НІС СТЕПАН
НІС СТЕПАН (псевд. – Н. С., Волошин С. та ін.; 06.05.1829, с. Понори, тепер Талалаївського р-ну Чернігівської обл. – 10.01.1901, м. Городня Чернігівської обл.) – фольклорист, етнолог, письменник, народний лікар, громадський діяч.
Походив із старовинного козацького роду. Закінчив Полтавську губернську гімназію (1848), медичний факультет Київського університету (1854). Брав участь як військовий лікар у Кримській війні, за що був нагороджений медаллю. З 1858 р., працюючи оператором Чернігівської лікарської управи, став одним із фундаторів місцевої “Громади”,
Разом із іншими громадівцями поклав початок Чернігівській громадській бібліотеці, поширював українські книжки, брав активну участь у театральному аматорському гуртку, зокрема у виставах “Наталки Полтавки” І. Котляревського. 1862 р. С. Носа заарештовано у справі народника І. Андрущенка, члена товариства “Земля і воля”. Після дев’ятимісячного ув’язнення в Олексіївському равеліні Петропавлівської фортеці в липні 1864 р. висланий до м. Білозерська Новгородської губернії. З 1872 р. працював земським лікарем у містах Вітебської губернії,
З червня 1886 р. оселився в Чернігові, а з травня 1891 р. жив у Городні.
Товариськість, музична й вокальна обдарованість, висока національна свідомість юнака поставили його в центр громадського життя ще в студентські літа: розголосу набрала так звана “носівська партія” (студентський курінь), навколо якої гуртувалася молодь. Саме у 1852 – 1854 рр. С. Ніс здійснив більшу частішу своїх фольклорно-етнографічних записів. “У віруваннях і обрядах – побутова релігія народу” – з таким постулатом протягом усього життя за умов тотальної денаціоналізації вчений невтомно працював у різних галузях українознавства й залишив своєрідний доробок.
Його записи родинно-побутових і соціально-побутових, історичних пісень, дум, балад були частково опубліковані у збірниках А. Метлинського, П. Чубинського та ін. Значна частина неопублікованих фольклорних записів знаходиться у фондах ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, НБУ ім.
В. Вернадського HAH України, бібліотеки АН Росії. Фольклорні записи С. Носа становлять свого роду енциклопедію творчості та побуту українського народу другої половини XIX ст.
Перші фольклористично-етнографічні студії С. Носа були надруковані в “Черниговских губернских ведомостях” (1859), дослідження етнографічно-історичного плану – в “Киевской старіше”. Окремі з них (“Свобода кріпаку”) залишилися в рукописах. Творча спадщина письменника представлена майже всіма родами й жанрами літератури. До поезії він звертався протягом усього життя.
Твори 1868 – 1869 рр. під назвою “Картинки з пожалю, з посміху” ввібрали в себе психологічну лірику засланця, вірші на історичні теми у народнопісенному плані, соціально-побутову поезію на матеріалі сучасної російської дійсності. Історичні поезії “Махмет-Гірей”, “Воєвода Кисіль”, “Берестечко” та інші написані в бурлескному стилі.
Найвагомішою в літературному доробку є художня проза. Перші оповідання “Хуртовина”, “Шворин двір”, “Про Конотіп” друкувалися в “Основі” (1861) як художні записи з народних уст. Історично-побутові реалії, національна ментальність, народна філософія та етика відбиті в пізнішому оповіданні “Запорожець Абиух” (“Складка”, 1897), написаному також в оповідній манері. С. Ніс одним із перших в українській художній прозі осмислив глобальну національну проблему на матеріалі долі українського козака, загнаного 1723 р. на далеку Північ для риття Ладозького каналу, в історично-психологічній повісті “Данько Грабина” (1872 – 1876). Хоча твір і відбив власні рефлексії автора періоду заслання, проте його художня вартість полягає передусім у відображенні трагічної пам’яті українського народу.
Вдаючись до історичних екскурсів, широко залучаючи пісенну епіку, автор виявляє в повісті високу національну свідомість, полум’яний патріотизм і політичну далекоглядність. Він засуджує, зокрема, незгоду, пристосовництво й ренегатство в колах козацької старшини, де “завелось чванство-панування”. Серед рукописів С. Носа – нариси, театральні сцени, комедія “Бурсак”, п’єса на зарубіжну тему.
С. Ніс залишив значні дослідження з народної медицини: “Про хвороби і як їм запомогти” (1874); “Ліки своєнародні з домашнього обиходу і в картинах життя” (1875); “У всякого народа – своя природа” (1888). У них він обстоював тезу про лікування стосовно місцевих побутових, кліматичних і національних умов.
Літ.: Бріцина О. Фольклорно-етнографічна діяльність С. Д. Носа // Нар. творчість та етнографія. 1980. Ч. 1; Малюк М. Життя і писання доктора Носа // Берегиня.
1992. Ч. 1
Ж. Ляхова
Related posts:
- СВЕКОР – Степан Васильченко (Степан Васильович Панасенко) (1878-1932) Українська література 6 клас ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Степан Васильченко (Степан Васильович Панасенко) (1878-1932) СВЕКОР Тими сірими великими очима, що суворо оглядали всякого з-під великого чола, тією поважною ходою Василько завжди викликав усмішку в дорослих. Коли б хто почув, як, було, гукне він улітку, одвертаючи од гречки корову, то, не бачивши його, подумав би, що то гримає […]...
- БАСУРМЕН – Степан Васильченко (Степан Васильович Панасенко) (1878-1932) Українська література 6 клас ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Степан Васильченко (Степан Васильович Панасенко) (1878-1932) БАСУРМЕН1 Семен стоїть у сінях, заглядає в одчинені хатні двері. Він недавно прибіг знадвору, і в очах йому темно. Хата йому здається за темний льох, вікна – за дірки, в які зазирає ясний день. Вся стіна перед дверима обставлена чорними сумними іконами, перед […]...
- Степан Васильченко (Степан Васильович Панасенко) (1878-1932) Українська література 6 клас ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Степан Васильченко (Степан Васильович Панасенко) (1878-1932) Степан Васильченко народився на Чернігівщині Степан Васильченко виріс у родині селянина-шевця. Закінчивши вчительську семінарію, працював на Полтавщині та Київщині. Згодом закінчив і вчительський інститут (по-сучасному – педагогічний інститут чи університет). Дуже цікавими є спогади Степана Васильченка про своє дитинство, а воно в нього […]...
- Пушик Степан – Біографія Степан Григорович Пу́шик (26 січня 1944, с. Вікторів Галицького району Івано-Франківської області) – український письменник, літературознавець, фольклорист, журналіст, громадсько-культурний і політичний діяч, кандидат філологічних наук, професор Прикарпатського університету ім. В. Стефаника. Лауреат державної премії ім. Т. Шевченка, премій ім. В. Стефаника, П. Чубинського, Мирослава Ірчана, О. Копиленка, Міжнародної літературної премії імені Воляників-Швабінських Українського Вільного Університету […]...
- ЛУКОМСЬКИЙ СТЕПАН ЛУКОМСЬКИЙ СТЕПАН (1701, Умань – між 1770 – 1779, Прилуки) – історик і хроніст. Походив з давнього козацького роду. Навчався в Київській академії. По закінченні її (1722) ходив в чужоземні краї, аби продовжити освіту, але через хворобу змушений був залишитися в Польщі. Через православну віру та українське походження не зміг там дістати належної освіти. 1726 […]...
- ПИСАРЕВСЬКИЙ СТЕПАН ПИСАРЕВСЬКИЙ СТЕПАН (псевд. Стецько Шерепаря, 80-ті роки XVIII ст., слобода Вовча, тепер м. Вовчанськ Харківської обл. – 03.02.1839, там само) – письменник – романтик. Батько поета П. Писаревського. Навчався в Харківській духовній семінарії. З 1818 р. – священик у Харкові, Богодухові й на селі. Став протоієреєм; кілька разів його усували від виконання обов’язків у зв’язку […]...
- ОКУЛЯРИ – Степан Руданський (1834-1873) Українська література 6 клас КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА Степан Руданський (1834-1873) ОКУЛЯРИ Розходився мужичок Аж гвалт дякувати1, Та одна йому біда: Не вміє читати. До азбуки2 – так куди, Не того він хоче. Він гадає чим другим Просвітити очі3. “Не вміє ж так старий дяк Стрічки розібрати, Окуляри ж як візьме – То куди читати! Отак […]...
- Степан Васильченко – Біографія Степан Васильович Васильченко (справжнє прізвище – Панасенко; 27 грудня 1878 (8 січня 1879), м. Ічня, тепер Чернігівської області – 11 серпня 1932,Київ) – український письменник і педагог. Степан Васильович Васильченко (Панасенко) народився 8 січня 1879р. в містечку Ічня на Чернігівщині в бідній сім’ї ремісника. Трудова атмосфера, в якій зростав Васильченко, навчання в Коростишівській семінарії та […]...
- Степан Олійник С Олійник майже чотири десятиліття працював у жанрі сатири та гумору, створивши чимало самобутніх художніх типів – носіїв антигромадських поглядів, звичок, переконань. Виходець із села (народився в Пасиселах на Одещині), вчитель за освітою (1934 р. закінчив Одеський педінститут), С Олійник з 1926 р. друкує свої ліричні вірші, позначені характерними загалом для тогочасної поезії настроями оптимізму […]...
- КУЗЬМЕНКО ПЕТРО КУЗЬМЕНКО ПЕТРО (1831, м. Понорниця, тепер Чернігівської обл. – 1867 або 1874, х. Потітківський Коропського р-ну Чернігівської обл.) – поет, прозаїк, педагог, краєзнавець, фольклорист, етнограф. Народився в родині дяка. Навчався в Чернігівській духовній семінарії, але курсу не закінчив. Став дяком, згодом учителював. Літературну діяльність почав із етнографічних статей у “Черниговских губернских ведомостях” (“Сила родительского заклятия”, […]...
- БІЛОЗЕРСЬКИЙ МИКОЛА БІЛОЗЕРСЬКИЙ МИКОЛА (1833, х. Мотронівка, тепер у складі с. Оленівка Борзнянського р-ну Чернігівської обл. – 11.06.1896, м. Борзна) – фольклорист і етнограф. Брат Ганни Барвінок і Василя Білозерського. Навчався у Петербурзі. Присвятив себе журналістсько-видавничій діяльності. Редагував “Черниговские губернские ведомости”, видав збірник “Южнорусские летописи, открытые и изданные Н. Белозерским” (1856). Чимало зібраних ним пісень уміщено в […]...
- МАЛИНКА ОЛЕКСАНДР МАЛИНКА ОЛЕКСАНДР (07.08.1865, м. Мрин, тепер Носівського р-ну Чернігівської обл. – 22.05.1941, Київ) – фольклорист, етнограф, учитель. Закінчив Ніжинський історико-філологічний інститут (1880). Був членом Етнографічної комісії при ВУАН. Вивчав репертуар кобзарів і лірників, зокрема думи, український народний театр. Окремою книжкою віщав “Сборник материалов по малорусскому фольклору” (1902), що набув широкого резонансу (докладна рецензія Б. Грінченка, […]...
- Утвердження громадської активності трудівника – I варіант СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ 8 клас I варіант У Ялті є могила з рожевого мармуру. Тут спить вічним сном Степан Руданський – добра інтелігентна людина, справжній лікар, дотепний сатирик, цікавий ліричний поет. У творчім доробку Руданського – співомовки, приказки, пісні. Твори поета різні, але всі вони мають народнопоетичну основу. Герої творів Руданського – прості працьовиті люди. Знедолені від народження, […]...
- СВЕКОР – СТЕПАН ВАСИЛЬЧЕНКО Українська література 6 клас ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ СТЕПАН ВАСИЛЬЧЕНКО СВЕКОР1 Тими сірими великими очима, що суворо оглядали всякого з-під великого чола, тією поважною ходою Василько завжди викликав усмішку в дорослих. Коли б хто почув, як було гукне він улітку, одвертаючи од гречки корову, то, не бачивши його, подумав би, що то гримас старий бородатий Микита-чабан, а […]...
- Васильченко Степан Васильович Свекор Тими сірими великими очима, що суворо оглядали всякого з-під великого чола, тією поважною ходою Василько завжди викликав усмішку в дорослих. Коли б хто почув, як було гукне він улітку, одвертаючи од гречки корову, то, не бачивши його, подумав би, що то гримає старий, бородатий Микита-чабан, а не малий Василько, якому тільки цієї весни пошили штани. […]...
- Пушик Степан Григорович Пушик Степан Григорович Кандидат філологічних наук, професор (2000). Професор кафедри української літератури Прикарпатського університету ім. В. Стефаника (09.2000). Степан Григорович Пушик народився 26 січня 1944 р. в с. Вікторові, Галицького району, Івано-Франківській області в селянській родині. Середню освіту здобув у Вікторовській, Комарівській та Косівській середніх школах, спеціальну – в Тлумацькому сільськогосподарському технікумі та літературному інституті […]...
- Талант (дуже стисло/скорочено) – Васильченко Степан В селі К. згубила себе з романтичного причинення церковна хористка… Ховати її чином церковним тамошній священик позрікся. Люди принесли йому домовину з мерцем на подвір’я, поставили перед вікнами, а самі розійшлися. Ховала поліція. З газетної хроніки І Герой, від імені якого ведеться розповідь, сидить у своїй самотній кімнаті, перебираючи папери, давні записи. Він згадує голос […]...
- СТЕПАН ВАСИЛЬЧЕНКО (1879-1932) Степан Васильченко (Степан Васильович Панасенко) народився 8 січня 1879 року в місті Ічні на Чернігівщині в бідній селянській родині. Змалку батракував. Але велика сім’я жила дружно, тут панував культ пісні, читали книги. Батько письменника, який сам був грамотним, намагався будь-що дати освіту діям, вивести їх у люди. 1886 року хлопець вступає до Ічнянської п’ятирічної школи. […]...
- Васильченко Степан – Біографія Степан Васильович Васильченко (Панасенко) народився 8 січня 1879 р. в містечку Ічня на Чернігівщині в бідній сім’ї ремісника. Трудова атмосфера, в якій зростав Васильченко, навчання в Коростишівській семінарії та Глухівському учительському інституті напередодні й у часи революційних подій 1905 р., “неспокійна”, за його висловом, праця “неблагонадійного” вчителя в сільських школах на Київщині та Полтавщині, а […]...
- Степан Васильович Васильченко (Панасенко) Степан Васильович Васильченко (Панасенко) народився 8 січня 1879 р. в містечку Ічня на Чернігівщині в бідній сім’ї ремісника. Трудова атмосфера, в якій зростав Васильченко, навчання в Коростишівській семінарії та Глухівському учительському інституті напередодні й у часи революційних подій 1905 р., “неспокійна”, за його висловом, праця “неблагонадійного” вчителя в сільських школах на Київщині та Полтавщині, а […]...
- Життєвий і творчий шлях – Степан Васильченко Степан Васильченко (1879-1932 pp.) Життєвий і творчий шлях Степан Васильченко (Степан Васильович Панасенко) народився 8 січня 1879 р. в місті Ічні на Чернігівщині в бідній селянській родині. Змалку батракував. Але велика сім’я жила дружно, тут панував культ пісні, читали книги. Батько письменника, вШВКМВі ЯНН який сам був грамотним, намагався будь-що дати освіту дітям, вивести їх […]...
- Скорочено СВЕКОР – СТЕПАН ВАСИЛЬЧЕНКО Василько був хлопчиком із великими сірими очима, що суворо оглядали всякого з-під великого чола. Тими очами, а ще поважною ходою Василько завжди викликав усмішку у дорослих. Коли б хто почув, як було гукне він улітку, одвертаючи од гречки корову, то, не бачачи його, подумав би, що то гримає старий бородатий Микита-чабан, а не малий Василько, […]...
- Степан Руданський – взірець важкої літературної і життєвої долі СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ – ВЗІРЕЦЬ ВАЖКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ І ЖИТТЄВОЇ ДОЛІ Творчість Степана Руданського в історії української літератури посідає важливе місце. Увійшовши в літературу в середині п’ятдесятих років, у тяжку добу духовного безгоміння, яке настало після розгрому Кирило-Мефодіївського товариства, арешту й заслання Шевченка, Руданський прокладав у ній нові стежки. Його поезія була оригінальним явищем в українській літературі […]...
- СТЕПАН ПУШИК Степан Григорович Пушин народився 26 січня 1944 року в с. Вікторові Галицького району Івано-Франківської області в селянській родині. Хліборобська сім’я рано втратила батька-годувальника. Малому Степанкові було всього 13 років, коли разом із молодшими сестрами й братом він залишився напівсиротою. Вже тоді глибоко запали в душу хлопчини материнські тужливі пісні, які старанно запам’ятовував і записував. Середню […]...
- Степан Васильченко – письменник-новеліст Степан Васильченко – письменник-новеліст І. Життя та доля С. Васильченка. (Степан Васильченко – це літературний псевдонім Степана Васильовича Панасенка (1879-1932 рр.)- С. Васильченко – людина високої моральної краси, на долю якої випало багато випробувань. Навчаючись у Глухівському учительському інституті, пішов учителювати. Отак і прожив життя, працюючи вчителем і пишучи твори, бо мав особливий дар: бачити […]...
- Степан Васильченно – письменник-новеліст Життя та доля С. Васильченка. Степан Васильченко – це літературний псевдонім Степана Васильовича Панасенка (1879-1932 рр.). С. Васильченко – людина високої моральної краси, на долю якої випало багато випробувань. Навчаючись у Глухівському учительському інституті, пішов учителювати. Отак і прожив життя, працюючи вчителем і пишучи Твори, бо мав особливий дар: бачити і помічати в житті людей […]...
- Степан Васильович Васильченко (Панасенко)- Біографія – Письменник – Автор Степан Васильович Васильченко (Панасенко) народився 8 січня 1879 р. в містечку Ічня на Чернігівщині в бідній сім’ї ремісника. Трудова атмосфера, в якій зростав Васильченко, навчання в Коростишівській семінарії та Глухівському учительському інституті напередодні й у часи революційних подій 1905 р., “неспокійна”, за його висловом, праця “неблагонадійного” вчителя в сільських школах на Київщині та Полтавщині, а […]...
- Степан Пушик Реферат на тему: Степан Пушик Степан Григорович Пушин народився 26 січня 1944 року ” с. Вікторові, Галицького району, Івано-Франківської області в селянській родині. Середню освіту здобув у Вікторовській, Комарівській та Косівській середніх школах, спеціальну – в Тлумацькому сільськогосподарському технікумі та Літературному інституті в Москві. Навчається в докторантурі. Трудову й творчу діяльність почав з п’ятнадцяти років. […]...
- Трагедія занапащеного життя (за повістю “Талант”) СТЕПАН ВАСИЛЬЧЕНКО 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ СТЕПАН ВАСИЛЬЧЕНКО Трагедія занапащеного життя (за повістю “Талант”) Видатний український письменник Олесь Гончар, аналізуючи творчість Степана Васильченка, зазначив: “Талант мужності і талант співчуття, без яких не буває справжнього письменника, вищою мірою був притаманний цій людині, виявляючись і в творчості Васильченка, і в його життєвих вчинках”. Це чудові слова до […]...
- Дитячі роки Т. Г. Шевченка – (за уривками з повісті “В бур’янах”) – І варіант – СТЕПАН ВАСИЛЬЧЕНКО 6 клас (за уривками з повісті “В бур’янах”) І варіант Тарас Григорович Шевченко – гордість і слава України. Його “Кобзар” відомий не тільки в Україні, а й за її межами. У повісті “В бур’янах” Степан Васильченко розповідає про родину, виховання та подальшу долю маленького Тараса. Батьки майбутнього Кобзаря працювали на панщині й поверталися додому геть […]...
- Традиції і новаторство у творчості Степана Васильченка – Степан Васильченко Степан Васильченко (1879-1932 pp.) Традиції і новаторство у творчості Степана Васильченка Степан Васильченко – самобутній і багатогранний талант. Письменник виступав у різних жанрах, але славу йому принесли новели, які хвилюють і зворушують читача своєю глибокою правдивістю і художньою витонченістю. “У когорті майстрів української класичної новелістики Степан Васильченко, – пише Олесь Гончар, – посідає чільне місце. […]...
- Степан Васильченко – Приблуда Із життя дитячого будинку … Гу-гу! – трубить над ним вітер, бляхою гримить… Гу-гу!.. А осінь угорі темні хмари над ним у отару зганяє, хмари дощем його січуть холодним, хмари дощем його поливають. А кругом його – смітник, кругом бур’яни сухі свистять, кругом дереза. І вікна биті в йому, перебиті, і дах латаний, перелатаний, і […]...
- Народнопісенний характер лірики С. Руданського СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ 8 клас З дитинства С. Руданський полюбив красу і милозвучність українських народних пісень. Духовна краса нашого народу, що відбилася в його піснях, захоплювала поета. Саме з цього захоплення починається Руданський – автор, у творчості якого фольклор став невичерпною скарбницею тем, ідей, образів. Народнопісенний характер має поезія С. Руданського “Пісня”, витримана автором цілком у стилі народної […]...
- “В бур’янах” скорочено – Степан Васильченко Життя нашого поета таке дивне, що можна назвати б легендою, якби це не було насправді. Жив він у завороженій злими людьми країні, де була одна неволя панська, а друга – царська. В одному слові “Україна” скільки смутку й жалю! “Україна – це тихі води й ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці, медовії […]...
- Олійник Степан – Біографія Степан Іванович Олі́йник ( 21 березня (3 квітня) 1908, Пасицели – 11 січня 1982, Київ) – український поет-гуморист і сатирик, журналіст. Народився 21 березня (3 квітня) 1908 року в селі Пасицелах (тепер Балтського району Одеської області) в багатодітнійселянській сім’ї. З часом родина переїхала в село – Третю Миколаївку (нині Левадівка). Після закінчення чотирирічної школи продовжив […]...
- БОДЯНСЬКИЙ ФЕДІР БОДЯНСЬКИЙ ФЕДІР (1812, м. Барва, тепер смт Чернігівської обл. – 1873, там же) – фольклорист. Народився в сім’ї священика, брат О. Бодянського. Закінчив Полтавську духовну семінарію в м. Переяславі (1834). Тоді ж захопився збиранням народної творчості. Перші записи зроблено на Чернігівщині від матері, сусідів та односельців, від дядьків Іллі, що проживав у Прилуках, та Павла, […]...
- Зображення моральної вищості трудівників над зарозумілими панами СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ 8 клас Тема безперечної вищості простого люду, переваги народної моралі над панською розкрита у творчості багатьох українських письменників-демократів. Розмірковує над нею і С. Руданський. Гостро і дотепно викриває письменник звироднілість і брутальність купців у співомовці “Добре торгувались”. За допомогою контрасту автор протиставляє почуття власної гідності чумака і дурість та грубість купців, що висміюють працьовиту людину […]...
- Степан Руданський – Співомовки Степан Руданський СПІВОМОВКИ Невеликий обсягом сюжетний вірш гумористично-сатиричного змісту називається співомовкою. Цей жанр ліро-епесу виник на основі віршової обробки народних анекдотів, казок, приказок. Особливості змісту й композиції, характерні для народних анекдотів, бачимо й у співомовках: тут описується якийсь один комічний або трагікомічний випадок; подія зображується стисло, розвивається динамічно; розв’язка несподівана, часом – вражаюча; основних дійових […]...
- Степан Руданський – Студент СТУДЕНТ В славнім місті Петербурзі, Недалеко від Неви, Із болота виглядає Хата бідної вдови. Стара хата зо вдовою Разом вік свій віджила, Почорніла, похилилась І в болото увійшла. Увійшла по самі вікна… В ганку сходи до сіней; В сінях набік похилились Двоє скривлених дверей… І направо старій бабі Смерть підписує патент, А наліво без копійки […]...
- Жупанин Степан – Біографія Степан Ілліч Жупанин народився 18 січня 1936 року в селі Іршаві (тепер місто Закарпатської області) в багатодітній сім’ї хліборобів Марії Петрівни та Ілька Андрійовича Жупанинів. У дитинстві любив слухати оповіді про довбуша, січових стрільців, про відьом і домовиків, водяників і лісовиків. Від батька навчився коломийок, умів грати на сопілці. А мати часто розповідала хлопчикові легенди, […]...