Бертольт Брехт Балада про Мазепу
Бертольт Брехт Балада про Мазепу Перекладач: Л. Череватенко
Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ – ХХ сторіччя (укладач Д. С. Наливайко).- К.: “Навчальна книга”, 2002. Тією ж уздою, що твердо тримав він завше, Його прив’язали до спини його ж таки румака, – Той гнівно шарпнувся, рідні простори згадавши І заіржавши, цькований, в темряву поскакав. Так його прив’язали, аж огирю біль звірячий
Не дозволяв спинитись ані на хвилю одну, Ще й так, що він анічого, крім неба, не бачив, Яке вороним стало, ширшим, дальшим
Як вірна дружина, огир за ним побивався. Від навісної зграї рятував його, ніс навпрямки, – Він судомно пручався, лихих ворогів жахався, Повіддя глибше вгризалось у кровоточиві боки. Ввечері незвичайно вигравала небесна чара:
Птаство чуже, вороння і коршаки навздогін За ним безмовно пливли, як розворушена хмара – Згори вони пантрували задиханий гін. Три дні коняка несла його знавісніло,
Нестямно іржала до вічних начал. Де небо швидше тьмяніло й ясніло. Де безмір неба – непідвладний очам. Три дні – мерщій, хутчій, щодуху, щосили, Немов три вічності вмах, прожогом промчав,
Де небо
Розпачливо кружляло над стервом живим. Три дні, аж поки йому не послабилось путо, Між небом зеленим і попелиськом трави.
Гей, сварилося вже, скублось, билося люто Вороння й коршаки над стервом живим. Він гнав прудкіше – вони за ним, наче горе, Кричав гучніше – кричали вони, як один. Заступаючи сонце і заступаючи зорі,
Пантрували вони його задиханий гін. Три дні, а тоді сталось те, що бути й повинно: Небо мир дарувало, мовчання дала земля, – Він вимчав таки, одуривши гонитву невпинну, З конем і степом, з мовчанням і довготерпінням.
Коршаки і небо знайшлися десь опісля. Три дні він мчав крізь суцільні світанки і смерки, Вже йому й не боліло, до того безсилий зробивсь, Аж поки, знеможений, не врятувався верхи
Та, ніби до сховку, до забуття не прибивсь.
Related posts:
- Бертольт Брехт До нащадків Бертольт Брехт До нащадків Перекладач: П. Рихло Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ – ХХ сторіччя (укладач Д. С. Наливайко).- К.: “Навчальна книга”, 2002. І Справді-бо, я живу в похмурі часи! Найневинніше слово – нікчемне. Найгладкіше чоло Свідчить про брак почуття. Той, хто сміється, Просто ще не отримав Жахливої звістки. Що це […]...
- Бертольт Брехт (1898-1956) Видатний німецький драматург народився 10 листопада в місті Аугсбурзі (Німеччина) у родині директора паперової фабрики. Після закінченні реальної гімназії в 1917 році вступає до Мюнхенського університету, де вивчає літературу й філософію, а потім медицину. Через рік був мобілізований в армію і служив санітаром в одному з госпіталів рідного міста. Після демобілізації юнак відновив навчання в […]...
- Бертольт Брехт: творець інтелектуальної драми Син директора фабрики, Бертольт Брехт порвав з буржуазною середовищем, до якої належали його батьки, і пішов своїм шляхом. Ще в роки першої світової війни (він був мобілізований в армію і служив санітаром у лазареті) Брехт зненавидів війну і всю буржуазну систему життя. У листопаді 1918 р., коли робочий клас Німеччини піднявся на боротьбу за свої […]...
- Бертольт Брехт “Матінка Кураж та її діти&;amp;;amp 1.Які визначення дав своєму новому театрові Бертольт Брехт? Відповідь: “Епічний”, “раціональний”, “&;#8216;неаристотелівський” та ін. 2.Назвіть найяскравіше художнє відкриття “епічного театру” Бертольта Брехта. Відповідь: “Ефект очуження”. 3.Відомо, що класична аристотелівська Драма була спрямована на почуття глядачів, навіюючи їм певні емоційні стани, “очищуючи” їх мистецтвом. На що направлена “брехтівська п’єса, “епічний театр”? Відповідь: На інтелект публіки; на […]...
- МАТІНКА КУРАЖ ТА ЇЇ ДІТИ – БЕРТОЛЬТ БРЕХТ Хроніка з часів Тридцятирічної війни 1 Весна 1624 року. Командувач Уксеншерна вербує в Даларне військо для походу на Польщу. Вербувальник і фельдфебель розмовляють на шляху біля мосту про те, що “мир – це безладдя. Тільки війна творить лад. Мирного часу людство переводиться палато. І люди, і худоба розбещуються вкрай. … Всяке добре діло починати тяжко, […]...
- Бертольт БРЕХТ (1898-1956) – З ЛІТЕРАТУРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ ст З ЛІТЕРАТУРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ ст. Бертольт БРЕХТ (1898-1956) Життєвий і творчий шлях XX століття ввійшло в історію літератури передовсім як століття творчого пошуку й експерименту. Звичайно ж, і театральна сцена стала суцільним експериментальним майданчиком: італійські футуристи в Римі, Вахтангов і Мейерхольд у Москві, Курбас у Києві й Харкові… Однак над усім цим стояв “епічний […]...
- “ЖИТТЯ ГАЛІЛЕЯ” – Бертольт БРЕХТ (1898-1956) – З ЛІТЕРАТУРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ ст З ЛІТЕРАТУРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ ст. Бертольт БРЕХТ (1898-1956) “ЖИТТЯ ГАЛІЛЕЯ” Уже сам той факт, що письменник неодноразово переробляє свій твір, е свідченням того, що він є основний у доробку митця (згадаймо неодноразові переробки О. де Бальзаком повісті “Гобсек”: “Небезпеки безпутства” – “Татусь Гобсек” – “Гобсек”). З огляду на це, п’єса “Життя Галілея” для Брехта […]...
- Літературна балада. Франсуа Війон (між 1431 – 1432 – 1463) “Балада прикмет”. Особливості жанру літературної балади УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 7 КЛАС I семестр ГЕРОЇЧНІ ПІСНІ й БАЛАДИ У СВІТОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ УРОК 7 Тема. Літературна балада. Франсуа Війон (між 1431 – 1432 – 1463) “Балада прикмет”. Особливості жанру літературної балади Мета: дати визначення поняття “літературна балада”; розкрити особливості жанру; дати поняття про антитезу як засіб створення образу; працювати над виразним читанням […]...
- Літературна балада Ф. Війона “Балада прикмет” Французькиіі поет XV століття Франсуа Війон такий не схожий на більшість поетів і письменників свого часу! Школяр, крадій, волоцюга і розбійник. Війон добре знав убоге народне життя. Через століття читачі чують живий голос людини, яка не бажає підкорятися сильним цього світу – ані королям, ані церковникам, ані багатіям. Війон насміхався з їхнього життя і свої […]...
- Брехт Бертольд Життя Галілея (інша версія переказу) (скорочено) Драма Дійові особи Галілео Галілей Вірджинія, дочка Галілея Андреа Сарті Пані Сарті, економка Галілея, мати Андреа Лодовіко Марсілі, багатий молодий чоловік Пан Пруілі, куратор Падуанського університету Сагредо, друг Галілея Федерцоні, шліфувальник скла, помічник Галілея Дож Радники Казімо де Медічі, великий герцог Флорентійський Управляючий двором Богослов Філософ Математик Придворна дама трохи старша Придворна дама трохи молодша […]...
- Іван Драч – Жартівлива балада про випрані штани ІВАН ДРАЧ ЖАРТІВЛИВА БАЛАДА ПРО ВИПРАНІ ШТАНИ Ніч розписала небо в синю домашню вазу. Захлинулася електричка. Комар в спориші принишк. Замурзався я на роботі – і мати примітила зразу Заплямлені солідолом ще путні сірі штани. Баняк на плиту поставила. Дістала з полиці мило. А місяць у білих споднях з батьком у шахи грав. Далеко овогнене […]...
- Життя Галілея (скорочено) – Брехт Бертольд Дійові особи: Галілео Галілей. Андреа Сарті. Пані Сарті, економка Галілея, мати Андреа. Людовіко Марсілі, багатий молодий чоловік. Пріулі, куратор університету. Сагредо, друг Галілея. Вірджинія, донька Галілея. Козімо Медічі, великий герцог Флоренції. Кардинали, інквізитори, вчені, солдати, монахи та інші. Галілео Галілей, учитель математики у місті Падуя, хоче довести що теорія Коперніка про будову Всесвіту дійсно вірна. […]...
- Скорочено – ЖИТТЯ ГАЛІЛЕЯ – БЕРТОЛЬД БРЕХТ 11 КЛАС БЕРТОЛЬД БРЕХТ ЖИТТЯ ГАЛІЛЕЯ Дійові особи: Галілео Галілей. Андреа Сарті. Пані Сарті, економка Г а л і л е я, мати Андреа. Людовіко Марсілі, багатий молодий чоловік. П р і у л і, куратор університету. С а г р е д о, друг Г а л і л е я. Вірджинія, донька Г […]...
- Бертольд Брехт Бертольд БРЕХТ (1898 – 1956) Шлях Бертольда Брехта – драматурга, поета і прозаїка, режисера і теоретика театру, – починаючи вже з його перших театральних рецензій, віршів та п’єс, завжди супроводжувався різкою полемікою, його творчість була приводом для гострих естетичних дискусій та ідейно-політичної боротьби. Так було в Мюнхені та Берліні у 20-і – на початку 30-х […]...
- Герої п’єс Бертольта Брехт Син директора фабрики по виробництву паперу, Брехт після закінчення гімназії в Аугсбурге з 1917 р. учив літературу й філософію, а згодом медицину в Мюнхенському університеті. В 1918 р. був мобілізований в армію, служив санітаром в одному з госпіталів Аугсбурга. Тоді ж його обрали членом солдатської ради. В 1919-1923 роках відновив навчання в Мюнхенському університеті. В […]...
- КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – Б. БРЕХТ, А. КАМЮ, Е. ХЕМІНГУЕЙ – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ 11 клас ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ Б. БРЕХТ, А. КАМЮ, Е. ХЕМІНГУЕЙ КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ До теми “Творчість письменників Б. Брехта, А. Камю, Е. Хемінгуея” 1. Кого дослідники вважають засновником епічного театру? 2. У чому сутність ефекту “очуження” Б. Брехта? Митець позбавляє вже відоме явище його звичності, побутової заяложеності. Показує його […]...
- Бертольд Брехт (біографія та зв’язок з театром) Реферат на тему: “Бертольд Брехт” (біографія та зв’язок з театром) БЕРТОЛЬТ БРЕХТ (1898-1956) – німецький драматург, поет і прозаїк, кіносценарист, автор теоретичних праць, присвячених проблемам театру, режисер. До історії літератури Брехт увійшов як митець, що відкрив нову епоху в західній драматургії. Бертольт Брехт (повне ім’я Ойген Бертольд Фрідріх Брехт) народився 10 лютого 1898 р. у […]...
- “Лист у вічність” – балада про подвиг (за романом Ю. Яновського “Вершника”) Крізь воду і сонце, і темряву ночі Все швидше летить адська машина… Та землю вкривають ті сльози жіночі: “Убили єдиного сина”. Скільки книг про вас ще не написано… Ю. Яновський Роман “Вершники” Ю. Яновського – романтична оповідь про події революції 1917 року та громадянську війну. Сьогодні на ці сторінки історії різні погляди, та я хочу […]...
- Антонич Богдан-Ігор Васильович Балада про тінь капітана Пролог Вітер оре Синє море. Корабель гуляє. Чорна галка Кличе палко, Близько вже земля є. Пісня 1 Як граєш у карти чи з чарки вино п’єш, о друже мій, В гарячці з туманом тяжким замороки одруженій, Бач, щоб за хвилину цю не заплатив ти задорого, Коли тебе тінь твій покине й твоїм стане ворогом. Послухай: […]...
- Бертольд Брехт і зміст його реформи драми І. Б. Брехт і експресіонізм. (Б. Брехт почав писати у роки Першої світової війни, коли провідним напрямом німецького мистецтва став експресіонізм. Хоч згодом драматург і наполягав на тому, що не належав до цього напряму, однак він зазнав впливу експресіонізму.) 1. Драма – провідний жанр експресіонізму. (Головну мету експресіоністи вбачали не в об’єктивному відображенні дійсності, а […]...
- Балада прикмет (скорочено) – Війон Француа Переклад Л. Первомайського Я знаю – мухи гинуть в молоці, Я знаю добру і лиху годину, Я знаю – є співці, сліпці й скопці, Я знаю по голках сосну й ялину, Я знаю, як кохають до загину, Я знаю чорне, біле і рябе, Я знаю, як господь створив людину, Я знаю все й не знаю […]...
- Скорочено – БАЛАДА ПРИКМЕТ – ФРАНСУА ВІЙОН 7 КЛАС ФРАНСУА ВІЙОН БАЛАДА ПРИКМЕТ Я знаю – мухи гинуть в молоці, Я знаю добру і лиху годину, Я знаю – є співці, сліпці й скопці, Я знаю по голках сосну й ялину, Я знаю, як кохають до загину, Я знаю чорне, біле і рябе, Я знаю, як Господь створив людину, Я знаю все […]...
- БАЛАДА ПРИКМЕТ – ФРАНСУА ВІЙОН Я знаю – мухи гинуть в молоці, Я знаю добру і лиху годину, Я знаю – с співці, сліпці й скопці, Я знаю по голках сосну й ялину, Я знаю, як кохають до загину, Я знаю чорне, біле і рябе, Я знаю, як Господь створив людину, Я знаю все й не знаю лиш себе. Я […]...
- Бертольд Брехт – драматург, пророк XX ст. (за драмою “Матінка Кураж та її діти”) I. Брехт – засновник “епічного театру”. (Бертольд Брехт – німецький драматург, режисер, засновник “епічного театру”. Його творчість припала на першу половину XX ст. – на добу світових воєн. Його сміливі і правдиві твори викликали чимало дискусій, особливо на грунті ідейно-політичних баталій. У період між двома світовими війнами Брехт стає на позиції марксизму, поділяє погляди комуністів […]...
- ПЛАНИ – Б. БРЕХТ, А. КАМЮ, Е. ХЕМІНГУЕЙ – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ 11 клас ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ Б. БРЕХТ, А. КАМЮ, Е. ХЕМІНГУЕЙ ПЛАНИ Суперечливість особистості Галілея у п’єсі Б. Брехта I. Проблематика п’єси Брехта “Життя Галілея”. (У п’єсі Б. Брехта “Життя Галілея” автор намагається вирішити важливі питання, які ставило перед ним сучасне життя: сутність людського буття, доцільність зміни одних часів іншими, руху людства […]...
- Романтизм творів молодого Тараса Шевченка (балада “Причинна”) Романтизм творів молодого Тараса Шевченка (балада “Причинна”) Спостерігаю стрімкий красивий осінній захід сонця. Ще зелені дерева, але вже з пожовклим листям накриває велика тінь передвечірніх сутінків. Вона повільно насувається, мов поглинає у себе все, позбавляючи сонячного світла. Сонце останніми променями прощається з землею і ховається за обрієм. Восени усі підбивають підсумки: люди збирають урожай, тварини […]...
- Балада про соняшник Балада про соняшник Навчання нагадує мені намисто, бо кожну його довгу нитку супроводжують великі і малі намистинки відкриттів. Перед тим, як чомусь навчитись, ми спершу відкриваємо для себе види мистецтв та їх витвори, коштовність яких осягаємо з часом. Усе життя ми збільшуємо кількість разків намиста, а разом з ними збільшується і кількість намистинок на мотузочках. […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – Б. БРЕХТ, А. КАМЮ, Е. ХЕМІНГУЕЙ – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ 11 клас ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ Б. БРЕХТ, А. КАМЮ, Е. ХЕМІНГУЕЙ ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ 1. Суперечливість особистості Галілея у п’єсі Б. Брехта. 2. Цей бунтівний Брехт (уявне інтерв’ю з письменником). 3. Відповідальність вченого за своє відкриття як одна з проблем драми Б. Брехта “Життя Галілея”. 4. “Єдиний спосіб об’єднати людей – це […]...
- Драч Іван Федорович Балада про пера Драч І. Ф. Крила: Поезії / Худож.-оформлювач Л. Д. Киркач. – Харків: Фоліо, 2001. – 75 с. – (Українська поезія XX ст.). Перо сови мені на стіл упало, І стрепенулось дико і зухвало, І прошептало виклично: “Лови! Бери й пиши – пиши пером сови!” Я – жайвір по натурі. Не для мене Перо совине, хитромудро […]...
- Драч Іван Федорович Балада про Кармалюка Драч І. Ф. Крила: Поезії / Худож.-оформлювач Л. Д. Киркач. – Харків: Фоліо, 2001. – 75 с. – (Українська поезія XX ст.). Прив’язали, примоцювали, гей, мотуззям Устима, лицаря, гей, Кармалюка До кобили дубової, до позорища Три екзекутори та й четвертий кат. Як один екзекутор шкірив зуби іржаві, Як другий екзекутор дрижав у пропасниці, Як третій […]...
- Образ України в поезії “Варязька балада” “Варязьку баладу” Євген Маланюк написав 1925 року усього лише за два дні. На це його надихнула наречена Зосю Равич. Найбільша життєва драма Маланюка – втрата Батьківщини – змусила його глибоко осмислити історію України, збагнути причини трагедії рідного народу. Одна з них та, вважає автор, що коли чужинці “тяжко гупають у древні груди України”, вона “лежить […]...
- Драч Іван Федорович Балада про усмішку Олесю Гончару Ваша усмішка – Ваша загадка, Олесю, Вашу лагідну усмішку – ватру вуст – Як Ви змогли пронести крізь фронти, Крізь морози фашистського мору, Як вберегли її світло дитинне, Коли слава стріляла в її пелюстки Зі ста золотих гармат?! Так, я кажу тут лише про людину І про знамено людини – про усмішку, Взяту […]...
- Биков Василь Альпійська балада (скорочено) 1 Іван спотикнувся, упав, але зразу ж підскочив і, загубивши колодки, побіг босими ногами по бетонних уламках, що розкидав вибух. Позаду чулися крики, гулко тріщали автоматні черги, попереду була остання перешкода – напівзруйнована заводська стіна, а далі – вулиці, що потопали в зелені. Він узяв у зуби пластмасову ручку пістолета, плигнув, ухопився за край стіни […]...
- Драч Іван Федорович Балада золотої Цибулі Драч І. Ф. Крила: Поезії / Худож.-оформлювач Л. Д. Киркач. – Харків: Фоліо, 2001. – 75 с. – (Українська поезія XX ст.). Звичайна цибулина – Зоря нужденних. Пабло Неруда Вона – золотощока богиня продажних ринків – Маятником погойдується в гроні вінка, Обнявши за шию горбату тітку Горпину. Вона – заплетена німфа в зів’ялі коси подруг, […]...
- Грінчак Василь Якович Балада про скіфське зерно Грінчак В. Я. Земле моя. Збірка поетичних творів. – К.: Дніпро, 1988. Під чорноземом, Під суглинками і пісками Пролежало скіфське зерно віками В невеличкім кургані, У звичайній скіфській могилі, З того часу, як скіф-хлібороб Не почувся на силі. Поховали його у простій одежині, Поруч меч-оборонець поклали І вуздечку з коня, А у головах поставили Повне […]...
- Андрій Малишко – Балада про комвзводу АНДРІЙ МАЛИШКО БАЛАДА ПРО КОМВЗВОДУ Невідомий поранений комвзводу стукав нам у броню, показував цілі. Вечір. Небо – бірюза. Білий жар вогню. Куль розпечена сльоза Опіка броню. Танки лізуть по прямій По передовій, Зачиняє башти люк Молодий водій. І на тому ж полі бою, за рікою голубою, Двічі ранений комвзводу на холодному піску Піднімає камінь в […]...
- Грінчак Василь Якович Балада про діда Солому Грінчак В. Я. Земле моя. Збірка поетичних творів. – К.: Дніпро, 1988. Від хати до хати, від дому до дому Ходить балада про діда Солому. Балада серйозна, балада й весела, І знають про діда усі наші села. Коли щось серйозне, то всім це відомо, Що треба звернутись до діда Соломи. Чи жито косити, а чи […]...
- Незвичайний дивосвіт образів І. Драча (“Балада про соняшник”) (2 варіант) Та не в дивацтві суть – а в здивуванні, У вмінні всюди диво світу світлом Осяяти: потужним світлом серця. І. Драч “Люблю повертати людину очима до сонця. Спочатку поболюють очі, зате як поліпшується зір! Світ стає дорожчим, ріднішим, відчутнішим. Люблю повертати очима до сонця мистецтва. На небі життя побачив його зразу, почав розуміти тільки недавно”, […]...
- Незвичайний дивосвіт образів І. Драча (“Балада про соняшник”) (1 варіант) Іван Драч – помітна постать на зоряному небосхилі видатних діячів України. За три десятиріччя літературної діяльності він видав кільканадцять збірок поезій, перекладів, кіноповістей, літературно-критичних розвідок. Його твори виходили в перекладах багатьма мовами світу. Творчість Івана Драча показує потяг поета до зображення здобутків людства, осягнення літературних, культурних і мистецьких надбань рідного народу, а отже, характеризується різноманітністю […]...
- Драч Іван Федорович Балада про кобзаря Хведора Холодного Драч І. Ф. Крила: Поезії / Худож.-оформлювач Л. Д. Киркач. – Харків: Фоліо, 2001. – 75 с. – (Українська поезія XX ст.). Ладів аж цілих штири він вживав: Бандурний, скрипошний, жалобний, косий. Та й козачка на кобзі награвав Ногами босими. Бувало, сяде босий Та й пальці струнами – бринь-бринь – перебира. Не без нечистого були […]...