Историзми в російській мові
Лексикою називають словниковий склад мови, причому, коли говорять про словниковий склад мови, мають на увазі слова в їх індивідуальні (лексичних – на противагу граматичним) значеннях. Кожне слово є позначенням кок-те реалії, – от ця здатність слів позначати ті або інші предмети, ознаки, явища дійсності й характеризує слова як одиниці лексики. Деякі слова (або значення слів) сприймаються як застарілі (архаїзми й историзми), інші – як нові, ще не цілком “звичні”, що не цілком закріпилися в літературній мові
Стилістична значимість
Розділ науки про мову, у якому вивчається лексика, зветься лексикології.
Безпосередній зв’язок лексики із внеязиковой дійсністю спричиняється те, що поява нових предметів, виникнення нових понять приводить до поповнення словника новими позначеннями цих предметів і понять, способи їхнього позначення, тобто способи номінації (створення нових слів від існуючих у мові за допомогою афіксів, створення складених найменувань, семантична деривація, запозичення іншомовних слів) багато в чому визначається тими лексичними реаліями, якими розташовує дана мова, і тими лексико-семантичними відносинами, які існують у мові в ту або іншу епоху
Словниковий склад найбільш рухливий рівень мови, зміни й поповнення якого особливо помітні. Вони безпосередньо пов’язані з виробничою діяльністю людини, з економічним, соціальним, політичним і культурним розвитком життя народу. У лексиці відбиваються всі процеси історичного розвитку суспільства.
Одні предмети, реалії побуту, поняття, якості, явища існують здавна, і слова, їхньої назви, активно використаються носіями мови; інші предмети й поняття відмирають – з ними йдуть їхнього найменування. Слова, рідко вживані, існують у пасивному словнику
До пасивного запасу слів ставляться такі, які або є застарілими, або в силу своєї новизни ще не стали досить відомими й не завжди зрозумілі носіям мови. Слова пасивного словника, у свою чергу, утворять дві групи: застарілі й нові слова. Застарілими називаються такі слова, які вийшли з активного вживання.
Так, перестали вживатися у зв’язку зі зникненням понять слів боярин, цар і ін. Слова цієї групи називаються историзмами.
Процес переходу слів із групи активного вживання в пасивну тривалий, поступовий. Він обумовлений і внеязиковими причинами (наприклад, соціальними змінами) і властиво язиковими, з яких досить істотну роль грають системні зв’язки застаріваючих слів: тематичні, зв’язок різних його значень і т. д. Чим обширнее ці відносини, чим вони різноманітніше й прочнее, тим повільніше переходить слово в пасивно використовувану частину лексики. До застарілим ставляться не тільки що давно вийшли із уживання слова, але й такі, які виникли й застаріли порівняно недавно. Застарілими можуть бути слова споконвічні й запозичені
“Щоб зрозуміти таємницю російського народу, – писав Л. Н. Толстой, – потрібно добре й глибоко довідатися його минуле: нашу історію, корінні вузли її…”. Звідси ставати зрозумілим, чому, саме епоха Петра Першого, час бурхливих і рішучих перетворень і змін у Росії, могла так надовго прикувати до себе творча увага А. Н. Толстого. Над історичним романом “Петро Перший”, над підготовкою його окремих томів Олексій товстої, як відомо, працював протягом приблизно двох десятиліть
Варто звернути увагу на те, що художник прагне намалювати в романі цілісну картину життя Росії кінця XVII століття, звертаючи увагу на життя всіх верств населення: від царя до селянина. Роман охоплює всі класи й групи суспільства, у ньому представлені селяни, грабарі, ремісники, стрільці, солдати, духівництво, розкольники, бояри, дворяни, придворні, царська сім’я. Залучає також широкий розмах дії, достаток намальованих у романі подій, які передають колорит епохи. У центрі оповідання роману – Петро, становлення його особистості від переляканого стрільцями хлопчиська до переможця грізних шведів, мудрого й умілого державного діяча
У першій книзі роману Петро як перетворювач показаний тісно зв’язаним зі своїм часом і середовищем. Роман, що відбиває життя Росії кінця XVII – початку XVIII століть, містить значна кількість застарілої лексики, що передає реалії й поняття своєї епохи. В основному це историзми, тобто слова, що вийшли із уживання в наш час. Вони діляться на кілька семантичних груп: слова посади, що позначають, військову лексику, одяг, приміщення і їхні частини, предмети побуту
Боярин – у Росії до XVIII століття: великий землевласник, що належить до вищого шару панського класу. Приклад: А в Москві бояри в золотих візках стали їздити. Князь – має два значення:
1. У феодальній Русі: проводир війська й правитель області
2. Спадкоємний титул нащадків таких осіб або осіб, що одержали його при цараті в нагороду, а також особа, що має цей титул. Приклад: Волков з місця навскач, і за ним холопи, б’ючи лошаденок постолами, побігли до Никольским воріт, де в стола, у горностаевой шапці й у двох шубах – оксамитової на соболях і поверх баранячої, – сиділа страшна людина, князь Федір Юрійович Ромодановский.
В основному вони зустрічаються в першій частині роману, де описується побут російського суспільства на початку петровских перетворень. У другий, третин частинах роману вони зустрічаються значно рідше.
Related posts:
- Можливі варіанти скорочень імен із російській мові Скорочення і усечения часто вживаних слів, як заміна більш довгих слів короткими, відбуваються в всіма мовами. У французів вже у ХІХ столітті pommes de terre (картопля; буквально – яблука з землі, земляні яблука) перетворюється просто pommes (“пом”), американський Gasoline (бензин) – в Gas (є легенда, що російський шпигун викрили, бо в бензоколонці попросив не Gas, […]...
- Проектна діяльність у навчанні російській мові Метод проектів у російській і закордонній педагогіці й лингводидактике відомий з минулого століття. Про заняття по методу проекту, на яких учні працюють над намічуваними для них завданнями й у певний строк звітують про виконання роботи, писали як вітчизняні (А. В. Текучев, С. Т. Шацкий і ін.), так і закордонні вчені Дж. Дьюи, С. Френе й […]...
- Основні способи словотворення в українській мові До морфологічних належать ті способи словотворення, які утворюють похідні одиниці за допомогою словотвірних афіксів, формантів. Це – суф., преф., постф., преф.-суф., суф.-постф., преф.-постф., преф.-суф.-постф., флективний, складання (основоскладання, словоскладання, абревіація). Суфіксальний – провідний в і.-є. мовах, застосовується при утворенні всіх ч. м. крім займенників. формант може бути субстанціальним (мовець), нульовим (спів, синь, хода). Префіксальний – словотв. […]...
- Так буде ж честь і слава нашій мові Найперший критерій багатства й бідності мовлення ця кількість слів, які ми використаємо. У Пушкіна, наприклад, у звертанні було більше двадцяти тисяч слів. Для порівняння: добре освічена людина нашого часу застосовує 3000-6000 різних слів. Зіставлення цих двох цифр дозволяє побачити головне джерело мовного багатства: чим більше слів перебуває в розпорядженні окремої людини, тим богаче його мовлення, […]...
- Вірш М. Рильського “Рідна мова” – величальна пісня українській мові У багатьох своїх статтях і поетичних творах М. Рильський закликав бути уважним до мови, цього “чудотворного знаряддя у нашій боротьбі за світле, щасливе життя”. Неперевершений знавець скарбів рідної мови, поет звертався до сучасників і наступних поколінь: Як парость виноградної лози, Плекайте мову. Пильно й ненастанно Політь бур’ян. Чистіша від сльози Вона хай буде. Вірно і […]...
- АПОСТРОФ. РОЛЬ АПОСТРОФА В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ. ВИМОВА І НАПИСАННЯ СЛІВ З АПОСТРОФОМ. ОПРАЦЮВАННЯ ВІРША Н. КРАСОТКІНОЇ “В П’ЯТНИЦЮ, У НАДВЕЧІР’Я” Мета: ознайомити учнів зі знаком “апостроф”; навчити їх читати слова з апострофом; виробляти первинні вміння встановлювати звуко-буквений склад у таких словах; розвивати мовлення, спостережливість; виховувати пізнавальний інтерес. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка 1) Робота над скоромовкою. Сів Сень на пень. Просидів цілий день. 2) Звукова зарядка. […]...
- Структурно – семантичні особливості афоризмів у мові поезій Т. Г. Шевченка Реферат на тему: “Структурно – семантичні особливості афоризмів у мові поезій Т. Г. Шевченка” 190 років тому народився Великий Кобзар, для України це дуже важлива дата, тому що 9 березня на нашій землі з’явився найгеніальніший за усіх часів поет, тому що його поезії – це вічні українські поезії: Свою Україну любіть, Любіть її… Во время […]...
- Власні міркування: на якій мові спілкується сучасна молодь на Україні? Багато хто, не замислюючись, відповість, що на російському. Чому? Хіба причина в незнанні української мови? Навіть ті, хто не спілкується рідною мовою, досить пристойно володіють їм, тому що мають можливість вивчити його в школі. Справа зовсім не у виборі мови, а в тім, що такі слова, як “українська свідомість”, “патріотизм” викликають у молодих якщо не […]...
- Лексика Лексика (грецьк. lexikos – словесний, словниковий) – сукупність слів мови, її словниковий склад. Термін використовується і стосовно окремих пластів словникового складу (побутова Л., поетична Л. і та ін.), і для позначення всіх слів, властивих якому-небудь художньому творові (Л. “Слова про Ігорів похід”) чи вжитих тим чи іншим письменником (Л. Т. Шевченка). За походженням слова поділяються […]...
- Птицю пізнати по пір’ю, а людину по мові Ще в Біблії було відзначено наявність у світі величезної кількості мов. У легенді про Вавилонську вежу розповідається, що до її побудови людство говорило спільною мовою, а потім було розділено, оскільки Бог покарав їх, надавши кожному свою мову. Відтоді, на земній кулі нараховується більше шести тисяч “живих” мов, тобто тих, якими досі спілкуються. А скільки вже […]...
- Період нової хвилі в російській літературі Останні тридцять років минулого сторіччя стали в деякому роді переломними не тільки в політичному житті багатьох країн, але і в літературі. Як не дивно, але був подоланий застій у світовій літературі і умах читачів. Рецензії на книги, написані в той період, свідчать про підйом у літературі, появи багатьох нових напрямів і перспективних авторів. Далі ці […]...
- Вісімнадцяте століття в російській літературі Вісімнадцяте століття в області культури й побуту Росії – вік глибоких соціальних контрастів, підйому освіти й науки. Недоук Митрофанушка й геніальний Ломоносов, постоли із зипунами й розкіш туалетів імператриці, курна хата й великі утвори російських архітекторів – все це існувало в те саме час, відбиваючи різний рівень культури експлуатованих і панівних класів На грані XІX […]...
- Безкомпромісна боротьба у російській журналістиці Так чи інакше, полеміка у російській журналістиці завжди велася межею етичних норм. Та заодно відчувалось у ній що його показна, несправжнє. І, напевно, прав У. У. Стасов, який був непримиренним ворогом Суворіна, пишучи: “Ми, як два війська під час хвилинної перемир’я,.. обмінюються табачком, пригощають одне одного горілкою, кажуть люб’язно, ласкаво та дружньо, всміхаються одна одній […]...
- Художня своєрідність прози Чехова в російській літературі Ще в 1882 г. Пушкін помітив: “Точність і стислість – от перші достоїнства прози”. На цих принципах будується проза Чехова, що зумів точно й коротко передати правду самого звичайного, буденного життя, побачити, як проявляються трагічні колізії в зовні спокійному плині дійсності, у її дріб’язках, як може бути жахливе життя зовні цілком благопристойна й мирна, якщо […]...
- ЗАКРІПЛЕННЯ ПРАВИЛА ВЖИВАННЯ АПОСТРОФА В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ. ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТУ “КОМП’ЮТЕРНА МИШКА” І ВІРША “УЗЯВСЬ ДЕМ’ЯН НАВЧАТИ КІШКУ” Мета: закріпити правила вживання апострофа в українській мові; вдосконалювати навички звуко-буквеного аналізу слів; формувати свідомі навички читання; розвивати пізнавальну активність дітей, мовлення, мислення; виховувати самостійність. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка 1) Робота над скоромовкою. Миші в шафі шаруділи, Шість шарфів шерстяних з’їли. 2) Звукова зарядка. – […]...
- Назрівання соціально-політичних конфліктів у самодержавній Російській імперії (за новелою Володимира Винниченка “Суд”) Назрівання соціально-політичних конфліктів у самодержавній Російській імперії (за новелою Володимира Винниченка “Суд”) Розквіт таланту В. Винниченка припав на початок XX століття – бурхливу епоху, коли відбувалися численні селянські заворушення і бунти, переосмислення громадських цінностей усіма верствами народу. Це, кінець кінцем, епоха першої російської революції 1905 року. Письменник прагнув художньо зобразити соціально-політичні й моральні проблем цього […]...
- Образ Максим Максимича і його “двійники’ у російській літературі Якщо Печорин викликав до життя близьких йому героїв у добутках російських письменників середини минулого століття й другої його половини4, те й Максим Максимич знайшов своє продовження в образах капітана Хлопова з оповідання Л. Н. Толстого “Набіг” і капітанів Тушина й Тимохіна з “Війни й миру”. Давно замічено, що доктор Вернер з Лєрмонтовского роману є прямим […]...
- Достоєвський – творець соціально-психологічного та філософського роману в російській літературі 10 клас ВСТУП ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ Ф. ДОСТОЄВСЬКИЙ, Л. ТОЛСТОЙ Достоєвський – творець соціально-психологічного та філософського роману в російській літературі Достоєвський є одним із перших в російській літературі творцем соціально-психологічного роману, який став вершиною російської і всесвітньої літератури. Він належить до тих мислителів і митців, роль і значення яких в історії літератури важко перебільшити. Незважаючи […]...
- Зміна типу героя в російській літературі XIX століття по добутках А. С. Пушкіна, М. Ю. Лермонтова, И. С. Тургенєва Проблема героя свого часу була однієї із самих гострих у літературі XIX століття. Всі великі письменники, так чи інакше, намагалися визначити, якого людини породжує час, хто є виразником найбільш прогресивних ті – чений суспільної думки й що може протиставити особистість юрбі. Зрозуміло, із часом міняється й подання про його героя. Російський романтизм протиставляв безликій масі […]...
- Тема війни в російській літературі Коли в мирне життя людей уривається війна, воно завжди приносить горе й нещастя в сім’ї, порушує звичний уклад життя. Російський народ випробував на собі тяготи багатьох війн, але ніколи не схиляли голови перед ворогом і мужньо переносив всі негоди. Сама найжорстокіша, дивовижна із всіх війн в історії людства – Велика Вітчизняна – затяглася на п’ять […]...
- Жанр міфу в російській літературі (на прикладі повести А. Платонова “Котлован”) Будинок – споконвічна, архітипова константа людського буття. Щоб Будинок був міцним, під нього необхідно викопати котлован. Про цьому філософська повість А. П. Платонова, що використовує як тип художнього мифологиз-ма притчеобразность. Повість, у якій трансцендентною силою, що панує над людиною, виступає створена їм самим цивілізація. “Котлован” розповідає про людей, що намагаються побудувати Будинок для світлих і […]...
- Тема судьбоносних митей у російській літературі XIX століття (По романі Л. Н. Толстого “Війна й мир”) 1. Мінути, що перевернули життя героїв. 2. Миттєві усвідомлення в житті Андрія Болконского. 3. Важливість скороминущих відкриттів. Часто в добутках російських письменників можна побачити опис тих судьбоносних мінут, у які головний герой переосмислює своє існування, робить переоцінку своїх поглядів і переконань, що у свою чергу повністю перевертає його життя. Досить згадати Родіона Раскольникова з роману […]...
- “Чисте світло високої моральної ідеї” у російській літературі Напевно, для багатьох людей проникнення в мир поезії починається зі знайомства із двома російськими геніями: Пушкіним і Лермонтовим. От уже кілька років вони суперничають у моїй душі, а довгий час я не знала, кому віддати перевагу. Те на довгі тижні зачаровував мене безтурботно-іронічний автор “Євгенія Онєгіна”, те раптом я попадала в полон до шалено-похмурого творця […]...
- “Клімат України” на англійській мові The climate of Ukraine is determined by its geographical location. Ukraine’s territory lies in the temperate belt and its climate is temperately continental, only the southern coast of the Crimea is subtropical. The climate of Ukraine is characterized by considerable variations due to the great range from north to south and from west to east, […]...
- Подвоєння та подовження приголосних в українській мові Подвоєння приголосних 1. Подвоєння приголосних виникає внаслідок збігу однакових приголосних на межі морфем та у складноскорочених словах: беззахисний, туманний, юннат. 2. Подвоєння приголосних відбувається у прикметниках із суфіксами – енн-, – анн-, – янн-, які наголошені, та в похідних від них іменниках та прийменниках: старанний – старанність – старанно; незрівнянний – незрівнянність – незрівнянно. Увага! […]...
- В. А. Жуковський – перший поет-романтик у російській літературі 1. Особливості романтизму. 2. Стихійні сили природи в баладах. 3. Любов і потойбічний мир Романтизм як напрямок у літературі й мистецтві сформувався в Європі наприкінці XVIII – початку XIX століть. Він виник як протест проти принципів раціоналізму. На зміну культу розуму прийшло піднесене відношення до почуттів, до індивідуальних переживань і ірраціонального досвіду особистості. Неприйняття сірої […]...
- Російське дворянство в російській літературі XIX століття – вік небувалого розквіту російської класичної літератури. Письменники цієї епохи, багатої великими подіями, залишили величезну творчу спадщину. За словами Бєлінського, “Горі від розуму” А. С. Грибоєдова й “Євгеній Онєгін” А. С. Пушкіна заснували наступну літературу. У шістдесятих роках XIX сторіччя з появою роману Л. Н. Толстого ” Війна й мир” російська Література одержала […]...
- Твір на тему: “Клімат України” на англійській мові The climate of Ukraine is determined by its geographical location. Ukraine’s territory lies in the temperate belt and its climate is temperately continental, only the southern coast of the Crimea is subtropical. The climate of Ukraine is characterized by considerable variations due to the great range from north to south and from west to east, […]...
- Вірша Пророк у російській літературі Мене ж ніщо шкодити не може, Я злість твердістю зітру; Ворогів моїх хробак кістки згризе, – А я Пиит – і не вмру. Г. Р. Державін У Росії, у силу певних історичних, політичних, національних умов, письменники й поети були не просто авторами романів і віршів, що розважають публіку, але володарями дум і почуттів народних. Недарма […]...
- Образ народу в російській літературі У літературних творах ми знаходимо зображення людей, їхнього способу життя, почуттів. ДО XVII-XVIII століть у Росії зложилося два класи: селяни й дворяни – із зовсім несхожою культурою, менталітетом і навіть мовою. Саме тому в добутках одних російських письменників зображення селян є, а в інших – немає. Наприклад, Грибоєдов, Жуковський і деякі інші майстри слова не […]...
- Романтичні й реалістичні тенденції в російській літературі першої третини XIX ст XIX СТОЛІТТЯ Романтичні й реалістичні тенденції в російській літературі першої третини XIX ст. Для літератури першої половини XIX в. притаманна швидка зміна художніх напрямів. Панівні естетичні принципи встигали кілька разів трансформуватися протягом життя одного покоління. На початку століття в Європі й у Росії формується романтизм – течія в літературі й мистецтві, для якого характерний особливий […]...
- Поезія для дітей у російській літературі Зовсім нові завдання стояли в 20-і й 30-і роки й перед російською поезією. Вони випливали з вимоги виховувати в юному поколінні якості нової людини. Щоб створити нову поезію для дітей, потрібно було, опираючись на досвід російської класичної поезії, відмовитися від спрощеного зображення життя, від беззмістовних і статичних по сюжеті віршів, якими майоріли сторінки старих журналів […]...
- А. П. ЧЕХОВ І ЙОГО МІСЦЕ В РОСІЙСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ А. П. ЧЕХОВ І ЙОГО МІСЦЕ В РОСІЙСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ В галереї портретів російських письменників серед бородатих, могутніх у ліпленні й глибоко оригінальних фігур Тургенєва, Толстого, Плещеєва, Мея, Некрасова, Добролюбова, Достоєвського фігура, а точніше фігурка Чехова представляється такою незначительною, обыкновенною. Покладена нога на ногу, підперта рукою голова, волосся не більші й не маленькі, і пенсне докторське, […]...
- Босяк – новий герой в російській літературі Наприкінці XIX століття в російській літературі з’являється новий герой – босяк, людина, відкинутий суспільством, ізгой, доля якого нікого не цікавить. Такий герой змальовується в реалістичних оповіданнях М. Горького. Художник малює образ босяка неоднозначно, він намагається виявити причину, через яку герой опустився на дно суспільства. Письменника цікавить внутрішній світ, почуття, переживання босяка, вплив соціального стану на […]...
- Опис образа Петра Першого в російській літературі Могутня, суперечлива, що постійно рухається вперед, натура Петра Першого завжди залучала до себе увага поетів і письменників. Ломиносів почитав Петра – великого збирача земель, невтомного працівника й ученого чоловіка Рожденни до скіпетра, простяг у роботу руки, Монаршу влада приховував, щоб нам відкрити науки, Коли він будував град, зносив праці у війнах, У землях далеких був […]...
- Тема війни в російській літературі (“Донські оповідання” М. А. Шолохова) Війна – це більше лихо для будь-якої людини. Так було за всіх часів. Це загальне лихо, що споює народ у єдине ціле. У такі часи люди забували про свої особисті проблеми й образи, поєднувалися й робили все для перемоги над ворогом, чи був це Батий або Гітлер Перебували за всіх часів зрадники й труси, але […]...
- Перший “зайва людина” у російській літературі (по романі “Євгеній Онєгін”) Мені подобалися його риси, Мріям мимовільна відданість, Ненаслідувальна чудність И різкий, охолоджений розум. Я був озлоблений, він похмурий; Страстей гру ми знали обоє, Томіла життя обох нас; В обоє серць жар згас. Проте Онєгін і Пушкін – це зовсім не одне й теж. Біля дев’яти років, майже половину свого творчого життя, віддав Пушкін створенню роману, […]...
- Відгуки у російській науці Нове протягом не знайшло широкого резонансу у російській дореволюційної науці, йшла в компаративистском руслі. Єдиним ученим, зрозумів принципове значення нової течії, був А. М. Веселовський. Не отже, що Веселовський піддався безпосередньому впливу цієї школи. До необхідності вивчення первісної культури та розвитку соціальних інститутів вона прийшла самостійно, розпочавши працювати над “історичної поетикою”. Розвиток власних поглядів мало […]...
- Петербург у російській літературі Федір Михайлович Достоєвський учився (в Інженерному училищі) і провів більшу частину свого життя в Петербурзі. Це місто займає важливе місце в його добутках не тільки як основне місце дії. Подивимося, як Достоєвський описує Петербург. Він не говорить про його архітектурні достоїнства або недоліки, про красу фасаду; він заглядає усередину будинків. “Малюсінька кімнатка, кроків шість довжиною, […]...
- Зав’язка у російській казці “У певному царстві, у певній державі” – оскільки ніби медлительно-эпически починається чарівна казка. Однак це повільність оманлива. Казка сповнена найбільшого напруги. Вона зовсім на статична, їй ніколи не описує і характеризує, хоче до дії. Формула “у певній царстві” свідчить про просторову невизначеність місця дії. Така вступна формула характерна А ЛЯ російських казок. У казках інших […]...