Людське життя немислиме без тварин


Епізод використання собак під час екстремальних умов. Людський розум досяг нині небачених зльотів. Пишаючись цим, потроху забуваємо про тварин, які є не меншим дивом природи. Задумаємося: скільки собак населяють нашу планету й трудяться на благо свого найближчого опікуна – людини!

Майже всі знають про сильних витривалих сенбернарів, які сторіччями використалися для пошуків і порятунку людей у горах. Завдяки чудовому нюху собаки легко знаходили під снігом замерзлої людини

Тисячі потерпілих урятували ці шляхетне й мужня тварини.

Рекордсменом серед них був пес по кличці Барри, що врятував сорок людей. Сорок перший, злякавшись собаки, ударив його ножем. А через 85 років у Парижі був відкритий пам’ятник Барри. На постаменті – більший собака з дівчинкою на спині, що міцно тримає його за шию.

Кожна дитина мріє про такого чотириногого друга!

Хочу розповісти і історію, що мене надзвичайно вразила й ще раз переконала, що відданість і вірність собаки людині – безмежна. Моя родичка підібрала хворого собаку. Прив’язала її навколо будки до кола.

Вона відразу ж лягла й у її непорушних очах застигло мучення. Жаль було Ганні нещасного пса

й вона, не покладаючи рук, виходжувала його. Згодом породистий велетень, якого назвали Динго, устав на ноги. Жінці стало надійніше з ним, а її маленька доня Иринка дуже полюбила нового друга.

Якось Ганну запросили в гості, а доня залишилася з бабусею. Вірний собака вперто не хотів розставатися з господаркою й пішов поруч. Через деякий час Динго почав дряпатися у двері, гавкав і підвивав, начебто скаржився на щось або передчував лихо

– Він мене кличе кудись, – мигнула думка в стривоженої жінки

Собака вела Ганну, не перестаючи гавкати. Коли підійшли до колодязя, Динго передніми лабетами вперся на дерев’яні поруччя, начебто хотів кинутися у воду. Потім він відійшов убік і почав жалібно й тривожно поскуливать, аж мурашки бігали по спині

У старому колодязі була дитина! З більшим зусиллям гурт людей витягнув ледь живу доню Ганни. Вона так перелякалася, що навіть не плакала, а рук не можна було відірвати від шнурка.

Уражена жінка, обійнявши собаку й доню, довго не підводилася сколен.

Так віддячив собака за чуйне відношення й любов. Уже пізніше жінка довідалася, що пес був з породи більших сторожових собак, які не раз рятували людей в екстремальні умовах

Людське життя немислиме без тварин – вірних чотириногих друзів. Вони бережуть наші будинки, захищають нас самих, часто підбадьорюють, лестяться – і поганий настрій поліпшується, зникає безвісти відчуття непевності. Усвідомлення єдності із цими розумними істотами спонукує людину уважно ставитися до всього, що неї оточує.

Спілкування із тваринами дарує нам більшу радість. Чому? Напевно тому, що вони – джерело доконаних рухів і форм, краси, невичерпної енергії – не можуть залишити байдужої навіть саму черству людину

Наші предки теж цінували відносини із тваринним миром, відображаючи це в казках і легендах. Котик і собачка рятують хазяїна, що у свій час викупив їх від смерті, і живуть згодом поруч, як найкращі друзі. А розсудливий і вірний Сирко піднімає табу, щоб віддячити вовка за допомогу.

Ці оповідання створювалися зі шляхетною метою: учити любити й захищати живу природу. Особливо ми привязиваемся до свійських тварин, а вони – до нас. Ми віддаємо їх, вони – майже ніколи.

Вони визнають право більше сильного й дуже рідко тікають від хазяїна. На мою думку, тварини можуть служити зразком гуманності для нас. Кішка вигодує чужих котят-сироток, не залишить умирати, а деякі жінки здатні вбити власної дитини, викинувши його на мусорку.

Як багато значить спілкування дітей із тваринним миром! Якщо дитина не доглядає за котом або пташкою, він розгубить те, чим наділила Природа. Згодом він начебто й буде любити власних дітей, сім’ю, друзів, але серце його залишиться холодним.

Зі звірятами можна поплакати, поділитися з ними радістю. Тварини, начебто добрі ангели, прощають людям, не тримають на них зла

Для мене з дитинства кішка або собачка, жаба або ящірка були невід’ємною часточкою життя. Люблю спостерігати, як собака біжить полем, вистрибуючи з високої трави, або качається в лісі на опалих листах. Так він висловлює свою радість.

На жаль, людина поступово втрачає зв’язок з іншими істотами. Однак для мене залишилося ще кілька острівців, де я люблю й мене люблять. Це велике щастя – мати котів, собак, кроликів, пташок, піклуватися про їх і ніколи не залишатися самотньої



Людське життя немислиме без тварин