Іванові Франкові Микола Вороний
Іванові Франкові
Відповідь на його Посланіє
La poesіe n’a pas la vйrіtй pour
Objet, elle n’a qu’elle-meme.
Charles Baudelaіre
Ні, мій учителю і друже,
Про мене все це не байдуже.
Життя з його скаженим шалом,
З погонею за ідеалом,
З його стражданням і болінням
І невгамованим сумлінням,
Життя – се дві противні сили,
Що між собою в бій вступили.
Одна з них – велетень – гнобитель,
А друга – геній – визволитель;
Його двосічна гостра криця
Влучна, як з неба блискавиця;
Але і велетень могучийВ руці тримає
Страшні, тяжкі його удари,
А ще страшніші таємні чари…
Як маю я його цуратись
Чи від ударів ухилятись?
О, ні! Я, взявши в руки зброю,
Іду за генієм до бою.
І знаю я, що замість плати
Мене чекають кари, страти…
Та чи ж грізний удар обуха
Там, де буяє творчість духа?
Одна хвилина раювання
Там відкупляє всі страждання.
Бо то чуття свобідні, щирі
Бринять у святобливій лірі.
І прикро, як ураз зі мною
Стають, немовби теж до бою,
А справді для пихи своєї
З порожнім серцем фарисеї
І паперовими мечами
Вимахують над головами.
Хто кликав
Чи хробакам потрібно неба?
Нехай ідуть всі ті нездари
На торговиці та базари
Нікчемний крам, дрібні вигоди –
От їх найвищі клейноди.
Але коли повсякчас битись,
То серце може озлобитись.
Охляти може, зачерствіти,
Зав’януть, як без сонця квіти.
Душа бажає скинуть пута,
Що в їх здавен вона закута,
Бажає ширшого простору –
Схопитись і злетіти вгору,
Життя брудне, життя нікчемне
Забути і пізнати надземне.
Все неосяжне – охопити,
Незрозуміле – зрозуміти!
О, друже мій, то не дурниці. –
Всі ті щасливі небилиці
Про райських гурій, про нірвану,
Про землю ту обітовану.
Вони тягар життя скидаютьІ душу раєм надихають.
Чи все ж те розумом збагнути,
Що дасться серцеві відчути?
І чи можливо без утрати
Свобідний творчий дух скувати?
І хто Поезію – царицю
Посміє кинуть у в’язницю?
Хто вкаже шлях їй чи напрямок,
Коли вона не зносить рамок?
В ній всі краси кольори сяють,
В ній всі чуття і змисли грають!..
І ще скажу, мій славний друже,
Я не беру життя байдуже.
Високих дум святі скрижалі,
Всі наші радощі і жалі,
Всі ті боління і надії
І чарівливі гарні мрії, –
Все, що від тебе в серце впало,
Не загубилось, не пропало…
Моя девіза: йти за віком
І бути цілим чоловіком!
Поезія М. Вороного розкриває внутрішній світ ліричного героя, який постає як особа, що тонко відчуває красу природи і людської душі.
Related posts:
- Іванові Франкові скорочено – Вороний Микола Відповідь на його Посланіе La poesie n’a pas la verite pour Objet, elle n’a qu’elle-meme Charles Baudelaire Ні, мій учителю і друже, Про мене все це не байдуже. Життя з його скаженим шалом, З погонею за ідеалом, З його стражданням і болінням І невгамованим сумлінням, Життя – се дві противні сили, Що між собою в […]...
- Вороний Микола Кіндратович Іванові Франкові Відповідь на його Посланїе La poesie n’a pas la verite pour Objet, elle n’a qu’elle-meme. Charles Baudelaire[1] Hi, мій учителю і друже, Про мене все це не байдуже. Життя з його скаженим шалом, З погонею за ідеалом, З його стражданням і болінням І невгамованим сумлінням, Життя – се дві противні сили, Що між собою в […]...
- Іванові Франкові – МИКОЛА ВОРОНИЙ Скорочено Відповідь на його посланіє Ні, мій учителю і друже, Про мене – все це не байдуже. Життя з його скаженим шалом, З погонею за ідеалом, З його стражданням і болінням І не вгамованим сумлінням, Життя – се дві противні сили. Що між собою в бій вступили. Одна з них – велетень-гнобитель, А друга – геній-визволитель; […]...
- Скорочено ІВАНОВІ ФРАНКОВІ – МИКОЛА ВОРОНИЙ Іванові Франкові відповідь на його посланіє Ні, мій учителю і друже, Про мене – все це не байдуже. Життя з його скаженим шалом, З погонею за ідеалом, З його стражданням і болінням І не вгамованим сумлінням, Життя – се дві противні сили. Що між собою в бій вступили. Одна з них – велетень-гнобитель, А друга […]...
- Вороний Микола Кіндратович Іванові Котляревському Був один такий час: на важких терезах Вже хиталася доля Вкраїни, А вона, наша ненька, стояла в сльозах В спадiванню страшної хвилини… По широких степах ще котилась луна, Марний вiдгук крiвавої сiчи, І надходила нiч – непрозора, сумна, Що мов пугач дивилась у вiчи. Це-не-де серед тишi ще хтось з кобзарiв Грав, неначе прохав на […]...
- “Благословен той час великий, урочистий, як ти постав!” (Микола Вороний) – Микола Вороний (1871-1938) Підручник Українська література 10 клас ХХ Століття Її я славлю, і хвалю, І кожну їй хвилину Готов оддати без жалю. Мій друже, я Красу люблю… Як рідну Україну! (Микола Вороний) Микола Вороний – талановитий поет, літературний критик, перекладач, театрознавець, публіцист, журналіст, актор, режисер, громадський діяч. Як митець – новатор він експериментував з поетичною формою, як […]...
- “Має крилами весна запашна” (Микола Вороний) – Микола Вороний (1871-1938) Підручник Українська література 10 клас ХХ Століття “Має крилами весна запашна” (Микола Вороний) Власне пейзажної лірики у Миколи Вороного мало. Проте є чимало цікавих поетичних знахідок у чуттєвому відображенні пейзажних замальовок. Як правило, пейзажні картини передують тій чи тій філософській сентенції або є попередниками поетичних рефлексій, як у поезіях “Хмари” і “Сонце заходить” із циклу […]...
- Микола Вороний як натхненник модернізму в Україні – Микола Вороний (1871-1938) Підручник Українська література 10 клас ХХ Століття Микола Вороний як натхненник модернізму в Україні Кінець XIX – початок XX століть – особливий період в історії української літератури. Поряд з панівною народницькою теорією з’являються нові, позначені модерністським художнім мисленням. Найбільш передові українські письменники прагнули змін і демонстрували свої пошуки у творах, написаних на модерних засадах. До […]...
- Микола Вороний – Серце музики МИКОЛА ВОРОНИЙ СЕРЦЕ МУЗИКИ Пам’яті М. Лисенка І Серце музики спинилось… Чуєте – серце музики! Серце, що ритмами билось, Вже заніміло навіки. Ох, як те серце любило – До нестерпучого болю! Як воно тяжко боліло За Україну, за волю… Повне святої розпуки, Серце музики стискалось, Далі – не стерпіло муки – І розірвалось!.. II Яка […]...
- Інфанта Микола Вороний Інфанта Різьблю свій сон… От ніби вчора ми Зійшлись, – і стріча та жива. На землю тканками прозорими Лягли осінні дерева. Привертають увагу використані поетом оказіоналізми, наприклад, “проміннострунний”, “вогнелунний”, “мрійнотканий”. Усі вони – складні прикметники, що мають дві твірні основи, які зазвичай не поєднуються за змістом. Такі оказіональні епітети у сполученні з означуваними словами створюють […]...
- Микола Вороний Блакитна панна Блакитна панна Своєрідна побудова вірша передбачає використання тавтології як основного художнього засобу. Має крилами Весна Запашна, Лине вся в прозорих шатах, У серпанках і блаватах… Сяє усміхом примар Попелястих, пелехатих. З-поза хмар, Попелястих, пелехатих. Поезія вирізняється специфічним способом римування: римуються перший, другий, п’ятий, сьомий рядки і третій, четвертий, шостий, восьмий. Ось вона вже крізь блакить […]...
- Вороний Микола Кіндратович Мандрівна елегія Холодні хмари залягли блакить, Холодний вітер дме в степу потужно, Гне очерет додолу, шелестить, Мов звір в байраці виє осоружно. І я один, без тями, мимохіть, Немов затерплий весь, іду байдужно… Куди? Пощо? Хіба не все одно Тому, хто з рук згубив своє стерно? Туман і мряка… Шлях не бачать очі, Але гаї, оселі і […]...
- Микола Вороний (1871-1940) Попри всілякі оцінки, М. Вороний лишається неперевершеним майстром слова, творцем поетичних шедеврів, глибоко патріотичних творів, видатним перекладачем і визначним вченим-мистецтвознавцем. “Навіть за умов тотальних царських заборон і переслідувань українського слова,- слушно зауважує Г. Вервес, Вороний створив у багатьох галузях культури непересічні речі, які й зараз можемо сміливо віднести до її кращих надбань”. Тому будемо прагнути […]...
- Вороний Микола Євшан-зілля (скорочено) МИКОЛА ВОРОНИЙ (1871 – 1938) ЄВШАН-ЗІЛЛЯ (Поема) Да лучче єсть на своей земле костю лечи, ине ли на чюже славну бьіти. (Літопис, за Іпатським списком) У наших давніх літописах є одне оповідання, яке не блищить красою, не вихвалює героїв, але зворушує серце. У ньому таїться якесь пророкування, що підтримує надію й віру в ідеали тих, […]...
- Микола Вороний – Євшан-зілля МИКОЛА ВОРОНИЙ ЄВШАН-ЗІЛЛЯ (Поема) До лучче єсть на своей земли костю лечи, ине ли на чюже славну быти. (Літопис, за Іпатським списком) В давніх літописах наших Єсть одно оповідання, Що зворушує у серці Найсвятіші почування. Не блищить воно красою Слів гучних і мальовничих, Не вихвалює героїв Та їх вчинків войовничих. Ні, про інше щось говорить […]...
- Євшан-зілля – МИКОЛА ВОРОНИЙ Скорочено У давніх літописах є одне оповідання, яке не блищить красою слів, не вихваляє героїв. Але є в ньому щось таке пророче, є дає надію, віру в ідеали тим, котрі край свій рідний занедбали. У Києві жив у неволі син половецького хана. Князь Володимир Мономах узяв його під час походу, тримав при дворі, оточив розкошами й […]...
- Микола Вороний – Євшан-зілля (СКОРОЧЕНО) Микола Вороний Євшан-зілля (СКОРОЧЕНО У давніх літописах є одне оповідання, яке не блищить красою слів, не вихваляє героїв. Але є в ньому щось таке пророче, є дає надію, віру в ідеали тим, котрі край свій рідний занедбали. У Києві жив у неволі син половецького хана. Князь Володимир Мономах узяв його під час походу, тримав при […]...
- Микола Вороний Реферат на тему: Микола Вороний (6 грудня 1871 – 7 червня 1938) Вороний Микола Кіндратович (псевдонім і криптонім – Арлекін, Віщий Олег, Homo, Sirius, Кіндратович, Микольчик, М. В., К-ич М, М-У-ко та інші; 24.ХІ (6.ХІІ) 1871, Катеринославщина (тепер Дніпропетровщина) – 7 .VI. 1938) – український поет, театрознавець, перекладач. Народився в сім’ї ремісника. Батько – К. […]...
- Микола Вороний – співець краси кохання, мистецтва та рідної природи Усі люди мріють бути щасливими і страждають, коли життя складається не так, як мріялось. Багато поетів і письменників пишуть про це в своїх творах, бо кожен вважає себе генієм і намагається донести красу рідного слова до широкого загалу, знайти свого читача. Пропонує нам помріяти і Микола Вороний, але не десятиліттями, роками, а зараз! У своїх […]...
- Вороний Микола Кіндратович Євшан-зiлля Да луче есть в своей земли костью лечи Инели на чуже славне быти Лiтопис по Iпатському списку В давнiх лiтописях наших Єсть одно оповiдання, Що зворушує у серцi Найсвятiшi почування. Не блищить воно красою Слiв гучних i мльовничих. Нi, про инше щось говорить Те старе оповiдання… Мiж рядками слiв таїться В нiм якесь пророкування. I […]...
- Микола Кіндратович Вороний В історії української культури кінця XIX – початку XX століття творчість Миколи Вороного посідає помітне місце. Він був талановитим поетом і критиком, істориком і діячем українського театру, глибоким знавцем драматургії, перекладачем, актором і журналістом… Вороний належав до найбідніших верств української інтелігенції. Позбавлена творчої трибуни, постійно переслідувана царизмом то за “український сепаратизм”, то за “соціалізм” і […]...
- Вороний Микола Кіндратович Микола Кіндратович Вороний (публікувався під псевдонімами Арлекін, Віщий Олег, Сіріус, Кіндратович, Микольчик) народився 6 грудня 1871 р. у родині ремісника на Катеринославщині. Мати М. Вороного походила з родини освітнього діяча XVII-XVIII ст., ректора Київської академії П. Колачинського. Навчався Микола Кіндратович у Харківському реальному училищі, потім – у Ростовському реальному училищі, звідки його виключили за зв’язок […]...
- ЗНО – Микола Вороний – Література XX ст Література XX ст. (псевдоніми: Арлекін, Кіндратович, Віщий Олег, Микольчик, Homo, Sirius, М. В., М-У-ко) Український поет-патріот, перекладач, критик, історик літератури, займався режисерською та акторською діяльністю, писав праці з історії національного театру, світової драматургії, активний громадський діяч. Вороний був одним із засновників Української Центральної ради. У 1917 р. один із засновників і режисерів Українського національного театру. […]...
- Євшан-зілля (інша версія) скорочено – Вороний Микола У давніх літописах є одне оповідання, яке не блищить красою слів, не вихваляє героїв. Але є в ньому щось таке пророче, є дає надію, віру в ідеали тим, котрі край свій рідний занедбали. У Києві жив у неволі син половецького хана. Князь Володимир Мономах узяв його під час походу, тримав при дворі, оточив розкошами й […]...
- Вороний Микола – Біографія (6 грудня 1871 – 7 червня 1938) Вороний Микола Кіндратович (псевдонім і криптонім – Арлекін, Віщий Олег, Homo, Sirius, Кіндратович, Микольчик, М. В., К-ич М, М-У-ко та інші; 24.ХІ (6.ХІІ) 1871, Катеринославщина (тепер дніпропетровщина) – 7 .VI. 1938) – український поет, театрознавець, перекладач. Народився в сім’ї ремісника. Батько – К. П. Вороний походив з кріпаків, […]...
- Микола Вороний – Біографія Микола Кіндратович Вороний (* 24 листопада (6 грудня) 1871 , Катеринославщина – † 7 червня 1938, Одеса) – український письменник, перекладач, поет, режисер, актор, громадсько-політичний діяч, театрознавець. Один із засновників Української Центральної ради. Один із засновників і режисерів Українського національного театру (1917). Вороний Микола Кіндратович (літ. псевдоніми – Арлекін, Віщий Олег, Микольчик, Сіріус та ін.) […]...
- Вороний Микола Кіндратович ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ Вороний Микола Кіндратович (1871-1938) Микола Кіндратович Вороний – український поет, театрознавець, перекладач. Народився в сім’ї ремісника. Батько – К. П. Вороний – походив із кріпаків, мати – О. Д. Колачинська – з роду освітнього діяча XVII-XVIII ст., ректора Київської академії П. Колачинського. Навчався в Харківському реальному училищі, пізніше – в Ростовському реальному […]...
- Микола Вороний – Інфанта ІНФАНТА Різьблю свій сон… От ніби вчора ми Зійшлись,- і стріча та жива. На землю тканками прозорими Лягли осінні дерева. Акордами проміннострунними День хвилював і тихо гас. Над килимами вогнелунними Венера кинула алмаз. У завивалі мрійнотканому Дрімала синя далечинь,- І от на обрії туманному Замиготіла ваша тінь. Дзвінкою чорною сильветою Вона упала на емаль, А […]...
- Микола Вороний – Чи зумієш? МИКОЛА ВОРОНИЙ ЧИ ЗУМІЄШ? Чи зумієш ти кохати, Щоб за все, про все забути, Щоб усі зірвати пути, Щоб усі зламати грати? Чи зумієш ти літати, Щоб зі мною в парі бути? Чи здолаєш ти в кохання Всі скарби душі вложити, Щоби знов перетворити їх огнем свого страждання? Чи здолаєш без вагання Так же вмерти, […]...
- СНІЖИНКИ – МИКОЛА ВОРОНИЙ Літературне читання 2 клас – Віра Науменко З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 3 В синім небі ходять хмари, Ходять хмари позлотисті, Усміхаються і линуть – Променисті! Микола Вороний МИКОЛА ВОРОНИЙ Микола Вороний – видатний майстер поетичного слова. Його твори надзвичайно мелодійні, проникливі, сповнені любові до рідної землі. Микола Вороний був не лише талановитим поетом, а […]...
- Микола Вороний – До моря МИКОЛА ВОРОНИЙ ДО МОРЯ Чолом тобі, синє, широкеє мореї Незглибна безодне, безмежний просторе, Могутняя сило – чолом! Дивлюсь я на тебе і не надивлюся, Думками скоряюсь, душею молюся, Співаю величний псалом. Міцне, необорне!.. Ні грому, ні хмари Не страшно тобі, не боїшся ти кари – Само собі виший закон. Звабливе, розкішне!.. В тобі й раювання, […]...
- ЄВШАН-ЗІЛЛЯ – МИКОЛА ВОРОНИЙ Українська література 6 клас МИКОЛА ВОРОНИЙ Усі дороги зводяться до Риму. Можливо, й так, бо різні с шляхи. Та з них один веде на Батьківщину, По ньому пам’ять стелить рушники. Я. Бабич “Людина повинна завжди пам’ятати, звідки вона пішла в життя. Людина не має права бути безбатченком” (О. Довженко). Подумаймо разом Чи погоджуєшся ти з […]...
- Микола Вороний – Біографія (СКОРОЧЕНО) Микола Вороний (1871-1938) Ідеолог модернізації української літератури Народився 24 листопада 1871р. у сім’ї ремісника. Навчався у Харківському, пізніше – у Ростовському реальному училищі, звідки був виключений за зв’язки з народниками, читання і поширення забороненої літератури. Продовжував навчання у Віденському і Львівському університетах на філософському факультеті. Працював бібліотекарем і коректором Наукового товариства імені Шевченка, режисером українського […]...
- Інфанта скорочено – Вороний Микола Різьблю свій сон… От ніби вчора ми Зійшлись, – і стріча та жива. На землю тканками прозорими Лягли осінні дерева. Привертають увагу використані поетом оказіоналізми, наприклад, “проміннострунний”, “вогнелунний”, “мрійно-тканий”. Усі вонш – складні прикметники, що мають дві твірні основи, які зазвичай не поєднуються за змістом. Такі оказіональні епітети у сполученні з означуваними словами створюють специфічні […]...
- Скорочено – ІНФАНТА – МИКОЛА ВОРОНИЙ Різьблю свій сон… От ніби вчора ми Зійшлись, – і стріча та жива. На землю тканками прозорими Лягли осінні дерева. Акордами проміннострунними День хвилював і тихо гас. Над килимами вогнелунними Венера кинула алмаз. У завивалі мрійнотканому Дрімала синя далечинь, – І от на обрії туманному Замиготіла ваша тінь. Дзвінкою чорною сильветою Вона упала на емаль, […]...
- ЄВШАН-ЗІЛЛЯ – Микола Вороний (1871-1938) Українська література 6 клас КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА Микола Вороний (1871-1938) ЄВШАН-ЗІЛЛЯ1 Поема Да луче есть на своей земли Костю лечи, Иже ли на чюже славну быти. (Літопис, за Іпатським списком) В давніх літописах наших Єсть одно оповідання, Що зворушує у серці Найсвятіші почування. Не блищить воно красою Слів гучних і мальовничих, Не вихвалює героїв Та […]...
- Микола Вороний (1871-1938) Українська література 6 клас КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА Микола Вороний (1871-1938) Оригінальною творчою особистістю був Микола Вороний – людина невгамовного діяльного темпераменту, поет високої художньої культури, який намагався підняти українську літературу до світового рівня… Іван Денисюк Микола Вороний народився 24 листопада 1871 року на Катерино славщині (тепер Дніпропетровська область) в сім’ї ремісника. Невдовзі його батьки переселилися […]...
- Тема 20. Микола Вороний – Література XX ст IV. Література XX ст. Тема 20. Микола Вороний (1871-1938) (псевдоніми: Арлекін, Кіндратович, Віщий Олег, Микольчик, Homo, Sirius, М. В., М-У-ко) Український поет-патріот, перекладач, критик, історик літератури, займався режисерською та акторською діяльністю, писав праці з історії національного театру, світової драматургії, активний громадський діяч. Вороний був одним із засновників Української Центральної ради. У 1917 р. один із […]...
- БЛАКИТНА ПАННА – МИКОЛА ВОРОНИЙ 10 клас ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. МИКОЛА ВОРОНИЙ БЛАКИТНА ПАННА Має крилами Весна Запашна, Лине вся в прозорих шатах, У серпанках і блаватах… Сяє усміхом примар З-поза хмар, Попелястих, пелехатих. Ось вона вже крізь блакить Майорить, Довгождана, нездоланна… Ось вона – Блакитна Панна!.. Гори, гай, луги, поля, – Вся земля Їй […]...
- Ущухла буря – Микола Вороний Літературне читання 3 клас ПОЕТИЧНА МАЙСТЕРНЯ Пейзаж Микола Вороний Ущухла буря. Ущухла буря. Розійшлись хмарки, І скрізь панує тиша урочиста… Душа всміхнулась, Знов прозора, чиста, І отрясає перли-слізоньки В разок намиста2. – Із чим поет порівнює сльози? Чим, на твою думку, вони були викликані? – Знайди у вірші уособлення. – Чи погоджуєшся ти з твердженням, […]...