Метафора – чинник розвитку
Колись німецький поет Ф. Шіллер, зіставляючи два віки людини – юність і старість, писав, що “з тисячею гордих вітрил рушає у море юнак, – ветхим суденцем старим до берега править дідусь”. Творчі можливості віку молодості повинні бути розкриті психологією для того, щоб знайти оптимальні засоби їхньої діагностики та розвитку. Вирішальне значення для розвитку творчості учнів мають уроки літератури.
Зброя літератури – слово, її образи малюють словесно. Недаремно літературу називають “мистецтвом слова”. Ці образи будуть
Вітчизняна психологія і педагогіка мають у своєму розпорядженні різноманітні прийоми і способи для розвитку в учнів потреби в правильному і точному відтворенні художніх образів. Тут і робота над мовою письменника, і розкриття стилістичних, композиційних і ритмічних особливостей твору, і художній переказ, і словесне малювання, і правильно організоване виражене читання, яке вимагає від виконавця конкретизації запропонованих автором обставин, тобто найбільш точного і вірного відтворення художніх образів, картин і деталей твору. Проте самим дійовим
Образне бачення і образне слово є за своїм характером метафоричним баченням. Діти-художники і художники-дорослі дуже часто не просто образно мислять, а мислять метафорично. Без сумніву, що метафора – один із важливих способів створення образу.
Звичайно, далеко не кожний образ є обов’язково метафора. Образно мислити можна і не вдаючись до метафори або до іншого типу переносного значення слова. Метафора є лише одна із різновидностей образу. Але різновидність дуже поширена і показова. Метафора, структура якої грунтується на порівнянні, на співставленні предметів і явищ, природньо є близькою до того, що носить пряму назву “порівняння”.
Подібність з порівнянням дозволяє особливо наочно виявити своєрідність метафори. В художньому, образному порівнянні, як правило, один предмет або явище співставляється з іншим, дякуючи цьому виясняється суть першого явища, його своєрідність, посилюється враження від нього. За своєю суттю, порівняння містить в собі не два, а три елементи; те, що порівнюється (предмет порівняння), те, з чим порівнюється (загальна ознака).
Проте межі образного значення в метафорі ширші, ніж в порівнянні, і вільніші. Те, що в порівнянні означено точно, в метафорі виявляється рухливим і більше зверненим до уяви читача. Метафора – це ніби загадка, яку читачу запропоновано розгадати. Якщо ця загадка занадто складна, то її розгадування може зашкодити процесу сприймання.
Але якщо метафора являє собою для читача загадку посильну, неважку, але і не поверхову, ординарну, то вона заставляє активно працювати уяву, не вимагаючи в той же час умоспоглядальних зусиль, “розшифровки” тексту. Процес сприймання в такому випадку стає і радістю пізнання, і радістю відкриття. Сприймаючий відчуває себе близьким до творчості. Можна було б сказати, що метафора є “образ образу”. Все характерне для образу в метафорі виявляється з особливою наочністю.
Бо у будь-якому художньому образі за прямим, буквальним його значенням, завжди ніби просвічується глибинне, кінцеве значення. Дійсний смисл художнього образу “ніколи не замикається в його буквальному смислі” (Г. Винокур). В метафорі певні властивості образного вираження виступають з повною очевидністю. На прикладах використовування метафори в мистецтві порівняно легко зрозуміти структуру образу і прослідкувати можливі шляхи його створення, і побачити, що образ – елемент не готової мови, а художнього мислення. “Тільки цього не можна перейняти від іншого; це – ознака таланту, тому складати хороші метафори – означає підмічати подібність (Арістотель).
Метафоричний образ створюється не тільки письменником, але в значній мірі і читачем. Сприймання метафори залежить від здібностей учнів яскраво і образно бачити світ і співставляти різні явища залежно від досвіду, багатства їх фантазії. Співвідношення між художньою літературою і життям, яке вона відображає, носить не прямолінійний, а складний діалектичний характер. Більш помітно все це в поезії, у мистецтві віршованої мови.
Помітніше тому, що “якщо звичайна, прозаїчна мова будується за тими ж законами, за якими будується будь-яка письмова мова, то віршована мова не має такої відповідності в мові практичній (слова філолога Б. Томашевського). Тому для даного дослідження ми вибрали саме поезію. Віршована мова здатна найсильніше, виразніше передавати ту правду, яку не здатні передати з тією ж силою ніяка інша мова і ніяке інше мистецтво.
В умовності віршованої мови заключені, не лише її особливості, а й великі можливості. Вірші в більшій мірі, ніж проза, дозволяють ухилитися від усього звичного і загальноприйнятого. У даному дослідженні ми використали твори Т. Шевченка, І. Франка, П. Тичини, Л. Костенко, О. Олеся і ін. Підбір художніх творів не випадковий.
На прикладах сухого інформативного тексту важко розвивати творчість, живу яскраву уяву учнів. Метафоричні образи Л. Костенко здатні викликати в учнів найрізноманітніші уявлення, асоціації і почуття. В процесі естетичного сприймання авторського тексту образи служать головним об’єктом сприймання. Щоб виразне читання змогло мати певний вплив на учнів і дати їм естетичну насолоду, читаючий повинен правильно зрозуміти метафоричні образи і пов’язані з ними наміри автора.
Візьмемо для прикладу вірш Л. Костенко “Гроза проходила десь поруч” (із збірки “Сад нетанучих скульптур”): Гроза проходила десь поруч. Було то блискавка, то грім.
Дорога йшла кудись на Овруч в лісах і травах до колін. Латаття ніжилось в озерах, хитали ряску карасі. Черкнула блискавка по зелах, аж полягали вони всі. Над світом білим, світом білим хтось всі спіралі перегрів.
А хмари бігли, хмари бігли і спотикалися об грім. Гроза погримувала грізно, були ми з нею тет-а-тет. Тремтіла річечка рогізна, човни ховала в очерет.
Любов і захоплююче ставлення автора до грози (“були ми з нею тет-а-тет”) учні повинні не тільки правильно зрозуміти, а й з особливою силою виявити їх через особисте ставлення до змісту твору. Для цього кожний із учнів повинен конкретно уявити собі послідовність картин, намальованих автором і добре зрозуміти кожний образ зокрема. Наведемо деякі приклади. Учень К. (8 кл.) говорить: “На початку вірша поетеса малює образ грози, яка проходила десь поруч.
Цей образ доповнюється словами: “Була то блискавка, то грім”. Л. Костенко говорить про літню грозу. Про це свідчать такі її слова: “Дорога йшла кудись на Овруч в лісах і травах до колін”, “Латаття ніжилось в озерах”. Літня гроза буває надто сильною, були страшні грозові розряди: “Черкнула блискавка по зелах, аж полягали вони всі”.
Учениця Р. (8 кл.) доповнює сказане: “Хоч гроза погримувала грізно, але автор насолоджується чудовою музикою громових розкатів, розділяє з ним свої почуття “Були ми з нею тет-а-тет”.
Related posts:
- Метафора – приклади в літературі. Метафори з творів М. Рильського Поетична мова М. Рильського надзвичайно багата метафорами, які присутні в кожній його поезії. Поет активно використовує всі типи метафор, його авторські розгорнуті метафори яскраві, влучні та цікаві. “Вже й любов доспіла під промінням теплим і її зірвали радісні уста…” – у наведених рядках знаходимо метафоричний епітет “радісні уста”. Перенесення здійснюється на основі подібності стану. “Любов […]...
- ТРОП ЕПІТЕТ ПОРІВНЯННЯ ПЕРСОНІФІКАЦІЯ МЕТАФОРА Тропи Слова, вжиті у переносному, образному значенні для уточненої характеристики явища. Тропи дають можливість влучно і лаконічно розкрити сутність будь-чого: “зіниці твої виткані із подиву” (Г. Чубай) – про очі дівчини. Виділяють тропи прості – епітет і порівняння та складні – метафора, алегорія, іронія, гіпербола, літота, синекдоха. Епітет Простий троп, художнє означення, прикметник, вжитий у […]...
- Порівняння й метафора: що у них спільного? Порівняння – один із видів тропів, який пояснює особливості явища, предмета, людини через зіставлення їх з іншими на основі схожості: Над сизим смутком ранньої зими Принишкли хмари, мов копиці сіна. В. Симоненко Порівняння складається з двох елементів: те, що порівнюється (у нашому прикладі – хмари), і те, з чим порівнюється (копиці сіна, які нагадують хмари […]...
- Метафора, її різновиди та функції в ліриці Ліни Костенко Теорія метафори грунтовно розроблена світовою літературно-теоретичною наукою, над її проблемами працювало багато відомих теоретиків літератури від античності до наших днів, знаходячи все нові й нові грані цього тропа. Для уточнення художніх функцій метафор у ліриці Ліни Костенко та їх різновидів ми користуємося такою класифікацією: – класична метафора; – метафора-уособлення з його різновидами: метагоге, прозопопея або […]...
- Чим різняться метафора і метонімія? У метафорі слова поєднуються між собою за принципом схожості, а в метонімії – за принципом логічної залежності. Метафору можна перетворити на порівняння, а метонімію – ні, її можна лише доповнити. Наприклад, вираз “сніг грає на сонці самоцвітами” легко трансформується у порівняння – “сніг грає на сонці, як самоцвіти”. На відміну від метафори, що здатна зближувати, […]...
- Метафора Метафора (грецьк. metаphora – перенесення) – один із основних тропів поетичного мовлення. В М. певні слова та словосполучення розкривають сутність одних явищ та предметів через інші за схожістю чи контрастністю. Вона не може бути “скороченим” порівнянням, тому посідає синтаксичне місце, призначене для предиката (“пакіл неба цвіте глечиками хмар” – В. Голобородько). Це – перехід інтуїтивного […]...
- Генетичний код героя як мотиваційний чинник у романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панас Мирний та Іван Білик створили епохальний в українській літературі соціально-психологічний роман ” Хіба ревуть воли, як ясла повні?” і довели, що характер людини – це результат відповідних соціально-історичних умов життя, велику роль відіграє спадковість у формуванні свідомості людини. І прикладом цього є вчинки Чіпки. ” Панас Мирний та Іван Білик показали ту прірву, у […]...
- Образ матінки Кураж – пророча метафора майбутнього Німеччини Тема війни посідає у драматургії Б. Брехта особливе місце, адже він жив за часів війни, яка визначала життя усього світу. Одна з п’єс на цю тему – “Матінка Кураж та її діти” – написана 1939 року, напередодні Другої світової війни. Звертаючись до подій Тридцятилітньої війни, драматург в алегоричній формі зображує події сучасної йому Німеччини та […]...
- ЕПІТЕТ, МЕТАФОРА – ПАВЛО ТИЧИНА (1891 – 1967) УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 5 клас РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ ПАВЛО ТИЧИНА (1891 – 1967) ЕПІТЕТ, МЕТАФОРА Образності літературним творам надають такі художні засоби, як епітет і метафора. Епітет – це художнє означення: палке Слово, золоте жито, васильковий погляд. Найчастіше означення виражено прикметником. Але не всі прикметники є епітетами. Наприклад, у словосполученнях високе дерево, біла скатертина прикметники […]...
- Парфуми як іронічна метафора мистецтва кінця ХХ століття (за романом Патріка Зюскінда “Запахи”) Парфуми як іронічна метафора мистецтва кінця ХХ століття (за романом Патріка Зюскінда “Запахи”) Мистецтво завжди шукає. Теми, образи, алегорії, символи, загалом форму подання того, чим переймається митець. Загальні тенденції зазвичай розвиваються паралельно у декількох видах мистецтв, що залежить і від загального стану культури, і від проблем, що хвилюють художників у широкому значенні цього слова. Перше […]...
- Ліна Костенко. Коротко про письменницю. “Чайка на крижині”. Розгорнута притчева метафора про духовність людини, її неповторну “крилатість” УРОКИ 43-44 Тема. Ліна Костенко. Коротко про письменницю. “Чайка на крижині”. Розгорнута притчева метафора про духовність людини, її неповторну “крилатість”. Мета. Поглибити знання учнів про життя і творчість письменниці; виразно читати диптих, визначати провідну думку кожної частини, коментувати метафоричний підтекст образів, виховувати любов до поетичного слова, прищеплювати високі моральні якості. Обладнання: збірки поезій, портрет письменниці. […]...
- Рання юність як етап літературного розвитку школярів У психології існує поняття “сензитивний період”. Цим іменем відомий біолог де Фріз означив ті експериментально встановлені періоди онтогенетичного розвитку, коли організм виявляється особливо чутливим до впливів певного роду. Л. Виготський писав: ” Навчання виявляється найпліднішим лише тоді, коли воно здійснюється в межах періоду, означуваного зоною найближчого розвитку”. Психолог розмежував поняття “навчання” та “розвиток”, вважаючи, що […]...
- ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДО ТЕМИ “Види мовленнєвої діяльності” (підсумковий контроль на уроках розвитку мовлення) ДОДАТКИ Додаток №1 ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДО ТЕМИ “Види мовленнєвої діяльності” (підсумковий контроль на уроках розвитку мовлення) – Які види мовленнєвої діяльності притаманні людині: A) слухання, читання, говоріння, письмо; Б) говоріння, перекази, твори, письмо; B) слухання, говоріння, підслуховування, мовчання; Г) читання, письмо, монолог, діалог. – Які форми мовлення вам відомі: A) голосна, внутрішня, мовчазна; Б) усна, […]...
- Метафоричність мови в поезії Б. Олійника (1 варіант) Література – це мистецтво асоціацій. Її основний виражальний засіб – слово. Мова художньої літератури багатюща на різні тропи: епітети, метафори, синекдохи, паралелізмі!, гіперболи, які виконують роль творення художнього образу. Улюблені засоби творення образів складають індивідуальний стиль кожного письменника, саме тому ми не сплутаємо вірш Т. Г. Шевченка і вірш І. Ф. Драча, відрізнимо прозовий уривок […]...
- “Історичні обставини розвитку української літератури на межі ХІХ та ХХ століть” Історичні обставини кінця ХІХ – початку ХХ століття завели українців у неймовірно складну політичну, суспільну та культурну ситуацію, оскільки народ був розділений на дві частини, перебуваючи у складі Російської та Австро-Угорської імперій. Політика, яку проводила Російська імперія у напрямку діячів української літератури, була надзвичайно жорстокою, репресивною, тоталітарною; російський уряд своїми переслідування, ув’язненнями намагався усіляко перешкоджати […]...
- Революція або еволюція? Нове в методиці розвитку мовлення учнів Сучасна методика розвитку мовлення учнів як особлива область методики навчання російській мові перебуває на якісно новому етапі свого розвитку. По-перше, вона синтезує дані культурологии, філософії, логіки, дидактики, психології, фізіології, психолінгвістики, соціолінгвістики, етнолингвистики й інших наукових дисциплін, що вивчають мову, мовлення, мовну діяльність. Необхідність змін у змісті й технології методики розвитку мовлення диктують такі фундаментальні лінгвістичні […]...
- Образ Кураж – пророча метафора майбутнього Німеччини До теми війни у XX сторіччі зверталося багато письменників. Серед тих, хто засуджував війну у своїй творчості, є чимало знаменитих імен, але у Бертольда Брехта антивоєнні мотиви посідають особливе місце. З його біографії відомо, що до антивоєнної тематики він звернувся… ще коли навчався в гімназії. Одним із перших творів, що приніс йому слави, була написана […]...
- Руська трійця та значення її діяльності для розвитку української літератури Руська трійця та значення її діяльності для розвитку української літератури I. Виникнення “Руської трійці”. (“Руська трійця” – це нелегальний література ний гурток, організований 1834 р. у Львівській духовній семінарії.) II. Просвітницька діяльність учасників “Руської трійці”. 1. Творчість Маркіяна Шашкевича. (М. Шашкевич – тонкий лірик, автор малих віршованих форм. У поезіях “О Наливайку” та “Хмельницького обступлення […]...
- “Значення рідної мови в житті й розвитку суспільства” Всі люди складають суспільство, а в суспільстві в цілому існують надзвичайно важливі аспекти, які повинні враховуватися всіма людьми. Варто зазначити, що суспільство має різні форми та прояви, одним з найбільш численних суспільств є народ або нація. Як правило, народ має власну мову, яка об’єднує усіх цих людей і робить їх у цілому значно ближче, ніж […]...
- Урок розвитку мовлення. “Спілкування з Вольтером” Урок зарубіжної літератури 9 клас УРОК № 17 Тема. Урок розвитку мовлення. “Спілкування з Вольтером” Мета: розвивати усне та писемне зв’язне мовлення, творчі здібності, критичне мислення. Тип уроку: Розвиток зв’язного мовлення. Лише праця позбавляє нас від трьох великих зол-нудьги, пороку і злиднів. Вольтер ХІД УРОКУ І. Актуалізація знань 1. Перевірка домашнього завдання за “Ланцюжком” Методичний […]...
- Урок розвитку зв’язного мовлення за трагедією Шекспіра “Гамлет” Тема: Написання театральної рецензії. Мета: розвивати навички писемного мовлення, вміння оцінювати драматичні образи; спонукати до власної інтерпретації художніх образів; сприяти розвитку критичного мислення; прищеплювати інтерес до театрального мистецтва; пояснити роль театрального режисера та акторів у втіленні творчого задуму драматурга на сцені. Обладнання: відома репродукція гравюри, на якій зображений лондонський театр “Глобус” початку XVII ст.; портрет […]...
- З історії розвитку української мови З історії розвитку української мови Становлення і розвиток української мови – це відображення історичного буття українського народу, органічна, найсуттєвіша частка цього буття. Українська мова з часів її зародження в лоні спільно-східнослов’янських мов, з часів її унормування як загальнонародної в XIV ст., з чарівного періоду українського відродження, з класичної доби літературної історії XIX ст., з часів […]...
- М. ГОГОЛЬ. “ВЕЧІР ПРОТИ ІВАНА КУПАЛА”. ЗВ’ЯЗОК З “НЕЧИСТОЮ СИЛОЮ” ЯК МЕТАФОРА ЗЛОДІЯННЯ 1. Що вирішує зробити Петро задля того, аби одружитися на Пидорці? А Сльозно просити Коржа, щоб той дав згоду на весілля. Б Викрасти красуню в батька. В На війні здобути золота і з ним приїхати до своєї красуні. Г Звернутися по допомогу до отця Афанасія. 2. Народне свято, під час якого домовились зустрітися Петрусь і […]...
- Зв’язок із “нечистою силою” як метафора злодіяння (за твором “Вечір проти Івана Купала”) Літературна діяльність М. Гоголя припадає на першу половину XІX століття. Останнім часом навколо імені, безсумнівно, великого письменника точаться запеклі суперечки: “чий М. Гоголь, російський чи український?” Очевидно, передбачаючи таке питання, сам Микола Васильович у листі до Олександри Осипівни Смирнової-Россет написав: “Скажу Вам одне слово щодо того, яка в мене душа. Знаю лише те, що ніяк […]...
- Роль Т. Шевченка в розвитку і збагаченні УЛМ Творчість Ш. – особливе явище як в історії укр. л-ри, духовної культури взагалі, так і літ. мови. Розвинувши у своїй поезії важливі сусп. ідеї – рівності й братерства суверенних народів, створення гуманного сусп-ва, в якому розкриваються найкращі людські якості, привернувши увагу народу України до сучасного й минулого своєї батьківщини, поет майстерно втілив їх у худож. […]...
- Барокко як стадія культурно-історичного розвитку Всі ці процеси протікають у силовому полі тенденцій, характерних для культури і стилю барокко. Період з 20-х років XVII ст. до половини XVIII ст.- час визрівання і розквіту в українській літературі цього стилю. Він функціонує в складній і суперечливій взаємодії як із спадщиною попередніх (середньовічних) культурно-історичних і стильових традицій, так і з проявами наступних стилів. […]...
- ВНУТРІШНІ ФАКТОРИ РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРНОГО ПРОЦЕСУ Художні взаємовпливи – це різного характеру впливи одних мистецьких явищ на інші, розмаїті форми впливу всередині літератури чи взаємозв’язки сучасної літератури з художньою культурою минулих епох, звернення до творчості різних народів. При цьому відсутні просторові та часові перешкоди, різнопланові та хронологічно віддалені явища можуть опинитися поряд, подібно до того, як у людській пам’яті можуть зафіксуватися […]...
- Значення творів І. Нечуя-Левицького для розвитку української прози Своїми талановитими творами він (І. С. Нечуй-Левицький) вивів на світ життя людей свого краю… Панас Мирний Одне з найпочесніших місць в історії української літератури належить Іванові Семеновичу Нечую-Левицькому – видатному письменнику, класику нашої літератури. Почавши літературну діяльність у середині 60-х років XIX століття, він за своє довге життя написав понад п’ятдесят романів, повістей, оповідань, значну […]...
- Усна народна творчiсть як основа розвитку української лiтератури Наша дума, наша пiсня Не вмре, не загине… От де, люде, наша слава Слава України! /Т. Шевченко/ Усна народна творчiсть – це основа нашої безмежно багатої культури. Це наш дух, наша душа, наша пiсня, якiй свiт дав найвищу оцiнку. Використання вiкового досвiду народу завжди допомагало нашим письменникам. Починаючи вiд Котляревського, ми можемо побачити в їхнiх […]...
- Образ матінки Кураж – пророча метафора майбутнього Німеччини (за драмою Б. Брехта “Матінка Кураж та її діти”) У драмі Бертольда Брехта “Матінка Кураж та її діти” втілені всі основні риси брехтівських п’єс – філософічність, жорстока логіка, нещадний аналіз, який співвідносний з умовним ігровим началом. Під час Тридцятилітньої війни, яка була у XVII столітті, торговка Анна Фірлінч, яку за характер прозвали “Кураж”, хоче нажитися на війні і їде у фургоні, який тягнуть її […]...
- На зорі розвитку української драми (за історичною драмою Ф. Прокоповича “Владимир”) I. Ф. Прокопович – письменник і просвітницький діяч. (Феофан Прокопович – один із яскравих представників стилю бароко в українській та світовій літературі. Бароко, як відомо, – це стиль, який характеризується урочистістю, пишністю, підвищеною складністю і мальовничістю. Українське бароко тісно пов’язане з козацтвом, із життям верхівки тогочасного суспільства. Ф. Прокопович – письменник і просвітитель кінця XVII […]...
- Проблеми чистоти і розвитку української мови в комедії М. Куліша “Мина Мазайло” Проблеми чистоти і розвитку української мови в комедії М. Куліша “Мина Мазайло” I. “Мина Мазайло” – одна з кращих п’єс М. Куліша. (1928 року М. Куліш написав п’єсу “Мина Мазайло”, в якій порушив мовну проблему. М. Куліш був закоханий у красу, емоційність, виразність української мови і намагався боротися за її подальший розвиток.) II. Комедія “Мина […]...
- Давньогрецька лірика – ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ДАВНЬОГРЕЦЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ У зв’язку із зародженням у Давній Греції нового устрою життя епос починає занепадати. Монументальні твори героїчного змісту, які розлого оповідали про діяння богів та надзвичайні подвиги героїв далекої давнини, не могли відобразити проблем нової дійсності. Поступово в літературу післягомерівських часів увійшли невеликі ліричні твори, які у VII-VI cт. до н. е. завоювали неабияку популярність завдяки […]...
- “Основні напрямки розвитку світової літератури ХІХ століття” ХІХ століття – це час стрімкого розвитку промисловості, науково-технічного прогресу та занепаду релігійних вірувань. Основним гаслом цього періоду є свобода. Але кожен народ, кожна держава тлумачить волю по-різному. ХІХ століття – це теж доба індустріальної революції в Сполучених Штатах Америки та Європі, період становлення міської культури. Через вплив модерних здобутків науки духовні вірування людей знаходяться […]...
- Бальзак – знавець людських пристрастей і рушійних сил суспільного розвитку Творчість Оноре Бальзака дуже складна для сприйняття. Здавалось би, його герої знаходяться на поверхні зі своїми болями, радощами, пристрастями. А насправді, розглядаючи їх, натикаєшся на таку підводну течію, що може поглинути і не дати випірнути на поверхню. Образи його творів такі реальні, що іноді забуваєш, що розглядати їх треба лише в контексті твору, і переносиш […]...
- Основні тенденції розвитку світової літератури ІІ половини ХІХ століття 1. Основні тенденції розвитку світової літератури ІІ половини ХІХ століття. У цей період відбувається гострий конфлікт між протилежними тенденціями. Загальний художній занепад проявляється вже у творчості письменників-натуралістів.(див. натуралізм).До 60-70 років відноситься виникнення імпресіонізму у Франції, згодом в Німеччині та інших країнах.(див. імпресіонізм). Першими власне декадентськими течіями є символізм, батьківщиною якого була Франція 70-80 рр, і […]...
- Основні тенденції розвитку драматургії кінця XIX – початку XX ст. “Нова драматургія”, її засадничі принципи. Творчі знахідки та здобутки Г. Ібсена, А. Чехова, Б. Шоу УСІ УРОКИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ 11 клас І семестр ВСТУП. ІЗ ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX ст. УРОК № 1 Тема. Основні тенденції розвитку драматургії кінця XIX – початку XX ст. “Нова драматургія”, її засадничі принципи. Творчі знахідки та здобутки Г. Ібсена, А. Чехова, Б. Шоу Мета: допомогти учням з’ясувати основні тенденції розвитку драматургії кінця […]...
- ХІХ-ХХ століття: основні тенденції і напрямки розвитку літератури Символізм – напрям у європейському мистецтві 1910-х років зосереджений переважно на художньому зображенні за допомогою символу, тобто знака, багатозначно алегоричного і логічно суперечливого образу. Символізм пов’язаний з ідеалістичним світосприйняттям з культом індивідуалізму і повної свободи особистості, з уявленням про те, що мистецтво вище, ніж “вульгарна” реальність. Напрямок цей поширився в усій Європі і проникає в […]...
- Вершина розвитку класичного сонета: Творчість Франческо Петрарки Вершиною розвитку італійського класичного сонета є творчість Франческо Петрарки (1304-1374). Поет канонізував класичну форму сонета, який дістав назву петрарківського або італійського. У ньому перші вісім рядків (октава) римуються за схемою аААа аААа, а останні шість (секстет) – за схемою вгдд вгд або вгв гвг чи будьякою їх модифікацією. Петрарці належить збірка “Канцон’єре” (“Книга пісень”), італомовний […]...
- Періоди розвитку давньогрецької міфології Міфологія – це різновид конкретножиттєвого мислення давніх греків у певний період розвитку (первиннообщинного). В общиннородовому устрої міфологія і мислення ніби зливаються, ніби пронизують одне одного, хоча їхня сутність різна. Міф на життя діє примарно: оживлює все довкола, він проявляє себе у кожному людському вчинку, у всьому вбачається дія магій. Мислення прагне знайти у практиці людського […]...