Коли життя перетворюється на казку

Перші роки нашого життя сповнені казками: їх розповідають нам дорослі, ми бачимо їх у театральних виставах та з екрана телевізора. ї ми віримо, що дійсно в житті все чудово! Згодом ми починаємо розуміти, що є й інший світ, жорстокий і не завжди справедливий. Ось тоді, мабуть, віра у казки зникає.

Та ось – зустріч із “Пурпуровими вітрилами” О. Гріна. Читаєш – і серце захоплено стежить за казковою історією кохання, в якій переплелися

Радість і смуток, сподівання і тривога, ніжність і хвилювання. І вже коли перегорнена остання сторінка

повісті, не хочеться прощатися з її героями – як тоді, у дитинстві, коли казка була часточкою життя. Письменник настільки переконливо довів, що казку можна перетворити на життя, а життя на казку, що ми навіть не маємо сумнівів: так, це могло статися!

Але для цього мають співпасти багато випадковостей: Ассоль повинна зустріти казкаря, Грей – дізнатися про її історію тощо. Та найголовніше, на мій погляд, інше: герої казки повинні мати зоряні душевні якості, котрі споріднені казці. Олександр Грін запевняє нас, що можна подолати життєві негаразди і позбутися нещастя, якщо вірити у свою мрію, піднявшись над буденним.

Так,

як повірила вразлива бідна дівчинка Ассоль у обіцянку старого збирача легенд і казок, що подарував їй мрію про казкового принца.

Можна тільки уявити собі, наскільки сильною була мрія Ассолі у це пророцтво, що врешті-решт вона перетворилася на дійсність! Гадаю, таке може трапитися з будь-ким, якщо його серце буде жити не з буденністю, а піднесеними мріями по краще життя. Характеризуючи Ассоль, автор ніби звертається до нас: “…нам нелегко так зануритись у казку, їй було б не легше вийти з-під її влади та привабливості”. Цим самим Грін підказує і вчить нас: повірте у свою мрію-казку, поселіть її у своєму серці – тоді припливуть і до вас пурпурові вітрила.

Звісно, якщо душа і мрії ваші високі та чисті.

Такі, які мала ніжна Ассоль, що вразила романтика Грея своєю схожістю на “чарівне художнє полотно”. Закоханий юнак купує пурпурову тканину і розпускає над своїм кораблем казкові вітрила. Він переконаний: якщо одна людина кохає іншу, то вона повинна і в змозі перетворити життя на казку.

Між героями ще не було промовлено жодного слова, а їх кохання вже гнало пурпурові вітрила назустріч мрії.

Та є ще одна умова, яку підказує нам повість: щоб мрія здійснилася, вона повинна досягатися високим і чистим засобом. У повісті – це поєднання ніжного кохання Грея та його пурпурових вітрил як відповідь на вірне й довготривале чекання Ассолі.

Щастя обов’язково знайде ту людину, яка має чисте і чесне серце. народжене для добра, що прагне це добро віддавати іншим. Саме цьому навчає нас казка із життя “Пурпурові віт рила”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Коли життя перетворюється на казку