“І свічки мирної не варта та країна, що в боротьбі її не засвітила” (за драмою “Свіччине весілля”)
На мій погляд, немає нічого трагічнішого в житті, ніж неволя, коли неможливо заспівати спокійно пісню, зробити те, що тобі подобається, без чийогось дозволу засвітити світло. У такій ситуації людина з часом перетворюється на звичайного раба, до якого кожен може зневажливо поставитися, знущатися, розуміючи, що не буде ніякої відсічі. Але приходить час, і раб нарешті визнає, що зневажено не тільки його людську гідність, а й розтоптано душу. ї в його серці починає зріти протест, який згодом переходить в початок боротьби проти попихачів. Не раз таку
Щоб вплинути на патріотичні почуття українців, Іван Кочерга пише п’єсу “Свіччине весілля”.
Людина не може жити без світла, не втративши почуття свободи. А сім років без світла – великий строк, щоб накопичилася ненависть у серцях людей. Що вже казати про запалення свічок, коли навіть пісню про них неможливо заспівати, адже вона є “злочинна і безбожна”. Хто ж встановив такі нелюдські правила?
Литовський воєвода, якому дуже вигідно тримати ремісників у покорі. Проте терпіння
Не діжде він, щоб знов
Ми як раби на замок працювали
Та як кроти сиділи без вогню!
Молодий зброяр Іван Свічка дає клятву повернути грамоту людям, у якій скасовано заборону на світло. Зброяр впевнений, що тільки за допомогою боротьби можливо повернути ремісникам світло, а значить, і волю. Боротися ж треба до кінця, не зупиняючись ні перед чим, щоб врешті-решт домогтися свого:
А не віддасть добром, то візьмем силою.
Об заграву шляхетного їх замка
Тоді засвітим наші каганці!
Україна ніколи не була рабинею, завжди давала гідну відсіч своїм ворогам. І ніщо у світі не могло зупинити її вірних синів, які ставали на її захист. На підтвердження цього звучать слова Івана Свічки:
І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не засвітила,
Зброяр дотримує свого слова, даної народові обіцянки. Ризикуючи життям, здобуває князівську грамоту, повертає простим людям світло, і щасливий, зі свічками, запаленими в магістратській залі, одружується з коханою дівчиною. Але радість була передчасною. Івана Свічку звинуватили у викраденні державних документів і засудили.
Але ні підкупи, ні погрози не зламали волі борця. Воєводі”він відказав:
Я не боюсь ні смерті, ні тортур,
І все ж тобі не загасити світла,
Що з тьми віків та через стільки бур
Проніс народ відважний і свобідний.
Не боїться смерті й кохана зброяра Меланка. Мене дуже зворушив трагічний шлях цієї дівчини, яка береже більше, ніж своє життя, свічку, щоб визволити Івана. їхнє трагічне кохання (Меланка врешті-решт гине) стає ніби закликом до повстання ремісників, які нарешті розуміють безвихідь свого становища. Тепер повсюди чутно їхні голоси, які кличуть до бою. Іван Свічка розуміє, що тільки від самих людей залежить, чи здобудуть вони волю. І люди підіймаються на боротьбу за свої права, за волю, за життя.
Сам зброяр з надією дивиться в майбутнє, розуміючи, що зараз вони можуть не перемогти. Але:
Хоч не мені – для вільного народу
Колись зоря займеться світова.
Пройшло багато століть, і справдилися слова Івана Свічки. Український народ став вільним, незалежним. Немає тепер ні ненависних воєвод, ні знущань, ні повсякчасних заборон.
Ніхто не ховає під замком наші права. Ціною боротьби, ціною власного життя домоглися ми волі. Саме до цього, на мій погляд, закликав у свій час великий український драматург Іван Кочерга у своїй п’єсі “Свіччине весілля”.
Related posts:
- І свічки мирної не варта та країна, що в боротьбі її не засвітила – за драмою Свіччине весілля ІВАН КОЧЕРГА 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ІВАН КОЧЕРГА “І свічки мирної не варта та країна, що в боротьбі її не засвітила” (за драмою “Свіччине весілля”) На мій погляд, немає нічого трагічнішого в житті, ніж неволя, коли неможливо заспівати спокійно пісню, зробити те, що тобі подобається, без чийогось дозволу засвітити світло. У такій ситуації людина з […]...
- “І свічки мирної не варта та країна, що в боротьбі її не засвітила” (за драмою “Свіччине весілля”) Нашому народу судила історія – жити, перемагаючи ворогів. А ворогів, ой, як же рясно було в минулому землі нашої! Сунули вони чорним потопом, зваблені родючими Грунтами, багатством лісів і надр земних, достатком міст і сіл. Дзвенів меч Ярослава в битвах з печенігами, водив Ігор Полки на половців, віки татарської неволі виніс наш народ, та зберіг […]...
- “І свічки мирної не варта та країна, що в боротьбі її не засвітила” (за драмою Івана Кочерги “Свіччине весілля”) Нашому народу судила історія – жити, перемагаючи ворогів. А ворогів, ой, як же рясно було в минулому землі нашої! Сунули вони чорним потопом, зваблені родючими грунтами, багатством лісів і надр земних, достатком міст і сіл. Дзвенів меч Ярослава в битвах з печенігами, водив Ігор полки на половців, віки татарської неволі виніс наш народ, та зберіг […]...
- “І свічки мирної не варта та країна, що в боротьбі її не засвітила!” (за драмою Івана Кочерги “Свіччине весілля”) В одній із своїх статей Іван Кочерга писав, що драматургу для творчості потрібен особливий талант, але “насамперед виношена і наболіла думка, ідея, для якої і талант, і мистецтво є тільки засобами відтворення”, Злободенність і актуальність теми обов’язкові для кожного твору. Таким твором Івана Кочерги була драма “Свіччине весілля”, у якій органічно поєдналися поетично відроджене історичне […]...
- І свічки мирної не варта та країна, Що в боротьбі її не засвітила (за драмою Івана Кочерги “Свіччине весілля”) (2) І свічки мирної не варта та країна, Що в боротьбі її не засвітила (за драмою Івана Кочерги “Свіччине весілля”) А що кров не може змить, Спалимо вогнем те. Лиш боротись – значить жить. Vіvere memento! Сильною була колись Русь. Але надто багато ворогів зазіхало на неї. Важко було встояти проти всіх отих жорстоких і підступних […]...
- І свічки мирної не варта та країна, що в боротьбі її не засвітила (за драмою Ів. Кочерги “Свідчене весілля) Відколи людина навчилася добувати вогонь, він безвідступно крокує поряд з нею. Люди не уявляли собі життя без світла, ще в літній час, коли день був довгий, а ніч коротка виснаженні денною працею люди могли обійтися без світла. Але узимку, коли панують довгі вечори, світло було просто необхідне. Та з давніх – давен, воно було не […]...
- “І свічки мирної не варта та країна, що в боротьбі її не засвітила” (за драматичною поемою І. Кочерги “Свіччине весілля”) М. КУЛІШ, І. КОЧЕРГА 11 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920-1930-Х РОКІВ. ДРАМАТУРГІЯ М. КУЛІШ, І. КОЧЕРГА “І свічки мирної не варта та країна, що в боротьбі її не засвітила” (за драматичною поемою І. Кочерги “Свіччине весілля”) Історія нашого народу трагічна й героїчна водночас. Бо народ, якого було позбавлено багатьох можливостей, завжди боровся за свої права. Про один із таких епізодів […]...
- Твір І свічки миpної не ваpта та кpаїна, що в боpотьбі її не засвітила (за дpамою Івана Кочеpги Свіччине весілля) І свічки миpної не ваpта та кpаїна, що в боpотьбі її не засвітила (за дpамою Івана Кочеpги “Свіччине весілля”) У плеяді твоpців укpаїнської класичної пpози Іван Кочеpга займає особливе місце. Твоpчий шлях цього письменника – шлях невтомних пошуків. У твоpчій спадщині письменника-дpаматуpга І. Кочеpги є багато дpаматичних поем, істоpичних дpам. Сеpед всіх твоpів значне місце […]...
- Образ Свічки драмі І. Кочерги “Свіччине весілля” Образ Свічки проходить через усю драму І. Кочерги “Свіччине весілля”. Автор показує, як з боротьби за право на світло розпочалася боротьба за волю, як із вогника свічі розгорілася пожежа народного повстання. Відштовхуючись від історичних документів, грамот литовських князів 1494-го і 1506-го років драматург у своїй уяві намалював цілком ймовірну картину боротьби киян за світло, оскільки […]...
- Твір за драмою “Свіччине весілля” Київ… Русь… Україна… Ці слова з глибокою шаною і гордістю промовляє кожний свідомий українець, бо вони духовно єднають нас із землею своїх предків, родоводом українським, його славною і водночас трагічною історією… Довгий і тяжкий шлях судився Україні. І. Кочерга у п’єсі “Свіччине весілля” розкриває боротьбу трудящих Києва за правду, за волю, за світло, боротьбу проти […]...
- Доля подільського майстра Івана Свічки у драматичній поемі “Свіччине весілля” Драматургія Кочерги – помітне явище в антології укр. літ – ри 20 століття. Він пройшов тернистий шлях від театрального критика, що писав комедійні фарси російською мовою, до глибоко національного драматурга, що усвідомлював роль своїх творів для осмислення складної історії народу. У його п’єсах, про що б вони не були (“Свіччине весілля”, “Майстри часу”, ” Ярослав […]...
- Змалювання одвічного прагнення народу до волі в історичній драмі “Свіччине весілля” І. Кочерги (4 варіант) Увагу багатьох митців привертало і продовжує привертати славне минуле України. Серед письменників XX століття особливо хочеться виділити Павла Загребельного та Івана Кочергу. І якщо Павло Загребельний продовжував кращі традиції історичного роману, то п’єси Івана Кочерги, за словами Кіндрата Сторчака, вперше в історії українського театру розкрили хвилюючу сторінку минулого життя нашого народу, що було новим для […]...
- Образ Свічки драмі И. Кочерги “Свечкина весілля” Образ Свічки проходить через всю драму И. Кочерги “Свечкина весілля”. Автор показує, як з боротьби за право на світло почалася боротьба за волю, як з вогника свічі розгорілася пожежа народного повстання. Відштовхуючись від історичних документів, грамот литовських князів 1494-го й 1506-го років драматург, у своїй уяві, намалював цілком правдиву картину боротьби киян за світло, оскільки […]...
- Змалювання одвічного прагнення народу до волі в історичній драмі “Свіччине весілля” І. Кочерги (1 варіант) Івана Антоновича Кочергу завжди цікавила історична тематика. Вивчаючи документи минулих століть, невтомний дослідник ретельно відбирав будь-які цікаві факти, що підтверджували потяг українського народу до свободи, його нездоланність, чесність, які переконували в тому, що наш народ вартий прекрасної долі. Зацікавили письменника грамоти литовських князів, що на той час володіли Києвом, від 1494 і 1506 років, у […]...
- Роль художнього вимислу в п”єсі І. Кочерги “Свіччине весілля” У передмові до п”єси І. Кочерга писав: “Коли я випадково натрапив на мотив “заборони світла” , мотив що й послужив темою для цієї драми, мене захопила в ньому можливість змалювати барвисту картину міського життя і соціальної боротьби в стародавньому місті, а на цьому мальовничому тлі створити узагальнений образ боротьби України за свою волю і самобутню […]...
- Боротьба за світло у поетичній п’єсі І. Кочерги “Свіччине весілля” Історична драма у віршах “Свіччине весілля” – твір глибокий, ліричний, навіть музичний за своєю мовою. Часто точаться дискусії навколо історичних творів та їх відповідності перебігу історичних подій. Чи має право автор змінювати щось, додавати своє до того, що зафіксовано в документах, домислювати або переробляти історію? На мою думку, митець вільний у своїй творчості. Згадаймо вислів […]...
- Змалювання одвічного прагнення народу до волі в історичній драмі “Свіччине весілля’ І. Кочерги Увагу багатьох митців привертало і продовжує привертати славне минуле України. Серед письменників XX століття особливо хочеться виділити Павла Загребельного та Івана Кочергу. І якщо Павло Загребельний продовжував кращі традиції історичного роману, то п’єси Івана Кочерги, за словами Кіндрата Сторчака, вперше в історії українського театру розкрили хвилюючу сторінку минулого життя нашого народу, що було новим для […]...
- Добуток за драмою Івана Кочерги “Свечкина весілля” Дзенькав меч Ярослава в битвах з печенігами, водив Ігор полиці на половців, століття татарської неволі виніс наш народ, і зберіг свою душу. І от прийшли й у Київ литовські князі. Змучений віковим ярмом, знекровлений і знесилений народ не зміг відразу дати їм відсіч, не зміг – але й не скорився Київ 1506 року. Це вже […]...
- Новаторство Кочерги в історичній драмі “Свіччине весілля” “Свіччине весілля” справедливо вважають одним з найпоетичніших творів української драматургії. Ця поетичність – у самому задумі п’єси, у вдалому використанні, здавалось би, незначних літописних свідчень. У передмові до твору драматург писав: “коли я випадково натрапив на мотив “заборони світла”, мотив, що й послужив темою для цієї драми, мене захопила в ньому можливість змалювати барвисту картину […]...
- Скорочено “Свіччине весілля” Кочерги П’єса змальовує події 1506 року в Києві. Місто пригноблене владою литовських феодалів. Ремісничі цехи позбавлені елементарних прав, умов для людського існування. Вони тільки важко працюють. Міщанам заборонено навіть уночі світити у своїх будинках світло. Горить воно тільки у княжому палаці. А звичайну людину штрафують за запалення світла. Дівчина Меланка зважується запалити світло біля своєї помираючої […]...
- Змалювання одвічного прагнення народу до волі в історичній драмі “Свіччине весілля” І. Кочерги (2 варіант) Коштовною перлиною серед багатьох п’єс українського драматурга Івана Антоновича Кочерги вважається історична драма “Свіччине весілля”. Прагнення письменника опанувати дух своєї неспокійної епохи найвищою мірою втілилося саме в цій драматичній поемі з нашого далекого історичного минулого. Нею автор продовжував оспівувати ідеал краси, до якого неодноразово звертався у своїй творчості, проте улюблена автором ідея у цьому творі […]...
- Драматургія І Кочерги – “Свіччине весілля” Драматургія І Кочерги – помітне явище в антології укр. літ – ри 20 століття. Він пройшов тернистий шлях від театрального критика, що писав комедійні фарси російською мовою, до глибоко національного драматурга, що усвідомлював роль своїх творів для осмислення складної історії народу. У його п’єсах, про що б вони не були (“Свіччине весілля”, “Майстри часу”, ” […]...
- “Боротьба українського народу в драмі Івана Кочерги “Свіччине весілля” Київські ремісники повстали не одразу, як говорить Іван Свічка, ” не кулаком, а правдою хотів я перше наше право довести”, Але в умовах, коли постійно принижується людська гідність, нехтується духовність, віра й мораль, потрібна збройна боротьба. За волю й правду треба боротися. Можливо, волелюбні кияни приречені, але, як стверджує Свічка, “… Для вільного народу колись […]...
- Меланка – поетичний символ України (за п’єсою “Свіччине весілля” І. Кочерги) Німецький філософ А. Шопенгауер писав, що жінка не здатна до великих почуттів і справ, що її земне призначення – бути лише матір’ю, опорою чоловікові. Але українки вже багато століть своїм життям доводять і силу почуттів, і талант материнства, і велич справ. Чимало творів української літератури уславили й возвеличили жінку. Кожен з них прославляв жінку по-своєму […]...
- Змалювання одвічного прагнення народу до волі в історичній драмі “Свіччине весілля” Івана Кочерги (ІІІ варіант) З-поміж усіх творів Івана Кочерги найбільший успіх спіткав ті, що торкаються історичного минулого України: “Фея гіркого мигдалю”, “Алмазне жорно”, “Ярослав Мудрий”, “Свіччине весілля” Драми є вдалим поєднанням історичної достовірності та художнього вимислу. У скарбниці нашої минувшини драматург знаходив часточки, з яких потім майстерно будував твір. Певну епоху зображення суспільного життя в драмах Кочерги виокремити не […]...
- Образ Меланки в драмі І. Кочерги “Свіччине весілля” Багато в українській літературі є чудових жіночих образів, які чарують нас своїм ліризмом, вродою, чистим коханням. Одним з таким образів є образ Меланки з драми І. Кочерги “Свіччине весілля”. На це вказує і сам автор у передмові до п’єси: “Образ Меланки, дівчини, яка проносить тремтячий, але незгасний вогник, крізь бурю і терни своєї весільної ночі, […]...
- Чи не любов од віку пориває людей на подвиг, на борню, на бій? (Іван Кочерга “Свіччине весілля”) Напевне, немає в світі людей, байдужих до теми кохання. Твори мистецтва, присвячені цій темі, завжди викликають нашу цікавість, привертають до себе увагу. Драматична поема Кочерги “Свіччине весілля” (1930 р.) поєднує в собі трагічність сюжету, глибоке розкриття теми кохання та висвітлення історичних умов боротьби київських працівників за їхні права у 1506 році, коли місто перебувало під […]...
- Елементи язичницьких вірувань у весільних дійствах (за народною драмою “Весілля”) – ІІ варіант 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант У весільній обрядовості збереглося чимало прадавніх язичницьких елементів, які з часом вже втратили свій первісний смисл, але народ їх дотримується за традицією, “бо так треба”. Вважалося, що шлюб буде щасливим тільки в тому випадку, коли молоді та їхня численна рідня виконають певні ритуали з походами, танцями, піснями, […]...
- Елементи язичницьких вірувань у весільних дійствах (за народною драмою “Весілля”) – І варіант 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант А п ‘ятниця – зачинальниця, А субота – коровайниця, А неділя – вінчальниця А в понеділок – напивальниця, А в вівторок – похмільниця, А в четвер – порядок чинити, А в п ‘ятницю – по обіду Та й додому поїду. З народної пісні Слово “весілля” завжди сприймалося […]...
- “Дві України: країна сьогодні і країна, в якій я хочу жити” Цілком нормально бути хоча б трошки незадоволеним своєю країною. Зрештою, країна існує в принципі для того, щоб забезпечувати свого громадянина всім необхідним, робити його щасливим і таким, що цією країною по-справжньому пишається. На жаль, сьогодні цього про Україну сказати ніяк не можна. Наша батьківщина сьогодні стала зовсім не такою, якою би я хотів її бачити. […]...
- До свободи завдяки боротьбі (за віршем Т. Шевченка “Заповіт”) Заповіт – це висловлення останньої волі людини щодо майна, сім’ї. Заповіт же митця, письменника – це ліричний твір, в якому той висловлює народові свої бажання не лише особистого, а й громадського, суспільного характеру. Який же “Заповіт” Тараса Шевченка? Відомо, що поет написав свій твір, будучи тяжко хворим. Прийшла невесела думка, що це, може, останні години […]...
- Зображення сміливості і винахідливості запорожців у боротьбі з турками та поляками у творі “Над Кодацьким порогом” – АДРІАН КАЩЕНКО Все своє життя А. Кащенко захоплювався історичним минулим України. Відчуття історії, а також глибоке розуміння трагедії рідного народу знайшло відображення у творах письменника. У творі “Над Кодацьким порогом” письменник відтворив події, які сталися на Запорозькій Січі у сімнадцятому столітті. Біля Дніпра над Кодацьким порогом поляки будують міцну фортецю, “маючи на думці одрізнити Запорожжя від України […]...
- “У боротьбі гартується душа” У житті людини надзвичайно часто бувають дуже складні ситуації, розв’язати які досить тяжко. Світ влаштований таким чином, що між людьми і різними колективами постійно існує конкуренція, для перемоги в якій необхідно володіти великою кількістю різних звичайних і конкурентних переваг. Людина не може просто так жити і бути щасливою, їй необхідно перемагати в конкуренції, ставати кращою, […]...
- Твір на тему: “У боротьбі гартується душа” У житті людини надзвичайно часто бувають дуже складні ситуації, розв’язати які досить тяжко. Світ влаштований таким чином, що між людьми і різними колективами постійно існує конкуренція, для перемоги в якій необхідно володіти великою кількістю різних звичайних і конкурентних переваг. Людина не може просто так жити і бути щасливою, їй необхідно перемагати в конкуренції, ставати кращою, […]...
- Місце поета, співця, митця в боротьбі за соціальне й національне визволення народу Місце поета, співця, митця в боротьбі за соціальне й національне визволення народу – постійна тема в творчості Лесі Українки. В зв’язку з наростанням революційної ситуації в країні посилилися репресії царату. Царське самодержавство перетворило Росію в “тюрму народів”. В. І. Ленін, викриваючи імперіалістичну великодержавницьку політику російського царизму, з обуренням писав, що “українська культура (мова, школа і […]...
- На зорі розвитку української драми (за історичною драмою Ф. Прокоповича “Владимир”) I. Ф. Прокопович – письменник і просвітницький діяч. (Феофан Прокопович – один із яскравих представників стилю бароко в українській та світовій літературі. Бароко, як відомо, – це стиль, який характеризується урочистістю, пишністю, підвищеною складністю і мальовничістю. Українське бароко тісно пов’язане з козацтвом, із життям верхівки тогочасного суспільства. Ф. Прокопович – письменник і просвітитель кінця XVII […]...
- Мужність і стійкість ліричного героя у нерівній боротьбі зі злом і неправдою (на прикладі поезії Василя Стуса) Мужність і стійкість ліричного героя у нерівній боротьбі зі злом і неправдою (на прикладі поезії Василя Стуса). У В. Стуса є прекрасні слова про поета: “Поет – це людина. Насамперед. А людина – це добродій”. Коли ж довкола тебе зло, сваволя, наруга і беззаконня, то ти – людина-добродій – мусиш протистояти злу. І В. Стус […]...
- Моя країна Україно! Напевне, кожен із нас колись замислювався над тим, що таке рідна країна, чим вона особлива, чим вирізняється з-поміж тисяч інших країн світу. Відповісти на ці запитання непросто, адже рідна країна ~- це не просто клапоть землі на планеті, де живеш, навчаєшся, працюєш, створюєш сім’ю, – це щось значно більше, це почуття, які виникають до цього […]...
- Країна веселої мудрості (за творчістю Остапа Вишні) У своїй “Легенді про Остапа Вишню” Терень Масенко писав, відтворюючи слова видатного гумориста: – За правду – й смерті не боявся, І не писав тріскучих од, І все життя з біди сміявся, Як запорізький мій народ. Ці слова дуже влучно розкривають витоки оптимізму незрівнянного українського сміхотворця Павла Михайловича Губенка, який увійшов в історію вітчизняної літератури […]...
- “Весілля – енциклопедія українського народу” Український народ багатий своєю культурою та традиціями. Кожне свято в усіх куточках України супроводжують свої колоритні традиції, і у кожного вони свої, неповторні, сповнені душевності та досвіду попередніх поколінь. Одним з найпрекрасніших свят в житті кожної людини, незалежно від національності та віросповідання є весілля. Українське ж весілля – це справжня скарбниця старовинних традицій та самобутніх […]...