Літаюча голова – ВІКТОР НЕБОРАК Скорочено

Related posts:

1. Генезис літаючої голови (віршоване шоу) скорочено – Віктор Неборак І. Фантазія метро Фарба це ще не простір ти спробуй все ж прорубати цю чорну шия твоя кровоточить а голова у шибі стартує а голова крізь товщу камінного моря крізь рибу дніпрову І кригу крізь бібліотечні сховища пропалюючи собі хід летить урочисто хвилина до карнавального вибуху губи її тяжко рухаються: ялі-та-ю-ча-го-ло-ва II. НЛО Ми нарекли […]...
2. Генезис літаючої голови – ВІКТОР НЕБОРАК скорочено ВІКТОР НЕБОРАК Генезис літаючої голови (віршоване шоу) І. Фантазія метро Фарба це ще не простір ти спробуй все ж прорубати цю чорну шия твоя кровоточить а голова у шибі стартує а голова крізь товщу камінного моря крізь рибу дніпрову І кригу крізь бібліотечні сховища пропалюючи собі хід летить урочисто хвилина до карнавального вибуху губи її […]...
3. Генезис літаючої голови Віктор Неборак Генезис літаючої голови (віршоване шоу) І. Фантазія метро Фарба це ще не простір ти спробуй все ж прорубати цю чорну шия твоя кровоточить а голова у шибі стартує а голова крізь товщу камінного моря крізь рибу дніпрову І кригу крізь бібліотечні сховища пропалюючи собі хід летить урочисто хвилина до карнавального вибуху губи її тяжко рухаються: […]...
4. Неборак Віктор – Біографія Ві́ктор Володи́мирович Неборак (народився 9 травня 1961 року) – поет, прозаїк, літературознавець, перекладач, есеїст. Живе і працює у Львові. Учасник літугрупування Бу-Ба-Бу, майстерні “Пси Святого Юра”. Автор поетичних збірок “Бурштиновий час” (1987), “Літаюча голова” (1990), “Alter Ego” (1993), “Розмова зі слугою” (1994), “Епос про тридцять п’яту хату” (1999), незавершеного роману “Пан Базьо та решта”. Неборак […]...
5. Доктор Серафікус – ВІКТОР ДОМОНТОВИЧ – Віктор Платонович Петров Скорочено Роман Доктор Комаха, як завжди, напрацювавшись у бібліотеці, зупиняється відпочити у сквері. До нього підбігає п’ятилітня Ірця. Дівчинка розглядає малюнки в його книжках, розпитує про них, А Комаха серйозно відповідає, уживаючи всі наукові терміни. Коли вони познайомилися з Ірцею, дівчинка вирішила, що раз він Комаха, значить, комаха, а раз великий, то комашиний тато. Сама вона […]...
6. Доктор Серафікус (скорочено) – домонтович Віктор Доктор Комаха, як завжди, напрацювавшись у бібліотеці, зупиняється відпочити у сквері. до нього підбігає п’ятилітня Ірця. дівчинка розглядає малюнки в його книжках, розпитує про них, а Комаха серйозно відповідає, уживаючи всі наукові терміни. Коли вони познайомилися з Ірцею, дівчинка вирішила, що раз він Комаха, значить, комаха, а раз великий, то комашиний тато. Сама вона захотіла […]...
7. Скорочено СОЛОВЕЙ – ВІКТОР ЗАБІЛА Не щебечи, соловейку, Під вікном близенько; Не щебечи, малюсенький, На зорі раненько. Як затьохкаєш, як свиснеш, Неначе заграєш; Так і б’ється в грудях серце, Душу роздираєш. Як засвищеш голосніше, А далі тихенько: Аж у душі похолоне, Аж замре серденько. Зовсім трошки перестанеш, Лунь усюди піде; Ти в темну ніч веселися, І як сонце зійде. Твоя […]...
8. Роман Ганни Зегерс “Оцінена голова”. Сюжет Роман “Оцінена голова” (1933) малює німецьке Село початку 30-х років. У сільській глухомані молодий робітник Шульц ховався від влади, що переслідують його за участь у сутичці з поліцією. Але й у далекий про міських центрів куточок Німеччини проникає політична боротьба Націонал-соціалісти знаходили опору в кулацких шарах села, у власниках-багатіях. Це зрозуміло. Але як змогли вони […]...
9. Скорочено ЗВУК ПАВУТИНКИ – ВІКТОР БЛИЗНЕЦЬ ( Скорочено ) Присвячую цю повість трав’яним коникам, хрущам, тихому дощеві, замуленій річечці – найбільшим чудесам світу, які ми відкриваємо в дитинстві Автор. Розповідь ведеться від лиця хлопчика Льоньки, що живе у маленькому куточку Шатрищі, де живе небагато людей, і зовсім немає його однолітків. Срібний чоловічок Я лежу, сповитий темінь-темнотою, і слухаю, як він бавиться. […]...
10. Звук павутинки (скорочено) – Близнець Віктор Автор присвячує свою повість трав’яним коникам, хрущам, тихому дощеві, замуленій річечці – найбільшим чудесам світу, які ми відкриваємо в дитинстві. Срібний чоловічок Я лежу в темряві й слухаю, як бавиться срібний чоловічок, що живе в нас у запічку. Якось після дощу затекла хата. Мати бідкалася, а мені радісно слухати музику крапель, що падали в старі […]...
11. Хліб – всьому голова “Хліб – всьому голова” всім відоме українське прислів’я. В ньому закладена вікова мудрість українського народу, який протягом усього розвитку приділяв хлібу велику увагу. Якщо буде хліб, буде мир, буде щасливе здорове життя народу нашої країни. З давніх-давен у житті українців було і залишається на першому місці виховання з раннього дитинства дбайливого ставлення до хліба. Україна […]...
12. УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ. ХЛІБ – УСЬОМУ ГОЛОВА II семестр З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ (продовження) ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 4 Урок 96. УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ. ХЛІБ – УСЬОМУ ГОЛОВА Мета: навчати учнів читати швидко і виразно; усвідомлювати зміст прочитаного; поглибити знання учнів про важку працю хлібороба, розвивати пам’ять, ерудицію; виховувати дбайливе ставлення до хліба, повагу до хліборобської праці. Хід уроку І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА […]...
13. Твір на тему: Хліб – всьому голова “Хліб – всьому голова” всім відоме українське прислів’я. В ньому закладена вікова мудрість українського народу, який протягом усього розвитку приділяв хлібу велику увагу. Якщо буде хліб, буде мир, буде щасливе здорове життя народу нашої країни. З давніх-давен у житті українців було і залишається на першому місці виховання з раннього дитинства дбайливого ставлення до хліба. Україна […]...
14. “Гроші – всьому голова” (за п’єсою І. Карпенка-Карого “Сто тисяч”) I. “Сто тисяч” – найкраща сатирична комедія в українській драматургії (написана 1890 року; змальовано суттєві зміни в житті села після скасування кріпацтва; головне – показ руйнування людської особистості під впливом грошей). II. Нові хазяї на селі (“Жолудь – десять тисяч десятин, Чобіт – п’ять тисяч десятин, Пузир – три тисячі”; Калитка теж тягнеться за ними): […]...
15. Антон-Неборак Антон, п’ятдесятирічний кріпак мужик, сухорлявий і згорблений, що дивиться на світ Божий погаслими очима, зайнятий заготівлею палива на зиму. Повернувшись у свою избенки, Антон застає там гостю, злиденне стару Архаровну, яка не стільки жебрати, скільки виглядає добро у мешканців села. Вечеряти Антону доводиться однієї тюрей з квасу і хліба, проте ж він не нарікає й […]...
16. Михайло Коцюбинський – Голова Ході Михайло Коцюбинський ГОЛОВА ХОДІ Степ був сизий, мов крило орла Василь із сином заорали ранок на сході, у степу, і сіли під возом снідати. Коні коло воза їли овес із січкою, трусили по полудрабках овесини і сіяли на свіжу ріллю сіно з рептуха смикав вітер і люто кидав ним об голи землю. Сонце підвелося червоне, […]...
17. Хліб – усьому голова (за поезією “Бесіди з внучкою про хліб”) – ІІ варіант – ВОЛОДИМИР БРОВЧЕНКО ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Хліб – усьому голова (за поезією “Бесіди з внучкою про хліб”) II варіант З давніх-давен до хліба ставилися як до святині. Саме таке ставлення було через те, що хліб діставався дуже важким трудом. Саме про ставлення до хліба і розповідає поезія, яка поділяється на два окремі вірші, об’єднані однією темою. У […]...
18. Хліб – усьому голова (за поезією “Бесіди з внучкою про хліб”) – І варіант – ВОЛОДИМИР БРОВЧЕНКО ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Хліб – усьому голова (за поезією “Бесіди з внучкою про хліб”) І варіант Хліб у народі завжди берегли, цінували, ставилися до нього, як до святині. Про нього люди створили багато приказок, прислів’їв, пісень, і навіть повір’їв. Моя прабабуся говорила, що не можна надкусити та недоїсти шматок хліба. А скільки існує звичаїв […]...
19. “Одна голова добре, а дві краще” У всьому світі вже давно помічено і використовується цікаве явище. Суть його проста: співпраця двох посередніх людей створює з них одного генія. А оскільки розумова продуктивність останнього в десятки і сотні разів вище, ніж у звичайної людини, результат на обличчя. Таким чином, приходимо до хорошої і поганої новини. Серед нас досить багато геніїв, але існують […]...
20. НЕПОКРИТА ГОЛОВА – ЯК ДАТА БЕЗ ДАКУ (покривання) Покривання – найбільш драматичний і сентиментальний весільний обряд, тому зрідка хто з дівчат не розчулюється й не плаче. Він символізує перехід молодої до заміжнього стану, і в цей момент, мабуть, найгостріше відчувається ця зміна в житті. Покривання розпочинається розподілом короваю. Ритуали розподілу весільного хліба та спільного його з’їдання молодими символізує створення нової сім’ї. Цікаво, що […]...
21. Хліб – усьому голова (за поезією Воронька) “Хліб наш насущний дай нам на кожен день”,- молили Всевишнього наші предки. Сучасні письменники часто звертаються до образу хліба. Платон Воронько в поезії “Пахне хліб” з надзвичайною ніжністю й любов’ю говорить про хліб: Пахне хліб, Як тепло пахне хліб! Любов’ю трударів І радістю земною. Дійсно, хліб – це наша національна святиня, це невтомна праця людини-сіяча, […]...
22. Кордун Віктор Максимович Народився 20 серпня 1946 р. в с. Васиковичі Коростенського р-ну Житомирської обл. Дебютував 1967 р. на сторінках “Літературної України”, після чого відразу ж був заборонений до друку. Вчився в Київсьому університеті, з якого був виключений, потрапивши до списку політично неблагонадійних. Згодом закінчив Київський інститут театрального мистецтва. Ім’я поета знову з’явилося у пресі аж на початку […]...
23. Вступні двері до християнської добронравності – Григорій Сковорода Скорочено Філософський трактат Бог зробив потрібне неважким, а важке – непотрібним. Немає нічого солодшого для людини й нічого потрібнішого, як щастя. Щастя ж у серці, серце в любові, любов – у Законі Вічного. Якби щастя залежало від місця, часу й від плоті, то ми б його ніколи не знайшли Щастя, як повітря і сонце, даються людині […]...
24. Віктор Забіла – Повіяли вітри буйні Повіяли вітри буйні Да над синім морем; Забилося серце моє Перед лютим горем. Повіяли вітри буйні З холодного краю; Розлучили з дівчиною, Котру я кохаю. Да не вітри: люди злії Мені се зробили; Самі мене звели з нею, Самі й розлучили. Перестали вітри буйні, Всюди стало тихо; А у мене, нещасного, Все на серці лихо. […]...
25. Забіла Віктор Миколайович “Повіяли вітри буйні…” Повіяли вітри буйні Да над синім морем; Забилося серце моє Перед лютим горем. Повіяли вітри буйні З холодного краю; Розлучили з дівчиною, Котру я кохаю. Да не вітри: люди злії Мені се зробили; Самі мене звели з нею, Самі й розлучили. Перестали вітри буйні, Всюди стало тихо; А у мене, нещасного, Все на серці лихо. […]...
26. Лазарук Віктор Віктор Антонович Лазарук народився 3 листопада 1933 року в с. Дубова Ковельського району в родині землероба і музиканта. Після закінчення філологічного факультет Львівського університету ім. І. Франка, працював у редакції журналу “Жовтень”, в обласній організації Товариства охорони пам’ятників історії та культури, у луцькому Будинку природи. Нині – провідний редактор редакційно-видавничого відділу Волинського держуніверситету ім. Лесі […]...
27. Віктор Забіла – Маруся МАРУСЯ Жала дівка жито в полі, Сама й зажинала, Не бачилась довго з милим, Бачити бажала. Не дуже то пильнувала, Усе оглядалась, Бо милого козаченька Вона сподівалась. Уже й вечір, його нема, Дівка плакать стала, Що не вийшов він до неї, Що й мало нажала; Додому пішла із поля, Цілий день не ївши, Всю ніченьку […]...
28. Ой Морозе, Морозенку Скорочено Ой Морозе, Морозенку, Ти славний козаче, За тобою, Морозенку, Вся Вкраїна плаче. Не так тая Україна, Як та стара мати, Заплакала Морозиха, Та стоячи біля хати. Ой з-за гори та з-за кручі Буйне військо виступає. Попереду Морозенко Сивим конем виграває. То не грім в степу грохоче. То не хмара світ закрила, – То татар велика […]...
29. Господь багатий нас благословив – ОЛЕГ ОЛЬЖИЧ Скорочено І вірити, і прагнуть – не вотще. Безсмертне – і величне, і ясне-бо. Ось лине хмара з літеплим дощем, І розверзається врочисте небо. Господь багатий нас благословив Дарами, що нікому не одняти: Любов і творчість; туга і порив, Одвага і вогонь самопосвяти. Солодких грон і променистих вин – Доволі на столах Його веселих. Іди ж […]...
30. Свічечка букви “Ї” – ІВАН МАЛКОВИЧ Скорочено Хай це можливо і не найсуттєвіше але ти дитино покликана захищати своїми долоньками крихітну свічечку букви “ї” А також витягнувшись на пальчиках оберігати місячний серпик букви “є” що зрізаний з неба разом із ниточкою Бо кажуть дитино що мова наша – солов’їна Гарно кажуть але затям собі що колись можуть настати і такі часи коли […]...
31. Стояла я і слухала весну – ЛЕСЯ УКРАЇНКА Скорочено Стояла я і слухала весну. Весна мені багато говорила, Співала пісню дзвінку, голосну, То знов таємно-тихо шепотіла. Вона мені співала про любов. Про молодощі, радощі, надії. Вона мені переспівала знов Те, що давно мені співали мрії. Коментар Особливо Леся Українка любила весну як пору відродження, оновлення, надії. Тому лірична героїня її поезії стояла і “слухала […]...
32. Сонце низенько Скорочено Сонце низенько, Вечір близенько, Спішу до тебе, Моє серденько. Ти ж обіцяла Мене любити. Ні з ким не знатись, Для мене жити. Серденько моє. Як ми обоє Кохались вірно. Чесно, примірно; Ой як я прийду. Тебе не застану, Зломлю рученьки – Жить перестану. “Ой прийди, прийди. Не вчиню кривди. Як буде кривда, Я буду винна. […]...
33. Проведу я русалочки до бору Скорочено Проведу я русалочки до бору, Сама вернуся додому! Проводили русалочки, проводили. Щоб до нас вже русалочки не ходили, Да нашого житечка не ламали, Да наших дівочок не лоскотали, Бо наше житечко в колосочку, А наші дівочки у віночку. Коментар Із “нечистою силою” треба вміти поводитися, тоді вона не зашкодить. У народній русальній пісні до русалок […]...
34. ПОЕТИЧНА МАЙСТЕРНЯ. ВАДИМ СКОМАРОВСЬКИЙ. ІГРАШКИ. ВІКТОР ТЕРЕН. ОСІНЬ. ІГОР СІЧОВИК. НЕСЛУХНЯНИЙ ЯЗИЧОК І семестр З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ Урок 45. ПОЕТИЧНА МАЙСТЕРНЯ. ВАДИМ СКОМАРОВСЬКИЙ. ІГРАШКИ. ВІКТОР ТЕРЕН. ОСІНЬ. ІГОР СІЧОВИК. НЕСЛУХНЯНИЙ ЯЗИЧОК Мета: удосконалювати навички виразного читання поетичних творів; навчати аналізувати прочитане, добирати риму; розвивати зв’язне мовлення, фонематичний слух; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати любов до рідного слова. II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА – Як капає дощ? (Кап-кап-кап) – Як […]...
35. Захочеш і будеш! В людині, затям – ОЛЕГ ОЛЬЖИЧ Скорочено Захочеш і будеш! В людині, затям, Лежить невідгадана сила – Зрослась небезпека з відважним життям, Як з тілом смертельника крила. …Вперед, Україно! В Тебе – тяжкі стопи, Пожари хат димляться з-під них. Ні Росії, ні Європі Не зрозуміти синів Твоїх! Коментар Людина має в собі невичерпні сили, про які вона інколи й не здогадується. Безмежна […]...
36. Віктор Марі Гюго Дев’яносто третій рік В останніх числах травня солдати й маркітантка паризького батальйону “Червона шапка” натикаються в Содрейськом лісу на бретонську селянку із трьома дітьми – грудною дівчинкою й двома хлопчиками ледве постарше. У Мішель Флешар убили чоловіка й спалили хатину – залишившись без шматка хліба, нещасна бреде куди ока дивляться. За пропозицією сержанта Радуба батальйон усиновляє Жоржетту, Рене-Жана […]...
37. А брат сестрицю та й розплітає Скорочено А брат сестрицю та й розплітає. Все рожу споминає. – Не іди, сестрице молода, замуж, Ще й рожа процвітає. -Вже ж мені, брате, рожі не рвати, Барвінку не щипати. А запашного та васильочка В ручках не в’ялити. А з хрещатого та й барвіночку Не ходити у віночку. Коментар Тільки до заміжжя дівчина могла ходити без […]...
38. Кривулин Віктор Борисович Кривулин Віктор Борисович (p. 1944) – поет, прозаїк, літературний критик, есеїст. Закінчив філологічний факультет Ленінградського університету. В 70- 80-і рр. – одна із провідних фігур ленінградського андерграунда. В 1976-1981 р. разом з Т. Горичевой, Л. Рудкевичем і Б. Гройсом випускав самиздатский журнал “37&;#8243;, в 1980 р. разом із С. Дедюліним – журнал “Північна пошта” Розвивав […]...
39. Козака несуть Скорочено Козака несуть І коня ведуть. Кінь головоньку клонить. А за ним, за ним Його дівчина Білі рученьки ломить. Ой ломи, ломи Білі рученьки До єдиного пальця! А де знайдеш ти, Та дівчинонько, Над козака коханця! Коментар Балада “Козака несуть” змальовує сумну картину загибелі козака. Йде вірний кінь, голову клонить, іде дівчина, плачучи, “білі рученьки ломить”. […]...
40. ВІКТОР БЛИЗНЕЦЬ Віктор Семенович Близнець народився 10 квітня 1933 року в с. Володи-мирівці на Кіровоградщині в багатодітній селянській родині. Немовлям мало не помер, бо в Україні були часи голодомору. Середню школу закінчив із золотою медаллю. Потім навчався на факультеті журналістики Київського державного університету імені Т. Шевченка. Дозвілля проводив або в бібліотеці, або на природі. Після університету працював […]...