані. Достоєвський у своєму романі зображує столицю в пору стрімкого розвитку російського капіталізму. Петербург у романі не просто фон, на якому […]...
- Психологічний аналіз у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Із часу створення М. Ю. Лермонтовим роману “Герой нашого часу” у добутках російських авторів чітко простежується “эволюция зображення психологічного стану героїв. Головною особливістю Творчості Достоєвського є новаторство в дослідженні внутрішнього миру людини. Психологічний стан героя стає загальною стихією роману, і у всіх творах Достоєвського внутрішній мир персонажа показаний у періоди максимальної напруги, коли стан і. […]...
- Портрет у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Головне в романах Достоєвського – процеси внутрішнього життя героїв, їхньої ідеї, переживання, думки й почуття. Однак письменник приділяв велику увагу й опису зовнішності персонажів. Розглянемо портрети, створені письменником у романі “Злочин і покарання”. На початку твору Достоєвський описує зовнішність головного героя. Про Раскольникове сказано, що він “чудово гарний собою, із прекрасними темними очами, темнорус, ростом […]...
- Пейзаж і його функції у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” У романах Достоєвського ми найчастіше зустрічаємо урбаністичний пейзаж. “Достоєвський розуміє поезію міста. У шумі столиці він знаходить таку ж принадність і таємницю, як інші поети в рокоті океану; вони тікають від людей в “широкошумние діброви” – він бродить, самотній, по вулицях великого міста… У лісах, на березі океану, під відкритим небом усі бачили таємницю, усі […]...