Головна ⇒ 📌Шкільні твори ⇒ Характеристика образа електри в трагедіях Еврипида
Характеристика образа електри в трагедіях Еврипида
Електра – персонаж трагедій “електра” і “Орест”. У трагедії “електра” е. видана егисфом і Клитемнестрой заміж за бідного селянина. Однак цей шлюб залишається фіктивним, тому що селянин усвідомить, що одержав е. не по праву. Ідучи за водою, е. зустрічає в джерела Ореста, що разом з Пиладом таємно прибув в Аргос і по розмові е. з хором довідався в ній сестру Складається план мести, і Орест приходить у замішання, не знаючи, як йому впоратися одночасно з егисфом і матір’ю. е. пропонує свою допомогу у відношенні матері: відповідно
Перед прибуттям Клитемнестри Ореста охоплюють сумніву й жах, так що він зовсім готовий відмовитися від думки вбивати її, і тільки наполегливість і непохитність е. повертають його до первісного задуму е. зустрічає Клитемнестру повної ненависті й докорів мовленням і перепроваджує в будинок, де неї вбиває Орест. Негайно після вбивства матері е. і Орест піднімають плач про вчинений, причому е. цілком бере на себе всю провину.
У побудові образа головної героїні Еврипид використовує свій улюблений прийом,
Пришедший на допомогу Пилад пропонує насамперед помститися предавшему їх Менелаю, убивши його дружину Олену.
А е. винаходить спосіб, як при цьому врятуватися й самим Вона пропонує взяти в заручниці дочка Менелая Гермиону й змусити його тим самим допомагати їм, а у випадку його завзятості вбити її. Сама ж е. і здійснює план захоплення Гермиони, заманюючи її в будинок під тим – прийменником, що їм необхідна її допомога в умолении батьків. Гермиона з радістю погоджується допомогти й попадає під ніж до Ореста, що вимагає порятунок собі й своїй сестрі. Інтрига дозволяється появою Аполлона, що велить Гермиону відпустити, а е. віддати заміж за Пилада.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)Related posts:
- Характеристика образа Медея в трагедіях Еврипида Медея – центральний персонаж однойменної трагедії. Дія драми відбувається в Коринфі, де М. зі своїм чоловіком Ясоном і двома дітьми перебуває у вигнанні після вбивства фессалийского пануючи Пелия. Основою сюжету є помста Медеи Ясону, що залишив неї заради одруження з дочкою коринфского пануючи Креонта. М. грозить жорстоко помститися кривдникам. Побоюючись її гніву, цар Креонт велить […]...
- Характеристика образа Іполита в трагедіях Еврипида Іполит – головний герой однойменної трагедії. І., що живе в Трезене син афінського царя Тесея, своїм старанним шануванням Артеміди й зневагою, що виявляється до Афродіти, викликав гнів останньої. По її задуму в нього жагуче закохалася дружина Тесея й мачуха І. Федра. Стара годувальниця Федри вирішує будь-що-будь допомогти їй Проти волі Федри вона викликається виступити посередницею […]...
- Андромаха характеристика образа Андромахи Андромаха – удова Гектора, проводиря троянцев у Троянській війні, якого вбив Ахілл, бранка сина Ахиллапирра. Драматург, ставлячи основних героїв трагедії перед однією й тією же проблемою – вибором між боргом і почуттям, що суперечить цьому боргу, створює конструкцію, у якій персонажі зв’язані один з одним повторюваними відносинами: Пирр любить А., але вона не любить Пирра, […]...
- Скорочено “Ифигения в Тавриді” Еврипида Тавридою стародавні греки називали сучасний Крим. Там жили таври – скіфське плем’я, що шанувало богиню-діву й приносило їй людські жертви, які в Греції давно вже вийшли зі звичаю. Греки вважали, що ця богиня-діва – не хто інша, як їхня Артеміда-Мисливиця. У них був міф, при зав’язці й при розв’язці якого стояла Артеміда, і обидва рази […]...
- Орестея Орестея єдина драматична трилогія, що дійшла до нас цілком давньогрецька. Герой добутку – Орест, син пануючи Агамемнона, проводиря греків, що воювали із Троєю. Дія першої частини трилогії (“Агамемнон”) розгортається в Аргосе, на батьківщині пануючи. Вернувшись із троянського походу, Агамемнон був убитий своєю дружиною Клитемнестрой і її коханцем. Убивці запановують в Аргосе. Але по велінню бога […]...
- Фауст характеристика образа Мефистофеля Мефистофель – один із центральних персонажів трагедії – у значеннєвому відношенні дуже багатозначний. М., з одного боку, втілює той мир нечистої, “диявольської” сили, з якої Фауст вступає в договір, сподіваючись угамувати свою спрагу безмірних знань і насолод. Однак М. втілює й “зло” як джерело протиріччя, початок занепокоєння, незадоволеності, як спонукання до дії. У той же […]...
- Фауст характеристика образа Маргарити Маргарита – кохана Фауста в трагедії Гете. Історія М., її недовгого щастя й безвинної загибелі в першій частині трагедії є як би емоційним її осередком, у той же час вона дуже істотна для розуміння трагедії в цілому. М. – проста дівчина, істота цілком земне, живуче у світі повсякденних життєвих турбот і радостей. Вона як би […]...
- Характеристика образа Кочубей Сюжет відводить К. (прототип – генеральний суддя Малороссии петровских часів Василь Леонтійович Кочубей) “службову” роль батька, що перешкоджає “беззаконної” любові дочки. Але автор ускладнює “малюнок” ролі, постійно підкреслює силу, міць, пристрасність характеру К. Разом з підручним Іскрою той доносить на Мазепу не з вірності “боргу” (його “орлиний погляд” давно вже проникнув у серцевину “зрадницьких” помислів […]...
- Горе від розуму характеристика образа Скалозуб Сергій Сергеич Горе ВІД РОЗУМУ (Комедія, 1824; опубл. із пропусками – 1833; повністю – 1862) Скалозуб Сергій Сергеич – персонаж комедії, що связуют героїв “першого рівня” (які самостійно беруть участь у дії, див. статті “грибоедовского” роздягнула) і персонажів “другого рівня”, московських типажів, представлених на балі в будинку Фамусова. В образі Скалозуба виведений “ідеальний” московський наречений – грубуватий, […]...
- Федра характеристика образа Федри Федра – дружина Тесея, дочка Миноса й Пасифаи, мачуха Іполита. Ф. палає пристрастю до свого пасинка й відкривається йому, але коли вертається додому її чоловік Тесей, якого вона вважала загиблої, рятуючи себе й своїх дітей від ганьби, допускає, щоб годувальниця енона оббрехала Іполита в зазіханні на її честь раніше, ніж відкриється правда. Проклятий батьком, Іполит […]...
- Гораций характеристика образа Горация Гораций – син старого Горация, шляхетного римлянина, головний герой однойменної трагедії. Громадянин і патріот, вигодуваний Римом, Г. готовий беззастережно принести йому в жертву все своє особисте надбання: родинні узи, сім’ю, життя. Могутність вічного міста є найперша умова його власного благополуччя. Випробуваний у боях воїн, що здобув своїми подвигами всенародну славу, Г. бачить єдине виправдання своєму […]...
- Пан кіт, або кіт у чоботах характеристика образа Маркіза де Караба Маркіз де Караба – придумане Котом ім’я його хазяїна, молодшого сина мірошника. Старші сини успадкували млин і осла, які можуть їх прокормити. Він же, одержавши в спадщину Кота, не може придумати нічого краще, ніж з’їсти його. Але завдяки діям Кота він стає чоловіком королівської дочки. Кіт улаштовує його долю, не присвячуючи у свої задуми. Навіть […]...
- Декамерон характеристика образа Гризельди Гризельда – дружина Гвалтьери, маркіза Салуццкого, узята з бідної сільської сім’ї й піддана їм нечуваним випробуванням: спочатку він відбирає в неї дітей, дочку й сина, роблячи вигляд, що наказав їх убити, потім виганяє з будинку в одній сорочці й, нарешті, велить підготувати будинок до прийому нової дружини й прислужувати їй за столом. Г. приймає всі […]...
- Героїня трагедії Еврипида “Іполит” Афродіта не бажає зла Федре але заради задоволення мести богині “все-таки вмре й Федра”. Героїню охоплює любовне божевілля, вона буквально “занедужує” і ніде не може знайти собі місця. Але причину своєї недуги Ф. приховує: “Я від однієї би думки вмерла, що чоловіка б могла я збезчестити або дітей”. Нарешті, годувальниці вдається вивідати таємницю. Думаючи, що […]...
- Сид характеристика образа Сида Сид – героїчне прізвисько, дане поваленими їм маврами донові Родриго й ставшее назвою першої трагедії французького классицистического театру. Арабське слово “сид” означає “пан”. У розвитку сюжету два вчинки Р. є ключовими: помста за батька, ображеного графом Гормасом, і переможний бій з маврами. Вони визначають не тільки характер взаємин героїв трагедії, але і її морально-етичну проблематику. […]...
- Безприданниця характеристика образа Карандишева Юлія Капитонича Карандишев Юлій Капитонич – “парубок, небагатий чиновник”. К. – особливий герой у світі Островського, що примикає до типу бідного чиновника, що володіє почуттям власного достоїнства. При цьому самолюбство в ньому гіпертрофовано настільки, що стає заміною будь-якому іншому почуттю. Лариса для нього – це не просто кохана дівчина, це ще й свого роду приз, що йому […]...
- Мати характеристика образа Знахідки Андрія Онисимовича Знахідка Андрій Онисимович (“чуб”, Андрій) – революціонер-підпільник, друг Павла Власова і як би прийомний син Ниловни. А. – українець, “незаконнонароджений” сирота-приймак (ср. прізвище героя). Він “син всіх людей”; ім’я героя (Андрій – “людин”) символізує “загальнолюдське”, гуманний початок у революційній діяльності. А. висловлює думки про інтернаціональне братерство робітників всіх країн, що містять євангельські асоціації: “Для нас […]...
- Характеристика образа Кота в байках Жана де Лафонтена Кіт(Кішка) – персонаж багатьох байок Лафонтена, що втілює наполегливість і винахідливість у війні з мишами й пацюками, здатний здаватися м’яким і лагідним, але обладающий вправністю й залізною хваткою. К. у байках Лафонтена співвідносимо своєю спритністю з К. – персонажем народних казок. М’якість і гнучкість пластики К. передані в байці “Півень, Кіт і Мишеня”. У боротьбі […]...
- Іліада характеристика образа Нестора Нестір – персонаж “Илиади” і “Одиссеи”, цар Пилоса. У поемах Н. з’являється як навчений роками старець, чиє основне завдання – допомагати радами більше молодим героям. Він стає посередником у сварці Ахілла й Агамемнона: уже в 1-й пісні він намагається запобігти їх сварці, а після того як Ахілл віддаляється від війська, Н. пропонує Агамемнонові загладити нанесену […]...
- Три мушкетери характеристика образа кардинала Ришелье Ришелье, кардинал – перший міністр, що володіє фактично необмеженою владою навіть над королем Людовиком XІІІ, так чи інакше бере участь у всіх подіях, що відбуваються у романі, і плетущий хитромудрі інтриги, спрямовані головним чином проти королеви Ганни Австрійської. Р. персоніфікує собою головну конфронтуючим мушкетерам силу, з якої вони, однак, справляються, а в остаточному підсумку досягають […]...
- Майстер і Маргарита характеристика образа Левия Матвія Левий Матвій – персонаж оповідання Воланда, сну Івана й роману Майстри. Героєві біля сорока років. Збирач податей, він під впливом бесіди з Иешуа стає його учнем і супутником, веде хроніку його життя й записує його висловлення, істотно спотворюючи їхній зміст. Образ персонажа асоціюється з євангелістом; при цьому Л. представлений як людина обмежений і фанатичний. Обвинувачуючи […]...
- Пісня про Нибелунгах характеристика образа Кримхильди Кримхильда – головна героїня “Пісні про Нибелунгах”, саме її доля надає цілісність епічному сказанню. Образ К. перетерплює в міру розвитку подій істотну еволюцію. Спочатку всі вчинки К. носять нормативний характер і грунтуються на збігу бажаного й дійсного. Потім у поводженні ДО. Зненацька проявляється якість цілком конкретне, реальне, властиве аж ніяк не ідеальним натурам. К. марнолюбна, […]...
- Тартюф, або ошуканець характеристика образа Тартюфа Тартюф – лицемір, втершийся в довіру Оргона, що привласнює собі його будинок і стан, але викритий і арештований по королівському указі. Його ім’я, мабуть, узято Мольером з арсеналу італійської комедії масок, де з’являвся персонаж Тартуфо (згадування про нього вперше зафіксоване у Франції в 1609 р.). Виявляється й асоціація зі старофранцузским truffe – обман, плутня. У […]...
- Фуенте Овехуна характеристика образа Лауренсии Лауренсия – селянська дівчина, що підняла жителів свого села, Фуенте Овехуни, на розправу з Командором ордена Калатрави Фернаном Гомесом де Гусманом, що притесняли й оскорбляли жителів сільця. Л., дочка шляхетного алькальда Фуенте Овехуни, закохується у Фрондосо, гарного, розумного й сміливого юнака, що захистив один раз дівчину від зазіхань Командора. Командор усіляко прагнув домогтися любові дівчини, […]...
- Собор Паризької богоматері характеристика образа Клода Фролло Фролло Клод – архідиякон собору Паризької богоматері наприкінці XV в. Навчений знаннями в багатьох науках, самолюбний і розумова людина, вона обуреваем диявольською пристрастю до прекрасної циганки есмеральде. Ф. невідступно переслідує її і йде на будь-які злочини в спробах її роздобути: доручає своєму вихованцеві Квазімодо викрасти дівчину, намагається вбити улюбленого нею капітана де Шатопера. У замаху […]...
- Горе від розуму характеристика образа Чацкий Олександр Андреич Горе ВІД РОЗУМУ (Комедія, 1824; опубл. із пропусками – 1833; повністю – 1862) Чацкий Олександр Андреич – головний герой, молодий дворянин, спадкоємець 300 або 400 душ; після трирічної відсутності й лікування на “кислих водах” не від хвороби – від нудьги, приїжджає в рідну Москву, у будинок Фамусова, друга свого покійного батька Андрія Ілліча і батька […]...
- Дубровский характеристика образа Маша, Марья Кириловна Троекурова ДУБРОВСКИЙ (Роман, 1832-1833; опубл. 1841) Маша, Марья Кириловна Троекурова – ніжна дочка грізного провінційного самодура; сімнадцятилітня красуня, у яку закоханий двадцатитрехлетний Володимир Дубровский, спадкоємець поміщика, розореного її батьком. Вік; біле плаття повітової панянки; вихователька-француженка (мамзель Мими, що прижила від Кирили Петровича Троекурова Сашка, зведеного брата М.); величезна бібліотека, складена в основному із французьких письменників XVІІІ […]...
- Відбиття кризи полисной моралі в трагедії Еврипида “Іполит” Вдячний матеріал для зображення страстей Эврипид знаходить, використовуючи тему любові, майже зовсім не порушену в колишній трагедії. Особливо цікава щодо цього трагедія “Іполит”. Міф про Іполита – один із грецьких варіантів широко розповсюдженого сюжету про підступну дружину, що обмовляє перед чоловіком на цнотливого юнака, що не побажав розділити її любов (порівн. біблійне сказання про Йосипа). […]...
- Тристан і Ізольда характеристика образа Тристана Тристан – головний герой сказань про Тристане й Ізольду, син короля Ривалена (у деяких версіях Мелиадук, Канелангрес) і принцеси Бланшефлер (Белиабель, Блансебиль). Батько Т. гине в сутичці з ворогом, а мати – у родових борошнах. Умираючи, вона просить назвати новонародженої дитини Тристаном від французького trіste, т. е. “смутний”, тому що й зачатий, і породжений він […]...
- Мати характеристика образа Павла (Власов Павло Михайлович) Павло (Власов Павло Михайлович)- син головної героїні роману, потомствений робітник, що став професійним революціонером. Прототипом персонажа послужив сормовский робітник П. Заломів. У той же час доля горьковского персонажа пов’язана із символікою спокутної жертви; оскільки на початку повести зображений різкий перелом у житті П., що зі звичайного фабричного хлопця перетворюється у свідомого політичного борця, припустимо бачити […]...
- Ромео й Джульетта характеристика образа Ромео Монтекки Ромео Монтекки – один з головних героїв трагедії. На початку п’єси – це юнак, якого цілком поглинає надумана пристрасть до Розалинде, нісенітній і неприступній красуні. Про свою любов до неї Р. озивається з гіркотою й цинізмом молодика: “Що є любов? Безумье від вигару, гра вогнем, що веде до пожежі”. Однак Р. уперто продовжує домагатися від […]...
- Історія Нью-Йорка характеристика образа Дидриха Никербокера Никербокер Дидрих – умовний оповідач, від імені якого ведеться також оповідання в новелах “Рип Ван Винкль”, “Легенда про Сонну Балку”, “Будинок із примарами”. Восени 1809 р. у нью-йоркській газеті “Ивнинг пост” з’явилася замітка про “маленького літнього пана, одягненому в поношений чорний камзол і трикутний капелюх, по ім’ю Никербокер”. “Тому що є підозра, що він несповна […]...
- Характеристика образа Фауста Фауст. Ім’я походить від латинського слова faustus – щасливий, щасливий. Образ Ф. супроводжував Гете все життя, первісний начерк трагедії “Прафауст” ставиться до 1773-1775 гг.; трагедія в цілому була завершена в 1831 р. (останні виправлення були зроблені Гете незадовго до смерті, в 1882 р. ). У міру того як просувалася робота над трагедією, образ Ф. здобував […]...
- Гамлет, принц датський характеристика образа Гамлета Гамлет – центральний персонаж однойменної трагедії Шекспіра. Уже давно замічено, що чи ледве не всі герої Шекспіра схильні скоріше до міркування, чим до дії. Найбільшою мірою це ставиться до Г., внутрішній мир якого неухильно валить під подвійним натиском: болісні щиросердечні переживання, викликані зовнішніми обставинами (жахлива смерть батька, підлість дядька, зрадництво матері й друзів), збільшуються руйнівними […]...
- Повести Белкина характеристика образа Сильвио ПОВЕСТИ ПОКІЙНОГО ІВАНА ПЕТРОВИЧА БЕЛКИНА (1830; опубл. 1831) ПОСТРІЛ Сильвио – тридцатипятилетний офіцер-дуелянт, одержимий ідеєю мести. Історія про нього повідана И. П. Белкину якимось полковником И. Л. П., в ініціалах якого легко прочитується натяк на знаменитого бретера тої пори И. П. Липранди; оповідання ведеться від імені И. Л. П. Полковник-Оповідач, у свою чергу, спочатку описує […]...
- Метаморфози характеристика образа Мидаса Мидас – фригийский цар, син Горгия й (відповідно до однієї з версій, прийнятої й в “Метаморфозах”) Кибели. Овідій викладає дві найбільш відомі історії про М. У першій ми бачимо М. гостинним хазяїном. До нього приводять зв’язаним квітковим путом Силена – старий спьяну відбився від звиті Диониса й був пійманий місцевими пустунами. Сильний – товариш М. […]...
- Недоук характеристика образа Софія НЕДОУК (Комедія, опубл. 1783, пост. 1782) Софія – племінниця Стародума (дочка його сестри); мати С. – сваха Простакова й свойственница (як і С. ) Простако-Виття. Софія – по-гречески означає “мудрість”. Однак ім’я героїні одержує в комедії особливий відтінок: мудрість С. – не раціональна, не мудрість, якщо можна так виразитися, розуму, а мудрість душі, серця, почуття, […]...
- Капітанська Дочка характеристика образа Швабрин Олексій Іванович КАПІТАНСЬКА ДОЧКА (Повість, 19 окт. 1836) Швабрин Олексій Іванович – дворянин, антагоніст головного героя повести Гринева. Задумавши роман (повість) з епохи пугачевского бунту, зв’язаний жанровою традицією з “шотландськими романами” В. Скотта, де герой виявляється між двома таборами, “заколотників” і “підкорювачів”, Пушкін спочатку коливався, кого поставити в центр оповідання. Чи то, як це було в “Дубровском”, […]...
- Хитромудрий ідальго Дон Кихот Ламанчский характеристика образа Дон Кихота Дон Кихот – центральний персонаж роману. Комічна фігура старого бедного кастильского ідальго Алонсо Кихано, що, начитавшись лицарських романів, залишає будинок і пускається на пошуки пригод, відразу ж набудовує читача на те, що перед ним – пародія на модні в той час романи. Уже саме ім’я, придумане собі героєм (у перекладі з іспанського “кихот” означає “набедренник”) […]...
- Дубровский характеристика образа Дубровский Володимир Андрійович ДУБРОВСКИЙ (Роман, 1832-1833; опубл. 1841) Дубровский Володимир Андрійович – головний герой незавершеного роману, “шляхетний розбійник”. У Д., що в художній системі Пушкіна рідкість, є реальні прототипи. В 1832 р. у Козловском повітовому суді слухалася справа “Про неправильне володіння поручиком Іваном Яковлевим сином Муратовим маєтком, що належить гвардії підполковникові Семенові Петрову синові Крюкову > сельце Новопанском”. […]...