Епістолографія
Епістолографія (грецьк. epistole – лист, послання та grаpho – описую) – листування приватного характеру, що в кращих своїх зразках має історико-культурне значення. Е. бере свій початок з античності. Грецька й особливо римська літератури містять зразки ранньої епістолярної літератури – листи Цицерона, Горація, Сенеки, Плінія Молодшого та ін. Вже давні риторики запроваджували правила листування і зразки листів, навчали мистецтва складання листа, наголошуючи на відмінності епістолярної і літературно-художньої творчості. Лист як засіб заочного
Впродовж століть сформувалася канонічна структура листа, яка у класичному варіанті передбачала: привітання (воно включало і звертання як першоелемент цього структурного компонента); домагання прихильності; розповідь; прохання; закінчення-прощання. Кожний лист повинен був містити хоч би два з названих компонентів, включаючи й обов’язкові змістові формули: замість підтвердження отримання листа
Українська Е. своїми коренями сягає часів Київської Русі, в епістолярній культурі якої простежуються сліди впливу античної форми. У добу Литовської Русі активно вводилося у листи кліше князівських грамот, називався титул, ім’я адресата, двома-трьома словами-означеннями давалася його характеристика (часто панегірична). Протягом другої половини XVI – першої половини XVII ст. Е. розквітає у зв’язку з появою полемічної літератури.
Це була епоха відкритого, стилізованого листа. В епоху бароко лист повернувся до звичайної форми – “закритих листів”. Листи культурних діячів середньовіччя писалися києво-руською, польською, латинською і давньоукраїнською мовами. Історія листування в Україні українською мовою до XIX ст. зберегла лише поодинокі факти. Серед них найпромовистішими є любовні листи Івана Мазепи до Мотрі Кочубеївни.
Розвиткові української епістолографічної традиції сприяли листи українських культурних діячів XIX ст., зокрема письменницькі листи, що відображають життєвий досвід своїх авторів, їхній світогляд, естетичні уподобання та політичні погляди, індивідуальні риси адресанта та ставлення до адресата. Залишаючись фактом приватного життя своїх авторів, листи культурних діячів часто стають фактором культурного життя нації. Це засвідчує епістолярна спадщина Т. Шевченка, П. Куліша, М. Драгоманова, Лесі Українки, Є. Маланюка, В. Стуса та ін.
У XX ст. Е. звужує сферу свого функціонування саме у сенсі практичного призначення. її значною мірою заміняє мережа аудіо-візуального зв’язку (телефони, факси, телевізори та ін.).
Related posts:
- Епістола Епістола (грецьк. epistole – лист), або Епістолярна література – різножанрові твори художньої літератури, в яких використовується форма листа чи послання, узалежнена законами художньої умовності. Свого розквіту Е. сягнула в добу Просвітництва: з’явилися відкриті листи-памфлети, листи-новели, листи-визнання. У цьому жанрі написані також “Юлія, або Нова Елоїза” Ж.-Ж. Руссо, “Мандри Хамфрі Клінкера” Дж. Смоллета, “Страждання молодого Вертера” […]...
- Епістолярна література – жанр листа. “Відкрите” лист Коли перераховують жанри, створені античною літературою й успадковані європейською літературою нового часу звичайно називають епос, лірику, трагедію й комедію, історичну, ораторську й філософську прозу, і дуже рідко згадують про ще один жанр. Цей жанр – лист. У наш час лист по суті перебуває за межами літератури. Коли пишуть листа, турбота про художність коштує звичайно на […]...
- Розвиток мовлення. Написання листа літературному герою. лист Дон Кіхоту УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 8 КЛАС II семестр ЗЛЕТ ЛЮДСЬКОГО ДУХУ В ЛІТЕРАТУРІ ДОБИ ВІДРОДЖЕННЯ УРОК № 56 Тема. Розвиток мовлення. Написання листа літературному герою. лист Дон Кіхоту Мета: вчити писати твір-лист до літературного героя; розвивати письмове зв’язне мовлення, творчі здібності. ХІД УРОКУ I. Мотивація навчальної діяльності Слово вчителя – Ми живемо у XXI столітті, […]...
- Козиренко Марія Епістолярна практика ЕПІСТОЛЯРНА ПРАКТИКА (за настроєм Емми Андієвської) …ніколи не писала листів з адресами – це був найвірніший спосіб відправити їх саме тій людині, якій вони призначалися. Писала листи собі. На кожен отриманий лист не барилася писати відповідь і згодом відсилала за тією ж ненаписаною адресою. Листи доходили не завжди, тому іноді доводилося писати відповіді по пам’яті, […]...
- Назустріч “Назустріч” – літературно-мистецький двотижневик газетного типу. Виходив у Львові протягом 1934-38 за редакцією М. Рудницького. Проголошував естетичний підхід до творення й оцінки мистецьких явищ. На сторінках “Н.” публікувалися Б.-І. Антонич, О. Дніпровський, М. Рудницький, C. Гординський, С. Чарнецький, В. Дорошенко, С. Смаль-Стоцький, М. Возняк, Я. Рудницький, С. Левинський, B. Сімович, В. Бірчак та ін. “Н.” […]...
- Дружній лист. Його особливості Різноманітні відтінки й численні різновиди листів, тому той, хто бажає писати їх, повинен становити листи не як потрапило, а з великим тщанием і мистецтвом. Найкраще вдається скласти лист тоді, коли відомо, що собою представляє лист, про що взагалі в ньому можна говорити й на скільки видів воно розподіляється. Отже, лист – це письмова бесіда відсутнього […]...
- Людино, людино, людино! Збери себе всю у собі воєдино(Л. Костенко) ЗРАЗКИ ТВОРІВ-РОЗДУМІВ ДЛЯ ДЕРЖАВНОЇ ПІДСУМКОВОЇ АТЕСТАЦІЇ Людино, людино, людино! Збери себе всю у собі воєдино(Л. Костенко) Слово справжнього митця глибоко западає у душу. “Людино, людино, людино! Збери себе всю у собі воєдино”, – написала поетеса Ліна Костенко. Цей рядок начебто узагальнює звернення митців другої половини XX століття до світової спільноти: “Люди, збережіть в собі людяність!” […]...
- Молодик “Молодик” (“Молодикъ”) – український літературно-художній та історико-науковий альманах, який видавав І. Бецький за допомогою Г. Квітки-Основ’яненка, М. Костомарова, В. Каразіна в Харкові (дві частини у 1843 та одну в 1844) і Петербурзі (остання, четверта частина, 1844). Відповідно до наміру видавця “поєднати літературну Росію з чудовими українськими письменниками” зміст першої і четвертої книг альманаху становили переважно […]...
- “Адресовані людям вірші – найцінніші листи у світі” Часи змінюються, а разом з часами змінюються і люди. Ще не так давно за історичними мірками основним засобом спілкування між людьми були листи. Завдяки листам люди не тільки ділилися інформацією про те, як у них справи, а й робили важливі визнання, наприклад, освідчення в коханні. Сьогодні вже практично ніхто не переписується засобами традиційної пошти, тому […]...
- Урок розвитку зв’язного мовлення. Лист улюбленому літературному герою УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 6 КЛАС І семестр ЛІТЕРАТУРА І МОРАЛЬНЕ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЛЮДИНИ УРОК № 32 Тема. Урок розвитку зв’язного мовлення. Лист улюбленому літературному герою Мета: вчити писати листа улюбленому літературному герою; висловлювати точку зору з приводу інших творів; розвивати зв’язне мовлення; виховувати інтерес і повагу до вибору героїв однокласниками. Обладнання: написані вдома твори. ХІД […]...
- Мусамат Мусамат (араб., букв.: підвіска) – у середньовічній арабській, перській і таджицькій ліриці – вірші із шестирядковою строфою, що складаються із трьох бейтів, мають схему римування: ааааав сссссв dddddв. Перші зразки М. наявні у доробку поета IX ст. Менучехрі. Водночас це поняття використовується у значенні особливої форми версифікації на основі творів інших авторів, що будувалася таким […]...
- Цензура Цензура (лат. censura, від censeo – оцінюю, висловлюю думку) – контроль офіційної (світської або духовної) влади за змістом, випуском у світ і поширенням друкованої продукції, творів сценічного, образотворчого та кіномистецтва, радіо – і телепередач, а іноді і приватного листування (перлюстрація) з тим, щоб не допустити або обмежити поширення ідей, інформації, що визначаються цією владою небажаними […]...
- ДЗЮБАРЕВИЧ ЗАХАРІЯ ДЗЮБАРЕВИЧ ЗАХАРІЯ (рр. нар. і см. невід.) – поет і композитор. Очевидно, мав академічну освіту. Був козаком Гадяцького полку, брав участь у Дербентському поході (1722). Десь між 1728 – 1730 рр. склав рукописний збірник пісень, до якого ввійшли твори інших авторів і власні духовні й ліричні вірші, псальма “Приближися конец света”. Псальма описує похід українського […]...
- СИМОН СИМОН (р. нар. невід. – 22.05.1226) – давньоукраїнський агіограф. Один із авторів Києво-Печерського патерика. Був ченцем Києво-Печерського монастиря, згодом (імовірно, з 1197 р.) – ігуменом Рождественського монастиря у Владимирі й духівником великої княгині, дружини Всеволода Юрійовича (Велике Гніздо). 1214 р. став єпископом Суздаля й Владимира. Дбав про зміцнення політичних позицій молодого Владимиро-Суздальського князівства, ініціював будівництво […]...
- Перед дзеркалом (переказ) Ліза Тураєва і Костя Карновський познайомилися на гімназичному балу. Вони протанцювали разом весь вечір, а потім вирішили листуватися. Доля подарувала їм зовсім небагато зустрічей, тому довга, з 1910 по 1932 р., листування стала найважливішою частиною їхнього життя. Мати Лізи давно померла, батько, полковий офіцер, одружився на “владної, підозрілої” жінці. Закінчивши пансіон, Ліза навчається в гімназії […]...
- Органи рослини: Втеча Втечею називають стебло з розташованими на ньому листами й бруньками. Це основна частина рослини, що складає з вузлів і междоузлий, що росте в довжину за рахунок верхівкових і вставних меристем (освітня тканина) Стебло виконує різноманітні функції: Проведення водяних розчинів з кореня в листи й назад; Збільшення поверхні рослини шляхом розгалуження; Утворення листів і квіток; Нагромадження […]...
- Одна сторінка з життя Маланюка Євген Маланюк і Наталка Левицькі-Холодна… Це наші земляки, які приблизно в один і той же час покинули межі своєї держави, зневірившись у більшовицькій ідеї. Вісімнадцятирічною дівчинкою покинула Наталка рідну Полтавщину восени 1920 року, що став фатальним і для Євгена Маланюка. Та любов до рідного краю вони пронесли через десятиліття, вболіваючи за його долю, за його […]...
- Збірник історично-філологічного відділу “Збірник історично-філологічного відділу” – книжкове видання з історії, літературознавства, мовознавства, етнографії, митецтвознавства, фольклористики, що виходило у Києві (1921-31, ВУАН) у вигляді окремих монографій, Всього з’явилося 106 чисел. Серед наукових студій, що стосувалися історії української літератури, були дослідження В. Перетца “Слова про Ігорів похід”, М. Зерова, В. Петрова, П. Филиповича, М. Марковського – творчості Т. Шевченка, […]...
- Балабанів гурток Балабанів гурток – гурток українських культурно-освітніх діячів першої половини XVII ст., залучених Гедеоном Балабаном (1530-1607) до редакційно-видавничої діяльності, що розгорнулася у Стрятині (біля м. Рогатина) та Крилосі (біля м. Галича). Керував стрятинською друкарнею небіж Г. Балабана – Федір, редакторську роботу здійснював Федір Касіянович, активно працювали Памво Беринда, Гаврило Дорофієвич, Тарасій Земка. Б. г. продовжував справу […]...
- На шляху “На шляху” – літературно-художній альманах молодих авторів, виданий у Чернівцях 1906 студентським товариством “Союз” з нагоди тридцятиріччя його заснування. Включає: вірші, новели,, оповідання дев’ятнадцяти письменників з Буковини, що виступили в літературі наприкінці 90-х XX ст., серед них С. Канюк, І. Карбулицький, Д. Макогон, М. Дашкевич, І. Підгоренко та інші, які продовжили літературну діяльність у наступні […]...
- МОНУМЕНТАЛЬНИЙ СТИЛЬ МОНУМЕНТАЛЬНИЙ СТИЛЬ – характерний для літератури Київської Русі XI ст. Його ознаками є економність стилістичних елементів, обмежена кількість прикрас, простота синтаксису, сталість формул, зосередження на змісті, на його “діловому” викладі. Думка часто доведена до афористичної формули. Твори присвячені, як правило, одній темі, тому композиція їх досить проста й чітка. Найпоширенішими стилістичними прикрасами в них є […]...
- Листа темних людей Ульріх Гуттен письменник і політичний діяч епохи Відродження в Німеччині, прихильник Реформації. Разом зі своїм другом – лицарем Францем фон Зиккингеном очолив збройне повстання проти папістів, після поразки якого був змушений бігти у Швейцарію, де незабаром умер Хоробрий воїн і поет, один з видатних гуманістів свого часу, Гуттен був автором багатьох політичних віршів, латинських епіграм, […]...
- Соціальне замовлення Соціальне замовлення – у соціологічному літературознавстві – відповідність твору письменника панівній ідеологи, груповій експектації (очікуванню). У механізмі реалізації С. з. можна розрізнити такі ланки: 1) орієнтація письменника на смаки читачів і свідоме конструювання твору на догоду їм; 2) орієнтація на популярні зразки з метою досягнути популярності навіть усупереч своїм естетичним поглядам; 3) виконання прямого замовлення […]...
- КАПУСТНЫЙ ЛИСТ – Приходи, сказка! Літературне читання 2 клас – И. Н. Лапшина – 2012 Приходи, сказка! КАПУСТНЫЙ ЛИСТ Нес зайчик лист капусты. Лист был большой, круглый, и зайчик шел и радовался: – Ну и позавтракаю же я на славу! Вдруг он услышал жалобный писк. Это воробышек лежал под кустом: злой мальчишка подшиб его камнем. – Пить, пить, – стал […]...
- Обрії “Обрії” – тижневик, “присвячений справам літератури, мистецтва й науки”, виходив у Львові 1936-37. Видавав і редагував Б. Кравців. Серед авторів були Є.-Ю. Пеленський, Ірина Пеленська, О. Грицай, М. Гурко, Б. Кравців, Ю. Липа, Д. Гуцул та ін. В “О.” друкувалися твори письменників Наддніпрянщини, подавалися їх літературні портрети (Ю. Яновський “Чотири шаблі”), публікувалися огляди європейських літератур […]...
- Акты Южном и Западной России “Акты Южном и Западной России” (повна назва “Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные Археографическою комиссиею”). З’являлися впродовж 1863-92 у Петербурзі в 15-ти томах. Тут були опубліковані грамоти києво-руських та литовських князів, документи про національно-визвольну війну 1648-54, матеріали полемічної літератури (Іван Вишенський та ін.), твори й листи Ісаї Копинського, Мелетія Смотрицького, […]...
- ТРАНКВІЛІОН-СТАВРОВЕЦЬКИЙ КИРИЛО ТРАНКВІЛІОН-СТАВРОВЕЦЬКИЙ КИРИЛО (р. нар. невід. – 1646) – філософ, поет, богослов першої половини XVII ст. Навчався, очевидно, у Львівському кафедральному училищі. У 1589 – 1592 рр. викладав у Львівській братській школі. З 1592 р. вчителював у Вільні, на початку XVII ст. знову повернувся до Львова, де став одним із провідних діячів Львівського братства. У 1614 […]...
- Сенс назви новели Г. Тютюнника “Три зозулі з поклоном” Сенс назви новели Г. Тютюнника “Три зозулі з поклоном” Символічним втіленням добра, людяності, мудрості постають герої новели Григора Тютюнника “Три зозулі з поклоном”. Цей трагічний, щемливо ліричний твір має присвяту: “Любові Всевишній присвячується”. Епітет “Всевишній”, який в українській мові вживається лише у сполученні зі словом Бог, підкреслює велич найбільшого людського почуття – кохання. Золотоволоса Марфа […]...
- Скорочено – ТРИ ЗОЗУЛІ З ПОКЛОНОМ – ГРИГІР ТЮТЮНИК Новела Любові всевишній присвячується Повертаючись додому, хлопець помічає, що сусідка Марфа Яркова щось дуже пильно його розглядає. Мати пояснює, що Марфа любила його батька, а він на нього схожий. Потім мати згадує, що Марфа завжди першою відчувала, коли від тата має прийти лист, бігла до пошти і вмовляла листоношу дати їй хоча б потримати дорогоцінний […]...
- М. К. Морозова по смерті чоловіка За заповітом чоловіка М. До. Морозова отримувала підстави розпоряджатися усіма грошима своєї сім’ї та ставала володаркою величезних статків. Проте стану чоловіка Маргарита відмовилася на користь дітей, залишивши у себе права розпоряджатися грошима до їх повноліття, і цю непросте завдання вона також виконала з честю: непросто зберегла, а й побільшила сімейні гроші. Про це свідчить опікунські […]...
- Три зозулі з поклоном (дуже стисло/скорочено) – Тютюнник Григір Новела Любові всевишній присвячується Повертаючись додому, хлопець помічає, що сусідка Марфа Яркова щось дуже пильно його розглядає. Мати пояснює, що Марфа любила його батька, а він на нього схожий. Потім мати згадує, що Марфа завжди першою відчувала, коли від тата має прийти лист, бігла до пошти і вмовляла листоношу дати їй хоча б потримати дорогоцінний […]...
- Твір на тему: “Лист Джорджу Байрону” Напевно багатьом людям хочеться поспілкуватися з тими, чиї книжки вони читають. Після прочитання будь-якого цікавого твору читач має багато емоцій, які б хотілося висловити комусь, хто його розуміє. Безумовно, такою людиною міг би стати сам автор. Але, на жаль, багатьох з видатних історичних авторів в живих вже не залишилося. З цієї причини обговорити з ними […]...
- Основа “Основа” – II – відновлений у 1993 журнал “Основа” завдяки сприянню Конгресу українських націоналістів. Редколегія, яку очолив В. Ілля, заявила, що має на меті не тільки “гідно продовжити, власне, засвідчити неперервність культурної традиції, а й вийти на нові обшири у відповідності з важливістю тих історичних завдань, які стоять перед нашою нацією”. Часопис знайомить читача передовсім […]...
- ВЕЛИЧКО САМІЙЛО (САМОЇЛ) ВЕЛИЧКО САМІЙЛО (САМОЇЛ) (1670, Полтавщина – після 1728, с. Жуки Полтавської обл.) – письменник – історіограф. Відомостей про життя та діяльність С. Величка дійшло до наших днів дуже мало. Народився в козацькій родині. Навчався, ймовірно, в Києво-Могилянській колегії, служив у військовій канцелярії, був писарем В. Кочубея. За власним свідченням, брав участь у військових походах. 1708 […]...
- Дубове листя “Дубове листя” – альманах на згадку про П. Куліша. Упорядкували М. Чернявський, М. Коцюбинський та Б. Грінченко. Вийшов 1903 у Києві в друкарні П. Барського. Вміщено поезії Лесі Українки, М. Вороного, В. Самійленка, А. Кримського, М. Чернявського, П. Грабовського, оповідання Панаса Мирного (“Серед степів”), М. Коцюбинського (“Лялечка”), О. Маковея (“Самота”), Наталі Кобринської (“Очі”), Ольги Кобилянської […]...
- Григір Тютюнник – Три зозулі з поклоном (Скорочений переказ, дуже стисло) Григір Тютюнник Три зозулі з поклоном (Скорочений переказ, дуже стисло) Любові всевишній присвячується Повертаючись додому, хлопець помічає, що сусідка Марфа Яркова щось дуже пильно його розглядає. Мати пояснює, що Марфа любила його батька, а він на нього схожий. Потім мати згадує, що Марфа завжди першою відчувала, коли від тата має прийти лист, бігла до пошти […]...
- Історія двох листів і двох побачень у романі “Євгеній Онєгін” Роман Олександра Сергійовича Пушкіна називають енциклопедією російського життя. Дійсно, у цьому добутку дивно повно відбита російська дійсність. Це роман і соціальний, і психологічний, і історичний…І, безсумнівно, це роман про любов. “Євгеній Онєгін” залучає в тому числі й захоплюючої, а головне, нестандартним любовним сюжетом. Композиція роману зеркальна. На початку роману – лист Тетяни до Онєгіни, потім […]...
- КЛИМЕНТ СМОЛЯТИЧ КЛИМЕНТ СМОЛЯТИЧ (p. нар. невід. – після 1164) – письменник, представник ораторської прози XII ст. Походив із Смоленська, деякий час був ченцем у Зарубському монастирі поблизу Києва. 1147 р. з ініціативи великого князя Ізяслава Мстиславича поставлений собором на Київського митрополита без згоди константинопольського патріарха, що викликало протест греко-фільського єпископату й князів. Після смерті князя Ізяслава […]...
- Олена Теліга – Вибрані твори Львів: Смолоскип, 2008. – 534 с. Видавництво Смолоскип презентує друге, доповнене видання вибраних творів Олени Теліги – політичної діячки і поетеси, розстріляної фашистами в 1942 році в Бабиному Яру. До збірки увійшли всі її відомі поетичні, центральні публіцистичні твори та добірка листів. Книжку доповнює важлива стаття про життя і творчість Теліги, яку написав її побратим […]...
- Михайло Петрович Драгоманов. 1841-1895. Його ювілей, смерть, автобіографія і спис творів “Михайло Петрович Драгоманов. 1841-1895. Його ювілей, смерть, автобіографія і спис творів” – літературно-науковий збірник, у якому подано різноманітний матеріал з України та з-за кордону, що висвітлює життя і творчість М. Драгоманова, його внесок у розвиток філософської, громадсько-культурної та естетичної думки України, співпрацю з європейським науковим світом. Уклав і видав М. Павлик 1896 у Львові до […]...