Джон Рональд Руел Толкієн Володар Перснів – Повернення Короля
Джон Роналд Руел Толкін Володар Перснів – Повернення Короля Частина п’ята Розділ 1 МІНАС-ТІРІТ Пін виглянув з-під Гандальфового плаща, не розуміючи, чи прокинувся він, чи сон все ще морочить його.
Вітер гудів у вухах, земля зникала в темряві; нічого не було видно, тільки зірки та піднебесні гори на півдні, на самому небокраї – і зірки, і гори теж зникали в далечині. Ще не зовсім прокинувшись, Пін спробував збагнути, котра година, і пригадати подробиці подорожі, але пам’ять ще спала. Шалена безупинна скачка, матовий відблиск золотих
Щойно вони встигли сховатися там, як небо перекреслила крилата тінь, і люди затерпли, і обличчя їхні зблідли… Але Гандальф заспокоїв гобіта, втішив, і той притулився у якомусь кутку, чуючи крізь неспокійну дрімоту кроки, голоси, розпорядження Гандальфа. Надвечір вирушили далі. Це була, вже друга… ні, третя ніч після пригоди з паланті-ром. Пережиті страхи відразу розвіяли сон: Піна затрусило, вітер заскиглив грізно та зловісно.
По небу розлилось світло, немов заграва від пожежі. Пін пощулився: якій недолі назустріч везе його Білий Вершник? Гей, та це ж лише
Пін потягнувся, щоб розім’яти спину, і запитав: – Де це ми, Гандальфе? – В Гондорі, – відповів той. – Колись ця область звалась Аноріен. – Леле! – скрикнув Пін і схопився за плащ мага. – Що це?
Вогонь, їй-бо, вогонь! Чи тут живуть дракони? Дивись, онде ще один! Замість відповіді Гандальф голосно наказав своєму коню: [5] – Вперед, Тінеборе!
Не слід гаяти часу! Поглянь: вогні кличуть на допомогу. Війна спалахнула! Вогонь на Амон-Діні, на Ейленасі, і далі на захід – Нардол, Ерелат, Мін-Рімон, Каланход і Хальфіріен на кордоні Рохану!
Однак Тінебор сповільнив ходу, потім пішов ступою, закинув голову і заіржав. З темряви йому відповіли якісь коні; прогриміли копита, троє верхівців промайнули повз них, немов привиди, і зникли на заході. Тоді Тінебор напружився і помчав стрімко учвал, і ніч, мов розбійник, засвистала їм услід.
Пін знову поринув у дрімоту, і розповідь Гандальфа про звичаї Гондору погано доходила до нього. – З давніх-давен на найвищих вершинах, по кордонах просторої держави тримали заготовлений хмиз на багаття і чергували гінці зі свіжими кіньми” щоб будь-якої хвилини за наказом володаря розпалити вогнище і мчати на північ до Рохану та на південь до Белфалату. Давно вже не випадало горіти цим багаттям. А ще раніше вони і зовсім не були потрібні, бо королі Заходу мали палантіри… – Пін здригнувся, але чарівник додав: – Спи, нічого не бійся. Ти не до Мордору їдеш, а до Мінас-Тіріту.
Там будеш у безпеці, наскільки це зараз можливо. Якщо Гондор загине або Перстень дістанеться Ворогові, тоді вже й у Гобіта-нії не сховаєшся… V Вже ти знаєш, як розрадити, – буркнув Пін і знову задрімав. Засинаючи, він побачив білі вершини, як острови серед моря хмар, і подумав: чи живий ще Фродо та де він зараз? А Фродо у цей же час дивився на той же місяць, чекаючи на світанок.
Розбуркав Піна гомін багатьох голосів. Уже розвиднялося, але холодний сірий морок заступав світло. Минула ще доба – день у сховищі та ніч у дорозі. Тінебор розпалився, шкіра його парувала, але голова була гордо піднесена, як і раніше. їх обступали кремезні люди в цупких плащах, за ними можна було помітити напівзруйнований мур; заклопотано снували, хоч було ще дуже рано, робітники з молотками та кельмами, десь грюкали кувалди, рипіли підйомні корби. Де-не-де горіли смолоскипи та ліхтарі.
Люди розмовляли з Гандальфом – йшлося про Піна. – Тебе ми знаємо, Мітрандіре, – казав один з воїнів. – До того ж ти назвав один з паролів Семи Кіл. Але твого [6] супутника ми бачимо вперше. Хто він? Карлик з півночі?
Ми в цю скрутну годину не можемо приймати чужинців, хіба що досвідчених вояків, на чию відвагу та вірність можна покластиея”. – Я можу поручитися за нього перед Денетором, – сказав Гандальф. – А щодо мужності, то її зростом не вимірюють. Мій супутник зазнав більше битв та випробувань, ніж ти, Інгольде, хоч ти й удвічі вищий за нього.
Ми прибули до вас прямо з лігвиська Сарумана, щоб сповістити про перемогу над зрадником; мій супутник дуже втомлений, інакше я розбудив би його і познайомив вас. Звати його Перегрїном, це справжній чоловік великої сміливості. – Чоловік? – із сумнівом перепитав Інгольд, решта почала сміятися.
– Ніякий я не “чоловік”, – вигукнув Пін, забувши про сон. – Нічого подібного! Я не чоловік і не воїн, я – гобіт, хоча мені й доводилось битися, коли не було іншого ви-ходуі – Не всякий із славетних воїнів міг би відрекомендуватися краще!1 – схвально відгукнувся Інгольд. – А що таке “гобіт”? – Напіврослик, – відповів Гандальф. (Гондорці збентежено перезирнулися.) – Ні, не той.
Це його друг та родич. – А також його товариш у поході, – додав Пін. – З нами був ще Боромир він врятував мене у снігових заметах, а потім загинув, захищаючи нас від орків. – Помовч! – перервав його Гандальф. – Цю сумну новину щонайперше належить повідомити батькові.
– Ми вже тут самі здогадуємося, – відповів Інгольд. – Були знаки… Ну, якщо це так, рушайте не зволікаючи. Намісник Мінас-Тіріту, звичайно, захоче побачити того хто несе останнє вітання від сина,, хай буде він людиною чи… – Гобітом, – підказав Пін. – Навряд чи я зможу багато зробити для вашого володаря, але все, що мені пщ силу, зроблю на пам’ять про Боромира”. – Щаети вамї – сказав Інгольд.
Воїни розступилися, Тінебор пройшов крізь вузьку браму. – Підтримай Денетора доброю порадою в чає, тяжкий для нього і для всіх нас, Мітрандіре! – попросив Інгольд [7] навздогін. – На жаль, ти знову прийшов вісником горя та лиха… – Я приходжу, коли потрібен. А якщо хочеш поради, то послухай: ви пізно взялися лагодити Пеленорські мури. Проти сили, яка насувається, кращий захист – хоробрість та надія.
Я везу не лише погані новини. Відкладіть молоти, час гострити мечі! – Ми закінчимо до вечора, залишилася остання ділянка, найбезпечніша, на шляху до союзного Рохану. Чи не знаєш, що там відбувається?
Чи прийдуть роханці на допомогу? – Повинні прийти, але вони вже витримали не одну битву вдома, у вашому тилу. Отже, зараз цей шлях, як і всі інші, вже не веде до мирного краю. Будьте уважні! Якби не Гандальф, старий віщун, ви нині чекали б з Аноріену не роханську кінноту, а ворожу рать.
Все ще може статися. Прощавайте і пам’ятайте: пильність – головне! Раммас-Ехор, Захисний Мур, був побудований чималими зусиллями, коли на Ітіліен лягла ворожа тінь. Мур тягнувся більше ніж на десять ліг, оточуючи рівнину Пе-леннору.
Родючі, виплекані землі пологими терасами спускалися до заплави Андуїну. На північному заході відстань між стіною та Головною брамою столиці дорівнювала чотирьом лігам; тут вона була особливо високою та надійною і пролягала по стрімких урвищах понад вузькою при-річною долиною. Шлях від бродів та мостів Осгіліату, що був прокладений на високому насипі, брукованому камінням, перетинав стіну попід брамою з барбаканом.
На пів-деному заході мур підходив найближче до міста лише на одну лігу. Там Андуїн, огинаючи плавною дугою кручі Емін-Арнену, в південному Ітіліені, круто повертав на захід, а стіна нависала прямо над берегом, де знаходились причали гавані Харлонд, куди приставали для розвантаження кораблі з пониззя, з південних провінцій. Затишні хутори були оточені полями, садами, за господами розташувались стодоли, клуні, кошари для овець та корівники; багато чистих малих річок збігало по долині до Андуїну.
Одначе тут мешкала лише невеличка частина землеробів та пастухів Гондору. Окрім населення семи округів столиці, гон-дорці мешкали також у підгірних долинах Лоссарнаху та далі на південь у краї п’яти швидких річок Лебенніну. Між горами та Морем мешкали колись нащадки забутого народу, [8] що жив там ще за часів Чорної Навали, до появи королів; тепер це плем’я злилося з гондорцями, успадкувавши від своїх пращурів тільки смагляву шкіру та маленький зріст. Найвіддаленішим підлеглим краєм, Белфалатом, володів Імраель, нащадок славнозвісного роду; в його країні не були рідкістю люди з очима сіро-зеленими, кольору Моря.
Гандальф їхав мовчки; Пін крутився, роздивляючись навкруги. Туман ходив густими клубами, але небо яснішало, і ліворуч було добре видно розрив у пасмі гір – широку долину, утворену великою рікою, зерно розбрату та поле багатьох битв, Там, де кінчались Білі Гори, Еред-Німрас, Пін побачив, як йому й обіцяв чарівник, темну піраміду гори Міндоллуїн. Фіолетові тіні лежали у глибоких зморшках, а на бескиді, висунутому вперед, як ніс могутнього корабля, біліли у вранішньому світлі стіни Мінас-Тіріту.
Сім кіл білих мурів охороняли це місто, таке старе та величне, Що здавалося, ніби не людські руки збудували його, а витесали невідомі велети із самих кісток землі.
Related posts:
- Джон Рональд Руел Толкієн Володар Перснів – Хранителі Персня Джон Роналд Руел Толкін Володар Перснів – Хранителі Персня Пролог Три – королям ельфійським під небом світлим. Сім же – владикам гномів у печерах світу. Дев’ять – людям землі, що їм смертна доля. І Один – Володарю Тьми на чорнім престолі, В Мордорі, де лиховісна тінь. Перстень єдиний – усіх поєднати І темною волею міцно […]...
- Джон Рональд Руел Толкієн Листок, виконаний Бавунцьом Жив собі колись чоловічок на ім’я Бавунцьо, на якого чекала довга подорож. Він не хотів проте нікуди вирушати, направду вся ідея подорожі була йому неприємна; але він не міг уникнути її. Він знав що рано чи пізно йому доведеться вирушити, але він не спішився зі своїми рихтуваннями. Бавунцьо був маляром. Не дуже успішним, частково тому, […]...
- Джон Рональд Руел Толкієн Повість про Арагорна й Арвен Джон Роналд Руел Толкін Повість про Арагорна й Арвен Повість про Арагорна й Арвен Арадор був дідом Короля. Син Арадора, Араторн, прагнув руки Гільраени Прекрасної, доньки Діраела, який також був нащадком Аранарта. Діраел не давав згоди на цей шлюб, бо ж Гілраена була надто молодою і ще не доросла до того віку, коли Дунаданці віддавали […]...
- Джон Рональд Руел Толкієн Коваль із Великого Вутона Було якось певне село, не дуже давно для того хто має довгу пам’ять, і не дуже далеко для того хто має довгі ноги. Вутон Великий звалося воно бо було більшим від Вутона Малого, яке знаходилося кілька миль углиб лісу; але не було воно дуже великим, хоча на той час процвітало, і добряча кількість людей мешкала […]...
- ТОЛКІЄН (Толкін), Джон Роналд Руел (1892 – 1973) ТОЛКІЄН (Толкін), Джон Роналд Руел (Tolkien, John Ronald Reuel – 3.01.1892, Блумфонтейн – 2.09.1973, Борнмут) – англійський письменник. Толкієн народився в столиці південноафриканської Оранжевої республіки в родині керуючого банком.. У 1895 р. мати забрала Толкієна і його молодшого брата в Англію. Після смерті батька (1896) сім’я оселилася у передмісті Бірмінгема. Першим педагогом […]...
- Повість про Арагорна й Арвен – Джон Роналд Руел Толкєін Джон Роналд Руел Толкін Повість про Арагорна й Арвен Арадор був дідом Короля. Син Арадора, Араторн, прагнув руки Гільраени Прекрасної, доньки Діраела, який також був нащадком Аранарта. Діраел не давав згоди на цей шлюб, бо ж Гілраена була надто молодою і ще не доросла до того віку, коли Дунаданці віддавали доньок заміж. – І нехай […]...
- Юність короля Генріха ІV і Зрілість короля Генріха ІV характеристика образа Генріха ІV Генріх ІV – центральний герой дилогії. Історичний Генріх – син Антуана Бурбона, з 1562 р. король Наваррский – очолював під час релігійних воєн партію гугенотів. Герой Генріха Манна, що залишив по собі пам’ять як справедливий, добрий король, важливий для автора і як активний борець і діяч, гуманіст на коні й з мечем у руці. У […]...
- Андрій Платонов Повернення Прослуживши всю війну, гвардії капітан Олексій Олексійович Іванов убуває з армії за демобілізації. На станції, довго чекаючи поїзда, він знайомиться з дівчиною Машею, дочкою пространщіка, яка служила в їдальні їх частини. Дві доби вони їдуть разом, і ще на дві доби Іванов затримується в місті, де Маша народилася 20 років тому. На прощання Іванов цілує […]...
- Перше повернення Т. Г. Шевченка на Україну РЕФЕРАТ На тему: “Перше повернення Т. Г. Шевченка на Україну” Великою була моральна стійкість і сила революційного духу поета. Коли у 1857 році Шевченка, немолоду вже, змучену засланням людину, було звільнено, він написав у своєму щоденнику: “Мне кажется, что я точно тот же, что были десять лет назад. Ни одна черта в моем внутреннем образе […]...
- Володар наших дум (за творчістю Дж. Г. Байрона) Визначаючи роль поета у світовій літературі, В. Г. Бєлінський писав: Кожен великий поет тому велика, що коріння його страждання і блаженства глибоко вросли в грунт громадськості та історії, що він, отже, є орган та представник суспільства, часу, людства. Все це в найбільшій мірі відноситься до англійського поета Джорджа Гордона Байрона, якого великий критик називав Прометеєм […]...
- Роман-трилогія “Володар Кілець” Твір про письменника, Чий життєвий праця – грандіозна за розмахом і багатозначності філософська казкова епопея, роман-Трилогія “Володар Кілець” (1954-1956)-справедливо вважається значним досягненням англійської літератури XX століття. Цей письменник – Джон Роналд Рейел Толкін (1892-1973), вчений-філолог, знавець західноєвропейського фольклору та середньовічної літератури. Спочатку він склав для дітей чудову повість-Казку “Хоббіт, або Туди і назад” (1937), яка, […]...
- Голдинг “Володар мух” Найвідоміший роман Голдинга “Володар мух” не укладається в рамки подань про традиційний роман. По жанрі він близький антиутопії Мир охоплений війною. Літак, на борті кот. перебуває група англ. школярів, збитий ворожим винищувачем, і хлопчики попадають на необ. Острів, вироджується до стану примітивної дикості У книзі явно відчувається романтична лінія, що виходить із традиції романів Стивенсона. […]...
- Джон Кітс Вірші Джон Кітс Вірші Перекладач: Василь Мисик Джерело: З книги: Захід і Схід: Переклади/ К.:Дніпро,1990 Присвята Лі Гантові Краса і слава залишили світ. Під нашим поглядом у ранню пору Не в’ється фіміам вінками вгору, Туди, де радісно сміється схід. Ніжноголосі німфи серед віт Своїми грищами не тішать зору I не кладуть на гроб, що криє Флору, […]...
- Повернення в Брайдсхед Повернення в Брайдсхед, що сам автор характеризував як “некролог приреченому вищому клану Англії”. Основний зміст його становлять спогади художника Чарльза Райдера, наведеного дорогами війни в маєток маркізів Марчмейнов Брайдсхед. де він провів кращі дні своєї юності. Марчмейни не тільки аристократи, але й католики, і це не випадково, тому що саме в період створення роману В […]...
- Повернення Майданникова до землі Твір по роману М. Шолохова “Піднята цілина”. Коли я думаю про допущені більшовиками помилки під час колективізації, мені завжди пригадується Кіндрат Майданников, герой “Піднятої цілини” Михайла Шолохова. Долю колективізації вирішував середняк. Найбідніше селянство, в основному, підтримувало політику Радянської влади, а в душі середняка відбувалася внутрішня боротьба: прагнення до нового життя боролося з почуттям власності. Саме […]...
- Джон Шівер Ферма тварин Джон Шівер Ангел на Мосту Ви, напевне, бачили мою матінку на ковзанці в Рокфеллерцентрі, де вона весело кружляє на льоду, незважаючи на свої сімдесят вісім років. Вона ще на диво моторна, як на свій вік. З червоною стрічкою в сивому волоссі, в коротенькій оксамитовій спідничці – теж яскраво червоній, в окулярах і в штанцях кольору […]...
- Короткий переказ: “Володар мух” Володар мух притча про англійських хлопчиків, що потрапили на незаселений острів, але не зміцнилися там у товаристві й мужності, як те личить юним британським джентльменам і було описано в романі “Кораловий острів” (1858) англійського письменника Р. М. Баллантайна, з яким полемізує Голдинг. Навпроти, хлопці прискореними темпами “развоспитуются”, проходячи шлях цивілізації у зворотному напрямку й перетворившись […]...
- ПОВЕРНЕННЯ З ЗІРОК – СТАНІСЛАВ ЛЕМ СТАНІСЛАВ ЛЕМ ПОВЕРНЕННЯ З ЗІРОК Я не мав із собою ніяких речей. Мені сказали, що не потрібно. Вже в самому проході, під черевом корабля, Абс подав мені руку і багатозначно посміхнувся: – Тільки обережно… Я пам’ятав про це і не сплющив йому пальців. Він хотів іще щось сказати, але я не дав йому вимовити й […]...
- Творчість Бабеля в імміграції й повернення на Батьківщину Задовго до наших днів і еміграції “третьої хвилі” Бабель перевірив на собі долю емігранта. З родинних обставин він в 1927-1928 роках прожив якийсь час у Франції. Але зміна вражень і навіть готовність писати на новому матеріалі не знімали щиросердечної туги. І, повернувшись у Росію, він писав матері 28 жовтня 1928 року: “Незважаючи на всі турботи […]...
- Сюжет роману Харди “Повернення на батьківщину” Від ідилічних пасторалей ранніх романів Харди приходить до зображення “ідіотизму сільського життя”. Це особливо ясно відчувається в романі “Повернення на батьківщину” (1878). Уродженець одного з “глухих кутів” Уессекса Клим Ибрайт, побувавши в Парижу, вертається на батьківщину. Він відмовився від всіх спокус “столиці миру”, щоб створити сільську школу й освітити своїх односільчан. Його рішення остаточно зміцнює, […]...
- Твір-опис за картиною В. М. Костецького “Повернення” Цю картину можна було б назвати “Зустріч”, можна було б – “Дочекалися”, а можна – “Щастя”. Справді, мить, показана художником, – це незабутні хвилини невимовної людської радості. На порозі квартири, де в розчинені двері виглядає жінка (мати? родичка? сусідка?), – троє: він, вона і хлопчик. Чоловік і татусь повернувся з війни! Він у військовому одязі, […]...
- Повернення реальності: “Старий будинок” А. Казанцева “Старий будинок” А. Казанцева у свій час переборов цензурні препони цілком благополучно. Видимо, добуток урятувало назву, що припускала, що автор буде бичувати вже віджилі своє “гримаси побуту”. Старий будинок у п’єсі – це стародавній особняк, перетворений у коммуналку. Герої кілька разів згадують про те, що в їхньому будинку кілька разів зупинявся сам Лев Толстої. А […]...
- “Володар чи раб: роздуми над образом Гобсека” Література містить безліч надзвичайно цікавих для читачів образів. І одним з таких образів є Гобсек з твору Оноре де Бальзака. Чому ж Гобсек є настільки цікавим? Кожна людина зможе відповісти на це питання по-своєму, тому що цей образ надзвичайно сповнений і насичений. Але мені чомусь здається, що найбільш важливим аспектом тут є суперечність, яка характерна […]...
- Джон Мільтон Поезії в перекладі Михайла Ореста Джон Мільтон Поезії в перекладі Михайла Ореста Перекладач: Михайло Орест Джерело: З книги: Орест М. Держава слова: Вірші та переклади – К.: Основи, 1995 На свою сліпоту Погас мій зір, і все для мене тьмою вкрите, I маю я талант, не вжитий ще, один: Смерть – хоч моя душа хотіла дати чин Своєму Панові і […]...
- Скорочено “Повернення Дон Кихота” Честертона Аматорка старовини, молода й замислена Оливия Эшли була автором п’єси “Трубадур Блондель”. Цей історично відомий трубадур їздив, розспівуючи, по всій Європі в надії, що король Ричард Левине Серце, полонений в Австрії на шляху зі Святої Землі, почує його пісні й відгукнеться. Знайдений ним король після деяких коливань приймає тверде рішення повернутися на батьківщину, щоб під […]...
- Балада повернення – ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ Скорочено Коли мандрівник повернувся додому, ступив за ворота, зійшов на поріг, здійнявши на плечі дорогу і втому, – всі радощі світу вляглися до ніг. Його не забули, його зустрічали: вечеря з вином – на широкім столі; чомусь не казав про далекі причали, замкнувши в устах невідомі жалі. І всім було дивно, і жінка до ранку з […]...
- Казка про короля Мурдаса – Станіслав Лем Казка про короля Мурдаса Після смерті доброго короля Геліксандра трон перейшов до його сина Мурдаса. Це засмутило всіх, бо Мурдас був марнославний і боягузливий. Він звелів, щоб його звали Мурдасом Великим, а сам боявся протягів, духів, воску, бо на натертому воском паркеті можна зламати ноги, родичів, бо вони заважають владарювати, а найбільше – ворожби. Як […]...
- ЗАПОРОЖЦІ У КОРОЛЯ – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ Українська література 6 клас ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ ЗАПОРОЖЦІ У КОРОЛЯ Приїхали запорожці, Короля вітають, Король просить їх сідати, Козаки сідають. Сидять собі. В них жупани1 Все кармазинові2, І самі такі храбренні. Вуса прездорові. Задивились на ті вуса Ляхи препогані. “Що б їм, – кажуть, – дати їсти? Даймо їм сметани!” 1 Жупани – старовинний […]...
- Охарактеризуйте образ короля Ричарда Відомий шотландський письменник і засновник жанру історичного роману Вальтер Скотт в своїх творах дуже вдало переплітає наукові факти та фантазію, історичні події та вигадки. Практично в усіх творах В. Скотта мова йде про історичне минуле Англії, Шотландії, та інших країн Європи. Романи письменника охоплюють майже всю багатовікову історію його рідної країни, в них зображуються події, […]...
- Неоміфологічність роману Дж. Р. Р. Толкієна “Володар кілець” Реферат на тему: Неоміфологічність роману Дж. Р. Р. Толкієна “Володар кілець” Творчий доробок Дж. Р. Р. Толкієна є яскравим свідченням того, що митець ніколи не обмежується існуючими літературними законами та домінуючою лінією мистецтва. Автор роману “Володар кілець” прагнув відродження старих традицій за допомогою нових засобів, залучаючи у цей процес міф та ігноруючи критику ексцентричного ставлення […]...
- Зміст “Одіссеї” і повернення героїв із Троянської війни Особливо цікава друга поема “троянського циклу” – “Одіссея”, яку можна назвати енциклопедією давньогрецьких міфів і сказань. Якщо головним героєм “Іліади” є непереможний воїн, який ставить честь і славу вище життя, у “Одіссеї” ідеал принципово міняється. Її героя, Одіссея, відрізняє, насамперед, спритність, уміння знайти вихід з будь-якої ситуації. Тут ми потрапляємо в інший світ, уже не […]...
- Виклад сюжету комедії “Повернення Чацкого в Москву” “Повернення Чацкого в Москву…” і був одним з досвідів такої полемічної сатири. Захищатися й атакувати доводилося в різні сторони: не менш, ніж антистановий і антиаристократичний нігілізм публіцистів “Сучасника”, Ростопчину дратувала ідея слов’янофілів, які “склали нам якусь мниму древню Русь, до якої вони хочуть повернути нас, незважаючи на хід часу й просвещенья”. Комедія Ростопчиной портретна. В […]...
- Янки з Коннектикуту при дворі короля Артура Типовий ділової янкі кінця XІX ст., що вміє зробити будь-яку річ на світі, отримавши під час сутички у себе на заводі удар ломом по черепу, потрапляє з промислового штату Коннектикут в епоху короля Артура – швидше, героя багатьох лицарських романів, ніж реального короля бриттів, на рубежі V – VІ ст. нашої ери боровся з англосаксами. […]...
- Мотив відходу-повернення в сюжеті Повістей Белкина Пушкіна А. С “Повести Белкина” були створені Пушкіним восени 1830 року. Критика прийняла їх “зі здивуванням”, уважаючи ці “анекдоти” і “баєчки” невартими пушкінського таланта. Однак незабаром думка дослідників змінилося. У повістях була відкрита якийсь значеннєва єдність. М. Гершензон, В. С. Узин уважали, що єдність добутків визначається їх внутрішнім, глибинним змістом, єдиною ідеєю новел про особливу мудрість, непередбачуваності життя […]...
- НОВЕ ВБРАННЯ КОРОЛЯ – Ганс Андерсен НОВЕ ВБРАННЯ КОРОЛЯ С агато років тому жив король, який так любив красиво одягатися, що всі гроші витрачав на гарні вбрання. Він не турбувався про своїх солдатів, не цікавився театрами, а на прогулянки їздив тільки для того, щоб показати своє нове вбрання. На кожну годину дня він мав спеціальний одяг; і як про інших королів […]...
- ЛОБО – ВОЛОДАР КУРУМПО – ЕРНЕСТ СЕТОН-ТОМПСОН РОЗДІЛ ІІ ПРИРОДА І ЛЮДИНА ЕРНЕСТ СЕТОН-ТОМПСОН ЛОБО – ВОЛОДАР КУРУМПО Історія створення Через те, що Е. Сетон-Томпсоп багато працював над малюнками для анімалістичного словника, він почав утрачати зір. Лікарі порадили йому не напружувати зір щонайменше шість місяців. Тому митець на деякий час поїхав до одного зі своїх знайомих Фітца Рендольфа на ранчо в Нью-Мексико. […]...
- Скорочено – ЗАПОРОЖЦІ У КОРОЛЯ – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ Приїхали запорожці, Короля вітають, Король просить їх сідати, Козаки сідають. Сидять собі. В них жупани Все кармазинові, І самі такі храбренні, Вуса прездорові. Задивились на ті вуса Ляхи препогані. “Що б їм, – кажуть, – Дати істи? Даймо їм сметани!” Поставили їм сметани, Їсти припрошають, Але наші запорожці Разом відмовляють: “Славная у вас сметана!.. Тілько […]...
- Запорожці у короля (скорочено) – Руданський Степан Приїхали запорожці, Короля вітають. Король просить їх сідати, Козаки сідають. Сидять собі. В них жупани (1) Все кармазинові (2), І самі такі храбренні, Вуса прездорові. Задивились на ті вуса Ляхи препогані. “Що б їм, – кажуть, – дати їсти? Даймо їм сметани!” Поставили їм сметани, Їсти припрошають, Але наші запорожці Разом відмовляють: “Славная у вас […]...
- Запорожці у короля – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ Скорочено Приїхали запорожці, Короля вітають. Король просить їх сідати, Козаки сідають. Сидять собі. В них жупани1 Все кармазинові2, І самі такі храбренні, Вуса прездорові. Задивились на ті вуса Ляхи препогані. “Що 6 їм, – кажуть, – дати їсти? Даймо їм сметани!” Поставили їм сметани, Їсти припрошають, Але наші запорожці Разом відмовляють: “Славная у вас сметана!.. Тілько […]...
- Підлітки “мисливці’ у романі Вільяма Джеральда Голдінга “Володар мух” Підлітки – “мисливці” у романі Вільяма Джеральда Голдінга “Володар мух” Саме через ці образи письменник досліджує “найнебезпечнішу тварину – людину”. Не протистояти обставинам, у яких вони опинились на безлюдному острові, не боротись за своє спасіння, як Робінзон Крузо, а пристосуватись до всього, знайти виправдання власним лінощам і вседозволеності. Саме “мисливці” на чолі із Джеком Мерид’ю […]...