Гумореска Остапа Вишні “Чухраїнці” та її актуальність сьогодні
Хтось із великих сказав: “Гумор потрібний для того, щоб людство весело прощалось із своїм минулим”.
1926 року Остап Вишня опублікував збірку “Українізуємось”, яка не втратила своєї актуальності і в наш час. Проблема розвитку рідної мови гостро стояла в 20-ті роки, коли відбувалася українізація, актуальна вона і в наш час, адже, незважаючи на проголошення української мови державною, й до сьогодні тривають дискусії про шляхи її розвитку і навіть статус.
Остап Вишня вигадав дотепну назву для казкової країни Чухрен, жителі якої, чухраїнці,
Саме ця рослина була їм найбільше до вподоби, бо цвіте гарно, а коли дозріває насіння, то соняшник хилить голову перед чухраїнцем,
А ще любили чухраїнці співати пісень якоюсь чудернацькою, спотвореною, перекрученою мовою. Коли їх питали, якої вони нації, то у відповідь можна було почути, що живуть у Шенгеріївці і що православні. Мали чухраїнці свої відмінні національні риси (менталітет по-сучасному), які звалися так:
1. Якби ж знаття!
2. Забув.
3. Спізнивсь.
4. Якось-то воно буде.
5. Я так і знав!
Алегорія в цій усмішці дуже прозора. Це ми, українці, не бережемо мову, не пишаємося своєю нацією, вирішення будь-якого питання у нас завжди закінчується бійкою. Гіркою іронією перейняті роздуми Остапа Вишні про рідний народ, його історичну долю.
Збірка “Українізуємось”, в яку органічно увійшли гуморески “Чухрен” і “Чухраїнці”, вийшла 1926 року. З того часу пройшло ледь не 80 років, але ніщо не зміни-лось у характері нашого народу. Ледь не силоміць треба впроваджувати українську мову, будь-яке рішення приймається після того, як голови один одному голоблями попровалюємо, спочатку робимо, а тоді думаємо і чухаємо потилицю, починаємо будувати, а коли будівля завалиться, скрушно промовляємо: “Якби ж знаття!”
Обговорюємо, приймаємо Конституцію, а тоді виявляється, що чогось не додумали, і треба знову проводити референдум, щоб щось у ній змінити, посилаємо батальйон на війну, а потім виявляється, що краще б ми цього не робили, Верховна Рада прийняла бюджет – виявилося, що приписали десятки мільйонів, обдурили самих себе і народ. Чухаємо потилиці: не так голосували, не тих обрали, дозволили розвалити, обікрасти Україну. Що робити, як жити далі? А якось воно буде, бо ще ніколи так не було, щоб якось не було.
Оце і вся філософія справжнього чухраїнця-українця. Але так не повинно бути. Ми повинні змінити своє ставлення до життя, до батьківщини, до себе, щоб гумореска “Чухраїнці” Остапа Вишні перестала бути такою актуальною, неначе письменник написав її не у 20-і роки минулого століття, а зараз, у наші дні.
Related posts:
- Аналіз гуморески “Чухраїнці” Остапа Вишні – аналіз твору У 1926 році Остап Вишня опублікував збірку “Українізуємось”, яка користувалася великою популярністю і за три роки витримала п’ять видань. Але знову з творами цієї збірки широке коло читачів змогло познайомиться лише в 90-х роках. Головна її тема – розвиток рідної мови, і розкривається вона багатогранно: це і збереження чистоти мови, і розширення сфер її вживання, […]...
- Чим близькі нам українознавчі усмішки Остапа Вишні “Найвищого “гонорару”, як веселий блиск в очах народу, нема”, – занотував Остап Вишня у своєму щоденнику. І хоч не все з написаного ним витримало іспит часом, проте неповторна “вишнівська усмішка” хвилює читача, викликає сміх. 1926 року Вишня опублікував збірку “Українізуємось”, яка користувалась великою читацькою популярністю і за три роки витримала 5 видань. Головна її тема […]...
- Коли я читаю гуморески Остапа Вишні Коли я читаю гуморески Остапа Вишні Усмішки, фейлетони, нариси Остапа Вишні – це перлини в українській літературі. Поринаючи в світ дотепної мови, життєрадісних героїв, народного гумору, веселого мисливського жарту, переживаєш чудові хвилини естетичної насолоди, відчуваєш, як світлішає на душі та відлягає від серця. А вдивляючись у просте мудре обличчя письменника, думаєш спочатку, що йому легше […]...
- Чим близька сучасному читачеві тематика українознавчих усмішок Остапа Вишні? 1926 року Остап Вишня опублікував збірку “Українізуємось”, яка користувалася великою читацькою популярністю і за три роки витримала п’ять видань. Головна ї тема – розвиток рідної мови – розкривається багатоаспектно: збереження1 чистоти мови, розширення сфер її вживання, грамотність та шляхи її досягнення тощо. Ці питання були надзвичайно актуальними у 20-х роках, коли відбувалися процеси українізації. Вони […]...
- Чухраїнці – Остап Вишня Остап Вишня (1889-1956 pp.) “Чухраїнці” У 1926 р. Остап Вишня опублікував збірку “Українізуємось”, яка користувалася великою популярністю і за три роки витримала п’ять видань. Але знову з творами цієї збірки широке коло читачів змогло познайомиться лише в 90-х pp. Головна її тема – розвиток рідної мови, і розкривається вона багатогранно: це і збереження чистоти мови, […]...
- Твір на тему: “Усмішки” Остапа Вишні “Вищого “гонорару”, як веселий блиск в очах народу,- нема”,- занотував Остап Вишня у своєму щоденнику. І хоч не все з написаного ним витримало іспит часом, проте неповторна “вишнівська усмішка” хвилює читача, викликає сміх, У чому її секрет? Остап Вишня створив цю оригінальну форму сатири й гумору, мотивуючи свій вибір так: “Не мислю-бо інакше переробки всього […]...
- Чим мені подобається творчість Остапа Вишні Є такі твори, знайомство з якими викликає спокусу прочитати все чи хоча б якомога більше з написаного їх автором. Саме до таких належать “усмішки” Остапа Вишні. Вони дуже нагадують портрет письменника. Може, тому, що – “усмішки”. Бо добре привітне обличчя Павла Михайловича Губенка завжди пригадується мені із фотографій осяяним незмінною мудрою півурмішкою. Про що б […]...
- Ліризм і гумор у творчості Остапа Вишні Лагідна усмішка, мудрі очі – це портрет представника української сатирично-гумористичної літератури Остапа Вишні (Павла Михайловича Губенка). Свій народ, свою землю любив Павло Михайлович над усе. У щоденнику Остап Вишня з великою гордістю пише, то він завжди відчував себе слугою народним – і з того був щасливий, бо все своє життя хотів зробити народові щось хороше. […]...
- Що я дізнався про шиття сільської бідноти з оповідання Остапа Вишні “Перший диктант” Що я дізнався про шиття сільської бідноти з оповідання Остапа Вишні “Перший диктант” Є письменники, які залишаються тільки у своєму часі. Нащадки їх мало читають, а то й не згадують зовсім. Твори Остапа Вишні мають іншу долю – нам їх цікаво читати. Так, прочитавши оповідання Остапа Вишні “Перший диктант”, я багато цікавого дізнався про минуле […]...
- “Отак і пишу… ” (Життя і творчість Остапа Вишні) Життя Остапа Вишні було далеко не простим. Хоча чи було воно простим у тих історичних умовах хоч у якоїсь мислячої людини? Певно, що ні. Павло Губенко народився 1889 року на Полтавщині, родина була багатодітна і незаможна. З дитинства хлопець мріяв бути вчителем, проте після початкової школи його віддали до Київської військово-фельдшерської школи, потім він працював […]...
- Гончар Олесь Терентійович Штрихи до портрета Остапа Вишні Усього один раз довелося мені бути з ним на полюванні десь на полях Переяславщини – поїхали “на зайця”… Грудень був, холод, похмурий день, мерзла рілля під ногами та гостра поземка. Цілий день ходили в тих полях, так і не побачивши зайця, цілий день маячила десь далеко на ріллі зсутулена і якась беззахисна, наче вітром похилена […]...
- Сміх у творах Остапа Вишні Ми сміємося і будемо сміятися, бо ми живемо повнокровним життям, разом із своїм веселим, дотепним, талановитим народом. Остап Вишня – Письменницьку програму сам Остап Вишня сформулював так: “Про що я, нещасний, мушу думати й писати: – “Про хуліганство, грубість, невихованість. – Про виховання лоботрясів і шалопаїв. – Про легковажне ставлення до кохання, до шлюбу, до […]...
- “Актуальність поеми “Кавказ” сьогодні” У поемі Тараса Григоровича Шевченка “Кавказ” розповідається про боротьбу народів Кавказу за незалежність від Російської Імперії. Український письменник був натхненний кавказькими людьми, які боролися за свою самостійність, і тому відгукувався про них в цілому сприятливо. Російська Імперія представлялася Шевченку державою, яка намагається нав’язати свою імперську політику волелюбним народам Кавказу. Автор звинувачує царський режим в тому, […]...
- Засоби комічного у творчості Остапа Вишні (3 варіант) “Який би я був щасливий, якби своїми творами зміг викликати усмішку, хорошу, теплу усмішку… Ви уявляєте собі: народ радісно “смікнувся!” – занотував колись у своєму щоденнику чародій сміху Остап Вишня. З того часу минуло майже століття, але народ, для якого так самовіддано творив митець, продовжує сміятися весело і щиро, читаючи його твори. Сміються люди так, […]...
- Національний характер гумору Остапа Вишні Національний характер гумору Остапа Вишні I. Остап Вишня – чародій сміху, один із представників української сатирично-гумористичної літератури. (Остап Вишня спрямовував свою сатиру проти всього, що заважало українському народові стати вільним. Тематика його творів пов’язана із злободенними проблемами нашої нації, нашої мови, нашого побуту.) II. “Так-от: що треба, щоб посміятися не з ворога, а з друга? […]...
- Ліризм, гумор і сатира у творах Остапа Вишні Остапа Вишню можна назвати однією з найяскравіших постатей в історії української літератури двадцятого століття. Ця людина не може бути пересічною, адже вона дарувала іншим радість – радість світлу, сонячну, ту, яка здатна підтримувати людей у важкі часи, надавати їм сили. Хто такий Остап Вишня? Це лірик, сатирик і просто людина з іскрометним почуттям гумору. У […]...
- Могутній і рідкісний талант Остапа Вишні РЕФЕРАТ На тему: “Могутній і рідкісний талант Остапа Вишні” Остапа Вишня – Павло Михайлович Губенко – народився 13 листопада 1889 року на хуторі Черва, поблизу тихого містечка Грунь Зінківського повіту на Полтавщині. Хлопчик народився в поміщицькому маєтку, але не належав він ін дворянського, ні до поміщицького роду і вперше його голос пролунав не в розкішних […]...
- Любов до природи в “Мисливських усмішках” Остапа Вишні Доля талановитого, гордого і чесного гумориста Остапа Вишні була трагічною. Він потрапив під страшний прес сталінського беззаконня і на десять років був засланий у північні концтабори. Зберігся табірний щоденник. Ознайомлення з цим документом дає підстави стверджувати, що вижити в складних табірних умовах Остапу Вишні допомогло співчуття до людського страждання і незгасима любов до рідного краю: […]...
- Мої почуття після прочитання усмішок Остапа Вишні Мої почуття після прочитання усмішок Остапа Вишні В українській літературі особливе місце посідає Остап Вишня: “Він світив, як сонце, до нього люди тяглись, як до сонця”, – написав Максим Рильський; його творчість відзначається глибоким ліризмом і м’яким гумором. Мені дуже подобаються “Мисливські усмішки” Остапа Вишні. У них описується чарівна природа, возвеличуються кращі людські риси характеру. […]...
- Засоби комічного у творчості Остапа Вишні (1 варіант) Остап Вишня увійшов в українську літературу як майстер “малої” сатирико-гумористичної прози. Дослідник його творчості В. Дорошенко зазначав, що Остап Вишня був письменником “рідкісного гумористичного покликання, митець широкого тематичного діапазону, багатогранного ідейного змісту, самобутньої творчої манери… “. Сам Вишня в одному з листів жартома признавався читачам, що довгих творів не вміє писати, тому вирішив бути талантом […]...
- Образ оповідача в усмішках Остапа Вишні Образ оповідача в усмішках Остапа Вишні “Мабуть, із часів Котляревського не сміялась Україна таким життєрадісним, таким іскрометним сонячним сміхом, яким вона засміялась знову в прекрасній творчості Остапа Вишні”, – писав Олесь Гончар. Саме в усмішках найповніше виявилася чиста, щедра і весела душа письменника. Герої оповідок – мисливці-невдахи і фантазери, добродушні, щирі селяни. І майже в […]...
- Риси українського менталітету в гуморесках О. Вишні (1 варіант) Український письменник-гуморист Остап Вишня, відомий не тільки новим уведеним у літературу жанром усмішки й не тільки влучністю застосовуваних ним комічних засобів. Перш за все його знають як митця суто “народного”. У гуморесках письменник вдало й дотепно показує менталітет українців, відстоює думку, що характер нашого народу – особливий і самобутній. Наприклад, у “Мисливських усмішках”, які критики […]...
- Країна веселої мудрості (за творчістю Остапа Вишні) У своїй “Легенді про Остапа Вишню” Терень Масенко писав, відтворюючи слова видатного гумориста: – За правду – й смерті не боявся, І не писав тріскучих од, І все життя з біди сміявся, Як запорізький мій народ. Ці слова дуже влучно розкривають витоки оптимізму незрівнянного українського сміхотворця Павла Михайловича Губенка, який увійшов в історію вітчизняної літератури […]...
- “Яке щастя дивитись відкрито в очі свого народу!” (За творчістю Остапа Вишні) Творчість Остапа Вишні здивувала і вразила мене по-справжньому, як кажуть, “припала до душі”. В історії літератури багато було талановитих письменників. Читач завжди оцінить глибоку трагедійність твору, психологізм. Ми вже звикли до цього і, тримаючи у руках непрочитану книгу, ніби ступаючи ногою на невідому землю, очікуємо натрапити на складний сюжет, інтригу, переживання і страждання. Такі твори […]...
- Засоби комічного у творчості Остапа Вишні (2 варіант) Остап Вишня – видатний український письменник-гуморист. Його творчість стала чистим золотим самородком у скарбниці українського гумору. Остап Вишня не дуже рано розпочав літературну діяльність. Йому вже йшов четвертий десяток, коли в газетах з’явились його перші твори. Талант гумориста дедалі розквітав, і вже через кілька років його могутній сміх заволодів серцями мільйонів читачів. “Мабуть, з часів […]...
- Спадщина Остапа Вишні – відбиття тогочасних проблем Спадщина Остапа Вишні – відбиття тогочасних проблем I. Остап Вишня – неперевершений майстер сміху. (Життя Остапа Вишні було незвичайним, наповненим різноманітними сумними і радісними подіями, які митець сприймав із гумором. Його називають “королем українського тиражу”, бо за життя письменника-сатирика вийшло понад сто збірок його творів, деякі з них перевидавалися шість і більше разів.) II. Творчість […]...
- Твір на тему: “Актуальність поеми “Кавказ” сьогодні” У поемі Тараса Григоровича Шевченка “Кавказ” розповідається про боротьбу народів Кавказу за незалежність від Російської Імперії. Український письменник був натхненний кавказькими людьми, які боролися за свою самостійність, і тому відгукувався про них в цілому сприятливо. Російська Імперія представлялася Шевченку державою, яка намагається нав’язати свою імперську політику волелюбним народам Кавказу. Автор звинувачує царський режим в тому, […]...
- Мотиви любові до рідної землі у творчості Остапа Вишні Давно відомо, що дуже часто природа буває для митця могутнім джерелом творчого натхнення. Талант письменника залежить від того, наскільки глибоко і точно зуміє він проникнути в таємниці природи, відчути подих її життя. Особливо помітний зв’язок вічно мінливих картин рідної природи з переживанням Остапа Вишні у “Мисливських усмішках”. Письменник дуже любив полювання, довго готувався до відкриття […]...
- Твір на тему: Актуальність повісті Крихітка Цахес сьогодні Великий німецький письменник-романтик Е. Гофман розкриває у своїх творах ілюзію і примарність світу, в якому можна знайти порятунок від бездуховності, сірості та порожнечі лише за допомогою сили мистецтва, романтичних уявлень і створення великих і світлих ілюзій. У казці “Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер” зображена брехлива велич правлячої верхівки. Це лялькова держава, де все схоже на […]...
- Гумористичне зображення полювання в “Мисливських усмішках” Остапа Вишні “Мисливські усмішки” Остапа Вишні із задоволенням читають і дорослі, і діти. Перегортаючи сторінки збірки гуморесок, ми щиро сміємося над пригодами благородних, але, на жаль, безталанних мисливців, над їхнею невинною брехнею. Герої Вишні прекрасно розби’ раються в усіх тонкощах мисливської справи, у звичках звірів і птахів. А як вони влучно стріляють! “Та що мені картуз? П’ятака […]...
- “Мисливські усмішки” Остапа Вишні: любов до сонця, до вітру, до зеленого листу Остап Вишня увійшов в літературу як талановитий гуморист та спостережливий художник слова. Крім того, письменник створив принципово новий жанр в українській літературі – усмішку. Усмішка як жанр – прозовий твір невеликого обсягу, в якому з добрим гумором та іронією зображено певну ситуацію або життєве явище. Мене здивувала різноманітність тем, що їх використав Остап Вишня у […]...
- Доброзичливість та кумедність “Моєї автобіографії” Остапа Вишні Як відомо, людина без спогадів – людина без минулого. Для більшості з нас найприємнішими є спогади про дитинство. Саме від того, яким є той чарівний світ, залежить наше сприйняття тих чи інших явищ, людей, предметів. Ми звикли завжди вишукувати у фактах біографії великих людей щось інтригуюче, незвичайне або фантастичне. І дуже кумедним та дотепним словом […]...
- Народна вчителька Марія Андріївна (за твором Остапа Вишні “Перший диктант”) Незабутніми залишаються для людини не лише роки дитинства, а й шкільні літа. Образ улюбленого вчителя живе у спогадах довгі роки. Назавжди зберіг у своїй пам’яті першу свою вчительку відомий письменник-гуморист Остап Вишня. “Вчила нас доброї душі старенька вчителька Марія Андріївна, маленька, роками вже згорблена бабуся, що весь час закутувалася у теплу хустку і все – […]...
- Дотепне висміювання міщанства, відсталості, неуцтва в ранніх творах Остапа Вишні (2 варіант) Над робочим столом письменника-гуманіста Остапа Вишні красувалися не фотографії, і не календар, а аркуш паперу, що мав заголовок: “Мої друзі, будь вони тричі прокляті”. Це була напівжартівлива пам’ятка, в якій викладалася програма письменника: “Про що я, нещасний, мушу думати і писати: Про хуліганство, грубість і невихованість. Про виховання лоботрясів і шалопаїв. Про легковажне ставлення до […]...
- Ліризм “Мисливських усмішок” Остапа Вишні Читаючи щоденникові нотатки Остапа Вишні, я звернув увагу на такі рядки: “їздили полювати!.. І як радісно, що я нічого не вбив! І як радісно, що я ще поїду (обов’язково), щоб щось убити! І як радісно буде, що я нічого не вб’ю”. Ці слова письменника яскравими штрихами доповнюють наше уявлення про особистість митця, який завжди (хоч […]...
- Аналіз гуморески “Моя автобіографія” Остапа Вишні Гумореску “Моя автобіографія” вперше надруковано окремим виданням у 1927 році (Харків, “Книгоспілка”). За жанром це гумористичне оповідання, або гумореска. Хоча тут є одна особливість. Взагалі-то автобіографія – один з видів ділових паперів. А це дійсно автобіографія, бо у творі присутні всі дані, властиві цьому документу: місце і дата народження, відомості про батьків, про освіту, захоплення, […]...
- Найвидатні творів Остапа Вишні Надзвичайно м’які й ліричні, сповнені життєствердного сміху твори принесли Остапові Вишні славу народного письменника. Починаючи з 1924 року, видавці, щоб задовольнити попит на твори Остапа Вишні, випускають щороку по десять-п’ятнадцять його книжок. Деякі з них виходять по п’ять-шість разів. А в 1929 році на Україні побачила світ рекордна кількість видань гумориста – двадцять вісім. Одначе, […]...
- Біографія Вишні Остапа Остап Вишня (Павло Михайлович Губенко) народився 13 листопада 1889 р. на хуторі Чечва біля містечка Грунь Зінківського повіту на Полтавщині (нині Охтирський район Сумської області) в багатодітній (17 дітей) селянській сім’ї. Павло закінчив початкову, потім двокласну школу в Зінь-кові. Свідоцтво про закінчення двокласної школи надавало йому право зайняти посаду поштово-телеграфного чиновника. Але юний вік (13 […]...
- Біографія Остапа Вишні Остап Вишня – видатний український письменник-сатирик і гуморист. Павло Михайлович Губенко (справжнє ім’я письменника) народився 13 листопада 1889 р. на хуторі Чечва Охтирського району Сумської області в багатодітній родині управителя панського маєтку. 1907 року закінчив Київську військово-фельдшерську школу. З 1917 року навчався в Київському університеті, який через події революції 1917 р. та громадянської війни так […]...
- Дотепне висміювання міщанства, відсталості, неуцтва в ранніх творах Остапа Вишні (1 варіант) Творча діяльність видатного українського сатирика Остапа Вишні розпочалася в перші пожовтневі роки. Складна, багато в чому суперечлива дійсність вимагала від митців точного визначення свого місця в суспільному житті. Письменник пов’язав свою художню творчість і громадську діяльність із найважливішими соціальними завданнями і турботами Радянської влади. Разом зі своїми побратимами – працівниками сатирико-гумористичного жанру в українській літературі […]...