Зображення війни і революції у романі У. Самчука “Волинь”
Улас Самчук написав десять романів, у яких відобразив трагічні події української історії першої половини XX століття. Найвище досягнення письменника – трилогія “Волинь”. У частині “Війна і революція” Самчук розповідає про трагедію українського села, через яке проходять ворогуючі війська.
У центрі подій – родина заможного селянина Матвія. Усе життя Матвій працював на землі. Він побудував свій хутір, розумно і виважено вів господарство.
Але ось настали важкі часи: війна, розруха, наступ більшовиків.
У село прийшли
Матвій на хуторі став на чолі Стародубського полку, який був створений ще 1654 року і становив частину військ Богдана Хмельницького. 1781 року він був ліквідований царським указом, а 1917 року був створений знову.
Козаки зайняли під нічліг хутірську клуню, набилися в хату, але Матвій радо зустрічає несподіваних гостей, частує усім, що має, адже знає, що козаки
Царі руйнували орлині гнізда і настановляли совині. А цей нічний птах не знає дня, не бачить сонця. Та Матвій вірить, що настане час, і українці встануть як один, і синів своїх оддадуть на боротьбу за праве діло; люди згадають своє справжнє ім’я і розпізнають вовка навіть в овечій шкурі.
Наступного дня козаки купили в Матвія картоплі, вівса коням і полк пішов, далі. За козаками прийшли артилеристи. Ці теж нічого не брали дарма, за все платили грошима. Разом з ними у батьківську хату повернувся і старший син Василь, який уже багато років мотався по фронтах.
Матвій бідкався, що довелося продати військовим овес, який залишали для своїх коней, але Василь попередив, що коли прийдуть більшовики, то заберуть усе задарма.
І ось, мов буревій, налетіли на село більшовики. “Коні їх загнані… Одяги різні… Зброя також різна…
Вигляд їх – вигляд диких… Мова їх рішуча, коротка – наказ і лайка. Перечити їм небезпечно”.
Володькові, молодшому синові Матвія, пригадалися оповідання про татар, Пугачова, Стєньку Разіна. Хлопцеві здалося, що більшовики – це душі з минулого, “мешканці безмежних степів злетілися в орду і під зручним керуванням ханів пруть на захід”.
У селі з’явились ті, що “з первих дней революції под красним знамєнєм кров пролівають”. Тепер їм море по коліна, вони і попову дочку в танок поведуть. Це ті, що були нічим, а стали всім. Їхнє гасло: “Твайо – майо, а майо нє твайо”.
Йдуть жнива, а в селі крик, музика, нескінченні мітинги, на яких виголошуються обіцянки заможного, вільного життя, всенародного щастя.
Чим захиститися від цього наглого шквалу таким неокріплим селянським душам, як у молодого Володька? Як їм знайти справжню, тверду, мов камінь, віру, як пізнати істину?
І Володько тікає із села туди, де завжди було його царство. Серед лугів, біля річки хлопець шукає відповіді на свої питання.
Він згадав діда Юхима, який усе може пояснити. Старий звільнить вуха юнака від липких слів, що принесені з далекої чужини, розкриє його затулені плакатом крику і ненависті очі, навчить хлопця закрити душу, щоб не впустити бацили розкладу.
Дід Юхим радо зустрів молодшого сина Матвія. У задушевній бесіді старий говорить про те, що українці вміють гречку сіяти, бджолу плекати, а не вміють рідну землю боронити. “За землю нашу треба вміти не тільки піт, а й кров лити… “
Битись треба”. Не можна думати: “Моя хата скраю”. Дід передрікає, що чужі зайди згинуть, як свого часу згинули татари. “Земля наша не на те, щоби по ній вічно орди грасували”. Сто літ царство чужих, голод, нужда, мор буде.
Але український народ за цей час змужніє, покаже свою силу і знищить ворогів.
А вдома старий Матвій покинув хату, пішов жити в поле. Він не хоче дивитися, як нові “хазяї життя” руйнують його господарство, рвуть, топчуть, грасують по садку і городу. Він збирав по клаптику землю, все життя тяжко працював, а зараз нова влада звинувачує його в тому, що він чужим добром наживався, кров батрацьку пив.
Але Матвій вірить, що в Україні багато розумних і чесних людей. Скільки б не були при владі злодюги і брехуни – кінець їм настане.
Дуже довго наш народ гнувся під владою царя та панів, не чинив опору всіляким зайдам, але настав час – і Україна стала вільною, незалежно державою. Тепер нам треба викорінити з себе рабську психологію, позбутися думки: “Моя хата скраю… ” Ми мусимо зрозуміти, що доля батьківщини залежить від нас самих, а тому треба жити так, щоб не соромно було дивитись в очі нащадкам.
Related posts:
- Війна і революція у романі Уласа Самчука “Волинь” Війна і революція у романі Уласа Самчука “Волинь” I. “Волинь” У. Самчука – роман-епопея про реальні події початку XX століття. (У. Самчук – один із письменників української діаспори, якого називають Гомером української прози. Всі його твори присвячені Україні. Трилогія “Волинь” складається з трьох частин: “Куди тече річка”, “Війна і революція”, “Батько й син”. Зображенню воєнних […]...
- Доля українського селянства за романом У. Самчука “Волинь” Творча спадщина Уласа Самчука досить велика, але роман “Волинь” посідає в ній особливе місце. Цим твором письменник увійшов в українську літературу XX століття і став відомим у світі. Над ним він працював протягом 1931-1937 років. В Україні саме був розгул найжорстокіших репресій. 1 багатьом письменникам довелося замовкнути – добровільно чи примусово. Але Самчук не мовчав. […]...
- Трилогія “Волинь” Уласа Самчука – художній літопис української історії XX століття Трилогія “Волинь” Уласа Самчука – художній літопис української історії XX століття “Хочу бути літописцем українсь Кого простору в добі, яку сам Бачу, чую, переживаю” / У. Самчук / Творчість Уласа Самчука заслуговує на велику увагу і високу оцінку. Він талановитий прозаїк, який прожив довге і напружене життя, вимірюване 82 роками, що збіглися з добою буремних […]...
- Трилогія “Волинь’ Уласа Самчука – художній літопис української історії XX століття Трилогія “Волинь” Уласа Самчука – художній літопис української історії XX століття “Хочу бути літописцем українсь кого простору в добі, яку сам бачу, чую, переживаю” / У. Самчук / Творчість Уласа Самчука заслуговує на велику увагу і високу оцінку. Він талановитий прозаїк, який прожив довге і напружене життя, вимірюване 82 роками, що збіглися з добою буремних […]...
- Тема революції й громадянської війни в романі Б. Л. Пастернаку “Доктор Живаго” Незвичайно початок роману: “Ішли і йшли й співали “Вічну пам’ять”… Кого ховають?.. “Живаго”. Так, на протиставленні жив і мертвого, будується весь добуток Пастернаку Основне питання, навколо якого обертається “зовнішнє й внутрішня” життя головних героїв, – відносини з революцією, відношення до революції. Найменше і Юрій Живаго, і сам автор були її супротивниками, найменше вони сперечалися з […]...
- Зображення війни в романі “Війна і мир” Зображення війни в романі “Війна і мир” І. “Севастопольські оповідання” – своєрідний пролог до “Війни і миру”. (Саме з цих оповідань розпочинається тема війни і миру в творчості Л. Толстого. Що таке війна, чим керуються генерали – патріотизмом чи марнославством – усе це розглядається в оповіданнях. Усі ці питання постануть у романі по-новому.) ІІ. Війна […]...
- Зображення Вітчизняної війни 1812 року в романі Л. М. Толстого “Війна і мир” ЛЕВ ТОЛСТОЙ 10 клас ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЛЕВ ТОЛСТОЙ Зображення Вітчизняної війни 1812 року в романі Л. М. Толстого “Війна і мир” Вітчизняна війна 1812 р. для Росії була справедливою, національно-визвольною війною. Наполеонівські полчища вступили на територію Росії і направилися до її центру – Москви. На боротьбу з загарбниками виступив весь народ. Прості російські люди – […]...
- Доля України в романі “Волинь” Найвизначнішим творчим досягненням Уласа Самчука є роман-епопея “Волинь”. У ньому письменник одним із перших глибоко і відверто розкрив антилюдяність більшовизму, вказав на причини, які привели суспільство до трагедії. Ще тоді він передбачав теперішнє відродження: “Прийде час, і ми… чи наші діти до голосу прийдемо і своє господарство возстановимо. Це станс, бо ж інакше не можна […]...
- Зображення і оцінка партизанської війни у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” Після того, як французи залишили Москву і рушили на Захід за старою Смоленській дорозі, їх військо рухалося по тому ж шляху, яким прийшло в Росію, тому замість рясних, урожайних земель їх зустрічали випалені поля та поруйновані села. Військо тануло на очах: голод і хвороби переслідували його. Через неповоротких обозів з награбованим в Москві майном військо […]...
- Зображення Вітчизняної війни 1812 року у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” І. Вітчизняна війна 1812 року – справедлива національно-визвольна війна для Росії. ІІ. Духовне єднання народу. 1. Виступ всього народу на боротьбу з загарбниками (почуття любові до батьківщини, що охопило всі прошарки населення; прості російські люди, що чинять опір ворогові – селяни Карпо й Улас, старостиха Василиса, купець Ферапонтов). 2. Засудження Толстим окремих представників чиновно-аристократичного товариства […]...
- Літописець революції й війни Олександр Олександрович Фадєєв – письменник, біографія якого тісно пов’язана з історією радянської держави. Його юність обпалена вогнем революції й громадянської війни. Свої враження від боїв на Далекому Сході він відбив у романі “Розгром”, що з’явився в пресі в 1927 році. Пояснюючи ідею добутку, письменник говорив, що хотів показати, як “все вороже змітається революцією, всі не […]...
- Розвінчання романтики більшовицької революції та кривавої громадянської війни Невже було це так? А може, то примара? Не знаю? Не скажу? І пахне бур’янами, а може, й чебрецем… а по ярках – огні? …огні… …огні… М. Хвильовий. Жовтнева революція… Скільки сподівань, скільки прагнень, скільки таємничих бажань про “тихі озера загірної комуни”, скільки романтичної віри в торжество революційних ідеалів. Це був початок нового етапу активної […]...
- Зображення війни в кіноповісті О. Довженка “Україна в огні” Кривава, попалена, розбита, порубана, знедолена, в загравах пожеж – такою була Україна в буремні роки війни. Страшне горе принесли німецькі зайди. Чотири роки чинили наругу над людьми ці негідники! У кіноповісті “Україна в огні” Довженко засуджує фашизм. Засуджую і я носіїв коричневої чуми. Вони викликають у мене ненависть і презирство. Україна – це передусім українці. […]...
- Зображення деформації українського характеру під впливом марксистсько-ленінської ідеології (за романом У. Самчука “Марія”) (2 варіант) Мабуть, одним з найстрашніших нещасть для будь-якого народу є зміна укладу життя, традицій і звичаїв через зміну ідеології, накинутої зверху, позиченої в іншого народу, чужої для національної ментальності та свідомості. На жаль, український народ зазнав деформації національного характеру в XX столітті. Це’ сталося під впливом радянської ідеології. Людей змушували відректися від їхньої віри, забути мову, […]...
- Зображення Великої Вітчизняної війни в українській літературі Зображення Великої Вітчизняної війни в українській літературі Одну з найбільших трагедій нашого життя – Велику Вітчизняну війну – не зміг замовчати жоден письменник, особливо ті, хто був на фронті, чиє дитинство опалила війна. Найбільше про війну писали такі письменники, як О. Довженко, Ю. Збанацький, А. Малишко, П. Тичина, М. Рильський, О. Гончар, О. Коломієць, Л. […]...
- Роздуми про майбутнє України й українців (за романом “Волинь”) УЛАС САМЧУК 8 клас (за романом “Волинь”) Якби наші поети й письменники не любили так Україну, не змогли б вони написати свої найкращі твори про рідну Батьківщину й про рідний народ, в яких оспівали і красу своєї землі, і силу та невмирущість людей, що живуть на ній. Улас Самчук – талановитий письменник, якого доля відірвала від України […]...
- Зображення насильницької колективізації в творі У. Самчука “Марія” Роман Уласа Самчука “Марія” – перший в українській літературі твір про насильницьку колективізацію. Лозунг суцільної колективізації був офіційно проголошений на листопадоної му пленумі УКВКП(б) 1929 р. Сталін називав колективізацію “революцією звн ху”. Він мав рацію. Селяни-власники не виявляли навіть найменшої готовиш і відмовлятися од власності й робили це тільки під загрозою неминучої ліквідації своїх господарств. […]...
- Образ Марії в однойменному романі Уласа Самчука Образ Марії в однойменному романі Уласа Самчука Рівна по духу Марусі Богуславці Чи Роксолані, тільки доля їй Випала звичайна, буденна і складна. / О. Слоньовська / Життєвих колізій й перепетій, які випали на долю довго невідомого нам українського митця із діаспори Уласа Самчука, вистачило б, мабуть, не на один десяток життів. Не судилося йому стати […]...
- Зображення деформації українського характеру під впливом марксистсько-ленінської ідеології (за романом Уласа Самчука “Марiя”) (ІІ варіант) Мабуть, одним з найстрашніших нещасть для будь-якого народу є зміна укладу життя, традицій і звичаїв через зміну ідеології, накинутої зверху, позиченої в іншого народу, чужої для національної ментальності та свідомості. На жаль, український народ зазнав деформації національного характеру в XX столітті. Це сталося під впливом радянської ідеології. Людей змушували відректися від їхньої віри, забути мову, […]...
- Образ жінки-трудівниці в романі У. Самчука “Марія” Матерям, що загинули голодною смертю в Україні в 1932-1933 роках, присвячено цей твір. Центральним образом роману-хроніки У. Самчука “Марія” є жінка, яку за силою духу можна порівняти з Марусею Богуславкою чи Роксоланою. Лише доля випала їй буденна, звичайна і Складна. З моменту появи Марії на світ відчувається якась тривога. Маленька дівчинка носить доросле ім’я, її […]...
- Голодомор 1932-33 рр. у романі “Марія” Уласа Самчука Голодомор 1932-33 рр. у романі “Марія” Уласа Самчука 1933 року світову громадськість приголомшило нечуване в історії лихоліття, яке спало на голову українського народу – організований сталінсько-більшовицькою системою СРСР голодомор, що призвів до зменшення українців на одну п’яту, – сучасні дослідники обчислюють кількість жертв порядком 7,5-8 мільйонів. Психічні відхилення мертвих канули в небуття разом з їхніми […]...
- Тема колективізації та голодомору в романі-хроніці У. Самчука “Марія” Тема колективізації та голодомору в романі-хроніці У. Самчука “Марія” I. “Марія” У. Самчука – перший в українській літературі твір про насильницьку колективізацію та голодомор 1933 року. (Український письменник-емігрант Улас Самчук 1933 року написав роман-хроніку, роман-спалах “Марія”. Сильнішого твору про голодомор в Україні нема й досі. Автор зумів торкнутися в романі таких важливих проблем, як проблеми […]...
- Зображення деформації українського характеру під впливом марксистсько-ленінської ідеології (за романом Уласа Самчука “Марiя”) Улас Самчук у своєму романі “Марія” подав читачеві справжню розгорнуту картину життя українського суспільства на початку XX століття – бурхливого століття воєн, у тому числі громадянських, століття бурхливих соціальних змін. Як дбайливий дослідник, письменник по крихітках зібрав і відтворив риси цього складного буремного часу, закинувши своїх героїв у саму гущавину подій, змушуючи їх переживати страшні […]...
- Тема колективізації та голодомору у романі-хроніці У. Самчука “Марія” Роман “Марія” – перший в українській літературі твір про голодомор і насильницьку колективізацію – закінчується страшно і трагічно. Старий, знесилений голодом Корній жорстоко розправляється з сином-запроданцем і йде у невідомість, щоб померти. Дочка і онука гинуть із голоду, а самотня Марія, простившись із Гнатом, перебуває в агонії перед смертю, страшною смертю з голоду. Але не […]...
- Зображення Троянської війни у поемі Гомера “Іліада” Гомерівська поема “Іліада” розповідає про події кривавої десятилітньої війни між греками-ахейцями і троянцями, яка завершилась падінням могутньої фортеці І рої, або Іліону (звідси й назва поеми). Троянська війна – це реальна історична подія, яка мала місце в XІІІ або XІІ столітті до н. е. З часом вона обросла легендарними подробицями і в такому ви – […]...
- Тема інтелігенції й революції (“Дні Турбиних”) В 1934 році у зв’язку з пятисотим ставшилением п’єси друг М. Булгакова П. С. Попов писав: “Дні Турбиних” – одна з тих речей, які якось вдвигаются у власне життя й стають епохою для самого себе”. Відчуття, виражене Поповим, чи випробували не всі люди, які мали щастя бачити спектакль, шедший у Художньому театрі з 1926 по […]...
- Відповідь на контрольне питання До творчості Уласа Самчука Чи могло українське селянство протистояти більшовицькому насиллю? Революційні перетворення 1917 року розхитали віковий уклад життя українського села. Більшовики хотіли влади. Заради неї вони ладні були піти на все, а тому свідомо апелювали до найтемнішого в душі людини. Було знято всякі заборони: грабуй, пали, убивай. Зло, яке стримувалося страхом кари Божої, вічними муками, вилізло назовні. “Бога […]...
- Утвердження величі ратного подвигу і гнівний осуд війни в романі О. Гончара “Прапороносці” (2 варіант) Роман “Прапороносці” сучасний читач може сприймати по-різному, тому що здається, що твір аж занадто просякнутий радянською ідеологією, що, звичайно, прикметно для того часу, коли він був написаний. Однак, якщо таки “продертися” крізь певну часову заангажовність, то відчуваєш справжню красу людського душевного зростання, випробуваного війною, загартованого нею, красу людських стосунків, врешті, любов до країни, до світу […]...
- “Зображення жахів війни в оповіданні Шолохова “Доля людини” Доля – слово загадкове. Я часто замислююся над його змістом. Що таке доля? Це прожите тобою життя, або те, що чекає попереду? Твої реальні вчинки або твої мрії? Людина сама будує свою долю, або її таки хтось визначає? А якщо вона вже визначена, чи можливо щось змінити? У різних людей долі складаються по-різному. Хтось залишає […]...
- Розкриття духовної краси селянки-трудівниці у романі У. Самчука “Марія” Центральним образом роману-хроніки є жінка на ім’я Марія. Звичайна селянка, якій випала така ж доля, як мільйонам жінок-матерів, жінок-трудівниць, що пережили нелегкі часи. Це образ звичайної жінки, що чесно працювала, кохала, робила помилки у житті і спокутувала їх стократ своєю долею. В її образі підкреслені визначальні риси українського менталітету: суттєвість, важливість мистецьких переживань і водночас […]...
- Тема громадянської війни в романі Ю. Яновського “Вершники” Братовбивча громадянська війна назавжди залишиться найжахливішою сторінкою в історії України. Заради примарних ідеалів син повставав проти батька, брат убивав брата. Події в Україні розгорталися стрімко, у тому величезному казані революції виварювалися, перемішуючись, людські долі і життя, які втрачали свою цінність. Смерть кружляла над просторами рідної землі, “лютували шаблі, і коні бігали без вершників, і Половці […]...
- Розкриття духовної краси селянки-трудівниці в романі У. Самчука “Марія” Твір “Марія” Уласа Самчука став першим романом, присвяченим жінкам 30-х років, жінкам, на долю яких випали страшні муки голоду, смерті дітей і близьких. Головною героїнею є жінка на ім’я Марія. На перший погляд – ім’я святої, але наша героїня ніколи в житті не мала спокою від своєї долі, яка завжди жорстоко штовхала її на нелегкі […]...
- Зображення героїзму солдата під час війни (за поемою “Прометей”) АНДРІЙ МАЛИШКО 8 клас АНДРІЙ МАЛИШКО Поезії А. Малишка періоду Великої Вітчизняної війни вражають своєю ліричністю та реалістичним зображенням подвигів і фронтових буднів. Ці твори Сприймаються як сповідь поета-воїна, що був одним з тих, хто боровся з фашистами. Тисяча дев’ятсот сорок шостого року А. Малишко написав і опублікував поему “Прометей”. Це один з найкращих його творів. Поема […]...
- Філософське осмислення тисячолітніх сімейних традицій у романі Уласа Самчука “Марія” Роман Уласа Самчука “Марія” – книга про людське життя, про долю. Це твір глибоко гуманістичний, твір, що розглядає найважливіші моральні проблеми. Серед них одна з найголовніших – роль сімейних традицій у житті людини, у житті нації. На історії будь-якого народу згубно відбивається втрата родовідних людей. Влада більшовиків була особливо зацікавлена в докорінному винищенні родин. Діти […]...
- Зображення покріпаченої України в романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Видатний український письменник Панас Мирний у романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, змальовуючи історію села Піски, витворив майже столітню історію всього українського селянства. Зі сторінок роману постає перед нами Україна, якою вона була до закріпачення. Серед безкраїх степів красувалися, як квітники, веселі хутори, присілки, села. Вільної землі було неозорно. Приходь, ори, скільки хочеш, – […]...
- Доктор Тагабат – символ безглуздої жорстокості більшовицької революції (за новелою “Я (Романтика)” М. Хвильового) Доктор Тагабат – символ безглуздої жорстокості більшовицької революції (за новелою “Я (Романтика)” М. Хвильового) I. Жахливі сторінки історії України у новелі М. Хвильового “Я (Романтика)”. (У новелах М. Хвильового 20-х років XX століття відтворено трагічні сторінки громадянської війни в Україні. Письменник змістом своїх творів проголошує основну ідею: громадянська війна – це лихо України, лихо роду, […]...
- Правдиве зображення трагічних подій Другої світової війни в оповіданні “Воля до життя” – ІІ варіант – ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО II варіант В оповіданні Олександра Довженка розповідається про молодого розвідника Івана Кармалюка. Він був поранений, а лікар-хірург Микола Дудко намагався врятувати його, як і тисячі інших. Так, саме тисячі. Автор з великою виразністю показує один із епізодів війни. На війні, як відомо, завжди багато поранених, але лише уявіть собі, що цей лікар кожної доби рятував […]...
- Інтелігенція в революції – по романі Б. Пастернаку “Доктор Живаго” Пастернак почав писати роман “Доктор Живаго” в 1945 році й закінчив його в абре 1955 року. Про що ж той самий роман? Що такий Пастернак написав у ньому, що Симонов, редактор журналу “Новий мир”, відмовився друкувати роман і його видання на батьківщині було заборонено більше 30 років? Цей добуток був опублікований за рубежем, і його […]...
- Олександр Довженко. Розповідь про письменника. “Воля до життя”. Правдиве зображення трагічних подій Другої світової війни УРОК 52 Бесіда з позакласного читання Тема. Олександр Довженко. Розповідь про письменника. “Воля до життя”. Правдиве зображення трагічних подій Другої світової війни. Мета. Ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом письменника, опрацювати зміст оповідання, визначити тему твору; спонукати учнів до висловлення власних думок про твір; виховувати повагу до героїчного минулого, мужність і витривалість. Обладнання: О. […]...
- Засудження війни і її наслідків у романі Еріха Марії Ремарка “Три товариші” За все, що сталося, я відчуваю в якійсь мірі й особливу відповідальність. Еріх Марія Ремарк. Людство стоїть на порозі XXI століття. Ось-ось наше століття стане історією. Якою саме? Які віхи воно вписало в літопис? Що закарбувалося в нашій пам’яті, в пам’яті наших батьків, дідів і прадідів? Жовтневий переворот і розпад Російської імперії. Політ людини в […]...