Засоби комічного у творчості Остапа Вишні (1 варіант)
Остап Вишня увійшов в українську літературу як майстер “малої” сатирико-гумористичної прози. Дослідник його творчості В. Дорошенко зазначав, що Остап Вишня був письменником “рідкісного гумористичного покликання, митець широкого тематичного діапазону, багатогранного ідейного змісту, самобутньої творчої манери… “. Сам Вишня в одному з листів жартома признавався читачам, що довгих творів не вміє писати, тому вирішив бути талантом на “коротких дистанціях”, “спринтер-талантом”.
В історію і теорію малих жанрів письменник
Художньо-образна структура його реалістичного письма формувалася на основі трьох видів словесного мистецтва: літератури, публіцистики й усної народної поезії, і зокрема на багатих комічних ресурсах розмовної народної мови. Так виникла розмаїта художня палітра усмішок, які відзначаються доступністю, стислістю, ясністю, внутрішнім динамізмом. Щоправда, в Остапа Вишні немає якогось одного жанру “усмішка”, це скоріше родове поняття. Сам письменник цим терміном називав такі
Але всіх їх об’єднує спільна риса – яскраво виражена комічність образної системи і особливо мови, тому до кожного жанру можна додати прикладку – “усмішка”. Крім того, у кожному творі наявна присутність “усміхненого” дотепного народного оповідача, образ якого хоч і не тотожний образу автора, але вони споріднені між собою. Введення такого образу дало авторові можливість широко використовувати розповідь, яка своєю формою, лексикою, фразеологією, синтаксичними конструкціями наближається до народної розмовної мови.
Оповідна манера усмішок Остапа Вишні дає йому змогу наблизитися до широкого кола уявних слухачів (читачів), оскільки імітує ситуацію безпосередньої розмови з ними. Такого “ефекту присутності” авторові допомагає досягти ціла система звертань, запитань оповідача до самого себе і до читачів (“А що скоїлось, Кіндрате Івановичу?”, “А що таке, діду?”, “Дозвольте запитати: а що таке роззброєння?”, “Ну, як живемо-можемо?”), традиційних зачинів (“Розкажу я вам, братця, яка трагічна пригода сталася в одному дуже кооперативному місті… “, “Про прекрасну Діву, наяду морську, про монаха-аскета, гірського суворого страдника легенду послухайте… “), іронічних порад, а також тверджень, визначень, доказів, натяків та ін., як, наприклад, кінцівка-мораль легенди “Діва й Монах”: “Діви! Не спокушайте монахів… Не спокушайте, бо обов’язково поженеться… І настопче, неоковирний, на ваше волосся… І добре, коли воно прив’язане (чуже) – може вирватись… Ченці!
Не накидайтесь на Дів прекрасних… Бог усе бачить!.. У писанії про вас сказано: “Аще ти міх – мнішествуй… ” Не іржи, значить, першероном до дівчат… “
У своїй системі засобів комічного Остап Вишня важливу роль відводив іронічно перефразованим народним приказкам, прислів’ям, фразеологічним зворотам, переінакшеним уривкам казок, анекдотів, небилиць тощо.
Майстерно використовуючи такі жанрові засоби, як гротеск, гіпербола, Остап Вишня досягає величезного викривального ефекту.
Комічна поетика усмішок характеризується також уживанням емоційно забарвлених, містких неологізмів авторського походження. Наприклад, в ранніх творах на соціально-політичну тематику зустрічається багато неологізмів, утворених від імен і прізвищ буржуазних політиків: “Італія “замусолилася” (“Що скоїлося в Італії”), або “Закерзонило по всім білім світі, і над радянськими республіками закерзонилось… ” (“Як Керзон у Білому морі рибу ловив і що з того всього може вийти”), “Перелюденндорфилось” (назва фейлетону) та багато інших дають сатиричну характеристику певного історичного періоду в міжнародному житті. Значного ефекту письменник досягає також за допомогою неологізмів, утворених за принципом каламбуру: “Герта Трінкенбрінкен” (“Наша земля!
Радянська земля!”), перифразу: “радіостанція Ка-Ка-Сі” (“Реферат по-англійському”), контамінації: “князь Задерихвостенський” (“У школі”), “камергер графа Поприщи-Попузирського” (“Для вас, котриї… “) та ін.
Гуморески на теми внутрішнього життя також відзначені жартівливо-комічним колоритом, який часто досягається за рахунок смішних прізвиськ персонажів, на зразок Перехилипляшка, НедохиЛичарка, Передериматня, Перекусисало, або абревіатур “райвовна”, “райграблі”, “райгудзик”. У творах, присвячених організації колгоспного життя, зустрічаємо багато іменникових та дієслівних неологізмів, які або носять комічний викривальний характер: “квотація” (запій у завфермою), “простойзатор” (механізатор, у якого простоює техніка), або навпаки підкреслюють, увіковічують досягнення людей праці: “перемакарити”, “перефедорити” (від імен Макара Посмітного, Федора Дубковецького із значенням “перемогти у змаганні”).
Для викриття негативних явищ автор користується ефективною зброєю – сатирою. Він творить гротескно-фантастичні сцени, де “входящі” та “виходящі” папери стають персоніфікованими учасниками бюрократично-канцелярського дійства (“Не викрутяться”); вдається до іронічного зіставлення знівельованого канцелярського стилю з живим народним мовленням (“Отака мати… “).
В усмішках Остапа Вишні – розмаїття художніх форм, неповторність гумористичного письма, жанр фейлетону й малого фейлетону, документального твору і гумористичне оповідання (“Село згадує”, “Дід Матвій”, “Ярмарок”).
В Остапа Вишні багатий і різноманітний арсенал лексико-стилістичних засобів, сюжетних, ситуаційних прийомів, які визначають мистецьку своєрідність його усмішок, фейлетонів, оповідань. Він майстерно застосовує прийом зіставлення та поєднання в межах одного твору різних лексичних “шарів” і стилів – побутової та політичної, літературної та ділової, “протокольно-канцелярської” мови, високого, ліричного і буденного стилів. Джерело таких мовностилістичних прийомів і засобів – мовна практика народу, літературна класика (І.
Котляревський, Т. Шевченко, М. Гоголь).
Щедрий талант видатного гумориста здається невичерпним своєю дотепністю, ласкавою усмішкою, гострим сатиричним словом. Його твори несуть людям радість, наснажують оптимізмом, благородними, добрими почуттями.
Остап Вишня, вірний своєму високому покликанню, був справжнім новатором, першим, хто прокладав шлях українській сатирі та гумору за нових умов, часто для цього жанру несприятливих, що відбилося на життєвій та творчій долі автора.
Related posts:
- Засоби комічного у творчості Остапа Вишні (2 варіант) Остап Вишня – видатний український письменник-гуморист. Його творчість стала чистим золотим самородком у скарбниці українського гумору. Остап Вишня не дуже рано розпочав літературну діяльність. Йому вже йшов четвертий десяток, коли в газетах з’явились його перші твори. Талант гумориста дедалі розквітав, і вже через кілька років його могутній сміх заволодів серцями мільйонів читачів. “Мабуть, з часів […]...
- Засоби комічного у творчості Остапа Вишні (3 варіант) “Який би я був щасливий, якби своїми творами зміг викликати усмішку, хорошу, теплу усмішку… Ви уявляєте собі: народ радісно “смікнувся!” – занотував колись у своєму щоденнику чародій сміху Остап Вишня. З того часу минуло майже століття, але народ, для якого так самовіддано творив митець, продовжує сміятися весело і щиро, читаючи його твори. Сміються люди так, […]...
- Засоби комічного у творчості О. Вишні (І варіант) Остап Вишня увійшов в українську літературу як майстер “малої” сатирико-гумористичної прози. Дослідник його творчості В. Дорошенко зазначав, що Остап Вишня був письменником “рідкісного гумористичного покликання, митець широкого тематичного діапазону, багатогранного ідейного змісту, самобутньої творчої манери…”. Сам Вишня в одному з листів жартома признавався читачам, що довгих творів не вміє писати, тому вирішив бути талантом на […]...
- Засоби комічного у творчості О. Вишні (ІI варіант) Остап Вишня – видатний український письменник-гуморист. Його творчість стала чистим золотим самородком у скарбниці українського гумору. Остап Вишня не дуже рано розпочав літературну діяльність. Йому вже йшов четвертий десяток, коли в газетах з’явились його перші твори. Талант гумориста дедалі розквітав, і вже через кілька років його могутній сміх заволодів серцями мільйонів читачів. Мабуть, з часів […]...
- Засоби комічного у творчості О. Вишні (ІII варіант) “Який би я був щасливий, якби своїми творами зміг викликати усмішку, хорошу, теплу усмішку…Ви уявляєте собі: народ радісно Vсміxнувся!” – занотував колись у своєму щоденнику чародій сміху Остап Вишня. З того часу минуло майже століття, але народ, для якого так самовіддано творив митець, продовжує сміятися весело і щиро, читаючи його твори. Сміються люди так, як […]...
- Спадщина Остапа Вишні – відбиття тогочасних проблем Спадщина Остапа Вишні – відбиття тогочасних проблем I. Остап Вишня – неперевершений майстер сміху. (Життя Остапа Вишні було незвичайним, наповненим різноманітними сумними і радісними подіями, які митець сприймав із гумором. Його називають “королем українського тиражу”, бо за життя письменника-сатирика вийшло понад сто збірок його творів, деякі з них перевидавалися шість і більше разів.) II. Творчість […]...
- Національний характер гумору Остапа Вишні Національний характер гумору Остапа Вишні I. Остап Вишня – чародій сміху, один із представників української сатирично-гумористичної літератури. (Остап Вишня спрямовував свою сатиру проти всього, що заважало українському народові стати вільним. Тематика його творів пов’язана із злободенними проблемами нашої нації, нашої мови, нашого побуту.) II. “Так-от: що треба, щоб посміятися не з ворога, а з друга? […]...
- Життя простої людини – засобами ліричного та комічного в творах Остапа Вишні Остап Вишня – національний, самобутній український письменник. Він – зачинатель українського гумору і сатири. Його творчість – своєрідний і цікавий літопис героїчного шляху нашого народу. Письменник глибоко знав життя і активно вторгався в нього. Багата і різноманітна жанрова і стильова палітра Остапа Вишні. Він звертався до фейлетону і памфлету, до музичного гротеску і музичної комедії, […]...
- Мої почуття після прочитання усмішок Остапа Вишні Мої почуття після прочитання усмішок Остапа Вишні В українській літературі особливе місце посідає Остап Вишня: “Він світив, як сонце, до нього люди тяглись, як до сонця”, – написав Максим Рильський; його творчість відзначається глибоким ліризмом і м’яким гумором. Мені дуже подобаються “Мисливські усмішки” Остапа Вишні. У них описується чарівна природа, возвеличуються кращі людські риси характеру. […]...
- Ліризм, гумор і сатира у творах Остапа Вишні Остапа Вишню можна назвати однією з найяскравіших постатей в історії української літератури двадцятого століття. Ця людина не може бути пересічною, адже вона дарувала іншим радість – радість світлу, сонячну, ту, яка здатна підтримувати людей у важкі часи, надавати їм сили. Хто такий Остап Вишня? Це лірик, сатирик і просто людина з іскрометним почуттям гумору. У […]...
- Ліризм і гумор у творчості Остапа Вишні ОСТАП ВИШНЯ 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОСТАП ВИШНЯ Ліризм і гумор у творчості О. Вишні В історії української літератури є багато цікавих постатей. Особливе місце серед них посідає Остап Вишня. Його творчість відзначається глибокою самобутністю, гармонійним поєднанням ліризму і м”якого гумору. Остапові Вишні належить пріоритет у жанрі гумору. У його усмішках поєднуються розповідь про події […]...
- Своєрідність творчої спадщини Остапа Вишні Остап Вишня – письменник, який у 20-х рр. XX ст. заохотив мільйонні маси до читання української літератури. Він був “королем українського тиражу”. За життя гумориста побачили світ понад 100 збірок його творів, деякі неодноразово передавалися. У великому творчому доробку письменника представлені різноманітні жанри малої прози (усмішка, гумореска, фейлетон, памфлет, автобіографічні оповідання), але скрізь присутній іронічно […]...
- Ліризм і гумор у творчості Остапа Вишні Лагідна усмішка, мудрі очі – це портрет представника української сатирично-гумористичної літератури Остапа Вишні (Павла Михайловича Губенка). Свій народ, свою землю любив Павло Михайлович над усе. У щоденнику Остап Вишня з великою гордістю пише, то він завжди відчував себе слугою народним – і з того був щасливий, бо все своє життя хотів зробити народові щось хороше. […]...
- Чим близькі нам українознавчі усмішки Остапа Вишні “Найвищого “гонорару”, як веселий блиск в очах народу, нема”, – занотував Остап Вишня у своєму щоденнику. І хоч не все з написаного ним витримало іспит часом, проте неповторна “вишнівська усмішка” хвилює читача, викликає сміх. 1926 року Вишня опублікував збірку “Українізуємось”, яка користувалась великою читацькою популярністю і за три роки витримала 5 видань. Головна її тема […]...
- Індивідуальність творчості Остапа Вишні Кожний з письменників має свій індивідуальний стиль, своє власне “особа”. Має його й Остап Вишня. Тому, коли говорять “Мисливські посмішки” або “Зенітка”, відразу з’являється посмішка. А як може бути інакше, коли Остап Вишня був теперішнім майстром сміху, або краще сказати – його чарівником. Своїми гуморесками він намагався “відкрити ока” людям на ті негативні явища, які […]...
- Мисливські усмішки Остапа Вишні Відомий український письменник Павло Губенко завжди говорив, що гумор у його творах солодкий, проте з кислинкою. Через це і взяв собі псевдонім Остап Вишня. Його твори не можна назвати просто гуморесками, це скоріше вірші в прозі. Вишню вважають творцем нового літературного жанру – усмішок. На відміну від гуморесок, усмішкам притаманні яскраві описи краси природи: лісів, […]...
- Біографія Остапа Вишні Остап Вишня – видатний український письменник-сатирик і гуморист. Павло Михайлович Губенко (справжнє ім’я письменника) народився 13 листопада 1889 р. на хуторі Чечва Охтирського району Сумської області в багатодітній родині управителя панського маєтку. 1907 року закінчив Київську військово-фельдшерську школу. З 1917 року навчався в Київському університеті, який через події революції 1917 р. та громадянської війни так […]...
- Що я дізнався про шиття сільської бідноти з оповідання Остапа Вишні “Перший диктант” Що я дізнався про шиття сільської бідноти з оповідання Остапа Вишні “Перший диктант” Є письменники, які залишаються тільки у своєму часі. Нащадки їх мало читають, а то й не згадують зовсім. Твори Остапа Вишні мають іншу долю – нам їх цікаво читати. Так, прочитавши оповідання Остапа Вишні “Перший диктант”, я багато цікавого дізнався про минуле […]...
- Особливості індивідуального стилю та творчої манери Остапа Вишні – Остап Вишня Остап Вишня (1889-1956 pp.) Особливості індивідуального стилю та творчої манери Остапа Вишні Про творчу манеру видатного українського гумориста Остапа Вишні писав інший відомий письменник М. Рильський: “Автор “Усмішок” – дуже своєрідний художник. Його манеру не сплутаєш ні з чиєю. Можна і треба вчитися у нього творчого ставлення до життя, але марна річ – наслідувати його”. […]...
- Мотиви любові до рідної землі у творчості Остапа Вишні Давно відомо, що дуже часто природа буває для митця могутнім джерелом творчого натхнення. Талант письменника залежить від того, наскільки глибоко і точно зуміє він проникнути в таємниці природи, відчути подих її життя. Особливо помітний зв’язок вічно мінливих картин рідної природи з переживанням Остапа Вишні у “Мисливських усмішках”. Письменник дуже любив полювання, довго готувався до відкриття […]...
- Дотепне висміювання міщанства, відсталості, неуцтва в ранніх творах Остапа Вишні (2 варіант) Над робочим столом письменника-гуманіста Остапа Вишні красувалися не фотографії, і не календар, а аркуш паперу, що мав заголовок: “Мої друзі, будь вони тричі прокляті”. Це була напівжартівлива пам’ятка, в якій викладалася програма письменника: “Про що я, нещасний, мушу думати і писати: Про хуліганство, грубість і невихованість. Про виховання лоботрясів і шалопаїв. Про легковажне ставлення до […]...
- Висловлювання відомих людей про творчість Остапа Вишні “Автор “Усмішок” – дуже своєрідний художник. Його манеру не сплутаєш ні з чиєю. Можна і треба вчитись у нього творчого ставлення до життя, але марна річ – наслідувати його” (М. Рильський). “Тут – увесь Вишня: любов до життя, любов до людини, іронія до отого “щасливого” дитинства… ” (М. Рильський). “Він світив, як сонце, до нього […]...
- Коли я читаю гуморески Остапа Вишні Коли я читаю гуморески Остапа Вишні Усмішки, фейлетони, нариси Остапа Вишні – це перлини в українській літературі. Поринаючи в світ дотепної мови, життєрадісних героїв, народного гумору, веселого мисливського жарту, переживаєш чудові хвилини естетичної насолоди, відчуваєш, як світлішає на душі та відлягає від серця. А вдивляючись у просте мудре обличчя письменника, думаєш спочатку, що йому легше […]...
- Образ оповідача в усмішках Остапа Вишні Образ оповідача в усмішках Остапа Вишні “Мабуть, із часів Котляревського не сміялась Україна таким життєрадісним, таким іскрометним сонячним сміхом, яким вона засміялась знову в прекрасній творчості Остапа Вишні”, – писав Олесь Гончар. Саме в усмішках найповніше виявилася чиста, щедра і весела душа письменника. Герої оповідок – мисливці-невдахи і фантазери, добродушні, щирі селяни. І майже в […]...
- Дотепне висміювання міщанства, відсталості, неуцтва в ранніх творах Остапа Вишні (1 варіант) Творча діяльність видатного українського сатирика Остапа Вишні розпочалася в перші пожовтневі роки. Складна, багато в чому суперечлива дійсність вимагала від митців точного визначення свого місця в суспільному житті. Письменник пов’язав свою художню творчість і громадську діяльність із найважливішими соціальними завданнями і турботами Радянської влади. Разом зі своїми побратимами – працівниками сатирико-гумористичного жанру в українській літературі […]...
- Творчість Остапа Вишні – Олена Акульшина Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина Творчість Остапа Вишні О. Вишня (справжнє ім’я та прізвище – Павло Губенко) – визначний український гуморист, представник сатиричної літератури, автор багатьох гуморесок і фейлетонів, “чародій сміху”. Під його гостре перо потрапляли підлабузники, хабарники, п’яниці, винищувачі природи; найкращі його гуморески та усмішки перекладені багатьма мовами. Сам […]...
- “Мисливські усмішки” Остапа Вишні” Відомий український письменник Остав Вишня дуже любив полювання. Своє мисливське кредо він відзначав гаслом “Нехай живуть зайці!”. Показовим у цьому відношенні є запис письменника у щоденнику: “Були на полюванні. І не вбили, не застрілили нічого. Для мене це – типове явище”. Подібно до того, як М. Рильський мав природу за вічне джерело натхнення, а молодий […]...
- Тематичний розмай творчої спадщини Остапа Вишні Остап Вишня – один із зачинателів і найвизначніших представників української сатирично-гумористичної літератури. Популярність Павла Михайловича Губенка була в народі неймовірна, але більше його знали як Остапа Вишню. Письменника також називали чародієм сміху. Майстер гострого сміху висміював підлабузників, бюрократів, чваньків, п’яниць, винищувачів природи. Кожне слово, написане його рукою, несло у світ радість, випромінювало яскраве світло. Павло […]...
- Твір на тему: “Мисливські усмішки” Остапа Вишні” Відомий український письменник Остав Вишня дуже любив полювання. Своє мисливське кредо він відзначав гаслом “Нехай живуть зайці!”. Показовим у цьому відношенні є запис письменника у щоденнику: “Були на полюванні. І не вбили, не застрілили нічого. Для мене це – типове явище”. Подібно до того, як М. Рильський мав природу за вічне джерело натхнення, а молодий […]...
- “Мисливські усмішки” Остапа Вишні: любов до сонця, до вітру, до зеленого листу Остап Вишня увійшов в літературу як талановитий гуморист та спостережливий художник слова. Крім того, письменник створив принципово новий жанр в українській літературі – усмішку. Усмішка як жанр – прозовий твір невеликого обсягу, в якому з добрим гумором та іронією зображено певну ситуацію або життєве явище. Мене здивувала різноманітність тем, що їх використав Остап Вишня у […]...
- Ліризм, теплий і яскравий гумор у зображенні життя і праці простих трудівників (за творами Остапа Вишні “Діди наші та баби наші”, “Весна-красна”) (1 варіант) Остап Вишня був міцно пов’язаний із старим українським селом, саме воно дало йому неоціненні враження, знання оригінальних людських типів, численних життєвих бувальщин, атмосфери буднів, усіх тих реалій, що природно ввійшли до його гумористичних творів. Письменник був глибоко обізнаний зі старим селом та його людьми, побутом, звичаями, культурою міжлюдського спілкування, самобутньою мовою. Старе село, з одвічною […]...
- Сміх у творах Остапа Вишні Ми сміємося і будемо сміятися, бо ми живемо повнокровним життям, разом із своїм веселим, дотепним, талановитим народом. Остап Вишня – Письменницьку програму сам Остап Вишня сформулював так: “Про що я, нещасний, мушу думати й писати: – “Про хуліганство, грубість, невихованість. – Про виховання лоботрясів і шалопаїв. – Про легковажне ставлення до кохання, до шлюбу, до […]...
- Зцілення любов’ю (життя і творчість Остапа Вишні) Остап Вишня ще за життя став легендарною особистістю. З вуст у вуста ие редавалися про нього бувальщини і небилиці. Часто-густо такі історії доходили І до самого письменника. Вишня ніколи не заперечував, тільки м’яко посміхат м у відповідь. Ще в двадцятих роках Майк Йогансен говорив, що всі українці поділяють и на дві частини. 99 % становлять […]...
- Чим мені сподобалися твори Остапа Вишні Остап Вишня – один із зачинателів і найвизначніших представників української сатирично-гумористичної літератури. Популярність Павла Михайловича Губенка була в народі неймовірна, але більше його знали як Остапа Вишню. Його також називали чародієм сміху. Майстер гострого сміху у своїх творах висміював бюрократів, чваньків, п’яниць, винищувачів природи, підлабузників. Кожне слово, написане його рукою, несло у світ радість, випромінювало […]...
- “Отак і пишу… ” (Життя і творчість Остапа Вишні) Життя Остапа Вишні було далеко не простим. Хоча чи було воно простим у тих історичних умовах хоч у якоїсь мислячої людини? Певно, що ні. Павло Губенко народився 1889 року на Полтавщині, родина була багатодітна і незаможна. З дитинства хлопець мріяв бути вчителем, проте після початкової школи його віддали до Київської військово-фельдшерської школи, потім він працював […]...
- Відповіді до теми: творчість Остапа Вишні /. Ким у дитинстві і юності мріяв стати Павло Губенко (Остап Вишня) і чому не здійснилися ці мрії? Родина Губенків була незаможною, але батько мріяв дати освіту всім дітям У шість років Павла віддали до початкової школи, бо хлопчик рано навчився читати і не розлучався з книжкою. Павло любив навчання і просив батьків віддати його […]...
- Тема любові до природи, її захисту в “Мисливських усмішках” Остапа Вишні Це український письменник, пеедовсім український у своїх пейзажах, у своєму лукавому й добродушному гуморі, у своїй далеко не добродушній сатирі, у своїй ласкавій і соромливо-ніжній ліриці”, – згадував про Остапа Вишню його друг Максим Рильський. Саме таким ми бачимо Остапа Вишню в його “Мисливських усмішках”. З великим відчуттям відповідальності письменник стає на захист природи. Остап […]...
- Гумористичне зображення полювання в “Мисливських усмішках” Остапа Вишні “Мисливські усмішки” Остапа Вишні із задоволенням читають і дорослі, і діти. Перегортаючи сторінки збірки гуморесок, ми щиро сміємося над пригодами благородних, але, на жаль, безталанних мисливців, над їхнею невинною брехнею. Герої Вишні прекрасно розби’ раються в усіх тонкощах мисливської справи, у звичках звірів і птахів. А як вони влучно стріляють! “Та що мені картуз? П’ятака […]...
- “Моя автобіографія” Остапа Вишні Прізвище, ім’я, по-батькові, народився такого-то року, там-то, в сім’ї такій-то… І так далі: основні дати, події… Хто із нас не знайомий зі стандартною формою автобіографії. Проте оригінальний письменницький талант Павла Михайловича Губенка, зберігаючи та імітуючи окремі риси цього типового особового документа, запропонував нам дуже цікаву його версію – і вийшов блискучий художній твір. При цьому […]...
- Літературно-естетичні погляди Остапа Вишні І. Щоденник Остапа Вишні – визначний літературний та людський документ (“Найвищого “гонорару”, як веселий блиск в очах народу, – нема”, – так пи сав Остап Вишня у своєму щоденнику. Письменник звертався до долі з про ханням послати йому сили, вміння, таланту для того, щоб зумів він виклики ти своїми творами усмішку у змученого працею, печалями, […]...