Образ оповідача в “Записках мисливця” И. С. Тургенєва
1. Унікальність “Записок мисливця”. 2. Події й герої нарисів. 3. Оповідач як діюча особа Усяка людина є історія, не схожа ні на яку іншу. А. Каррель Кожна людина – це цілий мир, цілий Всесвіт.
У циклі нарисів і оповідань “Записки мисливця” И. С. Тургенєв показав життя простих людей, взаємини селян і поміщиків. Всі нариси й оповідання, що входять у цей цикл, пронизані антикріпосницькою спрямованістю Письменник щиро переживає за долю простих російських селян.
Тургенєв – чудовий оповідач. Він особисто знайомився зі своїми героями.
Кожний з героїв циклу “Записки мисливця” цікавий по-своєму.
Але не менш цікавий і сам оповідач Адже далеко не кожна людина має талант на рівні спілкуватися із представниками самих різних соціальних груп. Тургенєву це вдається. Наприклад, в оповіданні “Бежин луг” ми бачимо, як автор знайомиться із групою селянських дітей, що стережуть табун.
Оповідач всю ніч проводить у багаття разом із хлопчиками, слухає історії, розказані дітьми Кожна історія – це одночасно поле фантазії й наївна віра простих людей, що буквально поруч, живуть
В “Відлюдьку” оповідач особисто знайомиться з дуже дивною людиною. Лісника кличуть Фома, але всі називають його просто Відлюдько. Лісник живе уединенно, не прагне ні з ким спілкуватися.
Всі мужики навколо дуже бояться його.
Але оповідач із подивом помічає, що на перевірку лісник виявляється доброю й великодушною людиною Адже він відпускає порушника, що намагається нишком спиляти дерево. У сутності лісник просто виконує свій борг. Коли селяни звертаються до оповідача, вони називають його паном.
На перший погляд це звертання підкреслює різницю в соціальному стані між співрозмовниками.
Але авторові вдається знайти загальну мову із селянами без особливої праці У цьому його більша заслуга. Селяни переймаються довірою до нового знайомого й охоче розмовляють із ним. В оповіданні “Тхір і Калинич” автор знайомиться з калузьким поміщиком Полутикиним, дуже гостинною людиною, хоча й з деякими чудностями.
Разом із цим поміщиком оповідач довідається одного з мужиків Тхора Докладне оповідання про життя Тхора свідчить про те, наскільки авторові цікава подібна людина. Насправді він заслуговує на увагу. У нього гарна, затишна й чиста хата.
Оповідач зображує Тхора як дбайливого й уважного хазяїна.
Зовсім іншим з’являється інший мужик Калинич. Він більше наївний, теперішній ідеаліст-романтик. Для оповідача всі люди, з якими йому доводить зустрічатися, по-справжньому цікаві.
Будь-які подробиці життя й побуту простих людей не можуть залишити оповідача байдужим. Він хоче донести до читача якнайбільше самої різної інформації.
А читач одержує можливість навіч понаблюдать за життям простих людей. Оповідач в “Записках мисливця” – це допитливий, гармонічний і тонко, що почуває людина. Його інтерес до навколишньої щирого, і це не може не захоплювати Для нього однаково цікаві все без винятку люди, з якими емудовелось зустрітися.
І безсумнівною заслугою оповідача є те, що він зумів так показати прості буденні події, що інтерес до “Записок мисливця” не вгасає навіть тепер, коли після їхнього написання пройшло дуже багато часу
Related posts:
- Людські типи на сторінках “Записок мисливця” И. С. Тургенєва 1. Тургенєв – письменник-реаліст. 2. Герої нарисів і оповідань. 3. Психологічної характеристики Кожний улаштований по-своєму, і немає людини, що був би закінченим лиходієм. Немає й таких, хто сполучив би в собі всі достоїнства: красу, стриманість, розум, смак і вірність. Кожний гарний по-своєму, і важко сказати, хто ж дійсно краще. М. Сикибу Відомий письменник И. З. […]...
- Образ оповідача в усмішках Остапа Вишні Образ оповідача в усмішках Остапа Вишні “Мабуть, із часів Котляревського не сміялась Україна таким життєрадісним, таким іскрометним сонячним сміхом, яким вона засміялась знову в прекрасній творчості Остапа Вишні”, – писав Олесь Гончар. Саме в усмішках найповніше виявилася чиста, щедра і весела душа письменника. Герої оповідок – мисливці-невдахи і фантазери, добродушні, щирі селяни. І майже в […]...
- Селянська тема в “Записках мисливця” – основа загального життя з її силами й стихіями Ця книга відкриває 1860-е роки в історії російської літератури, передбачає їх. Хоча із зовнішньої сторони це збірник оповідань і нарисів, внутрішній його мир глибоко епичен по своїй природі. Це не тільки й не стільки книга про російське селянство, скільки книга про російський національний характер, про живі й мертві стихії життя, що визначають національну долю. Книга […]...
- Зображення селян у збірці Івана Тургенєва “Записки мисливця” Збірка нарисів “Записки мисливця”, завдяки якій ім’я І. С. Тургенєва стало широко відомим у літературних колах, вийшла 1852 року. Книга викликала широкий суспільний резонанс: гнівний осуд з боку прибічників кріпосництва і схвалення передовими колами російської інтелігенції. О. Герцен з приводу книги писав: “Ніколи ще внутрішнє життя поміщицького будинку не виставлялось на загальне висміювання, ненависть і […]...
- “Записки мисливця” Тургенєва У вивченні “Записок мисливця” давно зложилися свої стійкі традиції. Коли ми говоримо про антикріпосницький зміст книги, те згадуємо оповідання “Бурмистер”, міркуючи ж про поетичну її стихію, зупиняємося на “Співаках”, “Бежине лузі”, “Побаченні”. Звичайно, у книзі Тургенєва є незрівнянні викривальні й унікальні поетичні сторінки. Але – чине губиться при такім посторінковому вивченні щирий її масштаб, чи […]...
- Людина й природа в циклі “Записки мисливця” Тургенєва Душою Росії, жшой, поетичної, виявляється в книзі Тургенєва природа. По точному визначенню Г. А. Млявого, це “стихія не тільки автономна, але й пануюча, вона підкоряє собі людини й формує його внутрішній мир”1. Кращі герої Тургенєва не просто зображуються на тлі природи, вони виступають, по суті, продовженням природних стихій, людською їхньою кристалізацією. Вони не приходять, як […]...
- Образ оповідача в книзі И. е. Бабеля “Конармия” Серед рушниць лайки й плескоту шабель, Під хмарами розпоротих перин Записував у зошит юний Бабель Агонії й страсті строгий чин, И від свердла наполегливого ока Не зникло те, що бачити не дано… І, Эренбург Це зовсім точно помітив про Бабеля И. Эренбург. Юний Бабель був першим пророком і предтечей знаменитої “одеської школи” у радянській літературі. […]...
- Образ оповідача в повісті А. С. Пушкіна “Постріл” Організація “мнимого” авторства приводить до створення багаторівневого тексту, що дозволяє ширше й глибше охопити дійсність, описати вдачі й життя, долі й устремління героїв. Безпосереднім оповідачам небайдуже те, про що вони говорять. Случившиеся події могли відбутися з будь-яким близьким ним по соціальному статусі людиною. Імена оповідачів і героїв повести (за винятком Сильвио), а також місце дії […]...
- Образ оповідача в творі “Тарас Бульба” Історію Тараса і його синів представляє оповідач, який по-своєму оцінює все, що відбувається з героями; Він представник іншого часу, і події, що відбуваються в житті героїв, сприймаються ним як сторінка літописних згадок. Його симпатії на боці Тараса і козаків. Однак він презентує себе як історика і намагається дотримуватися об’єктивності: під час опису масштабів знищення ворогів […]...
- Як міняється образ автора-оповідача в оповіданні Антоновські яблука? Одна з особливостей художньої манери Буніна – ліричність його прози. У багатьох оповіданнях письменника головним є не сюжет, а відверте вираження авторських почуттів стосовно героїв і подій. У таких добутках скріпним елементом тексту стає не тільки послідовність подій, але й почуття автора – його думки, спогаду, асоціації. “Антоновські яблука” – це психологічне оповідання, що має […]...
- Образ оповідача у творчості Марка Вовчка Намагаючись якнайповніше передати риси характеру жінки-селянки, письменниця сама перевтілюється у її образ, використовуючи постать оповідача в межах літературної традиції першої половини XIX ст. Панівною формою художнього викладу в оповіданнях та повістях цього часу була традиційна, започаткована Квіткою-Основ’яненком за народним зразком оповідь, що являла собою усний монолог людини з демократичного, найчастіше селянського, середовища. Ставилася мета створити […]...
- Образ оповідача в повісті “Талант” С. Васильченко Твір починається картиною ранньої осені. На тлі журливого пейзажу автор показує приїзд до села нового вчителя. Пейзаж, який гармонує з настроєм молодого вчителя, має алегоричний характер. Уже з перших рядків повісті перед читачем постає один із головних героїв твору – оповідач. Це вчитель, який хотів здобути вищу освіту й присвятити себе служінню народові. Оповідач, натура […]...
- Образ оповідача в автобіографічній повісті “Зачарована Десна” О. Довженка (1 варіант) Дивись. Вдивляйсь в Довженка очі І злами віку на чолі, Де пролягли думки пророчі Карбами духа і землі. М. Стельмах У повісті “Зачарована Десна” автор змальовує своє дитинство. Воно дивним чином переплітається з уявленнями про дитинство нашої нації, коли світом володарював пантеїзм, що, як писав І. Нечуй-Левицький, “був причиною метаморфоз, поетичного обертання людей в дерева, […]...
- Образ оповідача в автобіографічній повісті “Зачарована Десна” О. Довженка (2 варіант) В українській літературі можна знайти чимало творів про “босоноге дитинство”, які досить схожі між собою. Але є один, який, на мою думку, відрізняється від інших своїми лірично-задушевними нотками, великою любов’ю до того, що змальовується. Це – автобіографічна повість “Зачарована Десна” Олександра Довженка. Як глибоко і майстерно відтворено дитячі роки в спогадах людини зрілого віку, митця, […]...
- Образ оповідача в автобіографічній повісті “Зачарована Десна” О. Довженко (І варіант) Дивись. Вдивляйсь в Довженка очі І злами віку на чолі, Де пролягли думки пророчі Карбами духа і землі. М. Стельмах У повісті “Зачарована Десна” автор змальовує своє дитинство. Воно дивним чином переплітається з уявленнями про дитинство нашої нації, коли світом володарював пантеїзм, що, як писав І. Нечуй-Левицький, “був причиною метаморфоз, поетичного обертання людей в дерева, […]...
- Образ Євгенія Базарова в романі И. С. Тургенєва “Батьки й діти” Головною проблемою в романі И. С. Тургенєва “Батьки й діти” є конфлікт двох поколінь, старим, представленим ліберальним і консервативним дворянами, і новими, представленими різночинцями-демократами. До представників старого ставиться сім’я Кірсанових, а нового Базарів. Самим затятим прихильником консервативних поглядів є Павло Петрович Кірсанов, людина, що давно відстала від часу й, що наполягає на вірності своїх поглядів […]...
- Матренин будинок характеристика образа Оповідача Оповідач – автобіографічний персонаж. Матрена називає його Игнатьичем. Відбувши посилання в “курній, гарячій пустелі”, він реабілітований в 1956 р. і побажав жити в селі де-небудь у середній смузі Росії. Виявившись у Тальнове, він оселився в Матрени, викладав математикові вшколе. Табірне минуле проступає у всіх його вчинках і бажаннях: піти від сторонніх очей, від будь-якого втручання […]...
- Роль оповідача у романі “Герой Нашого Часу” Оповідання розбите на п’ять повістей-новел, об’єднаних образом Печорина. В основу кожної із сюжетних ліній покладений той або інший конфлікт: психологічний, моральний, філософський, конфлікт характерів (Печорин і Бела, Печорин і Максим Максимич, Печорин і Мері, Печорин і Грушницкий, Печорин і Вернер, Печорин і “водяне суспільство”). Цей ряд може бути також доповнений прямо не зазначеним у романі, […]...
- Переказ оповідання Тхір і Калинич Тургенєва І. С План переказу 1. Орловські й калузькі мужики. 2. У садибі Тхора. 3. Знайомство з Калиничем. 4. Порівняльна характеристика Тхора й Калинича. Переказ Оповідання ведеться від імені оповідача-мисливця “Кому траплялося з Волховского повіту перебиратися в Жиздринский, того, імовірно, вражала різка різниця між породою людей в Орловській губернії й калузькій породі. Орловський мужик невеликий ростом, сутулуватий, похмурий, […]...
- Зображення поміщиків і селян у збірці “Записки мисливця” Збірка нарисів “Записки мисливця”, завдяки якій ім’я І. С. Тургенєва стало широко відомим у літературних колах, вийшла 1852 року. Книга викликала широкий суспільний резонанс. О. Герцен писав: “Ніколи ще внутрішнє життя поміщицького будинку не виставлялось у такому вигляді на загальне висміювання, ненависть і зневагу”. Ці слова найбільше стосуються оповідань “Бурмістр” та “Два поміщики”. З великою […]...
- Образ Миколи Петровича Кірсанова у романі І. С. Тургенєва “Батьки й діти” Зовнішній конфлікт роману Тургенєва “Батьки й діти” – це зіткнення двох епох, двох мировоззрений, філософії “батьків” і “дітей”. Представником нового покоління у романі виступає демократ-різночинець Євгеній Базарів. Безпосереднім антагоністом Базарова, явним супротивником його є Павло Петрович Кірсанов, витончений, рафінований аристократ. “Схованим” же супротивником Базарова є Микола Петрович Кірсанов, тонка й делікатна людина, естет, що любить […]...
- Образ Ганни Сергіївни Одинцовій і його ролі у романі І. С. Тургенєва “Батьки й Діти” Жіночі образи у романі Тургенєва “Батьки й діти” відіграють важливу роль у справі розкриття ідейного содержания роману. Кожний жіночий образ уводиться автором в оповідання як уособлення певних якостей людського характеру: так, наприклад, Фенечка персоніфікує жіночність, м’якість, уміння віддано й искреннее любити; Катя – практичність, уравновешенность, діловитість; Кукшина пародіює мировоззрение Базарова; мати Базарова стає символом матіринской […]...
- Образ Базарова у романі І. С. Тургенєва “Батьки й діти” Роман І. С. Тургенєва відбив боротьбу двох соціально-політичних таборів, що зложилися в Росії до 60 – м років XІX століття. Письменник передав у романі типовий конфлікт епохи й поставив ряд актуальних проблем, зокрема питання про характере й ролі “нової людини”, деятеля в період революційної ситуації в Європі 60-х років. Виразником ідей революційної демократии став Євгеній […]...
- Герой оповідання Тургенєва “Тхір і Калинич” Герой оповідання И. С. Тургенєва “Тхір і Калинич” із циклу “Записки мисливця”. Це один з найцікавіших селянських типів російської літератури. Він персоніфікує собою здоровий практичний початок: будучи оброчним селянином, Тхір живе незалежно від свого поміщика, Полутикина, господарство його налагоджене, багато дітей. Автор особливо відзначає діяльний розум свого героя як невід’ємну частину його натури. Це проявляється […]...
- Записки мисливця: Бежін луг Розповідь починається описом чудового літнього ранку. Автор полює в лісах. Настріляв дичини, він до вечора вирішує повертатися додому, але в наступила темряві втрачає дорогу і виходить до Бежина лузі, де вбачає багаття, а навколо нього селянських дітей, які прийшли в нічний. г Виганяти перед вечором і приганяти на ранковій зорі табун – велике свято для […]...
- ОБРАЗ БАЗАРОВА. СИЛА Й БЕЗСИЛЛЯ ГЕРОЯ РОМАНА ТУРГЕНЄВА “БАТЬКИ Й ДІТИ” ОБРАЗ БАЗАРОВА. СИЛА Й БЕЗСИЛЛЯ ГЕРОЯ РОМАНА ТУРГЕНЄВА “БАТЬКИ Й ДІТИ” Ламати-Не будувати. Сім разів відміряй один раз отрежь. Прислів’я. Євгеній Базарів моя протилежність. У його характері було, здавалося, багато чого з того, за що можна поважати людини й чим захоплюватися в літературному герої: розум, самобутність, фізична сила, упевненість у собі, величезна працездатність Цей нігіліст […]...
- Записки мисливця: Касьян з Гарною мечі Автор повертається у возі з полювання. Шлях перетинає траурний поїзд: священик і мужики з оголеними головами несуть труну. У народі вважається, що зустріти на дорозі небіжчика погана прикмета. Через деякий час візник зупиняється, повідомляє автору, що у їх вози зламалася вісь, і додає, що за супроводжуючим труну бабам дізнався, кого ховають (Мартина-тесляра). На зламаною осі […]...
- Образ нігіліста Базарова (за романом І. С. Тургенєва “Батьки і діти”) Роман Тургенєва “Батьки і діти”, що вийшов 1862 року, став не просто одним із кращих творів автора, а й одним із його романів, що найпалкіше обговорювалися та критикувалися. Причиною критики, різких висловлювань і звинувачень на адресу самого автора став створений ним образ головного героя – Базарова. Базаров – це герой інсаровського типу, який з’являється і […]...
- Образ Ганни Сергіївни Одинцовій у добутку І. С. Тургенєва “Батьки й діти” 1. Загадка жіночої душі в літературі. 2. Неординарна особистість Одинцової. 3. Новий тип жінки в літературі. За всіх часів письменників цікавило стан і загадки жіночої душі, звідси така велика розмаїтість жіночих образів у російській літературі. Представниця слабкої підлоги з її рухливою психікою, схильністю до емоційного вираження власних почуттів представлялася авторам ідеальним об’єктом для дослідження й […]...
- Антонівські яблука характеристика образу оповідача Оповідач – “я” письменника, багато в чому схоже з ліричним героєм в поезії Бунина. “Антонівські яблука” – символ Росії, що відходить в минуле, подібний до чехівського “Вишневого саду” : “Пам’ятаю великий, увесь золотий сад, що підсохнув і поріділий, пам’ятаю кленові алеї, тонкий аромат опалого листя і – запах антонівських яблук, запах меду і осінньої свіжості”. […]...
- Художня майстерність Чехова-Оповідача Антон Павлович Чехов – найбільший гуморист. Нам відома безліч його розповідей, хоч і маленьких, але дивно цікавих. Яким же образом Чехов домагається такого результату? Спробуємо розібратися в цьому на прикладі розповіді “Товстий і тонкий”. Заголовок, як завжди, дуже точний Уже з нього ми довідаємося про головні діючі особи. Але відразу цікава особливість. Автор не дає […]...
- Аналіз повісті Тургенєва “Весняні води” і оповідання Чехова “Аріадна” І Тургенєв і Чехов описують драматичну долю двох чоловіків (Саніна і Шамохіна), що потрапили в кабалу до красивих хижачка – Полозова і Аріадні. Щоправда, вирішення цієї подібній ситуації багато в чому різний. У Тургенєва – у драматичному, і навіть у трагічному ключі, а у Чехова – в обьективно-іронічній манері. Мабуть, головне, на що слід звернути […]...
- Переказ добутку Бежин луг Тургенєва И. С План переказу 1. Опис картин природи. 2. Мисливець, заблудившись, знайомиться із хлопчиками, що пасуть коней у нічному. 3. Оповідач слухає оповідання дітей про нечисту силу, повір’я. 4. Ранком мисливець прощається смальчиками. Через якийсь час він довідається про подальшу долю Павлуся. Переказ Липневим днем оповідач полював у Чернском повіті Тульської губернії. Коли стемніло, мисливець зрозумів, що […]...
- Сюжет оповідання Тургенєва “Бежін луг” Пояснюючи таємничі явища природи, свідомість селянських хлопців харчується живими враженнями оточуючого їх світу. Найпопулярніші фантастичні істоти тисячами ниток пов’язані з поезією життя земної: їх драми – своєрідне повторення людських драм, їхня краса-відображення земної краси. Та й сюжет “Бежін луки” рухається від легендарного і фантастичного до земного, реалістичного. Це рух відбувається не тільки всередині кожної з […]...
- Переказ оповідання Співаки Тургенєва І. С План переказу 1. Опис хазяїна шинку і його закладу. 2. Опис відвідувачів шинку. Суперечка на краще виконання пісні. 3. Спів рядчика з Жиздри. 4. Перемога Якова Турка. 5. П’яний розгул вкабаке. Переказ Сельцо Колотовка, що колись належало поміщиці, прозваної Стриганихой, а нині приналежному якомусь петербурзькому німцеві, стоїть на скаті голого пагорба, розсіченого страшним яром. У […]...
- Гоголь для Тургенєва Гоголь для Тургенєва – “літературний батько”. Тургенєв називає себе “одним з найменших учнів його”, “шанувальником і найменшим послідовником”. Тургенєв бачив силу Гоголя у викритті кріпосницької дійсності, застійного життя “существователей”, “набувачів”, “накопичувачів” у повній згоді із Чернишевським, що побачив заслугу Гоголя в “міцному введенні в російську художню літературу сатиричного або… критичного напрямку”. Той принцип історизму, яким […]...
- Переказ оповідання Однодворець Овсянников Тургенєва І. С План переказу 1. Характеристика Овсянникова. 2. Оповідання Овсянникова про старий і новий час. 3. Оповідання Мити про однодворців. 4. Історія орловського поміщика Франца Иванича Леженя. Переказ Овсянников – повна, висока людина років сімдесятьох, з важливою поставою, розміреною мовою й повільною ходою. Своєю важливістю нагадував він бояр допетровських часів. Сусіди його поважали й уважали за честь […]...
- Образ Андрія Марковича в повісті “Талант” С. Васильченко Неприємне враження справило на оповідача перше знайомство зі старшим учителем Андрієм Марковичем. “Людина занадто практична, ретельно акуратна, хитренька, до всього допитливий”, – так спершу подумав про свого колегу новоприбулий. Та вони швидко подружилися, бо обидва тяглися до знань, мріяли вступити в університет, були схожі за характерами: наполегливі, життєлюбні. Навіть закохалися в одну дівчину. Рельєфно змальовано […]...
- Людина і природа в оповіданні І. С. Тургенєва “Бежін луг” “Записки мисливця” – це книга про російською народі, кріпацькій селянстві. Однак розповіді й нариси Тургенєва описують і багато інших сторін російського життя того часу. З перших нарисів свого “мисливського” циклу Тургенєв прославився як художник, що володіє дивовижним даром бачити й малювати картини природи. Тургенєвській краєвид психологічний, він пов’язаний з переживаннями і виглядом персонажів оповідання, з […]...
- Скорочено Однодворець Овсяников Тургенєва І. С Однодворець Овсяников Однодворець – це вільний від поміщика селянин, що має свою ділянку землі. Овсяников – повна людина років сімдесятьох, “з ясним і розумним поглядом під навислою бровою, з важливою поставою, розміреною мовою, повільною ходою. “Овсяников був важливим, тямущим, але одночасно й ледачим, прямодушним і завзятим. “Це був один з останніх людей старого століття. ” […]...