Гордість за сміливих захисників народу (за віршем “Гомін, гомін по діброві!”)
У XVII столітті наша Україна стогнала під польським ярмом. Пихаті польські пани жорстоко знущалися з українського люду. Але терпінню народному настав край, і почалася в Україні велика визвольна війна.
Першими виступили козаки Запорозької Січі. Саме про події цього часу, про битву під Жовтими Водами вірш Андрія Малишка “Гомін, гомін по діброві!”. Початок вірша відтворює картину бою здалеку: від заграв, які постійно спалахують над полем, навіть жовкне трава.
Природа виступає безпосереднім учасником подій.
Гомін, гомін по діброві,
А
А над полем все заграви,
Пожовтіли буйні трави…
Звучить заклик до козаків, до Богдана Хмельницького відважно битися за волю України, яку автор порівнює із в’янучою квіткою, бо стогне країна в ярмі іноземних поневолювачів. Самого бою автор не описує, але ми уявляємо, як могутньою хвилею кіннота гетьмана накриває ляхів, що перелякано втікають від блискавичного козацького наступу:
Топче шляхта дикі терни,
Загубивши шлях додому.
У вірші зображено нищівний розгром ворогів та висловлено впевненість у тому, що народ, який веде справедливу боротьбу за свою незалежність, непереможний.
Related posts:
- Сміливі захисники народу (за віршем А. Малишка “Гомін, гомін по діброві…”) – АНДРІЙ МАЛИШКО ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Сміливі захисники народу (за віршем А. Малишка “Гомін, гомін по діброві…”) У XVII столітті Україна знаходилась під владою Польщі. Жорстокі й пихаті польські пани нещадно знущалися з українського люду. Але терпіння ввірвалося, в Україні почалася кривава війна. Першими пішли в бій запорозькі козаки. Саме про ці події, точніше, про важливу битву […]...
- Сміливі захисники народу за віршем А. Малишко “Гомін, гомін по діброві… “ У XVII столітті Україна знаходилась під владою Польщі. Жорстокі й пихаті польські пани нещадно знущалися з українського люду. Але терпіння ввірвалося. В Україні почалася кривава війна. Першими пішли в бій запорозькі козаки. Саме про ці події, точніше, про важливу битву під Жовтими Водами, йдеться у вірші Андрія Малишка “Гомін, гомін по діброві… “. Початок вірша […]...
- Мої роздуми над віршем Андрія Малишка “Гомін, гомін по діброві” До славної сторінки в історії нашої країни – боротьби українського народу проти шляхетської Польщі за своє соціальне й національне визволення під керівництвом відважного гетьмана Богдана Хмельницького звертається поет Андрій Малишко у вірші “Гомін, гомін по діброві”. Тривогу і неспокій тих буремних часів передано у рядках: Гомін, гомін по діброві, А над полем все заграви… Пожовтіли […]...
- Спогади про героїчну битву козаків під Жовтими Водами (за віршем А. Малишка “Гомін, гомін по діброві”) В історії України є багато героїчних сторінок. Як відомо, їх писали її захисники – хоробрі, винахідливі, вольові гетьмани, полководці, козаки. Серед них і відважний гетьман Богдан Хмельницький, який на чолі свого війська не раз звільняв українські землі від поневолення польської шляхти. Андрій Малишко у вірші “Гомін, гомін по діброві” відтворює ті страшні й героїчні часи, […]...
- Гомін, гомін по діброві скорочено – Соціально-побутові пісні Гомін, гомін по діброві, Туман поле покриває, Мати сина проганяє: “Іди, сину, геть від мене Нехай тебе турки візьмуть!” “Мене, нене, турки знають Мене кіньми наділлють!” Гомін, гомін по діброві. Туман поле покриває, Мати сина проганяє: “Іди, сину, геть від мене Нехай тебе орда візьме!” “Мене, нене, орда знає Сріблом, злотом наділяє!” Старша сестра коня […]...
- Скорочено ГОМІН ПО ДІБРОВІ Гомін по діброві, Туман поле покриває, Мати сина виганяє: “Іди, сину, іди, сину, Пріч од мене – Нехай тебе орда візьме, Нехай тебе орда візьме!” “Мене, мати, мене, мати, Орда знає – В чистім полі об’їжджає, В чистім полі об’їжджає”. “Іди, сину, іди, сину, Пріч од мене – Нехай тебе ляхи візьмуть, Нехай тебе ляхи […]...
- ГOMІН, ГОМІН ПО ДІБРОВІ – КОЗАЦЬКІ ПІСНІ Українська література 7 клас – Л. Т. Коваленко – Освіта 2015 ІЗ ПІСЕННИХ СКАРБІВ КОЗАЦЬКІ ПІСНІ ГOMІН, ГОМІН ПО ДІБРОВІ Гомін, гомін, гомін, Гомін по діброві, Туман поле покриває; Мати сина виганяє: “Іди, сину, іди, сину, Пріч од мене – Нехай тебе орда візьме, Нехай тебе орда візьме!” “Мене, мати, мене, мати, Орда знає – […]...
- Золотий гомін скорочено – Тичина Павло Над Києвом – золотий гомін, І голуби, і сонце! Внизу – Дніпро торкає струни… Предки. Предки встали з могил, Пішли по місту. Предки жертви сонцю приносять – І того золотий гомін. За цим гомоном нічого не чути, навіть не помічаєш грози, які пролітають над містом. Послухай гомон уночі. Разом з ним із сивої-сивої давнини причалюють […]...
- “Золотий гомін” пробудження і передчуття трагедії у ранній творчості Тичини “Сонячні кларнети” – так називалася перша збірка Павла Тичини. Вірші цієї збірки – то вияв світлих, щирих, романтично піднесених почуттів молодого Тичини. Він вірить, що терни, яких так багато було на історичному шляху України, залишилися в минулому, бо вже дзвенить “золотий гомін” пробудження. Поет щасливий від думки, ідо народ його став вільним. Гори каміння, що […]...
- Що я вважаю найголовнішим у житті? (За віршем “Наука”) Для кожної людини настає той вирішальний момент, коли вона повинна самостійно обрати свій життєвий шлях. Можна скористатися порадами матері ліричного героя вірша С. Руданського “Наука” і схилити “себе, як билиночку”, простелити “себе як рядниночку”, і все це задля того, щоб “в годиночку – на дробиночку”, а потім, забувши про честь і гідність, закупатися в сріблі-золоті, […]...
- Слово – найдорожчий скарб народу (за віршем М. Рильського “Мова”) Понад три тисячі мов існує на світі, але для кожного народу найближчою і найдорожчою є його рідна мова. Мова – це душа народу, найбільший і найдорожчий його скарб. Ще у сповиточку рідну мову дитина чує від матері, нею перші ніжні слова ласки промовляє. Мова єднає між собою різні покоління людей, вона передається як заповіт, як […]...
- Доля сміливих любить (за романом Ж. Верна “П’ятнадцятирічний капітан”) Д. ДЕФО, Ж. ВЕРН, ДЖ. ЛОНДОН, Ш. ПЕТЕФІ, Р. Л. СТІВЕНСОН 6 клас ЛЮДИНА В ЖИТТЄВИХ ВИПРОБУВАННЯХ Д. ДЕФО, Ж. ВЕРН, ДЖ. ЛОНДОН, Ш. ПЕТЕФІ, Р. Л. СТІВЕНСОН Доля сміливих любить (за романом Ж. Верна “П’ятнадцятирічний капітан”) Давнє англійське прислів’я говорить, що доля сміливих любить. Саме таким сміливцям присвячено роман Ж. Верна “П’ятнадцятирічний капітан”. Містер Уелдон, капітан Халл, Дік Сенд, Геркулес – ось ті, хто мужньо […]...
- Легенда про сміливих ліктів (за баладою Р. Л. Стівенсона “Вересовий трунок”) 7 клас ГЕРОЇЧНІ ПІСНІ ТА БАЛАДИ У СВІТОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ ЗРАЗКИ ТВОРІВ Легенда про сміливих ліктів (за баладою Р. Л. Стівенсона “Вересовий трунок”) В основі балади Р. Л. Стівенсона “Вересовий трунок” лежить шотландська народна легенда про таємницю вересового напою. Автор поєднав її з історичними фактами: боротьбою шотландського народу за свою незалежність. У баладі Р. Л. Стівенсона […]...
- Твір Що я вважаю найголовнішим у житті? (за віршем С. Руданського “Наука”) Що я вважаю найголовнішим у житті? (за віршем С. Руданського “Наука”) Для кожної людини настає той вирішальний момент, коли вона повинна самостійно обрати свій життєвий шлях. Можна скористатися порадами матері ліричного героя вірша С. Руданського “Наука” і схилити “себе, як билиночку”, простелити “себе як рядниночку”, і все це задля того щоб “в годиночку – на […]...
- Весна на журавлиних крилах (за віршем “Гей, рум’яні мої небокраї”) Бувають такі хвилини в житті, коли піднімається в душі бажання поділитися з оточуючими найпотаємнішими думками, відкрити їм своє серце, розповісти про радощі та сум. Поезія В. Сосюри під-корює нас саме таким підходом до творчості. Павло Тичина писав про Сосюру: “Майже в кожному творі він, немов дитина, весь перед читачем, нічого не приховує: ані торжества, ні […]...
- День захисників вітчизни (твір у публіцистичному стилі на суспільну тему) План I. Вітчизну і матір не обирають. II. Найвизначніше свято моєї сім’ї. 1. Військова династія. 2. Моя заповітна мрія. 3. Почесний обов’язок захисника. 4. Повернення давніх традицій. 5. Професія – захищати Вітчизну. III. Всенародне свято. Вітчизну і матір не обирають. Можливо, саме тому ці два слова часто вживаються поруч. Адже Вітчизну ми теж називаємо матір’ю. […]...
- “У сміливих щастя завжди є” (за твором І. Багряного “Тигролови”) Роман Івана Багряного “Тигролови” став одним із кращих в українській літературі твором пригодницького жанру. Але авторові нічого чи майже нічого не довелося видумувати, адже багато описаних у романі подій він пережив сам. Друзі Івана Багряного запам’ятали його непосидючим, запальним. Юрій Смо – лич згадував: “З’являвся він несподівано – бушував, лаяв весь світ і облягався спати […]...
- “Гордість держави” Слово “гордість” є дуже актуальним, якщо мова йде про державу. Взаємодія у такому випадку є взаємною. З одного боку, кожна людина хоче пишатися своєю країною, вважати її найкращою. Людям приємно жити тільки в тих країнах, які дійсно чогось домагаються і на щось здатні. У такій країні людина відчуває себе причетною до великих справ. Точно так […]...
- “Гордість України” Сучасний світ і суспільство з певних причин склалися таким чином, що деякі люди живуть краще, деякі гірше, хтось більш щасливий, а хтось нещасний. Різниця ця відчутна не лише в рамках одного і того ж суспільства, побачити її можна і за умови порівняння різних суспільств і країн. На жаль, українці живуть не дуже добре і не […]...
- Гордість і упередження (переказ) “Запам’ятайте, якщо прикрощі наші виникають з Гордості і Упередження, то і позбавленням від них ми буваємо зобов’язані також Гордість і упередження, бо так чудово врівноважені добро і зло в світі”. Слова ці й справді цілком розкривають задум роману Джейн Остін. Провінційне сімейство, що називається, “середньої руки”: батько сімейства, містер Беннет, – цілком благородних кровей, флегматічен, […]...
- Твір на тему: “Гордість України” Сучасний світ і суспільство з певних причин склалися таким чином, що деякі люди живуть краще, деякі гірше, хтось більш щасливий, а хтось нещасний. Різниця ця відчутна не лише в рамках одного і того ж суспільства, побачити її можна і за умови порівняння різних суспільств і країн. На жаль, українці живуть не дуже добре і не […]...
- Січові стрільці – герої України (за віршем “Набік, дрібна журбо життя”) У своїй поезії, оповіданнях Богдан Лепкий змальовував правдиві картини життя, відтворював славні і трагічні сторінки нашої історії, спонукав замислитися над запитанням: “Хто ми і звідки?” У віршах Лепкого про Січових стрільців розповідається про війну за визволення України, про українську державність і про тих, хто бився на фронтах цієї війни, – про славних синів України. Січове […]...
- Григорій Сковорода – наша національна гордість Григорій Савич Сковорода був мудрою, високоосвіченою і правдивою людиною. Він багато промандрував світом, а потім у простій свиті, з торбинкою й палицею та сопілкою пішки ходив по всій Україні і навчав людей. Любив він розмовляти із сільським народом, бо сам вийшов із народу. Сковорода говорив, що йому найкраще з убогими й покривдженими, бо пани горді, […]...
- Григорій Сковорода – наша національна гордість Григорій Сковорода вийшов з козацького роду, що жив у селі Чорнухи на Полтавщині. У дев’ять літ лишився круглим сиротою. Здібного хлопчика, який складав пісні й вірші, взяв до себе старий чернець. У 22 роки Сковорода приїздить до Києва і стає спудеєм Києво-Могилянської академії. Тут він привернув до себе увагу диригента півчої капели і негайно був […]...
- “Золотий гомін” Павла Тичини” Ний передзвін церков, а й про тривожне “чорнокрилля на голуби і сонця”, що немалою мірою потьмарює радість торжества. І в самому композиційному центрі твору – ті ж зловісні символи, що провіщають фатальне потрясіння – “два чорних гроби і один світлий”, хижий птах, що прилетів “з гнилих закутків душі”, а головне – каліки, голодні каліки (“їсти […]...
- Гордість України (твір-опис дій людини) 7 КЛАС ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Гордість України (твір-опис дій людини) Кінець зими 2013 року видався в нас дуже сніжним. Заметілі накрили непроглядною пеленою ледь не всю Україну. Занесло снігами дороги, міста й села. Величезні вантажівки, автобуси, легковики не могли зрушити з місця, люди запізнювалися на роботу, не мали змоги дістатися дому, цілі села були […]...
- Параня – гордість матері (За оповіданням Т. Бордуляка “Перший раз”) Она мала перший раз в своїм життю йти в поле жати, І вже страх як з великою нетерпеливістю очікувала она того ранку… Т. Бордуляк Чотирнадцятирічна Параня, донька вдови Мариськи, цього літа мала перший раз працювати на полі нарівні з дорослими. Радість переповнювала серце дівчини, а ранок, коли вона повинна була вийти на жнива, “видався для […]...
- Твір на тему: “Золотий гомін” Павла Тичини” Ний передзвін церков, а й про тривожне “чорнокрилля на голуби і сонця”, що немалою мірою потьмарює радість торжества. І в самому композиційному центрі твору – ті ж зловісні символи, що провіщають фатальне потрясіння – “два чорних гроби і один світлий”, хижий птах, що прилетів “з гнилих закутків душі”, а головне – каліки, голодні каліки (“їсти […]...
- Гордість і безмежна любов до людей (Ларра і Данко в оповіданні М. Горького “Стара Ізергіль”) Героями ранніх творів Горького стають люди горді, сильні, сміливі, які поодинці вступають в боротьбу з темними силами. Одне з таких творів – оповідання “Стара Ізергіль”. Сюжет побудований на спогадах баби Ізергіль про своє життя і розказаних нею легендах про Ларрі і Данко. У легенді розповідається про сміливий і красивому юнакові Данко, який любить людей більше, […]...
- П. ТИЧИНА. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. “АРФАМИ, АРФАМИ…”, “ВИ ЗНАЄТЕ, ЯК ЛИПА ШЕЛЕСТИТЬ”, “КОЛИ В ТВОЇ ОЧІ ДИВЛЮСЯ…”, “Я СКАЗАВ ТОБІ ЛИШ СЛОВО…”, “ЗОЛОТИЙ ГОМІН”, “СКОРБНА МАТИ”, “ГЕЙ, ВДАРТЕ В СТРУНИ, КОБЗАРІ…”, “ДО КОГО ГОВОРИТЬ?”, “ХТО Ж ЦЕ ТАК ІЗ ТЕБЕ НАСМІЯТЬСЯ СМІВ?”, “ПОХОРОН ДРУГА” Тема. П. ТИЧИНА. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. “АРФАМИ, АРФАМИ…”, “ВИ ЗНАЄТЕ, ЯК ЛИПА ШЕЛЕСТИТЬ”, “КОЛИ В ТВОЇ ОЧІ ДИВЛЮСЯ…”, “Я СКАЗАВ ТОБІ ЛИШ СЛОВО…”, “ЗОЛОТИЙ ГОМІН”, “СКОРБНА МАТИ”, “ГЕЙ, ВДАРТЕ В СТРУНИ, КОБЗАРІ…”, “ДО КОГО ГОВОРИТЬ?”, “ХТО Ж ЦЕ ТАК ІЗ ТЕБЕ НАСМІЯТЬСЯ СМІВ?”, “ПОХОРОН ДРУГА” Варіант 1 1. М. Рильський, характеризуючи індивідуальну неповторність поезії […]...
- Що заповідав Тарас Шевченко своєму народові віршем “Заповіт”? Т. Шевченко – великий український поет, виразник найглибших заповітних прагнень народних мас. Він сміливо підніс прапор боротьби за волю й щастя народу. У 1845 році, будучи тяжко хворим, Шевченко написав свій знаменитий вірш “Заповіт”. Сталося це пізньої осені 1845 року. Т. Шевченко в цей час працював на Переяславщині за завданням археографічної комісії – змальовував пам’ятки […]...
- Роздуми над поезією (За віршем “Ти знаєш, що ти – людина?”) “Ти знаєш, що ти – людина?” З таким вимогливим запитанням звертається Василь Симоненко до кожного свого читача. Без зайвих слів і “красивостей”, чітко, ясно, лаконічно. Задуматися має кожен. Хто я в цьому світі? Навіщо живу? З відповідями на ці питання рано чи пізно доводиться визначатися кожній людині. Будучи дуже молодим, Симоненко відчував, що життя надто […]...
- Віра в щастя України (за віршем “Заповіт”) – ТАРАС ШЕВЧЕНКО Віра в щастя України (за віршем “Заповіт”) “Заповіт” Великого Кобзаря – це один з найпоетичніших маніфестів гуманізму в українській і світовій літературі. Цей вірш – неповторний поетичний заповіт небагатьох рядках я кого Кобзар звертається до сучасників та прийдешніх поколінь. Шевченко мріє про те, щоб рідний народ згадував його “незлим, тихим словом”. Поет сподівається, що з […]...
- Твір-роздум про кохання (за віршем “О люба Інно…”) Як людина, повна енергії, сили і завзяття, П. Тичина (романтик за своїми переконаннями), жив під безліччю вражень, переживань, уявлень. Часто натхнення приносило як радісні, так і сумні рядки, часто не зрозумілі пересічному читачеві. Поезія “О люба Інно…” – результат внутрішнього розладу, порожнечі після розриву з коханою. З біографії письменника ми знаємо, що в ранній юності […]...
- Віра в щастя України (За віршем Т. Шевченка “Заповіт”) “Заповіт” Великого Кобзаря – це один з найпоетичніших маніфестів гуманізму в українській із світовій літературі. “Заповіт” можна вважати програмовим твором Тараса Григоровича Шевченка. Цей вірш – неповторний поетичний заповіт, у небагатьох рядках якого Кобзар звертається до сучасників та прийдешніх поколінь. Шевченко мріє про те, щоб рідний народ згадував його “незлим, тихим словом”. Поет сподівається, що […]...
- Мої роздуми над віршем “Сад” У Біблії читаємо, що Бог є любов. Хіба можна заперечити цю думку? Безумовно, ні! Любов – основа життя; любов і краса – рушійні сили Всесвіту. Про любов написано багато глибоко душевних, емоційних віршів. І коли читаєш їх, переконуєшся в тому, що кожен митець у це поняття вкладає свій зміст. Це природно, бо поети-лірики – люди […]...
- Громадянин. Який він? (За віршем “Наука”) Часто замислюємося ми над питанням: яким повинен бути справжній громадянин? На мою думку, це людина, яка добре володіє українською мовою, шанує традиції свого народу. Бо це цінності, що передаються в спадок із покоління в покоління. Навіть якщо доводиться такій людині на деякий час виїхати, т вона плекає в своїй душі вогник любові до своєї Батьківщини, […]...
- Образ повсталого народу у поемі “Гайдамаки” Тяжке життя, злидні, боротьба за свою власну волю… Ми не знайомі з цими словами краще наших далеких предків. Хіба ми росли в кріпацтві, чи без рідного батька, який міг не повернутися з війни? Такі речі викликають у нас хвилювання та страх і навіть важко уявити собі життя наших предків. Але ми повинні знати своє минуле, […]...
- Храм природи (за віршем “Грім”) Микола Вінграновський порадував наймолодших своїх читачів збірками “Андрійко-говорійко”, “Мак”, “Літній ранок”, “Ластівка біля вікна” та іншими дивовижними поезіями. У віршах поет багато уваги приділив зображенню природи. Він захоплюється її чаром, красою, таємничістю. У вірші “Грім” письменник відтворює фантастичні картини: Грім жив у хмарі, і з гори Він бачив, хто що хоче: Налив грозою грім яри, […]...
- Екологія душі (за віршем “Мова”) В останні роки набуло поширення словосполучення “екологія душі”. Воно означає відчуженість від рідної мови, історії, культури взагалі, що призводить насамкінець до деградації душі. Як же зберегти молоді серця від зчерствілості, розум від спустошення? Відповідь на це питання може бути одна: повернути святість словам: мати, мова, Батьківщина, земля. Викоренити паростки байдужості піклуванням про прийдешність. І допоможе […]...