Ендрю Томас Шамбала Оаза світла
Ендрю Томас Шамбала Оаза світла Уславленому Мор’і, мудрецеві Шамбали ПЕРЕДНЄ СЛОВО Це художнє дослідження базується переважно на тібетських буддійських текстах – найбільш вірогідних джерелах щодо Шамбали, хоча для паралелей залучалося й чимало інших книг. Природно, що найперше запитання, яке постає, стосується самої назви Шамбала-що вона значить і коли виникла.
Слово шам у санскриті означає “спокій”, “мир”, тож цілком можливо, що саме від нього й походить назва Шамбала. Література пуран згадує острів Шамбалу з благословенними
Навіть до появи буддизму в Тібеті (VII ст. до н. е.) країна Шамбала позначена на географічній карті в тібетській книзі релігії Бон, що налічує понад два тисячоліття. Багатотомні “Ганжур” і “Данжур”, “Біла Вайдур’я”, “Блакитні аннали”, “Шлях до Шамбали”, “Сфера Шамбали” й чимало інших тібетських трактатів містять достатньо матеріалу для стислої характеристики Шамбали. У
Тривале життя на Далекому Сході дозволило авторові цих рядків уникнути хибних висновків, властивих представникам Заходу, а тому й допомогло відчути суть вчення Шамбали. На Заході навряд чи знали щось певне про Шамбалу до публікації О. П. Блаватської, яка відкрила стародавню мудрість Сходу не підготовленому належно європейському та американському читачеві у вікторіанську епоху. Втім, першими з європейців у нові часи розповіли про Шамбалу двоє католицьких місіонерів-Стефан Каселла й Джон Кабрал ще триста п’ятдесят років тому. Можливо, Шамбалу знади в Європі й трохи раніше, але під іншою назвою, оскільки є вагомі підстави пов’язувати східну традицію з середньовічними легендами про Святий Грааль і пресвітера Іоанна.
Згідно з традицією, встановленою шість сторіч тому главою тібетського буддизму Цзонкабою, з Шамбали на початку останньої чверті кожного століття лунає заклик до миру й терпимості. Отож цією книжкою мені хотілося б зробити свій скромний внесок до цього гуманного послання у XX столітті. ВСТУП Незвичайна тема потребує і нетрадиційного підходу до неї, тобто, як казав Піфагор, “ступити на неходжені стежки”. Новий задум, хоч він і незвичний, мусить усе ж використати всі накопичені досі знання. Він повинен підтверджуватися фактами, а не витати в царині спекулятивних розмірковувань.
Та й, крім усього, він мусить мати і якесь практичне значення, інакше вся праця виявиться марною. За часів Крішни мудрець Нарада застерігав від поквапних висновків щодо свіжих думок: “Ніколи не кажи “я цього не знаю, а тому це – неправда”. Треба вивчати, щоб знати, знати, щоб розуміти, розуміти, щоб судити”. Нетерпимість у сучасній науці свідчить, якими хибними є заперечення нових концепцій і невипробуваних підходів.
В атмосфері розумової обмеженості й переслідувань за часів Кромвеля прогресивні вчені Англії заснували Невидимий Коледж, що виріс у найвищу наукову інституцію – Королівське Товариство. Та майже нічого невідомо про інше “невидиме” наукове та філософське товариство, що провадить дослідження у величній самотині Гімалаїв. А воно отримало відповіді на найбільш складні наукові питання. Сліди цього філантропічного й філософського братства знаходимо в історичних записах від найдавніших часів і дотепер. Численні свідчення підтверджують, що справді існували видатні постаті як у минулому, так і сьогодні, хоч інформація про те, де вони жили, неоднозначна.
Скептицизм діє, як двосічний меч. З одного боку, він руйнує нікчемні теорії, а з іншого – губить розумні, але передчасні гіпотези. І цей меч слід заносити обачно, аби не згубити такого підходу, яким через певний час можна скористатися. Історія науки рясніє такими трагічними прикладами. 1838 року один паризький лікар переконував свою пацієнтку, що хобі її чоловіка – ловити тіні людей на мідну пластинку – певна ознака божевілля. Лікар настійливо радив цій жінці на прізвище Дагерр примістити мосьє Дагерра в паризьку божевільню.
На щастя для Луї Дагерра, Французька академія наук уберегла винахідника від цієї сумної долі, визнавши його відкриття фотографії. Що таке реальність? Скажімо, повітря – воно реальне чи просто ніщо?
Але ж коли цим “ніщо” напомпувати шину, вона стає твердою, як дерево. У дітей, що граються – одна реальність, а зовсім інша – в дорослих; одна – у ядерного фізика, що має справу з безмежно малим світом атома, і зовсім інша – у нефахівця, що стикається з чималими предметами; одна – в астронома, що вивчає гігантські зоряні світи, а інша – у звичайної людини, що спостерігає “малі зірочки” на небі; одна – в історика, що бачить перебіг подій і розвиток суспільства упродовж століть, і інша – у пересічної людини, що живе теперішнім днем і не здатна уявити життя людства загалом. У наш релятивістський вік реальність залежить від спостерігача. І ця книга має справу з предметом, який можна означити, як “неординарна реальність”.
Що правда для одного, те неправда для іншого. А оскільки в цьому велетенському світі багато правд, нам треба вміти слухати один одного, щоб мати користь від обміну ідеями навіть тоді, коли вони видаються вкрай химерними. Ця книга проводить думку, що на землі існує оаза космічної культури, представники якої, немов провідна зірка, століттями ведуть людство до вищого ступеню розуміння, вищої моралі і повнішого втілення ідеї про братерство людей. Майбутнє покаже, чи зуміє сучасне суспільство нашої критичної епохи піти за цією провідною зіркою. Є два різновиди людей: одні розпізнають правду відразу, а інші лише в останню чергу.
Саме перші є провідниками передової культури й цивілізації, як це нам засвідчує історія науки, мистецтва й філософії. Не зажили слави ті, хто заперечував кулясту форму Землі, відкидав теорію відносності, не вірив у пароплави, аероплани чи космічні кораблі, а творцям сміливих ідей стоять пам’ятники. І нехай теза про закрите братство довершених людей, що сприяють розвиткові людства, належить поки до сфери припущень – вона все ж варта уваги. Адже висміювала ж, до запуску першого супутника, більшість людей саму ідею про підкорення космосу!
А вона виявилася правдивою. Отож нехай читач прочитає ці сторінки і спробує збагнути те, про що на них мовиться. 1. ДАВНІ МІСТЕРІЇ На Далекому Сході існує давня і досить поширена віра в існування плеяди видатних умів, що живуть відлюдно в невідомій області Азії. Про це писали історики й філософи Стародавньої Греції та Риму. Вважається, що великий Піфагор відвідав Індію.
Філострат описує подорож Аполлонія Тіанського в Трансгімалайський регіон, що може бути лише Тібетом. Добре відомо, що Піфагор і Аполлоній були знайомі з дуже Давньою системою посвячення, відомою як Великі містерії. В той час, як Малі містерії являли здебільшого народні культи.
Великі містерії призначалися для обмеженого кола освічених людей, здатних піднятися над посередністю мас. Цельс у II столітті писав про допуск до цих містерій: “Нехай у них візьме участь той, чиї руки чисті, а слова мудрі”. Запис античного автора про втаємничених мовить, що вони були здатні розуміти значення загадки існування, осягаючи його мету і межі, як то визначиш Зевс”. Ці слова – хороший ключ до філософської суті Великих містерій. Дев’ятнадцять віків тому Філон Александрійський написав про Великі містерії такі знаменні рядки: “О ви, втаємничені, чиї вуха очищені, прийміть це в свої душі, як таємницю, щоб ніколи її не втратити!
Не відкривайте її профанові! Оберігайте її в собі, як нетлінний скарб – не як золото чи срібло, а як щось куди цінніше, куди вартісніше від будь-якої речі, бо це – знання Великої Причини, Природи і того, що вони обоє зродили”. У Єгипті, Греції, Вавілоні й Індії втаємничені розмірковували про безмежне зоряними ночами, чекаючи на одкровення. Так Піфагор відкрив сім нот у музиці і “музику сфер”, філософський сенс чисел і кулясту форму Землі.
Так само й Платон установив, що абстрактні ідеї творять свій власний невидимий світ. Одвічну природу всесвіту відкрив Геракліт Понтійський. Більша частина грецької філософії бере початок з Єгипетських містерій.
Піфагор і Платон навчалися у верховних жерців країни на Нілі. І видатний історик античності, Геродот, говорив про містерії з видимою повагою: “Я зберігаю глибоке мовчання про ці містерії, з більшістю яких я познайомився”. Містерії завжди користувалися зашифрованою мовою, щоб зберегти таємні знання.
Цей дивний звичай підтверджує Платон у листі до Діонісія Молодшого: “Я мушу писати тобі загадками, щоб, коли моє послання буде перехоплене на землі чи на морі, його не зрозумів той, хто його прочитає”.
Related posts:
- Лэнг Ендрю Прямим продовжувачем Тэйлора був Ендрю Лэнг. Лэнг більшою мірою цікавився фольклором, ніж Тейлор, та її праці мають нам першочергового значення. Його основні роботи: “Звичай і міф”, “Міф, обряд і релігія”, “Сучасна міфологія”, “Становлення релігії”, “Магія і релігія”, “Соціальні витоки”, “Таємниця тотема”. Лэнг перевів англійською мовою “Одіссею”, видав англійською казки Ш. Перро й казок братів Грімм […]...
- Прагнення до світла і правди в поезії Д. Павличка I. Правдоборча постать Дмитра Павличка (разом з Ліною Костенко та поколінням “шістдесятників” відстоює право поезії бути найвищим авторитетом української літератури, визначає шляхи розвитку української поезії). II. Правда поетичного слова. 1. Перша збірка “Любов і ненависть” (1955) (літературне визначення поета, висока оцінка Андрія Малишка: “В поезії Дмитра Павличка розвинувся, задзвенів, зацвів у слові вічний голос прикарпатського […]...
- Віра в перемогу добра й світла (За поезією Лесі Українки “Досвітні огні”) Треба зрозуміти мову неба, мову цієї одвічної книги буття. Треба знайти зорю, що світить саме для нас, таємничу зорю, яка має освітити шлях знеможеним і зажуреним. Тоді раби, які в пітьмі шукають вірної дороги, зможуть підвестися з колін і рішуче вирушити в путь. Якщо ж далекі й горді небесні світи шлють лише слабке проміння, чи […]...
- Ділан Томас Коли осінній вітер Ділан Томас Коли осінній вітер… Перекладач: В. Моляко Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ – ХХ сторіччя (укладач Д. С. Наливайко).- К.: “Навчальна книга”, 2002. Коли осінній вітер крижану Простяг вже руку до мого волосся, І тінь моя й дерев – усе злилося Край моря у химерну тінь одну, І промінь сонця […]...
- Сила духа – прагнення до світла Твір по п’єсі М. Горького “На дні”. Відкрити людині глибини її душі – цього домагається в тім або іншому ступені кожний письменник. Одна з основних, може бути, і головних цілей мистецтва є розкриття цієї таємниці. Особливо це властиво російській літературі з її найглибшими морально-філософськими коріннями. Проблему добра і зла, сили і слабкості людини намагалися вирішити […]...
- І світла алея… І. Жиленко І світла алея… І світла алея Веде до стрімкої води. Поезія побудована на риторичних запитаннях, за допомогою яких підкреслюється особливий внутрішній стан ліричної героїні: Скажи мені, де я? І звідки ця легкість ходи? Засипаний квітом Будиночка сонячний дах. Гроза відкотилась… І змиті дощем на зорі, В мені засвітились Акацій стрункі ліхтарі. І світла алея… І […]...
- Мови Нового Світла У деяких книгах мови Нового Світла класифікуються так: “1. Мови Північної Америки. 2. Мови Центральної Америки. 3. Мови Південної Америки”. Але з таким же успіхом можна розділити мови Старого Світла на мови Європи, мови Африки, мови Азії. Таке чисто географічний розподіл не має нічого загального з лінгвістичним. Деякі сім’ї мов, наприклад семитохамитская, розташовані на двох […]...
- ЛІРИКА М. Ю. ЛЕРМОНТОВА. “З ПОЛУМ’Я Й СВІТЛА ПОРОДЖЕНЕ СЛОВО” Життя М. Ю. Лермонтова була “миттєва й сліпуча, як проблиск блискавки на грозовому небі”. Як мало жив, але як багато встиг! Скільки дивовижних створінь залишив великий поет нам у спадщину. Ми й зараз захоплюємося його талантом, його “вільним і сміливим дарунком”, його силоміць і енергією. Лермонтов був молодий, але глибоко розумів сенс життя, зміст поезії, […]...
- “Він весь – дитя добра й світла” Що залучає мене в поезії Пушкіна? Насамперед, особистість самого поета, багатогранн і незбагненна, спілкуючись із якої, випробовуєш почуття, подібне тому, що переживає альпініст при підйомі до сніжної вершини. Наш технократический століття чимало постаралося, щоб занурити людини в безодню низинних страстей і закрити для нього сяючу сніжну вершину людського духу. “Вивчаючи його утвору, можна чудовим образом […]...
- І світла алея… скорочено – Ірина Жиленко І світла алея Веде до стрімкої води. Поезія побудована на риторичних запитанню гою яких підкреслюється особливий внутрішній сі героїні: Скажи мені, де я? І звідки ця легкість ходи? Засипаний квітом Будиночка сонячний дах. […] Гроза відкотилась… І змиті дощем на зорі, В мені засвітились Акацій стрункі ліхтарі. І світла алея… І пляж, і старенький причал. […]...
- Прагнення до світла і правди в поезії Павличка Дмитро Павличко в українській поезії є однією із тих постатей, що визначає її моральний авторитет. Літературне визнання прийшло до Дмитра Павличка відразу. Вже першій збірці поета “Любов і ненависть” (1953) Андрій Малишко дав високу оцінку: “В поезії Дмитра Павличка розвинувся, задзвенів, зацвів у слові вічний голос прикарпатського Покуття, з смереками і дубами, з мозолистими, шкарубкими […]...
- “Промінь світла” і “темне царство” у п’єсі “Гроза” П’єса А. Н. Островського “Гроза” була написана в 1859 р. У цей час російське суспільство задавалося питанням про подальший шлях розвитку Росії. Слов’янофіли й західники запекло сперечалися про те, що краще: патріархальність (самодержавство, народності, православ’я) або орієнтація на цінності Західної Європи. Автор “Грози”, як відомо, був слов’янофілом. Однак даний Твір Островського свідчить про його “розчарованість” […]...
- І світла алея – ІРИНА ЖИЛЕНКО скорочено ІРИНА ЖИЛЕНКО І світла алея… І світла алея Веде до стрімкої води. Поезія побудована на риторичних запитаннях, за допомогою яких підкреслюється особливий внутрішній стан ліричної героїні: Скажи мені, де я? І звідки ця легкість ходи? Засипаний квітом Будиночка сонячний дах. Гроза відкотилась… І змиті дощем на зорі, В мені засвітились Акацій стрункі ліхтарі. І світла […]...
- Скорочено “Промінь світла в темному царстві” Добролюбова Стаття присвячена драмі Островського “Гроза” На початку статті Добролюбов пише про те, що “Островський має глибоке розуміння російського життя”. Далі він піддає аналізу статті про Островського інших критиків, пише про те, що в них “відсутній прямий погляд на речі”. Потім Добролюбов порівнює “Грозу” із драматичними канонами: “Предметом драми неодмінно повинне бути подія, де ми бачимо […]...
- Томас Гоббс РЕФЕРАТ На тему: Томас Гоббс Першим письменником, який із чистих початків природного права розвинув повне і систематичне вчення про державу, був англієць Томас Гоббс (Hobbes). Боротьба королів з парламентом в середині сімнадцятого століття викликала в Англії різноманітні політичні напрями, як в житті, так і в теорії. Гоббс виступав різким противником революції. Він хотів на непорушних […]...
- ГАРДІ, Томас (1840 – 1928) ГАРДІ, Томас (Hardi (Hardy), Thomas – 02.06.1840, Верхній Бокгемптон, Стінсфордська парафія графства Дорсетшир – 11.01.1928, Макс-Гейт, поблизу Дорчестера) – англійський письменник. Народився у сім’ї дрібного підрядчика, дід Гарді був вільним землеробом. Дитячі роки проминули у патріархальній атмосфері сільської Англії, де ще були живими давні традиції (простота стосунків поміж фермерами, землевласниками та робітниками), […]...
- РІД, Томас МАЙН (1818 – 1883) РІД, Томас МАЙН (Reid, Thomas Mayne – 04.04.1818, Балліроні, Ірландія – 22.10. 1883, Лондон) – англо-американський письменник. Батько і дід Ріда були священиками. Всупереч батьковій волі Томас відмовився від традиційної для родини професії і наприкінці 30-х pp., коли йому виповнилося двадцять, подався в Америку. У Новому Світі юнак сподівався розбагатіти, проте його […]...
- ТОМАС МАНН (1875-1955) Світову літературу XX століття неможливо уявити без великого німецького письменника Томаса Манна. Його кращі романи та новели належать до найвищих художніх досягнень. Критики, відзначаючи недостатню соціальну значимість його творів, писали, наприклад, що у більшості своїх романів (“Чарівна гора”, “Йосип і його брати”, “Доктор Фаустус”) Томас Манн залишається в колі культурно-історичних і психологічних проблем. Філософським […]...
- ПІНЧОН, Томас (нар. 1937) ПІНЧОН, Томас (Pynchon, Thomas – нар. 8.05.1937, Глен-Ков, шт. Нью-Йорк) – американський прозаїк. Пінчон – син дрібного службовця, але корінням рід сягав часів першопоселенців – один із його предків був прототипом готорнівського судді Пінчона (“Будинок на сім фронтонів”). Здобув технічну освіту в Корнуелльському університеті, який закінчив у 1958 р.; два роки прослужив в […]...
- Біографія Томас Манн Світову літературу XX століття неможливо уявити без великого німецького письменника Томаса Манна. Його кращі романи та новели належать до найвищих художніх досягнень. Критики, відзначаючи недостатню соціальну значимість його творів, писали, наприклад, що у більшості своїх романів (“Чарівна гора”, “Йосип і його брати”, “Доктор Фаустус”) Томас Манн залишається в колі культурно-історичних і психологічних проблем. Філософським і […]...
- МОР, Томас (1478 – 1535) МОР, Томас (More, Sir Thomas – 07.02.1478, Лондон – 06.07.1535, там само) – англійський мислитель і політичний діяч, письменник. Мор – автор знаменитого роману “Утопія”, що поклав початок утопічному жанру. Майбутній канцлер Генріха VIII, народився в сім’ї вченого-правника Джона Мора, сина рукавичника, котрий отримав від короля рицарське звання. Після закінчення школи в […]...
- ГРЕЙ, Томас (1716 – 1771) ГРЕЙ, Томас (Gray, Thomas – 26.12.1716, Корнхіл, Лондон – 30.07.1771, Кембридж) – англійський поет. Народився в сім’ї суддівського чиновника. Здобув освіту в Ітоні, потім у 1734 р. вступив у Кембридж. У 1739 р. разом зі своїм другом X. Волкотом здійснив навколосвітню подорож. Вперше читачі дізналися про Грея-поета, прочитавши опубліковану у пресі (1741 […]...
- Цілитель – Теодор Томас Теодор Томас Цілитель Гант розплющив очі, і на мить йому здалося, що він знов у себе вдома в Пенсільванії. Він рвучко сів, обвів печеру зацькованим поглядом і лише тут згадав, де знаходиться. Від його різкого поруху прокинулись дружина й син. Вони скочили, напівзігнувши ноги для стрибка, насторожені, готові захищатися. Гант буркнув щось заспокійливе й зліз […]...
- МЕЛОРІ, Томас (1416 – 1471) МЕЛОРІ, Томас (Malory, sir Thomas – 1416, Ворикшир – 1471) – англійський письменник. Про життя Мелорі відомо небагато. Він написав про себе, що був рицарем, називав себе сером Томасом. Брав участь у війні Червоної і Білої троянд – сутичці двох найдревніших родів Йорків та Ланкастерів за владу в країні. Спочатку Мелорі був […]...
- Оптимістична віра в перемогу добра і світла в поезії “Досвітні огні” Збагнімо мову неба – книги одвічної! Знайдімо ту зорю, що світить для нас. Ту таємничу зорю, що освітить шлях зажуреним і знеможеним, підніме з колін рабів і тих, що в чорній пітьмі пристрасно шукають дороги! І коли далекі й горді зорі небесні шлють лише далеке проміння, чи не краще самим запалити ту зірку ясну, променем […]...
- ВУЛФ, Томас Клейнтон (1900 – 1938) ВУЛФ, Томас Клейнтон (Wolfe, Thomas Clayton – 03.10.1900, Ейшвіл – 15.09. 1938, Сіетл) – американський письменник. Томас Клейнтон Вулф був ровесником віку. Мати його походила з фермерської родини, в якій збагачення вважалось найвищою метою життя. Батько – виходець з переселенців із Німеччини, майстер різьби по каменю, був у Ейшвілі, що в гірській […]...
- Томас Мюнцер З найбільш радикальним викладом мистики ми зустрічаємося в навчанні вождя народної революції в Німеччині Томаса Мюнцера (1490-1525) – церковного проповідника, ідеолога крестьянско – плебейського табору Реформації. Він відійшов від мещански обмеженого лютеранства, критикував його за те, що в ньому Мова йде лише про питання індивідуального порятунку й без уваги залишається земний порядок, що вважається недоторканним […]...
- Символіка місячного світла в романі М. А. Булгакова “Майстер і Маргарита” “Майстер і Маргарита” М. А. Булгакова, на думку багатьох критиків, самий геніальний добуток XX століття в російській літературі. Нескінченна безліч значеннєвих шарів цього роману включає й злободенну сатиру на навколишнього письменника мир, і міркування про вічні етичні проблеми. Автор створював свій заповіт, активно використовуючи спадщину світової культури. Але традиційні символи часто набували нового сенсу у […]...
- ЕЛІОТ, Томас Стернз (1888 – 1965) ЕЛІОТ, Томас Стернз (Eliot, Thomas Stearns – 26.09.1888, Сент-Луїс, штат Міссурі – 04.01.1965, Лондон) – англо-американський поет, лауреат Нобелівської премії 1948 р. Головні проблеми творчості Еліота – трагізм людського існування, духовна криза в умовах антигуманної сучасної цивілізації. Модернізм Еліота визначався його позицією, яка грунтувалася на розчаруванні в суспільному прогресі, у моральному потенціалі […]...
- ТОМАС СТЕРНЗ ЕЛІОТ ТОМАС СТЕРНЗ ЕЛІОТ (1888-1965) Визначний англомовний поет першої половини XX століття Томас Стернз Еліот поєднав у собі якості професійного поета і професійного філософа, віднайшовши шляхи впливу і на розум людини, і на її почуття. Народжений в Америці, Томас Еліот тікає від меркантильності, прозаїзму американської цивілізації до “старої, доброї” Англії. Навчаючись на філософському факультеті Гарвардського університету, […]...
- ТОМАС, Ділан (1914 – 1953) ТОМАС, Ділан (Thomas, Dylan – 27.10.1914, Суонci – 09.11.1953, Нью-Йорк) – англійський письменник. Томас народився у невеличкому приморському містечку Суонсі (графство Гламоргеншир, раніше – Кармантеншир) у Велсі. Він зростав не дуже здоровою дитиною, слабував на хронічну астму та бронхіт, часто пропускав уроки у школі, де батько викладав англійську мову. Це був, до […]...
- БЕРНГАРД, Томас (1931 – 1989) БЕРНГАРД, Томас (Bernhard, Thomas – 10.02.1931, Геерлен, Голландія – 12.02. 1989, Гмунден, Австрія) – австрійський письменник. Твори Бернгарда вирізняються песимістичним поглядом на світ і гротескним гумором. Він – лауреат багатьох літературних премій (Австрійська державна премія, Бюхнерівська премія, премія Грільпарцера, премія Франца-Теодора Чокора, Ганноверська премія для драматургів, Бременська літературна премія). Бернгард народився у […]...
- Томас Манн Біографія ТОМАС МАНН (1875-1955) Світову літературу XX століття неможливо уявити без великого німецького письменника Томаса Манна. Його кращі романи та новели належать до найвищих художніх досягнень. Критики, відзначаючи недостатню соціальну значимість його творів, писали, наприклад, що у більшості своїх романів (“Чарівна гора”, “Йосип і його брати”, “Доктор Фаустус”) Томас Манн залишається в колі культурно-історичних і психологічних […]...
- Чому Катерина – “промінь світла в темному царстві”? (по п’єсі А. Н. Островського “Гроза”.) П’єса “Гроза” стала переломним моментом у Творчості А. Н. Островського. У ній письменник проаналізував реальний стан того патріархального миру, що він з такою любов’ю й надією оспівував у попередніх п’єсах. Передові сучасники Н. А. Островського, і насамперед Н. А. Добролюбов, побачили в ній всю народну Росію на переломі, на порозі нової історичної епохи. Островський як […]...
- Томас Манн “Маріо і чарівник&;amp;;amp 1.Як прийнято називати літературу XX ст., де йдеться про втрату ілюзій щодо суспільних ідеалів, втрату віри у цивілізацію, що призвела до війни, втрату особистості у повоєнному світі? Відповідь: Література “втраченого покоління”. 2.Ким був батько Томаса Манна? Від кого майбутній письменник успадкував мистецькі риси? Відповідь: Сенатором. Від матері. 3.Якими епітетами можна загалом схарактеризувати дитинство Томаса Манна? […]...
- Думка буває світла, тільки коли опромінюється добрим почуттям …І от дочитана ця незвичайна книга – втім, недбале слово “дочитати” мало підходить до К. Паустовскому: адже з останньою переверненою сторінкою будь-якого його добутку із вдячністю розстаються й з жалем прощаються. І завжди щось схоже напрочуд і сумнів охоплює нас: як, цей прекрасний, що блищить всіма фарбами, що звучить і рухається мир, що настільки чарівно […]...
- Віра в перемогу добра й світла (за поезією “Досвітні огні”) ЛЕСЯ УКРАЇНКА 8 клас ЛЕСЯ УКРАЇНКА Віра в перемогу добра й світла (за поезією “Досвітні огні”) Треба зрозуміти мову неба, мову цієї одвічної книги буття. Треба знайти зорю, що світить саме для нас, таємничу зорю, яка має освітити шлях знеможеним і зажуреним. Тоді раби, які в пітьмі шукають вірної дороги, зможуть підвестися з колін і рішуче вирушити […]...
- “Промінь світла в темному царстві” (Микола Добролюбов) – Іван Франко Підручник Українська література 10 клас “Промінь світла в темному царстві” (Микола Добролюбов) У творчому доробку письменника виділяються великі епічні форми: роман виховання “Не спитавши броду”, новелістичний роман “Для домашнього огнища”, філософсько – психологічний роман “Основи суспільності”, роман з життя інтелігенції “Лель і Полель”, в яких Іван Франко порушив актуальні питання доби, змалював життя українського народу […]...
- Маріо і чарівник (скорочено) – Манн Томас Стислий переказ Новела Герой новели розповідає про своє перебування на італійському курорті Торре ді Венере. “Злість, роздратування, напруження з самого початку висіли в повітрі, а наостанок нас зовсім приголомшила пригода зі страхітливим Чіполлою, в особі якого, здавалося, фатально і, зрештою, по-людському дуже вимовно втілився й загрозливо зосередився весь лиховісний дух тамтешніх настроїв”. Торре ді Венере […]...
- Про що попереджав Томас Манн у новелі “Маріо і чарівник”? …Політика – поняття широке, воно переходить без різкого розмежування до царині етичних проблем. Т. Манн, з листування 1930 рік. Італія. Залитий яскравим сонцем морський берег, “встелений м’якеньким, дрібним піском, облямований пінієвими гаями, на нього задивляються близькі гори”. Здавалося б, що Творець і природа потурбувалися про те, щоб людям у такому місці було приємно, затишно і […]...