Я жив, я був – за все на світі я відповідаю головою
Не так давно я прочитав поему О. Т. Твардовського “По праву пам’яті”. Признатися, до того моменту мої знання про поета були досить обмеженими, бо грунтувалися (думаю, як і в більшості нинішніх школярів) лише на широко відомої його поемі “Василь Тьоркін”. Але це незнайоме мені: раніше твір глибоко вразило мене тієї щирістю вираження почуттів наболілих, якої воно пронизане з початку до кінця.
Крім того, він викликав у мене інтерес до самому поетові.
А. Т. Твардовський, знайомий багатьом читачам за своїм творам про війну, відомий
Над поемою “По праву пам’яті” автор працював протягом трьох років і закінчив її у 1969 році, але під час “застою” з ідеологічних міркувань
Відчуваючи на схилі років гостру потребу встигнути сказати про найголовніше, в чомусь покаятися, про щось попередити, Твардовський у поемі розмірковує про трагічну долю свого покоління. Автор вклав в невелике за розмірами твір весь біль, яку викликали в ньому спогади про страшні злочини того часу.
У вступі поет готує читача до обговорення важливих проблем, налаштовує його на серйозний лад:
Перед лицем пішли бувальщин
Не має права ти кривити душею, –
Адже ці були сплатили
Ми платою самою великою…
Сама поема розділена на три частини, причому перша протиставлена двом іншим. У ній автор розповідає просту, трохи сумну історію про те, як двоє молодих людей, збираючись покинути рідні краї, думають про майбутнє, мріють бути корисними своїй країні, своєму народові; вони впевнені: * щастя “сторицею має віддати за наш порив”. Але вже до кінця першої частини тон автора стає все похмурішим, чита тель відчуває, як згущуються фарби.
Поет дає зрозуміти, що дуже скоро безтурботна юність цих людей закінчилася і життя зустріла їх не надто привітно.
“Син за батька не відповідає” – так названа друга частина поеми. З неї ми дізнаємося страшну “бувальщина” про те, які жахливі муки змушені були терпіти діти репресованих громадян, безліч яких не тільки не здійснювало ніяких злочинів, але всіляко намагалося допомогти молодій країні піднятися з розрухи і злиднів. Батько самого Твардовського був розкуркулені і засланий на Північний Урал, і молодій людині доводилося вступати в життя і в літературу з клеймом “куркульського синка”.
А як з того кличкою жити хлопчині,
Як відбувати безвісний термін, –
Не з чуток,
Не з книжки.
Тлумачить автор цих рядків…
Але основною, на мій погляд, завданням цієї частини було показати ту жахливу простоту, з якою приймалися рішення, здатні змінити життя мільйонів громадян. Переживання і почуття людей не просто не бралися в розрахунок – малося на увазі, що їх просто не існує, що замість людей – лише механічні виконавці волі “вищого” істоти. І державна машина ростила і ретельно готувала тих, хто згодом міг стати таким механізмом, хто на догоду начальству був готовий на все.
Особливістю поеми є те, що при малому об’ємі тексту автору вдається сказати про багато що. Так, постійно повертаючись в другій частині до фрази: “Син за батька не відповідає”, поет розмірковує і про історичні наслідки цього гасла, і про своє особисте вини перед батьками, і про те, що “за загального батька ми опинилися всі у відповіді… “.
Третя частина є пересторогою нам, нащадкам, вже не застали цей час, про небезпеку забути всю нелюдяність тієї влади, яка керувала країною багато десятиліть. І це по-справжньому актуально не тільки для часу написання поеми, коли “біля керма” знаходився Л. І. Брежнєв, але і для наших днів.
Так давайте ж вдумаймося, вчитаємося у рядки поеми, зрозуміємо, що
… Це було явною дійсністю
Для тих, чий був обірваний століття,
Для стали табірної пилом,
Як хтось колись говорив.
Покоління, до якого були звернені ці слова, не мало можливості прочитати їх і усвідомити їх справедливість та важливість. Наслідки цього ми відчуваємо вже зараз, спостерігаючи мітинги і демонстрації, їх учасників, які несуть портрети Сталіна, які мріють про “сильну руку”. Так нехай же до свідомості кожного дійдуть рядки, звернені до нас два з половиною десятиліття тому:
А ви, що нині норовить
Повернути колишню благодать,
Так ви вже Сталіна кличте –
Він богом був –
Він може встати.
У цьому невеликому творі Твардовського вдалося висловити безліч різних почуттів і переживань радянської інтелігенції, точніше, тієї її частини, яка, незважаючи на явно несприятливі умови, намагалася протистояти режиму, не піддатися тиску згори, зберегти людське обличчя, не заплямувати свою совість. І нам, нашому поколінню, що знаходиться на порозі зрілої життя і бачить нестабільність суспільної свідомості, саме нам не просто корисно, але життєво необхідно вивчати як історію, так і літературу нашої країни, щоб у вирішальний момент вибору не зробити фатальної помилки і не увергнути її в хаос, розруху, злидні. Яскравим прикладом такої літератури, знання якої допомагає формуванню активної життєвої позиції, може служити саме поема “По праву пам’яті”, що описує лише малу частину того, що довелося пережити народу, але все-таки досить глибока і серйозна, щоб змусити задуматися над минулим, оцінити даний і запобігти жахливі помилки в майбутньому. І нехай девізом для всіх нас будуть заключні рядки поеми:
Зате й надалі як були – будемо, –
Яка раптом ні грянь гроза, –
Людьми
З тих людей,
Що людям,
Не ховаючи очей,
Дивляться в очі.
Related posts:
- Жити з високо піднесеною головою В останні роки серед моїх однолітків укорінився вираз “місце під сонцем”. Це не нова фраза, раніше ми використовували її на уроках біології, характеризуючи представників рослинного світу. Ніколи не думав, що доведеться вживати її стосовно людей. Економічна нестабільність нашого суспільства призвела до спаду виробництва. Мої батьки опинилися без роботи: мама – внаслідок скорочення, тато – внаслідок […]...
- Драч Іван Федорович Калина на тому світі Я прокинувся на тому світі – На тому боці океану. Так. Чикаго, загодований снігами По зав’язку чи просто лиш по вуха, Ледь блимав жужмом хмарочосів, Вони стояли рівно, ряд у ряд, Немов патрони світла в патронташі За мною приїздили тричі, Аби забрати в недалекий Медісон. Літак пробивсь нарешті крізь сніги. Ми їхали на виступ в […]...
- Трагедія художника в навколишньому світі Твір по літературі на тему По романі Джека Лондона “Мартін Іден”. Популярність нерідко обертається для письменника не тільки придбаннями, вона веде й до відомих втрат. Виникає небезпека полегшеного й вибіркового сприйняття його досвіду. Складається певний образ, що боїться перше враження, зроблене книгами, але не допомагає, а скоріше заважає зрозуміти його творчість у всій широті й […]...
- Чоловік і жінка усучасному світі З давніх-давен проблема стосунків чоловіка і жінки вирішувалася за допомогою національних традицій, виховання, релігійних переконань тощо. Та й саме життя ніби підказувало, як мають складатися ці стосунки: Адам орав, Єва пряла. На жінці завжди трималася хата, діти. А чоловік мав здобувати їжу на кожен день. Та минали століття, і все значно ускладнилося. Нині жінка не […]...
- Лісові мешканці у казковому світі І. Франка (за збіркою наш “Коли ще звірі говорили”) Із глибоких джерел усної народної творчості черпав творче натхнення відомий український письменник Іван Франко. Його казки про тварин – мудрі, веселі, повчальні. Це цілий світ лісових мешканців зі своїми законами, характерами. Автор наділив тварин людськими рисами: хитрістю і сміливістю, розумом і недолугістю, відчайдушністю і кмітливістю. Світ лісових мешканців є віддзеркаленням людської громади. Галерея цікавих персонажів […]...
- “Багато дивних у світі див, а найдивніша з них людина” Людина – це творіння. Творіння не стільки природи, скільки самої людини. Ми створюємо себе самі і, не дивлячись на сторонню допомогу, ми ліпимо з себе те, що хочемо, що нам потрібно і на що у нас вистачає духовної сили. Ми самі відповідаємо за свої вчинки, ми самі пишаємося ними, але й ми самі повинні розуміти […]...
- “Кожна людина несе особисту відповідальність за зло, що панує у світі. За творчістю Федіра Достоєвського” Творчість Федіра Михайловича Достоєвського тісно пронизана різноманітними ідеями та образами. Однією з таких ідей є ідея про особисту відповідальність кожної людини за те зло, яке панує в світі і суспільстві. Навіть якщо розглядати цю ідею у відриві від творчості Достоєвського, з нею можна погодитися. Мало хто з людей про це замислюється, що кожен так чи […]...
- Тільки той щасливий, хто любов’ю сяє, в світі ж без любові і життя немає (Володимир Сосюра) Тільки той щасливий, хто любов’ю сяє, в світі ж без любові і життя немає (Володимир Сосюра) Кохання… Воно вічне і всевидюще, воно всемогутнє, бо воно – основа життя і діяння, вогонь боротьби і радості. Це почуття приходить до нас незалежно від нашої волі й бажання. Воно окрилює, бо воно найбільш велике й благородне, священне. Бувають […]...
- Міфологізм у художньому світі Л. Петрушевської (“Пісні східних слов’ян”) Міфологізм у художньому світі Л. Петрушевської (“Пісні східних слов’ян”) Особливістю сучасного художнього процесу є відродження духу літературної міфотворчості, що виявляється у створенні авторських міфів, а також у зверненні до давніх фольклорних мотивів з метою конструювання власного міфу. Модерністська творча парадигма постулює виникнення нової самодостатньої реальності, суб’єктом якої є автор-деміург. Російський філософ М. Бердяєв у праці […]...
- “У світі знайдеш усе, крім матері” У кожної з живучих на землі людей є власна шкала цінностей. Хтось хоче заробити багато грошей, інший прагне до слави і визнання, ще хтось намагається просунутися якнайдалі на роботі і стати успішною та шанованою людиною. Але мало для кого головною метою є забезпечення якомога кращої старості для батьків, зокрема, для матері. Людина – істота, на […]...
- “Дивних багато у світі див, а найдивніша з них – людина” Світ дійсно сповнений дуже дивними речами. Людина до сьогоднішнього дня не пізнала багато чого. Наприклад, ніхто напевно не знає, що чекає його після смерті, в той же час всі прекрасно розуміють, що життя колись закінчиться і всі рано чи пізно помруть. На рівні міжнародного права людство намагається не допускати воєн і вбивств інших людей, в […]...
- “Адресовані людям вірші – найцінніші листи у світі” Часи змінюються, а разом з часами змінюються і люди. Ще не так давно за історичними мірками основним засобом спілкування між людьми були листи. Завдяки листам люди не тільки ділилися інформацією про те, як у них справи, а й робили важливі визнання, наприклад, освідчення в коханні. Сьогодні вже практично ніхто не переписується засобами традиційної пошти, тому […]...
- “Не має на світі нічого страшнішого за не людяних людей” На жаль, зараз серед людей живе твердосердя і байдужість. Погоджуються з цим далеко не всі люди, і це цілком зрозуміло. Мало хто здатний і бажає зізнатися у власній байдужості. Кожен або майже кожен вважає, що робив дуже багато добра. Але в більшості випадків це “багато” було зроблено для рідних і близьких людей, а потім вже […]...
- “Чи була б щасливою Мавка в сьогоднішньому світі?” Щастя людини – це її основне бажання, це сенс її життя і призначення в цьому світі. Кожна людина протягом свого життя прагне до щастя, щиро бажає бути щасливою по-справжньому, і все робить для досягнення цієї мети. В той же час іноді робота по досягненню повноцінного щастя виявляється для людини надзвичайно складною. На шляху до щастя […]...
- Аналіз змін у духовному світі рядової людини в романі “Розгром” Майже всі майстри слова початку 20-х рр. присвячували свої добутки актуальній темі громадянської війни. Головним героєм у цих утворах виступає народ. Провідним конфліктом служила класова боротьба двох мирів: білих і червоних. Романи Д. Фурманова Чапаєв (1926 р.) про людей відомої 25-й Чапаевской дивізії й про легендарного героя революції Василие Івановичеві Чапаєві; А. Серафімовича Залізний потік […]...
- Черствість душі найстрашніша хвороба на світі А. П. Чехов говорив: “Поспішаєте робити добро”. Якщо ми будемо спочатку просто не звертати увагу на чуже горе, заглушати голос власної совісті, переконуючи себе в тім, що потім надолужимо упущене, а поки й без того багато турбот, то тим самим ми вб’ємо в собі сама коштовна якість – здатність робити добро. Це огрубляет наше серце, […]...
- “Для чого Гренуй жив у цьому світі?” за романом Зюскінда “Запахи” Роман відомого німецького письменника Патріка Зюскінда “Парфумер” або “Запахи” став світовим бестселером і був перекладений багатьма мовами, зокрема українською. З перших сторінок роману читач опиняється в задушливій атмосфері найсмердючішого у Франції XVIII століття міста. В один з найбільш спекотливих липневих днів 1738 року молода жінка стояла біля прилавку з рибою, розчиняла її ножем, а сморід, […]...
- Вінграновський Микола Степанович “Наш Василь іде по найдовшій у світі дорозі…” Наш Василь іде по найдовшій у світі дорозі З розплющеними 28-літніми очима Наш Василь іде по останній у світі дорозі З зупиненим серцем з опущеними руками В яких учора іще Говорило перо Поета-мужа В темно-коричневому костюмі В білій сорочці защібленій матір’ю під підборіддям В черевиках зашнурованих дружиною З кручі Дніпра З 28-ми своїх літ Наш […]...
- “Молчалины блаженствують на світі”? У комедії Грибоєдова “Горі від розуму” Молчалина характеризують так: “на всіх дурнів схожий”; “цілий день грає, мовчить, коли його сварять”. Нам показаний дрібний чиновник, що намагається догодити “всім людям без изъятья”, що проводить свій час із дідками для того, щоб його помітили й відрізнили, мовчазний і покірний зі своїм начальником, боязкий і покірний із Софією, […]...
- Античні мотиви і їхня роль в “Війні й світі” У всіх добутках російських і закордонних письменників можна зустріти античні мотиви. Античні письменники залишили найбагатшу спадщину у вигляді різних легенд про богів і героїв, а також про древні війни. Товстої, як і Гончарів, Тургенєв і безліч його попередників, використає античні мотиви й античний символізм. Це проявляється в описі деталей і в переклику із сюжетами з […]...
- Як знайти своє місце в світі: до проблеми “соціальних перегонів” Так, цей твір буде про гроші… Можу виправдати себе хіба що тим, що останнім часом гроші в нашому житті стають такою самою вічною темою, як кохання, дружба чи самореалізація. А дарма. Так, я вважаю, що дарма. Колись казали “машина – не розкіш, а засіб пересування”. Я думаю, цей вислів так само правильний і стосовно фінансів: […]...
- Твір-роздум: “Немає на світі нічого страшнішого за нелюдяних людей” Здавалося б, поняття людяність має бути характерно для всіх людей. Всі ж ми люди і всі ми повинні бути людяними. Але насправді, людина на відміну від тварини буває занадто розумна, іноді через свій розум вона отримує суттєві проблеми. І ці проблеми можуть навіть змусити кого-небудь соромитися за те, що він називається людиною, а не твариною. […]...
- Для кого в світі живемо? Україна… Моя батьківщина, той найрідніший у світі куточок, де я народилася, де стоїть наш будинок, де могили рідних мені людей, де моя школа, учителі, кохані, діти. Навколо усе таке звичне, дороге, але справжню ціну усьому цьому відчуваєш лише тоді, коли втратиш. Якщо людина не байдужа, не живе життям рослини, їй важко покинути свій край. Згадайте […]...
- Самотність людини в світі абсурду (за новелою Ф. Кафки “Перевтілення”) Самотність людини в світі абсурду (за новелою Ф. Кафки “Перевтілення”) Новела “Перевтілення” – це відлуння особистої трагедії Ф. Кафки, який свого часу зізнавався, що живе у своїй сім’ї “більш чужим, ніж найчужіший”. Але література знає чимало реалістичних творів про сімейні проблеми, так що схвилювати читача ще однією історією було б нелегко. Мабуть, тому Фраки Кафка […]...
- “Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину” (за поезією В. Симоненка) Василь Симоненко прожив коротке, але яскраве життя. Поет-шістдесятник, поет-лірик, поет-сатирик і просто незвичайна людина, яка безоглядно любила навколишній світ, любила життя, своїх батьків, а звідси – і народ, і, безумовно, Україну, яка “була в його грудях”, “у чолі і в руках”. Його творчість – гімн правді. Далеко не кожен поет зважувався на правду. І цього […]...
- “Немає повісті сумнішої на світі, ніж повість про Ромео і Джульєтту” Драму В. Шекспіра “Ромео і Джульєтта” я прочитала тільки цього року. Фільм за її мотивами подивилася набагато раніш. А те, що “немає повісті сумнішої на світі, ніж повість про Ромео і Джульєтту”, знала ще із самого дитинства. І упевнена, що багато хто, ще не відкриваючи том Шекспіра, уже знав про героїв цієї драми, адже всі […]...
- Чоловік і жінка у сучасному світі З давніх-давен проблема стосунків чоловіка і жінки вирішувалася за допомогою національних традицій, виховання, релігійних переконань тощо. Та й саме життя ніби підказувало, як мають складатися ці стосунки: Адам орав, Єва пряла. На жінці завжди трималася хата, діти. А чоловік мав здобувати їжу на кожен день. Та минали століття, і все значно ускладнилося. Нині жінка не […]...
- “Відносини батьків і дітей в сучасному світі” Відносини між батьками і дітьми можна віднести до багатовікової проблеми. Скільки існує сім’я сама по собі, стільки часу і існують проблеми в ній. Якщо брати нинішнє, XXI століття, можна сказати, що тут спостерігається найбагатше розмаїття типів сімейних відносин в порівнянні з попередніми сторіччями. У категорію “сімейні відносини” можна безумовно внести пункт про виховання дітей. Адже […]...
- “Я живу в полікультурному світі” Сьогоднішній світ істотно відрізняється від того світу, в якому жили люди ще якісь жалюгідні за історичними мірками 100 років тому. Технічний прогрес, розвиток суспільства і людини в ньому призвели до дуже цікавих змін. Деякі з цих змін хороші, але, як це зазвичай трапляється з людьми, без конфліктів і непорозумінь не обходиться. Світ стає більш близьким, […]...
- “Сродна праця-це найсолодша в світі річ” Г. Сковорода І Україна багата на талановитих людей. Одним з найвідоміших та найславетніших її синів є Григорій Савич Сковорода. Він вів просте життя, проте саме він вказав нам стежку до щастя, злагоди та спокою – стежку сродної праці. Спочатку варто розібратись, що собою представляє сродна праця. Відповідь треба шукати в самому слові. “Сродна” – “с роду”, тобто […]...
- Людина в сучасному світі Ми живемо у величезному і парадоксальному світі. Тут голод сусідить із розкішшю, бідність – з багатством, щастя – з горем. Одні люди в нашому світі натискають кнопки смартфонів, їздять в автомобілях, літають літаками, купаються в гарячому душі. А хтось набирає воду відром з каламутної річки і ніколи не навчиться читати і писати. Людство досягло технічного […]...
- Взаємозв’язок “жаги життя” і “відчуття смерті” у художньому світі і. Буніна Взаємозв’язок “жаги життя” і “відчуття смерті” у художньому світі і. Буніна У кожного, мабуть, є свій час для того, щоб замислитися над сенсом життя і смерті. Світова філософія багато й мудро говорить про це. Але яскравіше й зрозуміліше про це завжди говорили письменники. Адже вони пізнали світ через людські долі. Таким є і І. Бунін. […]...
- Дивний ангел у дивному світі Твір з оповідання Гарсіа Маркеса “Стариган із крилами”. З дитинства багато хто чує це слово ангел, янгол. Хтось читає молитву до ангела, якої навчила бабуся, комусь розповідають про ангелаохоронця. Ніхто з нас не бачив цих істот, але ми нібито не заперечуємо їхнього існування. Згідно з древніми міфами, ангели – Божі посланці, Божі вісники. Вони прилітають […]...
- Загальнолюдське й національне у художньому світі Шевченка Як і всі романтики, він використовував для підсилення ліричної теми стереотипи архаїчного епосу: за тими стереотипами золотий вік завжди лежить позаду, у священному минулому, вже начебто позбавленому протиріч. Чисто романтичне за стилістикою і протиставлення “гідних предків” і “недостойних нащадків” (згадаймо однотипне “Богатыри, не вы!” у вірші М. Лєрмонтова “Бородіно”). Ці ліричні відступи, характерні для байронічної […]...
- Взаємозв’язок “жаги життя’ і “відчуття смерті’ у художньому світі і. Буніна Взаємозв’язок “жаги життя” і “відчуття смерті” у художньому світі і. Буніна У кожного, мабуть, є свій час для того, щоб замислитися над сенсом життя і смерті. Світова філософія багато й мудро говорить про це. Але яскравіше й зрозуміліше про це завжди говорили письменники. Адже вони пізнали світ через людські долі. Таким є і І. Бунін. […]...
- Влада грошей в сучасному світі (твір-роздум) Кожен із нас хотів би здобути певну матеріальну незалежність та соціальний статус. І в цьому, зрештою, немає нічого поганого: що поганого в бажанні людини забезпечити безбідне існування собі та своїй родині? Але питання не лише в бажанні мати гроші, а в тому, яке місце це бажання посідає серед інших людських потреб та прагнень. Чи не […]...
- Немає нічого на світі прекрасніше жінки. Ф. И. Тютчев Основа Творчості письменника – натхнення, ниспосланное понад. І це натхнення має жіночий початок. Не випадково муза – жінка, До жіночих ніг складають шпаги, в ім’я жінки роблять подвиги, заради її ж ідуть на злочини. Вона – краса, що врятує мир. У російській літературі жінки оспівані особливо впечатляюще. Кожний письменник, зображуючи свою героїню, прагне передати через […]...
- “Україно моя, Україно, Я для тебе на світі живу” за поезією Д. Павличка Кожен із нас чув, як таємничо шепотить трава, як сюрчать коники. Кожен чув, як ніжно співає вивільга, як кує зозуля. Саме про це вірші відомого українського поета Дмитра Павличка. Ще хлопцем майбутній поет милувався краєвидами рідного села, в якому мальовничо розкидані білі хатки, оточені рясними садками. Там я знаю кожну стежку, Кожен камінець. Там узяв […]...
- Де найкраще місце на землі? Вступ до теми “Фантастичні мандрівки у світі чудес і в космосі” Матеріал уроку. Акровірш “Земля”. Мета. Вчити дітей творчо мислити, цікаво висловлювати свою думку. Розвивати уяву, розширювати кругозір. Збагачувати словниковий запас учнів. Виховувати уявлення про справжні людські цінності, про уважне, людяне ставлення один до одного, любов до рідної землі, рідного краю, бажання робити добрі вчинки, щоб Батьківщина процвітала. Обладнання. Виставка книг. Хід уроку I. Організаційний момент. […]...
- Народ у художньому світі Шевченка Не можна сказати, що народ у художньому світі Шевченка означає якусь безлику масу, тому що “і природа, і історія, і культура – мистецтво, наука, релігія – усе має значіння і цінність лише виключно в залежності від цього загального і універсального вихідного пункту – від людини, її переживань, бажань, потреб, стремлінь”. Невід’ємна у Шевченка від боротьби […]...