Карел Чапек Гроші
Карел Чапек Гроші Перекладач: Юрій Лісняк
Джерело: З книги: Чапек К. Війна з саламандрами. Роман. Мати. П’єса.
Оповідання.- К.:Дніпро, 1978 І знову, знову з ним те саме: тільки-но він ковтнув кілька ложок страви, як йому зробилось погано, млосно, аж піт виступив на лобі. Він покинув їсти й зіперся головою на руки, не звертаючи уваги на перебільшену турботу господині. Вона врешті вийшла, зітхаючи, а він ліг на канапу відлежатись і став злякано й пильно прислухатися до болісних сигналів свого тіла. Млість не миналася, йому здавалось, наче у нього
Ох, якби заснути! За годину господиня постукала в двері і внесла телеграму. Їржі з острахом розпечатав її й прочитав: “19.10.7 г. 34 хв. приїду ввечері Ружена”. Він не міг зрозуміти, що це означає; підвівся, хоч у голові паморочилось, ще раз перечитав цифри й слова і нарешті збагнув: це від Ружени, заміжньої сестри. Вона приїде сьогодні ввечері – очевидно, треба зустріти її на вокзалі.
Мабуть, хоче дещо купити в Празі. Їржі розсердився; які-бо ці жінки легковажні й безцеремонні! Самий клопіт через них. Ходячи по
Пропащий вечір… Спокою вже не буде. В дитячій досаді, лютий на сестру, Їржі порвав нещасливу телеграму на дрібні клаптики. А ввечері, коли він у високому, вогкому й холодному станційному залі дожидав запізненого поїзда, бруд і убозтво довкола, втомлені або розчаровані обличчя навіяли йому ще тяжчу тугу.
Коли очікуваний поїзд нарешті прибув і з нього ринули пасажири, Їржі насилу розшукав у тій тисняві невеличку, тендітну сестру. Вона тягла важенну валізу, очі в неї були злякані, і Їржі збагнув: сталося щось дуже серйозне. Він узяв візника й повіз Ружену до себе додому. Лише дорогою йому пригадалося, що він не подбав про те, де їй ночувати.
Він спитав, чи не завезти її до готелю, та вона тільки заридала. Звісно, в такому стані – який там готель! Їржі змирився, взяв сестру за тонку нервову руку й безмежно зрадів, коли Ружена нарешті всміхнулась йому. Аж удома він придивився до неї уважніше – і вжахнувся. Змучена, якось дивно схвильована, вся тремтить, очі горять, губи пересохли! Ружена сиділа на канапі серед подушок, якими обмостив її брат, і розповідала… Їржі попросив її, щоб говорила тихіше: адже пізно, ніч уже!
– Я втекла від чоловіка,- квапливо оповідала вона.- Ох, Їржі, якби ти знав, скільки я натерпілась! Якби ти знав, який він мені гидкий! Я приїхала до тебе просити поради…- і розплакалася.
Їржі ходив по кімнаті й похмуро слухав. Із сестриної розповіді слово за словом малювалась картина її життя з себелюбним, ницим, грубим чоловіком, що ображав її при служниці, принижував у спальні й докучав безнастанними дріб’язковими зачіпками, по-дурному змарнував її посаг, удома скнарував, а водночас не шкодував грошей, щоб заспокоїти свою безглузду іпохондрію… Він слухав історію докорів за кожен з’їдений шматок, принижень, жорстокостей, образливої великодушності, диких брутальних сварок, силуваних любощів, дурної пихатої ущипливості… Їржі ходив із кутка в куток, задихаючись від огиди й співчуття; він страждав невимовно, йому вже несила було слухати цю нескінченну повість про кривди й муки. Перед ним сиділа тендітна, розгублена жіночка, якої він ніколи по-справжньому не знав, його горда, запальна, норовиста сестричка. Яка вона завжди була завзята, свавільна, як гнівно блискала очима ще змалечку!
А тепер он у неї тремтять губи від схлипів, від квапливої невтримної мови, яка вона знервована, як пече її образа! Братові хочеться погладити її по голові, але він не сміє. – Годі, – різко спиняє він її, – мовчи, я вже все зрозумів. Та хіба її спиниш! Вона плаче: – Ні, дай вилити душу, адже ти у мене один на світі!
І знову з її уст ллється потік скарг, тепер уже уривчастих, млявіших, тихіших; вона перебирає ті самі подробиці, згадує ті самі кривди – і раптом, урвавши, питає: – Ну, а як же ти живеш, Їржі? – А що я! – буркає брат. – Мені нема на що нарікати. Але ти, мабуть, уже не вернешся до нього?
– Ніколи! – спалахує Ружена. – Нізащо в світі. Краще померти. Якби ти знав, що це за людина!
– Стривай, – ухиляється Їржі. – А що ж ти робитимеш? Ружена чекала цього запитання. – Це я вже давно надумала, – зразу відповідає вона. – Даватиму уроки… або наймуся гувернанткою… або секретаркою… чи взагалі.
Я зумію працювати, ось побачиш. Невже я не прогодую себе! Господи, та я залюбки візьмусь за будь-яку роботу! Ти мені порадиш…
Десь тут найму кімнатку… Я вже тепер так тішуся, що працюватиму! Правда ж, можна влаштуватися?
Від збудження вона не могла всидіти: схопилась і з розпашілим обличчям почала ходити поруч із братом. – Я вже все обміркувала. Заберу свої меблі, знаєш, оті старі, що з дому.
Побачиш, як гарно буде! Адже мені нічого не треба, аби тільки мати спокій, хай я буду бідна, зате не муситиму… Я ж нічого, нічого не хочу від життя, мені вистачить якоїсь крихти, я всьому буду рада, аби лиш далі від того… Я так тішуся, що працюватиму, і шитиму собі все сама, ще й співатиму…
Я ж стільки років уже не співала! Ох, Їржику, якби ти знав! – Працюватимеш…- замислився Їржі.- Не знаю, може, щось і знайдеться, але…
Ти не звикла до роботи, Руженко, тобі важко буде, ох, важко… – Ні! – заперечила Ружена. Очі в неї сяяли. – Ти не знаєш, як воно, коли тобі дорікають за кожен шматок, за кожну ганчірку, за все, за все. Коли мусиш щодня чути, що ти не працюєш, а тільки розкидаєш гроші… Я б усе з себе позривала, так це мені остогидло.
Ні, Їрко, ось побачиш, як мені буде любо працювати, як любо жити! Що не з’їм, усе мені смакуватиме, хоч би й шматок черствого хліба; я ним пишатимусь… І спатиму спокійно, ходитиму в ситці, сама собі варитиму їсти… Скажи, а на фабрику найнятись не можна? Як нічого не знайдеться, то й робітницею стану…
Ох, як мені гарно! Їржі дивився на неї в радісному подиві. Боже, скільки в ній вогню, скільки мужності, хоч її життя так знівечене! Йому стало соромно за власну млявість і байдужість; полум’яне завзяття цієї дивної, гарячково збудженої жінки передалось і йому, і він з несподіваною любов’ю й радістю подумав про свою працю. Адже сестра аж помолодшала, стала схожа на дівчину, розчервонілу, розхвильовану, по-дитячому наївну…
Звісно, все буде гаразд, як же інакше! – Все буде гаразд, ось побачиш, – сказала й Ружена.- Я нічого ні від кого не хочу, я сама себе прогодую. Ну скажи, хіба-таки я не зароблю на шматок хліба й на букетик?
А як і не вистачить на букетик, то я виходитиму на вулицю й там дивитимусь на квіти… Якби ти знав, як тішить мене все, відколи… я наважилась покинути його! Яке мені любе все! Нове життя почалося… Адже я досі й гадки не мала, яка скрізь довкола краса!
Ох, Їрко, – зі сльозами вигукує вона,- я така рада! – Дурненька, – усміхнувся Їржі, теж щасливий,- не так воно… легко буде. Ну що ж, спробуємо.
А зараз лягай спати, а то розхворієшся. Годі вже говорити, прошу тебе; мені треба дещо обміркувати, а завтра я тобі скажу. Лягай спати й мовчи. Але він ніяк не міг присилувати її, щоб перейшла в ліжко; вона, не роздягаючись, лягла на канапі, він укрив її всім, що мав теплого, і вкрутив гніт у лампі.
Настала тиша, тільки частий, дитячий віддих Ружени будив у ньому жаль і співчуття. Їржі потихеньку відчинив вікно в холодну жовтневу ніч. Мирне високе небо яскріло зорями. Колись, іще в батьківському домі, вони вдвох стояли отак біля розчиненого вікна; мала Ружена тремтіла від холоду й тулилась до нього. Вони хотіли побачити падучу зорю.
“Як падатиме зірка,- шепотіла Ружена, – я загадаю, щоб стати хлопцем і прославитись”. А в кімнаті спав їхній тато, міцний, мов дуб, і їм чути було, як порипує ліжко під вагою його втомленого тіла. І в Їржі на серці було так святково! Він теж думав про щось велике і по-чоловічому поважно обіймав рукою маленьку Ружену, що тремтіла від холоду й від хвилювання… Над садом пролетіла падуча зоря.
– Їржі, – покликав його ззаду тихий Руженин голос. – Зараз, зараз, – відповів Їржі, теж здригаючись від холоду й від збудження. Так, треба вчинити щось велике; інакше не станеш вільним. Але що великого ти хотів учинити, безумцю?
Неси свій тягар; а коли хочеш чогось великого, то візьми на себе й чужий. Чим більший тягар несеш, тим більший і ти сам. Кволий нікчемо, ти падаєш під власним тягарем? Зведись і допоможи звестись іншому.
Так ти повинен зробити, коли не хочеш загинути! – Їржі, – півголосом кличе Ружена, Їржі обертається від вікна.
Related posts:
- Карел Чапек Ворожка Карел Чапек Ворожка Перекладач: Юрій Лісняк Джерело: З книги: Чапек К. Війна з саламандрами. Роман. Мати. П’єса. Оповідання.- К.:Дніпро, 1978 Кожен, хто хоч трохи знає світ, збагне, що ця історія не могла відбутись ні в нас, ні у Франції, ні в Німеччині, бо в цих країнах, як відомо, судді повинні судити й карати правопорушників згідно […]...
- Карел Чапек Александр Македонський Карел Чапек Александр Македонський Перекладач: Юрій Лісняк Джерело: З книги: Чапек К. Війна з саламандрами. Роман. Мати. П’єса. Оповідання.- К.:Дніпро, 1978 Арістотелеві зі Стагіри, Директорові ліцею в Афінах Мій великий, любий учителю! Довго, дуже довго не писав я Вам; але ж Ви самі знаєте, як я був заклопотаний воєнними справами: ні в походах на Гірканію, […]...
- Карел Чапек Зникнення актора Бенди Карел Чапек Зникнення актора Бенди Перекладач: Юрій Лісняк Джерело: З книги: Чапек К. Війна з саламандрами. Роман. Мати. П’єса. Оповідання.- К.:Дніпро, 1978 Другого вересня пропав безвісти актор Бенда, маестро Ян Бенда, як стали його називати, відколи він одним махом злетів на вершину театральної слави. Тобто другого вересня, власне, не сталося нічого: служниця, що о дев’ятій […]...
- Графинька – Карел Чапек Графинька …ті навіжені бабиська,- сказав пан Польгар,- часом такі штуки витинають, що тю! Було це дев’ятнадцятого чи двадцятого року, одне слово, в ті часи, коли по всій нашій благословенній Центральній Європі тхнуло смаленим; ми тільки й чекали, де ж ізнову спалахне. Шпигунів у нас тоді аж роїлось, ви того собі й уявити не можете. Я […]...
- Блакитна хризантема – Карел Чапек Блакитна хризантема – Ось я вам розповім,- сказав старий Фулінус,- як з’явилась на світі Клара. Я тоді впорядковував парк князя Ліхтенберга в Любенці. О, старий князь був неабиякий аматор садівництва: виписував з Англії, від Вейча, цілі дерева, а тюльпанів у Голландії закупив сімнадцять тисяч цибулин. Але це я так, між іншим. Отож якось у неділю […]...
- ЧАПЕК, Карел (1890 – 1938) ЧАПЕК, Карел (Karel Capek – 09.01.1890, Мале-Сватоневіце – 25.12.1938, Прага) – чеський письменник. Народився в родині, сільського лікаря, зростав у атмосфері високої культури; літературній діяльності присвятили себе і його старший брат Йозеф, і старша сестра Гелена. Дитинство Чапека минуло у м. Упіце, серед порослих лісом невисоких гір Краконошів. Майбутній письменник відвідував школу […]...
- Викрадач кактусів – Карел Чапек Викрадач кактусів – Ось я розкажу вам,- почав пан Кубат,- що зі мною сталося торік улітку. Жив я тоді на дачі – знаєте самі, що це таке: ні води, ні лісу, ні риболовлі, ну просто нічого, зате там повно членів народної партії, є спілка квіткарів із дуже заповзятливим головою, фабрика перламутрових гудзиків і пошта, де […]...
- Ромео та Джул’єта – Карел Чапек Ромео та Джул’єта Георгій Малаков. Прощальна вечірка Молодий англійський дворянин Олівер Мендвіль, мандруючи Італією з метою навчання, одержав у Флоренції звістку, що батько його, сер Вільям, залишив цей світ. І от сер Олівер з важким серцем, проливаючи сльози, розстався із синьйориною Маддаленою і, заприсягшись повернутись якомога швидше, рушив зі своїм слугою в дорогу в напрямку […]...
- Сповідь дона Хуана – Карел Чапек Сповідь дона Хуана Смерть бідолашної дон’ї Ельвіри був відомщена: дон Хуан Теноріо лежав з простромленими грудьми в Посаду де лас Реїнас і помирав. – Емфізема легень, – буркотів місцевий лікар. – Інший би ще викрутився, але такий потріпаний caballero, як дон Хуан… кепські справи, Лепорелло. Сказати по правді, не подобається мені його серце. Втім, це […]...
- Балада про Юрая Чупа – Карел Чапек Балада про Юрая Чупа – …буває, – зітхнув жандармський капітан Гавелка, – часом зустрічаєш у злочинців отаку особливу совісність. Я багато чого міг би про це розповісти, але, мабуть, найбільше диво – це випадок з Юраєм Чупом. Стався він, коли я служив у Підкарпатті, в Ясині. Якось, січневою ніччю, надерлись ми у жида в корчмі. […]...
- Чоловік, що умів літати – Карел Чапек Чоловік, що умів літати Томшик йшов дорогою близь лікарні на Виноградах. Він здійснював свій щовечірній моціон, бо піклувався про здоров’я і взагалі був завзятим спортсменом – не пропускав жодного футбольного матчу. Йшов він швидко й легко. На землю вже спустились весняні сутінки, і назустрічу Томшику траплялись лише випадкові перехожі та зрідка закохані парочки. “Слід було […]...
- ГАВЛІЧЕК-БОРОВСЬКИЙ, Карел (1821 – 1856) ГАВЛІЧЕК-БОРОВСЬКИЙ, Карел (Havlicek-Borovsky, Karel – 31.10.1821, Борово – 29.08.1856, Прага) – чеський письменник. Гавлічек-Боровський народився в родині небагатого торговця, в селі Борово, що поблизу містечка Німецький Брід (тепер – Гавлічкув Брод). Навчався спочатку в м. Іглаві, а потім у гімназіях Німецького Броду та Праги. У 1840 р. вступив у єзуїтську духовну семінарію […]...
- Чапек і його звертання до фантастики Фантастика не має для нього самодостатнього значення: за допомогою її він розкриває протиріччя навколишнього життя, а також знайомить нас із досягненнями науки й техніки, говорить про майбутні відкриття. Фантастика Чапека носить соціальний характер. Письменника цікавить не стільки питання про те або інше наукове відкриття, скільки про його вплив на долі людей Чапек користується різноманітними прийомами […]...
- Карел Эрбен – видатний чеський поет Його перу належать збірники балад, чеських народних пісень і збори чеських і слов’янських казок. Відомий він і як перекладач пам’ятників давньоруської літератури (“Слово об полицю Игореве”, “Задонщина”, “Літопис Нестора” і ін.). Наприкінці свого життя Эрбен видає збори двох тисяч народних пісень, куди ввійшли й добутку дитячого фольклору – колискові лесни, загадки, лічилки, примовки. Вони видаються […]...
- Повість В. Г. Распутіна “Гроші для Марії”, її гуманістичний зміст. Протиставлення життєвих принципів персонажів Валентин Григорович Распутін один з помітних представників так званої сільської прози. Його повість “Гроші для Марії” з’явилася в 1967 році спочатку в альманасі “Ангара”, потім в “Сибірських вогнях” і вже через рік окремою книгою. Саме із цієї повісті почався Распутін як самобутній письменник, вона принесла йому широку популярність. Це початок нового етапу в його творчості, […]...
- “Гроші – всьому голова” (за п’єсою І. Карпенка-Карого “Сто тисяч”) I. “Сто тисяч” – найкраща сатирична комедія в українській драматургії (написана 1890 року; змальовано суттєві зміни в житті села після скасування кріпацтва; головне – показ руйнування людської особистості під впливом грошей). II. Нові хазяї на селі (“Жолудь – десять тисяч десятин, Чобіт – п’ять тисяч десятин, Пузир – три тисячі”; Калитка теж тягнеться за ними): […]...
- “Що не купиш за гроші?” Незважаючи на те, що гроші в усі часи були лише засобом обміну, їх наявність, відсутність та кількість були для людини чи не найголовнішими в житті. Можна сказати впевнено, що ця важливість лише зростає з роками. При цьому людське щастя все ще залишається таким, яке досить складно досягнути. Люди, які мають багато грошей, далеко не завжди […]...
- Твір-роздум: Дружба або гроші Хочу розповісти про одну подію, яка залишила глибокий слід в моїй душі і змучила визнати, що деякі люди не є такими, ким намагаються здаватися. Є в мене знайома дівчина, Оленка. Ми з нею товаришуємо змалку, тим паче, що живемо в одному будинку, навчаємося в одній школі. Розумна, добра дівчинка завжди була прикладом для мене в […]...
- Міркування на тему: Дружба або гроші Хочу Розповісти про одну подію, що залишило глибокий слід у моїй душі й змусило визнати, що деякі люди не є такими, ким намагаються здаватися. Є в мене знайома дівчина, Оленька. Ми з нею дружимо змалку, тим більше – живемо в одному будинку, учимося в одній школі. Розумна, добра завжди була прикладом для мене у всім. […]...
- Твір на тему: Дружба або гроші Хочу розповісти про одну подію, яка залишила глибокий слід в моїй душі і змучила визнати, що деякі люди не є такими, ким намагаються здаватися. Є в мене знайома дівчина, Оленка. Ми з нею товаришуємо змалку, тим паче, що живемо в одному будинку, навчаємося в одній школі. Розумна, добра дівчинка завжди була прикладом для мене в […]...
- Мир, у якому всі вирішують гроші Учнівський твір По романі Джека Лондона “Мартін Іден”. Головною темою відомого твору Джека Лондона “Мартін Іден” є несумісність безкорисливої, поетичної особистості й буржуазного суспільства, у якому всі вирішують гроші. Дія роману починається у двох взаємозалежних напрямках: любов Мартіна до Руфі й боротьба Мартіна Іде-на за місце в суспільстві, за те, щоб це суспільство визнало його […]...
- Шкільний твір роздум на тему: Дружба або гроші Хочу Розповісти про одну подію, яка залиш ила глибокий слід в моїй душі і змучила визнати, що деякі люди не є такими, ким намагаються здаватися. Є в мене знайома дівчина, Оленка. Ми з нею товаришуємо змалку, тим пач що живемо в одному будинку, навчаємося в одній школі. Розумна, добра завжди була. прикладом для мене з […]...
- Цитати темі гроші й професія Жити – значить працювати. Робота є життя людини. Вольтер Ледачі завжди бувають людьми посередніми. Вольтер Школа – це майстерня, де формується думку підростаючого покоління, треба міцно тримати її в руках, якщо не хочеш випустити з рук майбутнє. А. Барбюс …Немає настільки поганої людини, якого б добре виховання не зробило краще. В. Бєлінський Усяка школа знаменита […]...
- Гроші в нашому житті Не можу не погодитись с відомою істиною: “Людей щасливими роблять не гроші, а їх кількість”. Що ми без грошей? Хто ми без грошей? На власну думку, без грошей ми – звичайні люди, навіть щасливі, бо не прив’язані до умовностей життя. На думку інших, ми – нікчеми, які нічого не зуміли добитись в цьому житті, ми […]...
- Твір на тему: Чи то правда, що час – гроші? Чи то правда, що час – гроші? Про цю тотожність нам вже не раз казали різними мовами. Згадується відомий вислів: “Ти сказав, і я тобі повірив, ти повторив – і мене взяв сумнів, ти сказав втретє, і я зрозумів, що це брехня”. Час – це гроші? І я згадую Гобсека, який мертвими очима вдивляється у […]...
- Твір на тему: “Що не купиш за гроші?” Незважаючи на те, що гроші в усі часи були лише засобом обміну, їх наявність, відсутність та кількість були для людини чи не найголовнішими в житті. Можна сказати впевнено, що ця важливість лише зростає з роками. При цьому людське щастя все ще залишається таким, яке досить складно досягнути. Люди, які мають багато грошей, далеко не завжди […]...
- “Чи все можна купити за гроші?” Навряд чи хтось стане применшувати значення грошей в сучасному світі. Без грошей сьогодні неможливо зробити практично нічого. Якщо у тебе немає грошей, ти не зможеш оплатити комунальні послуги, не зможеш купити поїсти, не зможеш розважитися і відволіктися від сірих буднів. Все в світі зав’язано на грошах, люди йдуть на злочини, щоб отримати більше грошей, іноді […]...
- Твір на тему “Гроші в нашому житті” Колись перед людиною постала проблема. Як вимірювати цінності матеріального світу? Як оцінити працю та вартість вкладу людини у загальний добробут? Тоді людина винайшла гроші. Як і більшість людських винаходів, гроші – це велике добро та велике зло водночас. Спершу розглянемо їхні позитивні риси. За допомогою грошей людина може забезпечити себе житлом, їжею, одягом та іншими […]...
- Чи все можна купити за гроші Я знаю, що є люди, які мають дуже багато грошей. Їм здається, що вони можуть купити все. І дійсно, у них є прекрасні квартири або навіть будинки, вони їздять на красивих машинах, на них дорогий одяг, багато ювелірних прикрас. Здавалося б, живи й радій. Але мої батьки кажуть, що такі люди не щасливіші тих, хто […]...
- Твір на тему: “Чого не купиш за гроші” Перші гроші на Землі з’явилися ще до нашої ери. Не важливо, що це були різного виду монети або зерно, вони завжди були потрібні для отримання необхідних людині благ: їжі, одягу, житла тощо. Але час не стоїть на місці, і люди змінюються. Так незабаром людство усвідомило і відчуло на собі всю силу і владу грошей, які […]...
- Твір-роздум: “Чого не купиш за гроші” Чого не купиш за гроші, коли, здавалося б, гроші правлять світом і людські істини відходять на задній план? Багато людей потрапляють в грошову пастку. Варіантів цієї залежності маса, прикладів – ще більше. Скажімо, ви влазите в борги, або у вас певні вимоги до себе, і на це вам потрібно багато грошей. Я зустрічала людей різних […]...
- Чи все можна купити за гроші? (твір-роздум) Я знаю, що є люди, які мають дуже багато грошей. Їм здається, що вони можуть купити все. І дійсно, у них є прекрасні квартири або навіть будинки, вони їздять на красивих машинах, на них дорогий одяг, багато ювелірних прикрас. Здавалося б, живи й радій. Але мої батьки кажуть, що такі люди не щасливіші тих, хто […]...
- Чому в наш час ціняться для багатьох тільки гроші і зовнішність? Така проблема справді вкрай поширена у сучасному матеріальному світі. Хочу підкреслити матеріальному, і він таким був з покон віків, ще з початку зародження людства на ньому. Якщо приймати цей факт до уваги, то вже не стає так дивно і моторошно від усвідомлення усієї жостокості і ницості сучасних реалій. Справді світ переповнений несправедливістю: одні стають незаслужено […]...
- Гроші – рушійна сила (за новелою О. де Бальзака “Гобсек”) І. Бальзак – один із найвидатніших романістів XІX ст. ІІ. Згубна влада грошей над людьми. 1. Лихвар, який робить гроші із грошей (одне бажання Гобсека: неподільно володіти усе більшою кількістю грошей; гобсек вольовий, розумний, спостережливий: розуміє, що живе у злому світі, тому відповідно до цього і будує своє життя; любов до золота, прагнення до збагачення […]...
- Твір на тему: Гроші. Думки відомих письменників 1. І. Вишенський. У “Посланні до єпископів” І. Вишенський піддає осуду жадібність, прагнення до грошей новоявлених єпископів, що вбачають свою місію не у служінні Богові та людям, а в накопиченні матеріальних благ. 2. Г. Сковорода. У збірці “Сад божественних пісень” є сатиричний вірш “Всякому місту – звичай і права”. У ньому широка картина людських вад, […]...
- “Що головне у житті: титул, гроші чи вміння залишатися людиною у будь-яких життєвих ситуаціях? За твором “Мартин Боруля” Українська література містить велику кількість прикладів різної поведінки головних героїв-українців. Зокрема, у творі “Мартин Боруля” є головна дійова особа – звичайний роботяга Мартин Боруля, який раптово дуже сильно захотів отримати високий статус дворянина. Автор даного творів Іван Карпенко-Карий прекрасно знав приклад такого чоловіка, тому що в аналогічну ситуацію потрапив і його власний батько. Прочитавши даний […]...
- ЗАКРІПЛЕННЯ ЗВУКОВОГО ЗНАЧЕННЯ БУКВИ Її. ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТУ “ГРОШІ УКРАЇНИ” Мета: продовжити формувати в учнів уявлення про звуко-буквені співвідношення в системі голосних української мови; формувати свідомі навички читання слів з буквою Її; виховувати патріотичні почуття. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка Робота над чистомовкою Ма-ма-ма – холодна зима. Му-му-му – молока кому? Мо-мо-мо – до школи йдемо. […]...
- Гроші як рушійна сила і фатум суспільства у романі О. де Бальзака “Батько Горіо” ЗАНЯТТЯ 10 Тема: Гроші як рушійна сила і фатум суспільства у романі О. де Бальзака “Батько Горіо” ПЛАН 3. Тематика і композиція роману. 3. Дві взаємопов’язані сюжетні лінії, розкриття в різних аспектах теми влади грошей. 3. Гроші як рушійна сила і фатум суспільства, що склалося після революції XVIII століття. 3. Доля молодої людини, її формування […]...
- Гроші, слава чи честь? (за творами Коломійця “Дикий ангел” та Гончара “Собор”) У кожної людини є своя система цінностей. В одного – це багатство, гроші, в іншого – слава, почесті, ще інший найбільше цінує свою родину, теплі стосунки, дружнє спілкування. Часто ці прагнення переплітаються, і людину оцінюють по тому, що в ній переважає. На перший погляд, у житті героя п’єси О. Коломійця “Дикий Ангел” Платона Микитовича найголовніше […]...
- “Чи роблять нечесно зароблені гроші та багатства людину щасливою? За оповіданням Миколи Гоголя “Вечір проти Івана Купала” Оповідання Миколи Гоголя “Вечір проти Івана Купала” досить цікаве саме по собі і розповідає читачам не тільки про дивні вірування людей в існування нечистої сили. Це оповідання також піднімає перед читачами відразу кілька соціально-філософських питань. Одним з таких питань є відношення людини до грошей і фінансових благ, причому не тільки тим, які були зароблені цією […]...