ФРАНСУА ВІЙОН (1431 чи 1432 – після 1463)
Літературні балади
ФРАНСУА ВІЙОН (1431 чи 1432 – після 1463)
Біографія Франсуа Війона достеменно не відома. Під цим іменем, можливо, сховалася людина, яку сучасники називали то Франсуа Монкорб’є, то Мітель Мутон, то Франсуа де Лож. Відомо, що вихованням безбатченка опікувався професор релігійного права Гійом де Війон, який дав Франсуавласне прізвище.
Франсуа Війон навчався в Паризькому університеті з 1448 по 1452 рік і навіть здобув учене звання магістра. Характер він мав веселий, був розбишакою й організатором усіляких бійок і вечірок.
У зв’язку із цим він написав віршований “Малий заповіт” та “Великий заповіт”, за якими залишав своїм друзям і недругам усю свою власність: порожній гаманець, розбитий кухоль пива, недомальовану вивіску над шинком.
Закінчивши навчання, Війон, як і багато його однолітків, блукав Францією у пошуках якого-небуть заробітку, був грабіжником і солдатом, писарчуком і бандитом. З 1457 по 1461 рік Франсуа Війон живе при дворі Карла Орлеанського, а
За сприяння друзів страту замінили на вигнання, отож після 1463 р. сліди Франсуа Війона-вигнанця губляться десь у Європі.
Поезія Франсуа Війона відбиває його нестримний темперамент, іронічне ставлення до себе, до свого часу. Його творчість – це переспів популярних у Середні віки поетичних форм: балад, мадригалів (заповітів, написаних на цвинтарному хресті) тощо.
“Балада прикмет” увійшла до збірки поезій, створених поетом під час його життя у королівському замку Блуа. Він не плаче над своєю долею – іронія і самокритичність дають йому можливість сприймати життя таким, яким воно є: “Я знаю – мухи гинуть в молоці… я знаю гріх, але грішить не кину”. Війон не створює ні ідеального образу поета, ні образу страдника – він не боїться зізнатися в гріхах і намагається зрозуміти сенс життя.
У його віршах звучать і сміх, і гріх, і туга, й радість, і ностальгія за втраченою молодістю.
Літературна балада, на відміну від фольклорної, має автора. Вона стає більш емоційною, її побудова стрункішає, бо позбавляється зайвої деталізації чи повторень.
1Богема – середовище суспільства переважно з акторів, музикантів, художників, поетів, що ведуть безладний спосіб життя.
Запитання
1. Яким було життя поета у середньовічній Європі?
2. Розкрий зв’язок життя поета та його творчості.
Related posts:
- БАЛАДА ПРИКМЕТ – ФРАНСУА ВІЙОН (1431 чи 1432 – після 1463) Літературні балади ФРАНСУА ВІЙОН (1431 чи 1432 – після 1463) БАЛАДА ПРИКМЕТ Я знаю – мухи гинуть в молоці, Я знаю добру і лиху годину, Я знаю – є співці, сліпці й скопці, Я знаю по голках сосну й ялину, Я знаю, як кохають до загину, Я знаю чорне, біле і рябе, Я знаю, як […]...
- Літературна балада. Франсуа Війон (між 1431 – 1432 – 1463) “Балада прикмет”. Особливості жанру літературної балади УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 7 КЛАС I семестр ГЕРОЇЧНІ ПІСНІ й БАЛАДИ У СВІТОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ УРОК 7 Тема. Літературна балада. Франсуа Війон (між 1431 – 1432 – 1463) “Балада прикмет”. Особливості жанру літературної балади Мета: дати визначення поняття “літературна балада”; розкрити особливості жанру; дати поняття про антитезу як засіб створення образу; працювати над виразним читанням […]...
- Франсуа Війон (1431 або 1432 – 1463) Французький поет Франсуа Війон народився неподалік від Парижа в 1431 або 1432 році. Усе, що відомо про його життя та особу, походить із двох джерел – із його власних віршів та судових документів, які офіційно зафіксували деякі епізоди біографії поета. Легко здогадатися, що обидва ці джерела далеко не об’єктивні, тому […]...
- ВІЙОН, Франсуа (1431 або 1432 – бл. 1463) ВІЙОН, Франсуа (Villon, Francois – 1431 або 1432, Париж – бл. 1463) – фран-цузький поет. Достовірних фактів з життя Війона відомо мало. Дата народження поета відновлюється лише за авторським згадуванням у віршах, а замість року смерті багато хто з дослідників зазвичай ставить риску. Син бідної вдови, Війон, напевно, виховувався […]...
- Скорочено – БАЛАДА ПРИКМЕТ – ФРАНСУА ВІЙОН 7 КЛАС ФРАНСУА ВІЙОН БАЛАДА ПРИКМЕТ Я знаю – мухи гинуть в молоці, Я знаю добру і лиху годину, Я знаю – є співці, сліпці й скопці, Я знаю по голках сосну й ялину, Я знаю, як кохають до загину, Я знаю чорне, біле і рябе, Я знаю, як Господь створив людину, Я знаю все […]...
- “Поезія Франсуа Війона. “Балада прикмет” Ще студентом Франсуа Війон брав участь у діяльності суспільних театральних братств, шумних походах до шинків, знався не тільки з самими шановними родинами Парижу, а й з розбійниками, крадіями і пияками. У червні 1455 року з невідомих нікому причин на Ф. Війона напав з ножем священнослужитель Філіп Сермуаз. Ця бійка закінчилася досить трагічно – нападник загинув […]...
- Літературна балада Франсуа Війона Французький поет XV століття Франсуа Війон такий не схожий на більшість поетів і письменників свого часу! Школяр, крадій, волоцюга і розбійник, Війон цобре знав убоге народне життя. Через століття читачі чують живий голос людини, яка не бажає підкорятися сильним цього світу – ані королям, ані церковникам, ані багатіям. Війон насміхався з їхнього життя і свої […]...
- “Літературні балади” Війона Ще студентом він брав участь у виставах самодіяльних театральних братств, вчащав до шинків, знався і з шанованими родинами Парижа, і зі злодіями, розбишаками, пияками. Учень. У червні 1455 р. на Ф. Війона з невідомих причин напав з ножем священик Філіпп Сермуаз. Бійка закінчилася трагічно – напасник загинув у лікарні від удару ножем та каменем. Війон […]...
- БАЛАДА ПРИКМЕТ – ФРАНСУА ВІЙОН Я знаю – мухи гинуть в молоці, Я знаю добру і лиху годину, Я знаю – с співці, сліпці й скопці, Я знаю по голках сосну й ялину, Я знаю, як кохають до загину, Я знаю чорне, біле і рябе, Я знаю, як Господь створив людину, Я знаю все й не знаю лиш себе. Я […]...
- Літературна балада Ф. Війона “Балада прикмет” Французькиіі поет XV століття Франсуа Війон такий не схожий на більшість поетів і письменників свого часу! Школяр, крадій, волоцюга і розбійник. Війон добре знав убоге народне життя. Через століття читачі чують живий голос людини, яка не бажає підкорятися сильним цього світу – ані королям, ані церковникам, ані багатіям. Війон насміхався з їхнього життя і свої […]...
- Твір-опис за картиною Жана-Франсуа Мілле “Жінки, які збирають колоски” 8 КЛАС ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Твір-опис за картиною Жана-Франсуа Мілле “Жінки, які збирають колоски” Вінсент Ван Гог сказав про Жана-Франсуа Мілле, видатного західноєвропейського художника: “Він був єдиним художником свого часу, який показав нові горизонти багатьом людям”. В епоху, коли художники прикрашали дійсність, Жан-Франсуа Мілле показував тяжке життя простих людей. На картині “Жінки, які збирають […]...
- ФРАНСУА РАБЛЕ ФРАНСУА РАБЛЕ (1494-1553) Про Франсуа Рабле розповідають чимало легенд, оскільки він був людиною яскравою і колоритною. Проте безсумнівних відомостей про його життя збереглося небагато. Вважають, що він народився близько 1494 р. в чудовому куточку Франції – Турені, в родині правника. Мати хлопчика рано померла, і його віддавали на виховання до різних монастирів. У двадцять п’ять […]...
- Ідеальне суспільство у романі Франсуа Рабле “Гаргантюа і Пантагрюель” Ідеальне суспільство у романі Франсуа Рабле “Гаргантюа і Пантагрюель” Ідеал щасливого суспільства, яким його уявляв собі Франсуа Рабле, збігається в часі з найвищим розквітом мистецтва доби Відродження, а разом із ним – з гуманістичними прагненнями та пориваннями. Із біографії Рабле ми знаємо, що багато років він прожив у Італії, де на той час уже сформувалась […]...
- Гротеск и гіпербола, абсурд, алегорія в романі Франсуа Рабле “Гаргантюа и Пантагрюель” 9б. Гротеск и гіпербола, абсурд, алегорія в романі Франсуа Рабле “Гаргантюа и Пантагрюель” Опираясь на фольклорные источники, автор создал образы людей, жадных к знаниям и к самой жизни. Огромный рост Грангузье, Гаргантюа и Пантагрюэля были олицетворением их безграничных знаний, чрезвычайной образованности, благородства чувств, искренности, доброты и способности на самопожертвование ради обиженных. Великаны-короли создавали законы, направленные […]...
- Образи велетнів роману Франсуа Рабле “Гаргантюа і Пантагрюель” Образи велетнів роману Франсуа Рабле “Гаргантюа і Пантагрюель” Образи різноманітних велетнів часто зустрічаються на сторінках французьких та німецьких казок. Там їх зображено злими, жорстокими, підступними, часто – людоїдами, яких все ж таки вдається перехитрити звичайним людям. Франсуа Рабле теж узяв для свого роману сюжет, добре відомий у французькій народній творчості – це комічні хроніки (літопис) […]...
- Франсуа Рабле. “Гаргантюа і Пантагрюель” ТВОРЧА РОБОТА Франсуа Рабле “Гаргантюа і Пантагрюель” 1. Щоб збороти дипсодів, військо мені не потрібне – я не себе й на друзів своїх покладаюся. Сама впевненість приховує в собі силу. Беуві Відчуття сили збільшує її Вовенарі 1. Наука Олоферна та Недолуга безглузда, навіть більше – хибна, а мудрістю їхньою тільки памороки забивати. Так можна зробити […]...
- “Я знаю все, та тільки не себе…” (“Балада прикмет”) Творчість Франсуа Війона належить до періоду французького Відродження, коли актуальними стали питання не лише пізнання Довколишнього світу, але, насамперед, пізнання людини, її сутності в мінливому суспільному житті. Війона вважають неперевершеним майстром балад. До цього жанру зверталися багато письменників багатьох літератур світу, проте саме Війон залишив у своїй творчій спадщині по-новаторському повнозвучні зразки балад. У французькій […]...
- Гротеск і гіпербола в романі Франсуа Рабле “Гаргантюа й Пантагрюэль” Франсуа Рабле – представник французького Ренесансу, хоча найвизначнішим представником цієї епохи його зробило один художній Твір. Роман “Гаргантюа й Пантагрюэль” став саме тим добутком, завдяки якому ім’я відомого французького лікаря й ученого-енциклопедиста ввійшло у світову історію літератури шістнадцятого сторіччя. Фантастична країна Утопія, зображена в романі Ф. Рабле “Гаргантюа й Пантагрюэль”, розташувалася десь у Франції. Про […]...
- Творчість Жана Франсуа Мілле Охарактеризуємо тут творчість одного з них – нормандця Жана Франсуа Мілле (1814 – 1875) – “великого селянина”, який, як вважають французи, не мав попередників. Народився він у маленькому селищі поблизу моря і пройшов у велике мистецтво шлях, подібний Шевченковому У селі хлопчик не бачив жодного маляра, однак мав суто інстинктивний потяг до живопису: виконуючи сільські […]...
- Гротеск і гіпербола у романі Франсуа Рабле “Гаргантюа і Пантагрюель” Епоха Відродження дала світові безліч славних імен: письменників, скульпторів, художників, музикантів. Митці-гуманісти вбачали об’єкт своєї творчості в зображенні людини, її почуттів, розумових здібностей і якостей, бо і самі митці цієї видатної епохи теж були неординарними особистостями. Можна навіть сказати, що епоха створювала людину нового часу, а людина створювала епоху. Франсуа Рабле – представник французького Ренесансу, […]...
- Франсуа-Мари Аруэ Вальтер (Вольтер) Народився він у Парижі, його, предки були буржуа. Дід його був купцем, торгував сукном, а батько його одержав юридичне утворення й купив посаду нотаріуса (посада переходила в спадщину). Незабаром він женився на дочці суддівського чиновника. Франсуа-Мари був другим сином у сім’ї, його старший брат одержав дуже строго релігійне католицьке утворення, що не подобалося його батькові […]...
- Франсуа Рабле Реферат На тему: Франсуа Рабле. “Гаргантюа і Пантагрюель” Шістнадцяте століття – це вершина в історії сміху, пік цієї вершини – роман Рабле “Гаргантюа і Пантагрюель”. Образи рiзноманiтних велетнiв часто зустрiчаються на сторiнках французьких та нiмецьких казок. Там їх зображено злими, жорстокими, пiдступними, часто – людоїдами, яких все ж таки вдається перехитрити звичайним людям. Франсуа Рабле […]...
- Діти капітана Гранта характеристика образу Паганель Жак-Элиасен-Франсуа-Мари Паганель Жак-Элиасен-Франсуа-Мари – учений-географ, секретар Паризького географічного товариства, член-кореспондент географічних товариств Берліна, Бомбея, Дармштад-та, Лейпціга, Лондона, Петербургу, Відня і Нью-Йорка, почесний член Східноіндійського королівського інституту географії і етнографії, що користується широкою і заслуженою популярністю, але понад усе знаменитий своєю фантастичною неуважністю: перше, про що заговорюють один з одним герої роману після знайомства з П., це […]...
- Балада прикмет (скорочено) – Війон Француа Переклад Л. Первомайського Я знаю – мухи гинуть в молоці, Я знаю добру і лиху годину, Я знаю – є співці, сліпці й скопці, Я знаю по голках сосну й ялину, Я знаю, як кохають до загину, Я знаю чорне, біле і рябе, Я знаю, як господь створив людину, Я знаю все й не знаю […]...
- Іван Васильович на балі й після балу ( по оповіданню Л. Н. Толстого “Після балу”) Іван Васильович – герой оповідання Л. Н. Толстого “Після балу” – типовий представитель свого часу, студент, обиватель, що коштує осторонь від більших справ, живущий скромно й нічим не відрізняється від інших. Разом з тим за цієї безликої фігурій коштує щось більше: через характер Івана Васильовича Толстой показує відносіння (яким воно повинне бути) кожної чесної й […]...
- Франсуа Рабле найбільший художник французького Ренесансу Швидкий розквіт гуманістичної думки у Франції збігається з першою половиною царюванні Франциска I ( 1515-1547). Італійські походи, що почалися його попередниками й продовжені їм, дуже розширили культурні відносини між двома народами Сильний вплив Італії є однієї з найважливіших особливостей Французького Відродження Раннє Відродження у Франції – 70-е роки ХVв – 20-е роки XVIв. Це час […]...
- МАЛЕРБ, Франсуа (бл.1555 – 1628) МАЛЕРБ, Франсуа (Malherbe, Francois – бл.1555, Кан – 16.10.1628, Париж) – французький поет. Народився у дворянській сім’ї. Батько працював у місцевому магістраті. У 1576- 1586 pp. Mалерб був секретарем герцога Ангулемського. По смерті герцога жив то у Провансі, то у Нормандії. У ранніх поезіях відчутний вплив “Плеяди”. Поетичні твори цього часу попервах […]...
- ЛАРОШФУКО, Франсуа де (1613 – 1680) ЛАРОШФУКО, Франсуа де (La Rochefoucauld, Francois – 15.12.1613, Париж – 17.03. 1680, там само) – французький письменник. Ларошфуко був представником старовинного дворянського роду. У 1629 р. брав участь в Італійських походах, після чого залишився при дворі. Був серед змовників проти кардинала Рішельє, першого міністра Людовіка XIII, на боці королеви Анни Австрійської, керований […]...
- Іван Васильович на балі й після балу (по оповіданню “Після балу”) В образі Івана Васильовича – героя рассказа “Послу балу” – Л. Н. Толстой показав нам типової людини того часу, студента, можна сказати, обивателя, що коштує осторонь від більших справ, що живе скромно й нічим не відрізняється від інших зовні. Разом з тим за цією безликою фігурою коштує щось більше: через образ Івана Васильовича Толстій показує […]...
- БЮТОР, Мітель Марі Франсуа (нар. 1926) БЮТОР, Мітель Марі Франсуа (Butor, Michel Marie Francois – нар. 14.09.1926, Монсен-Барьоль поблизу Лілля) – французький письменник. Бютор – один із провідних представників “нового роману”. Перу Бютора також належать кілька книг, присвячених снам, низка поетичних збірок, грунтовні мистецтвознавчі та культурологічні праці. Майбутній письменник народився у передмісті Лілля, а його дитинство минуло в Парижі. […]...
- ШАТОБРІАН, Франсуа Ренеде (1768 – 1848) ШАТОБРІАН, Франсуа Ренеде (Chateaubriand, Francois Rene de – 04.09.1768, Сен-Мало – 04.07.1848, Париж) – французький письменник. Народився в аристократичній родині, здобув освіту у привілейованому колежі Доля, ліцеї Генна й ін. У літературу увійшов 1790 p., написавши ідилію “Сільське кохання” (“VAmour de la campagne”). У розпал революції, в 1791 p., подався в Америку, […]...
- МОРІАК, Франсуа (1885 – 1970) МОРІАК, Франсуа (Mauriac, Francois – 11.10.1885, Бордо – 01.09.1970, Париж) – французький письменник, лауреат Нобелівської премії 1952 р. Моріак народився в сім’ї заможних бордоських буржуа. Його предки по материнській лінії були комерсантами, а з боку батька – розбагатілими фермерами, землевласниками. Мати Моріака зосталася вдовою з п’ятьма дітьми, коли майбутньому письменникові не виповнилося […]...
- Л. Н. Толстой “Після балу” Полковник на балі й після балу Л. Н. Толстой “Після балу” Полковник на балі й після балу. В основі оповідання “Після балу” лежить дійсна подія, про яке Толстой довідався, коли студентом жив разом із братами в Казані. Його брат Сергій Миколайович полюбив дочку місцевого військового начальника Л. П. Корейша й збирався на ній женитися. Але після того як Сергій Миколайович побачив […]...
- ПРЕВО Д’ЕКЗІЛЬ, Антуан Франсуа (1697 – 1763) ПРЕВО Д’ЕКЗІЛЬ, Антуан Франсуа (Prevost d’Exilles, Antoine Francois – 01.04.1697, Еден – 25.11.1763, Шантільї) – французький письменник. Прево Д’екзіль, якого зазвичай звуть абат Прево, – славетний письменник, видавець журналу, перекладач, автор 112 томів творів, які відіграли велику роль у формуванні національної культури та літератури, прожив важке, сповнене пригод життя. Він народився у […]...
- САД, Даносьєн Альфонс Франсуа де; маркіз де Сад (1740 – 1814) САД, Даносьєн Альфонс Франсуа де; маркіз де Сад (Sade, Donatien Alphonse Francpis de; marquis de Sade – 02.06.1740, Париж – 02.12. 1814, Шарантон) – французький письменник. “Владний, холеричний, дратівливий, любитель крайнощів у всьому – в атеїзмі та в розпусті… Вам пощастило зачинити мене в цій клітці, але вбийте мене чи приймайте таким, […]...
- ГАРГАНТЮА І ПАНТАГРЮЕЛЬ – ФРАНСУА РАБЛЕ ФРАНСУА РАБЛЕ ГАРГАНТЮА І ПАНТАГРЮЕЛЬ Давно колись, ще за непам’ятних часів, жив собі велетень на ймення Грангузьє1. Вдався він добрий, лагідний, веселий і дуже любив попоїсти. Його погреби й комори завжди були повні шинки, ковбас, солонини з гірчицею, копчених язиків, паштетів та кав’яру – бо, гадав Грангузьє, запас біди не чинить. Дійшовши зрілих літ, Грангузьє […]...
- Роман Франсуа Рабле “Гаргантюа й Пантагрюэль” В 1790 році в Петербурзі була видана “Повість славного Гаргантуаса, страшнейшего велетня із всіх донині перебували у світлі”. До недавнього часи її вважали перелицюванням роману Рабле, але в дійсності це – переклад анонімної лубочної повісті початку XVII століття, що сходить до тих же фольклорним джерелам, що й роман. “Повість славного Гаргантуаса” в 1796 році вийшла […]...
- РУБАЇ – Омар Хайям (1048 – після 1122) – ЗОЛОТА ДОБА ПЕРСЬКО-ТАДЖИЦЬКОЇ ЛІРИКИ 1 Коли у небуття і ймення наше кане, Не згасне сонечко на небі полум’яне. Нас не було, та світ не був від того гірший; Він не погіршає й тоді, як нас не стане. 2 Всі таємниці пильно зберігай, Щоб не дізнався нелюд і шахрай. І зваж: як з іншими ти поведешся, Того від інших і […]...
- Гаргантюа та Пантагрюель (скорочено) – Рабле Франсуа Велетень Грангуз’є улаштував великий бенкет, коли в нього народився синочок. “Пити! Пити!” – заволала дитина. “Ке гран тю а!” – обізвався батько, що означало: “Яка велика горлянка!” Ось так і назвали малого – Гаргантюа. Зростав Гаргантюа вільно – байдики бив, між двох стільців сидів. Але батько вважав, що його синочок дуже розумний, бо провів дослідження, […]...
- Франсуа Рабле (1494-1553) Рабле – найбільший письменник епохи Відродження у Франції. Він був автором однієї книги, але ця книга стала вершиною гуманістичної французької літератури, мудрою й веселою енциклопедією Ренесансу. Народився Рабле в провінції, у м. Шиноне, у сім’ї адвоката й у десятилітньому віці був відданий у монастир. Однак монастирський уклад життя не задовольняв майбутнього письменника, і через двадцять […]...