Зображення російського панства в повісті О. Пушкіна “Дубровський”
До панського особняка в селі Покровське під’їжджають карети. Хазяїн Кирила Петрович Троєкуров приймає гостей. Приїжджають навіть ті, кому не дуже й хочеться, але відмовитися не можна: Кирила Петрович – пан владний, непокори не потерпить. За столом потрібно було багато їсти і пити.
Сам хазяїн двічі на тиждень страждав від обжерливості. Тих, хто відмовлявся від його гостинності, Кирила Петрович вважав своїми ворогами, тому пана намагалися не злити. Один лише Андрій Гаврилович Дубровський, сусід і друг Троєкурова, дозволив собі не підкоритися
Не переживши такого приниження, Андрій Гаврилович незабаром помер.
Кирила Петрович під осінь виїжджав на полювання – це було його улюбленою розвагою. На його псарному дворі утримувалося понад п’ятсот гончих і хортиць, що, за словами псаря Тимофія, жили краще, ніж інші дворяни. Був і лазарет для хворих собак.
Гості зобов’язані були відвідувати цю псарню й усіляко висловлювати своє замилування побаченим.
Кирила Петрович любив різні жарти. У нього надворі утримувалося декілька
Там зрештою нещасний гість і знаходив порятунок. А для Кирила Петровича це було потіхою.
Покровський поміщик суворо ставився не тільки до своїх слуг, але й до власної дочки Маші. Він сам знайшов їй чоловіка. Його не зворушили сльози дочки, яку він проти її волі видав заміж за старого нелюба.
На прикладі Троєкурова Пушкін показав побут і звичаї російського панства.