Змалювання одвічного прагнення народу до волі в історичній драмі “Свіччине весілля” І. Кочерги (1 варіант)
Івана Антоновича Кочергу завжди цікавила історична тематика. Вивчаючи документи минулих століть, невтомний дослідник ретельно відбирав будь-які цікаві факти, що підтверджували потяг українського народу до свободи, його нездоланність, чесність, які переконували в тому, що наш народ вартий прекрасної долі.
Зацікавили письменника грамоти литовських князів, що на той час володіли Києвом, від 1494 і 1506 років, у яких є коротенька звістка про те, як київські воєводи забороняли засвічувати світло. Робилося все це немовби з протипожежних міркувань
Ця заборона тривала не менше п’ятнадцяти років, як свідчать документи, а скасував її вже новий король Сигізмунд у 1506 році.
Київські ремісники наполегливо боролися проти литовських князів за світло і за свої людські права. Мирним шляхом спочатку прагнули вони розв’язати конфлікт, відправляючи до двору воєводи Свічку і заповідаючи йому:
Ім’ям киян рішуче вимагай,
Щоб одложив безглузду заборону,
Щоб привілеї наші повернув
І світло дав світити.
Ускладнюється
Життя не пошкодую,
А привілеї наші поверну!
Коли це вдається йому, радіє весь народ, всі цехи робітничого міста, гучно хочуть вони відсвяткувати весілля зброяра з Меланкою, та не судилося святкувати. Свічку заарештовують. Рішуча і смілива наречена йде рятувати коханого, але непосильне завдання ставлять перед нею пани: пронести через усе місто в бурю свічку, не згасивши вогника ні на мить. Меланка гине в цій подорожі, але її вчинок стає поштовхом до всенародного повстання робітників під головуванням Івана Свічки, обурених свавіллям воєводи, литовських феодалів і своїх земляків-підлабузників, таких як війт київський Шавула або писар Козеліус. Із маленького вогника мерехтливої свічки розгоряється полум’я повстання, бо всі розуміють справедливість слів зброяра:
І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не засвітила!
Знає народ, що виступає за праве діло, тому так упевнено виголошує Іван Свічка:
Немає в світі бурі, щоб огонь
Могла задути вічний та правдивий.
Повстанці здобувають собі вогонь, який символізує свободу, силою, “бо без борні нікчемні всі молитви”. Боротьба киян стала свідченням незнищенності народного духу, який не припускає будь-якого гноблення. Жертва Меланки завжди буде жити в пам’яті народній.
Ця тендітна дівчина, “орел”, за характеристикою кравця Коляндри, показала киянам, скільки сил приховано в кожній людині, якщо вона вступається за погноблених.
Поетичний образ світла втілює авторський задум про одвічний потяг народу нашого до волі. Ідея письменника яскраво світить з рядків:
… Не загасити світла,
Що з тьми віків та через стільки бур
Проніс народ відважний і свобідний!
Related posts:
- Змалювання одвічного прагнення народу до волі в історичній драмі “Свіччине весілля” І. Кочерги (4 варіант) Увагу багатьох митців привертало і продовжує привертати славне минуле України. Серед письменників XX століття особливо хочеться виділити Павла Загребельного та Івана Кочергу. І якщо Павло Загребельний продовжував кращі традиції історичного роману, то п’єси Івана Кочерги, за словами Кіндрата Сторчака, вперше в історії українського театру розкрили хвилюючу сторінку минулого життя нашого народу, що було новим для […]...
- Змалювання одвічного прагнення народу до волі в історичній драмі “Свіччине весілля” І. Кочерги (2 варіант) Коштовною перлиною серед багатьох п’єс українського драматурга Івана Антоновича Кочерги вважається історична драма “Свіччине весілля”. Прагнення письменника опанувати дух своєї неспокійної епохи найвищою мірою втілилося саме в цій драматичній поемі з нашого далекого історичного минулого. Нею автор продовжував оспівувати ідеал краси, до якого неодноразово звертався у своїй творчості, проте улюблена автором ідея у цьому творі […]...
- Змалювання одвічного прагнення народу до волі в історичній драмі “Свіччине весілля” Івана Кочерги (ІІІ варіант) З-поміж усіх творів Івана Кочерги найбільший успіх спіткав ті, що торкаються історичного минулого України: “Фея гіркого мигдалю”, “Алмазне жорно”, “Ярослав Мудрий”, “Свіччине весілля” Драми є вдалим поєднанням історичної достовірності та художнього вимислу. У скарбниці нашої минувшини драматург знаходив часточки, з яких потім майстерно будував твір. Певну епоху зображення суспільного життя в драмах Кочерги виокремити не […]...
- Змалювання одвічного прагнення народу до волі в історичній драмі “Свіччине весілля’ І. Кочерги Увагу багатьох митців привертало і продовжує привертати славне минуле України. Серед письменників XX століття особливо хочеться виділити Павла Загребельного та Івана Кочергу. І якщо Павло Загребельний продовжував кращі традиції історичного роману, то п’єси Івана Кочерги, за словами Кіндрата Сторчака, вперше в історії українського театру розкрили хвилюючу сторінку минулого життя нашого народу, що було новим для […]...
- Новаторство Кочерги в історичній драмі “Свіччине весілля” “Свіччине весілля” справедливо вважають одним з найпоетичніших творів української драматургії. Ця поетичність – у самому задумі п’єси, у вдалому використанні, здавалось би, незначних літописних свідчень. У передмові до твору драматург писав: “коли я випадково натрапив на мотив “заборони світла”, мотив, що й послужив темою для цієї драми, мене захопила в ньому можливість змалювати барвисту картину […]...
- Образ Меланки в драмі І. Кочерги “Свіччине весілля” Багато в українській літературі є чудових жіночих образів, які чарують нас своїм ліризмом, вродою, чистим коханням. Одним з таким образів є образ Меланки з драми І. Кочерги “Свіччине весілля”. На це вказує і сам автор у передмові до п’єси: “Образ Меланки, дівчини, яка проносить тремтячий, але незгасний вогник, крізь бурю і терни своєї весільної ночі, […]...
- Образ Свічки драмі І. Кочерги “Свіччине весілля” Образ Свічки проходить через усю драму І. Кочерги “Свіччине весілля”. Автор показує, як з боротьби за право на світло розпочалася боротьба за волю, як із вогника свічі розгорілася пожежа народного повстання. Відштовхуючись від історичних документів, грамот литовських князів 1494-го і 1506-го років драматург у своїй уяві намалював цілком ймовірну картину боротьби киян за світло, оскільки […]...
- “Боротьба українського народу в драмі Івана Кочерги “Свіччине весілля” Київські ремісники повстали не одразу, як говорить Іван Свічка, ” не кулаком, а правдою хотів я перше наше право довести”, Але в умовах, коли постійно принижується людська гідність, нехтується духовність, віра й мораль, потрібна збройна боротьба. За волю й правду треба боротися. Можливо, волелюбні кияни приречені, але, як стверджує Свічка, “… Для вільного народу колись […]...
- Скорочено “Свіччине весілля” Кочерги П’єса змальовує події 1506 року в Києві. Місто пригноблене владою литовських феодалів. Ремісничі цехи позбавлені елементарних прав, умов для людського існування. Вони тільки важко працюють. Міщанам заборонено навіть уночі світити у своїх будинках світло. Горить воно тільки у княжому палаці. А звичайну людину штрафують за запалення світла. Дівчина Меланка зважується запалити світло біля своєї помираючої […]...
- “І свічки мирної не варта та країна, що в боротьбі її не засвітила” (за драматичною поемою І. Кочерги “Свіччине весілля”) М. КУЛІШ, І. КОЧЕРГА 11 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920-1930-Х РОКІВ. ДРАМАТУРГІЯ М. КУЛІШ, І. КОЧЕРГА “І свічки мирної не варта та країна, що в боротьбі її не засвітила” (за драматичною поемою І. Кочерги “Свіччине весілля”) Історія нашого народу трагічна й героїчна водночас. Бо народ, якого було позбавлено багатьох можливостей, завжди боровся за свої права. Про один із таких епізодів […]...
- Образ Свічки драмі И. Кочерги “Свечкина весілля” Образ Свічки проходить через всю драму И. Кочерги “Свечкина весілля”. Автор показує, як з боротьби за право на світло почалася боротьба за волю, як з вогника свічі розгорілася пожежа народного повстання. Відштовхуючись від історичних документів, грамот литовських князів 1494-го й 1506-го років драматург, у своїй уяві, намалював цілком правдиву картину боротьби киян за світло, оскільки […]...
- “І свічки мирної не варта та країна, що в боротьбі її не засвітила” (за драмою Івана Кочерги “Свіччине весілля”) Нашому народу судила історія – жити, перемагаючи ворогів. А ворогів, ой, як же рясно було в минулому землі нашої! Сунули вони чорним потопом, зваблені родючими грунтами, багатством лісів і надр земних, достатком міст і сіл. Дзвенів меч Ярослава в битвах з печенігами, водив Ігор полки на половців, віки татарської неволі виніс наш народ, та зберіг […]...
- І свічки мирної не варта та країна, Що в боротьбі її не засвітила (за драмою Івана Кочерги “Свіччине весілля”) (2) І свічки мирної не варта та країна, Що в боротьбі її не засвітила (за драмою Івана Кочерги “Свіччине весілля”) А що кров не може змить, Спалимо вогнем те. Лиш боротись – значить жить. Vіvere memento! Сильною була колись Русь. Але надто багато ворогів зазіхало на неї. Важко було встояти проти всіх отих жорстоких і підступних […]...
- Роль художнього вимислу в п”єсі І. Кочерги “Свіччине весілля” У передмові до п”єси І. Кочерга писав: “Коли я випадково натрапив на мотив “заборони світла” , мотив що й послужив темою для цієї драми, мене захопила в ньому можливість змалювати барвисту картину міського життя і соціальної боротьби в стародавньому місті, а на цьому мальовничому тлі створити узагальнений образ боротьби України за свою волю і самобутню […]...
- Поетичне вираження одвічного прагнення українського народу до волі за віршами П. А. Грабовського Перед тими я стану на коліна, Героям тим подяку я зложу! П. А. Грабовський Павло Арсенович Грабовський – полум’яний патріот, борець проти мороку і зла, кайданів несвободи рідного народу. Поет оспівав мучеників, трудівників, які йшли тернистим шляхом в ім’я прекрасного майбутнього, “справжні герої” – так називає він їх. Цим страдникам, що вірно служили народові, “чий […]...
- Поетичне вираження одвічного прагнення українського народу до волі в поезії П. Грабовського Мало відміряла доля Павлу Грабовському, але за цей короткий час він зумів залишити виразний слід у духовній культурі рідного народу. Про що б не писав, які б теми не порушував, завжди його твори кликали сучасників на боротьбу проти кривди й несправедливості, захищали знедолених. У його поезіях виражені прагнення українського народу до волі, свободи, незалежності. Пристрасним […]...
- Поетичне вираження одвічного прагнення українського народу до волі в поезії Грабовського Павло Арсенович Грабовський – полум’яний патріот, борець проти Мороку і зла, кайданів несвободи рідного народу. Поет оспівав мучеників, трудівників, які йшли тернистим шляхом в ім’я прекрасного майбутнього, “справжні герої” – так називає він їх. Цим страдникам, що вірно служили народові, “чий вік минув за працею”, Грабовський присвячує ліричні вірші, що ввійшли до збірок “Пролісок”, “З […]...
- Поетичне вираження одвічного прагнення українського народу до волі (за віршами Грабовського) П. А. Грабовський – поет високого громадянського обов’язку. Де б він не був: чи то за тюремними Гратами, чи у Вілюйську, чи в Якутську, чи в Тобольську,- тяжкий сум за Україною визначав зміст його творчості; поет відчував, що має жити для рідної землі, служити їй своїм словом. Ще в юності майбутній поет дав собі клятву […]...
- “Поетичне вираження одвічного прагнення українського народу до волі в поезії П. А. Грабовського” Небагато відміряла для поету, який все своє свідоме життя боровся за звільнення рідного народу. Цей поет – Павло Грабовський. Поетична творчість Грабовського продовжує традиції “Невольничої поезії” Шевченка, “Тюремних сонет” Франка. Творилась ця поезія в умовах в’язниць, де поет провів більшу частину життя. За що боровся Павло Грабовський? Відповідь – у його поезіях. Про що б […]...
- Боротьба за світло у поетичній п’єсі І. Кочерги “Свіччине весілля” Історична драма у віршах “Свіччине весілля” – твір глибокий, ліричний, навіть музичний за своєю мовою. Часто точаться дискусії навколо історичних творів та їх відповідності перебігу історичних подій. Чи має право автор змінювати щось, додавати своє до того, що зафіксовано в документах, домислювати або переробляти історію? На мою думку, митець вільний у своїй творчості. Згадаймо вислів […]...
- Меланка – поетичний символ України (за п’єсою “Свіччине весілля” І. Кочерги) Німецький філософ А. Шопенгауер писав, що жінка не здатна до великих почуттів і справ, що її земне призначення – бути лише матір’ю, опорою чоловікові. Але українки вже багато століть своїм життям доводять і силу почуттів, і талант материнства, і велич справ. Чимало творів української літератури уславили й возвеличили жінку. Кожен з них прославляв жінку по-своєму […]...
- “І свічки мирної не варта та країна, що в боротьбі її не засвітила!” (за драмою Івана Кочерги “Свіччине весілля”) В одній із своїх статей Іван Кочерга писав, що драматургу для творчості потрібен особливий талант, але “насамперед виношена і наболіла думка, ідея, для якої і талант, і мистецтво є тільки засобами відтворення”, Злободенність і актуальність теми обов’язкові для кожного твору. Таким твором Івана Кочерги була драма “Свіччине весілля”, у якій органічно поєдналися поетично відроджене історичне […]...
- Твір за драмою “Свіччине весілля” Київ… Русь… Україна… Ці слова з глибокою шаною і гордістю промовляє кожний свідомий українець, бо вони духовно єднають нас із землею своїх предків, родоводом українським, його славною і водночас трагічною історією… Довгий і тяжкий шлях судився Україні. І. Кочерга у п’єсі “Свіччине весілля” розкриває боротьбу трудящих Києва за правду, за волю, за світло, боротьбу проти […]...
- “І свічки мирної не варта та країна, що в боротьбі її не засвітила” (за драмою “Свіччине весілля”) Нашому народу судила історія – жити, перемагаючи ворогів. А ворогів, ой, як же рясно було в минулому землі нашої! Сунули вони чорним потопом, зваблені родючими Грунтами, багатством лісів і надр земних, достатком міст і сіл. Дзвенів меч Ярослава в битвах з печенігами, водив Ігор Полки на половців, віки татарської неволі виніс наш народ, та зберіг […]...
- Добуток за драмою Івана Кочерги “Свечкина весілля” Дзенькав меч Ярослава в битвах з печенігами, водив Ігор полиці на половців, століття татарської неволі виніс наш народ, і зберіг свою душу. І от прийшли й у Київ литовські князі. Змучений віковим ярмом, знекровлений і знесилений народ не зміг відразу дати їм відсіч, не зміг – але й не скорився Київ 1506 року. Це вже […]...
- “І свічки мирної не варта та країна, що в боротьбі її не засвітила” (за драмою “Свіччине весілля”) На мій погляд, немає нічого трагічнішого в житті, ніж неволя, коли неможливо заспівати спокійно пісню, зробити те, що тобі подобається, без чийогось дозволу засвітити світло. У такій ситуації людина з часом перетворюється на звичайного раба, до якого кожен може зневажливо поставитися, знущатися, розуміючи, що не буде ніякої відсічі. Але приходить час, і раб нарешті визнає, […]...
- Твір І свічки миpної не ваpта та кpаїна, що в боpотьбі її не засвітила (за дpамою Івана Кочеpги Свіччине весілля) І свічки миpної не ваpта та кpаїна, що в боpотьбі її не засвітила (за дpамою Івана Кочеpги “Свіччине весілля”) У плеяді твоpців укpаїнської класичної пpози Іван Кочеpга займає особливе місце. Твоpчий шлях цього письменника – шлях невтомних пошуків. У твоpчій спадщині письменника-дpаматуpга І. Кочеpги є багато дpаматичних поем, істоpичних дpам. Сеpед всіх твоpів значне місце […]...
- Поетичне вираження одвічного прагнення народу до незалежності Боже! Чи знайдеться край, так зарабований, Як Україна, чи ні? Люд наш, цупкими кайданами скований, Гине без світла на пні. Боже! За віщо ж нам рученьки зв &;#8216;язано Його нації синам, Що розмовлять та писати заказано Рідною мовою нам? П. Грабовський Павло Арсенович Грабовський був одним із тих представників демократичної інтелігенції, які в умовах царату […]...
- Поетичне вираження в поезіях П. Грабовського одвічного прагнення українського народу до незалежності (“До Русі-України”, “До українців”) Поетичне вираження в поезіях П. Грабовського одвічного прагнення українського народу до незалежності (“До Русі-України”, “До українців”) Боже! Чи знайдеться край, так зарабований, Як Україна, чи ні? Люд наш, цупкими кайданами скований, Гине без світла на пні. Боже! За віщо ж нам рученьки зв’язано Його нації синам, Що розмовлять та писати заказано Рідною мовою нам? П. […]...
- І свічки мирної не варта та країна, що в боротьбі її не засвітила – за драмою Свіччине весілля ІВАН КОЧЕРГА 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ІВАН КОЧЕРГА “І свічки мирної не варта та країна, що в боротьбі її не засвітила” (за драмою “Свіччине весілля”) На мій погляд, немає нічого трагічнішого в житті, ніж неволя, коли неможливо заспівати спокійно пісню, зробити те, що тобі подобається, без чийогось дозволу засвітити світло. У такій ситуації людина з […]...
- Чи не любов од віку пориває людей на подвиг, на борню, на бій? (Іван Кочерга “Свіччине весілля”) Напевне, немає в світі людей, байдужих до теми кохання. Твори мистецтва, присвячені цій темі, завжди викликають нашу цікавість, привертають до себе увагу. Драматична поема Кочерги “Свіччине весілля” (1930 р.) поєднує в собі трагічність сюжету, глибоке розкриття теми кохання та висвітлення історичних умов боротьби київських працівників за їхні права у 1506 році, коли місто перебувало під […]...
- Поетичне вираження прагнення народу до волі в поезії П. А. Грабовського Павло Арсенович Грабовський – полум’яний патріот, борець проти мороку і зла, кайданів несвободи рідного народу. Поет оспівав мучеників, трудівників, які йшли тернистим шляхом в ім’я прекрасного майбутнього, “справжні герої” – так називає він їх. Цим страдникам, що вірно служили народові, “чий вік минув за працею”, Грабовськии присвячує ліричні вірші, що ввійшли до збірок “Пролісок”, “З […]...
- Доля подільського майстра Івана Свічки у драматичній поемі “Свіччине весілля” Драматургія Кочерги – помітне явище в антології укр. літ – ри 20 століття. Він пройшов тернистий шлях від театрального критика, що писав комедійні фарси російською мовою, до глибоко національного драматурга, що усвідомлював роль своїх творів для осмислення складної історії народу. У його п’єсах, про що б вони не були (“Свіччине весілля”, “Майстри часу”, ” Ярослав […]...
- “Відображення прагнення народу до національної самостійності і волі в поемі Івана Франка “Мойсей” Основною темою творчості одного з найбільш відомих і прославлених українських літературних діячів Івана Франка є боротьба українського народу за незалежність і самостійність. З урахуванням українських особливостей, які Іван Франко ввібрав мало не з молоком матері, у своїй поемі “Мойсей” він зміг продемонструвати боротьбу ізраїльського народу за свою самостійність, а також ряд істотних проблем, пов’язаних з […]...
- Зображення прагнення народу до волі в поемі И. Франко “Мойсей” Неволя ще ніколи не прикрашала життя, нікому не давала натхнення для жизна й роботи. Тому й боровся український народ за свою самостійність, за волю. Довгий і довгий шлях довелося пройти йому, і не просто пройти, а зі зброєю в руках, тому що досить уже було терпіти знущання всіх поневолювачів. Саме про цьому й розповідає у […]...
- Одвічне прагнення українського народу до волі у вірші “До Русі-України” Павло Арсенович Грабовський народився 30 серпня 1864 р. в с. Пуш-карному на Харківщині в сім’ї церковнослужителя. Із 1874 р. навчався в Охтирській бурсі, а з 1879 р. у Харківській духовній семінарії, яку не закінчив через арешт у 1882 р. за участь у нелегальному народницькому русі. Після нетривалого ув’язнення проживав у рідному селі, недовго працював у […]...
- “Відображення прагнення народу до національної самостійності і волі в поемі І. Франка “Мойсей” Коли знесилений, уярмлений український народ знаходився над прірвою духовної та культурної смерті, йому з’явився Кобзар-пророк і відвів його від безодні, поставивши своє безсмертне слово насторожі біля “рабів німих”. І це логічно, адже народу у всі часи потрібен поводир, який вказував би шлях до світлого і щасливого майбутнього. Після Шевченка з високих Карпатських гір звелася могутня […]...
- У творах Кочерги – історія мого народу Іван Кочерга – видатний драматург, історик. Творчість цього письменника різноманітна: драматичні поеми, історичні драми, комедії. Іван Кочерга чесно служив улюбленому мистецтву і своєму народові. Талант Івана Кочерги найглибше розкрився в драматичній поемі “Свічине весілля”, яка була написана у 1930 році. В ній описуються події того часу, коли Київ перебував під владою литовських феодалів. Вивчаючи історичні […]...
- Художнє втілення прагнення українського народу до волі (за оповіданням М. Коцюбинського “Дорогою ціною”) I. Головна тема оповідання М. Коцюбинського “Дорогою ціною” (трагічна доля і волелюбний дух українського народу). II. Остап і Соломія – головні герої оповідання: 1. Втілення в образі Остапа Мандрика прагнення народу до волі (у кріпацтві звичайні селяни стали панським товаром; розповіді діда про козаків, про Січ; мрія про щасливе подружнє життя; рішення пана розлучити його […]...
- Відображення прагнення народу до національної самостійності, до волі в поемі “Мойсей” І. Я. Франко – один з тих видатних письменників, у творчості яких знайшли високохудожнє втілення світові теми й мотиви. Він часто звертався до інонаціональних джерел, переосмислюючи їх згідно зі своїми поглядами. Одним з найвеличніших міфологічних образів Франко вважав образ Мойсея, Написаний у період піднесення визвольного руху на Україні, “Мойсей” став визначною віхою у творчості Каменяра, […]...