Дослідження образа Плюшкина
Учні, які досліджували образ Плюшкина, спершу виділяють те місце в ліричному відступі на початку глави 6-й, де Гоголь указує на свій улюблений прийом характеристики людини через навколишні його предмети, речі, обстановку. Зокрема, по житлу поміщика автор “намагався… угадати, хто такий сам поміщик”.
Далі школярі звертають пильну увагу на деталях, що кидаються в очі Чичикову при в’їзді в село Плюшкина: “бревенчатая бруківка”, на якій “колоди, як фортепіанні клавіші, піднімалися те нагору, те долілиць”; “особлива старість…
Жахаюча картина запустіння представляється й у будинку Плюшкина, про що красномовно свідчать такого роду ” деталі-предмети”:
Учні підтверджують, що життя в садибі Плюшкина немов би зупинилася, відчувається атмосфера могили, смерті. Речі, що заповнюють кімнати, являють собою мотлох. На всім у маєток лежить печатка тліну. Вражає абсурдність буття багатого поміщика.
Виразний алогізм: ” замок-велетень” у залізній петлі на головних воротах будинку Плюшкина. Безглуздість очевидна: запор на воротах – безглуздість, тому що тут нема чого охороняти. Все гниє, усе перетворюється в пил.
Предмети, на яких затримується погляд Чичикова, несуть на собі відбиток характеру їхнього хазяїна, що перетворився в тінь від людини. Спрага корисливості, накопичення, сприяючи знищенню створених працею селян цінностей, умертвила душу Плюшкина, привела його до повного морального падіння
За словами Ю. В. Манна, “улюблений мотив Гоголя – несподіваний відступ від правила… “Гра природи” не тільки в домашнім начинні, картинах, убраннях, але й у вчинках і в думках персонажів” . Тут учитель повинен особливо підкреслити, що “якась одна річ, виділена в добутку великим планом, несе підвищене значеннєве, ідейне навантаження, переростаючи в символ. Інакше кажучи, деталь може здобувати значення багатозначного символу, що має психологічний, соціальний і філософський зміст
Related posts:
- Дослідження образа Собакевича У куті вітальні в Собакевича “стояло пузате горіхове бюро на пребезглуздих чотирьох ногах… Стіл, крісла, стільці – усе було найважчої й неспокійної властивості, – словом, кожний предмет, кожний стілець, здавалося, говорив: “И я теж Собакевич!” (90). Такий детальний опис меблів символізує повна відсутність людського початку в поміщику. Він вростає в навколишнє оточення, як равлик у […]...
- Дослідження образа Манілова У кабінеті Манилова погляду з’являється така виразна деталь, як гірки золи, “розставлені не без старання дуже гарними рядками” (хазяїн безупинно курить трубку, пропонуючи закурити й гостеві), – символ пустопорожнього времяпрепровождения, прикритого посмішкою, нудотною ввічливістю, втілення ледарства, неробства героя, що віддається марним мріянням… Або лежача в кабінеті Манилова “якась книжка, закладена закладкою на чотирнадцятій сторінці, що […]...
- Дослідження образа головного героя у романі П. Зюскінда “Запахи. Історія одного вбивці” Розміщено від Tvіr в Понедельник 24 мая Образ Гренуя контрастує з образом Квазімодо з роману В. Гюго “Собор Паризької Богоматері”. Мабуть, кожен з нас, пізнаючи життя, нерідко замислювався про те, що людина, фізично довершена, навіть прекрасна, далеко не завжди має красиву та щиру душу. У народі здавна кажуть: “З лиця води не пити”, бо все […]...
- Н. В. Гоголь Мертві душі Аналіз епізоду “Чичиков у Плюшкина” Поема ” Мертві душі ” з’явилася своєрідним пошуком Н. В. Гоголя позитивного героя. Але не було його в цьому несправедливому світі. Письменник обрав форму подорожі для того, щоб мати можливість показати багатьох людей, искалеченны кріпосним правом, що загубили своє й близьких життя, начина з раціональної ощадливості, “звихнувшись” на цьому грунті, я теряв людський вигляд і […]...
- Словесний портрет Плюшкина Найбільш суворі відкликання Собакевича ставляться до Плюшкину, у характеристиці якого традиції учительной літератури займають особливе місце. Справа в тому, що викриття скнарості богатих було однієї з излюбленнейших тим давньоруської проповіді, що залишила виразні портрети носіїв цього пороку. В “Измарагде”, наприклад, цій темі присвячено трохи “слів”. Точне трактування їхнього загального змісту й колориту ми знаходимо у […]...
- Контрольна робота: Моє дослідження образа Гренуя у романі П. Зюскінда “Запахи” Розміщено від Tvіr в Понедельник 24 мая Як відзначає Т. Ружевич у статті “Соціальна дійсність дзеркалі гротеску”, “Цахес – докір усьому ладу, втілення потворності суспільства. Цей злий і честолюбний каліка – його кумир”. Хіба не схожі думки зустрічаємо на сторінка роману Патріка Зюскінда? Пізнання тріумфу не робить Гренуя щасливим – те, чего завжди він так […]...
- Дослідження образів поміщиків у поемі “Мертві душі” Учитель дає школярам творче завдання знайти в тексті, починаючи з галереї образів поміщиків (їхньому аналізу приділяються чотири уроки), побутові деталі, які розкривають істотні сторони того або іншого характеру (переважає тип уроку – дослідження). Цілком виправдує себе паралельний принцип: учні діляться на групи (ряди), кожна з яких робить спостереження, пов’язані з певним персонажем, одночасно беручи участь […]...
- Шпаргалка (Твір-дослідження) Від чого відбулося слово “шпаргалка”? Як з’явилося слово шпаргалка, наука точно не знає. Можливо, за основу був узятий корінь – тппар-, від “шпарити швидко, без запинки”. Друга версія – шпаргалка походить від санскритського “shoargalle”, що означає “секретний, таємний документ”. Але вірогіднішою представляється версія, що це слово, як і багато інших, пов’язані з освітою, дісталося нам […]...
- Дослідження поеми Твардовского “Книга про бійця” В 1946 році майже одне за іншим з’явилося три повних видання “Книги про бійця”, і герой її прийшов до читача “цивільному”, як давній і улюблений друг: про нього знали по радіопередачах і тому чекали з нетерпінням. А за три місяці до підписання до друку першого видання “Книги про бійця” у листі В. В. Овечкину Твардовский […]...
- Чому японці вважають священним самурайський меч? (Твір-дослідження) “Душею самурая був меч, сенсом життя – смерть, головним життєвим принципом – честь, професією – війна, постійним заняттям – військові мистецтва, відпочинком – витончена словесність і живопис”. Це слова з самурайського епосу. Меч для японця стоїть навіть попереду життя, честь і. Але чому саме в Японії, як ніде в світі обожнювали цю заточену смугу заліза? […]...
- Дослідження головного героя повісті Джека Лондона “Біле Ікло” Пізнає речі такими, якими вони є. Розширює рамки своєї присутності в оточуючому світі природи. Цікавість рухає його діями. Сіре вовченя відважне. Воно пізнає науку природи: по-перше, “живих речей треба стерегтися” (куріпка); по-друге, живі істоти – це м’ясо, молоко матері вироблялося з м’яса; по-третє, його “призначення в світі: вбивати дичину і битись, щоб її вбивати”; по-четверте, […]...
- П’єса М. Куліша “Мина Мазайло”. Дослідження стисло “Філологічний водевіль” – так було визначено одним із критиків жанрову своєрідність комедії “Мина Мазайло”. Як відзначала відома дослідниця творчості М. Куліша Н. Кузякіна, “Мина Мазайло” – справді філологічна п’єса, в ній багато власне мовознавчої уваги до слова, до емоційних барв та відтінків. Куліш був закоханий у красу і виразність рідної мови, слово – ніби покладене […]...
- Яка роль образа Чичикова в поемі Мертві душі? Тема дороги й образ Чичикова поєднують всі різноманітні сцени-картини в поемі “Мертві душі”. Зовні сюжет побудований як опис подорожі Чичикова по деякій російській губернії, оповідання про Павла Івановичі проходить наскрізною ниткою через весь добуток, інші герої характеризуються не тільки самі по собі, але й через відносини із Чичиковим. Однак зміст “Мертвих душ” не вичерпується оповіданням […]...
- Про любов характеристика образа Алехина Павла Костянтиновича ПРО ЛЮБОВ (Оповідання, 1898) Алехин Павло Костянтинович – головний герой, є також персонажем оповідання “Агрус”, де дається його портрет: “…Чоловік років сорока, високий, повний, з довгими волоссями, схожий більше на професора або художника, чим на поміщика”. Закінчив університет, і хоча, як він говорить, по вихованню білоручка, а по похилостях кабінетна людина, проте змушений займатися господарськими […]...
- Леся Українка, Публікації, статті, дослідження Героєм багатьох творів Лесі Українки, зокрема драматичних, став борець проти всілякого, в тому числі й насамперед духовного, поневолення. Боротьба проти рабства думки, як першочергове завдання письменника, що своєю творчістю активно допомагає створенню “суспільства свідомих осіб”, стає у центрі більшості її драм. В ряді творів Лесі Українки бунтарем, борцем її герой стає не зразу. В перший […]...
- Твір-дослідження: Чому японці вважають священним самурайський меч? “Душею самурая був меч, сенсом життя – смерть, головним життєвим принципом – честь, професією – Війна, постійним заняттям – військові мистецтва, відпочинком – витончена словесність і живопис”. Це слова з самурайського епосу. Меч для японця стоїть навіть попереду життя, честь і. Але чому саме в Японії, як ніде в світі обожнювали цю заточену смугу заліза? […]...
- Дослідження пражцев по граматиці Принципи структурного й функціонального підходу представники Празької лінгвістичної школи прагнули поширити й на вивчення проблем морфології й синтаксису. Морфологія розумілася празькими вченими як розділ теорії лінгвістичної номінації, що протиставлялася синтаксису як теорії синтагматичних способів, що вивчають сполучення слів, що виникають у результаті синтагматичної діяльності. У синтаксисі протиставлення мови й мовлення везе до розмежування речення ввисказивания. […]...
- “Людська комедія” Бальзака як дослідження Франції першої половини XІX ст Чи можна відобразити в художньому творі людське життя у всіх його проявах? На мій погляд, навіть якщо хтось візьме на себе відповідальність проаналізувати всю літературу, що існує на сьогодні у світі, підтвердить, що це завдання неможливо виконати. Різні природні умови, різні особливості національної свідомості, різні способи виховання і ще безліч причин зумовлюють безкінечну багатогранність людського […]...
- Трагічне кохання “дівчини і легенди”. Дослідження життєвих колізій Марусі Чурай Скарби, відомі людині, класифікуються на дві групи: ті, що намертво лежать в землі, і ті, що йдуть від роду до роду, огортаючи глибинним чаром людську душу. До таких скарбів належить і народна лірична пісня. Чомусь вважається, що авторів у народних пісень немає. їх просто пише народ. І як це можна уявити? Зібрався люд, сів “колом”, […]...
- Золушка, або туфелька, облямована хутром характеристика образа Золушки Золушка – дочка дворянина, дівчина “лагідності й доброти безприкладної”. По наказі мачухи З. виконує всю чорну роботу з будинку. Вона шиє плаття й зачісує мачуху й двох її дочок для балу, що дає син короля. Хресна мати (чарівниця) бачить горе З., що не взяли на бал, і допомагає їй туди відправитися, перетворивши мишей, гарбуз і […]...
- Дубровский характеристика образа Маша, Марья Кириловна Троекурова ДУБРОВСКИЙ (Роман, 1832-1833; опубл. 1841) Маша, Марья Кириловна Троекурова – ніжна дочка грізного провінційного самодура; сімнадцятилітня красуня, у яку закоханий двадцатитрехлетний Володимир Дубровский, спадкоємець поміщика, розореного її батьком. Вік; біле плаття повітової панянки; вихователька-француженка (мамзель Мими, що прижила від Кирили Петровича Троекурова Сашка, зведеного брата М.); величезна бібліотека, складена в основному із французьких письменників XVІІІ […]...
- Прикмети – Твір-дослідження Влітку я була у бабусі в селі і розпитувала всіх друзів і сусідів, про які прикмети вони можуть розповісти. Ось що я дізналася: Їсти з тріснутого, розбитого посуду – до нещастя, до життя, що “тріснуло”. Розбитий посуд завжди символізував збитковість, нещастя – за винятком тих випадків, коли її били умисне (наприклад, на весіллі). Суть цієї […]...
- Характеристика образа Розини в комедіях Бомарше П Розина – вихованка сухаря й таємного сладострастника доктори Бартоло, що мріє про насолоди, яких йому не дано зазнати через втручання Альмавиви, що скорили серце юної севильянки. Згодом уже їй самої має бути повернути згаслу пристрасть чоловіка, удавшись для цього до зухвалої й хитромудрої витівки. “Жінка глибоко нещасна й притім ангельської лагідності”, Р. в “Злочинній матері” […]...
- Твір на тему: Шпаргалка (Твір-дослідження) Від чого відбулося слово “шпаргалка”? Як з’явилося слово шпаргалка, наука точно не знає. Можливо, за основу був узятий корінь – тппар-, від “шпарити швидко, без запинки”. Друга версія – шпаргалка походить від санскритського “shoargalle”, що означає “секретний, таємний документ”. Але вірогіднішою представляється версія, що це слово, як і багато інших, пов’язані з освітою, дісталося нам […]...
- Дослідження з російського фольклору Даль в “Тлумачному словнику” пише: “Лісовик ньому, але голосистий”. Це твердження здивувало поета К. Бальмонта, і він прокоментував його в такий спосіб: “Що ж стосується цього смарагдового самодура лісів, що любить кружляти прямолінійних людей, про нього існує народне слово, що є чарівним і красномовним протиріччям: ” Лісовик ньому, але голосистий”. Один з характерних звуків, властивому […]...
- Мертві душі характеристика образа Собакевич Михайло Семенич МЕРТВІ ДУШІ (Поема, 1835-1841 – т. 1; опубл. 1842) Собакевич Михайло Семенич – четвертий (після Ноздрева, перед Плюшкиним) “продавець” “мертвих душ” Чичикову; наділений могутньою “природою” – в 7-й главі скаржиться Голові палати й Чичикову на те, що живе п’ятий десяток, а не болів жодного разу, і за це прийде коли-небудь “заплатити”; апетит відповідає його могутній […]...
- Декамерон характеристика образа Гризельди Гризельда – дружина Гвалтьери, маркіза Салуццкого, узята з бідної сільської сім’ї й піддана їм нечуваним випробуванням: спочатку він відбирає в неї дітей, дочку й сина, роблячи вигляд, що наказав їх убити, потім виганяє з будинку в одній сорочці й, нарешті, велить підготувати будинок до прийому нової дружини й прислужувати їй за столом. Г. приймає всі […]...
- Характеристика образа електри в трагедіях Еврипида Електра – персонаж трагедій “електра” і “Орест”. У трагедії “електра” е. видана егисфом і Клитемнестрой заміж за бідного селянина. Однак цей шлюб залишається фіктивним, тому що селянин усвідомить, що одержав е. не по праву. Ідучи за водою, е. зустрічає в джерела Ореста, що разом з Пиладом таємно прибув в Аргос і по розмові е. з […]...
- Горе від розуму характеристика образа Фамусов Павло Опанасович Горе ВІД РОЗУМУ (Комедія, 1824; опубл. із пропусками – 1833; повністю – 1862) Фамусов Павло Опанасович – один із ключових героїв комедії; багатий удівець, пан, у чиєму московському будинку відбувається дія, “керуючий у казенному місці”; батько Софії, у яку закоханий раптово повернувся після трирічної відсутності Чацкий. (Ф. був другом його покійного батька.) Образи Чацкого й […]...
- Опис образа Чичикова в поемі “Мертві душі” На початку 1-й глави про героя повідомляється через опис його “досить гарної ресорної невеликої брички”, у який звичайно “їздять холостяки.., яких називають панами середньої руки. Оскільки сам Чичиков по своїй натурі досить потайливий (“про себе приїжджий уникав багато говорити”, за нього більше говорять приналежні йому речі Бричка Чичикова, що стала об’єктом уваги мужиків, – важлива […]...
- Історія дослідженНя дум Найдавніші записи дум, що дійшли до нашого часу, сягають II половини 17 ст. Перший відомий запис Думи датується 10 січня 1684 р. Це – Твір “Козак Голота”. В рукописному збірнику Кондрацького, віднайденому в архіві Ягеллонського університету в Кракові, зафіксовано чотири зразки дум з Волині. Цей збірник був виявлений і опублікований академіком Возняком у 1928 році. […]...
- Чиє тлумачення образа Катерини Кабановой – Н. А. Добролюбова або Д. І. Писарєва – варто вважати найбільш вірним? П’єса А. Н. Островського “Гроза” з’явилася на сцені в 1860 році в період підйому суспільно-політичної боротьби в Росії напередодні скасування кріпосного права. Провідний критик журналу “Сучасник” Н. А. Добролюбов відразу помітив драму Островського серед літературних новинок року й написав більшу статтю з багатозначною назвою “Промінь світла в темному царстві” (1860). Д. І. Писарєв виклав свій […]...
- Майстер і Маргарита характеристика образа Варенухи Івана Савелійовича Варенуха Іван Савелійович – адміністратор Вар’єте. Разом з Римським В. чекає появи зниклого директора Вар’єте Лиходеева; вони одержують від нього телеграми з Ялти й намагаються придумати правдоподібні пояснення що відбувається. В. дзвонить на квартиру до Лиходееву, розмовляє з Коро-Вьевим, після чого відправляється в ГПУ, щоб заявити про таємниче зникнення Лиходеева. У літній убиральні біля Вар’єте […]...
- Мати характеристика образа Знахідки Андрія Онисимовича Знахідка Андрій Онисимович (“чуб”, Андрій) – революціонер-підпільник, друг Павла Власова і як би прийомний син Ниловни. А. – українець, “незаконнонароджений” сирота-приймак (ср. прізвище героя). Він “син всіх людей”; ім’я героя (Андрій – “людин”) символізує “загальнолюдське”, гуманний початок у революційній діяльності. А. висловлює думки про інтернаціональне братерство робітників всіх країн, що містять євангельські асоціації: “Для нас […]...
- Зв’язок народної казкової прози з художньою літературою, збирання та дослідження казкового епосу Мотиви казок зустрічаються вже в проповідницькій і полемічній літературі як ілюстрації до дидактичних та моральних настанов, зокрема у творах І. Вишенського, І. Галятовського, А. Радивиловського, Ф. Прокоповича. З казковою прозою споріднена творчість Г. Сковороди: “Басни Харьковские” перегукуються зі звіриним епосом. Казкові мотиви поширені і в новій літературі. Так, в “Енеїді” І. Котляревського Енеєві допомагають чудодійні […]...
- Мати характеристика образа Павла (Власов Павло Михайлович) Павло (Власов Павло Михайлович)- син головної героїні роману, потомствений робітник, що став професійним революціонером. Прототипом персонажа послужив сормовский робітник П. Заломів. У той же час доля горьковского персонажа пов’язана із символікою спокутної жертви; оскільки на початку повести зображений різкий перелом у житті П., що зі звичайного фабричного хлопця перетворюється у свідомого політичного борця, припустимо бачити […]...
- Толерантність. Добуток-Дослідження з елементами цитування Первинне латинське слово “Толерантність” означало пасивне терпіння, добровільне страждання, асоціювалося з такими поняттями, як “біль”, “зло”! В XVI в. до цього додаються й інші значення – “дозвіл”, “стриманість”. Згодом толерантність трактувалася і як поступка в питанні про релігійну волю – дозвіл з боку держави й офіційної церкви відправлення інших релігійних, культів. Віротерпимість була історично першою […]...
- Золотий горщик характеристика образа Ансельма Ансельм – романтик-фантазер, що створює для себе особливу, казкову дійсність. Студент А. людина “не від миру цього” – це видно вже по його одежинці. На тлі навколишніх, “нормальних” людей він виглядає диваком, відрізняючись винятковою непристосованістю в найпростіших ситуаціях: у нього бутерброди завжди падають на землю намазаною стороною, а на новому сюртуку негайно ж з’являється жирна […]...
- Дослідження казкової прози Першими дослідниками, що започаткували збирання народних казок на поч. 19 ст., були Є. Гребінка, П. Гулак-Артемовський, М. Цертелєв, М. Максимович, І. Срезневський, Л. Боровиковський, М. Костомаров, О. Бодянський та ін. У 30-х роках 19 ст. з´явилися публікації народних казок: І. Срезневський подає окремі тексти до альманаху “Галатея” (1839), М. Костомаров – до альманаху “Молодик” (1843), […]...
- Дослідження історичних пісень Дослідження історичних пісень починається лише у 19 ст. Перші публікації текстів зустрічаємо у збірнику М. Новикова “Полное новое собрание Российских песен. Четыре части” (1780-1781). Серед надрукованих там українських пісень є кілька історичних. Перший український фольклорний збірник “Опыт собрания старинных ма лороссийских песней” М. Цертелєва вийшов у 1819 р. Поряд з думами там поміщені “Пісня про […]...