Характеристика Петра Джері
У своїй повісті І. С. Нечуй-Левицький змальовує портрет батька головного героя – Петра Джері. Петро Джеря – високий і виснажений тяжкою працею кріпак.
Потріскані руки, обличчя, вкрите павутинням зморщок, покручені пальці на руках свідчили про те, що пан Бжозовський витягав останні краплі сил із своїх підневільних.
Достатки у старого Джері були такі, що весілля Миколі на позичені гроші справляв. А щоб заплатити подушне, то довелося продати єдиного кабана й самим залишитись без сала.
Тяжка панщина, катування перетворили Джерю на мовчазного раба, який боявся навіть слово вимовити проти панів. Він мовчки виконував усе те, що наказував пан або його слуги. Таким покірним рабом був не лише Петро Джеря, а й багато кріпаків, які боялись протестувати супроти своїх визискувачів.
Related posts:
- Характеристика Петра Джері (твір-мініатюра за повістю “Микола Джеря”) – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Характеристика Петра Джері (твір-мініатюра за повістю “Микола Джеря”) У своїй повісті Іван Нечуй-Левицький змальовує також портрет батька головного героя – Петра Джерю. Петро Джеря – це кріпак, виснажений нелегкою працею. Він має обличчя, укрите зморшками, потріскані руки з покрученими пальцями. Ці ознаки свідчать про те, що хазяїн – пан Бжозовський – висмоктував своїх […]...
- Характеристика Петра Джері, твір-мініатюра (За повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”) У своїй повісті Іван Нечуй-Левицький змальовує також портрет батька головного героя – Петра Джері. Петро Джеря – це кріпак, виснажений нелегкою працею. Він має обличчя, укрите зморшками, потріскані руки з покрученими пальцями. Ці ознаки свідчать про те, що хазяїн – пан Бжозовський – висмоктував своїх рабів, мов той павук муху. Старий Джеря був дуже бідний. […]...
- Образ Миколи Джері в однойменній повісті І. Нечуя-Левицького Повість “Микола Джеря” закумулювала у собі найвищі письменницькі досягнення І. Нечуя-Левицького. Змалювання жорстокої дійсності кріпацтва, жахливі картини життя промислових найманців, темне, бідне, тваринне повсякденне життя – і на цьому тлі постають яскраві, світлі особистості, незламний дух українського селянина, здорова душа людини, яку можна вбити, але неможливо зігнути й примусити мекати, як вівцю. Микола Джеря – […]...
- Формування бунтарського характеру Миколи Джері під впливом кріпосницької дійсності – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ У повісті І. С. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” зображено важке життя молодого парубка, який не міг терпіти несправедливих утисків панів, сміливо виступав проти всіх, хто кривдив селян. Бунтарська вдача Миколи Джері складалася поступово. Його обурює те, що селяни мають весь час працювати на панському лані, не встигаючи свій врожай зібрати. Несправедливість осавули, який може […]...
- Образ кріпака-бунтаря Миколи Джері (за повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”) Одним з найбільш відомих творів І. С. Нечуя-Левицького є його повість “Микола Джеря”, головним героєм якої є селянин-кріпак, бунтар проти панського гніту – Микола. Микола – син кріпака Петра Джері. Змальовуючи портрет героя, автор твору підкреслює свою симпатію до героя. “За Джериною хатою, під старою грушею, на зеленій траві спав молодий парубок, підклавши під голову […]...
- Образ Миколи Джері в однойменній повісті Івана Нечуя-Левицького Найбільшим творчим досягненням І. Нечуя-Левицького є повість “Микола Джеря”. У ній письменник дає зразок антикріпосницької соціально-побутової повісті й разом з тим створює широкі картини поневірянь заробітчан, що стають найманими робітниками на фабриках та в артілях. Нечуй-Левицький показує такі похмурі явища суспільного життя, які почасти стали надбанням історії: ворожість, навіть ненависть, що проймала всі стосунки панів […]...
- Які почуття викликають у нас портрети Миколи, старого Джері та осавули? “Другого дня”, цебто зразу після Миколиного весілля, вся сім’я кріпака Джері рановранці вийшла на панщину. Учні читають перший уривок від початку розділу до абзаца: “Старий Джеря и Микола ледве встигли змолотити…” Учитель звертає увагу на пейзаж бабиного літа, на розмову сина з батьком, на жарти кріпаків, які прагнуть будьчим підняти свій настрій і тим полегшити […]...
- Образ Миколи Джері як втілення духовної сили українського Час кріпацтва був для України важким і ганебним періодом її історії, увінчаної славним минулим. Волелюбний, працьовитий і талановитий народ страждав від гноблення, приниження, знущань та злиднів. Знедоленому існуванню своїх співвітчизників-кріпаків присвятили найкращі твори видатні українські письменники, серед яких ім’я І. С. Нечуя-Левицького посідає особливе місце, бо він, змальовуючи та засуджуючи кріпацтво, вводить у свої оповідання, […]...
- Порівняльна характеристика образів Петра й Миколи (за п’єсою І. Котляревського “Наталка Полтавка”) І. Котляревський дуже багато робив для становлення українського театру, був директором професійного театру в Полтаві. Його п’єса “Наталка Полтавка” – перший драматичний твір нової української літератури, у якому реалістично змальовано життя народу, його побут, мрії і прагнення. “Наталка Полтавка” – це драма кохання бідної української дівчини-селянки, яка відстоює своє право на щастя. Серед позитивних персонажів […]...
- Характеристика Петра Сагайдачного Багато дослідників життя і діяльності Петра Конашевича-Сагайдачного часто зверталися до історичних документів, де Згадується ім’я славного гетьмана України. Напевне, немає історика, який би не використовував спогади польського письменника Я. Собеського. Він не тільки добре знав Сагайдачного, але й бував разом з гетьманом у походах. Будучи очевидцем і учасником Хотинської битви, Я. Собеський написав книгу “Історія […]...
- Полтава характеристика образу Петра Петро – російський імператор. “Петрівська” тема природно виникає в поемі. Романтичний сюжет про “беззаконну любов” гетьмана Мазепи і Марії Кочубей розгортається на тлі епохи, коли “Росія молода / Мужніла з генієм Петра”. Та і сама сюжетна колізія(батько Марії суддя Кочубей доносить російській владі на зрадника Мазепу) неможлива без “непрямої” участі росіянина царя, без його жорстокої […]...
- Характеристика образа Петра I И все-таки тема одне, а персонаж – інше. Поки сам П. залишається в сюжетній тіні, розміщення сил у поемі відповідають неписаним правилам лорда Байрона; антагоніст Мазепи – ображений батько Кочубей; основний конфлікт – любовно^-психологічний і т. д. Але в останньої, 3-й частини Пушкін, описуючи Полтавську битву Росії з Карлом XII і Мазепою, уводить П. до […]...
- Образ кріпака-протестанта Миколи Джері (за повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”) І. С. Нечуй-Левицький – автор хвилюючої повісті “Микола Джеря”. Саме в ній він розповів про жорстокий час кріпацтва, показав боротьбу селян проти гнобителів. У селян виникало нестерпне бажання вирватися із жахливого пекла, на яке перетворилося їхнє життя. Молодим, красивим змальовує Нечуй-Левицький Миколу, головного героя повісті. Чорнявий, з чорними рівними бровами на засмаглому обличчі. Він був […]...
- Історія одного міста характеристика образа Фердищенка Петра Петровича ІСТОРІЯ ОДНОГО МІСТА ( 1869-1870) Фердищенко Петро Петрович – бригадир, що був денщик князя Потьомкіна. Спочатку глуповци при його правлінні “світло узрили”, оскільки Ф. по своїй простоті цілих шість років “ні в що не втручався”. Однак потім “зробився діяльний” і дібрав смаку, безсоромно вгамовуючи свої жадібність і любострас-тие. З невдоволенням же глуповцев, викликаним голодом і […]...
- Злочин і покарання характеристика образу Лужина Петра Петровича Лужин Петро Петрович – тип ділка і “капіталіста”. Йому сорок п’ять років. Манірний, ставний, з обережною і буркотливою фізіономією. Похмурий і зарозумілий. Хоче відкрити в Петербурзі адвокатську контору. Вибившись з нікчемності, високо цінує свій розум і здібності, звик милуватися собою. Проте найбільше Л. цінує гроші. Він захищає прогрес “в ім’я науки і економічної правди”. Він […]...
- Злочин і покарання характеристика образа Лужина Петра Петровича ЗЛОЧИН І ПОКАРАННЯ (Роман, 1866) Лужин Петро Петрович – тип ділка й “капіталіста”. Йому сорок п’ять років. Манірний, ставний, з осторожною й брюзгливою фізіономією. Похмурий і зарозумілий. Хоче відкрити в Петербурзі адвокатську контору. Вибившись із незначності, високо цінує свій розум і здатності, звик любуватися собою. Однак найбільше Л. цінує гроші. Він захищає прогрес “в ім’я […]...
- Тяжкий гріх Петра (за оповіданням “Без хліба”) Б. Грінченко – самобутній письменник, який відчував прояви людських почуттів, майстерно вмотивовував вчинки героїв. Яскравим прикладом тонкого зображення психології простої людини є оповідання “Без хліба”. Письменник зображує бідну сім’ю селянина Петра, що жила в “хаті поганенькій”, а на весну в них “зовсім не стало хліба”. Важко було господарю дивитися, як бідують жінка й дитина, а […]...
- Біографія Петра Сагайдачного Славний гетьман України Петро Конашевич-Сагайдачний народився в Галичині, у Самбірському повіті. Його батько був заможним шляхтичем, тому хотів дати синові найкращу освіту в Острозькій школі. Вчився там Петро 8 років. І, мабуть, там дістав прізвище Сагайдачний за хорошу стрільбу з лука. У 1614 році Петро разом із кількома товаришами потрапив до Січі. А у 1616 […]...
- Твір Тяжкий гріх Петра (за оповіданням Б. Грінченка “Без хліба”) Тяжкий гріх Петра (за оповіданням Б. Грінченка “Без хліба”) Б. Грінченко – самобутній письменник, який відчував прояви людських почуттів, майстерно вмотивовував вчинки героїв. Яскравим прикладом тонкого зображення психології простої людини є оповідання “Без хліба”. Письменник зображує бідну сім’ю селянина Петра, що жила в “хаті поганенькій”, а на весну в них “зовсім не стало хліба”. Важко […]...
- Образи Петра Сагайдачного та Марка Жмайла В оповіданні “В Острозькій школі”, уривку з роману “Сагайдачний”. Андрій Чайковський розповідає про дитячі роки і щиру дружбу Петра Сагайдачного та Марка Жмайла. Трирічною дитиною Петро залишився сиротою, якого прихистила родина Жмайлів, де був хлопчик такого ж віку – Марко. Коли хлопцям виповнилося по шістнадцять років, батьки Марка вирішили, щоб хлопці продовжували освіту в Острозі. […]...
- Українське село – жертва кріпаччини (За повістю “Микола Джеря”) У повісті І. С. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” перед читачем постає галерея образів: Микола – головний герой, його батьки, дружина, односельці. Усі вони живуть в кріпацькій неволі, і ця обставина обумовлює їхні долі. Це справжні трудівники землі, але вони змирилися із неволею і не бачать ніякого виходу. Один із них – Петро Джеря, батько Миколи. “Високий, […]...
- Життєпис Петра Ребра Ребро Петро Петро Павлович Ребро народився 19 травня 1932 року в селі Білоцерківці, Куйбишевського району, Запорізької області, в родині колгоспника. Закінчив Запорізький педінститут (1953). Вчителював. Працював у редакціях обласних газет “Червоне Запоріжжя”, “Запорізька правда”, в обласному книжково-газетному видавництві. З 1967 року – відповідальний секретар Запорізької організації Спілки письменників України. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, медалями, […]...
- Біографія Петра Ванченка Петро ВАНЧЕНКО Ванченко (Івашенко) Петро Захарович народився 1898 року в с. Жуки на Полтавщині в сім’ї селянина-бідняка. Освіта середня. Належав до літературної організації. Автор збірок оповідань та повістей “Жива реклама”, “Мужність” (1928), “Обов’язок”, “Три пальці” (1929), “Клопіт цирульника Еміля Термана”, “Повість без назви” (1930), “Онопрій Кудь” (1933). Арештований 6 грудня 1934 року Полтавським міським відділом […]...
- Опис образа Петра Першого в російській літературі Могутня, суперечлива, що постійно рухається вперед, натура Петра Першого завжди залучала до себе увага поетів і письменників. Ломиносів почитав Петра – великого збирача земель, невтомного працівника й ученого чоловіка Рожденни до скіпетра, простяг у роботу руки, Монаршу влада приховував, щоб нам відкрити науки, Коли він будував град, зносив праці у війнах, У землях далеких був […]...
- Розповідь про юнацькі роки видатного гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного (за уривком з роману А. Чайковського “Сагайдачний”) Петро Конашевич-Сагайдачний – одна з найбільш видатних постатей в Україні. Гетьман Війська Запорозького, талановитий полководець, високоосвічена людина, він покрив своє ім’я славою і доблестю, а пам’ять про нього залишилася у віках. Славному гетьману України народ присвятив чимало фольклорних творів – легенд, пісень. А відомий український письменник А. Чайковський написав роман “Сагайдачний”. У першій частині цього […]...
- Протест проти кріпосницького гніту в повісті “Микола Джеря” – І варіант – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ І варіант Вже дуже давно у нашому суспільстві немає таких понять, як “кріпак”, “панщина”. Важко собі уявити, що колись люди не належали самі собі, платили “подушне”, працювали на панському полі, а своє жито осипалося. Саме ці події І. Нечуй-Левицький відтворив у повісті “Микола Джеря”. В образі Миколи втілено ідеї усіх борців, що казали: […]...
- Про ідейний зміст повісті “Микола Джеря” З інших героїв повісті насамперед виділяємо старого Джерю. Під час читання першого розділу діти виписали в зошити його портрет, в другому розділі довідались про безрадісне закінчення життя кріпака. Глибоко співчуваючи герою, письменник підкреслює, що “тяжка праця дуже зарані зігнула його етан”, що всю силу свою він поклав на панщині, недарма “на його пальцях, навіть на […]...
- Роль контрастів у повісті І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” У 70-ті роки XІX століття І. Нечуй-Левицький, як зазначав Іван Франко, “осягнув вершок своєї літературної творчості, написавши “Миколу Джерю…” Повість відзначається стрункістю композиції. Твір будується на принципі контрасту, протиставлення. Його письменник дотримується, коли розкриває характери персонажів, змальовує природу. Бунтарство Миколи, відвертий протест – усе це виступає контрастом до напівфеодального ладу, до патріархального побуту, в якому […]...
- Біографія Петра Могили Відомою в Україні своєю просвітницькою діяльністю у XVII ст. була Київська братська школа. Тут викладали українську (книжну), грецьку, латинську й польську мови. Вивчали філософію, астрономію, історію, геометрію, музику. Славилася братська школа й іменами найосвіченіших в Україні людей. При Києво-Печерській лаврі існувала школа під назвою Лаврська. Братство запропонувало об’єднати ці дві школи в одну вищу Петру […]...
- Образ Петра Першого у романі “Петро Перший” Толстого А. Н Як було сказано вище, “Петро Перший” – історичний роман. Тема його – зображення Росії епохи Петра. Ідея роману – позитивна оцінка характеру і діяльності царя-реформатора. Отже, Петро є головним героєм роману. Сюжет твору побудований на описі життя головного героя з ран його дитинства до перших перемог російської армії в Прибалтиці на початку Північної війни(остання чверть […]...
- Образ Петра Першого в поемі Мідний вершник Пушкіна А. С Але північне місто – як примара мрячний, Ми, люди, проходимо, як тіні в сні. Лише ти крізь століття, незмінний, вінчаний, З рукою простягненої летиш на коні. В. Я. Брюсов До поеми “Мідний вершник” (1833) Пушкін кілька разів звертався до образа пануючи-реформатора: у поемі “Полтава” (1829), у незакінченому романі “Арап Петра Великого” (1830), у матеріалах до […]...
- Російська природа у творчості в Петра Ілліча Чайковського Чайковський прокинувся рано, але встав не відразу. Він прислухався до співу лісових жайворонків. Десь за вікном куковала зозуля. Композитор устав, підійшов до вікна й побачив ліс, що йде вдалину. Десь там унизу на березі озера в нього було улюблене місце – Рудий Яр. Дорога до Рудого Яру йшла спочатку по просіці, потім березняками, потім через […]...
- Біографія Петра Панча Петро Панч – новеліст, повістяр і романіст, автор казок для дітей. Свої перші твори опублікував тоді, поли йому було тридцять років, кола мав за плечима чималий життєвий багаж Справжнє прізвище письменника Петро Йосипович Панченко. Народився він 4 липня 1891 року в м. Валках на Харківщині в родині майстра-колісника. Дитинство письменника, про нас. піп. зворушливо написав […]...
- Микола Джеря – борець проти панського гніту У повісті “Микола Джеря” зображено суперечності між закріпаченими селянами і поміщиками, засуджено кріпацтво та жорстоку експлуатацію. Іван Франко так сказав про головного героя повісті: “Історія всього українського селянства… написана в однім широкім образі Миколи Джері”. Микола – працьовитий, розумний, уміє читати, малювати, грати на скрипці. Одружившись з Нимидорою, починає задумуватися над своєю долею. Йому хочеться […]...
- Образ Петра І у поемі О. С. Пушкіна “Мідний вершник” 1. Роль історичної особи в художньому просторі. 2. Контрастна картина життя міста й людини. 3. Монументальність і величчя кумира. Потрібно знайти зміст і в нісенітниці: у цьому неприємний обов’язок історика. В. О. Ключевский Історичні події й різні великі особистості не раз з’являлися на сторінках добутків О. С. Пушкіна. І кожного з них письменник поміщав в […]...
- Життєпис людини в покріпаченому суспільстві (за повістю “Микола Джеря”) Справжньою перлиною української літератури стала повість Івана Нечуя-Левицького “Микола Джеря”. Вільно й невимушено, сторінка за сторінкою розгортається життєва одіссея українського селянина-кріпака. Втікши від кріпацького ярма в далекі степи Чорномор’я, Микола вступає в нові соціальні конфлікти – з капіталістами-підприємцями, царським судом і поліцією, зрештою, з новим лихом пореформеного ладу. За композицією “Микола Джеря” – характерна для […]...
- Жайворонок характеристика образа Жанни д’арк Жанна д’аркСтала ще при житті літературною героїнею: “Слово про Жанну д’арк” Христини Пизанской з’явилося в 1429 р. У п’єсі й союзникам і супротивникам Ж. д’а. очевидно, що вона живаючи легенда. Навіть граф Варвик, що називає її “замурзаною чаклункою, дурочкой, кретинкою й авантюристкою”, розуміє, що в ній зосереджена вся Франція. Він порівнює неї з “маленьким жайворонком, […]...
- Аналіз епізоду “Перша невимушена бесіда Петра Гринева з Омеляном Пугачовим” Пушкін їздив по місцях повстань в Оренбурзьку область. Він слухав оповідання людей, що жили в тих місцях. Завдяки побачений і почутому, Пушкін створив свою фундаментальну працю. На ньому грунтується майже вся повість ” Капітанська дочка “. Лише деякі імена й назви придумав поет. Спочатку по цензурних міркуваннях не була опублікована глава про бунт у Білгородській […]...
- Історичний добуток з епохи Петра I “Полтава” Нарешті, зовсім незадовго до пушкінської “Полтави” з’явився ще один добуток про Мазепу повість другорядного літератора Е. Аладьина “Кочубей” 1827. Пушкіна добре знав всі ці добутки, дечим скористався чи ледве не з кожного з них. У той же час як у трактуванні образа Мазепи, так і відносно жанру своєї поеми він пішов зовсім новим і особливим […]...
- Зв’язок образу Петра Харлана з давніми демонічними віруваннями у романі “Самотній вовк” В. Дрозда Міфологічну основу сюжету роману “Самотній вовк” становить відоме з давніх часів явище лікантропія – усвідомлення себе вовком, здатність людини перекидатися на вовка. Вовкулака – людина, здатна обертатися вовком або зачаклована в цього звіра. Подібні вірування наявні в більшості народів світу й походять від давніх тотемних уявлень. Слово “вовкулака” вчені тлумачать по-різному: як “вовча шерсть”, “вовче […]...