Козиренко Марія Бюро загублених думок
БЮРО ЗАГУБЛЕНИХ ДУМОК (думка № 1) (Усі назви вулиць є реальними). “Люди не дивляться вгору”, – ця думка раптово прийшла в гості до мого мозку. Мозок мертво в неї вчепився і почав ганяти між звивинами в надії знайти для гості вільне місце і зручно там прилаштувати, щоб згодом заявити про себе, як про автора, що цю думку народив. Люди не дивляться вгору. На рівні другого поверху над бруківкою висіло чудернацьке електропавутиння, під яким ліниво повзали яскраві нумеровані комахи.
Вони вважали себе дуже поважними і незамінними і тому часто
Люди не дивляться вгору. Рудий кіт Мурзай поважно гуляв по теплому вечірньому даху п’ятиповерхівки. Молода подружня пара голубів
Сірувато-коричневий горобцевий дріб’язок стрибав по даху, щось порожньо на ньому дзьобаючи, і створював для Мурзая приємну перспективу повечеряти. Люди не дивляться вгору. На стовпі висів оранжевий електрик Амперенко і в глибокій задумі згори дивився на те, як перехожі його не помічають. Щоправда, п’ять хвилин тому по вулиці пройшли мама з донькою.
Здається, дівчинка його помітила й навіть посміхнулася. Але тепер єдиною істотою, яка помічала Амперенка, був дятел, що сидів на самому вершечку стовпа, вперто видзьобуючи якихось невидимих комашок. “Гнилий дерев’яний стовп. Давно міняти треба”, – подумав електрик і почав повільно злазити.
Люди не дивляться вгору. Над вулицею Боткіна від даху до даху три роки розхитувався яскравий синій плакат із написом: “Щастя (ціни доступні кожному). тел.279-95-39. Євген”. Ніхто не помічав.
Ну, майже ніхто. Бо через три роки плакат все ж зняли, а на його місці повісили новий: “Купимо цуценя шотландської вівчарки (терміново). тел. 93-74-55. Євген і Надія”. Люди не дивляться вгору. Бог довго спостерігав за світом і знову прийшов до висновку, що люди – найдивніші з його творінь.
Вони з дивовижною впертістю хочуть бачити те, на що не дивляться. Комашка № 26 неквапливо підповзла до зупинки. Купу “атлантичного”сміття із залишками балкона під вікнами будинку № 27 на вулиці Червоного Міліціонера прибрали, а через тиждень в будинку почали капітальний ремонт.
Кіт Мурзай спіймав трьох горобчиків і з’їв разом з пір’ям та лапками. Подружжя Сірокрильченків полетіло до гніздечка, щоб продовжити свою сімейну ідилію. Електрик Амперенко ще довго не міг позбутися дивного відчуття, що та дівчинка і той дятел знали щось таке, чого не знав він, але не сказали. Плакат на вулиці Боткіна знову замінили на новий: “Сенс життя (дешево, з гарантією). тел.
05-56-993. Спитати Дениса”. Бог, як завжди, залишився при своєму.
Related posts:
- Козиренко Марія Епістолярна практика ЕПІСТОЛЯРНА ПРАКТИКА (за настроєм Емми Андієвської) …ніколи не писала листів з адресами – це був найвірніший спосіб відправити їх саме тій людині, якій вони призначалися. Писала листи собі. На кожен отриманий лист не барилася писати відповідь і згодом відсилала за тією ж ненаписаною адресою. Листи доходили не завжди, тому іноді доводилося писати відповіді по пам’яті, […]...
- Антонич Богдан-Ігор Васильович З зелених думок одного лиса Я не людина, я рослина, А часом я мале листя, Співало дванадцять дівчаток: ой, стелися, хрещатий барвінку, І сонце в ріці веретеном зеленим крутилось… Написана єдина істина: рости!. Хвала усьому, що росте, Хвала усьому, що існує! Живу, терплю й умру, як всі звірята. Звірята й зорі, люди і рослини – У всіх одна праматір, Природа […]...
- Я нічиїх думок не розділяю – я маю свої “…Ми діємо в силу того, що ми визнаємо корисним. У теперішні часи корисніше всього заперечення – ми заперечуємо”. Учнівський твір По романі І. С. Тургенєва “Батьки й діти”. Чиї ж це слова? Кому вони належать? Хто ця людина, що може так упевнено говорити? Переді мною роман І. С. Тургенєва “Батьки й діти”. Цей роман був […]...
- “Дума” – поетичне вираження проблем і думок роману “Герой нашого часу” Історію життя “зайвої людини”, людини здатного на багато чого й не свершили нічого, продовжив великий спадкоємець А. С. Пушкіна – Михайло Юрійович Лермонтов, створивши роман “Герой нашого часу”. Це підсумковий Твір Лермонтова, перший росіянин соціально – филосовский і психологічний роман у прозі. Як і у вірші “Дума”, автор намагається знайти відповідь на хвилююче його питання: […]...
- Марія Стюарт – героїня трагедії Ф. Шіллера “Марія Стюарт” Марія Стюарт – героїня трагедії Ф. Шіллера “Марія Стюарт” (1800). Історичний прототип – Марія Стюарт (1542-1587), шотландська королева, що претендувала на англійський престол. Замішана в декількох змовах, вона за наказом королеви Єлизавети I була поміщена у в’язницю, засуджена й страчена. М. С. в трагедії далека від історичного прототипу. Шиллер підкреслював, що їй має бути 25 […]...
- МАРІЯ ХОРОСНИЦЬКА – Марія Василівна Сваричевська Марія Хоросницька народилася в селі Хоросні на Львівщині. Від назви села й узяла собі літературний псевдонім. Після закінчення школи навчалася у Львівському педагогічному інституті. Рідний галицький край наділив її веселою вдачею. Коли вона стала письменницею, біля неї завжди юрмилися подруги, чулися дотепи, сміх, вигуки, звучали вірші. На долю Марії Василівни випали нелегкі роки заслання, про […]...
- Райнер Марія Рільке Із “Сонетів До Орфея”. Переклад Миколи Бажана Райнер Марія Рільке Із “Сонетів До Орфея” Перекладач: Микола Бажан Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ – ХХ сторіччя (укладач Д. С. Наливайко).- К.: “Навчальна книга”, 2002. Частина перша I Ось дерево звелось. О виростання! О спів Орфея! Співу повен слух. І змовкло все, та плине крізь мовчання Новий початок, знак новий […]...
- Оливовий сад – Райнер Марія Рільке Оливовий сад Під сірим віттям вгору йшов помалу Він, сірий і самітний, між олив І голову, пилюкою припалу, В пил рук гарячих глибоко втопив. По всьому – це. І це кінець надходить. Та я повинен, і осліпши, йти. Чому мене примушуєш доводить, Що Ти еси, хоч зник для мене Ти? Тебе не можу більше я […]...
- Під диктовку серця (за романом “Марія”) Улас Самчук – один з найвизначніших письменників сучасності. Його називають українським Гомером XX ст. Усе життя цього маловідомого, але дуже цікавого письменника сповнене пригод та подорожей по Україні, Польщі, Німеччині, Чехословаччині. Багатий життєвий досвід Уласа Самчука знайшов відображення на сторінках прозових творів. Свій прихід у літературу майстер слова пояснював так: “Я не тому письменник українського […]...
- МАРІЯ ПРИГАРА Марія Аркадіївна Пригара народилася 20 лютого 1908 року в Москві у родині службовця. Згодом батьки переїхали до Криворіжжя, де маленька непосидюча дівчинка насолоджувалась чарами степу, залюбки бігала понад озером до школи, захоплювалась милозвучністю народних пісень, поезією українських дум, які навчив любити батько. Через деякий час сім’я переїхала в Київ, а потім – у Білу Церкву. […]...
- Конкретно-історичне та загальнолюдське в образі Марії(за романом У. Самчука “Марія”) Ім’я одного з найвидатніших українських прозаїків Уласа Самчука (1905-1987) стало відоме широкому читацькому загалові лише в останні кілька років. Причина такого тривалого замовчування – і в складних перипетіях життєвого шляху письменника, і в різкому неприйнятті ним радянської дійсності, і в ідейно-тематичному змісті його творів, що правдиво відтворюють трагічну історію українського народу, знищуваного сталінським режимом. Улас […]...
- Марія – це вічне добро (за однойменним романом У. Самчука) Марія – звичайне слов’янське ім’я. Мою бабусю теж звали Марією, вона була селянською жінкою, мала п’ятьох дітей, яких виховувала та “виводила” в люди сама. Мій дідусь не повернувся з війни, пропав безвісти. Кожного літа я приїздила до бабусі в село, бачила, як вона поралася на городі, дуже любила доглядати городину, а яка у неї була […]...
- “Марія” Уласа Самчука – роман-документ про геноцид українського народу (3 варіант) Мабуть, немає більше жодної країни, в історії якої було б стільки “білих” плям, що лякають своєю жахливою чорнотою, скільки маємо їх в історії України. Одним з таких невідомих фактів нашої історії був голодомор 1932-33 років. Радянська історія старанно приховувала, а потім заперечувала факт голодомору – історичного страждання української нації, що був відомий всьому світові. Тому […]...
- Тема колективізації та голодомору у романі-хроніці У. Самчука “Марія” Роман “Марія” – перший в українській літературі твір про голодомор і насильницьку колективізацію – закінчується страшно і трагічно. Старий, знесилений голодом Корній жорстоко розправляється з сином-запроданцем і йде у невідомість, щоб померти. Дочка і онука гинуть із голоду, а самотня Марія, простившись із Гнатом, перебуває в агонії перед смертю, страшною смертю з голоду. Але не […]...
- Життєва правда про Голодомор у повісті У. Самчука “Марія” (1 варіант) Страшна історична подія, голодомор 1932-1933 років, – одна з тем, якої торкалися у своїх творах письменники української діаспори. Та це й не дивно, бо хіба могли тоді відкрито торкнутися тем репресій радянської влади митці слова, які жили й творили в Україні? Тільки захищені чужою землею, небайдужі до долі рідної держави патріоти писали всю правду про […]...
- “Марія” – перший в українській літературі твір про насильницьку колективізацію 1917 рік приніс величезні зміни у віковий уклад життя всього суспільства. Грандіозні плани швидкої побудови соціалізму стримувало тільки селянство, яке і усіх сил трималося за своє хазяйство, за землю і нізащо не хотіло віддавати н загальне користування горбом нажите добро. Але влада розуміла, що колективні господарства найбільш прийнятна форма, яка дозволить викачати ресурси села и […]...
- Трагедія українського села (за романом Уласа Самчука “Марія”) У житті, як на довгій ниві – все трапляється. Перед нами розгортається епопея життя головної героїні однойменного роману “Марія”. У. Самчук навмисне показує її життя читачеві від першого дня появи на світ. Народилася вона щасливою дитиною. У неї були люблячі, лагідні батьки. Але життя – це, як правило, синтез білих і чорних кольорів, щасливих і […]...
- Показ зростання національної свідомості (за новелою В. Стефаника “Марія”) У 1916 році Василь Стефаник написав новелу “Марія”, яка була присвячена світлій пам’яті Івана Франка. В ній знайшли художнє втілення роздуми письменника про долю народу, про його складні шляхи до визволення з-під колоніального гніту. Під враженням подій Першої світової війни, яка впродовж кількох років несла смерть і мирному населенню Галичини, слово Стефаника знову ожило (після […]...
- Еріх Марія Ремарк Три товариші Еріх-Марія Ремарк Три товариші I Небо ще було латунно-жовте й чисте, не закурене димом. За дахами фабричних корпусів воно аж сяяло. Сонце от-от мало зійти. Я глянув на годинник. Ще не було восьми. Лишалося чверть години. Я розчинив браму й наготовив бензиновий насос. Під цей час завше проїздили машини, яким треба було заправитись. Раптом позаду […]...
- Проблема добра і зла за романом У. Самчука “Марія” 1. Проблема добра і зла – центральна в романі (уже на перших сторінках роману автор зазначає: “… У неї чоло, а за ним хорониться брунька розуму, яка от-от розів’ється, розцвіте і пізнає добро і зло”). 2. Добро для українського селянина – праця, земля (любити землю і працю на землі – заповіді Господні, і герої шанують […]...
- Життєва правда про Голодомор у повісті У. Самчука “Марія” (2 варіант) Роман У. Самчука “Марія” – один з найдостовірніших та найдовершеніших творів про трагічну долю України в роки Першої світової війни та революції, насильницьку колективізацію й голодомор. Як писав сам письменник: “Хочу бути літописцем українського народу в добу, яку сам бачу, чую, переживаю”. У повісті, як у давніх літописах, невтомний письменник-літописець показав справжнє, страхітливе обличчя комунізму, […]...
- Розкриття духовної краси селянки-трудівниці у романі У. Самчука “Марія” Центральним образом роману-хроніки є жінка на ім’я Марія. Звичайна селянка, якій випала така ж доля, як мільйонам жінок-матерів, жінок-трудівниць, що пережили нелегкі часи. Це образ звичайної жінки, що чесно працювала, кохала, робила помилки у житті і спокутувала їх стократ своєю долею. В її образі підкреслені визначальні риси українського менталітету: суттєвість, важливість мистецьких переживань і водночас […]...
- Роман У. Самчука “Марія”: хроніка одного життя Роман Уласа Самчука “Марія” має підзаголовок “Хроніка одного життя”. Уважно прочитавши роман, читач одразу розуміє, що мав на увазі автор, коли давав назву своєму творові. По-перше, твір має певну схожість з так званою агіографічною літературою, тобто з “Житіями святих”. У таких творах оповідається про увесь життєвий шлях святого, так і в романі автор зображує все […]...
- Тема колективізації та голодомору в романі-хроніці У. Самчука “Марія” Тема колективізації та голодомору в романі-хроніці У. Самчука “Марія” I. “Марія” У. Самчука – перший в українській літературі твір про насильницьку колективізацію та голодомор 1933 року. (Український письменник-емігрант Улас Самчук 1933 року написав роман-хроніку, роман-спалах “Марія”. Сильнішого твору про голодомор в Україні нема й досі. Автор зумів торкнутися в романі таких важливих проблем, як проблеми […]...
- Характеристика образа Марія Кочубей Матрена Кочубей проходить як би крізь літературну призму – і є перед читачем типовою байронічною героїнею, хоча б і українізованої: свіжої, “як весняний колір”, стрункої, “як тополя” і, звичайно, із грудьми “білої, як піна”. І навпаки, образ скромної, розумного, палкого й наївної М., до кінця першої частини не догадується про змову Мазепи – а до […]...
- Марія (скорочено) – Шевченко Тарас У Йосипа, у тесляра, Марія в наймичках росла. Виросла, як квітка. Старий ставився до неї, як до дитини, милувався нею. А вона то вовну пряде, то козу з козенятком пасе, то в гаю, як у раю, гуляк Якось прийшов до них гість із Назарета. Був він у білому хітоні, “мов намальований сіяв”. Марія принесла вечерю, […]...
- Скорочено “Марія Магдалина” Хеббеля Мати йде в церкву помолиться за дочку, який пора заміж. Клара спостерігає за матір’ю у вікно й загадує, хто в неї першим на шляху попадеться. Лиховісні сни зовсім замучили Клару, вона почуває свою провину перед родителями. Першим виявляється гробар, що вилазить із тільки що виритої могили. У цей час до дівчини приходить її наречений Леонгард, […]...
- “… Україні потрібні її діти… ” (за новелою В. Стефаника “Марія”) Свої життя і творчість В. Стефаник присвятив Україні. На власні очі він бачив, як найкращі сини рідної землі поклали голови за незалежність і державність своєї Батьківщини. Та чому ж молоді галичани з піднесенням і заповзяттям вступали добровільно до лав УСС? Василь Стефаник описує це в новелі “Марія”: “В місті зійшлося сила їх – паничі і […]...
- Філософське осмислення тисячолітніх сімейних традицій у романі Уласа Самчука “Марія” Роман Уласа Самчука “Марія” – книга про людське життя, про долю. Це твір глибоко гуманістичний, твір, що розглядає найважливіші моральні проблеми. Серед них одна з найголовніших – роль сімейних традицій у житті людини, у житті нації. На історії будь-якого народу згубно відбивається втрата родовідних людей. Влада більшовиків була особливо зацікавлена в докорінному винищенні родин. Діти […]...
- Біблійні мотиви та образи у повісті У. Самчука “Марія” Повість Уласа Самчука “Марія” – унікальне явище в українській літературі. Це один з небагатьох творів, що розповідає про період, протягом якого в Україні голодною смертю загинули мільйони людей. У двадцятому столітті. В самому центрі Європи. На території з багатими чорноземами і споконвічними господарями. Що це, якщо не Апокаліптичний жах. Проте унікальність повісті не лише у […]...
- Образ Марії з роману У. Самчука “Марія” 1. Роман Уласа Самчука “Марія” – розповідь про трагедію України в умовах тоталітарної радянської системи: А) “Марія” – це історія боротьби зла з добром і добра зі злом, історія кохання; Б) “добро” для українського селянина (це насамперед – праця, земля). 2. Марія – центральний образ роману: А) тяжка доля жінки-матері на зламі двох століть; Б) […]...
- Тарас Шевченко – Марія (СКОРОЧЕНО) Тарас Шевченко Марія (СКОРОЧЕНО) У Йосипа, у тесляра, Марія в наймичках росла. Виросла, як квітка. Старий ставився до неї, як до дитини, милувався нею. А вона то вовну пряде, то козу з козенятком пасе, то в гаю, як у раю, гуляк Якось прийшов до них гість із Назарета. Був він у білому хітоні, “мов намальований […]...
- Марія – ТАРАС ШЕВЧЕНКО Скорочено У Йосипа, у тесляра, Марія в наймичках росла. Виросла, як квітка. Старий ставився до неї, як до дитини, милувався нею. А вона то вовну пряде, то козу з козенятком пасе, то в гаю, як у раю, гуляк Якось прийшов до них гість із Назарета. Був він у білому хітоні, “мов намальований сіяв”. Марія принесла вечерю, […]...
- Розкриття духовної краси селянки-трудівниці в романі У. Самчука “Марія” Твір “Марія” Уласа Самчука став першим романом, присвяченим жінкам 30-х років, жінкам, на долю яких випали страшні муки голоду, смерті дітей і близьких. Головною героїнею є жінка на ім’я Марія. На перший погляд – ім’я святої, але наша героїня ніколи в житті не мала спокою від своєї долі, яка завжди жорстоко штовхала її на нелегкі […]...
- Роман “Марія” – розповідь про трагедію України в умовах тоталітарної радянської системи Роман “Марія” – розповідь про трагедію України в умовах тоталітарної радянської системи 1932-1933 роки. Страшний час для нашої держави. В Україні лютує штучно влаштований голод, який забрав мільйони життів невинних жертв сваволі та безчинства. Ці страшні події, трагедію українського народу правдиво і сильно показав Улас Самчук у романі “Марія”, присвятивши твір “матерям, які загинули голодною […]...
- Легенда про Богоматір: “Скорбна мати” Павла Тичини й “Марія” Уласа Самчука Легенда про Богоматір: “Скорбна мати” Павла Тичини й “Марія” Уласа Самчука Уже назва поезії Павла Тичини “Скорбна мати” прочитується як початок католицької молитви “Stabat Mater dolorosa” (“Стояла скорботна мати”), яка описує жалобу Марії, матері Ісуса Христа, з приводу розп’яття свого Сина. Ввесь цей твір – спроба створення нового поетичного апокрифа, себто легенди, міфу про Богоматір. […]...
- Філософське осмислення життя у творі У. Самчука “Марія” Роман Уласа Самчука “Марія” являє собою розгорнуту картину життя українського села на початку двадцятого століття. Написаний він високим стилем хроніки життя жінки-селянки, образ якої піднесений автором до своєрідного символу України. Помираючи голодною смертю, Марія пропускає крізь просвітлену стражданням свідомість всю радість і горе свого життя. Епічності й масштабності надають твору навмисне точні дати й цифри, […]...
- Міщанська трагедія Хеббеля “Марія Магдалина” Дія п’єси відбувається в невеликому німецькому містечку першої половини минулого століття. У будинку столяра Антона, відомого своїми працьовитістю й ощадливістю, дві жінки, мати й дочка. Вони почали ранок із приміряння й обговорення старого вінчального плаття, а закінчили розмовами про хворобу й готування до смерті. Мати тільки що оправилася після важкої недуги, за це вона дякує […]...
- Боротьба добра і зла на сторінках роману У. Самчука “Марія” Боротьба добра і зла на сторінках роману У. Самчука “Марія” З давніх-давен боротьба добра і зла займала найважливіше місце в житті усіх народів і часів. Традиційним закінченням кожної казки була перемога добрих і відважних героїв над злими і підступними. Крізь призму століть пролетіла ця боротьба, знайшовши відбиток в усіх жанрах літератури, і досягла ХХ століття. […]...
- Життєвий подвиг матері (за новелою Василя Стефаника “Марія”) Життєвий подвиг матері (за новелою Василя Стефаника “Марія”) Новела “Марія”, написана В. Стефаником у 1916 році – один з найкращих творів не лише з-поміж новелістики письменника, а й з усієї малої прози вітчизняної літератури початку ХХ століття. Вона присвячена пам’яті Івана Франка і являє собою художню історію пізнання головною героїнею людей, світу і себе в […]...