Зображення величі і краси козацької звитяги у творчості Т. Шевченка – ІІ варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО

9 клас

ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

II варіант

Тарас Шевченко… Людина, митець, талант… Славне історичне минуле нашого народу засвітилося яскравою зіркою на сторінках безсмертного Кобзаря”. Ніхто до Шевченка не зобразив з таким

Натхненням велич і красу козацьких подвигів. Ніхто з таким болем не будив народну пам’ять, не нагадував так про звитягу лицарів, що, не жаліючи життя, ставали на захист волі, своєї землі, рідного народу. Поет звертався до покріпачених українців з палким закликом згадати давню славу своїх предків.

Читаємо твори “Гамалія”, “Іван Підкова”, “Гайдамаки”, “Перебендя”, “На вічну пам’ять Котляревському”, “До Основ’яненка” і бачимо нашу історію, показану в живих образах.

Відважні козаки-запорожці мужньо захищають рідний край від орди і йдуть походом до Трапезунда та Константинополя, щоб визволити із неволі побратимів. Один із таких походів зображено в поемі “Гамалія”. Щоб відплатити за спалені села, за тисячі вбитих і загнаних у полон, за кров і муки братів, за хижацькі напади, веде в чужу землю козаків відважний отаман.

Захоплення безстрашністю запорожців, благородством

їх мети і відвагою сердець звучить заключним акордом у кінці поеми. Славні лицарі повертаються в Україну, визволивши невільників. Вони величають свого ватажка:

Слава тобі, Гамаліє,

На весь світ великий,

На весь світ великий,

На всю Україну,

Що не дав ти товариству

Згинуть на чужині!

Велич і краса козацької звитяги висвітлена Кобзарем і в його поемі “Гайдамаки”. У центрі уваги тут повстання 1768 року, відоме в історії під назвою Коліївщина. Ватажки повстанців – відважні козаки Залізняк і Гонта. Максим Залізняк – син бідних селян, син свого замученого народу:

Нема в його ні оселі,

Ні саду, ні ставу…

Рішучий та хоробрий, він завжди йде попереду, подаючи приклад іншим козакам. Автор захоплюється його силою: “… і воює, і гарцює з усієї сили”.

Гонта заради волі рідного краю забув про особисте життя. Велику жертву кладе він на вівтар свободи – життя власних синів. Він любить своїх дітей, але дав присягу “різать католика” і свято її виконує.

Шевченко оцінює жертовність цього вчинку дуже високо, адже його герой бореться не за особисте щастя, а за визволення всього поневоленого народу.

Головний герой поеми “Гайдамаки” – повсталий народ. Ярема Галайда – його яскравий представник. Рисами справжнього українського козака наділений цей персонаж. Його вчинками керує вільний козацький

Дух. Ярема – захисник України, мужній, відданий народній справі, вірний коханій Оксані. Своїм незвичайним завзяттям, чудовим володінням зброєю Ярема викликає прихильність Гонти і Залізняка. І сам Шевченко захоплюється своїм героєм:

Придбав Максим собі сина

На всю Україну.

Хоч не рідний син Ярема,

А щира дитина.

Наскрізь пронизана прагненням до волі поема “Іван Підкова”. Основна думка цього твору – запорожці вміли добувати “і славу, і волю”, тому пам’ять про них житиме у віках. “Слава не поляже”, – стверджує Шевченко в поетичному звертанні “До Основ’яненка”. Слава живе в пісні, у думі про козаків-лицарів. Вона живе у віщому слові великого Тараса:

Без золота, без кам

Без хитрої мови,

А голосна та правдива,

Як Господа слово.

Визначному ватажкові українського народу в боротьбі проти польської шляхти Семенові Палію Шевченко присвятив історичну поему “Чернець”. Колишній воїн, досягнувши похилого віку, мусив, за старими запорозькими звичаями, йти в монастир. Головну увагу автор приділяє особистим переживанням Палія. В уяві героя проходить його життя, оживає славне січове братерство. Палій тяжко переживає своє безсилля, свою самотність.

Але, як справжній патріот, він думає передусім про Україну.

“Кобзар” – книга, наповнена відчуттям національної гордості, закликами боротися за свою волю і щастя. Поезії Шевченка залишають в нашій пам’яті незабутній слід, віру в безсмертя моральної справедливості, совісті, правди. Вони викликають бажання бути схожими на волелюбних прадідів, любити рідну землю, пишатися минулим України і бути гідними синами рідного краю.

Чітко усвідомлюючи, хто стоїть на перешкоді розвитку України і народу, поет усю силу свого таланту спрямував на те, щоб відстоювати таку потрібну людям правду і справедливість. Завдяки своїй мужності, благородству, чесності поетові вдалося перемогти обставини життя, пророче провістити про те оновлення, яке настане в житті народу України, що здобуде свою національну незалежність, а для людей – свободу. У цьому виявилась велич і слава Т. Шевченка – генія українського народу.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Зображення величі і краси козацької звитяги у творчості Т. Шевченка – ІІ варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО