Журавель – символ народу (твір – міркування)
Журавель – розумний і завбачливий птах. Є безліч легенд і казок про цього птаха. Наприклад, є відома Легенда про походження журавлья з людини. Бог перетворив людину в цього птаха за неслухняність, коли він заглянув без його дозволу в мішок з різними зміями.
От змії звідти й вилізли. Отож болотний птах і повинна тепер збирати цих плазуючих
Журавель… Люди старшого віку згадують своїх близьких, рідних. Згадують усіх, хто закривавленим птахом поліг на поле бою. Біля одного міста я бачив пам’ятник. Над плитою із червоного граніту кружляє
Один журавель лежить унизу на кам’яній плиті. Смертельно поранений птах назавжди відстав від своїх товаришів і зі смутком дивиться їм вслід. Ніколи вже не злетіти йому.
Так само вже не піднятися тим, хто поліг на поле бою в роки минулої війни. Вони загинули, щоб зберегти життя на землі
Журавель також є символом України. Ті люди, які назавжди покинули рідну Батьківщину, із сумом згадують Україну. І насамперед, згадують журавлів
Журавлі вернулися додому, в Україну свою молодість і принесли вони пісню про долю тих людей, які пізнали лихо. Тих, хто повинен був
Здавна існує дружба між людьми й журавлями. Старі люди говорять, що в будинку, на якому оселилися журавлі, будуть панувати добро й згода. А з якою радістю зустрічаємо ми цих красенів, коли вони вертаються з далеких країв. І скільки смутку в нас на серце, коли вони летять у теплі краї
Related posts:
- Лелека – символ України (твір-роздум) Лелеки – розумні і передбачливі птахи. Є безліч легенд і казок про цього птаха. Наприклад, відомою є Легенда про походження лелеки з людини. Бог перетворив людину на цього птаха за непослух, коли та зазирнула без його дозволу у мішок із різними зміями. От змії звідти і повилазили. Отож болотяний птах і має тепер визбирувати це […]...
- Письмовий переказ із елементами характеристики. Лисичка й Журавель План 1. Де жили Лисичка та Журавель? 2. Як лисичка пригощала Журавля? 3. Що вчинив Журавель? 4. Чим повчальна ця байка? Зразок Лисичка й Журавель Жили в лісі Лисичка та Журавель. Одногі разу запросила Лисичка Журавля до себе в гості. Хитра Лисичка намазала тарілочку кашею й поставила перед Журавлем. Швидко вилизала Лисичка кашу, а Журавлю […]...
- Іван Франко – ЛИСИЧКА І ЖУРАВЕЛЬ Лисичка з Журавлем дуже заприятелювали. От Лисичка і кличе Журавля до себе в гості: – Приходь, Журавлику! Приходь, любчику! Чим хата багата, тим і вгощу. Іде Журавель на прошений обід, а Лисичка наварила кашки з молочком, розмазала тоненько по тарілці та й поставила перед Журавлем. – Призволяйся, не погордуй. Сама варила. Журавель стук, стук дзьобом […]...
- Провчений журавель – народні байки Голодний вовк на болоті піймав гуску і почав її трощикувать прямо з пір’ям і кістками. Одну кістку не перетер на зубах, застряла в горлі, стояла впоперек горла. Вовк вертівсь, вертівсь, нічого не міг поробить. Уже він надувавсь проковтнуть і силкувавсь вихаркнуть, кістка не подавалась ні назад, ні наперед. Вовк побачив журавля, побіг до його і […]...
- Як Журавель і Чапля в гості ходили Твір – казка. Мені завжди подобалося читати казки: веселі й смутні, страшні й добрі, серйозні й забавні. Зараз вони живуть у книгах, а раніше народ передавав їх з вуст у вуста, розповідаючи про своє життя, про свої мрії я надіях. Казки обов’язково чомусь учать, викриваючи боягузтво й підлість, неправду й насильство, лицемірство й зрадництво. Тому […]...
- ЛИСИЧКА І ЖУРАВЕЛЬ – ІВАН ФРАНКО Літературне читання 3 клас З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ ІВАН ФРАНКО Український геній Іван Франко здобув визнання не лише на батьківщині, а й далеко за її межами. Діяльність цього митця була надзвичайно різноманітною. Він писав вірші й прозу, перекладав з багатьох мов світу, був ученим, громадським і політичним діячем. Саме тому його називали “академією […]...
- Твір міркування: чи Важливе історична пам’ять народу Масове перейменування міст і вулиць, що відбувалося в нашій країні в 20-і – 30-і роки, а в менших, масштабах що тривав і пізніше, пояснюється тим, що перейменування здавалося найлегшим і швидким способом відректися від старого миру, обтрусити його порох з наших ніг. Змінювати життя – справа довга й важке, назва можна перемінити в одна година. […]...
- Журавель і лисиця – народні казки На болоті в очереті на купині жив журавель, там же, трохи оддалі, жила лисиця. Вони щодня зустрічались, їм не раз доводилось вести між собою розмову про своє життя. Разів два ходили в куми до дрохви. Одного разу лисиця попрохала журавля до себе в гості: “Приходь, куме, до мене в гості, а то ми з тобою […]...
- “Мова – спадщина духовності народу” (твір – міркування в публіцистичному стилі) Дійсно, Мова – це спадщина духовності, це характер народу. У ній відбиті його звичаї, побут. Але мова не може існувати окремо, і тут виникає нове поняття – народ. Саме народ дає мові силу й красу. Народ і мова – поняття нероздільні. І поки живе мова – буде жити й народ. Не стане мови – не […]...
- Твір: Образ Софії Київської – символ духовного надбання народу Багато є чудес на землі, якими пишаються народи – адже це їх історія і культура. І на нашій українській землі є справжнє диво – Софія Київська. Розкинулася вона посеред Києва і дивиться на нашу країну своїми здивованими “очима”. Цей собор нагадує нам, що були на нашій землі таланти, здатні своїми руками та багатющою фантазією створити […]...
- Тільки в роботі велика Людина Міркування^-міркування-добуток-міркування Не кожній людині дано відчути радість роботи. Деякі люди просто народилися споглядальниками, а не діячами, і робота для них – тягар, що віднімає сили, час, з’їдає сили. Іншим не повезло: рід діяльності, обраний ними, не відповідає здатностям, схильностям, характеру, психологічним даним. Для них робота – мучення, рабство, безнадійний полон без перспектив звільнення! Такі люди тягнуть […]...
- Подвиг народу безсмертний. Міркування над романом К. М. Симонова “Живі й мертві” Не можна описати словами всі ті жахи, які відбулися за моторошні п’ять років. Але під час війни радянські люди дуже чітко розділилися на дві групи. Одні воювали за свою Батьківщину, не бажаючи ні себе, ні підлеглих, якщо ті в них були. Ці люди билися до останнього, вони ніколи добровільно не здавалися в полон, не здирали […]...
- ЗАКРІПЛЕННЯ ЗВУКОВОГО ЗНАЧЕННЯ БУКВИ Жж. ОПРАЦЮВАННЯ УРИВКА КАЗКИ “ЛИСИЧКА І ЖУРАВЕЛЬ” Мета: закріпити знання учнів про звукове значення букви Жж; формувати літературну вимову слів зі звуком в кінці слова та в кінці складу перед наступним глухим; виховувати щедрість, бажання поділитися з другом; прищеплювати інтерес до читання. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка Розучування скоромовки Жатка жвава жито жне, […]...
- Собор – символ вічної слави й душі народу Найвищими крапками на землі були колись стародавні храми. Із золотими куполами, з дірявими покрівлями, із прогнилими підмостками. Ті, що охороняються законом, а не людьми. І ті, що незримо жевріють у глибинах народної свідомості. Тому й зробив Олесь Гончар, здається, першу в радянській літературі спробу осмислення їх вічної німої музики й народної символіки. Але те, що […]...
- Образ Софії Київської – символ духовного надбання народу Чудеса народжуються не часто. Вони виникають не зненацька, а народжуються десь у глибинах людської душі, щоб в один день або рік з’явитися, виникнути посередині площі, глянувши на мир широко розкритими очами. От воно, чудо! Виросло таке “чудо” посередині міста Києва ще в XI сторіччі, але “росло” воно багато років у безмежній душі Сивоока з роману […]...
- Собор – символ невимрущої слави та душі українського народу. Твір за романам “Собор” Найвищими точками на землі були колись стародавні храми. З золотими маківками, з дірявими покрівлями, в погнилих риштованнях. Ті, що охороняються законом, а не людьми. І ті, що незримо жевріють у глибинах народної свідомості. Тому і зробив Олесь Гончар, здається, першу в радянській літературі спробу осмислення їхньої вічної німої музики і народної символіки. Але те, що […]...
- Твір міркування: Що таке майбутнє? Що таке Майбутнє? Яким воно стане через кілька десятиліть? Що чекає нас там, за трудноуловимой і в той же час точно й назавжди певною рисою, де сьогодення вже стане минулим, а минуле перетвориться в далеку історію. Ці питання – вічні, як вічна й саме життя. Люди завжди шукали відповіді на них, намагалися заглянути у своє […]...
- Хліб – символ добробуту народу Той, хто має багато зерна, добре перезимує й матиме, що посіяти навесні. У нього будуть веселі свята, тепло й затишок в оселі, добра їжа на столі. А тому, хто працював погано, узимку непереливки. Таке розуміння хліба, який забезпечує добробут родини, притаманне нашим співвітчизникам. Чому хліб, а, наприклад, не картопля або буряки є символом добробуту українців? […]...
- Трагічний символ українського народу (за історичним романом “Яничари”) Свій перший історичний роман “Мальви” Роман Іваничук написав у 1968 році й спочатку одержав багато схвильованих відгуків. Але тогочасні пильні ідеологи зробили жорстокі висновки із “вогненебезпечної” історичної теми: любов до батьківщини й зрада, патріотизм і яничарство. Тому цей роман був відібраний у читача і знову з’явився через декілька років під назвою “Яничари”, але зберіг у […]...
- Байда – символ мужності українського народу Історія часто буває несправедливою до людини, бо зафіксовує для нащадків не тільки не найголовніші, а й подекуди зовсім незначні її риси чи епізоди життя. І одним із прикладів цього може бути князь Дмитро Вишневецький, що увійшов у народні думи під іменем Байди – безтурботним гультіпакою, котрий тільки й знає пити мед-горілочку. Ні, мав Дмитро Вишневецький […]...
- Собор як символ духовної краси народу (за романом О. Гончара “Собор”) (2 варіант) Душа людини – вічна таємниця. Розкрити її намагалися філософи й психологи, творчі люди. Але усі вони лише трохи піднімали завісу таємничості. Кожен з них розплутував клубочок з переживань та почуттів людини по-різному. Олесь Гончар, автор роману “Собор”, розкриває духовну красу людей, використовуючи образ собору – архітектурної пам’ятки козацьких часів. Що таке, власне кажучи, собор у […]...
- Твір-Міркування: Дорога в мир дорослих Я зараз перебуваю в тім віці, коли мені ще важко назвати себе дорослим, але я вже й не дитина. Мене ще не торкнулися дорослі проблеми, хоча я часто замислююся, ким буду, як зложиться моє життя, але й у футбол і баскетбол я з дитячим задоволенням пограю, забуваючи, що ростом майже наздогнав батька. Іноді мені жахливо […]...
- Образ Софії Київської – символ духовного надбання українського народу Образ Софії Київської – символ духовного надбання українського народу (ЗА РОМАНОМ ПАВЛА ЗАГРЕБЕЛЬНОГО “ДИВО”) Павло Загребельний – відомий український письменник, автор багатьох творів про наших сучасників. Але особливе місце посідають в його творчості історичні романи. Один із найвідоміших – роман “Диво”, над яким автор працював десять років, маючи на меті “показати нерозривність часів, показати, що […]...
- МІРКУВАННЯ ПРО МАЙБУТНЄ НАРОДУ В ПОЕМІ І. ФРАНКА “МОЙСЕЙ” 10 КЛАС МІРКУВАННЯ ПРО МАЙБУТНЄ НАРОДУ В ПОЕМІ І. ФРАНКА “МОЙСЕЙ” ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 I. “Сорок літ говорив їм пророк так велично та гарно про обіцяну ту вітчину, і все пусто та марно…”. II. “Народе мій, замучений, розбитий, мов паралітик той на роздоріжжі… “. III. “Хто здобуде всі скарби землі і над все […]...
- Тільки у праці велика Людина Твір-міркування Не кожній людині дано відчути радість праці. Деякі люди просто народилися споглядальниками, а не діячами, і праця для них – тягар, що віднімає сили, час, з’їдає сили. Іншим не повезло: рід діяльності, вибраний ними, не відповідає здібностям, схильностям, характеру, психологічним даним. Для них праця – мука, рабство, безнадійний полон без перспектив звільнення! Такі люди тягнуть […]...
- “Якби я був президентом” твір-міркування 4 клас 1 варіант Президент – це глава країни, тому на ньому лежить велика відповідальність за всіх громадян країни. Якби я став президентом країни, я б намагався зробити з неї успішну та сильну державу. Особливу увагу я би приділяв освіті, тому що тільки та країна може стати сильною, що має освічених та культурних громадян. Як президент, я […]...
- Образ Софії Київської – символ духовного надбання українського народу (за романом Павла Загребельного “Диво”) Обpаз Софії Київської-символ духовного надбання укpаїнського наpоду (за pоманом Павла Загpебельного “Диво”) Духовність… Ми знаємо, що починається вона з пpадавніх коpенів нашого pоду, нашого наpоду, пpо який весь світ дізнався, слухаючи чаpівний голос Укpаїни в дзвонах куполів величного Софіївського собоpу, збудованого десять століть тому. Стоїть він і досі під небом істоpії як велич укpаїнського наpоду, […]...
- Роман В. Гюго “Собор Паризької Богоматері” як символ пробудження народу від вікового рабства Кожна епоха починається теократією і закінчується демократією. Давній вислів Собор Паризької Богоматері… Серце Парижа… Собор будувався протягом декількох людських поколінь – із XІІ до XV століття. Тут збереглася народна пам’ять, вікові традиції. Камінний архітектурний літопис ніби промовляє до людини і передає їй усе, що сталося протягом багатьох віків існування великої столиці світу. Віктор Гюго торкається […]...
- Образ Софії Київської – символ духовного надбання українського народу (за романом П. Загребельного “Диво”) Народу геній, що не вмер, не вмре… М. Рильський. Київ… Читаємо рядки роману П. Загребельного “Диво”? “Є міста, у яких минуле – більше, значиміше, ніж нинішність”. Йдеш вулицями столиці, – і відчуваєш, що поряд з тобою крокує історія. Виходиш на майдан Богдана Хмельницького – і народ зачаровує білокам’яне диво Софії Київської. Може, в ту мить, […]...
- Собор як символ духовної краси народу (за романом О. Гончара “Собор”) (1 варіант) Людина – це не степова рослина перекоти-поле, яку осінній вітер жене степом. Передусім, у неї є душа. У кожного народу – свої моральні цінності, духовні скарби. Для українців – це святий хліб і рушник, рідна мова і пісня, родина. А ше собори… Храми, до яких люди приходили зі своїми болями і радістю, горем і щастям. […]...
- Твір-Міркування про війну: День Перемоги Іноді говорять, що нам не варто пишатися перемогою у Великій Вітчизняній війні. Мов, вона була несправедливої не тільки з боку Німеччини, але й Радянського Союзу. Що ж, імовірно, у цьому історики праві. Але коли задумаєшся: “А яка вона взагалі, справедлива війна?”, – вагаєшся з відповіддю. Убивство й насильство завжди залишаються вбивством і насильством, навіть якщо […]...
- Софія Київська – символ духовного надбання українського народу (за романом Павла Загребельного “Диво”) Де шукати витоки духовності? В історії свого роду, в його прадавніх коренях. Десять століть тому було збудовано Софіївський собор у Києві, а його куполи ще й досі радо вітають сонце. Софія Київська – велич українського народу, втілення його мудрості й сили, таланту й слави, символ духовного єднання нації. Величний образ собору, цього незвичайного дива, “що […]...
- “Образ Софії Київської – символ духовного надбання українського народу”(за романом Павла Загребельного “Диво”) Роман Павла Загребельного “Диво” є першою частиною епічного триптиху про Київську Русь, до якого входять ще “Первоміст” і “Смерть у Києві”. Названі твори не мають спільних героїв, а їхні фабули аж ніяк не поєднані часом або місцем дії. Те, що єднає ці романи, – значно глибше. Воно – у провідних ідеях, які перетинаються. Дія в […]...
- Міркування про можливості відродження традицій нашого народу Звичаї – це частина нашої душі, нашої генетичної пам’яті; вони – своєрідні корені, що живлять дерево життя. Народні звичаї – невичерпна криниця мудрості багатьох поколінь, яка ніколи не обміліє, скільки б не черпав із неї життєдайної вологи. Наші споконвічні, староукраїнські традиції настільки тісно переплелися із християнською обрядовістю, що годі й уявити, ніби може бути інакше. […]...
- Тільки в праці велика людина ( твір-міркування) Не кожній людині дано відчути радість праці. Деякі люди просто народилися споглядальниками, а не діячами, і Алл С о ч. Р У праця для них – тягар, що віднімає сили, час, що з’їдає сили. Іншим не повезло: рід діяльності, вибраний ними, не відповідає здатностям, схильностям, характеру, психологічним даним. Для них праця – борошно, рабство, безнадійний […]...
- Куди йде дитинство? ( твір-міркування) Дитинство… Говорять, що це сама щаслива пора життя. Але цінувати його ми починаємо тільки тоді, коли воно мине або вже пішло від нас назавжди. “Дайте в дитинство щасливий квиток”, – просять деякі. А чи треба? Чи треба повертатися туди, де вже був? А може, варто йти вперед і відкривати для себе всі нові й нові […]...
- Кобзар – символ України (“Тарасова ніч”) – найкращий витвір українського народу ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА I СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ 6 КЛАС ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА I СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ. НАРОДНІ КОЛИСКОВІ ПІСНІ. М. ВОРОНИЙ, Т. ШЕВЧЕНКО Кобзар – символ України (“Тарасова ніч”) Кобзарі були творцями традицій, дум. складали історичні, героїчні пісні та передавали їх нащадкам. Своє мистецтво вони виявляли супроводом – грою на кобзі, лірі або бандурі. Звідси і назви народних співців – бандуристи, […]...
- Усе починається з любові (твір-міркування) Сучасна Література 50-80-х років дуже швидко розвивалася. Представниками цього часу були такі автори, як Е. Евтушенко, Ю. Друніна, С. Орлів, Р. Рождественський, В. Висоцький і інші. Всіх авторів неможливо перелічити, тому що їх дуже багато. У своїх віршах письменники відбивали Теми Великої Вітчизняної війни, любові, взаємин між людьми, розвитку суспільства Р. Рождественський – одна з […]...
- Твір – Мої міркування перед вибором ТВІР У ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ СТИЛІ НА СУСПІЛЬНУ ТЕМУ МОЄ СТАВЛЕННЯ ДО РІЗНИХ МОЛОДІЖНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ. Говорячи про молодіжний рух в Україні, я повсякчас ніби ставлю себе перед вибором, до якої організації приєднатися. І в той же час розмірковую, чи потрібно це мені. У роки юності моїх батьків існувала лише одна молодіжна організація – комсомол. Мої батьки були […]...
- Твір міркування про вірш “В’язень” “У кожного віку свій Пушкін “,- писав С. Я. Маршак. “І тоді музою Пушкіна стане Воля”. Від цієї думки – прямий перехід до вірша “В’язень”, що написаний під час південного посилання поета в 1822 р. Особисті переживання поета виявилися настільки близькими кращим людям Росії і її народу, що вірш сприймався читачами як вираження їхніх власних […]...