Життя, як нескінченна поїздка на заблудлому поїзді (По повісті В. Пелевина “Жовта стріла”)
1. Загадковий поїзд. 2. Способи виживання. 3. Світле майбутнє. Дія повести Віктора Олеговича Пелевина “Жовта стріла” відбувається в, здавалося б, звичайному поїзді. Однак пасажири не тільки не можуть і не хочуть зійти із цього поїзда, але й не зовсім точно уявляють собі, куди взагалі рухається склад.
Серед мешканців поширене думка, що цей поїзд неукротимо рухається до зруйнованого мосту.
Однак мало хто з пасажирів замислюється про цьому, вирішуючи які-небудь свої дрібні повсякденні проблеми. Для них транспортний засіб є тим вузьким,
Багато хто з поїзда взагалі перестали чути стукіт коліс і усвідомлювати, що вони тільки пасажири, а виходить, тимчасово перебувають на цьому поїзді.
Дрібні повсякденні турботи затьмарили більше серйозні проблеми Люди не хочуть замислюватися
Пускаючи все на самоплив, погрязнув у дріб’язках, людина перестає розвиватися, а виходить, стає безвладним додатком транспортного засобу за назвою Земля. Самим складним виявляється їхати в поїзді, але не бути його пасажиром. Саме це вже припускає певний рівень духовного розвитку Безвихідність, загальна розгубленість відбивається на кожному із пребивающих у загадковому поїзді.
Люди в силу свого невміння або небажання активно пручатися наступаючої дійсності придумують собі різні виправдання й заняття. Серед пасажирів величезною популярністю користуються нові релігійні віяння.
Багато хто приймають Утризм, згідно якого на чолі складу перебуває паровоз типу “В-3&;#8243;, що везе всіх у світлий ранок. Причому “ті, хто вірить в “В-3&;#8243;, проїдуть над останній мостом, а інші – ні”. Хтось поринає у свої фантазії, як це робить автор книги “Путівник по залізницях Індії”, що користується успіхом у пасажирів.
Сусід по купі головного героя повести, Андрія, радить йому сильно не завантажуватися, а відправитися до дівчинок в останні вагони.
Друзі парубка, також кожний по-своєму, намагаються реалізуватися в сформованих умовах. Антон будує сім’ю й заробляє на життя розписом банок, очікуючи додатка в сімействі. Він уважає, що мистецтво, творчість – це одне, а життя – це і є старий вагон, у якому він живе й у якому будуть жити його діти.
ГриГорею будує свій бізнес і вважає себе успішною людиною.
Андрій істотно відрізняється від своїх попутників. Він уважно спостерігає за своїм оточенням і намагається зрозуміти своє призначення в цьому світі. Він усвідомлює, що занадто просто й нецікаво безмовно існувати в поїзді, що несеться в невідомість, що мир не може обмежуватися винятково несколькимипильними вагонами. Він не може жити так, як його друзі, сусіди, оточення.
Він задихається в цьому штучно обмеженому просторі.
Прагнення зрозуміти суть що відбувається приводить його до пошуків однодумців. Своєрідним духовним учителем для головного героя стає Хан, що намагається відповісти на деякі питання. Ця людина так само, як Андрій, мріє зійти із цього поїзда живим. Він показує парубкові старі записи, що перебувають на стіні тамбура одного з останніх вагонів і передавальні основні відомості про суть і пристрій залізничного миру.
Саме з Ханом головний герой робить свої ризиковані прогулянки по дахах хитних під ногами вагонів.
Тут збираються люди, які не задовольняються времяпрепровождением у курних і брудних вагонах. Але не всі досягають очікуваного просвітління. Так, приміром, на даху одного з вагонів довгий час збирається компанія в довгих сірих рясах.
Вона безуспішно й невідомо навіщо розглядає незрозумілу геометричну фігуру. Андрій підозрює, що люди, що збиралися на дахах вагонів, не переслідують ніякої певної мети. Він сам вибирається сюди тільки для того, щоб на час вирватися з тісного простору вагона.
Хан взагалі вважає, що тут людина виявляється ще далі від можливості по-справжньому покинути поїзд.
Правда, один раз на очах у головного героя один з пасажирів на повному ходу зстрибує з поїзда в річку. Оставшиеся на дахах зі здивуванням устигають помітити, як сміливець зринув з води й поплив до берега. З кожним днем Андрію усе важче залишатися на “Жовтій стрілі”. Кудись пропадає Хан, залишивши парубкові лист, у якому ще раз нагадує своєму другові, що все перебуває в його руках.
Тільки сама людина здатна вплинути на своє майбутнє, якось змінити його.
Мрія головного героя збувається: він раптом усвідомлює, що поїзд зупинився. Андрій виходить у тамбур, обходить заціпенілого провідника, відкриває двері вагона й зстрибує на насип. Незабаром під його ногами виявляється асфальтова дорога, що веде через широке поле.
У небі в обрію з’являється світла смуга. Як би сумовитої й безрадісної не здавалося життя на загадковому поїзді, саме вона дає людині чудову можливість задуматися про себе, знайти свій шлях і своє призначення в цьому світі. Кінцівка різко контрастує з настроєм усього добутку, де в очі постійно кидається бруд, пил, тіснота, обмеженість або навіть деяка дурість діючих осіб, сумовиті пейзажі за вікнами.
Автор дає зрозуміти, що мир набагато ширше, чистіше й радостней тих твердих рамок, у які людина сам себе заганяє.
Більше того, тільки людям підвладно звільнити себе від цих оковів і відчути себе щасливими
Related posts:
- Філолофсько-моральні шукання сучасних авторів (по книзі Віктора Пелевина “Жовта стріла”) Кінець 20-го століття був сумним для літератури. Багато говорилося про те, що Література вмерла, що немає більше авторів – щирих майстрів слова. Мені показує-ся, що література не вмерла, вона просто стала інший. Література завжди відповідала того часу, кото-рому належала, завжди говорила про вічний пробле-мах мовою сучасності. Тому, як я думаю, не можна чекати, що на […]...
- Пошуки змісту в повісті В. Пелевина “Затворник і Шестипалий” 1. Оригінальність художнього сприйняття. 2. Біблія для “особливо обдарованих”. 3. Страшний суп. Із творами Віктора Пелевина широка публіка познайомилася порівняно недавно. Однак за короткий строк цей письменник завоював багато серць. Дивний мир розкривається на сторінках його добутків. Зовсім неважливо, де розвертається дія: у курятнику, у світі комах, на, що йде в нікуди поїзді, воно заворожує, […]...
- Довгий шлях до прозріння головних героїв повести В. Пелевина “Затворник і шестипалий” Твору Віктора Пелевина відрізняються оригінальністю художніх образів, незвичайними сюжетами, місцем дії, а також глибоким психологічним і філософським підтекстом. Автор з точністю геніального художника розкриває характер кожного свого персонажа. Пелевин вкладає у своїх героїв ту життєву силу й натхненність, що якоюсь мірою дозволяє їм продовжувати жити поза сторінками книги. Саме тому в багатьох читачів Затворник міцно […]...
- Опис екскурсії: По європі на поїзді Кілька корисних рад тим, хто збирається подорожувати по одній із залізниць Європи. Якщо необхідний вам населений пункт перебуває на досить близькій відстані, те, швидше за все, туди можна добратися регіональним або місцевим поїздами, які відносять до поїздів низької категорії. Але ви будете приємно здивовані: це зовсім не електрички в нашому розумінні, а цілком комфортабельні поїзда, […]...
- Твір на тему: Поїздка до Києва (замітка в газету) За результатами 2002-2003 навчального року я і ще десять учнів нашої школи були премійовані поїздкою до столиці України – Києва. За цей час ми відвідали Києво-Печерську Лавру, музей Тараса Шевченка, гуляли Хрещатиком та Андріївським узвозом. Дехто з нас уперше милувався Дніпром-Славутою. Київ привітав нас усміхненими обличчями мешканців, грандіозними будівлями і затишними зеленими вуличками. За два […]...
- Бобинський Василь Петрович Стріла Цикл 1 Пущені пруживим, тугим луком, В чорну пітьму дзвінко полетіли Ковані огнистим Локі стріли. Чорну ніч розколивали звуком. Горда дума на чолі блідому: Десь судьба захована в безмежжі! Блиск вогню цілує горді вежі, Блиск вогню на овалі шолому. Непобідна посестро валькірій! Чом ця стрілка збилася з дороги, Заблукала в мій далекий вирій? Адже я […]...
- Зображення життя та побуту українського селянства в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” “Маруся” – повість, що за своїми філософськими мотивами та літературними ознаками належить до сентименталізму, літературної течії, що панувала наприкінці XVIII – початку XIX століття. Після довгих часів класицизму й раціоналізму мистецтво знов звернулося до почуттів, доводячи цінність звичайного життя й щастя. Чисті почуття письменники і поети шукали у представників народу, типовими тоді вважалися селяни. Водночас […]...
- Життя малого Тараса (за уривком з повісті С. Васильченка “У бур’янах”) Україна – розкішний край. У цьому квітучому краї народився великий поет, художник, син українського народу – Тарас Шевченко. А про його дитячі роки я дізналась з уривка “У бур’янах” з повісті С. Васильченка. Зростав Тарас у кріпацькій сім’ї. Батьки на панщині з ранку до вечора. Хто ж з Тарасом, білявеньким, з синіми очима хлопчиком-дитиною? Сестра […]...
- Вічні теми життя і кохання і повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” І. “Тіні забутих предків” – лебедина пісня кохання (ненадумана, природна, чиста, щира, прекрасна; поєднання української міфології з реальним життям). II. Життя є щастям, якщо є любов. 1. Головний герой твору Іван Палійчук (потрапляє в атмосферу фантастичних народних вірувань, вважав, що в світі панує нечиста сила, править злий дух, в лісах блукає веселий чугайстер, але в […]...
- “У його повістях, як у дзеркалі, відбилося життя серця” В. Г. Бєлінський (По повісті H. М. Карамзина “Бідна Ліза”) 1. Особистість автора, його естетические погляди. 2. Новаторства Карамзина. 3. Основний зміст повести “Бідна Ліза”. 4. Короткий аналіз добутку 5. Сучасники про письменника. Творчість Н. М Карамзина займає особливе місце в рамках літератури XVIII століття. Саме з його ім’ям зв’язують світанок російського сентименталізму. За словами відомого критика того часу В. Г. Бєлінського, Карамзин підійшов до […]...
- Розкриття прислів’я “Слово не стріла, а разить” Людині понад дане велике чудо – уміння говорити. Наше мовлення – це відбиття наших думок, учинків, поглядів, переконань, нашого духовного миру. Без великого дарунка мовлення людина втратила б більшу частину самого себе. За допомогою слова ми можемо відстоювати власну думку, переконувати, сперечатися За допомогою слів ми можемо повідати іншим людям свої самі потаєні думки. Безцінність […]...
- Картини життя і праці гуцулів у повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Картини життя і праці гуцулів у повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Гуцули – оригінальний народ, з багатою фантазією, зі своєрідною психологією. Глибокий язичник-гуцул все своє життя, до смерті проводить у боротьбі зі злими духами, що населяють ліси, гори і води. М. Коцюбинський Повість М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” посідає особливе місце у творчості М. […]...
- Життя і звичаї гуцулів у повісті “Тіні забутих предків” Коцюбинський – художник-психолог. Його не задовольняє малювання хай найчарівнішого, хай найоригінальнішого за етнографією казкового краю. Йому треба було зазирнути в душу людини, зрозуміти, чим ця душа живе і на що сподівається. Саме психіка людини, особливості її духовного світу цікавлять письменника насамперед. Звідки у людини з’являються фантастичні уявлення, що своїм корінням сягають до вірувань далеких предків? […]...
- Табірне життя в повісті А. И. Солженицина “Один день Івана Денисовича” 1. Табір – особливий мир. 2. Шухов – головний герой і оповідач. 3. Способи виживання в таборі. 4. Особливості мови оповідання. Оповідання А. И. Солженицина “Один день Івана Денисовича” побудований на реальних подіях життя самого автора – перебування в екибастузском особливому таборі взимку 1950-1951 років на загальних роботах. Головний герой оповідання Іван Денисович Шухов – […]...
- Зображення життя українців у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Зображення життя українців у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” І. Нечуй-Левицький – класик української літератури, видатний прозаїк-реаліст другої половини XIX століття. Він створив низку високохудожніх оповідань і повістей, у яких відобразив тяжке життя українського народу дореформеного і пореформеного часу. Одним із таких видатних творів письменника є його соціально-побутова повість “Кайдашева сім’я”. У ній І. Нечуй-Левицьким […]...
- Зображення народного життя, побуту, національного характеру українців у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Картини минулого яскраво оживають на сторінках соціально-побутової повісті Нечуя-Левицького. який збагатив нашу літературу творами про українську старовину, змальовуючи детально прекрасні місця над Россю, побут та звичаї селян. Поряд з чудовими картинами природи виростають і болючі проблеми пореформеного села, жорстока боротьба за приватну власність, за “твоє” і “моє”. І ця боротьба розділила сім’ю Кайдашів, штовхає сина […]...
- Ой летіла стріла Скорочено Ой летіла стріла З-за синього моря. Ой де ж вона впала? – На вдовинім полі. Кого ж вона вбила? – Вдовиного сина. Немає нікого Плакати по ньому. Летять три зозуленьки, І всі три рябенькі: Одна прилетіла, В головоньках сіла; Друга прилетіла. Край серденька сіла; Третя прилетіла Та в ніженьках сіла. Що в головках сіла – […]...
- “Війна з надзвичайною швидкістю утворить нові характери людей і прискорює процес життя…” (А. П. Платонов). По повісті В. В. Бикова “Сотників” 1. Василь Биків: окопна правда. 2. Людина перед особою вибору в добутках Бикова. 3. “Сотників”: психологічний контраст персонажів. 4. Негероїчний героїзм Тема Великої Вітчизняної війни займає важливе місце у творчості Василя Бикова. Честь, совість, людське достоїнство, вірність своєму боргу – саме ці проблеми хвилюють письменника. У своїх добутках він стосується питань окопної правди, тої війни, […]...
- “Ой летіла стріла” Характеристика балади Літературний рід: ліро-епос. Жанр: балада. Тема: побивання матері-удовиці за вбитим стрілою сином. Ідея: висловлення співчуття до загиблого. Основний мотив: вміщений в рядках: Образи: мати-удовиця, сестра, кохана. Про баладу: Основа твору – реалістична, але використано елемент метаморфози, коли мати, сестра та кохана перетворилися на “зозульок рябеньких”. (Образ зозулі є символічним, оскільки тільки зозуля “уміє вічно тужити”, […]...
- Зображення життя й побуту селян у повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Визначну роль у становленні нової української літератури відіграв Григорій Квітка-Основ’яненко – перший український прозаїк. У творах, написаних російською та українською мовами, письменник відобразив ряд істотних рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних верств українського суспільства кінця XVIII – початку XIX століття. Наслідуючи кращі традиції української літератури, насамперед творчості Сковороди й Котляревського, прозаїк виявив гуманне ставлення […]...
- Ой летіла стріла – Українська народна балада Ой летіла стріла З-за синього моря. Ой де ж вона впала? – На вдовинім полі. Кого ж вона вбила? – Вдовиного сина. Немає нікого Плакати по ньому. Летять три зозуленьки, І всі три рябенькі: Одна прилетіла, В головоньках сіла; Друга прилетіла. Край серденька сіла; Третя прилетіла Та в ніженьках сіла. Що в головках сіла – […]...
- Роздуми про смисл життя, добро і зло в повісті “Планетних” Життя… Таким коротким воно здається для людини. А як хочеться багато зробити! Ще маленькою людина прагне самоутвердитися, пізнати нове, цікаве, корисне, а потім, ставши. дорослою, передати ці знання наступному поколінню. Чи ніколи ви не задумувалися над смислом життя? Що хоче отримати кожний від нього? Здоров’я, кохання, матеріальне благополуччя, владу над іншими… Дійсно, людина сама визначає […]...
- Скорочено – ОЙ, ЛЕТІЛА СТРІЛА… – УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ БАЛАДИ Ой летіла стріла З-за синього моря. Ой де ж вона впала? – На вдовинім полі. Кого ж вона вбила? – Вдовиного сина. Немає нікого Плакати по ньому. Летять три зозуленьки, І всі три рябенькі: Одна прилетіла, В головоньках сіла; Друга прилетіла. Край серденька сіла; Третя прилетіла Та в ніженьках сіла. Що в головках сіла – […]...
- Зображення народного життя і побуту в повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Повість Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” – твір, у якому герої постійно потрапляють у комічні побутові ситуації. На прикладі сімейного життя Кайдашів автор показує побут, традиції та вірування українських селян того часу. Власне, саме життя родини Кайдашів є ілюстрацією буття простого народу, в якого визначальним було ставлення до майна. Повість сповнена національного колориту. Письменник детально описує повсякденну […]...
- Зображення життя і побуту українського селянства в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Визначну роль у становленні нової української літератури відіграв наш славетний земляк Г. Ф. Квітка-Основ’яненко. Для свого часу він був справжнім знавцем української мови, виробленої на народній основі. У своїх творах, написаних українською та російською мовами, Квітка відобразив ряд істотних рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних верств українського суспільства кінця XVIII – початку XIX ст. […]...
- Зображення життя та побуту українського селянства в повісті “Маруся” – І варіант – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант “Маруся” – повість, що за своїми філософськими мотивами та літературними ознаками належить до сентименталізму, літературної течії, що панувала наприкінці XVIII – початку XIX століття. Після довгих часів класицизму й раціоналізму мистецтво знову звернулося до почуттів, доводячи цінність звичайного життя й щастя. Чисті почуття письменники і поети шукали […]...
- ОЙ ЛЕТІЛА СТРІЛА – Українські народні балади УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ХРЕСТОМАТІЯ для 9 класу УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ОЙ ЛЕТІЛА СТРІЛА Ой летіла стріла З-за синього моря1. Ой де ж вона впала? – На вдовинім полі. – Кого ж вона вбила? – Вдовиного сина. – Немає нікого Плакати по ньому. Летять три зозуленьки І всі три рябенькі: Одна прилетіла, В головоньках сіла, Друга прилетіла, […]...
- Ой летіла стріла скорочено – Народні балади Ой летіла стріла З-за синього моря. Ой де ж вона впала? – На вдовинім полі. Кого ж вона вбила? – Вдовиного сина. Немає нікого Плакати по ньому. Летять три зозуленьки, І всі три рябенькі: Одна прилетіла, В головоньках сіла; Друга прилетіла. Край серденька сіла; Третя прилетіла Та в ніженьках сіла. Що в головках сіла То […]...
- Зображення життя і побуту українського селянства у повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Прагнучи оспівати кращі духовні якості українського народу, Г. Ф. Квітка-Основ’яненхо у повісті “Маруся” створив яскраву картину життя, побуту, звичаїв, взаємин душевно багатих простих людей, яких письменник-гуманіст свідомо ідеалізує. Квітка Основ’яненко вперше в українській прозі показав людину праці, відтворив трудове життя хліборобів. Зразком для наслідування є Марусин батько Наум Дрог, який, хоч і був кріпаком, завдяки […]...
- Зображення народного життя, побуту і звичаїв та обрядів українців у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Без минулого немає майбутнього. Якщо прийняти це за істину, то життя селян, так яскраво змальоване І. Нечуєм-Левицьким у повісті “Кайдашева сім’я”, становить великий інтерес. А ще як врахувати, що у багатьох із нас коріння роду тягнеться саме з села. Життя сільських трудівників споконвіку підпорядковувалося хліборобському циклові – оранці, сіянню, жнивам, возовиці, молотьбі. І саме за […]...
- УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ БАЛАДИ “БОНДАРІВНА”, “ОЙ ЛЕТІЛА СТРІЛА”, “ОЙ НА ГОРІ ВОГОНЬ ГОРИТЬ”, “КОЗАКА НЕСУТЬ”. ТЕМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ, КЛАСИФІКАЦІЯ БАЛАД Тема. УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ БАЛАДИ “БОНДАРІВНА”, “ОЙ ЛЕТІЛА СТРІЛА”, “ОЙ НА ГОРІ ВОГОНЬ ГОРИТЬ”, “КОЗАКА НЕСУТЬ”. ТЕМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ, КЛАСИФІКАЦІЯ БАЛАД Варіант 1 1. Бондарівна (“Бондарівна”) гуляла… А Біля річки. Б По високому мосту. В По містечку. Г У дворі власного маєтку. 2. Через що Бондарівна висловила незадоволення пану Каховському? (“Бондарівна”) Бо він її: А Переобтяжував важкою […]...
- Тема дисгармонії життя у повісті М. Булгакова “Собаче серце” Тема дисгармонії, доведеної до абсурду через втручання людини в закони розвитку суспільства, із блискучою майстерністю й талантом розкрита Михайлом Булгаковим у повісті “Собаче серце”. Ця ідея реалізується письменником в алегоричній формі:, невигадливий, добродушний пес Кулька перетворюється в незначну й агресивну людиноподібну істоту. Саме цей експеримент професора Преображенський і покладений в основу повести. Професор Преображенський, літній […]...
- Осмислення філософських категорій життя і смерті на сторінках повісті “Тіні забутих предків” Твір “Тіні забутих предків” не даремно називають справжнім скарбом української літератури, він такий багатогранний, що пізнавати його можна без кінця. Читача вражає багатство тем і широта поглядів на те, що ми називаємо вічними цінностями. Тема кохання у повісті пов’язана осмисленням філософських категорій життя і смерті. Зародження життя, поява на світ – велике таїнство і велика […]...
- Зображення життя та побуту українського селянства в повісті “Маруся” – ІІ варіант – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант … Утни, батьку, щоб нехотя На ввесь світ почули… Т. Шевченко На початку XIX століття Україна мала високохудожню поезію і драму, а нової прози ще не було. Відомо, що широко охопити всю складність суспільного життя спроможна лише епічна проза. Тому поява прозових творів Г. Квітки-Основ’яненка була продовженням […]...
- Життя наших далеких предків з “Повісті минулих літ” Без минулого немає майбутнього. Це аксіома. Адже, озираючись на шлях, пройдений предками, бачиш закономірності їхнього розвитку, перемоги й поразки, удала вибір і прорахунки. Повернути історію назад не можна, але вчитися на помилках можна й потрібно. Трохи приводить у подив мир Софії Київської й інші храми й церкви які ми можемо лицезреть у наші дні. Вони […]...
- Зображення життя і побуту українського селянства в повісті “Маруся” Визначну роль у становленні нової української літератури відіграв наш славетний земляк Г. Ф. Квітка-Основ’яненко. Для свого часу він був справжнім знавцем української мови, виробленої на народній основі. У Своїх творах, написаних українською та російською мовами, Квітка відобразив ряд істотних рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних верств українського суспільства кінця XVIII – початку ХIХ ст. […]...
- Занапащене життя талановитої дівчини у повісті “Талант” “Талант мужності і талант співчуття, без яких не буває справжнього письменника, вищою мірою був притаманний цій людині, виявляючись і в творчості Васильченка, і в його життєвих вчинках”,- зазначав Олесь Гончар. Прискіпливі літературні критики не раз дошкуляли письменникові гострими і несправедливими судженнями, закидали, що пише і не про те, і не про тих… Пережив революцію і […]...
- Протест підпоручика Ромашова проти несправедливості тупого й жорстокого життя в повісті А. И. Куприна “Двобій” “А якщо моє “Я” не захоче” і “Я” інших людей теж?” – так думав Ромашов про те, що можуть зробити люди, які можуть не захотіти підкорятися життя й тим, хто нею править. Справді, всі, здавалося б, дуже просто – перестати підкорятися. Але одна людина не може зробити нічого. А що міг зробити він, Ромашов? Жити […]...
- Спробуємо написати твір: Зображення життя селянства в повісті “Маруся” Коли читаєш твір Квітки-Основ’яненка “Маруся”, здається, що ти побував в українському селі на початку XІX століття, – настільки живо зображено життя українського селянства. Великий знавець українського фольклору, письменник зумів донести до нас і побут, і звичаї народу, зумів показати дуже образно його свята, радощі та горе. Здається, закрий-но тільки очі – і побачиш люб’язну дівчину […]...
- Життя Гринева в Білогірській міцності (по повісті А. С. Пушкіна “Капітанська дочка”) Таким чином, Петро Гринев, розстроєний далеко що не радують перспективами свого майбутнього, попадає в Білогірську міцність. Спочатку він очікував побачити “глуху міцність” на границі киргиз-кайсацких степів: із грізні-мі бастіонами, вежами й валом. Капітана ж Миро-Новий Петро уявляв собі “строгим, сердитим старим, що не знає нічого, крім своєї служби”. Яке ж було здивування Петра, коли він […]...