“Як тебе не любити, Києве мій… “
У XII ст. чернець Нестор називає Київ “матір’ю міст руських”, але про його створення існує декілька легенд. Як відомо, найпоширенішою є версія заснування міста братами Києм, Щеком та Хоривом разом їз сестрою Либіддю. Швидко зростало місто. Народні умільці створювали великі і красиві споруди. Народ творив культуру.
Писемність на Русі виникла ще задовго до прийняття християнства. Вчені вважають, що вже тоді в церквах, соборах, монастирях було кілька тисяч книжок, але до наших часів збереглося близько 250 творів. Майже в усіх із них можна
Письменники різних часів згадували Київ у своїх творах. На Київщині відбуваються події “Кайдашевої сім’ї” та “Афонського пройдисвіта” І. С. Нечуя-Левицького. Варто згадати й твір цього ж автора “На Кожум’яках”, що в переробці М. Старицького має назву “За двома зайцями”.
З Києвом пов’язані твори “Ярослав Мудрий” та “Свіччине весілля” Івана Кочерги, “Чорна рада” Пантелеймона Куліша, “Диво” Павла Загребельного, поезії Андрія Малишка, Дмитра Луценка та багатьох інших.
У драматичній
Вчинки його бувають досить суворими і навіть жорстокими. Так, він велить скарати новгородського посадника Коснятина, коли той спробував порушити “мирний лад”. Але жорстокість Ярослава пояснюється його державними планами. Це розумів навіть син Коснятина, який спочатку приходить до Києва, щоб помститися Ярославу за смерть батька, але врешті-решт усвідомлює правоту дій князя, які спрямовані на благо Київської Русі.
Знаходить у собі сили перебороти почуття особистої образи і ще один герой твору – муляр Журейко, який теж поступово приходить до висновку, що Ярослав дбає насамперед про міць і силу Києва. Тому саме Журейко не лише рятує князеві життя, а й, дізнавшись про похід печенігів, прикликає на допомогу киянам новгородців. Любов Ярослава Мудрого до рідної землі, про єдність і процвітання якої він повсякчас дбає, робить образ київського князя привабливим, а сам твір – дуже актуальним для нашого часу.
Сучасники Ярослава Мудрого називали Київ окрасою Сходу і суперником Константинополя. Гості міста і сьогодні вважають, що Київ вражає якоюсь особливою чарівністю, навіть містичною таємничістю, якою віє від численних золотих куполів у міській панорамі. “Поди-вись на місто, яке сяє на височині; подивись на церкви, що квітнуть; подивись на християнство, яке зростає; подивись на все місто, освітлене іконами святих, оповите фіміамами, переповнене звучанням хвали і божественних пісень”. Так писав про Київ 1051 р. митрополит Іларіон.
Місто тоді було центром православ’я першої слов’янської держави. І сьогодні часи Київської Русі вважають золотим часом міста, можливо, ще й тому, що наступні століття не принесли йому щастя. Підкорений і залишений у попелі монголами, завойований пізніше поляками і литовцями, потім захоплений Великоруською імперією, двічі окупований німцями і донедавна приєднаний до радянської імперії, Київ може перелічити роки своєї незалежності на пальцях однієї руки.
Гордо підносяться в небо дев’ятнадцять куполів Софії Київської, яка стоїть понад дев’ять століть – прекрасна пам’ятка сивої давнини. В’ється до Подолу Андріївський узвіз, де в будинку № 13 жив до революційного хаосу Михайло Булгаков, який в одному з оповідань скаже: “У світі немає міста прекраснішого, ніж Київ”. А ось що він пише про Володимирську гірку: “Глибоко вночі лягла вугільно-чорна пітьма на тераси найпрекраснішого місця на світі – Володимирської гірки. Вже сотню років стоїть на чорному постаменті чавунний чорний Володимир і тримає у руці великий хрест.
Кожного вечора, як тільки імла лягає на схили і тераси, хрест спалахує і запалює ніч”.
Про вечір на Володимирській горі поетично говорить Ь С. Нечуй-Левицький: “Щоб осягнути оком більше простору на обрії, я йду по тротуару над самим краєчком обривчастих гір, ніби круч. Минаю я дві недавно насаджені широкі алеї попід білою стіною монастиря й заглядаю з кручі вниз, де недавно була зсунулась гора і де тепер в тій вузькій згористій долині зробили дерев’яні сходи на Поділ, доходжу до шпиля над крутим верхом гори…
Яка широчінь! Який простір! Я сягаю оком по тому просторі на захід сонця, оглядаю його, і перед моїми очима темною смугою ніби вирішується на небі півкруг з гір од Андріївської гори до Кирилівського монастиря, а далі знов синіють півкруги гори над Оболонню…
Сонце низько стоїть на заході між білими й сизими хмарками, червоне, як шар, мов розпечене в жару залізо, без проміння, тільки ніби в сяєві од жару. Небо внизу над лісами делікатно блакитне, а подекуди ніби зелене, лиснюче й прозоре, неначе помальоване скло. Над Оболонню висять низько білі, тонкі, аж прозорі, хмарки” (І.
Нечуй-Левицький. “Вечір на Володимирській горі”).
Про сонячний Київ писав Іван Багряний: “Сонячний Київ і бульвар Шевченка.. Каштани, наче великі панікадила, парадно розставлені на вулицях, встромлені в чорну, зволожену майським дощем землю. Вони стоять і тріумфально кадять в небо золотим пилом, пахощами, буйним пафосом цвітіння, а на листках і на свічках квіток мерехкотять дощинки, діаманти краплин, випромінюючи веселки… ” (І.
Багряний. “Сонячний Київ”).
Київ – це каштани і бульвар Шевченка. Це молодість, життя. Згадаймо “Пісню про Київ” Андрія Малишка:
Знову цвітуть каштани,
Хвиля дніпровська б’є.
Молодість мила. Ти серце моє.
Серце Києва XVII ст. для Пантелеймона Куліша та героїв його “Чорної ради” – це Києво-Печерська лавра. Автор вважає, що людина не може словами описати всі ті церкви, ікони, дзвіниці, які є в Києві. І що багато дали б ми за те, щоб повернути часи, коли ніхто не заважав зростати, кращати Києву.
Київ завжди приваблював пожадливих ворогів своєю красою і багатством. Захищаючи місто від монголів, печенігів, кияни насипали земляні вали, що перетворювало місто на фортецю. Для добрих людей будували ворота.
Найкращі з них – Золоті. Вони були ніби символом незалежності, ніхто з ворогів не зайшов у місто через ці ворота.
Під час війни 1812 р. мешканці Києва вийшли будувати укріплення. В період окупації міста у Великій Вітчизняній війні піднімались кияни на боротьбу з за-гарбниками (створювались підпільні групи, розповсюджувались листівки, знищувались важливі документи). А скільки загинуло людей під час битви за Київ 1943 року! Не можна не згадати Бабин Яр, де розстріляно тисячі киян, а скільки загинуло їх у сталінських таборах… .
Стоїть сторозтерзаний Київ
І двісті розп’ятий Я.
Так писав про час встановлення радянської влади в Україні Павло Тичина, який усе своє життя ніс важкий тягар душевних терзань за свій трагічний вибір співця жовтневої революції.
Відходять у минуле для Києва ті часи, коли на його майданах встановлювалися пам’ятники тим, хто хотів підкорити наш волелюбний народ, хто руйнував нашу історію, наші церкви, наші надії.
Знову відкрилась Києво-Могилянська академія – навчальний заклад, до якого у XVII-XVIII століттях мріяли потрапити люди різних країн світу. В історію академії увійдуть і перші випускники XX століття, які, можливо, доповнять наші знання про те, “звідки ми пішли і чиї ми діти” (Р. Радишевський).
“Київ… Русь… Україна…
Ці слова з глибокою шанобою і гордістю промовляє кожний свідомий українець, бо виражають вони духовну близькість до землі своїх батьків, родоводу українського, його славної і водночас трагічної історії.
Ось уже понад 15 століть височіє на дніпровських схилах золотоверхий Київ, якому випала історична місія стати “матір’ю міст руських”, “відіграти важливу роль у формуванні однієї з найбільших держав середньовічної Європи – Київської Русі”. Віками витворювалася традиція йти до Києва, як колись прочани йшли До святих місць, щоб поклонитися своїм предкам, пережити духовне єднання зі своїм родом.
Софія Київська і Золоті ворота княжого міста, Видубицький монастир і Києво-Печерська лавра із залишками Успенського собору, старовинний Поділ і сивочолий Борисфен-Дніпро – все цс духовні символи національної історії та культури, без яких не мислиться українська земля і шлях її народу в майбутнє.
Оглядаючи з високих київських пагорбів далекі простори поза Дніпром, дослуховуючись голосу віків, мимоволі замислюєшся: звідки ми пішли і чиї ми діти? Хто жив на наших землях кілька тисячоліть тому і якою мовою спілкувалися наші предки? Якого походження слова “Русь”, “Україна”?
Чи достатньо ми маємо фактів, аби говорити, що назва річки Укра-Вкра, що протікала на межі Західної Слов’янщини з племенами укри, украни, могла послужити етнонімом до назви Україна? Чому київський князь Святослав твердив, що біля річки Дунай якраз середина земель його володіння і саме туди хотів перенести столицю? А хто були оті будівничі міст, храмів, пам’яток зодчества, що впродовж багатьох століть чарують нащадків своєю довершеністю й красою?
Таких ще вповні не з’ясованих питань постає чимало” (Р. Радишевський. “Славний Київ на віки”).
Найбільшою окрасою кожного міста є люди. Життя і творчість багатьох українських письменників, музикантів, художників, скульпторів пов’язані з Києвом. Дуже любив місто Т. Г. Шевченко (залишилися цікаві замальовки краєвидів Києва). Т. Шевченко, П. Куліш, М. Костомаров були членами Кирило-Мефодіївського братства. Київ – це місто С. Васильченка, М. Рильського, М. Бажана, В. Сосюри, П. Тичини, Ю. Яновського, Остапа Вишні, Олеся Гончара.
У Києві працювали Врубель, Нестеров, Васнецов.
Прекрасно написав про Київ Дмитро Луценко:
Спить натомлене місто
Мирним лагідним сном.
Ген вогні, як намисто.
Розлились над Дніпром.
Вечорів оксамити –
Мов щастя прибій.
Як тебе не любити,
Києве мій…
Related posts:
- Як тебе ке любити, Києве мій Коли вперше приїздиш до Києва, тебе охоплює дивне почуття. Ніби все це Ти вже бачив, уже пив це солодке п’янке повітря, напоєне пахощами каштанових свічечок. Це почуття синовнє – чисте і радісне. А ще це радість упізнавання. Київ є колискою східного слов’янства. З цього міста беруть початок державність, православність, всесвітня слава нашої культури. Бути в […]...
- Як тебе не любити, Харкове мій Мабуть, кожна людина вважає, що її місто або село, де вона народилася і живе, – найкращий куточок землі. Та це і зрозуміло, бо це місто – єдине, неповторне. Воно викохало тебе на своїх долонях, збагатило своєю касою, подарувало друзів. Ти – його частинка, його надія. Таким для мене є мій Харків: добрий і чесний трудівник, […]...
- Як тебе не любити, Харків мій! Напевно, кожна людина вважає, що його місто або сіло, де він народився й живе, – найкращий куточок на землі. Це й зрозуміло, тому що це місто – єдиний, неповторний. Він виплекав тебе на своїх долонях, збагатив своєю касою, подарував друзів. Ти – його часточка, його надія. Таким для мене є мій Харків: добрий і чесний […]...
- “ЯК ТЕБЕ НЕ ЛЮБИТИ…” – Пісні січових стрільців Українська література 6 клас – Л. Т. Коваленко ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ Пісні січових стрільців “ЯК ТЕБЕ НЕ ЛЮБИТИ…” Пісня “Як тебе не любити, Києве мій!” – неофіційний гімн столиці нашої Батьківщини міста Києва. Автори цього знаменитого твору – поет Дмитро Луценко й композитор Ігор Шамо. Митці написали пісню в 1962 році до […]...
- Я б побажав тобі когось отак любити, як я тебе люблю… (за поезією В. Симоненка) Душевні сили людини невичерпні, коли їх освячує любов. Найвищим проявом любові є, на мою думку, материнська любов, любов дітей до батьків, з якої природно витікає пошана “до свого роду і народу”, піклування про їх добробут, здатність і готовність стати на їх захист у скрутну чи трагічну годину. Саме з цього формується найсвятіше почуття любові до […]...
- “Я б побажав тобі когось отак любити, як я тебе люблю” (за творами В. Симоненка) Василь Симоненко, співець чарівної краси нашої незрівнянної України пішов із життя ще зовсім молодим, не досягнувши тридцятилітнього віку. Але всі двадцять вісім років, подарованих йому вічністю, прожив чесно, відкрито й гордо ніс звання народного поета, “витязя молодої української поезії”. Митець настільки самовіддано любив рідну землю і славний козацький рід, що вся його творчість пронизана духом […]...
- Я б побажав тобі когось отак любити, як я тебе люблю… (за поезією Василя Симоненка) (2) “Я Б ПОБАЖАВ ТОБІ КОГОСЬ ОТАК ЛЮБИТИ, ЯК Я ТЕБЕ ЛЮБЛЮ… “ (ЗА ПОЕЗІЄЮ ВАСИЛЯ СИМОНЕНКА) Василь Симоненко, співець чарівної краси нашої незрівнянної України, пішов з життя ще зовсім молодим, не досягнувши тридцятилітнього віку. Але всі двадцять вісім років, подарованих йому вічністю, прожив чесно, відкрито й гордо ніс звання народного поета, “витязя молодої української поезії”. […]...
- “Я б побажав тобі когось отак любити, як я тебе люблю…” (за поезією Василя Симоненка) За образним порівнянням Миколи Жулинського, “чесний і чистий, він нагадує велику рибу, яка радісно вискочила з води, вхопила свіжого повітря, сп’яніла від кисню свободи, затріпотіла на березі довіри й затихла…”. Василь Симоненко повірив у торжество правди, свободи й демократії, вільно вдихнув так необхідного митцеві озону, не сподівався підступності… Хотів завжди, як його перехожий, “натхненно і […]...
- “Я б побажав тобі когось отак любити, як я тебе люблю…” Шістдесяті роки нашого століття позначені бурхливим входженням у літературу когорти творчої молоді – В. Симоненка, І. Драча, Л. Костенко, В. Стуса… Вони по-новому, на противагу “поезії безплідній, як толоці”, прагнули осмислити життя, звернулися до духовного досвіду особистості та історії рідного народу. Поети-шістдесятники принесли в літературу свіжий вітер суспільних змін, відродили віру в найсвятіші ідеали – […]...
- Я б побажав тобі когось отак любити, як я тебе люблю – за поезією В. Симоненка ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО “Я б побажав тобі когось отак любити, як я тебе люблю…” (за поезією В. Симоненка) Неординарною й пристрасною, вогневою і ліричною ввійшла поезія Василя Симоненка в нашу літературу. Адже витоки її йдуть із глибин народного життя, вона є часткою нашого буття, часткою повітря, яким ми дихаємо, нашими […]...
- Київ у минулому і сьогодні Київ… Місто, оспіване багатьма поетами й письменниками, композиторами й художниками. Археологи вважають, що місто виникло приблизно в V столітті. Отже, його вік сягає 1500 років. Пізніше, з утворенням давньоруської держави – Київської Русі, Київ став її політичним центром. За легендою, три брати – Кий, Щек і Хорив та їхня сестра Либідь були засновниками Києва. Місто […]...
- Що я знаю про Київ – ІІІ варіант III варіант Кожен українець відповість, що Київ – це столиця України. Не лише правова, а й історична, культурна. Ще ми одразу згадуємо Дніпро – найбільш і найпрекраснішу річку нашої країни. Наші предки називали Дніпро Славутичем. Ця річка судохідна, вона відіграє важливу роль у житті України. Згадки про Київ є вже у IX столітті. Відома легенда […]...
- Київ – столиця України Згідно з легендою, основоположниками Києва були три брати й сестра: Кий, Щек, Хорив і Либідь. На честь старшого брата місто назвали Києвом. Київ – столиця України, є стародавнім містом, яке поділяється на дві частини: Верхнє місто, або давній Київ, та Нижнє місто, або Поділ. В Верхньому місті до наших днів збереглася частина старовинного муру – […]...
- Київ – столиця України – IІІ варіант 6 клас III варіант Згідно з легендою, основоположниками Києва були три брати й сестра: Кий, Щек, Хорив і Либідь. На честь старшого брата місто назвали Києвом. Київ – столиця України, є стародавнім містом, яке поділяється на дві частини: Верхнє місто, або давній Київ, та Нижнє місто, або Поділ. В Верхньому місті до наших днів збереглася […]...
- Образ Ярослава Мудрого в однойменній драмі Івана Кочерги У ті тяжкі часи, коли вирувала Велика Вітчизняна війна, патріотична тема в літературі набула особливо великого значення. Важливо було піднести дух народу, нагадавши про славні сторінки історії рідної землі, про людей, які присвятили своє життя Батьківщині. Коли в 1944 році було визволено від фашистських загарбників Київ, Іван Кочерга повертається до рідного міста і захоплено працює […]...
- Чи можна нехтувати порадою мудрої людини? (“Про князя Олега”) ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ 5 КЛАС ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ Чи можна нехтувати порадою мудрої людини? (“Про князя Олега”) Мудрою людиною важко назвати молоду людину, свою старшу сестру або брата. Мудра людина стає такою, лише проживши усе життя, здолавши багато перепон. До порад мудреця завжди треба прислухатися: у їхньому […]...
- Давньоукраїнська держава – Київська Русь У глибину віків сягає історія могутньої слов’янської держави Київської Русі. Займаючи величезну територію від Карпат до Волги, від Прибалтики до чорноморських степів, уже в кінці X століття вона була найбільшою державою середньовічної Європи. Її столицею був Київ, названий літописцем Нестором матір’ю міст руських. Це найстародавніше слов’янське місто поклало початок розпиткові цивілізації і культури народів, внесло […]...
- Про заснування Києва – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ – Скорочено Поляни жили родами. Були собі три брати – Кий, Щек і Хорив та сестра їхня – Либідь. Збудували вони місто і на честь старшого брата назвали Київ. Навкруги міста був великий ліс, у якому водилося багато звірів. Поляни полювали на них, були мужі мудрі й тямущі. Дехто каже, що Кий був перевізником коло Києва, тому-то […]...
- Микола Зеров – “Київ – традиція” – Характеристика Сонет “Київ-традиція” – поетична фсторіософія Миколи Зерова. У ньому поет з притаманним йому лаконізмом відтворив історію славного міста від найдавніших часів до сього дення. Вірш “Київ – традиція” входить до збірки “Сонети і елегії” Тема: оспівування “золотоголового” вічного міста Києва – як свідчення високої культури народу. Ідея: утвердження незнищеності стародавнього Києва, культури, духовного життя народу, […]...
- Микола Зеров – “Київ – традиція” – Аналіз Сонет “Київ-традиція” – поетична історіософія Миколи Зерова. У ньому поет з притаманним йому лаконізмом відтворив історію славного міста від найдавніших часів до сього дення. Вірш “Київ – традиція” входить до збірки “Сонети і елегії” Тема: оспівування “золотоголового” вічного міста Києва – як свідчення високої культури народу. Ідея: утвердження незнищеності стародавнього Києва, культури, духовного життя народу, […]...
- Художнє втілення патріотичної ідеї в драматичній поемі Івана Кочерги “Ярослав Мудрий” Художнє втілення патріотичної ідеї в драматичній поемі Івана Кочерги “Ярослав Мудрий” Тема патріотичного минулого завжди приваблювала сучасних письменників. І це не випадково, адже не одна чорна вість сколихнула нашу рідну землю, хто тільки не хотів загарбати Україну! Скільки грабіжників зазіхало на багатство і незалежність прекрасного міста Києва! Вони приходили з вогнем і мечем і гинули […]...
- Про заснування Києва скорочено – Літописні оповіді Поляни жили родами. Були собі три брати – Кий, Щек і Хорив та сестра їхня – Либідь. Збудували вони місто і на честь старшого брата назвали Київ. Навкруги міста був великий ліс, у якому водилося багато звірів. Поляни полювали на них, були мужі мудрі й тямущі. Дехто каже, що Кий був перевізником коло Києва, тому-то […]...
- Остаточний розгром Ярославом печенігів ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ 5 КЛАС ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ Остаточний розгром Ярославом печенігів Ярослав Мудрий – великий київський князь, за правління якого Давньоруська держава досягла найбільшого розквіту. Київська Русь за Ярослава Мудрого була великою і могутньою державою Європи. Так само він розгромив остаточно печенігів, і вони більше ніколи […]...
- “Народе мій, до тебе я ще верну… ” (В. Стус) Василь Стус… Славне ім’я Поета, Громадянина, Людини. Не було йому місця тут, у цьому світі, бо не міг він притертися, звикнути до суспільства, його законів, його звичаїв, де люди думали одне, а говорили інше. Кидався незахищеними грудьми на амбразуру, готовий прийняти на себе вогонь. Без ніякого страхування, без найменшого тактичного маневру, без рятівних гальм житейської […]...
- Ярослав Мудрий – вершина майстерності І. Кочерги Ярослав Мудрий – вершина майстерності І. Кочерги В історії нашої держави є чимало славних людей, які своїм життям, своєю працею примножували велич України. До таких постатей належить і князь Ярослав, якого наші пращури прозвали Мудрим. І. Кочерга 1944 року, в час, коли наша країна боролась з фашизмом, написав історичну драматичну поему “Ярослав Мудрий”. Напередодні битви […]...
- Київ – столиця України – I варіант 6 клас I варіант Київ… Це слово з глибокою шанобою промовляє кожний свідомий українець, бо виражає воно духовну близькість до землі батьків, родоводу українського, його славної і водночас трагічної історії. За легендою, три брати – Кий, Щек і Хорив – та їх сестра Либідь були засновниками Києва. Від Кия пішла назва Києва, від його братів […]...
- Київ у минулому і сьогодні З плином часу обличчя міста поступово змінюється, але змінити душу міста не владний навіть час. Ось і столиця нашої держави змінила свій вигляд, залишившись тією ж самою – привітною, гостинною, щедрою. У незапам’ятному минулому, ще за часів свого заснування, Київ являв собою укріплене городище, розташоване на березі Дніпра. Кам’яних будівель тоді тут взагалі не було, […]...
- “Я без тебе нічого не зможу, наче птиця без крил… ” Образ України в творчості В. Симоненка Україна! Велика, прекрасна, неосяжна – вся вона вмістилася у чутливому серці її великого сина – відомого поета В. Симоненка. Із глибин народного життя, із славної Полтавщини бере початок його чудова, пристрасна поезія, що ніби струмочком – дзвінким, мелодійним, чаруючим розтікається по всій Україні, перетворюючись на широку річку, яка несе визнання. Визнання і щиру синівську любов […]...
- “Душа в тебе погана. Погана якась душа”. Образ Степана Радченка в романі В. Підмогильного “Місто” Валер’яну Підмогильному належить одне з найпомітніших місць в українській літературі доби національного відродження. “… У всьому вигляді було щось витончене, не радянське, його зовнішність свідчила про внутрішню культуру. І справді, це був один із найкультурніших наших письменників”. Так напише про В. Підмогильного Ю. Бойко, який точно передав емоційний портрет письменника. Саме в романі “Місто” В. […]...
- Моральні цінності, ідеали наших предків (за п’єсою “Ярослав Мудрий”) Тема історичного минулого завжди приваблювала письменників. І це не випадково, адже не одна чорна вість сколихнула нашу рідну землю! Хто тільки не хотів загарбати тебе, моя Україно! Скільки грабіжників зазіхало на багатство і незалежність стольного міста Києва! Вони приходили до тебе, столице, з вогнем і мечем і гинули на твоїх майданах, біля твоїх стін, на […]...
- Ярослав Мудрий скорочено – Олександр Олесь Після жорстокого князя Святополка на престол у Києві сів Ярослав. Люди бідували, бо все було зруйновано. І усю свою увагу Ярослав звернув на лад. І невабом* Україна Зацвіла, як пишний сад. Невабом* (незабаром) Люди почали багатіти, Дніпром до Києва попливли чужоземні купці. Ярослав дбав про киян, Так живий, шумливий Київ Царгородом другим став. Князь наказав […]...
- Скорочено – ПРО ЗАСНУВАННЯ КИЄВА – Були собі три брати – Кий, Щек і Хорив та сестра їхня – Либідь. Якось збудували вони місто і назвали його на честь старшого брата – Київ. Навкруги міста був великий ліс, у якому водилося багато звірів. Поляни жили родами, полювали на звірів, були мужі мудрі й тямущі. Ходив між людей вислів: “На перевіз на […]...
- Відображення нашого минулого у поезіях з книги О. Олеся “Княжа Україна” Олександр Олесь створив прекрасний поетичний цикл “Княжа Україна”, до якого увійшли вірші “Війна з татарами”, “Ярослав Осмомисл” та інші. Доба Київської Русі – загадковий та прекрасний період нашої історії. Попри війни, які точилися на той час із хижими завойовниками, попри міжусобиці, які деколи затьмарювали мирне існування держави, цей період подарував нам розвиток писемності, прекрасні літописні […]...
- Що нам відомо про заснування Києва Київ був заснований у V столітті нашої ери як центр давньоруського племені полян. Перша літописна згадка про це місто датована 860 роком. Навколо Києва розкинулася Київська земля, потім Київське князівство. Місто було дуже вдало розташоване, тому воно швидко розвивалося. Зростала торгівля, збільшувалося населення. Але вже в 1240 році Київ було зруйновано монголо-татарами, які знищили все, […]...
- Твір на тему: Що значить любити Батьківщину? Що значить любити Батьківщину? Люблю я свою Україну, Як матір, як неньку люблю. Ношу, мов під серцем калину, Що квітне у ріднім краю. В. Матвієнко Як добре дивитись на ласкаве сонце і довго-довго посміхатись. Тоді забуваєш про все на світі і тоді здається, що воно світить саме для тебе, щоб ти мружила ясні очі і […]...
- Ідейне навантаження драматичної поеми І. Кочерги “Ярослав Мудрий” (3 варіант) Багато українських письменників у своїх творах зверталися до історичного минулого України. І не дивно, адже історія нашої землі і була яскравою, бурхливою, і в той же час дуже сумною. Згадаймо, скільки разів іноземні загарбники намагалися прибрати до своїх рук чудесні українські землі. І кожного разу наші предки захищали Батьківщину від ворогів, проявляючи справжні патріотичні почуття. […]...
- Київ – столиця України II варіант Місто Київ – це найстаріше і найкраще українське місто. Йому понад півтори тисячі років. Воно завжди було головним містом України. Є легенда, що його заснували три брати – Кий, Щек, Хорив та їх сестра Либідь. Стали вони над Дніпром і найстарший сказав, що тут вони закладуть місто для себе і приїжджих купців. І […]...
- Основні проблеми драматичної поеми І. Кочерги “Ярослав Мудрий” Основні проблеми драматичної поеми І. Кочерги “Ярослав Мудрий” Однією з кращих драматичних поем І. Кочерги на історичну тему є п’єса “Ярослав Мудрий”, бо сама постать князя Ярослава, якого за його справи народ назвав мудрим, цікава і епохальна. Це і сильний воїн, і книголюб, і автор перших руських законів, і будівничий, творіння рук якого – Софіївський […]...
- За що можна любити Батьківщину? (за лірикою С. О. Єсеніна) За що можна любити Вітчизну? Звичайно, це тема особлива: адже кожний любить її своєю неповторною любов’ю. За що любив рідну землю такий істинно російський поет, як Єсенін? Мені здається, що насамперед за те, що оточувало його: поля, села, ліси, селян, а потім і місто, літературу, друзів, навіть шинки – словом, за все те, що входить […]...
- Київ – столиця України – IІ варіант 6 клас II варіант Місто Київ – це найстаріше і найкраще українське місто. Йому понад півтори тисячі років. Воно завжди було головним містом України. Є легенда, що його заснували три брати – Кий, Щек, Хорив та їх сестра Либідь. Стали вони над Дніпром і найстарший сказав, що тут вони закладуть місто для себе і приїжджих […]...