КОЛИ ТВІР ВІДКРИВАЄ СВОЇ ТАЄМНИЦІ. ГАЛИНА ДЕМЧЕНКО ЛЕЛЕКИ
Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання прозових творів; вчити висловлювати своє ставлення до прочитаного; розвивати зв’язне мовлення; образне мислення; виховувати турботливе ставлення до птахів.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. читай виразно і чітко!
ШКОДЛИВИЙ ЦАП
На городі цап, цап
Капусточку хап, хап,
Борідкою трусь, трусь
Капусточку хрусь, хрусь,
Ратичками туп, туп,
Капусточка хруп, хруп,
А за цапом дід, дід
З батурою хтось, хтось.
Цап як скаче:
На все село крик, крик,
На синяки дме, дме,
Вигукує: “Ме! Ме!”
За ним Рябко: “Гав! Гав!
Оце тобі, щоб не крав!”
2. Робота над скоромовкою
Гра “Дощик”
Діти читають хором:
– накрапає дощ (тихо);
– дощ пускається сильніше (голосніше);
– злива (голосно);
– дощ слабшає (тихіше);
– дощ припинився (читання припиняється).
Їде Зоя в зоопарк,
Ось її зупинка.
Вийшла Зоя із таксі,
Засміялась дзвінко.
“Зебра, заєць, зубр, змія –
Тут їх всіх побачу я!”
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра “Хто краще?”
Конкурс
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
– Сьогодні ми розширимо свої знання про життя лелек. Допоможе нам у цьому українська письменниця Галина Демченко.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Опрацювання тексту Галини Демченко “Лелеки” (с. 149-151)
1) Гра “Рибки”.
Самостійне мовчазне читання тексту учнями.
– Чи сподобалося вам оповідання?
– Які картини ви уявляли, читаючи оповідання?
– Коли найбільше хвилювалися за молодих лелек?
2) Словникова робота.
Робота в парі
– Прочитайте слова лівого стовпчика. Знайдіть тлумачення до них у правому стовпчику.
Луговина | Те що смугою оточує що-небудь, облямівка |
Обабіч | Бути ознакою, прикметою того, що буде, що наступить |
Кайма | Поросла травою і кущами лука |
Копирсатися | З обох боків, на обидва боки |
Віщувати | Встромляти що-небудь гостре в середину чогось, відокремлювати шматки, частинки |
Фізкультхвилинка
3) Повторне читання оповідання учнями “ланцюжком”.
4) Аналіз тексту з елементами вибіркового читання.
– Де дівчинка побачила лелек?
– Знайди опис цих птахів.
– Чим відрізнялися молоді лелеки?
– Розкажіть, як лелеки збиралися в далеку дорогу і яке лихо спіткало лелечу зграю.
– У чому виявилася турбота і справжня дружба між птахами?
– Поміркуйте, що могло б статися з молодим лелекою, якби до нього поставилися байдуже?
2. Цікаво знати!
Цей великий красивий птах із сніжно-білим і чорним оперенням здавна живе біля житла людини. Довірливість, вірність тим самим місцям гніздування викликали у людей любов до лелек. З радістю зустрічають люди лелек навесні, коли ті повертаються до старих гнізд. Лелека білий прилітає на місце гніздування досить рано – починаючи з середини березня і до кінця квітня.
Лелеки живуть парами. Великі, майже плоскі гнізда, мостять на дахах будівель, на старих деревах, іноді на електричних стовпах. У цих гніздах птахи живуть багато років.
Лелек часто можна бачити в гнізді, де вони сидять або стоять на довгих тонких ногах (а то й на одній), іноді видаючи тріскучі звуки, які виникають від ударів однієї частини дзьоба об другу. Дорослі лелеки голосу не мають.
Живляться лелеки не тільки жабами, як дехто вважає. Їхньою їжею є миші-полівки, ховрахи, багато різних комах, особливо водяних, саранових. Цим лелеки приносять велику користь рибному та сільському господарству. Підраховано, що протягом дня лелеки приносять їжу місячним пташенятам 9 разів.
З відкладених навесні 2-7 (найчастіше 4) білих яєць, які птахи насиджують по черзі, через місяць вилуплюються голі, безпорадні пташенята. На відміну від дорослих птахів вони мають голос – пищать.
Перед відльотом у теплі краї на зиму лелеки збираються у зграї. У вересні – жовтні вони залишають місця гніздувань і відлітають на південь, в Африку. Живе лелека близько 20 років.
3. Робота в парі
– Порівняйте оповідання Юрія Збанацького та Галини Демченко про лелек. Якою темою їх об’єднано? Що спільного й відмінного у поведінці птахів у цих творах?
– Поділіться одне з одним враженнями від оповідання Юрія Збанацького “Лелеки”.
4. Гра “Буксир”
Створюється пара із “сильнішого” і “слабшого” учнів. “Сильніший” учень веде у читанні, а “слабший” намагається досягти темпу читання “сильнішого” учня.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
– Чим сподобався вам сьогоднішній урок?
– Що нового на ньому дізналися?
– Який висновок для себе зробили?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Стисло переказувати оповідання від імені Лелечича (с. 149-151).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)