Котляревський Іван Петрович Енеїда
Частина перша
Еней був парубок моторний І хлопець хоть куди козак, Удавсь на всеє зле проворний, Завзятійший од всіх бурлак. Но греки, як спаливши Трою, Зробили з неї скирту гною, Він взявши торбу тягу дав; Забравши деяких троянців, Осмалених, як гиря, ланців, П’ятами з Трої накивав.
Він, швидко поробивши човни, На синє море поспускав, Троянців насаджавши повні, І куди очі почухрав. Но зла Юнона, суча дочка, Розкудкудакалась, як квочка, Енея не любила – страх; Давно вона уже хотіла, Щоб його душка полетіла К чортам і щоб і дух не пах.
Еней
Побачила Юнона з неба, Що пан Еней на поромах; А то шепнула сука Геба… Юнону взяв великий жах! Впрягла в гринджолята павичку, Сховала під кибалку мичку, Щоб не світилася коса; Взяла спідницю і шнурівку, І хліба з сіллю на тарілку, К Еолу мчалась, як оса.
“Здоров, Еоле, пане-свату! Ой, як ся маєш, як живеш? – Сказала, як ввійшла у хату, Юнона. – Чи гостей ти ждеш?.”
Ізбий Енея з пантелику, Тепер пливе на море він.
Ти знаєш, він який суціга, Паливода і горлоріз; По світу як іще побіга, Чиєхсь багацько виллє сліз. Пошли на його лихо злеє, Щоб люди всі, що прі Енеї, Послизли і щоб він і сам… За сеє ж дівку чорнобриву, Смачную, гарну, уродливу, Тобі я, далебі, що дам”.
“Гай, гай! Ой, дей же його кату! – Еол насупившись сказав. – Я все б зробив за сюю плату, Та вітри всі порозпускав: Борей недуж лежить з похмілля, А Нот поїхав на весілля, Зефір же, давній негодяй, З дівчатами заженихався, А Евр в поденщики найнявся, – Як хочеш, так і помишляй!
Та вже для тебе обіщаюсь Енеєві я ляпас дать; Я хутко, миттю постараюсь В трістя його к чортам загнать. Прощай же! Швидше убирайся, Обіцянки не забувайся, Бо послі, чуєш, нічичирк!
Як збрешеш, то хоча надсядься, На ласку послі не понадься, Тогді від мене возьмеш чвирк”.
Еол, оставшись на господі, Зобрав всіх вітрів до двора, Велів поганій буть погоді… Якраз на морі і гора! Все море зараз спузирило, Водою мов в ключи забило, Еней тут крикнув, як на пуп; Заплакався і заридався, Пошарпався, увесь подрався, На тім’ї начесав аж струп.
Прокляті вітри роздулися, А море з лиха аж реве; Слізьми троянці облилися, Енея за живіт бере; Всі човники їх розчухрало, Багацько війська тут пропало; Тогді набрались всі сто лих! Еней кричіть, що “я Нептуну Півкопи грошей в руку суну, Аби на морі штурм утих”.
Нептун іздавна був дряпічка, Почув Енеїв голосок; Шатнувся зараз із запічка, Півкопи для його кусок!. І миттю осідлавши рака, Схвативсь на його, мов бурлака, І вирнув з моря як карась. Загомонів на вітрів грізно: “Чого ви гудете так грізно? До моря, знаєте, вам зась!”
От тут-то вітри схаменулись І ну всі драла до нори; До ляса, мов ляхи, шатнулись, Або од їжака тхори. Нептун же зараз взяв мітелку І вимів море як світелку, То сонце глянуло на світ. Еней тогді як народився, Разів із п’ять перехрестився, Звелів готовити обід.
Поклали шальовки соснові, Кругом наставили мисок; І страву всякую, без мови, В голодний пхали все куток. Тут з салом галушки лигали, Лемішку і куліш глитали І брагу кухликом тягли; Та і горілочку хлистали, – Насилу із-за столу встали І спати послі всі лягли.
Венера, не послідня шльоха, Проворна, враг її не взяв, Побачила, що так полоха Еол синка, що аж захляв; Умилася, причепурилась І, як в неділю, нарядилась, Хоть би до дудки на танець! Взяла очіпок грезетовий І кунтуш з усами люстровий, Пішла к Зевесу на ралець.
Зевес тогді кружав сивуху І оселедцем заїдав; Він, сьому випивши восьмуху, Послідки з кварти виливав. Прийшла Венера, іскривившись. Заплакалась и завіскрившись, І стала хлипать перед ним: “Чим пред тобою, милий тату, Син заслужив таку мій плату?
Ійон, мов в свинки грають їм.
Куди йому уже до Риму? Хіба як здохне чорт в рові! Як вернеться пан хан до Криму, Як женитсья сич на сові.
Хіба б уже та не Юнона, Щоб не вказала макогона, Що й досі слухає чмелів! Коли б вона та не бісилась, Замовкла і не комизилась, Щоб ти се сам їй ізвелів”.
Юпітер, все допивши з кубка, Погладив свій рукою чуб: “Ох, доцю, ти моя голубка! Я в правді твердий так, як дуб. Еней збудує сильне царство І заведе своє там панство: Не малий буде він панок.
На панщину ввесь світ погонить, Багацько хлопців там наплодить І всім їм буде ватажок.
Заїде до Дідони в гості І буде там бенкетовать; Полюбиться її він мосці І буде бісики пускать. Іди, небого, не журися, Попонеділкуй, помолися, Все буде так, як я сказав”. Венера низько поклонилась І з панотцем своїм простилась, А він її поціловав.
Еней прочумався, проспався І голодранців позбирав, Зовсім зібрався і уклався, І, скілько видно, почухрав. Плив-плив, плив-плив, що аж обридло, І море так йому огидло, Що бісом на його дививсь: “Коли б, – каже, – умер я в Трої, Уже б не пив сеї гіркої І марне так не волочивсь”.
Потім, до берега приставши З троянством голим всім своїм, На землю з човнів повстававши, Спитавсь, чи є що їсти їм. І зараз чогось попоїли, Щоб на путі не ослабіли; Пішли, куди хто запопав. Еней по берегу попхався І сам не знав, куди слонявся, Аж гульк – і в город причвалав.
В тім городі жила Дідона, А город звався Карфаген, Розумна пані і моторна, Для неї трохи сих імен: Трудяща, дуже працьовита, Весела, гарна, сановита, Бідняжка – що була вдова; По городу тогді гуляла, Коли троянців повстрічала, Такі сказала їм слова:
“Відкіль такі се гольтіпаки? Чи рибу з Дону везете? Чи, може, виходці-бурлаки? Куди, прочане, ви йдете?
Який вас враг сюди направив? І хто до города причалив? Яка ж ватага розбишак!” Троянці всі замурмотали, Дідоні низько в ноги пали, А, вставши, їй мовляли так:
“Ми всі, як бач, народ хрещений, Волочимся без талану, Ми в Трої, знаєш, порождені, Еней пустив на нас ману; Дали нам греки прочухана І самого Енея-пана В три вирви вигнали відтіль; Звелів покинути нам Трою, Підмовив плавати з собою, Тепер ти знаєш ми відкіль,
Помилуй, пані благородна! Не дай загинуть головам, Будь милостива, будь незлобна, Еней спасибі скаже сам. Чи бачиш, як ми обідрались! Убрання, постоли порвались, Охляли, ніби в дощ щеня!
Кожухи, свити погубили І з голоду в кулак трубили, Така нам лучилась пеня”.
Дідона гірко заридала І з білого свого лиця Платочком сльози обтирала: “Коли б, – сказала, – молодця Енея вашого злапала, Уже б тогді весела стала, Тогді великдень був би нам!” Тут плюсь – Еней як будто з неба: “Ось, ось де я, коли вам треба! Дідоні поклонюся сам”.
Потім, з Дідоною обнявшись, Поцілувались гарно в смак; За рученьки біленькі взявшись, Балакали то сяк, то так. Пішли к Дідоні до господи Через великі переходи, Ввійшли в світлицю та й на піл, Пили на радощах сивуху І їли сім’яну макуху, Покіль кликнули їх за стіл.
Тут їли рознії потрави, І все з полив’яних мисок, І самі гарнії приправи З нових кленових тарілок: Свинячу голову до хріну І локшину на переміну, Потім з підлевою індик; На закуску куліш і кашу, Лемішку, зубци, путрю, квашу І з маком медовий шулик.
І кубками пили слив’янку, Мед, пиво, брагу, сирівець, Горілку просту і калганку, Куривсь для духу яловець. Бандура горлиці бриньчала, Сопілка зуба затинала, А дудка грала по балках; Санжарівки на скрипці грали, Кругом дівчата танцьовали В дробушках, в чоботах, в світках.
Сестру Дідона мала Ганну, Насправжки дівку хоть куди, Проворну, чепурну і гарну; Приходила і ся сюди В червоній юпочці баєвій, В запасці гарній фаналевій, В стьонжках, в намисті і в ковтках; Тут танцьовала викрутасом І пред Енеєм вихилясом Під дудку била третяка.
Related posts:
- Скорочено ЕНЕЇДА – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ Після загибелі Трої Еней разом з товаришами відпливає у море. Еней був парубок моторний І хлопець хоть куди козак, Удавсь на всеє зле проворний, Завзятіший од всіх бурлак. Но греки, як спаливши Трою, Зробили з неї скирту гною, Він, взявши торбу, тягу дав; Забравши деяких троянців, Осмалених, як гиря, ланців, П’ятами з Трої накивав. Він, […]...
- Іван Котляревський – Енеїда (Скорочений переказ, дуже стисло) Іван Котляревський Енеїда (Скорочений переказ, дуже стисло) Після загибелі Трої Еней разом з товаришами відпливає у море. Еней був парубок моторний І хлопець хоть куди козак, Удавсь на всеє зле проворний, Завзятіший од всіх бурлак. Но греки, як спаливши Трою, Зробили з неї скирту гною, Він, взявши торбу, тягу дав; Забравши деяких троянців, Осмалених, як […]...
- Народність поеми “Енеїда” – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Уже понад два століття поема І. Котляревського “Енеїда” не втрачає популярності серед українських читачів. І це не дивно, бо, узявши класичний твір римської літератури, Котляревський зробив на основі цього сюжету справжню українську поему, сповнену гумору та героїзму. За римською міфологією, Еней був сином троянця Анхіза і богині Венери, який […]...
- “Енеїда” – енциклопедія українознавства – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Кінець вісімнадцятого століття… Важкі часи настали в Україні після скасування Січі. Часи неволі. І саме в цей час І. Котляревський написав “Енеїду”. Ні грецькі імена героїв поеми, ні те, що Січ названа Троєю, не ввело читачів в оману – усі розуміли, про що й про кого йдеться. І. Котляревський […]...
- ЕНЕЇДА – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ 6-9 класи ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ ЕНЕЇДА Поема (Скорочено) ЧАСТИНА ПЕРША Еней був парубок моторний І хлопець хоть куди козак, Удавсь на всеє зле проворний, Завзятіший од всіх бурлак. Но греки, як спаливши Трою, Зробили з неї скирту гною, Він, взявши торбу, тягу дав; Забравши деяких троянців, Осмалених, як […]...
- Іван Котляревський – Енеїда (Стислий переказ, дуже скорочено) Іван Котляревський Енеїда (Стислий переказ, скорочено) І Греки спалили Трою, і Еней з ватагою троянців, зробивши човни, попливли морем. Це побачила Юнона, яка дуже не любила Енея, сина Венери, і побігла до бога вітрів Еола, щоб той здійняв бурю на морі й потопив троянців. За це вона обіцяла йому “дівку чорноброву”. Еол розпустив свої вітри […]...
- Іван Котляревський. “Енеїда”, “Наталка Полтавка” Іван Петрович Котляревський – видатний український письменник, поет, драматург, засновник сучасної української літератури, громадський діяч. Котляревський жив і творив у епоху великих суспільно-історичних перетворень, головним змістом яких було визрівання гострої кризи феодального суспільства і перехід до нової, капіталістичної формації. Його поема “Енеїда” (1798) відкрила новий етап розвитку української літератури, це перший в українській літературі твір, […]...
- Котляревський Іван Петрович Котляревський Іван Петрович (1769-1838) ЗАПАМ’ЯТАЙ Основні твори: “Енеїда”, “Наталка Полтавка”, “Москаль – чарівник”, ода “Пісня на новий 1805 год пану нашому і батьку Олексію Борисовичу Куракіну”, “Оди Сафо”. Народився І. П. Котляревський 9 вересня 1769 р. у Полтаві, в родині дрібного чиновника. Згодом Котляревським було “пожалувано” дворянське звання. З 1780 р. маленький Іван почав навчатися […]...
- Іван Котляревський – Енеїда (АНАЛІЗ) Аналіз твору Івана Котляревського “Енеїда” Автобіографічні та біографічні відомості, пов’язані з життєвою основою твору І. П. Котляревському судилося жити на межі двох століть – ХVІІІ і ХІХ, які були багаті на різні історичні події, що мали велике значення для розвитку української нації. Перш за все це зруйнування царицею Катериною ІІ Запорізької Січі, позбавлення влади гетьмана […]...
- Іван Петрович Котляревський Іван Петрович Котляревський народився 9 вересня (29 серпня ст. ст.) 1769 року в родині дрібного дворянина, що служив канцеляристом у Полтавському магістраті. Тут, у Полтаві, серед мальовничої природи над Ворсклою, в обстановці, дуже близькій до сільської, і минули дитячі та шкільні роки Котляревського. Полтава в ті часи спочатку була “полковим” містом, а потім (з 1796p.) […]...
- Картини народного побуту в поемі “Енеїда” – І варіант – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант Чи задумувався хто з нас, прочитавши поему “Енеїда” Котляревського, який шедевр ми тримали в руках? Це епохальна поема, яка подає нам картину життя українського народу кінця XVIII – початку XIX століття. Понад два століття живе цей твір в історії нашої літератури і живить нас дотепністю, гумором, відвагою, […]...
- Картини народного побуту в поемі “Енеїда” – ІІ варіант – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант Український народ вправі пишатися своїми обрядами та звичаями, повір’ями та віруваннями, численністю прислів’їв і приказок, цікавою традицією народного гумору, неповторністю народних гулянь і розваг, оригінальною національною кухнею та одягом. Іван Котляревський в поемі “Енеїда”, яку називають “енциклопедією українознавства”, яскраво відобразив картини народного життя і побуту. За своїм […]...
- Образи Енея та троянців в “Енеїді” – ІІ варіант – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант І. Котляревський по-своєму осмислив і передав образи троянців, запозичені з Вергілієвої “Енеїди”. Зобразивши українське життя, хоч і прикрившись давнім відомим сюжетом, автор зобразив своїх героїв козаками. На початку поеми є характеристика Енея: Еней був парубок моторний І хлопець хоч куди козак… Він мав неабиякі організаторські здібності, бо […]...
- Викриття суспільних пороків і вад кріпосницького ладу в поемі “Енеїда” – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Незважаючи на запозичений сюжет і античні імена героїв, Іван Котляревський в поемі “Енеїда” зумів змалювати життя українського народу з його соціальними бідами і історичним оптимізмом, побутом і моральними принципами, вподобаннями і невичерпним гумором. Важливе місце в ідейно-художній системі “Енеїди” посідає викриття вад феодально-кріпосницького суспільства, засудження експлуататорської політики, хабарництва, крутійства, […]...
- Образи богів і царів як різні типи панівного прошарку українського суспільства в поемі “Енеїда” – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ “Енеїда” славнозвісного поета Вергілія зазнала чимало переробок. Особливістю української “Енеїди” є те, що основним своїм завданням її автор – Іван Котляревський – ставив “перелицювання” дійових осіб під своїх сучасників-земляків. Таким чином, в образах олімпійських богів та земних царів письменник зобразив панівну верству українського суспіл ьства XVIII ст. Поважні Вергілієві […]...
- Образи Енея та троянців в “Енеїді” – І варіант – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант “Енеїда” писалася І. Котляревським протягом усього творчого життя. Великою заслугою поета є те, що він перший серед українських письменників широко звернувся до невичерпних багатств мови народу. В “Енеїді” через образи античних богів, царів, героїв змальовується українське суспільство XVIII століття. В образах Енея і троянців І. Котляревський змалював […]...
- Критика “Енеїда” І. Котляревський Найвідомішим твором письменника стала, безперечно, поема ” ЕНЕЇДА “. Цей твір був популярним завжди. Ще за життя поета він розходивсь по Україні в рукописних списках. Першу ластівку нової літератури Україна прийняла захоплено. Над “Енеїдою” Котляревський працював близько ЗО років (з перервами). Три перші частини вийшли з друку в 1798 р., четверта – у 1809 р., […]...
- ТЕма. І. КОТЛЯРЕВСЬКИЙ “ЕНЕЇДА”. ОБРАЗИ ЕНЕЯ, ТРОЯНЦІВ Варіант 1 1. Кому з героїв поеми належить думка: “То радощі заденежать / Коли давало сп’ятакуеш”? А Юноні. Б Енею. В Сівіллі. Г Анхізу. 2. Троянці остерігалися Цірцеї, бо вона… А Накликала на людей хвороби. Б Псувала зір тим, хто потрапить до неї на острів. В Морили всіх голодом. Г Могла їх перетворити на тварин. […]...
- Образ Енея у поемі “Енеїда” І. Котляревського Еней у поемі – козацький ватажок, “моторний і завзятіший од всіх бурлак”, гульвіса, що легко зводить жінок і так само легко їх кидає без жодних докорів сумління. Еней полюбляє горілку, але п’є лише від нудьги (“Еней тоді купався в бразі”); він сміливий і відчайдушний, але може на кілька років забути про важливе державне доручення. Вдача […]...
- Детальний Аналіз “Енеїда” І. Котляревський ” Енеїда ” аналіз твору – тема, ідея, жанр, сюжет, композиція та інші питання розкриті в цій статті. ПАСПОРТ ТВОРУ Рід літератури “Енеїда” : ліро-епос. Жанр “Енеїда” : Ефпічна бурлескно-травестійна поема (епічна – бо в ній події подаються в розповідній формі; травестійна – бо античні герої “перевдягнені” в українське вбрання, перенесені в історичні умови українського […]...
- ІBAH ПЕТРОВИЧ КОТЛЯРЕВСЬКИЙ (1769-1838) Іван Петрович Котляревський народився 9 вересня (26 серпня за ст. ст.) 1769 року у родині дрібного чиновника полтавського магістрату. У родини було невеличке господарство та кілька сімей кріпаків. (До списку дворян Котляревських було внесено лише 1793 року.) Закінчивши Парафіянську школу 1780 року, майбутній письменник вступає у Полтавську духовну семінарію. Уже там Котляревський між друзями здобуває […]...
- Сатиричне змалювання панів, чиновників в “Енеїді” – І варіант – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант “Енеїда” І. Котляревського подає широку картину українського життя з усіма його добрими і негативними сторонами. Так само за образами Енея і троянців, богів та царів впізнаються українці різних верств суспільства. Зокрема значне місце у поемі відведено зображенню панів та чиновників, їх лінощі і неробство, життя та збагачення […]...
- КОТЛЯРЕВСЬКИЙ “ЕНЕЇДА”. ОБРАЗИ ЕНЕЯ, ТРОЯНЦІВ 1. Дія у творі починається… А У Полтаві. Б На Сорочинському ярмарку. В Біля млина на узбережжі Дніпра. Г На селі, що розташоване неподалік від Ворскли. 2. Пісня, яку виконує Наталка, йдучи до річки по воду. А “Віють вітри, віють буйні”. Б “Вітер віє горою”. В “Ой я дівчина Полтавка”. Г “Видно шляхи полтавськії”. 3. […]...
- ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ ЛІТЕРАТУРА наприкінці XVIII – на початку XX століття ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ (1769 – 1838) Письменник, автор першого твору нової української літератури – поеми “Енеїда”. Поема “Енеїда” (1798, 1826) Ключові слова: – ліро-епос; – бурлескно-травестійна поема; – ямб; – перший твір, написаний живою народною розмовною мовою; – 1798 р. – вихід перших трьох частин у Петербурзі; – […]...
- Героїчно-патріотичний пафос “Енеїди” – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ “Енеїда” І. П. Котляревського з’явилася в той час, коли на українських територіях царської Росії розформовувалися козацькі слобідські полки, нищилися рештки автономії після зруйнування Катериною II Запорозької Січі. У дискусіях про український народ переважала шовіністична імперська думка про те, що немає такого народу, що це лише плем’я без своєї мови […]...
- ЗНО – Іван Котляревський – видатний український письменник, поет, драматург, засновник сучасної української літератури, громадський діяч. Котляревський жив і творив у епоху великих суспільно-історичних перетворень, головним змістом яких було визрівання гострої кризи феодального суспільства і перехід до нової, капіталістичної формації. Його поема “Енеїда” (1798) відкрила новий етап розвитку української літератури, це перший в українській літературі твір, написаний народною мовою. […]...
- Сатиричне змалювання панів, чиновників в “Енеїді” – ІІ варіант – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант Вже більше двохсот років користується успіхом у читачів поема “Енеїда” Івана Котляревського, що поклала початок періоду нової української літератури. На мою думку, ця поема ніколи не буде забута, бо в ній відбилися не тільки проблеми суспільства, що існували за часів письменника, а й вічні проблеми морального характеру. […]...
- “Енеїда” – енциклопедія українського життя I. КОТЛЯРЕВСЬКИЙ, Г. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО 9 КЛАС УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА I. КОТЛЯРЕВСЬКИЙ, Г. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО “Енеїда” – енциклопедія українського життя Світової слави класика української літератури І. Котляревський зажив ще і. життя завдяки двом видатним творам – “Енеїда” та “Наталка Полтавка”. Перші друковані відгуки про його твори за кордоном з’явилися 1814 р. У 40-і рокиXIXст. про нього пишуть у Німеччині, […]...
- Повести Белкина характеристика образа Белкин Іван Петрович ПОВЕСТИ ПОКІЙНОГО ІВАНА ПЕТРОВИЧА БЕЛКИНА (1830; опубл. 1831) Белкин Іван Петрович – вигаданий персонаж-оповідач, поміщик села Горюхина, породжений в 1798 р. від “чесних і шляхетних батьків” (батько – секунд-майор); виучений сільським дячком і пристрастився до творчості; в 1815-1823 гг. служивший у піхотному єгерському полицю; не пила; имевший надзвичайну слабість до жіновий статі, але обладавший “дівоцькою […]...
- Еней – “хлопець хоть куди козак” (за поемою І. Котляревського “Енеїда”) Як же треба любити свій український народ, його побут, звичаї, національні традиції, мову, щоб створити такий “самобутній і глибоко національний твір” як поема “Енеїда”. У творі (як зазначив І. Франко) “скільки сердечного тепла, тонкого гумору і живих барв своєї батьківщини, що його “Енеїда”… і до цього часу не втратила своєї чарівності”. У чому ж оригінальність […]...
- Народність поеми І. Котляревського “Енеїда” Уже понад півтора століття поема І. Котляревського “Енеїда” не втрачає популярності серед українських читачів. І це не дивно, бо, узявши класичний твір римської літератури, Котляревський зробив на основі цього сюжету справжню українську поему, сповнену гумору та героїзму. За римською міфологією, Еней був сином троянця Анхіза і богині Венери, який після загибелі Трої довго мандрував, виконуючи […]...
- Іван Котляревський (1769-1838) Іван Петрович Котляревський народився 29 серпня 1769 р. в Полтаві в сім’ї канцеляриста. Навчався в духовній семінарії, працював канцеляристом, домашнім учителем. Майже дванадцять років перебував на військовій службі. Повернувшись до Полтави, працював наглядачем (завідувачем) Будинку виховання дітей бідних дворян. Брав участь у діяльності масонської ложі “Любов до істини”. У 1818-1821 рр. виконував обов’язки директора Полтавського […]...
- “Енеїда” І. Котляревського та “Енеїда” Вергілія Поема “Енеїда” І. П. Котляревського – перший твір нової української літератури, а сам автор увійшов в історію нашої культури як її засновник, що заклав фундамент літературної мови на народній основі. Письменник жив на межі двох століть – XVIII і XIX. Саме тоді тривав розвиток барокового напряму в культурі й набував популярності бурлеск. А бурлескні твори […]...
- Цитатна характеристика Енея з поеми І. Котляревського “Енеїда” Еней – центральний персонаж травестійно-бурлескної за жанром поеми І. Котляревського. Увесь сюжет “Енеїди” побудований на мандрах Енея просторами морів та перевдягнутої в українське “вбрання” Італії. У традиції тогочасної літератури було типізоване зображення героїв, тому ми не знайдемо надто індивідуальних рис чи глибокої психологічності образу Енея. З тесту поеми ми дізнаємося про Енея, що він був […]...
- Розкрийте тему патріотичного служіння державі, величі Риму як основного пафосу поеми Вергілія “Енеїда” Поема Вергілія “Енеїда” – це епічний твір, що базується на римській міфології. Поема розповідає про легендарного Енея, троянця, сина царя Трої Пріама, який після падіння Трої заснував Римську державу. Поема сповнена пафосу, величі та гордісті за Рим. Еней змальований суворим воїном, основна мета якого – збудувати свою державу. Заснування Риму Енеєм подається як воля Богів. […]...
- Виїде Іван Петрович із Сосновки після пожежі або залишиться? (по повісті Пожежа Распутіна В. Г.) Розжарюю грядеши? Євангеліє від Іоанна 13:36 Іван Петрович Егоров – головний герой повести Распутіна “Пожежа”. У повісті описується, як лісозаготівники тайгового селища Сосновки целую ніч без особливого успіху борються з пожежею на складах при магазині. Пожежа, як надзвичайна подія, виявив безладдя, які панують у Сосновке: безгосподарність, злодійство, пияцтво. Пожежну машину давно розібрали на запчастині, і […]...
- Повести Белкина характеристика образу Белкин Іван Петрович Белкин Іван Петрович – вигаданий персонаж-оповідач, поміщик села Горюхина, народжений в 1798 р. від “чесних і благородних батьків”(батько – секунд-майор); вивчений сільським дячком і такий, що приохотився до письменництва; у 1815-1823 рр. що служив в піхотному єгерському полку; що не пив; що мав надзвичайну слабкість до жіночої статі, але що мав “девической соромливість”; осінню 1828 […]...
- Іван Котляревський Народився Іван Котляревський 9 вересня 1769 р. у Полтаві в родині дрібного чиновника. Мати письменника була козацького роду. Вчився хлопець спочатку в дяка, багато читав. 1780-1789 рр. – навчання в Полтавській духовній семінарії, але закінчити її не судилося, хоч і був І. Котляревський серед найкращих учнів. Віршувати почав ще тоді, прозвано його навіть було “римачем”. […]...
- КОТЛЯРЕВСЬКИЙ ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ ІВАН (09.09.1769, Полтава – 10.11.1838, там само) – письменник, один із зачинателів нової української літератури, педагог – просвітитель, активний громадський діяч. Народився в сім’ї канцеляриста магістрату. Навчався в Полтавській семінарії (1780 -1789), служив у штаті так званої Новоросійської канцелярії, Полтавській дворянській опіці, а з 1793 р. вчителював у поміщицьких маєтках на Полтавщині. Саме в […]...
- Іван Котляревський – Наталка-Полтавка (СКОРОЧЕНО) ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ НАТАЛКА ПОЛТАВКА (СКОРОЧЕНО) (П’єса) І дія З хати виходить Наталка з відрами на коромислі і, підійшовши до річки, співає пісню “Віють вітри, віють буйні”, яку закінчує словами: “Петре! Вернися до мого серця! Нехай глянуть очі мої на тебе іще раз… ” До неї підходить возний Тетерваковський, гарно одягнений панок. Він починає освідчуватися Наталці: […]...