Засудження нечесності, егоїзму, жорстокості в повісті “Вогник далеко в степу” – ГРИГІР ТЮТЮННИК
ТЮТЮННИК
Григір Тютюнник є автором багатьох зворушливих повістей. Одна з них – “Вогник далеко в степу”. У ній розповідається про хлопця-підлітка Павла і його товаришів – трьох Василів. Мабуть, у цій новелі є автобіографічні моменти, бо сам письменник, як і його герой Павло, мав по закінченні війни 14 років і теж навчався в ремісничому училищі. Це було покоління дітей, в яких війна забрала дитинство.
Вони вимушені були замінити дорослих чоловіків, які загинули під час війни. От і Павло залишився без батька, жив удвох з тіткою Ялесоветою
За рахунок держави Павла і його друзів одягли в нову форму, і вони почали ходити на навчання. Шлях був довгий – дев’ять кілометрів туди і назад щодня. Треба було не спізнитись на сніданок та ще й навчатись. По-різному ставляться до хлопців люди.
Майстер Федір Демидович-людина, закохана у свою справу, чудовий вчитель, у нього кожен інструмент “сяє, як сонечко”. Він вчить хлопців сумлінно працювати і гордитися своєю професією. По дорозі до училища хлопці бачать
Він сам пригостив хлопців, навчаючи їх тим самим добру. Але є й злі люди у світі, яким байдуже до чужої біди. Таким виявився шофер Фріц, який викинув Павла з машини на великій швидкості.
В його душі не заворушилося співчуття до хлопця, який йшов сам-один у темряві, у шалений мороз, за яким гналися вовки. Як можна було не поспівчувати хлопцеві, покинути його, забитого, самого в степу?
У творах Тютюнника взагалі важко знайти негативних героїв. Це хіба що шофер-негідник Фріц. Тим яскравіше бачаться його егоїзм та жорстокість на фоні більшої частини порядних людей, що оточують Павла. Це і та жінка, що підібрала його забитого, і майстер з групою, в якій навчався Павло, і директор училища, чоловік з абрикосами, і багато інших людей.
У творах Григора Тютюнника відчувається любов до людей, його бажання бачити їх красивими і порядними.
Читаючи повість, я відчув обурення від вчинку Фріца, але проникся повагою до добрих людей. Хочеться, щоб таких людей, як Фріц, було менше, або й зовсім не було. Щоб усі любили і поважали один одного і не чинили зла ближнім.
Related posts:
- Патріотизм юних громадян у повісті “Вогник далеко в степу” – ГРИГІР ТЮТЮННИК ТЮТЮННИК У своїй повісті “Вогник далеко в степу” Григір Тютюнник зображує дуже важкі для нашого народу часи. Це був такий час, коли багато чоловіків загинуло, і залишилися лише жінки, старі люди, малі діти та підлітки. Головні герої – Павло, Василь Силка, Василь Обора, Василь Кібкало. Перших трьох хлопців до ремісничого училища погнала нужденність та бажання […]...
- Вогник далеко в степу (дуже стисло/скорочено) – Тютюнник Григір Для кожного хлопчика у важкі повоєнні роки справжнім щастям було вступити до ремісничого училища, де учнів годували, де їм видавали форму. Прийшли до такого училища й друзі з одного села – троє Василів та Павло. Василів прийняли одразу, одягли в нову форму, а Павлові сказали, що малий ще. І ось вони разом повертаються додому. Старші […]...
- Втілення в образі Павла працьовитості, щирості (за повістю “Вогник далеко в степу”) – ГРИГІР ТЮТЮННИК ТЮТЮННИК (за повістю “Вогник далеко в степу”) Повість “Вогник далеко в степу” – це пам’ять серця автора, художньо відтворена сторінка його життя. Твір розповідає про найтяжчі повоєнні роки дитинства письменника. Григір Тютюнник пише про життя своїх однолітків із великою теплотою та любов’ю. Здається, зображуючи головного героя повісті – Павла, автор розповідає про свою власну юність, […]...
- ВОГНИК ДАЛЕКО В СТЕПУ – ГРИГІР ТЮТЮННИК Скорочено Павла, якого всі прозвали Павлентієм, прийняли до училища разом з друзями – Василем Силкою, Василем Оборою та Василем Кібкалом. Павло був сирота. Мати його померла, а коли хлопцеві було дев’ять років, батько одружився з тіткою Ялосоветою. Через місяць батько пішов на війну і не повернувся. Так і живуть вони з тіткою вже шість років в […]...
- Повоєнні дитинство та юність (за повістю “Вогник далеко в степу”) – ГРИГІР ТЮТЮННИК ТЮТЮННИК (за повістю “Вогник далеко в степу”) Повість “Вогник далеко в степу” – це художньо відтворена сторінка життя самого автора, пам’ять його серця. Цією повістю Григір Тютюнник щиро віддав своїм одноліткам моральний борг. Перед читачем постають правдиві неприкрашені картини повоєнної дійсності з усіма її труднощами й непоказним героїзмом. Автор намагається показати, що життя наших однолітків […]...
- Моє враження від повісті Гр. Тютюнника “Вогник далеко в степу” Швидко, на одному диханні, прочитала я повість Гр. Тютюнника “Вогник далеко в степу” – останній твір письменника. Напрочуд чиста, світла, талановита повість, у якій письменник майстерно змалював важке повоєнне дитинство підлітків, їх навчання і працю в ремісничому училищі, отих “дітей війни”, їх силу духу, якій можуть позаздрити й дорослі. “Найдорожчою темою, а отже, й ідеалом […]...
- Втілення в образі Павла працьовитості, щирості (За повістю Г. Тютюнника “Вогник далеко в степу”) Повість “Вогник далеко в степу” – це пам’ять серця автора, художньо відтворена сторінка його життя. Твір розповідає про найтяжчі повоєнні роки дитинства письменника. Григір Тютюнник пише про життя своїх однолітків із великою теплотою та любов’ю. Здається, зображуючи головного героя повісті – Павла, автор розповідає про свою власну юність, коли навчався в ремісничному училищі. З перших […]...
- Втілення в образі Павла щирості, працьовитості (за повістю “Вогник далеко в степу”) Повість “Вогник далеко в степу” – це твір про тяжкі повоєнні роки дитинства письменника. Він пише про життя своїх однолітків з великою теплотою та любов’ю. Зображуючи Павла, головного героя повісті, Григір Тютюнник, мені здасться, розповідає про свою власну юність, про навчання в ремісничому училищі. З великою симпатією ми ставимося до цього доброго, чуйного і працьовитого […]...
- Вогник далеко в степу скорочено Павла, якого всі прозвали Павлентієм, прийняли до училища разом з друзями – Василем Силкою, Василем Оборою та Василем Кібкалом. Павло був сирота. Мати його померла, а коли хлопцеві було дев’ять років, батько одружився з тіткою Ялосоветою. Через місяць батько пішов на війну і не повернувся. Так і живуть вони з тіткою вже шість років в […]...
- Скорочено “Вогник далеко в степу” Тютюнника Павла, якого всі прозвали Павлентієм, прийняли до училища разом з друзями – Василем Силкою, Василем Оборою та Василем Кібкалом. Павло був сирота. Мати його померла, а коли хлопцеві було дев’ять років, батько одружився з тіткою Ялосоветою. Через місяць батько пішов на війну і не повернувся. Так і живуть вони з тіткою вже шість років в […]...
- Аналіз повісті “Вогник далеко в степу” Героєві Павлентієві пощастило вижити під смертоносним градом війни. Але як жити далі? Хату розірвало бомбою, батько загинув на фронті. Нема в що одягнутись. І як каже його мачуха Ялисавета: “А що їсти? Хліба намолотили тільки у державу і то не хватило до плану”. (Доречно запитати: “А держава – це не її голодні люди?”). І Павлентій […]...
- Повоєнні дитинство та юність (За повістю Г. Тютюнника “Вогник далеко в степу”) Повість “Вогник далеко в степу” – це художньо відтворена сторінка життя самого автора, пам’ять його серця. Цією повістю Григір Тютюнник щиро віддав своїм одноліткам моральний борг. Перед читачем постають правдиві неприкрашені картини повоєнної дійсності з усіма їх труднощами й непоказним героїзмом. Автор намагається показати, що життя наших однолітків майже півстоліття тому було важким, проте сповненим […]...
- Григір Тютюнник – “чесний до прямолінійності, принциповий до жорстокості… ” (За висловом Б. Олійника) I. Талант Гр. Тютюнника формувався серед людської біди. (У центрі оповідань письменника часто опинялися каліки, сліпі, німі, тобто скривджені долею, нерідко ущербні люди, й увага до них Гр. Тютюнника – уже є актом милосердя. Особливо боліло йому поневіряння сиріт повоєнного часу, їхні безпросвітні злидні. Іншого захисту – окрім чулості і таланту – у скривджених не […]...
- Засудження егоїзму і бездуховності у повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Твір Засудження егоїзму і бездуховності у повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”. “Недалеко од Богуслава, коло Росі, в довгому покрученому яру розкинулось село Семигори” – так починається повість І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”. В цьому творі на фоні надзвичайних пейзажів українських містечок автор зображує життя типової родини: її звички, звичаї, та малює велику панораму тогочасного суспільства. Автор […]...
- Засудження нечесності та хитрування в казці “Фарбований Лис” – ІІІ варіант – ІВАН ФРАНКО ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ III варіант У казці І. Франка “Фарбований Лис” розповідається про Лиса Микиту. Цей Лис був дуже хитрий, йому завжди вдавалося обминути небезпеку. І серед своїх він вважався найхитрішим. Одного разу Лис похвалився, що вкраде курку серед білого дня, коли навкруги буде багато людей. Спочатку Микиті пощастило, його не помічали. Але потім […]...
- Засудження нечесності та хитрування в казці “Фарбований Лис” – ІІ варіант – ІВАН ФРАНКО ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант Мабуть, усім відомо, що хитрування, брехня завжди засуджувалися. Саме про це йде мова у казці, де за нечесність та підступність був покараний Лис Микита. Випадково потрапивши в синю фарбу, Микита видає себе за небесну тварину і проголошує себе царем усіх звірів. Усі йому вірили, але під час концерту, влаштованого […]...
- Засудження нечесності та хитрування в казці “Фарбований Лис” – І варіант – ІВАН ФРАНКО ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант З давніх-давен народ складав казки, в яких героями були не тільки люди, а й тварини. Ми вже звикли, що лисичка в народних казках завжди хитра та нечесна. Таким же хитрющим є герой казки І. Франка “Фар Бований Лис”. Автор так і говорить, що Лис Микита був хитрим-прехитрим: “Кілька разів […]...
- Засудження нечесності та хитрування в казці “Фарбований Лис” (3 варіант) У казці І. Франка “Фарбований Лис” розповідається про Лиса Микиту. Цей Лис був дуже хитрий, йому завжди вдавалося обминути небезпеку. І серед своїх він вважався найхитрішим. Одного разу Лис похвалився, що вкраде курку серед білого дня, коли навкруги буде багато людей. Спочатку Микиті пощастило, його не помічали. Але потім за ним погналися собаки. Лис ускочив […]...
- СИН ПРИЇХАВ – ГРИГІР ТЮТЮННИК Скорочено На початку серпня, в Ковбиші, велике село по обидва боки вузенької річки, з’їжджаються до батьків усі колишні ковбишівці, які після війни подалися з дому шукати постійного заробітку і щонедільного вихідного. Скрізь по дворах чути: “Папа, а как зараз навпростець дійти до лавки?” А батько, захмелілий від радості, бадьоро пояснює: “Та отак і отак. Хіба забув?” […]...
- Засудження егоїзму Клода Фролло в романі Гюго “Собор Паризької Богоматері” Роман “Собор Паризької Богоматері” – твір, що змушує кожного читача глибоко замислитися над сутністю життя, над проблемами моралі та духовності. Один з головних персонажів твору – священик Клод Фролло. З юнацьких літ він прагнув займатися наукою і до 35-річного віку досяг великих знань. Цілком віддавшись улюбленій справі, він відмовився від усіх земних благ і насолод: […]...
- Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи (за п’єсою “Сто тисяч”) – ІІ варіант ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 8 клас Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи (за п’єсою “Сто тисяч”) II варіант І. Карпенка-Карого хвилювали проблеми українського селянства, його важка доля Письменник-демократ зневажав прагнення глитаїв до збагачення, що засліплює цих людей, вбиває в них почуття любові, дружби, вірності. У своїй комедії “Сто тисяч” він показав на […]...
- Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи (за п’єсою “Сто тисяч”) – IV варіант ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 8 клас Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи (за п’єсою “Сто тисяч”) IV варіант “Сто тисяч” – це один з найкращих сатиричних творів І. Карпенка-Карого. Автор викриває експлуататора, його нестримний потяг до багатства. Г. Калитка, головний герой комедії, володіє степами, має декілька економій, велику кількість різних управителів, які […]...
- Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи (за п’єсою “Сто тисяч”) – ІІІ варіант ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 8 клас Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи (за п’єсою “Сто тисяч”) ІІІ варіант Під час перебування І. Карпенка-Карого з дружиною у вигнанні в станиці Костянтинівський, він багато спілкувався з селянами. Одного разу, обідаючи в трактирі, драматург почув історію про те, як багатого мужика обдурили шахраї, продавши замість […]...
- Зав’язь (скорочено) – Тютюнник Григір 1931-1980 Дід Лаврін питає онука, куди це він налагодився, і підсміюється, ніби й справді щось про нього знає. А що тут такого, що хлопець нову сорочку надів і волосся на голові прислинив,- може, він на збори йде? У хаті потемніло так, що й по кутках цвілі не видно. Картопля біліє – попускала паростки, в землю […]...
- Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи (за п’єсою “Сто тисяч”) – V варіант ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 8 клас Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи (за п’єсою “Сто тисяч”) V варіант П’єса Карпенка-Карого “Сто тисяч” по праву належить до кращих сатиричних комедій в українській драматургії. В основу п’єси покладений життєвий матеріал, і нічого вигаданого в ній немає. У центрі комедії – образ жадібного Герасима Калитки. […]...
- ЗАВ’ЯЗЬ – ГРИГІР ТЮТЮННИК Скорочено Дід Лаврін питає онука, куди це він налагодився, і підсміюється, ніби й справді щось про нього знає. А що тут такого, що хлопець нову сорочку надів і волосся на голові прислинив,- може, він на збори йде? У хаті потемніло так, що й по кутках цвілі не видно. Картопля біліє – попускала паростки, в землю проситься. […]...
- Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи (за п’єсою “Сто тисяч”) – І варіант ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 8 клас Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи (за п’єсою “Сто тисяч”) І варіант І. Карпенко-Карий цікавився проблемами українського села. Він завжди хотів усвідомити причину виникнення селянина нового типу – п’явки-глитая, який збагачувався за рахунок народу. Обурюючись хижаками нового часу, письменник висміяв їх у своїй комедії “Сто тисяч”. […]...
- Внутрішній світ героїв оповідання “Зав’язь” Г. Тютюнника – ІІІ варіант ГРИГІР ТЮТЮННИК 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ГРИГІР ТЮТЮННИК Внутрішній світ героїв оповідання “Зав’язь” Г. Тютюнника III варіант Коли зав’язуються перші паростки кохання, то людина повністю змінює своє життя. Їй здається, що до цього моменту вона навіть і не жила, а існувала дуже далеко від справжнього, вируючого життя. Людина намагається бути ближче до предмету свого кохання, […]...
- Внутрішній світ героїв оповідання “Зав’язь” Г. Тютюнника – І варіант ГРИГІР ТЮТЮННИК 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ГРИГІР ТЮТЮННИК Внутрішній світ героїв оповідання “Зав’язь” Г. Тютюнника І варіант Перше кохання, як завжди, приходить зовсім несподівано. Ти його не чекаєш, навіть не думаєш про це, як раптом у тебе з’являється таке відчуття, що у твоєму серці навіки поселилася вона чи він. І дивуєшся, як до цього часу […]...
- Григір Тютюнник – На згарищі (СКОРОЧЕНО) ГРИГІР ТЮТЮННИК НА ЗГАРИЩІ (СКОРОЧЕНО) Йшов урок. Вчитель Федір Несторович перевіряв знання учнів з історії. Одна дівчинка навіть не змогла відповісти, коли була війна, і це глибоко схвилювало вчителя. Після уроку він, “гримаючи залізними замками на протезі, пошкандибав додому”. На вулиці гралися діти. Одне з них, бачачи, як невпевнено йде чоловік, зробило свої дитячі висновки: […]...
- НА ЗГАРИЩІ – ГРИГІР ТЮТЮННИК Скорочено Йшов урок. Вчитель Федір Несторович перевіряв знання учнів з історії. Одна дівчинка навіть не змогла відповісти, коли була війна, і це глибоко схвилювало вчителя. Після уроку він, “гримаючи залізними замками на протезі, пошкандибав додому”. На вулиці гралися діти. Одне з них, бачачи, як невпевнено йде чоловік, зробило свої дитячі висновки: “Дядя п’яні”. Та старшеньке його […]...
- На згарищі (скорочено) – Тютюнник Григір 1931-1980 Йшов урок. Вчитель Федір Несторович перевіряв знання учнів з історії. Одна дівчинка навіть не змогла відповісти, коли була війна, і це глибоко схвилювало вчителя. Після уроку він, “гримаючи залізними замками на протезі, пошкандибав додому”. На вулиці гралися діти. Одне з них, бачачи, як невпевнено йде чоловік, зробило свої дитячі висновки: “дядя п’яні”. Та старшеньке […]...
- Три золулі з поклоном скорочено – Григір Тютюнник “Я виходжу з-за клубу в новенькому дешевому костюмі (три вагони цегли розвантажив з хлопцями-однокурсниками, то й купив) і з чемоданчиком у руці. І перше, що бачу,- хата Карпа Яркового. А перед нею – рівними рядочками на жовтому піску молоденькі сосни”. На ганку стоїть Марфа Яркова і проводжає молодого чоловіка очима. Вона без хустки, видно пишне […]...
- Три зозулі з поклоном (скорочено) – Тютюнник Григір 1931-1980 Любові Всевишній присвячується “Я виходжу з-за клубу в новенькому дешевому костюмі (три вагони цегли розвантажив з хлопцями-однокурсниками, то й купив) і з чемоданчиком у руці. І перше, що бачу,- хата Карпа Яркового. А перед нею – рівними рядочками на жовтому піску молоденькі сосни”. На ганку стоїть Марфа Яркова і проводжає молодого чоловіка очима. Вона […]...
- ЗНО – Григір Тютюнник – Література XX ст Література XX ст. Григір Михайлович Тютюнник належить до тих письменників-новелістів, які у звичайних буденних реаліях життя бачили їхню глибинну сутність, закономірність суспільних процесів. Він увів в українську літературу цілий ряд нових художніх типажів, плідно продовжив стефаниківську лінію в прозі (глибоко психологічного аналізу) і багато в чому оновив жанр новели, розширивши її зображальні можливості, збагативши засобами […]...
- Дивак – ГРИГІР ТЮТЮННИК Скорочено На початку зими Олесеві до школи можна ходити двома шляхами – річкою або бором. Але мати забороняє ходити по тонкій кризі, тому хлопчик іде бором. Він ще малий, ледь до ручки дверей дістає. Очі чорні, глибокі, хочуть збагнути увесь світ. Олесь любить зиму. Любить малювати по снігу, водячи пальцем. Милується своїм творінням, поки хтось не […]...
- Коли була війна? (за оповіданням Г. Тютюнника “На згарищі”) – ГРИГІР ТЮТЮННИК ТЮТЮННИК Коли була війна? (за оповіданням Г. Тютюнника “На згарищі”) Чи пам’ятаємо ми, коли почалася Велика Вітчизняна війна? Чи пам’ятаємо, якою ціною дістав народ перемогу в цій війні? Дійсно, з уроків історії ми пам’ятаємо, що з 1941 по 1945 роки радянський народ пройшов через важкі випробування та неймовірні страждання. Але ж сьогодні ми знаємо про […]...
- Григір Тютюнник – Дивак (СКОРОЧЕНО) Григір Тютюнник Дивак (СКОРОЧЕНО) На початку зими Олесеві до школи можна ходити двома шляхами – річкою або бором. Але мати забороняє ходити по тонкій кризі, тому хлопчик іде бором. Він ще малий, ледь до ручки дверей дістає. Очі чорні, глибокі, хочуть збагнути увесь світ. Олесь любить зиму. Любить малювати по снігу, водячи пальцем. Милується своїм […]...
- Тема 36. Григір Тютюнник – Література XX ст IV. Література XX ст. Тема 36. Григір Тютюнник (1931 – 1980) Григір Михайлович Тютюнник належить до тих письменників-новелістів, які у звичайних буденних реаліях життя бачили їхню глибинну сутність, закономірність суспільних процесів. Він увів в українську літературу цілий ряд нових художніх типажів, плідно продовжив стефаниківську лінію в прозі (глибоко психологічного аналізу) і багато в чому оновив […]...
- Климко – ГРИГІР ТЮТЮННИК Скорочено І Климко прокинувся від холодної роси, що впала йому на босі ноги, глянув на шлях і підбадьорив себе – збіжить він з гори й зігріється. Вдалині рожевіли крейдяні гори, а десь між них – місто Слов’янськ, біля якого солі – бери скільки схочеш. А за склянку солі можна було наміняти харчів. Климко, після того як […]...