Драматургія А. Н. Островського. Основні риси
1. Місце творчості Островського в російської драматургії. 2. “Народна драма” у театрі Островського. 3. Нові герої.
Він відкрив миру людини нової формації: купця-старообрядника й купця-капіталіста, купця в сіряку й купця в “трійці”, що їздить за кордон і займається свій бізнес Островський розгорнув навстіж двері в мир, досі замкнений за високими заборами від чужих цікавих очей.
В. Г. Маранцман Драматургія – це жанр, що припускає активну взаємодію письменника й читача в розгляді соціальних питань, піднятих автором А. Н. Островський
Творчість Островського бути в центрі драматургії цього часу, Ю. М. Лотман називає його п’єси вершиною російської драматургії. Творцем ” , “російського національного театру” називав Островського И. А. Гончарів, а Н. А.
Саме із цієї п’єси почався театр Островського, саме в ній уперше з’явилися нові принципи сценічної дії, поводження актора, театральної зрелищности.
Творчість Островського бути новим для росіянці драматургії Для його добутків характерні складність і многосоставность конфліктів, його стихія – це соціально-психологічна драма, комедія вдач. Особливості його стилю – це мовці прізвища, специфічні авторські ремарки, своєрідні назви п’єс, серед яких часто вживаються прислів’я, комедії на фольклорних мотивах. Конфлікт п’єс Островського в основному будується на несумісності героя із середовищем.
Його драми можна назвати психологічними, у них є присутнім не тільки зовнішній конфлікт, але й внутрішній драматизм морального початку Усе в п’єсах історично точно відтворить життя суспільства, з якого й бере драматург свої сюжети.
Новий герой драм Островського – проста людина – визначає своєрідність змісту, і Островський створює “народну драму”. Він виконав величезне завдання – зробив “маленької людини” трагічним героєм. Свій обов’язок як драматичного письменника Островський бачив у тім, щоб зробити головним змістом драми аналіз происходящего. “Драматичний письменник…
Не складає, що було – це дає життя, історія, легенда; його головна справа показати, на підставі яких психологічних даних відбулася яка-небудь подія й чому саме так, а не інакше” – от у чому, на думку автора, виражається сутність драми. Островський ставився до драматургії як до масового мистецтва, що виховує людей, визначав призначення театру як “школи суспільних вдач”. Перші ж його постановки потрясли своєю правдивістю й простотою, чесними героями з “гарячим серцем”.
Драматург затворів, “з’єднуючи високе з комічним”, він створив сорок вісім добутків і придумав більше п’ятисот героїв.
П’єси Островського реалістичні. У купеческойсреде, що він спостерігав день за вдень і вважав, що в ній об’єднані минуле й сьогодення суспільства, Островський виявляє ті соціальні конфлікти, які відбивають життя Росії. І якщо в “Снігурці” він відтворить патріархальний мир, через який лише вгадується сучасна проблематика, те його “Гроза” – це відкритий протест особистості, прагнення людини на щастя й незалежність.
Це сприймалося драматургами як твердження творчого початку волелюбності, що могло стати основою нової драми Островський ніколи не користувався визначенням “трагедія”, позначаючи свої п’єси як “комедії” і “драми”, іноді постачаючи поясненнями в дусі “картини московського життя”, “сцени із сільського життя”, “сцени з життя глушини”, указуючи на те, що мова йде про життя цілого соціального середовища. Добролюбов говорив про те, що Островський створив новий тип драматичної дії: без дидактики автор аналізував історичні джерела сучасних явищ у суспільстві. Історичний підхід до сімейних і соціальних відносин – пафос творчості Островського. Серед його героїв – люди різного віку, розбиті на два табори – молоді й старі.
Наприклад, як пише Ю. М. Лотман, в “Грозі” Кабаниха – “охоронниця старовини”, а Катерина “несе в собі творчий початок розвитку”, саме тому вона хоче літати, як птах.
Суперечка старовини з новизною, по зауваженню литератуоведа, становить важливу сторону драматичного конфлікту в п’єсах Островського. Традиційні форми побуту розглядаються як що вічно обновляються, і тільки в цьому драматург бачить їхня життєздатність… Старе входить у нове, у сучасне життя, у якій воно може відігравати роль або “сковуючого” елемента, що гнітить її розвиток, або стабілізує, що забезпечує міцність виникаючій новизні, залежно від змісту того старого, що зберігає народний побут”.
Автор завжди симпатизує молодим героям, поетизує їхнє прагнення до волі, самовідданість Назва статті А. Н. Добролюбова “Промінь світла в темному царстві” повністю відбиває роль цих героїв у суспільстві. Вони психологічно схожі один на одного, автор часто використовує вже розроблені характери. Тема положення жінки у світі розрахунку також повторюється в “Бідній нареченій”, “Гарячому серці”, “Безприданниці”. Пізніше в драмах підсилився сатиричний елемент.
Островський звертається до гоголівського принципу “чистої комедії”, на перше місце виводячи характеристику соціального середовища Персонаж його комедій – ренегат і лицемір.
Також Островський звертається до історик-героїчній тематиці, простежуючи становлення соціальних явищ, ріст від “маленької людини” до громадянина. Безсумнівно, п’єси Островського завжди будуть мати сучасне звучання. Театри постійно звертаються до його творчості, тому воно коштує поза тимчасовими рамками
Related posts:
- Основні риси драматургії Островського Олександр Миколайович Островський народився в 1823 році в Москві: в Замоскворечье, – у стародавньому купецькому й чиновницькому районі. Батько майбутнього Драматурга, утворений і вмілий судовий чиновник, а потім – відомий в Московських комерційних колах стряпчий (адвокат), нажив неабиякий статок; Піднімаючись по службовим сходам, дістав права потомственого дворянина, Став поміщиком; зрозуміло, що йому хотілося й сина […]...
- Основні тенденції розвитку драматургії кінця XIX – початку XX ст. “Нова драматургія”, її засадничі принципи. Творчі знахідки та здобутки Г. Ібсена, А. Чехова, Б. Шоу УСІ УРОКИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ 11 клас І семестр ВСТУП. ІЗ ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX ст. УРОК № 1 Тема. Основні тенденції розвитку драматургії кінця XIX – початку XX ст. “Нова драматургія”, її засадничі принципи. Творчі знахідки та здобутки Г. Ібсена, А. Чехова, Б. Шоу Мета: допомогти учням з’ясувати основні тенденції розвитку драматургії кінця […]...
- Основні риси ранньої творчості М. Горького 1. Теми ранньої творчості письменника. 2. Романтичний герой. 3. Подвиг в ім’я людей. Мене називають побутовцем. Навіть натуралістом. Але який же я побутовець? Я – романтик. М. Горький Розглядаючи ранню творчість М. Горького, критики розходилися в думках – одні затверджували, що творчий метод Горького – реалізм, тому що він дотримувався натуралізму в деталях, інші називали […]...
- Основні риси поетичного стилю Рильського Великий працелюб і великий громадянин, М. Т. Рильський, мабуть, на повні груди вдихав би повітря сьогоднішньої доби. Натхненний і в своїй сивизні поет, “старий закоханий юнак” (це одна з його автохарактеристик), він, напевне, знайшов би неповторні слова, щоб увічнити нелегку добу творіння української державності. З його іменем нерозривно зв’язане уявлення про громадянську висоту поетичного слова, […]...
- Любим Торцов герой комедії А. Н. Островського “Бідність не порок” Духовний вигляд Л. Т. став центром критико-публіцистичної полеміки навколо п’єси. Слов’янофіли розцінили його поява як “нове слово” в мистецтві, пов’язане з розкриттям національного ідеалу. Вигук героя “Ширше дорогу – Любимо Торців йде!” стало для них символом перемоги національних почав у мистецтві. “Демократична” критика поставилася скептично і до надмірної захопленості слов’янофілів, і до морального пафосу образу […]...
- Художній театр H. А. Островського 1. Значення Островського-Реформатора. 2. Особливості драматургії. 3. Мир купців і поміщиків 4. Жіночі образи: Катерина й Лариса. Історія становлення російської драматургії, також як і історія російського театру цікава й захоплююча. Підкоряючись особливим законам розвитку, випробовуючи на собі вплив певних історичних особистостей, напрямків, історичних подій, театр розвивався, змінювався, міняючи через себе світогляду глядачів і читачів. Більшу […]...
- МІСТО КАЛИНОВ (ПО П’ЄСІ А. Н. ОСТРОВСЬКОГО “ГРОЗА”) МІСТО КАЛИНОВ (ПО П’ЄСІ А. Н. ОСТРОВСЬКОГО “ГРОЗА”) Олександр Миколайович Островський найбільший драматург минулого сторіччя. Його знамениті п’єси й донині входять у репертуар багатьох театрів Росії. “Він почав незвичайно,” писав про нього И. С. Тургенєв. Після того, як Островський прочитав свою першу п’єсу “Картина сімейного щастя”, його відразу ж охрестили, “світилом у вітчизняній літературі”. І […]...
- Глумов – герой комедії А. Н. Островського “На всякого мудреця досить простоти” Глумов – єдиний персонаж у драматургії Островського, свідомо обрав своїм життєвим кредо філософію цинізму. Г. – значуща прізвище, в якій укладені зерно образу і його характеристика. Глумитися – означає скоморошничати, знущатися, “глум творити”. “Матінка, я розумний, злий і заздрісний”, – каже Г., приступаючи до здійснення своїх планів. Ці “вихідні” людські дані виявляються “необхідні і достатні” […]...
- Особливості драматургії А. Н. Островського 1. Коротка біографічна довідка. 2. Найбільш відомі п’єси Островського; характери й конфлікти. 3. Значення творчості Островського. Майбутній драматург А. Н. Островський народився в 1823 році. Його батько служив у міському суді. У вісім років Островський втратився матюкай Батько женився в другий раз. Наданий сам собі, хлопчик захопився читанням. По закінченні гімназії А. Н. Островський кілька […]...
- Жадов – герой комедії А. Н. Островського “Прибуткове місце” Молода людина, недавній випускник університету, Ж. є до дядечка, високопоставленому чиновникові, палким докоряти чиновницьких моралі. Нетерпимість Ж., його різкість і іепочтітель-ність обурюють дядечка, тому він відмовляє Ж. у “ваканціі” і в спорідненої підтримки. Ж. палко закоханий у недалеку, але чисту серцем Поліньку. Без засобів, без стану, з одними надіями на майбутнє, Ж. все-таки сватається до […]...
- Які основні риси літературного бароко? Література бароко відмовилася від принципу наслідування життя, його відображення. Вона створила власний світ за певними законами, мета яких – вразити читача. Тому представники цього напряму виявляли інтерес до ускладненої художньої форми. Вони вважали, що реальний світ – це ілюзія, а його предмети – символи та алегорії, які необхідно пояснити. Ознакою бароко є його контрастність. Вона […]...
- Психологізм драми О. М. Островського ” Безприданниця” Кращою психологічною драмою О. М. Островського дійсно вважається “Безприданниця”. її нерідко порівнюють із “Грозою”, і в якійсь мірі це справедливо. “Гроза” – центр дорефор-меної драматургії Островського, “Безприданниця” теж вбирає в себе багато мотивів післяреформеної творчості драматурга. На зіставлення цих п’єс наводить і те, що в них розгортається драма неабиякої жіночої натури, яка приводить до трагічної […]...
- Основні риси українського національного характеру 9 клас Одну націю від іншої відрізняє зовнішність, мова, традиції, культура у широкому розумінні цього слова. Але, крім того, кожна нація, як і людина, має свій характер. Цей характер, з одного боку, формується під впливом різних зовнішніх чинників: територія, що належить нації, вплив сусідніх народів, історичні події тощо. Але, з другого боку, характер нації і […]...
- Твір на тему: Психологізм драми О. М. Островського ” Безприданниця” Кращою психологічною драмою О. М. Островського дійсно вважається “Безприданниця”. її нерідко порівнюють із “Грозою”, і в якійсь мірі це справедливо. “Гроза” – центр дорефор-меної драматургії Островського, “Безприданниця” теж вбирає в себе багато мотивів післяреформеної творчості драматурга. На зіставлення цих п’єс наводить і те, що в них розгортається драма неабиякої жіночої натури, яка приводить до трагічної […]...
- Короткий огляд п’єс Островського В 1857 р. вийшло “Дохідне місце” Островського, що викриває тодішній бюрократичний лад з його чиновниками-хабарниками, продажними кар’єристами, підлабузниками. П’єса ця була надрукована в журналі “Російська бесіда”. У комедії зіштовхуються дві сили: суспільна сила, що пробуджується нова, в особі Жадова й сила консервативних грубих традицій, представлена в особі самодура Вишневського і його прихильників – Юсова й […]...
- Визначте основні риси українських пісень Козацькі пісні, найдавніші за походженням, увібрали в себе історичні реалії своєї доби. Грунтуючись на реальних фактах і явищах (боротьба з турецько-татарськими нападниками, перемоги й поразки козацького війська, чужинська неволя тощо), ці пісні передусім витворюють ліричний образ козака – типового представника Запорозької Січі, його внутрішній духовний світ, думки й почуття. Центральна тема – козацький побут, основні […]...
- Назвіть найвидатніших представників українського бароко та визначте основні риси цього літературного стилю Бароко – літературний і загальномистецькии напрям, що зародився в Італії та Іспанії в середині XVI ст, поширився на інші європейські країни, де існував упродовж XVI-XVI11 ст. Поетика літературного бароко поєднує різнорідні, протилежні елементи й форми. Бароко гармонійно сполучає трагічне з комічним, піднесене з вульгарним, жахливе з кумедним. Примхливо синтезуються в ньому християнські та язичницькі елементи. […]...
- Основні риси ліричного героя М. Ю. Лєрмонтова Болісні переживання самітності, відчуття бесприютности, безплідності існування, мертва нудьга, пекучий і беззмінна, “як пломінь”, сум – от основні риси ліричного героя М. Ю. Лєрмонтова Багато сучасників поета були людьми нескінченно самотніми, замкнутими в собі, вони відчували навколо лише льодову порожнечу, ніщо не могло зігріти їхнє серце, та й самі вони не випромінювали щиросердечної теплоти. Лєрмонтов […]...
- Історія створення п’єси Н. А. Островського “Гроза” 1. Народності творчості Островського. 2. Судьбоносное подорож по Волзі. 3. Загальнонаціональний масштаб трагедії. 4. Значення “Грози” з погляду Добролюбова. “Мир Островського – не наш мир, і до відомого ступеня ми, люди іншої культури, відвідуємо його як чужоземці… Далеке й незрозуміле життя, що там відбувається… може бути цікавої для нас, як все небачене й нечуване; але […]...
- Визначте причини появи в українській літературі ХVІ-ХVІІ ст. полемічних творів та назвіть їх основні риси Витоки постання української полемічної літератури сягають 1050 року. Саме тоді відбувся розкол раніше єдиної християнської церкви на два табори – католицький і православний. Каменем спотикання стали розходження у тлумаченні деяких догм християнського вивчення. Одним з основних спірних питань було питання про те, від кого походить Святий Дух – від Бога-Отця і Бога-Сина чи тільки від […]...
- “Основні риси характеру Гамлета та засоби їх розкриття” Трагедію В. Шекспіра “Гамлет” всі одноголосно вважають загадковою. Всім здається, що вона відрізняється від інших трагедій самого Шекспіра та інших авторів перш за все тим, що в ній хід дії розгорнутий так, що неодмінно викликає деяке нерозуміння і подив. Тому дослідження та критичні роботи про цю п’єсу носять майже завжди характерні тлумачення, і всі вони […]...
- На чиїй стороні драматург? (по п’єсі Островського “Гроза”) П’єса А. Н. Островського “Гроза” була написана за матеріалами поїздки автора в 1856 році по Волзі. Драматург задумав написати цикл п’єс про провинциальном купецтво, що повинен був би називатися “Ночі на Волзі”. Але, до зжалению, весь задум так і не був здійснений В 1859 році була написана перша драма із цього циклу – “Гроза”, і […]...
- Психологізм драми А. Н. Островського “Безприданниця” Кращою психологічною драмою А. Н. Островського по праву вважається “Безприданниця”. Її нерідко зіставляють із “Грозою”, і у відомій мері це справедливо. “Гроза” – головне добуток дореформеної драматургії Островського, “Безприданниця” же вбирає в себе багато мотивів післяреформеної творчості драматурга. На зіставлення цих п’єс наводить і те, що в обох перед нами розгортається драма неабиякої жіночої натури, […]...
- Образ Катерини (по п’єсі А. Н. Островського “Гроза”) Задум “Грози” виник під час поїздки Островського по Волзі ( 1856-1857), але написана драма лише в 1859 році. “Гроза”, – писав Добролюбов, – без сумніву, саме вирішительное твір Островського”. Ця оценка не втратила своєї сили й дотепер. Серед усього написаного Островським “Гроза” є, безсумнівно, кращим произведенням, вершиною його творчості. Це настоящая перлина російської драматургії, що […]...
- Назвіть основні риси українських народних балад та визначте їхні провідні мотиви Народна Балада – це ліро-епічний твір із напруженим сюжетом, у якому розповідається про фантастичні або героїчні події. У баладному творі відбиваються глибокі драматичні переживання, спричинені цими подіями. Часто такий твір несе в собі ще й елементи метаморфоз: перетворення дівчини на голубку, тополю, калину. Деколи в піснях-баладах можуть проглядатися історичні мотиви, але пісня-балада значно ліричніша від […]...
- Зв’язок творчості Н. Островського із традиціями російської класичної літератури Творчі погляди радянського письменника, його переконання будуть відкривати усе більше точок дотику з поглядами видатних діячів мистецтва минулого, усе більше глибоким, сміливим буде діалог Н. Островського, як художника й мислителя нової епохи, з минулим. Тому судження автора роману “Як загартовувалася сталь” змушують нас вертатися, зокрема, і до спадщини Ф. Достоєвського. Чистота помислів, віра в моральні […]...
- Викриття чиновництва на сторінках п’єси А. Н. Островського”Дохідне місце” ВИКРИТТЯ ЧИНОВНИЦТВА НА СТОРІНКАХ П’ЄСИ А. Н. ОСТРОВСЬКОГО “ДОХІДНЕ МІСЦЕ” В 1856 році Островський написав комедію “Дохідне місце”. Діючі особи п’єси – чиновники різних рангів, від Цивільного генерала Вышневского, що досяг більших чинів і багатств, до безіменних молодих чиновників, прислужую-старому служаці Юсову, секретареві Вышневского. Комедія з’явилася в пресі в 1857 році, коли вже ста позначатися […]...
- Специфіка та основні риси бароко – БАРОКО ЯК ПЕРШИЙ ЗАГАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКИЙ НАПРЯМ ЛІТЕРАТУРА XVII СТОЛІТТЯ: МІЖ ВІДРОДЖЕННЯМ І ПРОСВІТНИЦТВОМ § 2. БАРОКО ЯК ПЕРШИЙ ЗАГАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКИЙ НАПРЯМ Специфіка та основні риси бароко Специфіка барокової культури полягає в тому, що вона стала своєрідним художнім синтезом різних начал: Середньовіччя (готики) і Відродження, античних і християнських традицій. Цю думку вперше висловив український літературознавець Д. Чижевський, який у своїй “Історії української літератури” […]...
- ДРАМАТУРГІЯ. ШКІЛЬНА ДРАМА “ВЛАДИМИР” Ф. ПРОКОПОВИЧА. ВЕРТЕП ЯК ВИД ЛЯЛЬКОВОГО ТЕАТРАЛЬНОГО ДІЙСТВА 1. Драматичний твір, у якому найбільше збережено структуру мораліте. А Ф. Прокопович “Володимир”. Б Г. Кониський “Воскресеніє мертвих”. В “Милість Божа” невідомого автора. Г М. Довгалевський “Комическое дєйствіє”. 2. Жанр драматургії давньої української літератури, у творі якого інсценізувалося народження, смерть і воскресіння Христа. А Історична драма. Б Міракль. В Містерія. Г Мораліте. 3. Для міракля […]...
- Моральна чистота переконань Н. Островського Мужність нещадного реаліста й одночасно тонке, трепетне сприйняття, відчуття навколишнього світу – ці риси Островськ-художника з’єдналися, мабуть, у самій неповторній з вимовлених їм коли-небудь, формул: “Я, якби почував неправоту справи, що я виконую, мені здається, И не міг би ніколи посміхатися” (“Слово до закордонних друзів”). В атмосфері цих літературних поглядів, эстетических переконань і створювався роман […]...
- Побут і вдачі міста Калинова в п’єсі А. Н. Островського “Гроза” Побут і вдачі міста Калинова в п’єсі А. Н. Островського “Гроза”. “Жорстокі вдачі, пан, у нашім місті, жорстокі! А. Н. Островський П’єса ” Гроза” А. Н. Островського створена в 1859 році. У своєму добутку автор яскраво показав безліч звичаїв і вдач, що існують у той час у Росії. На прикладі вигаданого міста Калинова, ми бачимо […]...
- Творчість Н. Островського Творчість Н. Островського прокладало шляхи розвитку літератури 30-х рр. поруч із романами М. Шолохова й Л. Леонова, А. Толстого й К. Федіна, А. Макаренко й Ф. Гладкова. Зберігаючи з ними спільність у самому підході до рішення проблем “батьківщина й революція”, “людина й революція”, єдність ідейної переконаності й комуністичних ідеалів, Н. Островський сказала своє слово про […]...
- Сенс назви п’єси О. М. Островського “Гроза” З появою А. М. Островського в російській літературі змінилося багато чого, а основні зміни відбулися у драматургії: письменник відкрив новий конфлікт на нашому грунті, нове середовище – купецтво, яка принесла своїх героїв і новий сенс п’єс, отже, принципово нові назви творів. Ці зміни добре помітні у п’єсі О. М. Островського “Гроза”. Чому автор саме так […]...
- Жіночі долі й характери в п’єсі А. Н. Островського “Гроза” 1. Особливості творчості Островського. 2. Образ Кабанихи в п’єсі “Гроза”. 3. Варвара, дочка Кабанихи. 4. Катерина, невістка Кабанихи. Кілька десятків п’єс написав А. Н. Островський за своє життя, і у всіх цих добутках, як у дзеркалі, відбилися ті або інші сторони життя, сучасної авторові. Але тільки чи про свій час писав Островський? Безсумнівно, колорит його […]...
- Художні рішення Н. Островського Трепетна поетичність і мужній драматизм взаємин Павла Корчагіна і його матері, як представляється сьогодні, відкривають найбільше співзвуч із есенинской поезією. Цю співзвучність не можна не виявити вже в тих останніх словах, які, прощаючись із життям, дарував сам Н. Островський Своєї матері: “Не сумуй, рідна. Даю тобі слово честі, що я нікого в житті так не […]...
- Драматургія (за п’єсами “Клоп” і “Баня”) Жанрове різноманіття творчості Володимира Володимировича Маяковського – безсумнівне свідчення його таланту. Він яскравий поет, створив драматичні твори “Клоп” і “Баня”, “Містерія Буф-“, мріяв написати роман. У своїх драматичних творах Маяковський розвивав ту лінію агітаційно-плакатного мистецтва, яка виникла в перші роки після революції і відбивала прагнення демократизувати театр. Маяковський вважав, що “театр не відображає дзеркало, а […]...
- Драматургія В. Винниченка та її роль у становленні українського модерного театру Реферат На тему: Драматургія В. Винниченка та її роль у становленні українського модерного театру. Винниченко займає вийняткове місце в історії української драматургії, українського модерного театру. Його твори значною мірою сприяли модернізації тогочасного українського театру, виведенню його на європейський рівень. Драми Володимира Винниченка відіграли важливу роль у культурному відродженні українського народу. Своєю формою і своїм змістом […]...
- Зіставляючи романи Н. Островського й Н. Чернишевського Якщо ж говорити про концепції особистості в цілому, що розвиває в романі “Як загартовувалася сталь”, те, напевно, найбільш близьке літературне споріднення можна виявити з романом Н. Г. Чернишевського “Що робити?”. Зіставляючи романи Н. Островського й Н. Чернишевського, критика співвідносила в короткому аналізі образ Павла Корчагіна насамперед з образом Рахметова (наприклад, у книзі Н. Венгрова “Микола […]...
- Мелузов – герой комедії О. М. Островського “Таланти і шанувальники” Мелузов – тип молодого різночинця, недавнього випускника університету, твердо вірить в те, що “жорстокі звичаї” пом’якшуються “освітою”, а поліпшення людини відбувається внаслідок засвоєння їм “правильних понять” про життя. Ідейно та соціально споріднені М.: Жадов і Микін (“Прибуткове місце”), погуляти (“Безодня”), Грунцов (“Трудовий хліб”), Платон Зиб-кін (“Правда – добре, а щастя краще”). З цього ряду М. […]...
- Образи самодурів у драмі А. Н. Островського “Гроза” Уж такого-те ругателя, як у нас Савел Прокофъич, пошукати ще!.. Гарна теж і Кабаниха. А. Островський. Гроза У своїй драмі “Гроза” А. Н. Островський яскраво й жваво зобразив “темне царство” російської провінції, що придушує кращі людські почуття й прагнення. Автор не тільки першим увів у літературу слово “самодур”, але й розробив у художній формі саме […]...