“Народний заступник” Гриша Добросклонов (по поемі Н. А. Некрасова “Кому на Русі жити добре”)


Гриша Добросклонов докорінно відрізняється від інших діючих осіб поеми. Якщо життя селянки Матрены Тимофіївни, Якима Нагого, Савелія, Єрмила Гирина й багатьох інших показана в покірності долі й сформованим обставинам, то в Гриши спостерігається зовсім інше відношення до життя. У поемі показується дитинство Гриши, розказано про його батька й матір. Життя його була більш ніж важка, батько був ледачий і бідний: Бідніше зубожілого Останнього селянина Жив Трифон.

Дві каморочки: Одна із що димить печкою, Інша в сажень – Літня, И Вся отут недовгаі;

Корови ні, конячки ні, Був собака Зудушка, Був кіт – И ті пішли. Такий був батько Гриши, він найменше піклувався про те, що їдять його дружина й діти

Дячок похвалявся дитинками, А чим вони харчуються – И думати забув. Він сам був вічно голодний, Весь витрачався на пошуки, Де випити, де поїсти. Мати Гриши вмерла рано, її погубили постійні суми й турботи про хліб насущному.

У поемі наведена пісня, у якій розповідається про долю цієї бідної жінки. Пісня не може залишити байдужим жодного читача, адже це свідчення величезного неизбывного людського горя

Слова пісні дуже прості, у них розповідається, що як страждає

від голоду дитина просить у матері шматок хліба із сіллю. Але сіль занадто дорога, не під силу купити її бідним людям. І мати, щоб нагодувати сина, поливає шматок хліба своїми слізьми. Ця пісня з дитинства запам’яталася Грише.

Вона змушувала його згадувати про свою нещасну матір, уболівати про її долю. И незабаром у серце хлопчика З Любов’ю до бідної матері Любов до всієї вахлачине Злилася – И років п’ятнадцяти Григорій твердо знав у ж, Що буде жити для счастия Вбогого й темного Придатного куточка. Григорій не згодний скоритися долі й вести настільки ж сумне й убоге життя, що властива більшості людей довкола нього.

Гриша вибирає для себе інший шлях, стає народним заступником. Він не боїться того, що життя його буде нелегкою. Йому доля готовила Шлях славний, ім’я голосне Народного заступника, Сухоту й Сибір. З дитинства Гриша жив серед убогих, нещасних, зневажуваних і безпомічних людей

Він з молоком матері вбрав всі лиха народні, тому не хоче й не може жити заради своїх егоїстичних інтересів. Він дуже розумний, має сильний характер. І виводить його на нову дорогу, не дозволяє залишатися байдужим до народних нещасть

Міркування Григорія про долю народу свідчать про живейшем жаль, що змушує Гришу вибрати для себе настільки нелегкий шлях. У душі Гриши Добро-Склонова поступово зріє впевненість, що його батьківщина не загине, незважаючи на всі страждання й прикрості, які випали на її частку: У мінути унынья, про батьківщина-мати! Я думкою вперед лечу. Ще призначено тобі багато страждати, Але ти не загинеш, я знаю. Міркування Григорія, які “у пісні вилили”, видають у ньому дуже грамотної й освіченої людини.

Він добре обізнаний про політичні проблеми Росії, і доля простого народу невіддільна від цих проблем і труднощів. Історично зложилося, що Росія “була глибоко нещасною країною, подавленої, рабськи бессудной”. Ганебна печатка кріпосного права перетворила простий народ у безправних істот, і всі проблеми, викликані цим, неможливо скидати з рахівниці

Наслідку татаро-монгольського ярма також вплинули на формування національного характеру. Російська людина сполучить у собі рабську покірність долі, і це є основною причиною всіх його лих. Образ Григорія Добросклонова тісно пов’язаний з революційно-демократичними ідеями, які стали з’являтися в суспільстві в середині XIX в. Некрасов створив свого героя, орієнтуючись на долю Н. А. Добролюбова Григорій Добросклонов – це тип революціонера-різночинця. Він народився в сім’ї бідного дячка, з дитинства відчув на собі всі нещастя, характерні для життя простого народу

Григорій одержав утворення, до того ж сам, будучи розумною й захопленою людиною, не може залишитися байдужим до сформованій у країні ситуації. Григорій прекрасно розуміє, що для Росії тепер є тільки один вихід – радикальні зміни обшествен ного будуючи. Простий народ уже більше не може бути таким же безсловесним співтовариством рабів, що покірно терпить всі витівки своїх панів: Досить! Кінчений з минулий розрахунок, Кінчений розрахунок з паном!

Сбирается із силами російський народ И вчиться бути громадянином. Образ Григорія Добросклонова в поемі Некрасова “Кому на Русі жити добре” вселяє надію в моральне й політичне відродження Русі, у зміни свідомості простого російського народу. Фінал поеми показує, що щастя народне можливо.

И нехай поки ще далеко до того моменту, коли проста людина зможе назвати себе щасливим. Але пройде час – і все зміниться. І далеко не останню роль у цьому будуть грати Григорій Добросклонов і його ідеї



“Народний заступник” Гриша Добросклонов (по поемі Н. А. Некрасова “Кому на Русі жити добре”)