Іра Whisper Тінь пустоти
Іра Whisper Тінь пустоти Була холодна жовтнева ніч.
Уже тиждень стояла жахлива погода і небо було затягнуто хмарами. Місяця на небі не було, тому ніч була темна. Навкруги було тихо, лише в далині було чути як тече річка. Лише було чути мої тихі невпевнені кроки.
Якось дивно було чути цей звук. Таке враження ніби я зараз одна єдина в цілому світі. Лише я і пронизливий вітер.
Десь Трохи далі від мене світив ліхтар освітлював вулицю. Світло вітрин магазині було якимось тусклим і це ще більше пригнічувало. Ця порожня вулиця і я сам на сам зі своїми
Що я тоді відчувала? Нічого. Порожнеча, розчарування, бездонна пустота і голі думки, голі почуття які виють у моїй душі як самотні вовки.
Якби хоч страх, або біль, хоч якісь справжні реальні відчуття! Ні, усе десь пропало, загубилося, полетіло геть разом з усіма мріями, надіями, бажаннями. Холодний вітер подув ще сильніше, пронизивши мене наскрізь, а я…
Я навіть холоду не відчула. Захотілося закричати. Де ж усе поділося? Чому нічого нема? Пуста вулиця і лише віиер ганяє туди сюди пластикові пляшки, папери.
Я пройшла єдиний засвічений ліхтар і вийшла на міст. У низу було чути шум мілкої річки. Я
Там не було нічого – пустота. Але я знала там тече річка просто її не було видно бо ніч була темна. Це вселило якусь надію, хоча я не знаю на що. Я не пам’ятаю скільки я стояла на тому мості і про щось я думала.
Мабуть я думала яка річка днем, пригадувала як вода блистіла у сонячний день і як гарно було коли заходило сонце і вона вся горіла наче розпечена лава. Я стояла і довго дивилася у чорну як тоді здавалося безодню. І в тій темряві на якусь мить я побачила своє відображення. Воно з’явилось і зникло. Я підняла голову і подивилася на небо.
Як таке може бути? Мабуть примарилося. Я пішла далі по вулиці.
Знову подув пронизливий вітер, мені стало холодно і я застібнула куртку. Whisper
Related posts:
- Іра Whisper Чорна квітка Чорна квітка Я проходила попри цей будинок кожного дня і ніколи не помічала нічого дивного чи незвичного. Звичайна багатоповерхівка. Але чому саме це місце? Дуже незвичне і прекрасне видовище можна було спостерігати у сонячнячний, безхмарний день: жовтувато-сірі стіни на тлі синього – синього неба. Кожного разу це зачаровувало мене ще більше. Я не могла відірвати […]...
- Антонич Богдан-Ігор Васильович Балада про тінь капітана Пролог Вітер оре Синє море. Корабель гуляє. Чорна галка Кличе палко, Близько вже земля є. Пісня 1 Як граєш у карти чи з чарки вино п’єш, о друже мій, В гарячці з туманом тяжким замороки одруженій, Бач, щоб за хвилину цю не заплатив ти задорого, Коли тебе тінь твій покине й твоїм стане ворогом. Послухай: […]...
- “Блукав, мов тінь, поет забутий” (життя і творчість Тодося Осьмачки) “У всякого своя доля, свій шлях широкий”, – сказав Великий Кобзар. Ці мудрі слова особливо часто згадуються, коли знайомишся із життєвим і творчим шляхом Тодося Осьмачки. У церковній книзі села Кунцівка, що на Київщині, записано: “16 травня 1895 року з’явився на світ Божий другий син Осьмачків Феодосій”. У побуті хлопчика називали Тодосем. Батько Степан Юхимович […]...
- Костенко Ліна Василівна Тінь Сізіфа В корчах і в кручах умирають міфи. Чугайстер щез. Покаялись нявки. І тільки ми, подряпані Сізіфи, Тябричим вгору камінь-рюкзаки. Руді стежки роз’їдені дощами. З крутих плаїв зриваємся, йдемо. У сьоме небо вийдемо з гущавин, Задавлені гранітними трюмо. Цей мисник днів – мальовані тарелі, Ця тінь Сізіфа – потойбічний гість, В столицях меду, в райдугах форелі, […]...
- Ірванець Олександр Тінь великого класика Тінь великого класика На вулицю Уїльяма Шекспіра Я дівчину недавно проводжав Був дощ – не дощ, А просто мжичка сіра, І вулиця Уїльяма Шекспіра, Яка існує в будь-якій з держав. Я дівчину “під локоток” держав, І ми ішли з кінотеатру “Космос”, Який римується з диктатором Самосою, Якого нахиляли з Нікарагуа… Я захопився. Але ніч така […]...
- Твір на тему: Як ви розумієте вислів Григорія Сковороди “Тінь яблуні не заважає”? Вислів видатного українського поета й філософа Григорія Савича Сковороди “Тінь яблуні не заважає” – це уособлення двох світів, видимого та невидимого, які існують у Всесвіті. І ці світи немов нагадують яблуню та її тінь: дерево стоїть нерухомо, а тінь то збільшується, то зменшується, то народжується, то вмирає. Так відбувається у природі, таке можна побачити і […]...
- Тінь великого класика скорочено – Олександр Ірванець На вулицю Уільяма Шекспіра Я дівчину недавно проводжав Був дощ – не дощ, А просто мжичка сіра, І вулиця Уільяма Шекспіра, Яка існує в будь-якій з держав. Я дівчину “під локоток” держав, І ми ішли з кінотеатру “Космос”, Який римується з диктатором Самосою, Якого нахиляли з Нікарагуа… Я захопився. Але ніч така була!.. І був […]...
- Скорочено ТІНЬ ВЕЛИКОГО КЛАСИКА – ОЛЕКСАНДР ІРВАНЕЦЬ “Вул. Уїльяма Шекспіра” Напис на табличці. На вулицю Уїльяма Шекспіра Я дівчину недавно проводжав. Був дощ – не дощ, а просто мжичка сіра І вулиця Уїльяма Шекспіра, Яка існує в будь-якій з держав. Я дівчину “під локоток” держав І ми ішли з кінотеатру “Космос”, Який римується з диктатором Сомосою, Якого нахиляли з Нікарагуа… Я захопився… […]...
- Тінь великого класика – ОЛЕКСАНДР ІРВАНЕЦЬ скорочено ОЛЕКСАНДР ІРВАНЕЦЬ Тінь великого класика На вулицю Уїльяма Шекспіра Я дівчину недавно проводжав Був дощ – не дощ, А просто мжичка сіра, І вулиця Уїльяма Шекспіра, Яка існує в будь-якій з держав. Я дівчину “під локоток” держав, І ми ішли з кінотеатру “Космос”, Який римується з диктатором Самосою, Якого нахиляли з Нікарагуа… Я захопився. Але […]...
- Данський римлянин – Гораціо, тінь Гамлета У першій сцені першої дії трагедії з’являється персонаж, який спостерігатиме за подіями протягом всієї п’єси. Гораціо, як тінь, супроводжуватиме Гамлета. Першими словами героя на сцені буде перша частина своєрідного пароля. На оклик Франціска “Стій! Хто тут?” Гораціс відповідає: “Країни друзі.” У цих словах сформульовано життєве кредо молодої людини, котра отримала європейську освіті мріяла про освіченого […]...
- Кравченко Павло Відлуння війни Павло Кравченко. “Відлуння війни” Кордон близько. Подекуди я чую постріли гармат. Все спокійно. Чути як регочуть коні. Я піднімаюсь, ледве встаю і знову падаю в багнюку. Руки й ноги в мене оніміли, я майже нічого не бачу… Пішов дощ. Я відчуваю, як великі краплі падають на моє лице, омивають його. Вітер посилюється. Я починаю підніматися. […]...
- Річка мого краю На Донецькій височині, біля Ясинуватої, бере початок річка Кальміус. Раніше це була судноплавна Річка з флотиліями та фортецею. Кальміус упадає в Азовське море. Зараз річка помілішала, тому по ній можна плавати лише на човні. Влітку на її березі завжди багато людей: вони купаються, загоряють, розважаються. Кальміус тече через місто і приносить йому прохолоду. Мости, перекинуті […]...
- Вінграновський Микола Степанович Голубі сестри людей I На Псло, на Ворсклу, на Сулу, На юні води непочаті Ліг золотий осінній сум, Поліг багрець у тихім святі На Псло, на Ворсклу, на Сулу. Притихли далі охололі, І висвист птичого крила Затих над хвилею і в полі, І небо падає поволі В холодній краплі із весла. Я хочу розказати вам Про наші ріки […]...
- Якби я зустріла Лесю Українку… Т. ШЕВЧЕНКО, І. ФРАНКО, ЛЕСЯ УКРАЇНКА 8 КЛАС СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ Т. ШЕВЧЕНКО, І. ФРАНКО, ЛЕСЯ УКРАЇНКА Якби я зустріла Лесю Українку… На віконне скло впала крапля дощу. Гола гілка, яку штовхнув безжальний вітер, вдарила по склу, збивши з нього крапельки дощу. І що зі мною коїться таке, що я навіть її, цю крапельку жалію? Вітер зловісно зітхає, дощ монотонно шумить […]...
- Юрій Яновський – Шаланда в морі (СКОРОЧЕНО) ЮРІЙ ЯНОВСЬКИЙ Шаланда в морі Віє степом вітер-трамонтан. От і зараз “Трамонтан дмухав з берега, був місяць січень чи лютий, море замерзло на сотню метрів, на морі розходилися хвилі, на обрії вони були гарні з білими гривами, добігали до берега напроти вітру, вітер збивав з них білі шапки… ” Насувався шторм. А на березі стояла […]...
- Шаланда в морі (скорочено) – Юрій Яновський Віє степом вітер-трамонтан. От і зараз “Трамонтан дмухав з берега, був місяць січень чи лютий, море замерзло на сотню метрів, на морі розходилися хвилі, на обрії вони були гарні з білими гривами, добігали до берега напроти вітру, вітер збивав з них білі шапки… ” Насувався шторм. А на березі стояла стара Половчиха, “одежа на ній […]...
- Гаї шумлять (переказ вірша Павла Тичини “Гаї шумлять”) Я вийшов аж за околицю, де ростуть пишні зелені гаї. Зупинився і слухаю, як шумлять їхні крони. Десь високо в небі пливуть білі хмаринки, і я замилувався тим, як вони повільно й велично пропливають по небу. Я милуюся, разом із тим дивуюся, чому це раптом мені так стає весело. Враз десь здалеку почувся дзвін. Зупинився […]...
- Вовчок Марко Чумак I Як помер наш батько, – нехай йому земля пером! – оставив нам дев’ять пар волів полових, хороших. Нас було три брати; я – найменший, хлопчиком після батька остався. Середній одруживсь і покинув чумацтво. Мати дуже просила: “Покинь, сину, чумакувати; я тепер нещаслива у світі, – хоч ти мене трохи розважатимеш.” Да таки й плохий […]...
- Про вітер – українська міфологія Молотив один господар. Як змолотив, розпочав віяти зерно і ані, дай Боже, звіяти; він собі стане на тім боці, і вітер також по тім боці дує; він стане на другім боці, і вітер по другім боці дує; так йому все помішав, що не міг сі ради дати. Відтак розсердився, схопив ніж і верг ним, а […]...
- Мої враження від поезій М. Рильського “Поле чорніє… ” та “Яблука доспіли… “ Поезія М. Рильського відтворює думки і настрої поета, викликані життям поета, його народу, його країни, тому така і близька вона читачам. Особисто мені подобається рання лірика поета – інтимна та пейзажна. Чому? Мабуть, тому, що молода людина завжди дуже чутлива до творів, у яких йде мова про почуття. У ранній ліриці М. Рильського переважають мінливі […]...
- Твір на тему: Осінні замальовки (твір з елементами опису природи) Осінні замальовки (твір з елементами опису природи) Я стою під дощем. Навколо мене немає жодної людини, а я чекаю. Чекаю, коли під вагою теплих крапель жовто-червоний кленовий лист впаде мені під ноги і весь залитий сльозами бездушно видихне останню порцію спогадів про тепле літо… Він падав дуже довго, кружляючи в повітрі, мов не хотів лежати […]...
- Вінграновський Микола Степанович “Встав я, – ранній птах…” I Встав я, – ранній птах, – Зелене диво лебедило, – Ходило літо, вітер пах М’яким зеленим дивом. Встав я, – ранній сніг, – Сміялись коні невисоко, – Дивився радо ніжний світ М’яким коневим оком. Встав я, – сніго-птах, – Ходило біле холодило, – Тремтіло в річки по боках Тонке зелене диво. Дивно на піску […]...
- Твір на тему: На городі Ніде, мабуть, не буває так добре, як на городі. Ляжеш коло грядок на гарячу землю горілиць, лежиш, дивлячись у небо, і така довкола тиша, наче ти зостався сам-самісінький на все село, на всю землю. Притулишся вухом до землі, ніби сподіваєшся від неї на відповідь, а вона мовчить, не озивається, не видає жодної своєї таємниці. А […]...
- Павло Тичина – Пісня трактористки ПІСНЯ ТРАКТОРИСТКИ ЯК ОЛЕСЯ КУЛИК ТІКАЛА НА КУРСИ 1930 Р. Дим-димок од машин, мов дівочі літа… Не той тепер Миргород, Хорол-річка не та. Літом я робила в полі, а як всніжило тіль-тіль, я товаришок питала, поступала ув артіль. Ой артіль моя “Трояндо”, маркізет, мадеполам! Вишивала я узори з тривогою пополам. З тривогою – ой же […]...
- Гроза Ми сиділи немов усередині багаття. Блискавки падали так близько, що тоненький мокрий брезент робився прозоро-червоним, наче полум’я. Гроза була не десь над нами – у небі, а поруч, навколо. Ми були в центрі міг дотягнутися рукою до кожної блискавки, назбирати повні пригорщі грому. Відчував, який мужній аромат лине від тих вогняних квіток. Було і страшно, […]...
- У пошуках зайвого квитка (твір-оповідання) Якось до нашого міста приїхала моя улюблена співачка. Мені дуже хотілося піти на її концерт. Але хоч я дізналася про її приїзд ще за два тижні, скільки я не стояла по чергах, не бігала по касах, мені не пощастило дістати квиток на її виступ. Залишалося тільки чекати концерт з надією, що десь якось знайдеться квиток. […]...
- Антонич Богдан-Ігор Васильович Дзвінкова пані В’їжджає віз на третю греблю ночі. Хто нас, вітре, кличе? Чи скоро вийде нам назустріч білий схід, мов олень з бору? І ти для мене дивний, і я сам для себе таємничий. Мій віз, мов птах, два крила куряви здіймає з вітром поруч. Дай карти, пані квітня, карти дай і ворожи з долоні! Я їду […]...
- Яків Головацький – Річка РІЧКА Чом, річенько домашняя, Так пливеш поволі? Чом водиці не розлієш З берегів на поле? Годі плисти самотою, Час вже тугу збути: Шуми, гуди хвиленькою, Щоб далеко чути! “Як же мені, рідний сину, Не плисти поволі? Високії береженьки, Ще й рівненьке поле. Я би в фалю загриміла, Та водиці мало; Зато гладке личко моє Чисте, […]...
- Мої роздуми над долею дитини-сироти після прочитання вірша Т. Шевченка “Мені тринадцятий минало” Мої роздуми над долею дитини-сироти після прочитання вірша Т. Шевченка “Мені тринадцятий минало” Коли живеш у сім’ї, коли у тебе є і матуся і тато, коли з першого дня життя тебе огортають щоденно любов і турбота рідних людей, то цей родинний затишок, це щастя стає звичним і навіть непомітним-Але ось я прочитав вірш Т. Г. […]...
- Забіла Віктор Миколайович “Сидів я над річкою…” Сидів я над річкою Да й дивився в воду; Чому радощей ніколи Я не бачив зроду? Думав, гадав: за що б долі Так мене карати? Чи я хотів кого вбити, Або що б одняти Худобу в кого чужую Або що б украсти? Мабуть, прийдеться нещасним Мені вже й пропасти. Хвиля була превелика, Вітер так і […]...
- Якби я повів себе зустрівшись з ангелом Тихим зимовим вечером я поверталась Настрій був поганий. Я посварилась з кращою подругою через якусь дрібницю. Хотілось швидше повернутись додому і поплакатись в подушку. Тут коло свого будинку я побачила зовсім незвичайного юнака. Він весь ніби світився. Я вже думала заходити, але він окликнув мене. Я обернулась. Звідки цей юнак знає як мене знати? Він […]...
- МІФ ПРО ВІТЕР – НАРОДНА КОЛЯДКА Молотив один господар. Як змолотив, розпочав віяти зерно і ані, дай Боже, звіяти; він собі стане на тім боці, і вітер також по тім боці дує; він стане на другім боці, і вітер по другім боці дує; так йому все помішав, що не міг cі ради дати. Відтак розсердився, схопив ніж і верг ним, а […]...
- Посадила огірочки – Соціально-побутові пісні ПОСАДИЛА ОГІРОЧКИ Посадила огірочки Близько над водою, Поливала огірочки Дрібною сльозою. Ростіть, ростіть, огірочки, В чотири листочки!.. Не бачила миленького Аж три вечорочки! На четвертий побачила, Як череду гнала, Не сказала “добривечір”, Бо мати стояла. Летить орел сизокрилий Та й, летючи, кряче: “Перекажи дівчиноньці, Що за мною плаче! Нехай вона та й не плаче, Бо […]...
- Хліб і слово (за однойменним віршем Білоуса) Пошана до хліба передається із покоління до покоління. Тому так багато звичаїв і обрядів пов’язано з хлібом, який завжди символізував гостинність, доброзичливість, щирість нашого народу. З такою ж святістю люди ставляться і до рідного слова. Бо ним можна передати і гнів, і любов. Рідне слово зберігає почуття, традиції, духовні цінності народу. І як заповідь, звучать […]...
- Гійом Аполлінер Лорелея Гійом Аполлінер Лорелея Перекладач: М. Лукаш Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ – ХХ сторіччя (укладач Д. С. Наливайко).- К.: “Навчальна книга”, 2002. Жила у Бахарасі білявка чарівна Усіх мужчин в окрузі з ума звела вона І врешті сам єпископ позвав її на суд Та виправдати мусив через її красу О Лорелеє […]...
- Моя улюблена річка (за поезіями Миколи Вінграновського) На мою думку, улюблена річка має бути в кожної людини. Чому? Та саме тому, що наша Україна має дуже багато рік, річок і річечок. І кожен із нас живе біля однієї з них. Усім відомий, наприклад, велетень-красень Дніпро, красуня Десна. Моя ж улюблена річка – це Ворскла. Вона по-своєму красива, її плеса подекуди виблискують таким […]...
- Розповідь про вітер Мало хто з нас може сказати, що любить вітер. В думках одразу зринають картини холодної та вогкої днини. Вітер здуває з дерев останнє пожовкле листя, а дощ барабанить по стріхах та карнизах. Або навіть гірше, коли взимку люта хурделиця замітає дома и дороги. Небо стає сіро-білим і ледь-ледь проступають в такій хуртовини силуети будівель. У […]...
- Переказ оповідання Невідома квітка Платонова А. П План переказу 1. На безжиттєвому пустирі розцвітає незвичайна квітка. 2. Дівчинка Даша знайомиться з ним і показує його іншим дітям. 3. Діти вдобрюють землю пустиря, і на наступний рік він стає чудово гарним. Нова невідома квітка тягнеться до Даше. Переказ На пустирі самотньо ріс маленьку квітку Пустир був зовсім безжиттєвим – крім квітки, там нічого […]...
- Скорочено “Сентиментальна історія” Хвильового …Вікно було чорне, як агат, але по темних садках уже брів тихий провінціальний світанок. “Ну, пора”, – подумала я й вийшла з кімнати. Біля ганку стояла підвода, і ледве чутно іржав кінь. Мама плакала й казала, що я зовсім неможливо поводжуся з нею. Ну, навіщо, мовляв, їхати кудись у невідомий край? Ну, навіщо? Мама прожила […]...
- Купчинський Роман Григорович “Накрила нічка, та й тихесенька…” Накрила нічка, та й тихесенька, Земленьку кругом. Лиш вітер мряки жене злегенька Над розіспаним лугом. І до любови накликають Чарівниченька-солов’ї. А місяць срібний розтягає Чарівну пряжу мрій. Там при окопах на долині Стоїть поручник молодий. Йому щохвилі вилітає Зітханнячко з грудей. “Спи, дівчино, спи, кохана, Злоті мрії-сни. І про мене, голубонько, Не забудь спімни”. А […]...