За селом
Дорога за селом пішла круто вгору. Обіч неї на облогах ронила зерно кущувата падалішня мішаниця: жито, просо, гречка, – а то більше стояли безлисті од спеки бур’яни та сухо блищала павутина поміж ними. Неподалік від дороги хтось орав бовкуном, прокладаючи посеред сірого бур’янища чорну смужку ріллі.
Вийшовши на гору, я озирнувся: далеко в низині, за Артилярщиною, мов на долоні, мріло в мареві моє село. Вузенькими колінцями вигиналася річка на луках, біліли рядами хатки, як розкладені дітьми крем’яхи з необпаленої цегли, жовтою смугою лежав піщаний косогір біля кладовища (він завжди рятував село од повені), а трохи далі,, на одшибі, мов маленький чоловічок, що вибіг за село, стояв млин, піднявши вгору двоє рамен, як дві – руки, і ніби кликав: сюди, сюди…
Я припустив бігцем геть із пагорба, торба товкла мене. в спину і з’їжджала на потилицю, як хомут, очі пекло й різало, ніби від диму. А. коли озирнувся, вдруге відхекуючись, то села, вже не стало, тільки двоє рамен виднілися над обрієм, але вони вже не кликали. (За Григором Тютюнником)
Related posts:
- Меж містом і селом. Із творчості Рубцова Демобілізувавшись восени 1959 року, Фляків приїхав у Ленінград і аж до надходження в Літературний інститут ім’я Горького працював на заводі. Три роки був робітником, але жодного поетичного свідчення про це не залишив. Уже на початку творчого шляху він зрозумів – не можна писати про всім підряд, не можна писати про те, що по-справжньому не хвилює. […]...
- Глібов Леонід Іванович Мірошник Мірошник мав хороший млин. В хазяйстві не абищо він: Про се гаразд усякий знає, Хто хлібець має. Млин у Мірошника був водяний. Мірошник той Хомою звався, І був він чоловік такий, Що не гаразд за діло брався; А інший раз Буває дорогий і час. Вода раз греблю просмоктала… Ну що ж! Узять би й загатить. […]...
- Місто – ВАСИЛЬ СЛАПЧУК скорочено ВАСИЛЬ СЛАПЧУК Місто Хати за руки побралися, З села не випускають, Школа посередині, як подоляночка. Усім класом сонце зустрічали. Вперше закурив, не криючись, Як матір на вальс запросив – зніяковіла, Злякалася, коли руку після танцю відпустив,- Тепер уже назавжди, Хоча й музика не переставала. Провела до зупинки, перевзувся з чобіт у черевики.. Шнурівки зав’язуючи, у […]...
- Місто скорочено – Василь Слапчук Хати за руки побралися, З села не випускають, Школа посередині, як подоляночка. Усім класом сонце зустрічали. Вперше закурив, не криючись, Як матір на вальс запросив – зніяковіла, Злякалася, коли руку після танцю відпустив, – Тепер уже назавжди, Хоча й музика не переставала. Провела до зупинки, перевзувся з чобіт у черевики.. Шнурівки зав’язуючи, у бік міста […]...
- Громовик Над річкою і лісом засинювалось небо: здалеку-преда-леку, погуркуючи та поблискуючи, накочувалася гроза. Потемніла вода в річці, зашуміли дерева, заметалися птахи. І враз усе стихло. Стогін лісу подався далі й далі від грози. У високості сухо шелеснуло. Синьо спалахнула ріка. І ліс осяявся синьо. То хмара, чорна і низька, пустила із себе першу стрілу-блискавицю. І раптом […]...
- Роздум: Вибір шляху Його зненацька охопив сумнів: “Чи те я роблю, що слід? Чи здатний на це? Чому так тягне туди, в невідоме? І він зупинився серед шляху. Замислився. Озирнувся. Хоча дорога стелилася попереду рівна й широка, проте він не міг іти далі: неспокій, і невдоволення собою, і жадання чогось вищого переповнили його. А обіч уторованої дороги громадилися […]...
- Тема твору: ДІМ Десь був парк з густими заростями чорних ялин та лип і старий будинок, який я любив. Це байдуже – близько він, чи далеко, байдуже, що він не може ні зігріти мене, ні захистити. В цьому домі я виріс, моя пам’ять сповнена його запахами, прохолодою його коридорів, голосами, що ніби оживали тепер. І диво не в […]...
- Твір-опис за картиною С І. Свєтославського “Зима” Може, тому, що зима – моя найулюбленіша пора року, я зупинилася на описі цієї картини. …Зимовий день у селі. Сніг на дорозі. Сніг на дахах хаток, сніг і далі – то, мабуть, поле, вкрите білим снігом. Двоє саней, у які запряжені коні: в одні – двоє, в інші – один, стоять біля паркана. І двоє […]...
- Осінній парк Ось і прийшла осінь. Тільки зовсім недавно дерева в парку радували нас буйною зеленню, і от зелене листя пожовкло, заблищало золотом і почало повільно падати на землю. На вулиці ще тепло, а птахи вже збираються відлітати у вирій. Старий парк ніби завмер, прислухається до кроків осені. Знає він, що зовсім скоро теплі тихі вересневі дні […]...
- Гей, видно село – пісні січових стрільців Гей, видно село, широке село під горою, Гей, там ідуть стрільці, січовії стрільці до бою, Іде, іде військо крізь широке поле, Хлопці ж бо то хлопці, як соколи! Приспів: Ха-ха, ха-ха, Ха-ха, ха-ха, ха-ха, гей! Дівчино-рибчино, чорнобривко моя, Вийди-вийди, подивися Чим скоріше до вікна, Хлопці ж бо то хлопці, як соколи! Гей, видно село, широке […]...
- Глібов Леонід Іванович Пеня Частенько між людьми буває, Один свою біду на другого звертає, А іноді ще так крутне: Не можна на людей, так він на біса спхне. Щоб не наскочити на лайку, Я розкажу вам байку. Жив-поживав козак заможний Клим. Вподобавсь він щасливій долі: Де не повернеться, вона усюди з ним – І дома, і у полі. Шановний, […]...
- Пам’ятник студбатівцям (твір-опис місцевості і пам’ятника на основі власних спостережень) На цьому величезному гомінкому майдані ніби чуєш пульс мого великого міста. Тут святкують урочисті події, злітають до неба яскраві фейерверки. Тут звітують про досягнення і вирішують проблеми Харкова. Сюди, на найбільший майдан Європи, обов’язково приводять гостей міста. Навіть самі будівлі, що оточують майдан: сірі стрімкі контури Держпрому, світла громада університету, півколо військового університету – здається, […]...
- Замокла характеристика образа К. (К.) К. (К.) – позначений одним ініціалом герой роману, землемір, що прибув пізно ввечері в Село для виконання земельних робіт і снискания милості Замка. Одержавши повідомлення про заборони, приписання й свою непотрібність, він спочатку рішучий, цілеспрямований, не бажає примирятися із зовнішніми вимогами й умовностями. “Я приїхав сюди не для того, щоб жити в пошані й спокої”, […]...
- Робота з поезією В. Самійленка “Патріоти” (1889) 4.1. Виразне читання твору. 4.2. Історія написання поезії. Особливу сторінку творчої спадщини В. Самійленка становлять сатиричні та гумористичні поезії, в яких митець висміює негативні вчинки своїх земляків-українців, їх неробство та боягузтво, псевдо-патріотичне базікання про високі матерії. До цієї тематичної групи належить і вірш “Патріоти”. 4.3. Тема: Зображення хлопців, які вели розмову про патріотичні почуття до […]...
- Відповіді до теми: творчість Миколи Куліша 1. Які події особистого життя М. Куліша вплинули на творчість письменника і на вибір сюжету п “сси “97”? Миколу Куліша, як і багатьох його рювесників, захопила романтика революційних подій. У рідному містечку Олишки, куди він повернувся на початку 1918 року, Куліш приєднався до групи місцевих більшовиків, а на початку 1970 року вступив до КП(б)У і […]...
- Грінченко Борис Дмитрович Матільда Аграманте У тяжкому лихолітті Моря перло найдорожче – “Я не муж, мені ти кажеш, День їдуть вони і другий – Вільні їм усі дороги; Третій день – до річки військо Наближалось без тривоги. І відразу їм назустріч Кулі свиснули: іспанці Підійшли з-за лісу тихо, Що й незчулися повстанці. Облягли – нема рятунку – А Масео: “Браття […]...
- Васильченко Степан Васильович Золота діжа Про нашого діда казали, що він уміє злодіям одводити очі. Ніби й справді він щось таке мав. Їдемо оце до схід сонця в поле. У полі скрізь лежить іще клубкам густий туман. Покаже він батогом у поле й гукає: – А глянь, глянь, скільки ото сивих кабанів понаганяв він у поле. (А хто саме понаганяв, […]...
- Степан Васильченко – Золота діжа Про нашого діда казали, що він уміє злодіям одводити очі. Ніби й справді він щось таке мав. Їдемо оце до схід сонця в поле. У полі скрізь лежить іще клубкам густий туман. Покаже він батогом у поле й гукає: – А глянь, глянь, скільки ото сивих кабанів понаганяв він у поле. (А хто саме понаганяв, […]...
- Ой на дубку, на дубку – обрядові пісні Ой на дубку, на дубку Колисочка на шнурку. Івашечко вихався: – Повихайте мене, братця, Вгору високо, Вгору високо, Нехай же я та побачу Та далеко, Та далеко. Ой моя дівчинонька Та гуляє, Та гуляє, Чохлатими рукавами Та махає, Та махає. Ой перестань, дівчинонько, Чохлами махати, Чохлами махати, Нехай же я перестану Важенько здихати, Важенько здихати. […]...
- Оливовий сад – Райнер Марія Рільке Оливовий сад Під сірим віттям вгору йшов помалу Він, сірий і самітний, між олив І голову, пилюкою припалу, В пил рук гарячих глибоко втопив. По всьому – це. І це кінець надходить. Та я повинен, і осліпши, йти. Чому мене примушуєш доводить, Що Ти еси, хоч зник для мене Ти? Тебе не можу більше я […]...
- Образ Єрмила Гирина (по поемі “Кому на русі жити добре”) Микола Олексійович Некрасов, створюючи в поемі “Кому на Русі жити добре” широку картину життя, населяє її й різними типами характерів: це й мужики-мандрівники, що шукають щасливого, піп і поміщик, що попадаються на їхньому шляху, а найбільше, звичайно, селян, убогих і цілком благополучних, як Єрмила Гирин. У марних пошуках ходять наші мандрівники, поки не порадили їм […]...
- Пан кіт, або кіт у чоботах характеристика образа Маркіза де Караба Маркіз де Караба – придумане Котом ім’я його хазяїна, молодшого сина мірошника. Старші сини успадкували млин і осла, які можуть їх прокормити. Він же, одержавши в спадщину Кота, не може придумати нічого краще, ніж з’їсти його. Але завдяки діям Кота він стає чоловіком королівської дочки. Кіт улаштовує його долю, не присвячуючи у свої задуми. Навіть […]...
- Одного разу увечері… (твір-розповідь) Одного разу увечері до нас у квартиру подзвонили. Я кинувся до дверей, а за мною кіт Маркіз. У дверях стояла тітка Валя, мамина сестра, – вона приїхала до нас у гості з Полтави. Мама відразу заклопоталася на кухні, щоб пригостити гостю. Тато став розпитувати тітку Валю про новини, а я сів з ногами в крісло, […]...
- Полтавщина Полтавська земля особлива, і ця особливість пов’язана з людьми цього краю. Варто згадати хоча б письменників, які народилися на Полтавщині, – Іван Котляревський, Григорій Сковорода, Микола Гоголь, Остап Вишня, брати Тютюнники. Серед науковців теж чимало відомих імен, цей перелік був би нескінченним. Полтавська земля і справді щедра на таланти, як і на звичайних добрих та […]...
- Весняний ранок Над темним безмежжям лісів, які з усього боку затуляли небокрай, сходив весняний ранок. У повітрі чути було пахощі листя, що за кілька днів розпустилося з набубнявілих бруньок, і молодої, покропленої росою трави. Біля струмків, ще повноводних від весняної повені, золотилося латаття, мов коштовне гаптування на зеленому килимі. Перед сходом сонця панувала врочиста тиша. Тільки птаство […]...
- Каченята Поміж липами, де блищить після зливи калюжа, двоє каченят прищухли, вчорашніх, тих самих, диких! Приблукалися звідкись, якимось десятим чуттям відчули, що їх тут ніхто не покривдить, і прижилися, обвиклись, знайшовши притулок біля людини. Як вони втямили, який інстинкт їм підказав, що людина, яка лікується, людина, якій болить, спроста не покривдить, бо в такім стані сама […]...
- У шкільній бібліотеці (замітка в газету) Бібліотека є в кожній школі. І немає школяра, який би не переступив її порога. Зрозуміло, що сюди приходять за підручниками або для того, щоб узяти додому прочитати книгу “за програмою”. Для мене бібліотека в школі – це спілкування з розумною і доброю людиною Вірою Михайлівною. Завдяки їй я приходжу до бібліотеки майже щодня, мені постійно […]...
- Легенда про калину (твір-оповідання на основі почутого) Росте в бабусі біля її хати великий кущ калини. Хатина ніби сховалася в затінку куща – така велична й пишна виросла калина. Восени схиляє свої кетяги додолу, ніби проситься в руки: візьми мене. Я милуюся її червоними ягодами й пригадую почуте від старих людей. …Було це дуже-дуже давно, ще тоді, коли часто на широкі українські […]...
- Дмитро Білоус – Ти – філолог ТИ – ФІЛОЛОГ Чи знаєш ти, що ти – філолог, дитя кмітливе і шпарке? Сюди до рими слово полог. Ану скажи, що це таке? А в тебе вже очиці грають, ти кажеш: – Полог – те, що ним завішують чи покривають (шовковим, плисовим, лляним). То, певно, ти таки філолог, дитя цікаве і шпарке. Сюди до […]...
- Мишка Б. Лепкий Мишка (Казка для дітей; для малих і великих) Була собі мишка. Така, як і другі: сіренька, маленька, кінчасті вушка, довгий, гладкий хвостик. В самім кутку хати, де нога від ліжка щільно притикає до стіни, мала свою нору. Мешкання не розкішне, але безпечне. Ніхто з людей не заглядав туди. О, люди, – це дуже цікаві сотворіння! […]...
- Григір Тютюнник – Громовик Григір Тютюнник Громовик Казка Над річкою і лісом засинювалось небо: зда-леку-предалеку, погуркуючи та поблискуючи, накочувала гроза. Потемніла вода в річці, зашуміли дерева, заметалися птахи. А бусли лячно замахали крильми то тут, то там по лісових болітцях. І враз усе стихло. Стогін лісу подався далі й далі від грози. У високості сухо шелеснуло. Синьо спалахнула ріка. […]...
- Весняний пейзаж – І варіант 8 клас І варіант Весною все цвіте, зеленіє, і про красу того буяння співають пісень птахи. Усе вкривається зеленим серпанком, а дерева хтось ніби облив молоком. Біло-рожево всміхаються садки. Усе цвіте, піднявши до сонця зелені голівки, а понад дорогою стоять у молочному шумовинні розлогі каштани. Іду полем, а квітів безліч. Квітів яскравих, радісних, буйних. Вітерець […]...
- Патріоти скорочено – Володимир Самійленко Два хлопці укупі стояли, А третій дививсь оддалі, Як ті гаряче розмовляли Про долю своєї землі. Один у широкій промові Народні права боронив; Він докази всі наукові По пунктах як слід розложив. Народну окремість натури, І склад особливий думок, І давність своєї культури, – Довів він усе те з книжок. А другий про теє доводив, […]...
- Твір по оповіданню Серафімовича “Піски” У роки реакції Серафімович викриває не тільки прямих убивць, він викриває й ті сили, які були непрямими, а часто й прямими пособниками самодержавства й поліції. Критик В. Боровский назвав період після поразки революції “уночі після битви”, в образній формі представивши міщанську, чорносотенну зграю, що вийшла на поживу в ніч після битви, оббираючи тіла бійців, що […]...
- Осінній парк – ІІІ варіант 8 клас III варіант Ось і прийшла осінь. Тільки зовсім недавно дерева в парку радували нас буйною зеленню, і от зелене листя пожовкло, заблищало золотом і почало повільно падати на землю. На вулиці ще тепло, а птахи вже збираються відлітати у вирій. Старий парк ніби завмер, прислухається до кроків осені. Знає він, що зовсім скоро […]...
- Патріоти – ВОЛОДИМИР САМІИЛЕНКО скорочено ВОЛОДИМИР САМІИЛЕНКО Патріоти Два хлопці укупі стояли, А третій дививсь оддалі, Як ті гаряче розмовляли Про долю своєї землі. Один у широкій промові Народні права боронив; Він докази всі наукові По пунктах як слід розложив. Народну окремість натури, І склад особливий думок, І давність своєї культури, – Довів він усе те з книжок. А другий […]...
- Оптимізм, упевненість у собі й відчуття правильності обраного шляху (“Запросини’ В. Підпалого) Оптимізм, упевненість у собі й відчуття правильності обраного шляху (“Запросини” В. Підпалого) Якщо прочитати поезію Володимира Підпалого “Запросини” не вдумливо, то вона навряд залишить по собі й пам’яті глибокий слід – настільки в ній все символічно. Та коли піти за думкою автора, пройнятися кожним рядком, то перед тобою відкриється образ духовно збагаченої особистості. У цьому […]...
- Чому я люблю українську природу (Твір-роздум) Я народився та виріс в Україні. Тут моя батьківщина, тут народилися та виросли мої батьки, тут я навчаюся в школі, а під час канікул відвідую мальовниче село, де живе мій дідусь. Природа України дуже благодатна для сільського господарства. Літо довге та тепле, дощів випадає багато. За словами Гоголя, “посадиш вісь, а виросте віз”. Але не […]...
- СКРИНЬКА КАЗОК НАРОДІВ СВІТУ. ЯК ДІВЧИНА КОРОЛЯ ПЕРЕХИТРИЛА (УГОРСЬКА НАРОДНА КАЗКА) І семестр З НАРОДНОГО ДЖЕРЕЛА НАРОДНІ КАЗКИ Урок 38. СКРИНЬКА КАЗОК НАРОДІВ СВІТУ. ЯК ДІВЧИНА КОРОЛЯ ПЕРЕХИТРИЛА (УГОРСЬКА НАРОДНА КАЗКА) Мета: продовжити ознайомлення учнів з казками народів світу; ознайомити з угорською народною казкою; удосконалювати техніку свідомого виразного читання; учити стежити за логікою описування подій; розвивати мислення, увагу, пам’ять; виховувати любов до художнього слова. II. МОВЛЕННЄВА […]...
- Пейзажна лірика Ліни Костенко У пейзажній ліриці Ліни Костенко часто зустрічаємо слово “люблю”. Природа, ніби відчуваючи настрій людини, приймає п болі и страждання, наснажує світлою радістю и тихим умиротворенням, дарує відчуття скороминущості суєтного людського життя и вічності навколишнього світу, і поетеса відповідає ш любов ю й вдячністю: Мене ізмалку люблять всі дерева, І розуміє бузиновий Пан, Чому верба, від […]...