Аблеухов – герой роману Андрія Білого “Петербург”
Петербург не тільки місце дії – образ міста набуває в романі символічний характер. Це і реальне місто, столиця імперії, і крапка зустрічі Сходу і Заходу в історії Росії, “вікно в Європу” для азіатській Росії. Так само і герої роману Білого двоскладного за своєю природою, кожен з них наділений типовими рисами реалістичного художнього образу і символічним значенням, яке вкладає в нього автор. Крім того, Білий вважав, що світовий розвиток відбувається за системою повернень, і кожне явище, відроджуючись на черговому витку в новому обличчі,
Головна особа роману – Микола Аполлонович А., син сенатора Аполлона Аполлоновича Аблеу-хова, це і російський студент XX століття, що займається філософією, і стародавній “туранец”, тому що в жилах його батька тече азіатська кров. Останній рік роботи над романом збігся з захопленням Білого антропософського ідеями Рудольфа Штейнера, також позначиться в романі.
А. не є головним героєм у загальноприйнятому розумінні цього слова, але він поставлений автором у центр
Сімейні відносини старшого Аблеухова з дружиною, яка на сторінках роману повернулася в сім’ю після тривалого розриву з чоловіком, багато в чому нагадують відносини між батьками Андрія Білого, неодноразово описані їм у мемуарах та відтворені в ряді прозових творів.
Паралельно розвивається історія ідейного революціонера-терориста Дудкіна, крізь зовнішність якого проступають риси Євгенія з “Мідного вершника”. Дудкін, університетський товариш О., спрямований до нього для підготовки замаху, передає йому коробку з сардінніцей, де і захована бомба для вбивства батька. Діями Дудкіна керує Ліп-Панченко, таємний агент охранки, з яким входить в роман тема провокації, загального зради, що потрапила на сторінки роману багато в чому під враженням викриття Азеф і вбивства П. А. Столипіна Д. Богровим, у минулому також агента охранки. У романі Білого охоронне відділення виступає в двох іпостасях: воно допомагає терористові Ліп-Панченко готувати замах на сенатора Аблеухова через його сина, і воно ж охороняє сенатора і повідомляє йому про негожих зв’язках Миколи Аполлоновича.
Викриття Ліппанченко і вбивство його Дудкін, що сходять з розуму, закінчують цю сюжетну лінію.
Є в романі й романтична лінія, пов’язана з захопленням Миколи Аполлоновича Софією Петрівною Ліхутіной і її чоловіком, але вона не отримує продовження. Розв’язкою головною сюжетною лінії, стає вибух у будинку сенатора Аблеухова, який в силу збігу обставин обходиться без жертв. В епілозі Білий відправляє Миколи Аполлоновича за кордон, де він перебуває аж до смерті батька, а самого батька, що вийшов у відставку, змушує безвиїзно жити в селі.
Роману А. Білого присвячена обширна критична і дослідницька література. Відразу після виходу сучасники оцінили роман як літературний подія, але в центрі обговорення виявилися не ті чи інші герої, а його головні теми. Особливо гостру реакцію викликали образи революціонерів, які в зображенні А. Білого наділені рисами персонажів “Бісів” Достоєвського. “Російські революціонери, – писав анонімний автор, – діляться для автора” Петербурга)) на дві категорії: ошуканих дурнів і підлих ошуканців… “
Related posts:
- Образ поезії Андрія Білого Своєрідний шлях до збагнення істоти космічної гармонії намітився в ці роки й у поезії Андрія Білого. Він проходить через основний образ поезії Білого – образ Росії, многоступенчато як би висхідної вкосмос. У цей останній період незмінних протягом усього творчого розвитку новаторських шукань (і метань) Білий намагається по-новому встановити й своє відношення до бога. Захоплення Штейнером […]...
- План-характеристика білого коня Шептала за оповіданням В. Дрозда “Білий кінь Шептало” I Варіант. 1. Білий кінь Шептало – головний герой оповідання. 2. Суперечлива особу періоду “застою” в алегоричному образі коня. 3. Спогади, що допомагають героєві у важкому повсякденному житті. 4. Що розповіді мами героя оповідання про гордих білих коней? 5. Зміни у житті білого коня Шептала. 6. Чому Шептало втрачає своє “я”? 7. Виявляння твердості характеру […]...
- Різноманітність символів в образі Білого Кита Різноманітність символів, які несе в собі образ Білого Кита, ускладнює розуміння роману. Можна ще згадати, що в романі своєрідно використана біблійна історія про грішника Йону у череві китовому. На початку роману в сцені біля церкви портового міста священник тлумачить поневіряння Йони, як кару Божу за гріховну пиху, а визволення Йони з китового черева – як […]...
- Медард – герой роману Е. Т. А. Гофмана “Еліксир сатани Медард – належить до проклятого небом роду, початок якому поклала зв’язок талановитого і честолюбного художника Франческо з Генуї з посланницею диявола, що обернулася чином “Шв. Розалії. Народження М. затьмарене смертю батька, нащадка грішного художника, нащадка роду, заплямованого інцесту, самого злочинця і вбивці. М. відчуває родове прокляття, намагається придушити гру пристрастей і згубні прагнення, але попри […]...
- Чому Максим Максимич є оповідачем лише в першому розділі роману М. Ю. Лермонтова “Герой нашого часу”? У романі Лермонтова “Герой нашого часу” відражен конфлікт людини нового морального рівня із представниками епохи, що йде. Роман складається з декількох частин, розташованих не в хронологічному порядку. Така будова служить особливим художнім завданням: зокрема, сначала ми бачимо Печорина очами Максима Максимича, і тільки потім – “зсередини”, по щоденникових записах. Штабс-капітан Максим Максимич є сквозним, другорядним […]...
- Москва й Петербург на сторінках роману А. Пушкіна “Євгеній Онєгін” У першому розділі автор докладно характеризує Пе-Тербург, його вдачі, звичаї. Дізнаючись про спосіб життя, що веде Онєгін, читач бачить “брега Неви”, театр (“Театр вуж повний; ложі блищать; Партер і крес-ла – все кипить…І, здійнявшись, завіса шумить”), вулиці, бульвари (” Перед померклими будинками Уздовж сонної вулиці рядами Подвійні ліхтарі карет Веселий виливають світло И веселки на […]...
- Вільгельм Баскервильский – герой роману Умберто Еко “Ім’я троянди” Вільгельм Баскервильский Провідник вчення францисканця Роджера Бекона (1214-1292), що надавав величезне значення тлумачення зовнішніх явищ світу, і одночасно – англійського теолога Вільгельма Оккама (1285-1349), який розробив теорію знаків. На думку автора роману, “тільки від Бекона до Оккама, в цей єдиний період, знаки використовувалися для вивчення інді-відуалій”, на чому, власне, і будується метод розслідування В. Б. […]...
- Передонів – герой роману Ф. К. Сологуба “Дрібний біс” Ардальон Борисовичу П., молода людина з “рум’яним, звичайно байдужим обличчям” і “маленькими опухлими очима”, існує в романі як персонаж, складений з літературних ремінісценцій. Колега чеховського Бєлікова, гімназійний учитель П. входить в сюжет з дилемою гоголівського Подхшесіна: женитися або не одружуватися? З одруженням для нього пов’язана можливість отримання “прибуткового місця” і взагалі матеріальний інтерес (мотив багатьох […]...
- Володька Лобода в наші дні (герой з роману О. Гончара “Собор”) 1968 року Олесь Гончар створив чудовий роман “Собор”. Одним із персонажів роману був молодий чоловік Володька Лобода. Цей персонаж автор ввів, мабуть, для того, щоб показати, настільки різні бувають люди. Для одних мораль і повага до минулого – це все, для інших – ніщо. Саме до людей, які не шанують минулого, і належить керівник відділу […]...
- Чіпка, головний герой роману Панаса Мирного – злочинець чи жертва суспільства? Ось і прочитана остання сторінка роману. Багато питань виникає у мене щодо подій, описаних у книзі. Я розумію, що автор намагається розв’язати багато проблем, як соціальних, так і психологічних. Але мене цікавить психологічна: хто ж Чіпка – злочинець чи жертва суспільства? Якщо почати розгляд життєвої історії Василя Гридки, то можна простежити, хто і як потрапляє […]...
- Альоша Карамазов – герой роману Ф. М. Достоєвського “Брати Карамазови” Альоша Карамазов – герой роману Ф. М. Достоєвського “Брати Карамазови” (1878-1880), третій син Федора Павловича Карамазова, брат Івана Карамазова, Дмитра Карамазова і Смердякова. До моменту початку подій роману А. К. виповнилося двадцять років. Це був “ставний, червонощокий, зі світлим поглядом, пашить здоров’ям подр стік. Він був у той час навіть дуже гарний собою, стрункий, середньовисокі […]...
- Головний герой роману – колишній студент Раскольников Родіон Романович Ф. Достоєвський належав до числа найбільших російських письменників-реалістів XIX століття. Він завоював світове визнання і здійснив великий вплив на розвиток російської і європейської літератури. Художник трагічного складу, тонкий психолог, він надзвичайно глибоко ввійшов у протиріччя думки, свідомості всього духовного життя сучасної йому людини. У своїх соціально-філософських “романах-трагедіях” Достоєвський із пронизливою щирістю змалював біль і безсилля […]...
- Жан Вальжан – герой роману В. Гюго “Знедолені” Одним із прототипів героя став каторжник П’єр Морен, в 1801 році засуджений на п’ять років каторги за вкрадений шматок хліба. Лише одна людина, єпископ міста Діня монсеньйор де Міолліс, ухвалив послідовне участь в його долі після звільнення, спочатку давши притулок, а потім – рекомендацію на роботу. Морен виправдав його довіру: він став хоробрим солдатом і […]...
- Мої роздуми під час читання роману Андрія Головка “Бур’ян” Виданий у 1027 році, роман “Бур’ян” одразу поставив автора в ряд видатних письменників України. Твір викликає багато роздумів про вчинки героїв, їх переконання, сумніви, вагання. Головним героєм є молодий партієць Давид Мотузка. Він повертається додому, де не був вже кілька років. Повертається з надією, з вірою і сподіваннями на краще життя. Цікавлять зміни, які сталися […]...
- Система образів роману – “ГЕРОЙ НАШОГО ЧАСУ” ВІД РОМАНТИЗМУ ДО РЕАЛІЗМУ § 6. “ГЕРОЙ НАШОГО ЧАСУ” – РОМАН ПРО ДОЛЮ ПОКОЛІННЯ Система образів роману Розкриттю характеру головного героя підкорена вся система образів роману. Печорін перебуває в центрі подій упродовж усієї оповіді, але його поведінка, вчинки розкриваються у зіставленні з поведінкою і вчинками інших персонажів. Лєрмонтов будує систему образів роману за принципом контрасту […]...
- Як я розумію образ білого коня Шептала? (за оповіданням В. Дрозда “Білий кінь Шептало”) Ти знаєш, що ти людина? Ти знаєш про це чи ні? В. Симоненко Індивід… Особистість… Індивідуальність… Колись російський письменник М. Горький писав: “Людина – це звучить гордо”. Так, якщо людина – принципова, має свої цінності, розуміється в чеснотах, обраною стежкою по безмежних просторах землі. Тому-то земля й 4юме-режена стежками людських доль, що тягнуться до обрію […]...
- Герой роману Д. С. Мережковского “Петро й Олексій” Трилогія створювалася протягом майже цілого десятиліття, і внутрішня її концепція мінялася. У першому романі – “Знедолений” (пізніше друкувався під заголовком “Смерть богів (Юліан Відступник)”) – Мережковский звертається до епохи імператора Юліана (IV століття), питавшегося відродити язичество й знищити перемігше його християнство. У період створення роману Мережковский захоплювався антихристиянськими ідеями Ф. Ницше, під впливом якого відродження […]...
- Герой роману Дж. Джойса “Портрет художника замолоду” Автор наділяє свого героя автобіографічними рисами й, використовуючи матеріал власного життя, описує роки його навчання в єзуїтських коледжах Клонгоуз Вуд і Бельведер, а також у Дублінському католицькому університеті. При всій автобіографічності героя, його образ витканий із символів, міфологічних і літературних. Символичен уже вибір імені героя У ньому схрестилося ім’я первомученика Стефана, убитого язичниками, і грецьке […]...
- Мій улюблений герой з роману “Тигролови” І. Багряного Серед героїв роману “Тигролови” найсильніше враження на мене справив Григорій Многогрішний. Чому? Мабуть, тому, що його характеру притаманні такі риси, які завжди викликають повагу у людей. “Юнак – двадцять п’ять літ, русявий, атлет, авіатор тчк… Суджений на двадцять п’ять років тчк… На ймення – Григорій Многогрішний”. Григорія везуть у Сибір, бо його засуджено і жорстоко […]...
- Андрій Болконський – герой роману Л. М. Толстого “Війна і мир” Андрій Болконський – герой роману Л. М. Толстого “Війна і мир” (1863-1869). На відміну від багатьох персонажів роману, у яких були легко пізнавані прототипи серед людей 1810-1820 років або сучасників Толстого, а також його близьких, у А. Б. не було явно вгадується прототипу. Автор наполягав на вигадане ім’я цього героя. Проте серед можливих прототипів називають, […]...
- Цинциннаті – герой роману В. В. Набокова “Запрошення на страту” Цинциннаті, як і багато Набоковські літературні образи, є свого роду метафізичним двійником самого письменника. “Символіка імені” Ц., мабуть, сходить до Тита Лівії, який дав життєпис сина прославленого римського трибуна Луція Квінкцій Цинциннаті – Цезонія Квінкцій: “Більше інших своєю знатністю і силою хизувався в той час ставний юнак Цезонія Квінкцій. До того, чим нагородили його боги, […]...
- Значення роману “Герой нашого часу” Роман “Герой нашого часу” був написаний в последекабрістское час. Прогресивні дворяни намагалися змінити суспільний лад, але їхні плани зазнали краху. Наступні роки стали одним з найскладніших періодів життя російського народу. Але навіть в такі важкі часи люди не переставали мислити, і всі їхні сили були спрямовані на інтелектуальний розвиток. Освічені люди намагалися пізнати світ з […]...
- Мій улюблений герой роману В. Скотта “Айвенго” Коли я дочитав роман “Айвенго”, я навіть засмутився. Ще недавно я із завмиранням серця стежив за героями, хвилювався, чи встигнуть прийти на допомогу Ричарду відважні воїни Локслі… Роман Вальтера Скотта захопив мене цілком, наче чарівною машиною часу переніс у середньовічну Англію. І ось роман дочитаний. Що залишив він у мені? Часи, змальовані в романі, дуже […]...
- Герой роману Ч. Диккенса “Таємниця Эдвина Друда” Эдвин Друд самий загадковий з героїв Диккенса. Добуток не був закінчений: за день до смерті автор ще над ним працював. Доля Э. Д. становить таємницю роману, розкриттю якої присвячені філологічні вишукування, що як стали вже класичними (Р. Проктор, Дж. Уолтерс), так і сучасні Э. Д. на початку роману – мало чим примітний парубок зі стародавнього […]...
- Печорін і Грушницький – герої роману М. Лермонтова “Герой нашого часу” Печорін і Грушницький – герої роману М. Лермонтова “Герой нашого часу” І. Композиційна й ідейна роль образу Грушницького в романі. (У центрі роману – образ Печоріна. Конфлікт Печоріна з Грушницьким – один з основних, як протистояння істинного та помилкового. Грушницкий втілює світ, проти якого повстає Печорін.) ІІ. Грушницький – пародія на Печоріна. 1. Система поглядів, […]...
- Ставрогін – герой роману Ф. М. Достоєвського “Біси” Вперше питання про реальні прототипи Миколи Всеволодовича С. був поставлений в 1920-і роки: Л. П. Гроссман припустив, що роман, “що вважався до цього часу зображенням нечаевщіни, є у нас першою монографією про Бакуніна” і є “однією з найбільш видатних трактувань особистості Бакуніна у всій світовій літературі “. Як непереконливу оцінив версію Гроссмана В. П. Полонський, […]...
- Князь Мишкін – герой роману Ф. М. Достоєвського “Ідіот” (1867-1869) У романі “Ідіот” Достоєвський підводив підсумок багатьом своїм роздумів про християнство, про особистості Христа і долю його вчення в миру. “Головна думка роману, – писав Достоєвський, – зобразити позитивно прекрасної людини”. Перераховуючи найкращі зразки світової літератури, на які він орієнтувався, Достоєвський каже, що єдине “позитивно прекрасне обличчя” для нього Христос. І ще Дон Кіхот, але […]...
- Григорій Мелехов – герой роману М. А. Шолохова “Тихий Дон” Григорій Мелехов – герой роману М. А. Шолохова “Тихий Дон” (1928-1940). Окремі літературознавці дотримуються думки, що справжнім автором “Тихого Дону” є донський письменник Федір Дмитрович Крюков (1870-1920), рукопис якого була піддана деякій переробці. Сумніви з приводу авторства висловлювалися з часу появи роману у пресі. У 1974 р. в Парижі була видана з передмовою А. Солженіцина […]...
- Піквік – герой роману Ч. Діккенса “Посмертні записки Піквікського клубу” Цей перший із знаменитих героїв Діккенса (авторитетні джерела називають його самим популярним) був задуманий як персонаж своєрідного коміксу, розповіді в картинках, причому на спортивну тему. Еволюція образу П. – приклад порушення початкового задуму – ситуації, коли захоплений автор радісно “пішов” за своїм героєм. П., який спочатку тільки карикатурний – товстенький, безглуздого виду лисий джентльмен в […]...
- П’єр Безухов – герой роману-епопеї Л. М. Толстого “Війна і мир” Прототипами образу П. Б. служили повернулися з Сибіру декабристи, життя яких дала Толстому матеріал для початкового задуму, преобразовавшееся поступово в епопею про Вітчизняну війну 1812 року. Подібний П. Б. персонаж є вже в первісному задумі повісті про який повернувся з Сибіру декабристі, Петра Івановича Лабазов-ве. У ході роботи над начерками та ранньої редакцією роману Толстой […]...
- Пушкін – головний герой роману “Євгеній Онєгін” Я вважаю, що роль Пушкіна в романі “Євгеній Онєгін” нітрохи не менше, ніж роль сюжету. Уже в присвяті до роману Пушкін пише, що його добуток це не тільки “собранье строкатих глав”, але й собранье строкатих щиросердечних станів самого поета. І стає ясно, що Пушкін збирається приділити собі не менше уваги, чим іншим героям. Пушкіна є […]...
- Андрій Болконський – герой роману-епопеї Л. М. Толстого “Війна і мир” На відміну від багатьох персонажів роману, у яких були легко пізнавані прототипи серед людей 1810-1820 років чи сучасників Толстого, а також його близьких, у А. Б. не було явно вгадується прототипу. Автор наполягав на вигадане ім’я цього героя. Проте серед можливих прототипів називають, наприклад, Н. А. Тучкова; в деяких обставинах долі флігель-ад’ютанта Ф. Тізенгаузена можна […]...
- Герой роману Сологуба “Дрібний біс” Ардальон Борисич Передонів парубок з “рум’яним, звичайно байдужою особою” і “маленькими заплилими очами”, існує в романі як персонаж, складений з літературних ремінісценцій. Колега чеховського Беликова, гімназичний учитель П. входить у сюжет з дилемою гоголівського Подхшесина: женитися або не женитися? З одруженням для нього зв’язана можливість одержання “дохідного місця” і взагалі матеріальний інтерес (мотив багатьох персонажів […]...
- Вазір-Мухтар – герой історичного роману Ю. М. Тинянова “Смерть Вазір-Мухтара” Героєм роману є реальна історична особа – Олександр Сергійович Грибоєдов (1795-1829), творець комедії “Лихо з розуму”, талановитий дипломат, повноважний представник (на перс. Яз.- Вазір-Мухтара) Російської імперії, що трагічно загинув у Персії. У своєму творі Тинянов описує останні одинадцять місяців життя Грибоєдова, на тлі яких простежується вся його доля. Використовуючи наукову і письменницьку інтуїцію, Тинянов відновлює […]...
- Аркадій Долгорукий – герой роману Ф. М. Достоєвського “Підліток” Незаконнонароджений син поміщика Версилова, який отримав “княжу” прізвище свого юридичного батька Макара Долгорукого, колишнього дворового людини. А. Д. виріс поза сім’єю, “дитячі сумні роки” провів у приватному пансіоні, піддаючись глузуванням і приниженням. Тоді він, за його власними словами, “усвідомив, що я лакей” і почав у мріях “пересоздавать життя на інший лад”. Образ пушкінського Барона, скупого […]...
- Герой роману М. Шеллі “Франкенштейн, або Сучасний Прометей” Написаний під безпосереднім впливом англійського готичного роману кінця XVIII – початку XIX століття, роман М. Шеллі багато в чому перевершує добутку Х. Уолпола, А. Рэдклиф і ін. по масштабі представлених у ньому гуманістичних ідей і психологічній розробці характерів. Віктор Ф. – молодий швейцарський учений, наділений незвичайним талантом і ненаситною спрагою освіти, опановує таємницею відтворення живої […]...
- Герой роману Г. Филдинга “Історія Тома Джонса, найди” Сквайр Олверти, добра людина, що втратила дружину й померлих у дитинстві дітей, знайшов у своїй постелі загорненого в грубе полотно крихітку й виховала його як власного сина. Наприкінці роману з’ясовується, що Том Джонс був незаконним сином сестри Олверти, про що вона перед смертю написала братові. Однак її законний син Блайфил сховав від дядька її лист […]...
- Гріффін – герой фантастичного роману Г. Уеллса “Людина-невидимка” Гріффін – видатний учений, який відкрив таємницю, як стати невидимим. Працюючи в провінційному університеті, оточений заздрісниками, він боїться, що хто-небудь вкраде його відкриття. Г. поселяється у нетрях на околиці Лондона, сподіваючись завершити там свої експерименти. Але в нього немає коштів, він обкрадає батька і той, оскільки гроші були чужі, кінчає життя самогубством. З цього починається […]...
- “Петербург Ф. Достоєвського” за романом “Злочин і кара” Місто – трагічна доля людини. Місто Петербург – привид, породжений людиною в її самотності і поневіряннях. М. Бердяєв До числа найбільш величних витворів Ф. М. Достоєвського, що зробили великий вплив на подальшу світову літературу, належить роман “Злочин і кара”. Роман Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” ще називають “петербурзьким романом”. Чи випадково це? Адже про […]...
- Твір на тему “Павлусь відважний лицар і герой (За повістю Андрія Чайковський “За сестрою)” Український письменник Андрій Чайковський народився у 1857 році в м. Самборі Львівської губернії в родині дрібного чиновника. Він рано залишився сиротою, але незважаючи на те, він прагнув до знань та змалку цікавився рідною історією та культурою України. У гімназії А. Чайковський очолив молодіжний гурток, та й під час навчання у Львівському університеті він не загубив […]...