Храм природи (за віршем “Грім”)
Микола Вінграновський порадував наймолодших своїх читачів збірками “Андрійко-говорійко”, “Мак”, “Літній ранок”, “Ластівка біля вікна” та іншими дивовижними поезіями. У віршах поет багато уваги приділив зображенню природи. Він захоплюється її чаром, красою, таємничістю.
У вірші “Грім” письменник відтворює фантастичні картини: Грім жив у хмарі, і з гори Він бачив, хто що хоче: Налив грозою грім яри, Умив озерам очі. Ми бачимо, що образ грому в постійному русі, в змінах. Він “натрусив зі сливи слив”, вирішив допомогти
Незважаючи на похмурість, грім підкорює щедрістю та добрим настроєм. Його, наче живу істоту, хвилюють турботи дерев: І дядько-грім сказав собі: “Потрушу я грушу, Бо небеса вже голубі Я покидати мушу”.
Поет відкриває красу природного явища, що входить несподівано в нашу свідомість. Не такими вже й страшними здаються громовиці, бо приносять стільки корисного на землю. Після грози, рясного дощу оновлюється все живе.
Творчість Миколи Вінграновського невичерпна. Вона – храм людського духу й краси природи, де затишно кожному, хто любить справжню поезію.





Related posts:
- Твір Храм природи (за віршем М. Вінграновського “Грім”) Храм природи (за віршем М. Вінграновського “Грім”) Микола Вінграновський порадував наймолодших своїх читачів збірками “Андрійко – говорійко”, “Мак”, “Літній ранок”, “Ластівка біля вікна” та іншими дивовижними поезіями. У віршах поет багато уваги приділив зображенню природи. Він захоплюється її чаром, красою, таємничістю. У вірші “Грім” письменник відтворює фантастичні картини: Грім жив у хмарі, і з гори […]...
- Яскравість і сила поетичних образів у поезії М. Вінграновського “Грім” Микола Вінграновський – поет, прозаїк, знавець і співець природи. Ще з дитинства він відзначався допитливістю та веселою вдачею, мав надзвичайний хист бачити те, що інші не завжди помічають. Він відчував неповторну красу природи, людську доброту. М. Вінграновський – майстер поетичних пейзажів. У його поезіях немає різкої грані між людиною і природою. У вірші “Грім” автор […]...
- КОЛИ ТВІР ВІДКРИВАЄ СВОЇ ТАЄМНИЦІ. МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ ГРІМ Мета: поглиблювати знання учнів про творчість поета Миколи Вінграновського, вчити розмірковувати над текстом, емоційно реагувати на художнє слово; розвивати уяву, асоціативне мислення, мовне чуття, інтуїцію; виховувати любов до художнього слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Фонетична зарядка – Як крапає дощ? (Кап-кап-кап) – Як гуркоче грім? (Гр-гр-гр) – Як гуде машина? […]...
- Гармонія людини й природи (за віршем “Гаї шумлять…”) Світ поезії чарівний і неповторний. Він може схвилювати людину, пробудити в душі різні почуття й переживання. Особливо, коли поетичне слово створене справжніми майстрами, що можуть торкнутися струн людської душі. Викликає захоплення поезія неперевершеного митця Павла Тичини “Гаї шумлять”. Цей вірш сповнений радісним світосприйняттям, зворушливістю перед прекрасним. Ліричний герой твору відчуває красу природи душею, тому зображує […]...
- Природа і людина у творах (за поезією “Грім” та оповіданням “Первінка”) (1936-2004) Народився в м. Первомайську на Миколаївщині в селянській родині. Навчався в Київському інституті театрального мистецтва імені І. Карпенка-Карого, у Всесоюзному державному інституті кінематографії в Москві. Працював на Київській кіностудії імені О. Довженка актором, режисером, сценаристом. Поет, прозаїк. Автор поетичних збірок “Атомні прелюдії”, “Сто поезій”, “На срібнім березі”, “Київ”, “Поезії”, “Цю жінку я люблю” та […]...
- Твір Гармонія людини й природи (за віршем П. Тичини “Гаї шумлять…”) Гармонія людини й природи (за віршем П. Тичини “Гаї шумлять…”) Світ поезії чарівний і неповторний. Він може схвилювати людину, пробудити в душі різні почуття й переживання. Особливо, коли поетичне слово створене справжніми майстрами, що можуть торкнутися струн людської душі. Викликає захоплення поезія неперевершеного митця Павла Тичини “Гаї шумлять”. Цей вірш сповнений радісним світосприйняттям, зворушливістю перед […]...
- ЛЮДИНА І ПРИРОДА У ТВОРЧОСТІ М. ВІНГРАНОВСЬКОГО (за творами “Грім” і “Первінка”) 5 КЛАС ЛЮДИНА І ПРИРОДА У ТВОРЧОСТІ М. ВІНГРАНОВСЬКОГО (за творами “Грім” і “Первінка”) ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 1. Поет краси й природності. 2. Природа у творах М. Вінграновського. 3. Ми і природа. Варіант 2 1. Твори М. Вінграновського для дітей. 2. Людина у природі, природа для людини. 3. Чого навчають нас твори М. […]...
- Краса української природи за поезією М. Вінграновського Над гарячим степом високе небо та вогнисте літнє сонце. Розкішні квітки горять золотим вогнем. Десь недалеко садок, а в садку яблука, сливи, груші. А ще в садку дуже багато квітів. Саме це запам’ятав із дитинства поет Микола Вінграновський. Рід поета ведеться від Дніпра-Славутича, від маленьких і великих річок, від садів у цвіту. Там коріння Миколи […]...
- Краса української природи – МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ 6 клас МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ Над гарячим степом високе небо та вогнисте літнє сонце. Розкішні квітки горять золотим вогнем. Десь недалеко садок, а в садку яблука, сливи, груші. А ще в садку дуже багато квітів. Саме це запам’ятав із дитинства поет Микола Вінграновський. Рід поета ведеться від Дніпра-Славутича, від маленьких і великих річок, від садів у […]...
- Краса української природи Над гарячим степом високе небо та вогнисте літнє сонце. Розкішні квітки горять золотим вогнем. Десь недалеко садок, а в садку яблука, сливи, груші. А ще в садку дуже багато квітів. Саме це запам’ятав із дитинства поет Микола Вінграновський. Рід поета ведеться від Дніпра-Славутича, від маленьких і великих річок, від садів у цвіту. Там коріння Миколи […]...
- Твір Співець народний (за віршем Б. Лепкого “Журавлі”) Співець народний (за віршем Б. Лепкого “Журавлі”) Богдан Лепкий – тонкий і ніжний лірик. Його поезія ввібрала в себе красу народної творчості, біль рідної землі. Вірш “Журавлі” навіяний долями багатьох українців, що змушені були покидати свою землю. Люди втрачали свою Батьківщину, не сподіваючись її більше побачити: Чути: кру! кру! кру! В чужині умру, Заки море […]...
- Проблеми планетарного масштабу крізь призму буденного (поезії збірок “Тиша і грім”, “Земне тяжіння”) Кілька поколінь читачів захоплено читали поезії Василя Симоненка, знали їх напам’ять, цитували принагідно, коли заходила розмова про болючі проблеми цілих поколінь. Рання смерть поета створила навколо нього справжній ореол мученика. Можна було навіть почути розмови про навмисне знищення його поетичного генія. Так це чи ні, кожен, мабуть, вирішуватиме для себе, але Симоненкове слово було настільки […]...
- Замріяне місто (за віршем “Київ з лівого берега”) Микола Зеров, український письменник, як називали його сучасники, поет і метр української літератури 20-30-х років XX ст., щиро любив Київ. Своїм почуттям він звірявся у листі літературознавцю 3. Єфімовій: “Оглядати Київ треба навесні, коли цвітуть каштани і Дніпро ще не схожий на півдохле кошеня. Сіра й жовта цегла, червоні дахи, зелень,- і вулиці, що закінчуються […]...
- “Моя душа – це храм чи купа цегли?” (За романом “Собор”) Протягом століть люди дуже уважно приглядалися до себе. У них постійно жила й живе нескінченна жага знання. “Пізнай себе”,- так радили філософи. I, справді, в цих простих, але дуже містких словах сконцентровано усе те, що повинно провадити людину шляхом життя, усе те, завдяки чому ми зможемо жити краще і спокійніше. Заглянути в глибінь своєї душі […]...
- Мої роздуми над віршем “Сад” У Біблії читаємо, що Бог є любов. Хіба можна заперечити цю думку? Безумовно, ні! Любов – основа життя; любов і краса – рушійні сили Всесвіту. Про любов написано багато глибоко душевних, емоційних віршів. І коли читаєш їх, переконуєшся в тому, що кожен митець у це поняття вкладає свій зміст. Це природно, бо поети-лірики – люди […]...
- “Душа моя в цвітінні” (за віршами Вінграновського) Високе небо та палюче степове сонцем Кози та молочай. Жовті троянди, які горять золотим вогнем, розкішні сливи та яблука. Ось що пам’ятає з дитинства сучасний український поет Микола Вінграновський. Він відчуває своє коріння, його родовід – від Дніпра, від великих і малих річок України, від її квітучих садів. Величальну рідній землі співає поет у своїх […]...
- Весна на журавлиних крилах (за віршем “Гей, рум’яні мої небокраї”) Бувають такі хвилини в житті, коли піднімається в душі бажання поділитися з оточуючими найпотаємнішими думками, відкрити їм своє серце, розповісти про радощі та сум. Поезія В. Сосюри під-корює нас саме таким підходом до творчості. Павло Тичина писав про Сосюру: “Майже в кожному творі він, немов дитина, весь перед читачем, нічого не приховує: ані торжества, ні […]...
- “Моя душа – це храм чи купа цегли?” За романом О. Гончара “Собор” Є такі твори, які зачіпають найчутливіші струни душі людської, довго не залишають людину в спокої, тривожать її. Очевидно, в них підняті тіпроблеми, які підсвідомо хвилюють людину, в який би час вона не жила. Літературний доробок О. Гончара багатий такими творами. Мені надзвичайно сподобалися його романи і повісті: “Тронка”, “Бригантина”, “Щоб світився вогник”. І далеко не […]...
- Моя душа – храм чи купа цегли? (за романом Олеся Гончара “Собор”) (2 варіант) “Моя душа – це храм чи купа цегли?” (за романом Олеся Гончара “Собор”) (ІІ варіант) Душа людська… Що воно таке? Так чи інакше, але є в людини дещо, що робить її саме людиною. І ми називаємо це “дещо” душею. Це слово несе в собі позитивний зміст: душа – добра, свята, рідна… І значно рідше ми […]...
- Хліб і слово (за однойменним віршем Білоуса) Пошана до хліба передається із покоління до покоління. Тому так багато звичаїв і обрядів пов’язано з хлібом, який завжди символізував гостинність, доброзичливість, щирість нашого народу. З такою ж святістю люди ставляться і до рідного слова. Бо ним можна передати і гнів, і любов. Рідне слово зберігає почуття, традиції, духовні цінності народу. І як заповідь, звучать […]...
- Моя душа – храм чи купа цегли? (за романом Олеся Гончара “Собор”) (1 варіант) “Моя душа – храм чи купа цегли?” (за романом Олеся Гончара “Собор”) (1 варіант) Вечірній дзвін, соборний дзвін на всю велику Україну… Що провіщає, чим бентежиться, за ким ридає? А сонце запалило куполи золотоверхі, й їхнє дивне сяйво лине в блакить небес, зливаючись з високим чистим дзвоном. Велика туга в ньому і тривога, і біль […]...
- “Роздуми про роль природи у житті людини” за творчістю Генріха Гейне Досить багато наших сучасників замислюються над такими важливими питаннями, як роль природи у нашому житті та актуальність єдності людства і природи. Особисто я вважаю, що ці питання треба розглядати як гармонічні стосунки між могутньою та всевладною стихією та органічної, але невеликої частки природи, що зветься людиною. Протягом багатьох віків поети та письменники оспівували красу та […]...
- “Красою душу напої…” (роздум про роль природи в житті людини за творчістю Г. Гейне та А. Міцкевича ) Творчість відомих поетів XIX століття Генріха Гейне та Адама Міцкевича добре відома багатьом поколінням любите лий поезії. Твори цих поетів возносяться до літературного напряму романтизму та вплинули на творчість багатьох інших поетів тієї епохи. Наприклад, романтизм був завжди присутній у віршах видатного російського поета О. Пушкіна, який товаришував з А. Міцкевичем. А на творчість самих […]...
- Січові стрільці – герої України (за віршем “Набік, дрібна журбо життя”) У своїй поезії, оповіданнях Богдан Лепкий змальовував правдиві картини життя, відтворював славні і трагічні сторінки нашої історії, спонукав замислитися над запитанням: “Хто ми і звідки?” У віршах Лепкого про Січових стрільців розповідається про війну за визволення України, про українську державність і про тих, хто бився на фронтах цієї війни, – про славних синів України. Січове […]...
- “Моя душа – це храм, чи купа цегли?” Твір за романом Олеся Гончара “Собор” Що зараз хвилює наших людей, чому вони радіють, від чого на їхніх обличчях з’являється смуток? Який духовний світ у сучасної людини, як вона ставиться до своєї культури, історії свого народу? Важко відповісти на питання, чи залишився в душі людській той єдиний “храм”, який єднає покоління, який є показником гуманності та чистоти, той “храм”, шо надає […]...
- Ставлення до природи у “Мисливських усмішках” Усе своє життя Остап Вишня був з народом і йому віддав свою працю. Його твори вміщують душевну щирість і любов, а також безкомпромісність до всього нечесного, негідного. Сміх письменника викривальний і повчальний. Любив і тонко відчував Остав Вишня природу рідного краю. Тому в його “Мисливських усмішках” гуморески є одночасно і ліричними творами, що оспівують красу […]...
- Мої роздуми над віршем В. Сосюри “Сад” Він не тільки любив свій Рідний край – Україну, Не тільки оспівував його, Він боровся за нього, за його волю, За його розквіт і могутню велич. В. Бичко У Біблії читаємо, що Бог є любов. Хіба можна заперечити цю думку? Безумовно, ні! Любов – основа життя; любов і краса – рушійні сили Всесвіту. Про любов […]...
- Єдність природи і людини в ліриці С. Єсеніна І. С. Єсенін – великий російський поет. ІІ. Краса природи і людини у віршах Єсеніна: 1. Захоплення поета красою рідного краю (“Как бы ни был красив Шираз, Он не лучше рязанских раздолий”). 2. Бачення в природі одухотвореної істоти, одухотворення природи (“по пруду лебедем красным плавает тихий закат”, “весна-странница с посошком в постолах берестяных”). 3. Підкреслення […]...
- Жити й творити для Вітчизни (за віршем “Хто в рідному краї ) З думою та піснею про Вітчизну пройшов Володимир Сосюра свою життєву дорогу, її сухе груддя й вибоїни, круті спуски та натхненні підйоми. У вірші “Хто в рідному краї…” поет-патріот замислювався над долею людей праці, які, не шкодуючи сил, намагалися зробити Україну багатшою, щасливішою у поступі до майбуття. Перед нами – металурги й хлібороби, вчителі й […]...
- Богдан-Ігор Антонич – співець української природи Богдан-Ігор Антонич – неповторний співець одвічного єднання людини і природи, їх глибинних зв’язків. Він пропонує читати велику книгу природи, бо саме в ній можна знайти відповідь на загадку нашого буття. Поет щодня радів сонцю, тішився деревами, дивувався красі квітки чи листка. Захоплено писав він про карпатську природу і лемківські села, вважаючи людину невід’ємною часткою навколишнього […]...
- Нечуй-Левицький – неперевершений майстер описів природи Повість “Микола Джеря” називають одним із кращих творів І. С. Нечуя-Левицького. І одна з причин такого визнання – неперевершені описи природи. Академік О. Білецький зазначав, що “у нього майже немає творів, куди пейзаж не входив би як обов’язковий елемент”. Уже на першій сторінці повісті нас зустрічає Краса: “Серед долини зеленіють розкішні густі та високі верби”, […]...
- Слово – найдорожчий скарб народу (за віршем М. Рильського “Мова”) Понад три тисячі мов існує на світі, але для кожного народу найближчою і найдорожчою є його рідна мова. Мова – це душа народу, найбільший і найдорожчий його скарб. Ще у сповиточку рідну мову дитина чує від матері, нею перші ніжні слова ласки промовляє. Мова єднає між собою різні покоління людей, вона передається як заповіт, як […]...
- Екологія душі (за віршем “Мова”) В останні роки набуло поширення словосполучення “екологія душі”. Воно означає відчуженість від рідної мови, історії, культури взагалі, що призводить насамкінець до деградації душі. Як же зберегти молоді серця від зчерствілості, розум від спустошення? Відповідь на це питання може бути одна: повернути святість словам: мати, мова, Батьківщина, земля. Викоренити паростки байдужості піклуванням про прийдешність. І допоможе […]...
- МРІЯ ПРО ВІЛЬНУ УКРАЇНУ ( за віршем Т. Г. Шевченка “І виріс я на чужині…”) Тарас Григорович Шевченко в своїй творчості правдиво відтворював життя українського народу, його жадання здобути волю. Такі почуття зображено у вірші “І виріс я на чужині…”, де переплітаються мотиви суму за рідною стороною й болюче розчарування рабським становищем народу. Ліричний герой, відірваний від рідного краю, прагне опинитися на Батьківщині. Коли йому довелося там побувати, то прекрасні […]...
- Ідея гармонії людини й природи в “Лісовій пісні” Лесі Українки “Проблемна філософська драма-феєрія “Лісова пісня” – неповторно прекрасна думками й мріями, глибокими ідеями й шляхетними почуттями, музикальністю мови й красою зображення чарівної української природи”, – писав про Твір Лесі Українки М. Рильськ. Наша література не знає іншої драми такого роду, яка б за повнотою відтворення єдності людини й природи зрівнялася з “Лісовою піснею”. У свою […]...
- Вітер – твір-опис явища природи Вітер Потік повітря, спрямований переважно в горизонтальному напрямку – це вітер. Дане природне явище класифікується по швидкості, області поширення, силам, що викликають його, масштабам і рівню впливу на навколишнє середовище. Звідки дме вітер? Метеорологічна класифікація вітру складається з показників сили явища, напрямку і його тривалості. Шквалами називають сильні переміщення повітря й пориви вітру середньої тривалості. […]...
- Точність і лаконізм описів природи, їх роль в оповіданні “Дивак” Співцем чудової української природи можна назвати Григора Тютюнника. У його творах чимало майстерних описів краєвидів рідної землі. Письменник тонко підмічає стан навколишнього світу. Через описи картин природи митець передає душевні переживання своїх героїв. Не є виключенням і оповідання Григора Тютюнника “Дивак”. Вже з перших рядків цього невеликого твору ми потрапляємо до зимового світу, в якому […]...
- Велика сила природи Для кожного з нас краса природи перш за все пов’язана з пейзажами рідного краю. Залишаються в пам’яті, серці, душі червоні кетяги калини і трепетні тополі. Незабутня Леся Українка писала замріяно й задушевно про красу рідної землі: Скується краєвидів плетениця, Розтопленим сріблом блищать річки, – То ж матінка природа-чарівниця Розмотує свої стобарвнії нитки. Кожен біологічний вид […]...
- Твір-нарис: Єдність людини і навколишньої природи Твори за нарису Паустовського “Мова і природа”. Костянтин Георгійович Паустовський найбільший російський класик, який дуже любив, поважав і добре знав свій рідну російську мову. Він був настільки майстерним майстром своєї справи, що йому абсолютно нічого не варто було описати будь-якої красивий куточок нашої Батьківщини, для того, щоб читач був впевнений, що він не раз був […]...
- Високе призначення “каменярів” (за віршем І. Франка “Каменярі”) Вірш “Каменярі” Іван Якович Франко помістив у збірку з промовистою назвою “Думи пролетарія”. Усе життя поет відчував свою близькість до народу, закликав знедолених, пригнічених рабським становищем людей боротися зі свавіллям і неправдою. Вірш “Каменярі” наповнений символічними образами, серед яких – височенна гранітна скала, символ неправди і неволі. До цієї скали приковані залізними ланцюгами тисячі борців. […]...