Образ читача
РОЗДІЛ ІІІ. ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ
5. СТРУКТУРА І ЕЛЕМЕНТИ ВНУТРІШНЬОЇ ФОРМИ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ
5.1. Система образів художнього твору
5.1.6. Образ читача
Образом читача називають відображеність у творі особи читача, точніше читацької свідомості як прогнозованого типу оцінки зображеного у творі.
Образ читача – багатоаспекТна проблема, пов’язана як з предметом теорії літератури, так і з питаннями психології творчості та сприйняття. Стосовно поетики проблема образу читача, зокрема, постає тоді, коли художній текст
Мова за самою своєю суттю діалогічна, й усі інші форми мовлення лише пригнічують її ефективність. Тому я й вважаю, що на увагу
Образ читача найчастіше конкретизують як образ читацького сприйняття, який з’являється в письменника та утримується ним у процесі творчості й моделюється зсередини його твору у вигляді різних настанов на врахування, прогнозування та оцінку можливих типів читацьких реакцій на зображуване, а також його (читача) предметного зображення. Можливе, таким чином, подвійне тлумачення поняття “образ читача”: по-перше, читач може розглядатися як певне внутрішнє, естетично зорієнтоване читацьке “я”, тобто концептований, співтворчий аспект особи емпіричного, реального читача, спрямований на твір і передбачуваний автором в його настанові на потенційно мислимий діалог; по-друге, образ читача може бути співвіднесений з функцією читача як безпосереднього героя твору, у тому випадку, коли він введений у систему його дійових осіб (найчастіше це відбувається у формі звертання оповідача твору до читача як до свого уявного співрозмовника, на зразок: “як вже здогадався читач…”, “нехай не ображається наш вельмишановний читач” і т. п.). Конкретне уявлення про таку форму може дати роман В. Набокова “Лоліта”, буквально пересипаний подібними зверненнями: “Хочу, чтобы мои ученые читатели приняли участие в сцене, которую собираюсь снова разыграть…”, “Разумеется, такие заявления от первого лица могут показаться смешными; но время от времени я вынужден напомнить о моей наружности читателю, как иной профессиональный романист, давший персонажу какую-нибудь ужимку или собаку, видит себя вынужденным предъявить эту собаку или эту ужимку всякий раз, когда персонаж появляется. В отношении меня этот прием наделен, пожалуй, глубоким смыслом.
Сумрачное обаяние моих черт должно оставаться в поле зрения читателя, желающего по-настоящему понять мою повесть…”, “…мой читатель (ах, если бы я мог вообразить его в виде светлобородого эрудита, посасывающего розовыми губами la pomme de sa canne (набалдашник трости) и упивающегося моим манускриптом…” і т. д. Перший читацький образ, щоіснує у формі певного “відчуття читача”, може з’являтися, за свідченнями самих письменників, на початкових етапах праці над твором: “Звичайно, це більшою мірою почуття, ніж образ, точка зору уявлюваного читача майже невідчутна, але вона існує навіть тоді, коли ще тільки обдумується твір, не кажучи вже про сам процес написання…” . Порівняйте: “…B моїй уяві інколи (проте, не дуже часто) постає цілком абстрагований образ читача, скоріше не образ, а певна людська реакція на ту чи іншу (задуману) написану сцену, і тоді з’являється гостре бажання наповнити сцену до максимуму, викликати почуття, рівне тому, що володіє мною. Як правило, це найбільш напружені епізоди книги, так звані піки почуття та думки” . Загальні принципи орієнтації автора на читача, впливу на нього, на думку В. Прозорова, можуть бути зведені до таких, заданих ізсередини твору, рівнів сприйняття, поступового входження читацької свідомості у художній світ твору:
1. Рівень уваги, при якому досягається цілеспрямоване і сконцентроване введення читача в художню розповідь, знайомство із зовнішніми реаліями світу, втіленого у творі; збудження, за висловом психологів, часового або ситуативного інтересу, що з’являється в процесі сприйняття і згасає по його закінченні.
2. Рівень співучасті, що сприяє утворенню довготривалого зацікавленого ставлення до тексту, розпізнаванню в тексті “свого”, “близького” шляхом як мимовільних, так і цілеспрямованих порівнянь, аналогій, асоціацій з власним життєвим досвідом.
3. Рівень відкриття, тобто урозуміння, авторського пафосу… свого роду власноручного знаходження істини, вистражданої митцем і втіленої у тексті. Виділення цих рівнів у тексті має на меті зрозуміти авторську позицію і позицію вірогідного читача в їхньому взаємопроникненні” .
Зверненість письменника до свідомості адресата, читача загалом, може виконувати різні художні завдання, підпорядковані в кінцевому підсумку єдиній і основній меті – створенню передумов для формування та збагачення в процесі сприйняття типу читацького усвідомлення – переживання, найбільш близького в органічному відношенні до письменницької світоглядної позиції (процес свого роду “учнівства” естетичного пізнання та “зближення”, перетворення “нейтрального” читача в ідейного та естетичного однодумця автора – ідеального “шевченківського читача”, “булгаківського читача” і т. п.). Поет М. Асєєв писав, що “читач завойовується поетом у міру зростання його співчуття висловлюванням поета, з одного боку, і з другого – силою засобів впливу, силою виразності поета” . У. Еко, аналізуючи свій роман “Ім’я троянди”, писав: “Що означало розраховувати на читача, здатного подолати першу тернисту сотню сторінок? Це саме і означало написати таку сотню сторінок, за допомогою якої виковується читач, здатний осягнути подальші сторінки. На якого ідеального читача орієнтувався я в моїй роботі? Звичайно, на співучасника.
На того, хто готовий взяти участь у моїй грі. Я хотів повністю перейти в середньовіччя й поселитися в ньому, як у своїй сучасності (чи навпаки). Але водночас я понад усе намагався знайти відгук в особі читача, який, перейшовши ініціацію – перші глави, стане моєю здобиччю, тобто здобиччю мого тексту. І почне думати, що йому й не потрібно нічого, крім того, що пропонує йому цей текст. Текст має стати механізмом для перетворення власного читача” .
Безпосереднє введення постаті читача в структуру зображуваного, додання йому статусу “учасника” фабульних подій також є однією з форм прогнозування емоційної читацької реакції на зображуване. Крім того, модельований автором у свідомості його оповідача читацький обрис може являти собою і своєрідну форму гри з реальним, емпіричним читачем, в якій шляхом зіставлення потенційно можливих різних читацьких точок зору (як правило, “наївних” або розхожих) немовби поволі і “здалеку” формується потрібний, бажаний для автора тип читацького сприйняття.
Related posts:
- Чим приваблює образ Айвенго сучасного читача Cучасного читача у творі Вальтера Скотта приваблює образ Авенго Тим, що він блогородний лицар, а такі образи в наш час вражають. Він є показник мужності, шляхетності, чесності. Це сміливий, сильний хлопець. Вперше він з’являється перед нами у вигляді провідника, який показує дорогу пріору та храмовнику головному ворогу Бріану де Буагільберу шлях до палацу свого батька- […]...
- Діалог автора і читача у постмодерністському романі У. Еко “Ім’я троянди” Автор роману “Ім’я троянди” Умберто Еко – відомий італійський учений і публіцист. Умберто Еко віддав багато сили вивчанню питань художньої творчості. У своєму постмодерністському романі “Ім’я троянди” письменник не лише виконував художні завдання, але й прагне написати твір, який би сформував активного, мислячого читача. Постмодернізм став потужним літературним напрямком другої половини XX століття, хоча його […]...
- Діалог автора і читача у постмодерністському романі Умберто Еко “Ім’я троянди” Автор роману “Ім’я троянди” Умберто Еко – відомий італійський учений і публіцист. Умберто Еко віддав багато сили вивчанню питань художньої творчості. У своєму постмодерністському романі “Ім’я троянди” письменник не лише виконував художні завдання, але й прагне написати твір, який би сформував активного, мислячого читача. Постмодернізм став потужним літературним напрямком другої половини ХХ століття, хоча його […]...
- “Чим приваблює сучасного читача образ Айвенго” Британський письменник Вальтер Скотт – один з найвідоміших у світовій літературі письменників і авторів пригодницьких романів. Свою творчу діяльність він розпочав як автор балад і поем, які зробили його одним з найпопулярніших і найулюбленіших поетів тогочасної Англії. Та в світову літературу Вальтер Скотт увійшов, насамперед, як автор авантюрно-пригодницьких історичних романів. Письменник першим у світовій літературі […]...
- Ідентифікація Ідентифікація (лат. idem – той самий, facere – робити) – уподібнення, ототожнення будь-яких об’єктів на підставі тих чи інших ознак. У соціальній психології – віднесення, зарахування особи до якоїсь групи подібних до неї людей. У цьому сенсі І. вживається в соціологічному літературознавстві. В дослідженнях читацького сприйняття І. – мимовільне або свідоме ототожнення реального читача і […]...
- Кореляція Кореляція (лат. со – префікс, що означає об’єднання, сумісність, і relatio – відношення) – співвіднесення процесів творення, виникнення та сприймання художнього твору. К. – процес багатогранний і поліфазний, виступає одним із механізмів оцінки художнього твору, інтерпретації його сутності і своєрідності. Корелятивність творення і сприймання виявляється в тому, що письменник певним чином орієнтується на реального чи […]...
- “Боротьба за читача та її засоби в новелі М. Павича “Дамаскин” Мілорад Павич – відомий фахівець з класичної філології, сербський письменник, один з найяскравіших представників постмодернізму в літературі, якого літературні критики називають “першим письменником третього тисячоліття”, “Шехеризадою XXI сторіччя”. Вже самі назви його творів і підзаголовки до них – романи “Пейзаж, намальований чаєм” (роман для любителів кросвордів), “Остання любов у Константинополі” (Посібник для ворожіння), “Внутрішня сторона […]...
- СЛОВНИЧОК ЧИТАЧА Літературне читання 4 клас – О. Я. Савченко – Освіта 2015 СЛОВНИЧОК ЧИТАЧА Абза́ц – 1) відступ управо в першому рядку рукописного чи друкованого тексту; 2) частина тексту між двома відступами. Абонеме́нт – відділ у бібліотеці, де читачам видають книжки додому. Автор – творець тексту, картини, приладу тощо. Акрові́рш – вірш, у якому перші літери […]...
- Рецептивна естетика Рецептивна естетика (лат. receptio – сприйняття) – різновид естетичної теорії, яка зосереджується на проблемі сприймання художніх творів, їх впливу на публіку (естетика впливу). Спираючись на праці естетиків-феноменологів (Н. Гартмана, Р. Інгардена), систему положень розробили німецькі філологи Г.-Р. Яусс і В. Ізер в 70-х XX ст. Це, власне, проблема читача, яка активно розроблялася і в українському […]...
- Образ автора РОЗДІЛ ІІІ. ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ 5. СТРУКТУРА І ЕЛЕМЕНТИ ВНУТРІШНЬОЇ ФОРМИ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ 5.1. Система образів художнього твору 5.1.5. Образ автора Образом автора називається відображена у творі особистість автора-творця, яка знаходить свій вияв у формі певної світоглядної позиції (точки зору), що стоїть за всім зображеним у творі і зв’язує його вираженням певної концепції світу й людини. […]...
- Чим може привабити читача сонет А. Рембо “Моя циганерія” Чим може привабити читача сонет А. Рембо “Моя циганерія” Воля – принадне, чарівне, багатогранне слово. Більшість людей сказали б, що прямують до неї, але не всі знають (хоч відчувають і здогадуються): вона викликає страх – і не просто священне трепетання чи боязнь незвіданого, а страх позбутися спокою, з яким воля не сумісна. Воля – це […]...
- Образ автора у романі “Євгеній Онєгін” Образ автора у романі “Євгеній Онєгін” 1. Жанр диктує особливості. (У 1823 році, перебуваючи в Одесі, Пушкін писав у листі до П. Вяземського: “Что касается до моих занятий, я теперь пишу не роман, а роман в стихах – дьявольская разница! В роде Дон-Жуана”. Засновником жанру вважають Дж. Байрона, автора “Дон Жуана”. Уже сам жанр диктує […]...
- Що приваблює читача в романах Чарльза Діккенса Що приваблює читача в романах Чарльза Діккенса Минають роки і сторіччя, відходять у небуття покоління людей, змінюються їхні звичаї, вірування та погляди, а великі мистецькі надбання залишаються, надовго переживають своїх творців, по-новому розмовля ють з кожною новою епохою. Змальовані в них картини життя давно відійшли в минуле, але думи й помисли їх авторів завжди звернені […]...
- Що приваблює читача в романах Діккенса Минають роки і століття, відходять у небуття покоління людей, а великі мистецькі надбання залишаються, надовго переживають своїх творців, по-новому розмовляють з кожною новою епохою. Змальовані в них картини життя давно відійшли в минуле, але думки їхніх авторів завжди чарують і надихають нові покоління… Уже в ранніх своїх творах Чарльз Діккенс зумів відтворити переживання маленької людини. […]...
- У щирого таланта кожна особа – тип, і кожний тип для читача є знайомий незнайомець Творчість талановитого російського письменника Н. С. Лєскова відомо всім. Однак біографи цього письменника відзначали одну цікаву особливість – уміння йти “проти плинів”. Що малося на увазі під цією характеристикою? На відміну від багатьох своїх сучасників Лєсков не загострював уваги на складних соціальних питаннях. Його мало турбувала ідейна сторона своїх добутків. Нерідко своєю творчістю він буквально […]...
- Андрій Малишко – відомий український поет і його пісні. Вірш “Приходять предки”. Художні засоби донесення до читача історичної пам’яті УРОК 58 Тема. Андрій Малишко – відомий український поет і його пісні. Вірш “Приходять предки”. Художні засоби донесення до читача історичної пам’яті. Мета. Донести до учнів основні відомості про поета та його пісні, вчити коментувати роль художніх засобів; розвивати навички узагальнення, а також уяву; виховувати почуття обов’язку перед предками, розуміння проблеми історичної пам’яті народу, любов […]...
- Звертання від імені Хемінгуєя до сучасного читача Шановний читачу! Я звертаюся сьогодні до тебе з надією, що ти не залишиш поза увагою моє звертання, яке я спрямовую до ваших юних сердець. Життя, яке простягається перед тобою, – нелегке, сповнене безлічі випробувань, труднощів, що трапляються повсякчас на шляху людини. Але не піддавайся всім тим незгодам, які чекають на тебе в бурхливому коловороті днів. […]...
- Художня література як мистецтво слова, творчий діалог з перекладною книгою: взаємодія автора, перекладача й читача Мета: розкрити основні аспекти курсу “Зарубіжна література”; допомогти учням визначити місце художньої літератури серед інших видів мистецтва і показати необхідність творсого діалогу з перекладною книгою; виховувати літературний смак та бажання читати, думати, аналізувати. Тип уроку: Лекція з елементами бесіди. Епіграф: Жодна з національних літератур не виникає і не існує в ізольованому просторі. А. Погрібний Хід […]...
- Адресат Адресат – одержувач листа. В естетичній комунікації – сприймач художнього твору, його реципієнт. На відміну від психологічного (сприймач), прагматичного (споживач), соціологічного (реципієнт, публіка), літературознавче поняття А. розрізняє реальних адресатів (читачів фізичних), на яких свідомо чи потенційно розраховує письменник, пишучи твір, та А. як естетичну позицію, ідеального читача. Від характеру орієнтації на нього значною мірою залежать […]...
- Досвід Досвід – сукупність знань, навичок, здобутих людиною у житті і засвоєних, випробуваних на практиці. В літературознавстві Д.. конкретизується як художньо-естетичний Д. письменника, читача, дослідника літератури і відрізняється від їхнього життєвого Д. У структурі художньо-естетичного Д. взаємодіють знання історії мистецтва, навички художньої діяльності, розвинутий естетичний смак, враження від сприйнятих художніх творів, емоційна пам’ять, знання мови мистецтва, […]...
- Образ оповідача в творі “Тарас Бульба” Історію Тараса і його синів представляє оповідач, який по-своєму оцінює все, що відбувається з героями; Він представник іншого часу, і події, що відбуваються в житті героїв, сприймаються ним як сторінка літописних згадок. Його симпатії на боці Тараса і козаків. Однак він презентує себе як історика і намагається дотримуватися об’єктивності: під час опису масштабів знищення ворогів […]...
- Літературно-художній образ Літературно-художній образ – 1) естетична категорія, що характеризує особливий, притаманний мистецтву спосіб творення уявного світу; сформований фантазією письменника світ, тією чи іншою мірою співвідносний зі світом реальним на рівні суспільних, культурних, історичних, психологічних та інших явищ. Міметичне розуміння категорії Л.-х. о. (коли уявний світ визнається за більш чи менш докладне відтворення дійсності у художній формі) […]...
- Антиципація Антиципація (лат. anticipatio; ante – перед і сареге – брати) – випередження, здогад. У логіці А. називають теоретичне передбачення явищ або дій на основі попереднього досвіду. У системі І. Канта А. сприйняття називається твердження, в якому висловлюється все, що можна осягнути наперед, до пізнання через конкретні відчуття. В риториці А. – фігура, що виражає передбачення […]...
- Розкрийте образну систему роману “Євгеній Онєгін” (Онєгін, Тетяна, Ленський, Ольга, образ міста, образ автора, образ природи та ін.) Розкрийте образну систему роману “Євгеній Онєгін” (Онєгін, Тетяна, Ленський, Ольга, образ міста, образ автора, образ природи та ін.). В основі системи образів роману лежить протиставлення Місто – Село (позанаціональне – національне). Саме так розташовуються як головні, так і другорядні й епізодичні персонажі (сім’я Ларіним, їхні сусіди-поміщики; петербурзький і московський світло). Протиставлені головні персонажі: Онєгін, представник […]...
- Поетичний образ Марусі Твір за повістю Г. Квітки-Основ’яненка ” Маруся “. Видатний український письменник Григорій Квітка-Основ’яненко створим багато надзвичайно яскравих образів, які є окрасою всієї української літератури Але найбільше вдався авторові, мабуть, саме образ Марусі з однойменної повісті, який зачаровує своєю красою та чистотою. Загалом образ Марусі має фольклорну основу. Починаючи з її зовнішності, закінчуючи рисами характеру, ми […]...
- Образ Вільгельма у романі У. Еко “Ім’я троянди”? Розміщено від Tvіr в Вторник 25 мая Останнє слово в боротьбі між Вільгельмом та Хорхе автор залишив за Вільгельмом, який переконаний, що залишається можливість дотепності протистояти дотепністю і таким чином зберегти рівновагу. “Все ж таки такий світ, по-моєму, кращий, ніж той, де вогонь і гартоване залізо Бернарда Гі воюють з вогнем і гартованим залізом Дольчина”, […]...
- Поетичний образ Марусі (за повістю Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся”) Видатний український письменник Григорій Квітка-Основ’яненко створив багато надзвичайно яскравих образів, які є окрасою всієї української літератури. Але найбільше вдався авторові, мабуть, саме образ Марусі з однойменної повісті, який зачаровує своєю красою та чистотою. Загалом образ Марусі має фольклорну основу. Починаючи з її зовнішності та закінчуючи рисами характеру, ми бачимо Марусю ідеальною українською дівчиною, яка ніби […]...
- Образ Ярославни еталон жіночості та вірності на всі часи “Слово о полку Ігоревім” оповідає про військові події, точніше – про похід князя Ігоря на половців. Як і навіщо може бути введений жіночий образ у поему про військові події? Неуважний читач скаже, що він тут ні до чого… Але при першому уважному прочитанні “Слова…” ми одразу ж розуміємо, шо образ Ярославни, дружини князя Ігоря, не […]...
- Образ Фауста у світовій літературі – ОБРАЗ ФАУСТА ЯК УТІЛЕННЯ ДИНАМІЗМУ НОВОЇ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ. ПРОВІДНІ ОБРАЗИ ТРАГЕДІЇ ЛІТЕРАТУРА XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО § 6. ОБРАЗ ФАУСТА ЯК УТІЛЕННЯ ДИНАМІЗМУ НОВОЇ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ. ПРОВІДНІ ОБРАЗИ ТРАГЕДІЇ Образ Фауста у світовій літературі Фауст – історична особа. Він жив у першій половині XVI століття, був ученим, займався магією та астрологією. Його образ уперше з’явився в німецькій народній книзі XVI століття, створеній на основі Народних переказів та […]...
- Бібліологія Бібліологія (грецьк. biblion – книга і logos – слово, вчення) – комплексна наука про книгу. Термін рідковживаний, використовувався ще в XVI ст. у Франції, де Ж.-Ж. Рів (1730-95) застосовував його у значенні “мистецтва міркувати про книги і говорити про них з певністю чи то стосовно їхнього змісту, чи стосовно їхньої історії”. У 1931 О. Фомін […]...
- Образ могутнього народного характеру в повісті “Капітанська дочка” Реальна сцена страти Пугачова пе може не викликати в пам’яті образа чорнобородого мужика із сокирою. І, дивна справа, страта але сприймається як відплата, навпаки, вона наповнює особливим хвилюючим змістом образ із грипевского спа – цьому допомагає калмицька казка! Пугачов зпал, що чекає його, і йшов безбоязно по вибраній дорозі. Співвіднесеність із Пугачовим пояснює поява пронизливого […]...
- Сприймання творів художньої літератури Сприймання творів художньої літератури – опосередкований естетичним досвідом конкретно-чуттєвий, емоційно наснажений процес осягання тексту твору. Повноцінне С. т. х. л. складається як, власне, повторне читання, коли реципієнт відтворює у своїй уяві формально-змістову цілісність, художньо-стильову своєрідність самостійно сприйнятого твору в контексті творчості автора і т. п. Сприймання літературного твору в процесі читання відбувається як поступально-зворотний процес, […]...
- Образ Ярославни еталон жіночності й вірності на всі часи (за поемою “Слово о полку Ігоревім”) “Слово о полку Ігоревім” оповідає про військові події, точніше – про похід князя Ігоря на половців. Чи може бути введений жіночий образ у поему про військові події? Неуважний читач може сказати, що він ні до чого… Але при першому уважному прочитанні “Слова…” ми одразу ж розуміємо, що образ Ярославни не тільки доречний у цьому творі, […]...
- Алегоричний образ коня Шептала (за оповіданням Володимира Дрозда “Білий кінь Шептало”) В короткому оповіданні “Білий кінь Шептало” Володимир Дрозд зумів порушити глибокі соціальні проблеми, які хвилюють кожну особистість, схильну до самоусвідомлення і самовираження. Алегоричний образ білого коня стає символом індивідуума, що відрізняється від оточення, виділяється з натовпу. І читач розуміє, що насправді думки, що спадають на думку Шепталові, то роздуми людини – неординарної, особливої… Таку людину […]...
- Образ Прометея в поемі “Кавказ” – І варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант Не вмирає душа наша, Не вмирає воля. Т. Шевченко Дух великого Кобзаря завжди залишався вільним, як залишалась вільною і безмежною думка поета. Тарас Шевченко завжди був на боці скривджених і пригноблених. Своїми творами він намагався збуджувати національний дух народу, вселяти віру в його сили. У більшості творів […]...
- Образ “високого неба” у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” ЛЕВ ТОЛСТОЙ 10 клас ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЛЕВ ТОЛСТОЙ Образ “високого неба” у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” Неправда, що в людини немає душі. Вона є, і це те добре, прекрасне, велике, що має людина. Пізнати, зрозуміти душу – це дано не всім. Наука про душу, мораль, моральність (а ці поняття нерозривно пов’язані) – […]...
- Образ Марусі в однойменній повісті Квітки-Основ’яненка Григорій Квітка-Основ’яненко стояв поруч з Іваном Котляревським біля першоістоків нової української літератури. Письменника обурювало зневажливе ставлення до його рідної мови та висловлення про непридатність її для написання високохудожніх творів, які могли б розчулити читача, викликати в нього глибокі переживання. Повість “Маруся” стала прикладом того, що українська мова нічим не поступається перед мовами інших народів. Головний […]...
- Іронічність центрального конфлікту роману “Ім’я Троянди” Автор роману “Ім’я троянди” Умберто Еко – відомий італійський учений і публіцист. Умберто Еко віддав багато сили вивчанню питань художньої творчості. У своєму постмодерністському романі “Ім’я троянди” письменник не лише виконував художні завдання, але й прагне написати твір, який би сформував активного, мислячого читача. Постмодернізм став потужним літературним напрямком другої половини ХХ століття, хоча його […]...
- Образ Марусі в однойменній повісті Григорія Квітки-Основ’яненка Григорій Квітка-Основ’яненко стояв поруч з Іваном Котляревським біля першовитоків нової української літератури. Письменника обурювало зневажливе ставлення до його рідної мови та висловлення про непридатність її для написання високохудожніх творів, які могли б розчулити читача, викликати в нього глибокі переживання. Повість “Маруся” стала прикладом того, що українська мова нічим не поступається перед мовами інших народів. Головний […]...
- Інтуїція Інтуїція (лат. intuitio, eid’intueor – уважно вдивляюсь) – здатність людини безпосередньо, раптово, без логічно розгорнутого дискурсивного мислення осягати сутність явищ або питань, які привертають її увагу чи були предметом тривалого зосередження. Без І. неможливе ні виникнення художнього твору, ні його повноцінне естетичне сприйняття. Сучасні дослідники, враховуючи історію вивчення суті і функцій І., називають такі її […]...