“Згаяний час – то втрачений скарб”
Його не можна зважити або покласти в кишеню, виміряти лінійкою або загорнути в газету. Іноді його катастрофічно не вистачає, руйнуються наші плани, і важкий прес обставин деформує долі наших близьких і зовсім сторонніх для нас людей Але іноді буває й так, що його надлишок змушує нас думати про те, як би швидше позбутися від нього. Так, мова йде про час.
Фізичне і духовне життя людини дуже сильно залежить від того, наскільки вірно побудована наша система цінностей. Спробуйте дати маленькій дитині одночасно цукерку і золоте колечко або гаманець
Дитині ще невтямки, що неїстівне, в даному випадку, має куди більшу цінність, ніж цукерка.
Нерідко і дорослі люди роблять подібну помилку, неправильно оцінюючи життєву ситуацію, людей, матеріальні і духовні цінності. Багато разів протягом життя нам потрібно знову і знову робити переоцінку і вносити зміни у вироблену нами систему цінностей. Адже залежно від обставин і місця, від ставлення людей і природних умов часто знецінюється те, що ще вчора ми вважали мало не найбільшою цінністю в нашому житті.
Якось один чоловік
Через кілька днів тільки ледь живий слуга дійшов до оазису. Загибель його господаря була результатом неправильної оцінки цінностей і жадібності.
Коли ми говоримо про цінності, то наша уява малює нам іноді гроші або золото, іноді будинки, машини, дачі. Трохи рідше – людей і добрі стосунки. І часто ми забуваємо про те, що є цінність, яка не знеціниться ніколи – це наш час. Хоча люди іноді кажуть час – гроші, але не вимірно цінніше грошей той час, який має в житті кожна людина.
Чи замислювалися ви про те, що життя – найцінніше, що у нас є на землі, і воно складається з коротких відрізків часу: секунд, хвилин, годин. І що цей час не стоїть на місці і часто його нечутний біг стає помітним тільки тоді, коли озирнувшись назад, ми дивуємося, як швидко летять роки.
Кожному з нас дано життя. З першим криком дитини починається невтомний відлік часу. І ми не можемо сказати, скільки ще годин або років у нашому розпорядженні. Як же уважно ми повинні ставитися до дорогоцінного часу нашого життя, як ощадливо витрачати його, обережно розпоряджаючись тим, що всім нам дається тільки один раз.
Напевно, кожна людина інколи відчуває бажання повернути назад хід часу, думаючи: “Якщо б почати все спочатку, я б зовсім по-іншому прожив би своє життя”. У цих словах оцінка життя. Оцінка використаного нами часу.
Боячись втратити гроші або ключі від квартири, ми не часто замислюємося про втрату часу, який є унікальним.
Більшою чи меншою мірою дуже багатьом з нас доводилося шкодувати про зроблені нами справи. Як хотілося б виправити свої помилки, щось повернути назад. Але їх понесло незворотнім потоком часу.
Забуваючи про нього, ми живемо у вихорі подій, справ, успіхів і невдач, і воно нагадує нам про себе іноді дзвінком будильника або відірваним листком календаря.
Все в нашому житті, кожен подих, має свою ціну. І розраховуватися доводиться не чимось матеріальним, а секундами і хвилинами нашого життя. Наприклад, відпрацювавши робочий день, ми отримуємо за нього зарплату. Але подумайте про те, що за ці гроші ми заплатили 7-8 годинами нашого життя. Коли ми на зупинці чекаємо трамвая – це теж коштує кілька хвилин нашого життя. І хвилини, перетікаючи в години, складають дні, місяці, роки.
Куди ж іде те, що кожному з нас дається тільки раз?
“Згаяний час – то втрачений скарб”. Як зрозуміти ці слова? Адже саме час дає нам можливість зробити будь-які справи, приділити увагу людям, оточуючим нас, або дізнатись про щось.
Подумайте, на що вам було б не шкода віддати кілька хвилин – частинку свого життя?
Один студент, вже на останньому курсі, почав писати дипломну роботу. У його розпорядженні було кілька місяців. Він почав шукати папір для диплома і креслень, олівці, потрібну літературу. Багато ходив по магазинах, бажаючи знайти найкраще.
Потім він почав ходити до друзям, викладачам, в бібліотеки. І скрізь він запитував, радився, чекав почути слушні думки. Вся ця робота настільки захопила його, що перед самою захистом він виявив, що ще не написав ні слова, не зробив жодного креслення, а його час вийшов.
Як часто буває, за другорядними турботами ми забуваємо щось дуже важливе. І лише жаль про втрачений час нагадує нам знову і знову: ти ж міг це зробити. Так непомітно і безповоротно відлітає час нашого життя, і ми раптом з жахом помічаємо, що ще вчора у нас була сила-силенна часу, а зараз ми з усіх сил намагаємося утримати дорогоцінні хвилини, що тануть на очах.
Якось раз людина, отримавши зарплату і радісно стискаючи в кишені пачку грошей, зайшла на базар. Купуючи то подарунок для дружини, то необхідні продукти, вона щедро розплачувалася з продавцями. Так було до тих пір, поки опустивши руку в кишеню, людина замість товстої пачки намацала всього один папірець і кілька дрібних монет.
Чи не схоже це на наше необережне поводження з часом? Коли ми молоді, нам здається що старість ще так далеко. А літня людина лише дивується, куди ж поділася та маса років, яка ще вчора здавалася такою нескінченною.
Як же швидко розчинилася вона у вирі життя.
У чому ж сенс життя? На що має бути витрачено мій час? Люди часто самі собі та іншим задають подібні питання.
Які ж справи мають цінність і на що в першу чергу має бути направлено мою увагу? Для чого кожен з нас має обмежений і дуже цінний запас часу?
Подивіться на дію часу в навколишньому світі, в людях, та й у нас самих. Чи не складається у вас враження, що вплив часу на все, що оточує нас, виявляється досить руйнівним? Маючи безперечну цінність, час все ж покриває зморшками наші обличчя, забирає силу, білої хуртовиною посипає наші голови.
Могутні жорна часу руйнують будинки і міста, перемелюють камені і творіння давніх скульпторів, висушують річки, засипають піском родючі землі. Та й чи є що на землі, що може протистояти натиску настільки могутньою сили?
Якби у нас була можливість створювати речі, що не підвладні потоку часу? Напевно, скульптор, який створює пам’ятник, над яким не владний час, буде надавати своїй роботі величезне значення і направить на неї куди більше сил, ніж на ту, яка через 100, 200 або 1000 років буде розчавлена??невблаганним пресом століть. Напевно, і всі ми віддали б перевагу саме такій роботі. Навіщо будувати будинок, який через кілька років потрібно буде ремонтувати, якщо можна побудувати такий, що буде стояти не тільки 100 років, але і наші далекі нащадки зможуть постійно користуватися його затишком, не ремонтуючи?
Так чи є на землі можливість докласти свої сили до такого будівництва?
Відповідь на це питання здається нам однозначним. Але все ж таки, не дивлячись на безнадійність і відчай, які здатні навіяти нам руйнівні сили, ці сили приводяться в рух часом. І просто треба завжди пам’ятати, що згаяний час – то втрачений скарб, найцінніше, що е у нашому житті.
Related posts:
- Твір на тему: “Згаяний час – то втрачений скарб” Його не можна зважити або покласти в кишеню, виміряти лінійкою або загорнути в газету. Іноді його катастрофічно не вистачає, руйнуються наші плани, і важкий прес обставин деформує долі наших близьких і зовсім сторонніх для нас людей Але іноді буває й так, що його надлишок змушує нас думати про те, як би швидше позбутися від нього. […]...
- “Згаяний час – це втрачений скарб” Життя людини є дуже коротким за історичними мірками. За час свого перебування серед живих кожен повинен зробити багато чого для задоволення всіх своїх потреб і навіть для вписування свого імені в сторінки історії. У молодості багато людей даремно витрачають час і вважають, що вони завжди все встигнуть, але рано чи пізно кожен починає усвідомлювати, що […]...
- Твір-роздум: “Згаяний час – то втрачений скарб” Ми не можемо побачити час, але саме з його допомогою ми вимірюємо наше життя. Виходить, що час існує, хоча його не можна помацати руками. Також його не можна розтягнути, прискорити або стиснути за власним бажанням. Але іноді нам здається, що час йде так повільно! Наприклад, коли чекаєш кінця уроку. А веселий день, повний розваг, проходить […]...
- Твір на тему: “Згаяний час – це втрачений скарб” Життя людини є дуже коротким за історичними мірками. За час свого перебування серед живих кожен повинен зробити багато чого для задоволення всіх своїх потреб і навіть для вписування свого імені в сторінки історії. У молодості багато людей даремно витрачають час і вважають, що вони завжди все встигнуть, але рано чи пізно кожен починає усвідомлювати, що […]...
- Мини-твір на тему: “Згаяний час – то втрачений скарб” Постійно зайняті роботою, різними проблемами і переживаннями, ми все кидаємо, коли непередбачена хвороба вражає наше тіло. Тоді, забуваючи про роботу, ми віддаємо наш час і кошти для того, щоб повернути втрачене здоров’я. Нам всім буде корисно порівняти час, який ми приділяємо своєму тілу і час, відданий нами для своєї душі. На жаль, всю нашу увагу […]...
- Олекса Стороженко “Скарб”. Короткі відомості про письменника, його гумористичні твори. Морально-етичні проблеми оповідання. Гумористичне, викривальне зображення головного героя. Скарб – узагальнений образ щастя. Повчальний характер оповідання УРОКИ 37-38 Тема. Олекса Стороженко “Скарб”. Короткі відомості про письменника, його гумористичні твори. Морально-етичні проблеми оповідання. Гумористичне, викривальне зображення головного героя. Скарб – узагальнений образ щастя. Повчальний характер оповідання. Мета. Ознайомити учнів з життям і творчістю письменника, допомогти опрацювати сюжет твору; удосконалювати вміння складати цитатний план, висловлювати власні міркування про сенс людського життя; розвивати навички […]...
- “Чи хотів би я мати таке щастя як Павло із твору Олекси Стороженко “Скарб” Щастя – це, мабуть, те, до чого прагне кожна людина, яка хоч трохи вміє мріяти. Багато письменників, літературних діячів зображували щастя по-різному, цілком звичайно, що вони могли мати дещо відмінні думки і враження про те, що таке щастя і як його досягати. Деякі, навпаки, насміхалися над уявленнями інших людей про це явище. Таким прикладом може […]...
- Втрачений рай (за біблійними переказами про перших людей) Творення людини Богом. Людину Бог створив за образом Своїм і за подобою Своєю після всіх інших створінь. Тіло першої людини Він утворив із землі і оживив її безсмертною душею. Звали цю людину Адам (“людина із землі”). (Самотньо та сумно було йому самому на землі. І тоді Бог створив жінку, яка дістала ім’я Єва (“мати всіх […]...
- Рецензія на роман О. Житинський “Втрачений будинок, або розмови з мілорде” “Іноді, щоб наблизитися до життя, потрібно досить далеко відійти від неї. І я не хочу рятувального круга з написом “правдоподібність”, коли під рукою реалізм в широкому розумінні цього слова. – Реалізм “без берегів”? – Ні, з берегами, з руслом, з горбками на березі, з отарою корів, що дають реалістичне молоко, але щоб річка була широкою […]...
- “Сім’я – найцінніший скарб” “Сім’я” – це слово ми чуємо щодня, з самого раннього дитинства. Більшості дітей пощастило народитися саме в сім’ї, де є мама і тато. Хтось виховувався лише з одним батьком – мамою чи татом, у “неповній” сім’ї. Хтось з дітей, на жаль, сім’ї був позбавлений повністю, батьків йому замінили вихователі та нянечки дитячого будинку. Чому відбувається […]...
- Поеми “Втрачений рай” і “Повернений рай”, їх ідейно-тематичний аналіз – ЛІТЕРАТУРА АНГЛІЇ. ДЖОН МІЛЬТОН ЛІТЕРАТУРА АНГЛІЇ. ДЖОН МІЛЬТОН 2. Поеми “Втрачений рай” і “Повернений рай”, їх ідейно-тематичний аналіз У 53 роки Дж. Мільтон написав поему “Втрачений рай”. Через три роки – “Повернений рай” і драму “Самсон – борець”. Ще у Кембриджі він мріяв створити епічну поему, яка прославила б англійський народ. Спочатку думав написати релігійний твір. Лише досвід 50 […]...
- Твір на тему: “Сім’я – найцінніший скарб” “Сім’я” – це слово ми чуємо щодня, з самого раннього дитинства. Більшості дітей пощастило народитися саме в сім’ї, де є мама і тато. Хтось виховувався лише з одним батьком – мамою чи татом, у “неповній” сім’ї. Хтось з дітей, на жаль, сім’ї був позбавлений повністю, батьків йому замінили вихователі та нянечки дитячого будинку. Чому відбувається […]...
- Мова – неоціненний скарб Мова – неоціненний скарб Слово рідне! Це найдорожчий скарб, який передається з покоління у покоління у казках, переказах, приказках, легендах. Дитина чує перші розповіді бабусі, першу материну колискову, починає сама промовляти слова. Картини природи, враження від оточення входять у свідомість, удушу, плекаючи любов до рідної мови. А любов до неї невіддільна від долі народу з […]...
- “Характеристика Павлуся з оповідання “Скарб” З давніх-давен майже кожна людина замислювалася над тим, що ж таке щастя. Дехто вважає за щастя постійно бути учасником пригод та мандрів, хтось своє щастя бачить у добробуті та багатстві, а хтось його розуміє, як присутність друзів та щастя близьких людей. Хтось мріє стати відомим співаком, а хтось бачить себе видатним спортсменом або популярним стилістом. […]...
- “Життя людини – неоціненний скарб” Для усіх нас найдорожчим з усього є безумовно життя. Є багато речей у нашому житті, які можна з легкістю замінити та до цього переліку безперечно не входить життя. Здавалося б, що кожний з нас мав би його берегти його, як зіницю ока та, натомість, більшість ним свідомо нехтує. Спосок великий. Чого тільки вартує алкоголь, нікотин, […]...
- Твір на тему “Пісня-скарб” Пісня завжди була пліч-о-пліч з українськими людьми. Пісеньки переслідували його із колиски до гробу. Не полишали ні в радості, ні в смутку. Із піснею на губах українці перемагали ворогів, проводили народні обряди, гарно проводили час. Усі свої переживання, радощі народ виливав у пісню. В лірницьких піснях люди писали про свої релігійні почуття; у косарських піснях […]...
- Твір на тему: “Характеристика Павлуся з оповідання “Скарб” З давніх-давен майже кожна людина замислювалася над тим, що ж таке щастя. Дехто вважає за щастя постійно бути учасником пригод та мандрів, хтось своє щастя бачить у добробуті та багатстві, а хтось його розуміє, як присутність друзів та щастя близьких людей. Хтось мріє стати відомим співаком, а хтось бачить себе видатним спортсменом або популярним стилістом. […]...
- “Любов і байдужість у творі Олекси Стороженко “Скарб” У своєму оповіданні “Скарб” Олекса Стороженко описує звичайного везунчика по імені Павлусь. Хлопчик виріс в досить багатій родині, ніколи нічого не потребував і повністю розслабився через відсутність будь-яких проблем. Це сталося через його батьків, які виконували всі його забаганки, робили все, щоб йому було добре і комфортно. У певний момент батьки почали турбуватися, чи впорається […]...
- “Дружба – найцінніший скарб” за творами “Тореадори з Васюівки”, “Звук павутинки”, “Митькозавр із Юрківки” Кожен з нас в тому чи іншому віці замислюється над питанням: що ж таке справжня дружба? Більшість людей, яких ми вважаємо своїми друзями, насправді всього лише наші знайомі, тобто ті, кого ми виділяємо з оточуючого нас суспільства. Нам відомі їх турботи, їх проблеми, ми вважаємо їх близькими нам людьми, звертаємося до них за допомогою і […]...
- Твір на тему: “Життя людини – неоціненний скарб” Для усіх нас найдорожчим з усього є безумовно життя. Є багато речей у нашому житті, які можна з легкістю замінити та до цього переліку безперечно не входить життя. Здавалося б, що кожний з нас мав би його берегти його, як зіницю ока та, натомість, більшість ним свідомо нехтує. Спосок великий. Чого тільки вартує алкоголь, нікотин, […]...
- “Що є трагічним, а що комічним в оповіданні Стороженка “Скарб” і казці Лепкого “Мишка” На перший погляд оповідання О. Стороженка має досить простий сюжет, бо все, що в відбувається з його героями, являє собою звичайне життя щасливих и достатньо благополучних людей. У своєму творі автор поєднав національний фольклор, реалістичне зображення життя українського селянства і фантастичні елементи, та зобразив його головного героя під гумористичним кутом. Павлусь – головний герой оповідання […]...
- Вірний приятель – то найбільший скарб Коли я маленьким мамі казав, що в мене багато друзів, а у неї тільки одна подруга Наталка, вона загадково посміхалася і говорила, що я ще не все розумію і до цієї теми ми повернемося пізніше. І ось нещодавно ми з мамою знову заговорили про друзів. “Одного разу, – сказала мама, – ти зустрінеш найближчу тобі […]...
- Скарб О. Стороженко Був собі чоловік та жінка. Були вони люди заможненькі, усього в їх доволі: і поля, і скотинки, і худоби, і хата простора з садочком і левадою. Послав їм Господь на втіху одного тільки синка – Павлусем звали. Та вже ж і шанували, і пестували вони того одинчика! Не так батько, як мати. І що то […]...
- “Людина – скарб, цінніший від усього” БЕРНС РОБЕРТ (1759-1796) Титул всенародного поета Роберт Берне отримав ще за життя. Він – син бідняка, сам орав землю, був звичайним чиновником, і не полишав працю навіть тоді, коли став знаменитим, загальновизнаним поетом. Його поезією захоплювалися Вальтер Скотт, Йоганн Вольфганг Гете. Звідки Роберт Берне брав теми для своїх віршів? З життя, з творів інших письменників, […]...
- Скорочено “Скарб” Стороженка Був собі чоловік та жінка. Були вони люди заможненькі, усього в їх доволі: і поля, і скотинки, і худоби, і хата простора з садочком і левадою. Послав їм Господь на втіху одного тільки синка – Павлусем звали. Та вже ж і шанували, і пестували вони того одинчика! Не так батько, як мати. І що то […]...
- Скарб скорочено – Олекса Стороженко Був собі чоловік та жінка. Були вони люди заможненькі, усього в їх доволі: і поля, і скотинки, і худоби, і хата простора з садочком і левадою. Послав їм Господь на втіху одного тільки синка – Павлусем звали. Та вже ж і шанували, і пестували вони того одинчика! Не так батько, як мати. І що то […]...
- СКАРБ – ОЛЕКСА СТОРОЖЕНКО (1806-1874) Українська література 7 клас – Л. Т. Коваленко – Освіта 2015 “ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ – ЛЮДИНА…” ОЛЕКСА СТОРОЖЕНКО (1806-1874) СКАРБ Був собі чоловік та жінка. Були вони люди заможненькі, усього в їх доволі: і поля, і скотинки, і худоби, і хата простора з садочком і левадою. Послав їм Господь на втіху одного тільки синка […]...
- Біографічний довідничок – “МУДРА КНИЖКА – БЕЗЦІННИЙ СКАРБ” Підручник Літературне читання 4 клас – Коченгіна М. В. – Ранок 2015 Розділ 3 “МУДРА КНИЖКА – БЕЗЦІННИЙ СКАРБ”: ПИСЬМЕННИКИ ХІХ СТОЛІТТЯ – ДІТЯМ Біографічний довідничок Віктор Марі Гюго (1802-1885) Народився в Безансоні (Франція). Віктор був сином наполеонівського генерала, родом з буржуазної сім’ї. Його батьки через сімейні розбіжності жили окремо, а їхні діти постійно переходили […]...
- Твір з народознавства “Рідна мова – неоціненний скарб” Мова – це характер народу. В ній відбито його національні звичаї, побут, нахили. Мова – це ще й історія народу. Від найдавніших часів наші предки залишили в мові свої глибокі сліди. У ній відбивається і пам’ять народу, бо майбутнє виростає з минулого. Могутність мови – це духовна могутність народу. Саме він дає їй силу й […]...
- Скарб – ОЛЕКСА СТОРОЖЕНКО скорочено ОЛЕКСА СТОРОЖЕНКО Скарб Був собі чоловік та жінка. Були вони люди заможненькі, усього в їх доволі: і поля, і скотинки, і худоби, і хата простора з садочком і левадою. Послав їм Господь на втіху одного тільки синка – Павлусем звали. Та вже ж і шанували, і пестували вони того одинчика! Не так батько, як мати. […]...
- Збережемо наш скарб – рідну мову Збережемо наш скарб – Рідну мову Знаю, звідки радість, щастя і пісні, Це, як сонце зранку у моїм вікні, Це, як роси ніжно сяють на квітках, На взеленених полях. Це, як чути мови ніжнотонний плин, Кожне слово дивне-сяєво перлин. Із народам мови рідної красу, Гордо у віки несу. І немає сили і такого зла, Щоб […]...
- Скарб (скорочено) – Староженко Олекса Жили собі чоловік та жінка. Усього в них було доволі. Свого сина єдиного вони шанували й пестили, особливо мати. Усе, що забажає, виконували, не давали й пилинці впасти. Доріс Павлусь до парубка, зробився гладким та опецькуватим, тільки руки в нього білі й ніжні, бо ніколи роботи не знали. Чоловік картав жінку – навіщо такого лінивого […]...
- Що ж таке щастя? (за оповіданням “Скарб”) Здавна люди замислювалися над тим, що таке щастя. Дехто мріє про пригоди й подорожі, хтось хоче мати вірних друзів, мрія деяких – бути відомим спортсменом, співаком або стилістом, деякі мріють про красиве вбрання, сучасну техніку, модні розваги. Історія Павлуся з оповідання О. Стороженка “Скарб” показує, що неробство й сите життя – це ще не щастя. […]...
- Дружба – то найбільший скарб Маючи друзів, вважай, що ти володієш скарбам. Г. С. Сковорода Багато є скарбів: і матеріальних, і духовних. Кожна людина на своєму життєвому шляху прагне знайти своє щастя, що вважатиметься найбільшою неперехідною цінністю. Щастя буває різним. Для одних щастя – гроші, розкіш. Інші його бачать у сімейному житті, ще інші – у повсякденній роботі. Це все […]...
- Мова – найцінніший скарб нації (за поезією “Рідне слово”) – ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ (за поезією “Рідне слово”) П. Куліш як поет і патріот українського народу багато значення надавав мові. Багато хто навіть у XIX сторіччі вважав, що ця мова придатна тільки для побутового вжитку, що вона є звичайнісіньким діалектом російської мови, на якому спілкуються малоросійські чи південноросійські селяни, прості люди. Але Шевченко […]...
- Скорочено – СКАРБ – ОЛЕКСА СТОРОЖЕНКО Був у заможних батьків єдиний син Павлусь. Дуже вони пестили його. Особливо мати. Нікуди його не пускала, всіляко догоджала. Кажу ж вам, що й між матерями навдивовижу була мати. Доріс Павлусь до парубка. Так його вигнало та розперло, такий став гладкий та опецькуватий. Не пускає сина мати на вечорниці, обіцяє знайти йому наречену. Одного разу […]...
- Твір на тему: Моя сім’я – найбільший скарб Моя сім’я – найкращий скарб З радістю в душі і усмішкою на своєму дівочому обличчі я пишу цей твір. Чому свою сім’ю, в якій проживаю – я називаю скарбом? А тому, що я найщасливіші дівчина в цілому світі. Я вважаю, що там, де в сім’ї панує мир, злагода, взаєморозуміння, любов до своїх дітей, а дітей […]...
- Мова – найцінніший скарб народу Багата і барвиста мова українського народу. У піснях, казках, прислів’ях і приказках – життя і мудрість народу, його характер, мрії про щастя. Але скільки судилося пережити, щоб ми зараз, у XXI столітті, могли сміливо, без перешкод, спілкуватися нею. Вона прийшла до нас від наших прадідів, збагатившись і відшліфувавшись протягом багатьох століть. Наші дідусі й бабусі […]...
- Пісня – найцінніший скарб українців У кожної країни є свій народний символ. В України – це пісня, яка споконвіку лунає в наших краях. Мабуть, жодна подія не відбулася і не відбудеться без щирої народної пісні. Вона несе в собі і любов, і сум, і ніжність, і втіху. Пісня лунає тоді, коли хочеться показати свої почуття або настрій. Я спитала в […]...
- Твір Дорогоцінний скарб народу Дорогоцінний скарб народу Народні казки – дорогоцінна скарбниця мудрості, що передається з покоління в покоління протягом століть. У них знайшли відгомін мрії та сподівання народу, що завжди прагнув утвердження справедливості. У казках засуджуються неправда, жорстокість, заздрощі й підступність, й утверджуються чуйність, милосердя, вірність. Казки – це безцінні перлини, що духовно збагачують і виховують людину, пробуджуючи […]...