Мелузов – герой комедії О. М. Островського “Таланти і шанувальники”
Мелузов – тип молодого різночинця, недавнього випускника університету, твердо вірить в те, що “жорстокі звичаї” пом’якшуються “освітою”, а поліпшення людини відбувається внаслідок засвоєння їм “правильних понять” про життя. Ідейно та соціально споріднені М.: Жадов і Микін (“Прибуткове місце”), погуляти (“Безодня”), Грунцов (“Трудовий хліб”), Платон Зиб-кін (“Правда – добре, а щастя краще”). З цього ряду М. виділяється тим, що він – “просвітитель за покликанням”, який зробив учительство не просто
Метод “поліпшення” Негиной простий до наївності: “Ти мені кажеш, що ти відчувала, говорила і робила, а я тобі кажу, як треба відчувати, говорити і діяти. Так ти поступово й покращується… “
М. вчить Гину” правильним “(” як треба “!) поглядам на життя, пропонуючи як “приклад для наслідування” ідеал “чесного
У своєму листі він вперше в житті заговорює не про “правильних поняттях”, а про те, що “душа сповнена через край, серце хоче перелитися…”. Але – пізно. Він втрачає млості-ну.
Пережите страждання не озлобило М., а, навпаки, пробудило в ньому нову людяність, змусило наново усвідомити себе і ше життєве покликання.
Related posts:
- Любим Торцов герой комедії А. Н. Островського “Бідність не порок” Духовний вигляд Л. Т. став центром критико-публіцистичної полеміки навколо п’єси. Слов’янофіли розцінили його поява як “нове слово” в мистецтві, пов’язане з розкриттям національного ідеалу. Вигук героя “Ширше дорогу – Любимо Торців йде!” стало для них символом перемоги національних почав у мистецтві. “Демократична” критика поставилася скептично і до надмірної захопленості слов’янофілів, і до морального пафосу образу […]...
- Жадов – герой комедії А. Н. Островського “Прибуткове місце” Молода людина, недавній випускник університету, Ж. є до дядечка, високопоставленому чиновникові, палким докоряти чиновницьких моралі. Нетерпимість Ж., його різкість і іепочтітель-ність обурюють дядечка, тому він відмовляє Ж. у “ваканціі” і в спорідненої підтримки. Ж. палко закоханий у недалеку, але чисту серцем Поліньку. Без засобів, без стану, з одними надіями на майбутнє, Ж. все-таки сватається до […]...
- Глумов – герой комедії А. Н. Островського “На всякого мудреця досить простоти” Глумов – єдиний персонаж у драматургії Островського, свідомо обрав своїм життєвим кредо філософію цинізму. Г. – значуща прізвище, в якій укладені зерно образу і його характеристика. Глумитися – означає скоморошничати, знущатися, “глум творити”. “Матінка, я розумний, злий і заздрісний”, – каже Г., приступаючи до здійснення своїх планів. Ці “вихідні” людські дані виявляються “необхідні і достатні” […]...
- Центральний персонаж комедії А. Н. Островського “Ліс” Провінційний актор, комік Щасливців “парний” персонаж до трагіка Несчастливцеву, як Санчо Панса – до Дон Кихоту. Життєвий практицизм, здоровий глузд, тверезе-іронічне й проникливе сприйняття дійсності роблять його “земним” персонажем, контрастним стосовно “піднесеного” Несчастливцеву. Природжений актор, Щасливців упевнено й артистично театралізує своє життєве поводження в рамках свого комічного амплуа. Майстер фарсових ситуацій, він має гарне чуття […]...
- Стрепсіад – герой комедії Арістофана “Хмари” Стрепсіад – герой комедії Арістофана “Хмари” (423 до н. е.), багатий землевласник, що оселився в місті після шлюбу з афінської аристократкою. Він і в старості залишився грубим, жадібним і хитрим селянином, не позбавленим, однак, здорового глузду. Комедія починається скаргами старого на свого сина Фідаппіда, протринькав великий статок багато заборгував з-за своєї пристрасті до коней. Селянська […]...
- Героїня комедії А. Н. Островського “Остання жертва” Образ Тугина являє собою характерне для “пізнього Островського” художнє дослідження люблячої душі “лагідної” жінки (порівн.: Людмила в “Пізній любові”, Наташа в “Трудовому хлібі”, Віра Пилипівна в “Серце не камінь”, Евлалия в “Невільницях”, Ксенія в “Не від миру цього”). Тугина – “молода вдова”, закохана в чарівного шалапута, красеня Дульчина, бездумно й легковесно промотує її стан Відкрита […]...
- Амфітріoн герой комедії Плавта “Амфітріон” Міф про те, як Зевс (Юпітер), закохавшись у дружину фіванського полководця Амфітріона Алкмену, з’явився до неї в образі чоловіка, провів з нею ніч і став батьком одного з народжених нею близнюків, Геракла, не раз ставав у греків сюжетом драматичних творів. До цього міфу зверталися Есхіл, Софокл, Єв-Рипідами та інші, але ці твори були втрачені. Вважається, […]...
- Журден – герой комедії Мольєра “Міщанин у дворянстві” Пан Ж. – один з найсмішніших персонажів великого комедіографа. Потішаються над ним в рівній мірі і дійові особи п’єси, і читачі, і глядачі. Справді, що може бути безглуздіше для оточуючих, ніж літній торговець, несподівано збожеволів на світському обходженні й несамовито прагне бути схожим на аристократа. Жага “зміни долі” до того сильна в Ж., що, долаючи […]...
- Герой і антигерой комедії А. С. Грибоєдова “Горе від розуму” Комедія А. С. Грибоєдова “Горе від розуму” – видатний добуток росіянці літіратури XIX століття. На жаль, нам не звестно, коли точно почалася робота над комедією. Дослідники називають і 1816, і 1813, і 1821 роки. Документально відомо лише час, коли робота над добутком була закінчена: це 1824 рік Але точне датування п’єси важливе тільки вченим, а […]...
- Чацький – герой комедії А. С. Грибоєдова “Лихо з розуму” Чацький – герой комедії А. С. Грибоєдова “Лихо з розуму” (1824; в першій редакції написання прізвища – чадський). Ймовірні прототипи образу – П. Я. Чаадаєв (1796-1856) і В. К. Кюхельбекер (1797-1846). Характер дій героя, його висловлювання та взаємини з іншими особами комедії дають великий матеріал для розкриття теми, заявленої в назві. Олександр Андрійович Ч. – […]...
- Альдемар – герой комедії Лопе де Вега “Учитель танців” В образі А. драматург зробив спробу розв’язати конфлікт любові і честі. Зубожілий аристократ бере собі інше ім’я і наймається вчителем танців в багатий будинок, оскільки не бачить іншого способу побачитися з прекрасною Фл орел ий. Двоюрідний брат А., Рікар-до, приходить в жах від цього задуму і марно намагається довести, що подібне ремесло принижує старовинний рід. […]...
- Таланти не вмирають, або Як написати твір за романом Ліни Костенко “Маруся Чурай” На світі існує багато талантів: влучно збрехати або красиво сказати, непомітно вкрасти або поділитися останнім. І тільки від нас з вами залежить, який “талант” ми оберемо. Проте є й інші, високі та надзвичайні таланти. Наприклад, талант складати вірші. Таким талантом досконало володіє Ліна Костенко. Що ж нам відомо з її біографії? Народилася вона у березні […]...
- Хлестаков – головний герой комедії “Ревізор” Відомо, що Микола Васильович Гоголь, як би важливі не представлялася йому боротьба йз усякого роду хабарниками, казнокрадами й іншими пройдисвітами, головною особою сваєї п’єси вважав саме пройдисвіта й шахрая Хлестакова. Можна тільки ворожити, що це означає: геніальний хід великого художника, бажання подразнити суспільства або який-небудь тонкий натяк. Іван Олександрович Хлестаков, дрібний чиновник з Петербурга, сам […]...
- Герой комедії Н. В. Гоголя “Одруження” Образ Подколесина продовжує ланцюг “незвичайних” героїв письменника. Розвиваючи “ідею нісенітниці, укладену в самому акті шлюбу, з’єднання навічно двох людей” (И. П. Золотусский), письменник показує на перший погляд звичайної нерішучої людини, досить великого чиновника, що вирішив знайти щастя в узах Гименея. Парадоксальність образа в тім, що Гоголь намалював не звичайного закоренілого холостяка із традиційного водевілю. Подколесин […]...
- Герой “феєричної комедії” В. В. Маяковського “Клоп” Образ Присипкина являє собою модифікацію розповсюдженого комедійного типу. Серед його театральних попередників можна назвати, наприклад, Журдена. Якщо герой Мольера виявляв собою міщанина у дворянстві, то Присипкин демонструє пролетаря в міщанстві. Обоє персонажа, виражаючись идеологемами 20-х років, переродженці, що змінили своєму стану, але не здатні розстатися з його поняттями й життєвими поданнями. Подібно Журдену, Присипкин постійно […]...
- Журден – головний герой класицистичної комедії “Міщанин-шляхтич” Історія створення комедії така. У 1670 році Мольєр отримав від короля завдання показати в комедії турецькі танці, які в той час у Франції набули величезної популярності. Це було поштовхом до створення комедії-балету “Міщанин-шляхтич”. Король і не здогадувався, що східна буфонада стане лише зовнішнім орнаментом, який аніскільки не зменшить основного змісту сатиричної п’єси. Всі вчинки головного […]...
- Герой комедії Мольера “Плутня Скалена” Скален один із существеннейших персонажів мольеровского театру, по структурній і концептуальній складності порівнянний з Дон Жуаном і Альцестом. Гадана елементарність образа приховує його багатомірність і парадоксальну серйозність, непомічені вченими-сучасниками Мольера. Характерна репліка Буало: “И крізь мішок, куди Скален заліз ганебно, Того, ким “Мізантроп” був створений, мені не видно”. С.- один з багатьох слуг, що діють […]...
- Герой комедії Мольера “Тартюф, або Ошуканець” Тартюф без перебільшення саме знамените створення Мольера. Саме завдяки цьому образу комедіограф придбав славу великого творця літературних типів, риси яких представлені на вищому щаблі їхнього розвитку, у граничному вираженні, що окреслює одночасно вищу крапку й границі людського явища. На відміну від Дон Жуана й Мізантропа (Алъцеста), що як би розчинилися у вигляді образів численних бунтарів-спокусників […]...
- Герой комедії Мольера “Міщанин у дворянстві” Пан Журден один із самих забавних персонажів великого комедіографа. Потішаються над ним рівною мірою й діючі особи п’єси, і читачі, і глядачі. Справді, що може бути безглуздіше для навколишніх, чим літній торговець, зненацька помешавшийся на світському обходженні й несамовито прагнучий походити на аристократа. Спрага “зміни участи” до того сильна в Ж., що, перемагаючи природну немузикальність […]...
- Петруччо – герой комедії У. Шекспіра “Приборкання норовливої” Заповзятливий веронец П. – гідний син свого авантюрного часу. Судячи з окремих реплік, він багато побачив в житті і звик у всьому покладатися на себе. Він не пасує перед труднощами і тільки сміється, коли його лякають нестерпним характером нареченої Катаріни. Йому приспіла пора одружитися, і його майбутня дружина повинна бути молода, красива, багата – всім […]...
- Тартюф – герой комедії Мольєра “Тартюф, або Обманщик” Тартюф – герой комедії Мольєра “Тартюф, або Обманщик” (перша ред. Під назв. “Тартюф, або Лицемір” – 1664, друга ред. під назв. “Обманщик” – 1667, третя ред. під цим назв. – 1669). Образ сходить до фольклорно-міфологічного типу трикстера. Очевидна також зв’язок постаті Т. з фарсовим масками лицемірів-Святошинський, з відповідними персонажами творів Бокаччо, Аретіно, Фламініо Скала, а […]...
- ЧОМУ ХЛЕСТАКОВ – ГОЛОВНИЙ ГЕРОЙ КОМЕДІЇ Н. В. ГОГОЛЯ “РЕВІЗОР”? Відомо, що Микола Васильович Гоголь, як би важливої не представлялася йому боротьба із усякого роду хабарниками, казнокрадами й іншими пройдисвітами, що послабляють держава, все-таки головним особою своєї п’єси вважав саме пройдисвіта й шахрая Хлестакова. Що це? Геніальний хід великого художника? Бажання подразнити суспільство? Може бути, який-небудь тонкий натяк? Іван Олександрович Хлестаков, дрібний чиновник з Петербурга, […]...
- Треплев герой комедії А. П. Чехова “Чайку” В образі Треплева Чехов розкриває світовідчування людини “рубежного” часу, що веде ідеєю якого стає ідея “духовного избранничества”. Ця ідея хвилює уяву Треплева визначає його характер відчувань, “фарбування переживань” (А. Білий). Слова Треплева про “жерців святого мистецтва”, “деяких вибраних” можна порахувати “застереженням по Фрейдові”, що видає пекуче бажання Т. стати одним з них: “У мене в […]...
- Герой комедії Шекспіра “Венеціанський купець” По сюжеті п’єси Ш.- єврей-лихвар, що позичає гроші купцеві Антонио під стан фунта м’яса з його власних грудей і вперто домагається по суду виконання ув’язненого між ними договору. На думку деяких дослідників, прототипом Ш. міг послужити венеціанський купець-єврей Алонсо Нуньес де Херейра, захоплений у полон герцогом Эссексом під час походу на Кадис в 1596 р. […]...
- Жертви “темного царства” (По драмі А. Н. Островського “Гроза”) 1. Сюжетна лінія драми “Гроза”. 2. Представники “темного царства” – Кабаниха й Дикої. 3. Протест проти підвалин святенницької моралі Уявите, що це саме анархічне суспільство розділилося на дві частини: одна залишила за собою право пустувати й не знати ніякого закону, а інша примушена визнавати законом усяку претензію першої й безмовно зносити всі її капризи й […]...
- Доля Катерини (по п’єсі А. Н. Островського “Гроза”) Мені здається, що навіть люди, совсем далекі від літератури, знають твори Олександра Миколівича Островського. Так часто по тілібаченню показують спектаклі й фільми по п’єсах великого російського драматурга. Мені теж запам’яталося трохи його п’єс. Особливо расрозповідь про безприданницю, гордої Ларирє, головна провина якої міститься в тім, що в неї не було приданого, і яку грали між […]...
- Художній театр H. А. Островського 1. Значення Островського-Реформатора. 2. Особливості драматургії. 3. Мир купців і поміщиків 4. Жіночі образи: Катерина й Лариса. Історія становлення російської драматургії, також як і історія російського театру цікава й захоплююча. Підкоряючись особливим законам розвитку, випробовуючи на собі вплив певних історичних особистостей, напрямків, історичних подій, театр розвивався, змінювався, міняючи через себе світогляду глядачів і читачів. Більшу […]...
- Трагічна доля Катерини в п’єсі А. И. Островського “Гроза” 1. Жорстокі вдачі міста Калинова. 2. Кабаниха й Дикої. 3. Життя й смерть Катерини. П’єси А. Н. Островського дозволяють нам, сучасним читачам, зануритися в життя російського купецтва. Письменник настільки вірогідно показує будь-які, навіть незначні деталі купецького побуту, що в нас немає приводу сумніватися в його правдивості. Після прочитання драми “Гроза” я стала замислюватися про глибину […]...
- Душевна драма Катерини. Учнівський твір за п’єсою О. М. Островського “Гроза” Відкіля ж беруться в Катерини життєві витоки цієї цілісності? Для того, щоб це зрозуміти, треба звернутися до культурного грунту, який пестував її. Без нього характер Катерини в’яне, як скошена трава. У світовідчутті Катерини гармонійно поєднується слов’янська язична давнина із християнською культурою, яка одухотворює і морально прояснює старі язичницькі вірування. Релігійність Катерини немислима без сходу і […]...
- Образи-Символи в п’єсі А. Н. Островського “Гроза” 1. Образ грози. Час у п’єсі. 2. Сни Катерини й символічні образи кінця світла 3. Герої-Символи: Дикої й Кабаниха. Уже сама назва п’єси А. Н. Островського “Гроза” символічно. Гроза – це не тільки атмосферне явище, це алегоричне позначення взаємин між старшими й молодшими, що мають влада й зависимими. “…Тижня дві ніякі грози треба мною не […]...
- Особливості драматургії А. Н. Островського 1. Коротка біографічна довідка. 2. Найбільш відомі п’єси Островського; характери й конфлікти. 3. Значення творчості Островського. Майбутній драматург А. Н. Островський народився в 1823 році. Його батько служив у міському суді. У вісім років Островський втратився матюкай Батько женився в другий раз. Наданий сам собі, хлопчик захопився читанням. По закінченні гімназії А. Н. Островський кілька […]...
- Образ Катерини (по п’єсі А. Н. Островського “Гроза”) Задум “Грози” виник під час поїздки Островського по Волзі ( 1856-1857), але написана драма лише в 1859 році. “Гроза”, – писав Добролюбов, – без сумніву, саме вирішительное твір Островського”. Ця оценка не втратила своєї сили й дотепер. Серед усього написаного Островським “Гроза” є, безсумнівно, кращим произведенням, вершиною його творчості. Це настоящая перлина російської драматургії, що […]...
- Драматургія А. Н. Островського. Основні риси 1. Місце творчості Островського в російської драматургії. 2. “Народна драма” у театрі Островського. 3. Нові герої. Він відкрив миру людини нової формації: купця-старообрядника й купця-капіталіста, купця в сіряку й купця в “трійці”, що їздить за кордон і займається свій бізнес Островський розгорнув навстіж двері в мир, досі замкнений за високими заборами від чужих цікавих очей. […]...
- Художні рішення Н. Островського Трепетна поетичність і мужній драматизм взаємин Павла Корчагіна і його матері, як представляється сьогодні, відкривають найбільше співзвуч із есенинской поезією. Цю співзвучність не можна не виявити вже в тих останніх словах, які, прощаючись із життям, дарував сам Н. Островський Своєї матері: “Не сумуй, рідна. Даю тобі слово честі, що я нікого в житті так не […]...
- Жіночі долі й характери в п’єсі А. Н. Островського “Гроза” 1. Особливості творчості Островського. 2. Образ Кабанихи в п’єсі “Гроза”. 3. Варвара, дочка Кабанихи. 4. Катерина, невістка Кабанихи. Кілька десятків п’єс написав А. Н. Островський за своє життя, і у всіх цих добутках, як у дзеркалі, відбилися ті або інші сторони життя, сучасної авторові. Але тільки чи про свій час писав Островський? Безсумнівно, колорит його […]...
- Образ молодого покоління в драмі А. Н. Островського “Гроза” 1. Тихін Кабанів і Борис, племінник Дикого. 2. Іван Кудряш. 3. Катерина й Варвара У драмі А. Н. Островського “Гроза” дія розвертається на тлі напружених взаємин між представниками старшого й молодшого поколінь. Тиранічний гніт Кабанихи й Дикого на близькі не слабшає побачивши зовнішніх проявів покірності Як же поводяться представники молодого покоління, оказавшиеся в подібних умовах? […]...
- Моральна чистота переконань Н. Островського Мужність нещадного реаліста й одночасно тонке, трепетне сприйняття, відчуття навколишнього світу – ці риси Островськ-художника з’єдналися, мабуть, у самій неповторній з вимовлених їм коли-небудь, формул: “Я, якби почував неправоту справи, що я виконую, мені здається, И не міг би ніколи посміхатися” (“Слово до закордонних друзів”). В атмосфері цих літературних поглядів, эстетических переконань і створювався роман […]...
- На чиїй стороні драматург? (по п’єсі Островського “Гроза”) П’єса А. Н. Островського “Гроза” була написана за матеріалами поїздки автора в 1856 році по Волзі. Драматург задумав написати цикл п’єс про провинциальном купецтво, що повинен був би називатися “Ночі на Волзі”. Але, до зжалению, весь задум так і не був здійснений В 1859 році була написана перша драма із цього циклу – “Гроза”, і […]...
- Зіставляючи романи Н. Островського й Н. Чернишевського Якщо ж говорити про концепції особистості в цілому, що розвиває в романі “Як загартовувалася сталь”, те, напевно, найбільш близьке літературне споріднення можна виявити з романом Н. Г. Чернишевського “Що робити?”. Зіставляючи романи Н. Островського й Н. Чернишевського, критика співвідносила в короткому аналізі образ Павла Корчагіна насамперед з образом Рахметова (наприклад, у книзі Н. Венгрова “Микола […]...
- Правила “трьох єдностей” у комедії – КОМЕДІЯ МОЛЬЄРА “МІЩАНИН-ШЛЯХТИЧ”. ВТІЛЕННЯ У ТВОРІ РИС КЛАСИЦИСТИЧНОЇ КОМЕДІЇ ЛІТЕРАТУРА XVII СТОЛІТТЯ: МІЖ ВІДРОДЖЕННЯМ І ПРОСВІТНИЦТВОМ § 7. КОМЕДІЯ МОЛЬЄРА “МІЩАНИН-ШЛЯХТИЧ”. ВТІЛЕННЯ У ТВОРІ РИС КЛАСИЦИСТИЧНОЇ КОМЕДІЇ Правила “трьох єдностей” у комедії У теоретичних працях класицистів щодо драматичних творів обстоювалися правила “трьох єдностей”: дії, місця, часу. Вважалося, що дотримання цих правил допомагає зробити твір більш правдоподібним, або, як сказали б ми сьогодні – реалістичним. […]...