“Я кару приймаю, бо завинив… ” (за новелою В. Стефаника “Новина”)
Коли читаєш новели В. Стефаника, важко уявити, що йому належать ось такі слова: “Я оптиміст… коли я найшов у ваших душах такі слова, що можуть гриміти, як грім, і світити, як зорі – то це оптимізм “. Його твори здебільшого невеликі за обсягом, але вони справляють враження надзвичайне. За обсягом ці новели не більше, ніж сучасні сторінки кримінальної хроніки. Сам факт злочину, злочину проти себе, проти рідних, проти рідної землі завжди примушує замислитися, але Стефаник примушує не тільки замислитися, не тільки плакати над гіркою долею
Очищуєшся від дурних думок, відчаю, невіри…
Як згадував М. Рудницький, В. Стефаник дуже прискіпливо ставився до своєї творчої діяльності. Для того, щоб заповнити одну сторінку рукопису, він потребував не раз десяток і більше білих листів, які падали на підлогу з кількома чорнильними плямами. Літературно обробленою сторінкою він уважав таку, на якій не було жодних чорних плям.
Коли новела народжувалася, вона спочивала, мов у колисці, на столі, між книжками досить довго.
Автор приглядався до неї згодом, наче до новонародженої дитини, перевіряючи,
Одна з найтрагічніших новел – новела “Новина”. Ми звикли, що новина може бути або доброю, або поганою. Але та новина, яка відразу ж облетіла село, не вміщується у ці рамки. Власне новина звучала так: “… Гриць Летючий утопив у ріці свою дівчинку.
Він хотів утопити і старшу, але випросилася”. Жахливо! Батько убив власну малесеньку дочку.
По-перше, життя кожної людини – це неоціненний скарб, по-друге, здоров’я, щастя власної дитини – ще коштовні ший скарб для батьків. Яка блискавка пробиває мозок людини, що вона вирішує позбавити життя малесеньку незахищену істоту?
Здається, що далі письменник робить спробу виправдати батька. Він повідомляє основні відомості про Грицька Летючого, скоріше за все, у тому вигляді, в якому вони побутували у селі. У цих словах так і чується голос сусідок, що плетуть у вільний час мереживо пліток. Умерла у Грицька жінка, а без жінки він не міг дати ради ані собі, ані дітям. Ніхто не хотів іти за нього заміж, причина – діти і злидні.
Майже два роки мучився Гриць із дрібними дітьми. Оповідали, що Гриць цілу зиму майже не палив у хаті, а зимував разом із дівчатами на печі.
Наступне речення, на мою думку, є ключовим до розуміння трагедії: “Ніхто за нього не знав як він живе, що діє, хіба що найближчі сусіди”. Іншими словам живе людина не у лісі, не на безлюдному острові – у суспільстві. Поруч знаходяться люди: погані й добрі, багаті й бідні, щасливі й нещасні. Сьогодні, коли Гриць став злочинцем, “усе село про нього заговорило”, але коли він сидів без світла, без тепла, без їжі, ніхто навіть не наважувався дізнатися про його життя-буття.
Звісно, Гриць – доросла людина, яка сама собі може дати ради. Чому у нього не було грошей? Не працював не хотів чи не було роботи? Зламався, не міг дати собі ради.
Але чому поза увагою суспільства залишилися маленькі дівчатка?
Бездушні, байдужі до горя ближнього свого сусіди із насолодою смакували слова страшної новини, “що Гриць Летючий утопив у ріці свою дівчинку”. Сталася подія, яка на мить вирвала іх з повсякденного кола турбот. Усі прокинулися від сну – нарешті, нарешті щось сталося.
Яка нагода звинуватити когось!
Подальший опис подій у родині Грицька Летючого посилює трагедійний ефект. Письменник переносить на нас, читачів, відповідальність за злочин – злочин бездуховності й байдужості. Ми опиняємося у темній холодній хаті. Дві маленькі дівчинки просять у тата хліба, бо їм дуже хочеться їсти. Побачивши шматок хліба, вони накидаються на нього, ніби щенятка на голу кістку.
Батько лається, лається від безсилля, безпорадності. Маленькі, життя ваше нещасне, бо ви втратили матір. Вам кидають шматок хліба і обсипають прокльонами: “Начинила вас та й лишила на мою голову, бодай її земля вікінула!
А чума десь ходить – бодай голову зломила, а до вас не поверне. Цеї хати і чума збояла би си!”
Дівчатка не чули, вони звикли, збайдужілі. Це життя видавалося їм нормою. Тіла їх давно вже перетворилися на купу кісток, живими залишилися лише очі: “Здавалося, що ті очі важили би так, як олово, а решта тіла, якби не очі, то полетіла би з вітром, як пір’я”.
Гриць все це бачив, все розумів. Він припадав до землі і молився, але постійно звертав увагу на дівчаток. Одне слово, одна думка заполонила його нещасну голову: “Мерці!” Чому він називав мерцями ще живих дівчинок?
Він сам вже помер, помер духовно: “Почорнів і очі запали всередину так, що майже не дивилися на світ, лиш на той камінь, що давив груди”.
Письменник не вдається до докладних описів, не подає портретної характеристики. Проте і маленькі дівчата, і їхній збожевілий батько постають в уяві ніби живі. Злочин описується буденно; так буденно, насправді, відбуваються найстрашніші трагедії у житті. Ми навіть не встигаємо усвідомити, що сталося: “Над самою рікою не міг поволі йти, але побіг і лишив Гандзуню.
Вона бігла за ним. Гриць борзенько взяв Доцьку і з усієї сили кинув у воду”. Та й сам Гриць не усвідомив, що зробив.
Десь у підсвідомості у нього жила думка про те, що зробив він злочин, який потягне за собою обов’язкове покарання: “Скажу панам, що не було ніякої ради: ані їсти що, ані в хаті затопити, ані віпрати, ані голову змити, ані ніц! Я си кари приймаю, бо-м завинив, та й на шибеницю!”
Вбивство дитини було для Гриця кроком відчаю. Він знаходився у тому психологічному стані, коли людина вже не спроможна відповідати за свої дії. Він розумів, що вбивство дитини – це злочин. Він розумів, що убивцю обов’язково покарають. Але до цього всього він ставився відсторонено, ніби був не головним виконавцем, а випадковим очевидцем злочину.
Слова старшої доньки повертають його у реальність. Гандзуня просить не топити її, і Гриць погоджується, хоча й зауважує, що Доці стало вже ліпше. Про що свідчить цей діалог між батьком і донькою?
На мій погляд, він остаточно доводить думку, висловлену вище. Якщо б у цю мить, людина звернулася до Гриця, можливо, і не з пропозицією допомоги, а тільки з добрим словом, трагедії не сталося. Чи винен Гриць у злочині? Безперечно, винен. Він не є найнещаснішою жертвою.
Але ще більша відповідальність за смерть маленької дівчинки лежить на суспільстві. Якщо б ті, хто тепер картали батька, своєчасно надали допомогу маленьким сиротам, трагедії б не сталося. Кожен звик жити за принципом: “моя хата скраю… “, і це душевне окаменіння, зубожіння – найжахливіший злочин.
Новела В. Стефаника “Новина” примушує кожного з нас прислухатися до голосу серця. Пробуджує в ньому почуття милосердя, уваги і поваги до ближніх. Хто знає, можливо, саме в цю мить десь поруч хтось потребує твоєї допомоги.
Не залишайся байдужим до чужої біди, і тоді, можливо, у скрутних обставинах тобі допоможуть теж.
Related posts:
- “Коротко, сильно і страшно пише ця людина” (за новелою В. Стефаника “Новина”) Справді, лаконізм вислову М. Горького, який став назвою цього твору, досягає у В. Стефаника крайньої межі. За нею прірва людського горя, страждань, тяжких переживань. Кожний вислів письменника – це пружина, яка вистрілює правдою. Читаючи новели В. Стефаника, забуваємо про себе, сумуємо, жахаємось, думаємо, перебуваємо під магічною дією художнього слова. Писати “коротко і сильно” дається не […]...
- Дітовбивство – найтяжчий злочин. Огляд новели В. Стефаника “Новина” Доля дарувала В. Стефанику можливість жити серед прекрасної природи Карпат – це просто рай. Тут би жити людині й радіти, але поряд з цією чудовою казкою співіснують нестерпні умови життя, злидні, розчарування галицького селянства. Кожна його новела – це окрема трагедія! З великою ніжністю змальовує Стефаник маленьких людей, яких у майбутньому чекають тільки тяжка праця […]...
- Проблематика психологічної новели Василя Стефаника “Новина” Проблематика психологічної новели Василя Стефаника “Новина” Оригінальність новел Стефаника полягає ще, як відзначив Іван Франко, у новому способі “бачення світу крізь призму чуття і серця не власного, авторського, а мальованих автором героїв”. Стефаник живе інтересами своїх героїв, глибоко співчуває їм. “Всі нариси Стефаника, – підкреслювала Леся Українка, – пройняті тим животворним духом співчуття автора до […]...
- Аналіз новели “Новина” В. Стефаника Великого душевного болю завдало Стефаникові жахливе становище дітей у бідняцьких родинах. Навіть надриваючись на чужій роботі, батьки не могли забезпечити своїм дітям ні належного харчування, ні тепла в оселі. Новела “Новина” належить до найбільш вражаючих силою художньої правди творів Стефаника, Поштовхом до написання твору послужила подія, що сталася в жовтні 1898 року в селі Трійці, […]...
- Скорочено “Новина” Стефаника У селі сталася новина, що Гриць Летючий утопив у ріці свою дівчинку. Він хотів утопити і старшу, але випросилася. Відколи Грициха вмерла, то він бідував. Не міг собі дати ради з дітьми без жінки. Ніхто за нього не хотів піти заміж, бо коби-то лишень діти, але то ще й біда і нестатки. Мучився Гриць цілі […]...
- Реалістичні картини трагічного життя простих селян у новелі В. Стефаника “Новина” В. СТЕФАНИК 10 КЛАС УКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ І ТЕАТР 70-90-Х РОКІВ XIX СТОЛІТТЯ В. СТЕФАНИК Реалістичні картини трагічного життя простих селян у новелі В. Стефаника “Новина” У 1898 році письменник деякий час перебував у селі Трійці Снятинського повіту. Він часто прогулювався понад Прутом, бо любив цю тиху красиву річку. Під час однієї з прогулянок митець почув розповідь про […]...
- Чому головний герой новели Василя Стефаника “Новина” викликає суперечливе ставлення до себе? Чому головний герой новели Василя Стефаника “Новина” викликає суперечливе ставлення до себе? Новела Василя Стефаника “Новина” має невеликий обсяг, лише дві з половиною сторінки, прочитав її я дуже швидко. Та вже тривалий час не можу заспокоїтись, серцем відійти від неї, бо вона глибоко стривожила мою душу, викликавши суперечливі почуття. Саме, мабуть, через неоднозначність цих почуттів […]...
- Життєва основа новели “Новина’ Василя Стефаника (Роль художньої деталі) В основу сюжету новели “Новина” В. Стефаника покладена реальна подія, що трапилася в селі Трійці 1898 року. Коли Максим Горький прочитав цю новелу, він сказав: “як коротко, сильно і страшно пише ця людина”. Батько дружини В. Стефаника – Кирило Гаморак, – прочитавши “Новину” та інші новели, сказав: “Не пиши так, бо вмреш”. А Стефаник написав […]...
- Новела В. Стефаника “Новина” Справді, лаконізм вираження М. Горького, що став назвою цього добутку, дотепер викликає у В. Стефаника найважчі відчуття. За ними пропасти людського горя, страждань, переживань. Кожне вираження письменника це пружина, що вистрілює правдою. Читаючи новели В. Стефаника, забуваємо про себе, сумуємо, жахаємося, думаємо, перебуваємо під магічною дією художнього слова Писати “коротко й сильно” дається не кожному […]...
- Трагізм долі українського селянина-бідняка в новелі Василя Стефаника “Новина” “Стефаник, один із найцікавіших українських письменників XX століття, навчив мене пильно вглядатися в людську душу. “Василь Стефаник, як і Хемінгуей, залишається недосяжним взірцем для сучасних новелістів…”, – писав видатний поет сучасності Іван Драч. “Як коротко, сильно і страшно пише ця людина”, – сказав російський письменник Максим Горький, прочитавши новели Стефаника. Справді, лаконізм вислову досягає у […]...
- Чому головний герой новели Василя Стефаника “Новина’ викликає суперечливе ставлення до себе? Новела Василя Стефаника “Новина” має невеликий обсяг, лише дві з половиною сторінки, прочитав її я дуже швидко. Та вже тривалий час не можу заспокоїтись, серцем відійти від неї, бо вона глибоко стривожила мою душу, викликавши суперечливі почуття. Саме, мабуть, через неоднозначність цих почуттів я раз у раз повертаюсь думками до тих страшних подій, які змальовано […]...
- Новина (дуже стисло/скорочено) – Стефаник Василь У селі сталася новина: Гриць Летючий втопив меншу дочку, а старша випросилася. Тепер про нього заговорили всі, хоча раніше мало й знали, як він жив. Вже два роки по смерті дружини тяжко бідував чоловік, взимку не топили навіть хати, жили на печі. Одного разу Гриць приходить додому. діти просять їсти, чим дратують пригніченого тата. Він […]...
- Трагедія переселення галицьких селян до Канади (за новелою В. Стефаника “Камінний хрест”) Пояснюючи постійну тематичну зацікавленість своєї творчості, В. Стефаник одного разу сказав: “… Я свою душу пустив у душу народу, і там я почорнів з розпуки”. Саме тому картини соціальної дійсності у новелах письменника настільки виразні. Трагізм і правдивість ситуації постає у новелі “Камінний хрест”, яка зображує від’їзд до Канади сім’ї Івана Дідуха. Чому він змушений […]...
- Ідейно-художній аналіз новел “Новина”, “Кленові листки” Василь Стефаник дуже любив дітей. Дітям він присвятив найліричніші свої твори – новели “Новина”, “Катруся”, “Кленові листки”. Родинні драми, зумовлені соціальними причинами, відображені в новелі “Кленові листки”. Головна дійова особа – заробітчанин Іван. Його дружина народжує четверту дитину, а сама тяжко хворіє. Ввечері батько покликав кумів, пригощає їх і скаржиться на свою долю, на дітей. […]...
- Мій улюблений твір В. Стефаника Василь Стефаник – неперевершений майстер новели. До одного із кращих його творів належить “Новина”. У цій новелі автор змалював нестерпні умови життя галицького селянства, трагедію батька, якого злидні та душевні муки штовхнули на скоєння злочину. “Новина” – невеликий за обсягом твір, та автор зумів передати трагедію галицького села, показати, як селяни пропадають без землі. Письменник […]...
- НОВИНА – ВАСИЛЬ СТЕФАНИК Скорочено “У селі сталася новина, що Гриць Летючий утопив у ріці свою дівчинку. Він хотів утопити і старшу, але випросилася. Відколи Грициха вмерла, то він бідував. Не міг собі дати ради з дітьми без жінки. Ніхто за нього не хотів піти заміж, бо коби-то лишень діти, але то ще й біда і нестатки. Мучився Гриць цілі […]...
- Новела “Новина” – Василь Семенович Стефаник Василь Семенович Стефаник (1871-1936 pp.) Новела “Новина” Великого душевного болю завдало Стефаникові жахливе становище дітей у бідняцьких родинах. Навіть надриваючись на чужій роботі, батьки не могли забезпечити своїм дітям ні належного харчування, ні тепла в оселі. Новела “Новина” належить до найбільш вражаючих силою художньої правди творів Стефаника. Поштовхом до написання твору послужила подія, що сталася […]...
- Василь Стефаник – Новина Василь Стефаник НОВИНА У селі сталася новина, що Гриць Летючий утопив у ріці свою дівчинку. Він хотів утопити і старшу, але випросилася. Відколи Грициха вмерла, то він бідував. Не міг собі дати ради з дітьми без жінки. Ніхто за нього не хотів піти заміж, бо коби-то лишень діти, але то ще й біда і нестатки. […]...
- “… Україні потрібні її діти… ” (за новелою В. Стефаника “Марія”) Свої життя і творчість В. Стефаник присвятив Україні. На власні очі він бачив, як найкращі сини рідної землі поклали голови за незалежність і державність своєї Батьківщини. Та чому ж молоді галичани з піднесенням і заповзяттям вступали добровільно до лав УСС? Василь Стефаник описує це в новелі “Марія”: “В місті зійшлося сила їх – паничі і […]...
- Життєвий подвиг матері (за новелою Василя Стефаника “Марія”) Життєвий подвиг матері (за новелою Василя Стефаника “Марія”) Новела “Марія”, написана В. Стефаником у 1916 році – один з найкращих творів не лише з-поміж новелістики письменника, а й з усієї малої прози вітчизняної літератури початку ХХ століття. Вона присвячена пам’яті Івана Франка і являє собою художню історію пізнання головною героїнею людей, світу і себе в […]...
- “Він трудився завзято, як віл… ” Образ Івана Дідуха за новелою В. Стефаника “камінний хрест” Людська душа завжди цікавила будь-яку літературу з її муками і стражданнями, благородними поривами і сподіваннями на краще. Не обійшла ця тема і творчість В. Стефаника – великого новатора, творця і неперевершеного майстра новели про сільське життя. Василь Стефаник, сам хлібороб, вболівав за українських трударів, злиденне життя яких гнало їх у масову еміграцію до Канади. Проводи […]...
- Показ зростання національної свідомості (за новелою В. Стефаника “Марія”) У 1916 році Василь Стефаник написав новелу “Марія”, яка була присвячена світлій пам’яті Івана Франка. В ній знайшли художнє втілення роздуми письменника про долю народу, про його складні шляхи до визволення з-під колоніального гніту. Під враженням подій Першої світової війни, яка впродовж кількох років несла смерть і мирному населенню Галичини, слово Стефаника знову ожило (після […]...
- Захист рідної землі – найвище призначення людини (за новелою В. Стефаника “Сини”) Захист рідної землі – найвище призначення людини (за новелою В. Стефаника “Сини”) Дослідники творчості В. Стефаника стверджують, що у письменника було два чітко розмежовані періоди: перший припадав на 1897-1901, а другий на 1916-1933 рр. Чому ж він так довго не писав? Чому мовчав аж п’ятнадцять років? Мабуть тому, що людська психіка не може бути у […]...
- Камінний хрест – символ втраченої батьківщини (за однойменною новелою В. Стефаника) (3 варіант) Твори Василя Стефаника особливі. Кожен вражає своїм трагізмом, у кожному чиясь важка доля, частіше – чиясь загибель.. Письменник з Галичини правдиво змальовував життя своїх земляків, пригнічених і знедолених, страждав разом із своїми героями, мріяв про їхнє краще майбутнє. Хоча в багатьох із них цього майбутнього вже не буде. Так, наприклад, як у Івана Дідуха з […]...
- Камінний хрест – символ втраченої батьківщини (за однойменною новелою В. Стефаника) (2 варіант) Важким було життя селян Галичини наприкінці XIX століття, безрезультатні пошуки того, як прогодувати родину, поступове розорення, перспектива голодної смерті – все це примушувало селян зриватися з місць, де протягом багатьох років жили їхні батьки, і, спродавши все, мандрувати в пошуках кращої долі. Масова еміграція до Америки стала звичним явищем. Але й на далекому континенті не […]...
- Новина – Стефаник Василь У селі сталася новина, що Гриць Летючий утопив у ріці свою дівчинку. Він хотів утопити і старшу, але випросилася. Відколи Грициха вмерла, то він бідував. Не міг собі дати ради з дітьми без жінки. Ніхто за нього не хотів піти заміж, бо коби-то лишень діти, але то ще й біда і нестатки. Мучився Гриць цілі […]...
- Що я приймаю й що не приймаю в Базарові Трагізм долі Базарова виступає з особою силою на тлі фінальної “простодушної комедії” інших персонажів. Наспіх, як би недбало, малює Тургенєв в епілозі сприятливе існування Кірсанових, мешканців Марьина, і Одинцовій. Своє останнє проникливе слово вимовляє він про Базарове. Урочистим епічним тоном, майже ритмічною прозою, у дусі неквапливих народних сказань, перейнятих схованим ліризмом, сказано про сільський цвинтар, […]...
- “Трагедія переселення галицьких селян до Канади за новелою В. Стефаника “Камінний хрест” Василь Стефаник є геніальним українським письменником, котрий помітно виділявся серед інших. Надзвичайно високу оцінку таланту цього письменника давали Леся Українка та Іван Франко. Його новелу “Камінний хрест” вони відзначили як таку, що бере за душу. У своїх творах Стефаник змальовує людей, котрі страждаючи, безсилі щось змінити. Новела “Камінний хрест” є відгуком Стефаникового серця на трагічні […]...
- Твір-роздум. У нас у кожного свій хрест і своя доля (за новелою Василя Стефаника “Камінний хрест”) Твір-роздум. У нас у кожного свій хрест і своя доля (за новелою Василя Стефаника “Камінний хрест”) “Я свою душу пустив у душу Народу, і там я почорнів з розпуки”. / В. Стефаник / Василь Стефаник писав коротко, влучно і страшно. Кожна його новела – це окрема картина трагедії селянського життя. Доля подарувала йому можливість жити […]...
- Трагедія переселення галицьких селян до Канади (за новелою В. Стефаника “Камінний хрест”) Доведені до відчаю жорстоким гнобленням зубожілі селяни Західної України в пошуках кращої долі кидали рідні землі і виїжджали в далекі краї. Особливо масовою була еміграція на початку XX ст., за перше десятиріччя виїхало понад двісті тисяч чоловік. Стефаник, навчаючись у Ягеллонському університеті в Кракові, був свідком того, що відбувалося на вокзалі: “Жінки бігали і верещали […]...
- Камінний хрест – символ трагічної долі українського селянина-бідняка (за новелою В. Стефаника “Камінний хрест”) Кінець XIX століття… Західна Україна. Журавлями розлітаються по світу українці. Що змушувало їх залишати рідну землю? Чого шукали вони в чужих країнах? Селяни західних українських районів залишають батьківську землю, зводячи як пам’ятники по собі камінні хрести, їдуть до далекої Канади в пошуках землі обітованої. А що ж чекає їх там, далеко за океаном?.. Багатостраждальна історія […]...
- Трагізм долі українського селянина-бідняка в новелі “Новина” “Стефаник, один із найцікавіших українських письменників XX століття, навчив мене пильно вглядатися в людську душу. Василь Стефаник, як і Хемінгуей, залишається недосяжним взірцем для сучасних новелістів…”, – писав видатний поет сучасності Іван Драч. “Як коротко, сильно і страшно пише ця людина”, – сказав російський письменник Максим Горький, прочитавши новели Стефаника. Справді, лаконізм вислову досягає у […]...
- Хрест па житті, або Як написати твір за новелою В. Стефаника “Камінний хрест” Ви, мабуть, бачили коли-небудь хрест? І знаєте, що звичайно його встановлюють на могилі. Але у нас хрест буде символом трагізму життя українського селянина-бідняка за новелою Василя Стефаника “Камінний хрест”. В основу новели покладено справжній факт. Штефан Дідух (в новелі – Іван), односелець письменника, емігруючи до Канади, поставив на своєму полі камінний хрест. Він і понині […]...
- Твори Василя Стефаника – шедеври світової новелістики Твори Василя Стефаника – шедеври світової новелістики. Василь Стефаник увійшов в українську літературу як неперевершений майстер новели. Стефаникові шедеври стали яскравим свідченням засвоєння нашим письменством найновіших досягнень європейських літератур. За спостереженням І. Франка, нове покоління, яке з гідністю представляв В. Стефа-ник, намагалося “модерним європейським способом зобразити своєрідність життя українського народу”. Новелістика Стефаника дала змогу Франкові […]...
- Трагічна доля галицького селянина у новелах В. Стефаника (4 варіант) У художній літературі є багато творів, які не залишають читачів байдужими, які не просто хвилюють, а вражають і навіть приголомшують. На мою думку, це можна віднести до творів Василя Стефаника про долю галицьких селян. Справді, важко знайти інше слово, щоб передати враження від них. Бо ці твори саме приголомшують! Хіба можна залишитися спокійною, прочитавши перше […]...
- Трагічна доля галицького селянина у новелах В. Стефаника (2 варіант) Багате талантами чарівне Прикарпаття. Не випадково одне з кращих його міст носить ім’я Івана Франка. Сюди він приїжджав. Тут жили й працювали його однодумці, друзі. Серед них – Василь Стефаник, письменник, визнаний одним із кращих майстрів психологічної новели в світовій літературі. Не знаю, чи знайдеться хоч одна людина, яка могла б без сліз читати “Новину”, […]...
- Камінний хрест як символ трагічної долі селянина-бідняка (За новелою В. Стефаника “Камінний хрест”) “Чую їх біль, усі ті нитки, що рвуться між їх серцем і селом, і мені рвуться, чую їх біль і муку”, – писав Василь Стефаник до Ольги Кобилянської. Мова в цьому листі йшла про нескінченно злу й гірку долю тих, хто в пошуках кращої долі від’їжджав за океан. Еміграція українців з території Західної України наприкінці […]...
- Трагізм селянської долі у творах В. Стефаника Якщо повірити, що лаконічність – це сестра таланту, то на його терезах має бути зважене кожне слово із творів Стефаника, бо писав він переважно в жанрі новели. Кожен його шедевр містить людський біль, вилитий на декількох сторінках. Досягає цього письменник вибором потрібного слова, тими вражаючими деталями і штрихами, дібраними з абсолютним художнім чуттям. Те, що […]...
- Герої новел Стефаника Творчість Василя Стефаника – оригінальне явище світового рівня. За словами Франка, Стефаник – “може, найбільший артист, який появився у нас від часів Шевченка”. Друг і земляк Василя Стефаника Марко Черемшина, називаючи його “поетом мужицької розпуки”, точно визначив основне тематичне зацікавлення В. Стефаника – українське, а точніше, галицьке селянство. Глибинний реалізм і психологічна заглибленість, виняткова чесність […]...
- Тема “Новина”. Василь Стефаник (1871 – 1936) Василь Семенович Стефаник – неперевершений майстер соціально-психологічної новели. Л їм ям В. Стефаника в українську прозу входить така манера письма, яка характеризувалася пошуками в передачі наЙтонших, найскладніших почуттів душі людини. Письменник художньо осмислював певні сторони психіки людини, з різних точок зору говорив кількома голосами від себе, від імені інших персонажів твору. Новеліст майстерно передає переживання […]...