Головна ⇒ 📌Твори з української літератури ⇒ Безкомпромісна боротьба у російській журналістиці
Безкомпромісна боротьба у російській журналістиці
Так чи інакше, полеміка у російській журналістиці завжди велася межею етичних норм. Та заодно відчувалось у ній що його показна, несправжнє. І, напевно, прав У. У. Стасов, який був непримиренним ворогом Суворіна, пишучи: “Ми, як два війська під час хвилинної перемир’я,.. обмінюються табачком, пригощають одне одного горілкою, кажуть люб’язно, ласкаво та дружньо, всміхаються одна одній – а завтра, якщо станеться, знову підуть усаджувати багнети один одному кишки…”.
Зараз “бій” закінчено, і крізь 150 років настав час і дослідникам,
Його “Маленькі листи” нерідко йшли урозріз із тим, що у ту хвилину вважалося незаперечним. Це створювало
Однією з випадків, коли Суворін пішов урозріз із тим, що вважалося незаперечним тоді, є історія, що з публікацією статті Суворіна про студентському революційному русі в “Новому часу” 21 лютого 1899 року. Суворін дуже страждав від цього, що ні отримав серйозного освіти, коли всі недоліки він заповнював величезної зусиль для самоосвіти. До студентам він ставився з любов’ю, вважаючи, майбутнє країни у руках освічених покупців, безліч саме нинішні студенти будуть це майбутнє будувати. За свідченням Динерштейна, студенти могли виписувати “в Новий час” за половину вартості. Коли почалися студентські заворушення, він заявив: “Якщо студенти хочуть займатися політикою, а чи не вчитися, нехай йдуть із університету!
На місце багато кандидатів. Уся Русь рветься до науки”. Скандал вибухнув величезний.
До газет полетіли протестуючі листи, “в Новий час” опинилося під ударом всієї ліберальної преси. Коли 17 березня вийшов указ уряду, що заборонив всякі публікації по студентському питання, Суворіна звинуватили, що він цей указ “випросив” міністр, аби захистити “в Новий час”. Його на суд честі, який його одноголосно виправдав. Усе це історія коштувала йому кількох років життя, їхнім переживанням присвячені багато сторінок Щоденника. Це всім відомий.
Д. Рейфильд – автор вступної статті для нового видання “Щоденника А. З. Суворіна” – вважає, що той зробив “грубу помилку”. Але не звернувся безпосередньо до “Маленьким листів” Суворіна 1905 року, коли студенти, знову стали брати участь у політичному рух і влаштовувати страйки. 25 січня 1905 року Суворін писав “Маленькому листі” у тому, що він “кілька років як розв’язано порушив себе обурення багатьох через те, що заговорив проти страйки молоді.
Тоді союз письменників зрадив мене суду своєму про те, щоб після мене викинути зі цього союзу. Але суд обмежився зауваженням, хоча у ньому засідали мої політичні вороги. Я нині гадаю, що страйку молоді шкодять як самої, і Росії, наповнюючи її полуобразованными людьми, бо страйк розкладає як учень, а й професорський персонал…”. Суворін у наступних своїх “Маленьких листах” буде постійно повторювати свої докази про неприпустимість участі студентів у страйках, використовуючи дедалі більше різкі, справді обижавшие студентів вислови й характеристики, друкувати у своїх матеріалах студентські листи, відповідати ними, розгорне цілу кампанію на захист своєї ідеї, висловленої в 1899 року. Тобто Суворін наполягав у своїй правоті, коли його у ній впевнений. І чи знайдеться нашого часу людина, який почне Держрезерв боротиметься з таким ставленням до студентським стачкам. “Грубу помилку” зробив не Суворін, інші ж, хто з такою пристрастю звинувачували.
На жаль, досі й у роботах Динерштейна, й у деяких статтях про Суворине звучать голоси лише його супротивників з радикального табори відпочинку та не залучаються оцінки людей, котрі знали видавця “Нового часу”, багато років із ним працювали.
Related posts:
- Особистість А. С. Суворина Усі великі роботи про А. З. Суворине почали з’являтися протягом останніх десяти років, з року, беручи до уваги кількох статей, що світ 70-х – 80-ті роки. Капітальна монографія Є. А. Динерштейна “А. З. Суворін. Людина, який зробив кар’єру”, на жаль, витримана на кшталт статті У. І. Леніна “Кар’єра”, яку сказано вже в першій сторінці книжки, […]...
- Катков і Суворін: відмінності Коли 1887 року помер М. М. Катков, Салтыков писав М. М. Стасюлевичу: “Хтось тепер володарем дум, першим патріотом і чоловіком ради? – мабуть, Суворін. Воно і лізе. Був кабан, буде порося, це у порядку речей”. Але Суворин-то таки “не ліз”. Він любив Каткова і не хотів бути свідченням його продовжувачем. Він був зовсім інша. І […]...
- Найбільш грізний ворог Суворіна Утім, найгрізнішим ворогом Суворіна був блискучий сатирик М. Є. Салтиков-Щедрін. Їхні особисті відносини з роками змінилися. Ще під час співпраці Суворіна у журналі “Російська мова” (початок 60-х рр.) Салтыков разом із А. М. Унковским й О. М. Плещеевым хотіли видавати журнал і ми запросили його за нараду, потім обідали в трактирі. Щоправда, журнал не вийшов. […]...
- А. З. Суворін очима сучасників і істориків XX – XXI століть Час усе розставляє на місця. Це твердження, незважаючи на банальність, якраз. Люди, свого часу вважалися знаменитими і навіть великими, у пам’яті нащадків йдуть із першого плану, займають певне їм історією місце, інші – незрозумілі, неухвалені і найчастіше оклеветанные сучасниками – геть несподівано приваблюють пильна увага тих, хто через100 чи 200 років, що їх погляди, їхньої […]...
- Чотири листи С. Сергеева до М. Суворину У додатку зі своєю статті З. Сергєєв публікує чотири листа до Суворіну М. Про. Меншикова. Свого часу лаяти його “Листи до ближнього” була така само обов’язкова, як і саме “в Новий час”. Зараз постать Меншикова переоцінена. У тому-таки листі від 25 грудня 1904 року писав, наприклад: “Що можемо ми, журналісти? Тільки прикидатися, лише говорити те, […]...
- Поздоровлення Тостому Л. Н. з 80-річчям Послані Толстому телеграми опублікували зі сторінок своїх газет “Вятская мова”, “Вісник Уфи”, “Голос Півдня”, “Двінський листок”, “Каспій”, “Київські вести”, ставропольская газета “Наш край”. Особливий цікаві телеграми Льву Толстому від журналістів, громадських діячів, літературних товариств. Перший з’їзд северо-кавказских журналістів обрав Толстого своїм почесним головою привітав його “як однієї з ідейних вождів людства та художника слова”. Була […]...
- Трубніков К. В. – ворог Суворіна Однією з найбільш затятих ворогів Суворіна став До. У. Трубніков, в 1876 року який запропонував Суворіну купити в нього непопулярне “в Новий час”. Новий видавець швидко зробив газету квітучою. Цього Трубніков їй немає вибачив. У своїй газеті “Світові відгомони”, що виходила в 1897 – 98 рр., Трубніков почав цілу кампанію проти Суворіна. Він подавав імператору […]...
- Є. Петрова про Суворине Стаття Є. Петрової присвячена новому, що з’явився 1999-го – 2000 роках виданню “Щоденника А. З. Суворіна” і книзі Динерштейна. З “Щоденником” автор “розправляється” дуже рішуче. Він досі не прочитаний, вважає Є. Петрова, тобто вони зводить нанівець багаторічну робота великого авторського колективу, та заодно не уточнює, які ці “фактичні й сенсові лакуни”, що у новому виданні. […]...
- Негативні характеристики на особистість Суворіна Постать Суворіна, його життя, про його ставлення до діла розповідали У. У. Розанов, М. Про. Меньшиков, А. У. Амфітеатрів, Б. Б. Глинський та інші. Їхні розповіді і спогади було опубліковано у вже згадуваному збірнику “Охоронець Росії”, що світ 2001 року. Але посилатися для цієї матеріали автори статей про Суворине не поспішають. Знову спрацьовує якась внутрішня […]...
- Тема судьбоносних митей у російській літературі XIX століття (По романі Л. Н. Толстого “Війна й мир”) 1. Мінути, що перевернули життя героїв. 2. Миттєві усвідомлення в житті Андрія Болконского. 3. Важливість скороминущих відкриттів. Часто в добутках російських письменників можна побачити опис тих судьбоносних мінут, у які головний герой переосмислює своє існування, робить переоцінку своїх поглядів і переконань, що у свою чергу повністю перевертає його життя. Досить згадати Родіона Раскольникова з роману […]...
- Період нової хвилі в російській літературі Останні тридцять років минулого сторіччя стали в деякому роді переломними не тільки в політичному житті багатьох країн, але і в літературі. Як не дивно, але був подоланий застій у світовій літературі і умах читачів. Рецензії на книги, написані в той період, свідчать про підйом у літературі, появи багатьох нових напрямів і перспективних авторів. Далі ці […]...
- В. А. Жуковський – перший поет-романтик у російській літературі 1. Особливості романтизму. 2. Стихійні сили природи в баладах. 3. Любов і потойбічний мир Романтизм як напрямок у літературі й мистецтві сформувався в Європі наприкінці XVIII – початку XIX століть. Він виник як протест проти принципів раціоналізму. На зміну культу розуму прийшло піднесене відношення до почуттів, до індивідуальних переживань і ірраціонального досвіду особистості. Неприйняття сірої […]...
- Назрівання соціально-політичних конфліктів у самодержавній Російській імперії (за новелою Володимира Винниченка “Суд”) Назрівання соціально-політичних конфліктів у самодержавній Російській імперії (за новелою Володимира Винниченка “Суд”) Розквіт таланту В. Винниченка припав на початок XX століття – бурхливу епоху, коли відбувалися численні селянські заворушення і бунти, переосмислення громадських цінностей усіма верствами народу. Це, кінець кінцем, епоха першої російської революції 1905 року. Письменник прагнув художньо зобразити соціально-політичні й моральні проблем цього […]...
- Образ Максим Максимича і його “двійники’ у російській літературі Якщо Печорин викликав до життя близьких йому героїв у добутках російських письменників середини минулого століття й другої його половини4, те й Максим Максимич знайшов своє продовження в образах капітана Хлопова з оповідання Л. Н. Толстого “Набіг” і капітанів Тушина й Тимохіна з “Війни й миру”. Давно замічено, що доктор Вернер з Лєрмонтовского роману є прямим […]...
- Историзми в російській мові Лексикою називають словниковий склад мови, причому, коли говорять про словниковий склад мови, мають на увазі слова в їх індивідуальні (лексичних – на противагу граматичним) значеннях. Кожне слово є позначенням кок-те реалії, – от ця здатність слів позначати ті або інші предмети, ознаки, явища дійсності й характеризує слова як одиниці лексики. Деякі слова (або значення слів) […]...
- Боротьба добра і зла в поемі Івана Франка “Мойсей” Боротьба добра і зла в поемі Івана Франка “Мойсей” Поема “Мойсей” – вершинний твір Івана Франка, окраса і гордість вітчизняної літератури. Це глибокий філософський твір про майбутнє українського народу, про взаємини вождя і народу в процесі наполегливого шукання “обітованої землі”, про майбутні сили мас, здатних висунути із свого середовища в процесі революційного руху проводирів, що […]...
- Побутування “Ф. І. Про.” у російській культурі нової доби Про іменах у сенсі, як і “тройчатке” фамилия-имя-отчество, існує велика наукова література, зокрема і философско-теоретическая (досить назвати видатні праці З. М. Булгакова, П. А. Флоренського, А. Ф. Лосєва). Грандіозний етимологічний словник (11 тисяч прізвищ!) з теоретичними екскурсами створив Б. Про. Унбегаун. До цій книжці прикладена цінна історична стаття Б. А. Успенського: “Соціальна життя російських прізвищ”. […]...
- Вісімнадцяте століття в російській літературі Вісімнадцяте століття в області культури й побуту Росії – вік глибоких соціальних контрастів, підйому освіти й науки. Недоук Митрофанушка й геніальний Ломоносов, постоли із зипунами й розкіш туалетів імператриці, курна хата й великі утвори російських архітекторів – все це існувало в те саме час, відбиваючи різний рівень культури експлуатованих і панівних класів На грані XІX […]...
- Любов до рідної мови і боротьба за чистоту у п’єсі М. Куліша “Мина Мазайло” 1. “Мина Мазайло” – справді філологічна п’єса (в ній багато мовознавчої уваги слову, емоційному забарвленню та відтінкам. Слово для Куліша – це зброя у повному і абсолютному розумінні). 2. Мокій – носій думок М. Куліша щодо рідного слова (літературознавець Н. Кузякіна так характеризує Мокія – сина головного героя: “Свою любов до рідного слова у “Мині […]...
- Можливі варіанти скорочень імен із російській мові Скорочення і усечения часто вживаних слів, як заміна більш довгих слів короткими, відбуваються в всіма мовами. У французів вже у ХІХ столітті pommes de terre (картопля; буквально – яблука з землі, земляні яблука) перетворюється просто pommes (“пом”), американський Gasoline (бензин) – в Gas (є легенда, що російський шпигун викрили, бо в бензоколонці попросив не Gas, […]...
- Любов і боротьба Євгенія (за повістю І. Франка “Перехресні стежки”) У центрі соціально-психологічної повісті І. Франка “Перехресні стежки” – постать молодого адвоката Євгена Рафаловича. Діяльність адвоката тісно пов’язана із життям”містечка, в якому він опинився волею долі. Євген – представник нового покоління української інтелігенції, яка прийшла на зміну народникам. Адвокат чітко визначив мету свого життя – вчити селян “життєвій освіті”, навчити користуватися своїми правами, організовувати людей […]...
- Боротьба добра і зла на сторінках роману У. Самчука “Марія” Боротьба добра і зла на сторінках роману У. Самчука “Марія” З давніх-давен боротьба добра і зла займала найважливіше місце в житті усіх народів і часів. Традиційним закінченням кожної казки була перемога добрих і відважних героїв над злими і підступними. Крізь призму століть пролетіла ця боротьба, знайшовши відбиток в усіх жанрах літератури, і досягла ХХ століття. […]...
- Зміна типу героя в російській літературі XIX століття по добутках А. С. Пушкіна, М. Ю. Лермонтова, И. С. Тургенєва Проблема героя свого часу була однієї із самих гострих у літературі XIX століття. Всі великі письменники, так чи інакше, намагалися визначити, якого людини породжує час, хто є виразником найбільш прогресивних ті – чений суспільної думки й що може протиставити особистість юрбі. Зрозуміло, із часом міняється й подання про його героя. Російський романтизм протиставляв безликій масі […]...
- Напрямок філософської поезії в російській літературі ХХ століття Філософську лірику издревле народжувало почуття туги за невідомим, спрага осягнути таємниці буття, безмірні глибини й височіні простору й часу зробити житлом допитливої людської думки й людської серцевої теплоти: А над лугами, над селом Церковним зводом блакитне… ПРО, якби туди веслом, Як з берега, у житло рідне! Цю тугу випробувала й поезія кінця 20-х років, можливо, […]...
- Боротьба добра i зла в романi Вiктора Гюго “Собор Паризької Богоматерi” Вiктор Гюго – великий французький письменник – прожив довге життя, протягом якого багато i плiдно працював i залишив велику творчу спадщину. За 70 рокiв своєї лiтературної дiяльностi вiн створив чимало поем, вiршiв, драматичних творiв. Гюго – автор вiдомих романiв: “Людина, яка смiється”, “Трудiвники моря”, “Дев’яносто третiй” тощо. “Собор Паризької Богоматерi” – один iз найкращих творiв […]...
- Життя – це боротьба (за притчею І. Липи “У невідому путь”) Притча Івана Липи “У невідому путь” – це, по суті, філософія життя. Написана вона для тих, “хто сам кермує власним життям”. Героїня притчі – черепаха, яка народилася у мальовничій долині серед очерету, де повно поживи, де тепло і затишно. Лежи собі і грійся на сонечку, час від часу ласуй комахами, яких цілі рої кружляють над […]...
- Російське дворянство в російській літературі XIX століття – вік небувалого розквіту російської класичної літератури. Письменники цієї епохи, багатої великими подіями, залишили величезну творчу спадщину. За словами Бєлінського, “Горі від розуму” А. С. Грибоєдова й “Євгеній Онєгін” А. С. Пушкіна заснували наступну літературу. У шістдесятих роках XIX сторіччя з появою роману Л. Н. Толстого ” Війна й мир” російська Література одержала […]...
- Боротьба “людини” і “футляра” у творах А. П. Чехова З середини 90-х років XIX століття почався масовий робітничий рух, яке вже не затихало до революції 1905 року. В умовах цього пробудження суспільної самосвідомості відкрився новий етап Творчості Чехова, коли його геній досяг вищої художньої зрілості. Важлива тема повістей та оповідань цих років може бути визначена назвою одного з його оповідань – Людина у футлярі. […]...
- Антична лірика й відбиття її мотивів у російській літературі В 7 в. до н. е. героїчний епос втратив керівне значення в літературі, перше місце стала займати лірика. Це з’явилося результатом серйозних змін, що відбулися в економічному, політичному й громадському житті грецького народу. Назва “лірика” – грецьке, походить від назви струнного інструмента “ліра” і припускає виконання пісні під акомпанемент ліри, як це видно в піснях […]...
- Петербург у російській літературі Федір Михайлович Достоєвський учився (в Інженерному училищі) і провів більшу частину свого життя в Петербурзі. Це місто займає важливе місце в його добутках не тільки як основне місце дії. Подивимося, як Достоєвський описує Петербург. Він не говорить про його архітектурні достоїнства або недоліки, про красу фасаду; він заглядає усередину будинків. “Малюсінька кімнатка, кроків шість довжиною, […]...
- А. С. Суворин – журналіст і редактор Робота журналиста-газетчика була докорінно відмінною від творчості публіциста. Ритм і темп щоденної газети ставили інші завдання, диктували інші способи подачі матеріалу. А. З. Суворін відразу почав як газетяр, популярність він придбав своїми памфлетами по підпис “Незнайомець” в “Санкт-Петербургских відомостях”. “А. З. Суворін не спеціалізувався на якомусь особливому жанрі, – пише журналіст, історик і публіцист Б. […]...
- Боротьба двох у поемі О. Блока “Дванадцять” Олександр Блок пройшов величезний шлях від камерного поета, що оспівував “рожеву хмару мрій” і “милого воїна”, “одягненого у срібло”, до творця поеми “Дванадцять”, у який з величезною силою виразив страшну “музику руйнування” і тугу за іншою музикою, музикою “нового століття”, що “зійде серед всіх нещасних поколінь”. Поема “Дванадцять” – один з найдужчих і сучасних добутків […]...
- Боротьба справедливості з жорстокістю і насильством у повісті І. Франка “Перехресні стежки” Для Івана Франка характерні твори, головними героями яких є активні, глибоко порядні, віддані народній справі люди. Один із таких творів – повість “Перехресні стежки”. У провінційне місто приїжджає молодий талановитий адвокат Євгеній Рафалович. Адвокат має можливість заможно і спокійно жити, зробити блискучу кар’єру, але він свідомо обирає інший шлях – шлях оборони селян – найбезправнішого […]...
- Перший “зайва людина” у російській літературі (по романі “Євгеній Онєгін”) Мені подобалися його риси, Мріям мимовільна відданість, Ненаслідувальна чудність И різкий, охолоджений розум. Я був озлоблений, він похмурий; Страстей гру ми знали обоє, Томіла життя обох нас; В обоє серць жар згас. Проте Онєгін і Пушкін – це зовсім не одне й теж. Біля дев’яти років, майже половину свого творчого життя, віддав Пушкін створенню роману, […]...
- Вірша Пам’ятник у російській літературі …у смутні мінути я утішав себе тим, що поет не вмирає й що Пушкін мій завжди живий для тих, хто, як я, його любив, і для всіх що вміють відшукувати його, живого, у безсмертних його утворах… І. І. Пущин Перший вірш “Пам’ятник” написав Квінт Гораций Флакк (65 – 8 р. до н. е. ), давньоримський […]...
- Боротьба за світло у поетичній п’єсі І. Кочерги “Свіччине весілля” Історична драма у віршах “Свіччине весілля” – твір глибокий, ліричний, навіть музичний за своєю мовою. Часто точаться дискусії навколо історичних творів та їх відповідності перебігу історичних подій. Чи має право автор змінювати щось, додавати своє до того, що зафіксовано в документах, домислювати або переробляти історію? На мою думку, митець вільний у своїй творчості. Згадаймо вислів […]...
- Боротьба І. Франка за єдину українську літературну мову Боротьба І. Франка за єдину українську літературну мову Комплекс питань щодо мови й нації в аспекті світобачення Франка розглядаємо на тлі тих національно-мовленевих процесів, що були характерні для України наприкінці XIX ст. На початку літературної діяльності Франка у Східній Україні вже було закладено міцні основи української літературної мови. У Галичині ж точилася “азбучна війна” між […]...
- А. П. ЧЕХОВ І ЙОГО МІСЦЕ В РОСІЙСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ А. П. ЧЕХОВ І ЙОГО МІСЦЕ В РОСІЙСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ В галереї портретів російських письменників серед бородатих, могутніх у ліпленні й глибоко оригінальних фігур Тургенєва, Толстого, Плещеєва, Мея, Некрасова, Добролюбова, Достоєвського фігура, а точніше фігурка Чехова представляється такою незначительною, обыкновенною. Покладена нога на ногу, підперта рукою голова, волосся не більші й не маленькі, і пенсне докторське, […]...
- Босяк – новий герой в російській літературі Наприкінці XIX століття в російській літературі з’являється новий герой – босяк, людина, відкинутий суспільством, ізгой, доля якого нікого не цікавить. Такий герой змальовується в реалістичних оповіданнях М. Горького. Художник малює образ босяка неоднозначно, він намагається виявити причину, через яку герой опустився на дно суспільства. Письменника цікавить внутрішній світ, почуття, переживання босяка, вплив соціального стану на […]...
- Романтичні й реалістичні тенденції в російській літературі першої третини XIX ст XIX СТОЛІТТЯ Романтичні й реалістичні тенденції в російській літературі першої третини XIX ст. Для літератури першої половини XIX в. притаманна швидка зміна художніх напрямів. Панівні естетичні принципи встигали кілька разів трансформуватися протягом життя одного покоління. На початку століття в Європі й у Росії формується романтизм – течія в літературі й мистецтві, для якого характерний особливий […]...