Матренин будинок характеристика образа Оповідача

Related posts:

1. Будинок про сім фронтонів характеристика образа Полковника Пинчена Полковник Пинчен – старий пуританин, засновник роду Пинченов, що прибув у Нову Англію разом з першими поселенцями. Померлий більш ніж за сто років до часу, коли розгортається дія роману, вона даний Готорном не як безпосередньо діюча особа, а через вплив його вчинків на героїв-сучасників автора, розкриваючи в такий спосіб центральну проблему роману – проблему зв’язку […]...
2. Характеристика добутку Матренин двір Солженицина А. И “Улітку 1953 року з курної гарячої пустелі вертався навмання – просто в Росію”. Ці рядки відкривають оповідання Солженицина “Матренин двір”, дивний сплав документа й високої художньої прози. У рукописі, щоправда, вказувався 1956 р., але, за порадою Твардовского, Солженицин перемінив дату з міркувань цензури, перемістив дію в часи хрущовської відлиги. Оповідання багато в чому автобиографичен. Після […]...
3. Матренин двір. Оповідання Улітку 1956 р. на сто вісімдесят четвертому кілометрі від Москви по залізничній вітці на Муром і Казань сходить пасажир. Це – оповідач, доля якого нагадує долю самого Солженицына (воював, але із фронту “затримався з поверненням годиков на десять”, тобто відсидів у таборі, про що говорить ще й те, що, коли оповідач влаштовувався на роботу, кожну […]...
4. Скорочено оповідання Матренин двір Солженицина А. И Доля оповідача схожа з долею самого Олександра Ісайовича Солженицина – він теж фронтовик. І теж повернення його із фронту затрималося “годиков на десять”. Тобто довелося відсидіти нізащо – як полстрани, якщо не більше, сиділо тоді в таборах. Герой мріє працювати вчителем у сільській глибинці – подалі від цивілізації. Він відбув посилання “у курній гарячій пустелі” […]...
5. Короткий зміст оповідання Матренин двір Солженицина А. И Доля оповідача схожа з долею самого Олександра Ісайовича Солженицина – він теж фронтовик. І теж повернення його із фронту затрималося “годиков на десять”. Тобто довелося відсидіти нізащо – як полстрани, якщо не більше, сиділо тоді в таборах. Герой мріє працювати вчителем у сільській глибинці – подалі від цивілізації. Він відбув посилання “у курній гарячій пустелі” […]...
6. Загубитися в самій нутряній Росії (по оповіданню А. И. Солженицына “Матренин двір”) Цінність оповідання складається в дуже реалістичному й достовірному викладі подій. Життя й смерть Мат-Рены Захаровій показані такими, якими вони були насправді. Назва оповідання показує читачеві, що на його сторінках буде йти мовлення про життя Матре-Ны, її будинку й дворі. ” Матренин двір ” визначає про-странство для здійснення дії оповідання. Після довгих пошуків герой знаходить будинок, […]...
7. Антонівські яблука характеристика образу оповідача Оповідач – “я” письменника, багато в чому схоже з ліричним героєм в поезії Бунина. “Антонівські яблука” – символ Росії, що відходить в минуле, подібний до чехівського “Вишневого саду” : “Пам’ятаю великий, увесь золотий сад, що підсохнув і поріділий, пам’ятаю кленові алеї, тонкий аромат опалого листя і – запах антонівських яблук, запах меду і осінньої свіжості”. […]...
8. Образ Фаддея в оповіданні “Матренин двір” Не нагромадивши “багатства” і не нажив якого-небудь “добра”, Матрена Григор’єва зуміла зберегти для навколишню товариську вдачу й серце, здатне до жалю. Вона з’явилася рідкою людиною з безмірно доброю душею, не втратила здатності відгукуватися на чуже лихо. Так, жодна оранка не обходилася без її. Разом з іншими жінками вона впрягалася в соху й тягла неї на […]...
9. Комплексний аналіз добутку “Матренин двір” А. І. Солженицина У добутку “Матренин двір” Олександр Ісайович Солженицин описує життя працьовитої, розумної, але дуже самотньої жінки – Матрени, що ніхто не розумів і не цінував, але всякий намагався скористатися її працьовитістю й чуйністю Сама назва оповідання “Матренин двір” можна витлумачити по-різному. У першому випадку, наприклад, слово “двір” може означати просто уклад життя Матрени, її господарство, її […]...
10. Щастя характеристика образа Тестова Івана Хомича Тестів Іван Хомич – герой-оповідач, скляр. Відповідаючи на запитання, чи було в його житті щастя, воно розповідає історію, що происшли 20 або 25 років тому. Один раз, сидячи в трактирі, він бачить, як хазяїн намагається виштовхнути п’яного “царського солдата”; виявившись на вулиці, той, щоб відомстити розбиває кругляком дзеркальне скло вітрини. З розбитого вікна дме; але […]...
11. У чому суть праведності Матрени в оповіданні А. И. Солженицина “Матренин двір”? Стрижнева тема Творчості А. И. Солженицина – протистояння людини силі зла, як зовнішнього, так і захоплююче саме серце, Історія падіння, боротьби й величі духу, невідривна від трагедії Росії. В оповіданні “Матренин двір* автор зобразив народний характер, що зумів зберегти себе в страшній смуті XX століття. “Є такі природжені ангели, вони начебто невагомі, вони сковзають як […]...
12. Батьки й діти характеристика образа Кірсанова Аркадія Миколайовича БАТЬКИ Й ДІТИ (Роман, 1862) Кірсанов Аркадій Миколайович – приятель Євгенія Базарова і його учень, представник молодого покоління, що коштує на відміну від Базарова набагато ближче до його середнього рівня. У його позиції прямий вплив епохи сполучається з таким же прямим впливом звичайних властивостей віку. Захоплення А. новітнім навчанням досить поверхово. В “нігілізмі” його залучають […]...
13. Дитинство. Отроцтво. Юність характеристика образа Зухина ДИТИНСТВО. ОТРОЦТВО. ЮНІСТЬ (Трилогія, 1851 – 1855) Зухин – товариш Николеньки по університеті. Йому років вісімнадцять. Палка, сприйнятлива, діяльна, розгульна натура, повна сил і енергії, що розтрачуються в гульбах. Час від часу запиває. Оповідач знайомиться з ним на з” брании кружка студентів, що вирішили разом готуватися кекзаменам. “…Маленький щільний брюнет із трохи оплили й завжди […]...
14. Міркування по оповіданню А. І. Солженицина “Матренин двір” Важко й непросто зложилася доля А. І. Солженицина. Фронт, важкий шлях від Орла до Східної Пруссії, медалі за виявлену мужність, а потім арешт, восьмирічне перебування у в’язницях лиховісного “архіпелагу ГУЛАГ”. В 1970 році Солженицин був визнаний гідним Нобелівської премії по літературі. Оповідання “Матренин двір” Надрукований в 1963 році. Він повністю автобиографичен і достовірний. Життя Матрени […]...
15. “Матренин двір” – це оповідання про нещадність людської долі Росія багата не тільки безмежними просторами, родючими землями, фруктовми садами, але й неабиякими людьми, праведниками, обдарованими чистою, божественною енергією. Вони дивляться на нас ясними глибокими очами, начебто заглядають у душу, так так, що нічого від них не сховаєш. Праведники жертвують багатьма життєвими принадностями заради чистоти душі, з радістю допомагають навколишньої гідно перебороти всі негоди, вийти […]...
16. Доля російського села в оповіданні А. И. Солженицина “Матренин двір” Ім’я Олександра Ісайовича Солженицина ще кілька років назад було заборонено, але в цей час ми маємо можливість захоплюватися його добутками, у яких він демонструє виняткову майстерність у зображенні людських характерів, у спостереженні за долями людей і розумінні їх. Особливо яскраво все це розкривається в оповіданні Матренин двір. З перших рядків оповідання читач довідається начебто б […]...
17. Долі російського села в літературі 1950-1980 років (В. Распутін. “Прощання із Запеклої”, В. Биків. “Облава”, А. Солженицин. “Матренин двір”) Багато письменників зверталися у своїй творчості до сільської теми. Одні захоплювалися сільським укладом жизні, “училися в істині блаженство находить”, інші називали село жебрачці, а її хати – сірими. У радянський час тема долі російського села стала чи ледве не провідної, а питання про “великий переломе” актуальний і в наші дні. Саме колективізація змусила багатьох писателей […]...
18. Долі російського села в літературі 1980-х років (В. Распутін “Прощання із Запеклої”, А. Солженицын “Матренин двір”) Приїжджаючи до них улітку відпочивати, а точніше, працювати, ми своїми очами бачимо, як важке життя селян і наскільки складно нам, міським, пристосуватися до цього життя. Але завжди хочеться приїхати в Село, відпочити від міської суєти. Багато письменників торкнулися у своїй Творчості долю російського села. Одні захоплювалися сільською природою й “училися в істині блаженство знаходити”. Інші […]...
19. Образ оповідача в усмішках Остапа Вишні Образ оповідача в усмішках Остапа Вишні “Мабуть, із часів Котляревського не сміялась Україна таким життєрадісним, таким іскрометним сонячним сміхом, яким вона засміялась знову в прекрасній творчості Остапа Вишні”, – писав Олесь Гончар. Саме в усмішках найповніше виявилася чиста, щедра і весела душа письменника. Герої оповідок – мисливці-невдахи і фантазери, добродушні, щирі селяни. І майже в […]...
20. Три мушкетери характеристика образа Д’артаньяна Д’артаньян – головний герой роману, що приїхав з Гаскони в Париж у пошуках слави й блискучої кар’єри, розумний, безстрашний, хитрий і непереборний герой, що відразу ж потрапив у вир придворних інтриг, що тягнуть за собою нескінченні дуелі, сутички й пригоди, незвичайно щасливий, своїм розумом, шляхетністю, прямотою й везінням добивающийся всього, про що мріяв, і снискавший […]...
21. Проблема позитивного героя (по повісті Один день Івана Денисовича й оповіданню Матренин двір Солженицина А. І.) Письменник, якщо тільки він Є нерв великого народу, Не може бути не уражений, Коли уражена воля. Я. П. Полонский Відмінною рисою творчості А. І. Солженицина є тісне переплетення реалістичного зображення радянської дійсності й філософських шукань правди життя Тому практично всі добутки письменника, у тому числі повість “Один день Івана Денисовича” (деякі літературознавці використовують інше визначення […]...
22. Золотий жук характеристика образа Вільяма Леграна Легран Вільям – людина, що знайшла скарб завдяки своїй винахідливості й вірі в обгрунтованість переказів, які іншим здавалися тільки легендою. Л. походить зі стародавньої гугенотської сім’ї; невдачі позбавили його багатств і довели до вбогості. Як озивається про Л. його друг-оповідач, “він відмінно утворений і наділений незвичайними здатностями, але разом з тим заражений мізантропією й страждає […]...
23. Історія Нью-Йорка характеристика образа Дидриха Никербокера Никербокер Дидрих – умовний оповідач, від імені якого ведеться також оповідання в новелах “Рип Ван Винкль”, “Легенда про Сонну Балку”, “Будинок із примарами”. Восени 1809 р. у нью-йоркській газеті “Ивнинг пост” з’явилася замітка про “маленького літнього пана, одягненому в поношений чорний камзол і трикутний капелюх, по ім’ю Никербокер”. “Тому що є підозра, що він несповна […]...
24. Місце праведника серед людей (По оповіданню А. И. Солженицина “Матренин двір”) 1. Прийом контрасту при описі героїні. 2. Рідні істоти й природні “помічники”. 3. Затерявшаяся праведна душачи Страждання й біль завжди обов’язкові для широкої свідомості й глибокого серця. Ф. М. Достоєвський Незважаючи на те що першою ластівкою, оказавшейся в пресі, було оповідання А. І. Солженицина “Один день Івана Денисовича”, на перше місце по полярності вже в […]...
25. Подорож Гулливера характеристика образа Йеху Йеху (приблизно утворено шляхом злиття двох англійських вигуків – yah! і ugh!, що виражають відразу) – людиноподібні істоти, що населяють острів, де живуть і гуигнгнми, що використовують їх як робоча худобина. Зштовхнувшись із цими “дивними тваринами”, Гулливер виявляється одним з них для пануючих на острові розумних коней, однак, наведений у хлів И. , випробовує “жах […]...
26. Характеристика образа Марія Кочубей Матрена Кочубей проходить як би крізь літературну призму – і є перед читачем типовою байронічною героїнею, хоча б і українізованої: свіжої, “як весняний колір”, стрункої, “як тополя” і, звичайно, із грудьми “білої, як піна”. І навпаки, образ скромної, розумного, палкого й наївної М., до кінця першої частини не догадується про змову Мазепи – а до […]...
27. Образ оповідача в повісті “Талант” С. Васильченко Твір починається картиною ранньої осені. На тлі журливого пейзажу автор показує приїзд до села нового вчителя. Пейзаж, який гармонує з настроєм молодого вчителя, має алегоричний характер. Уже з перших рядків повісті перед читачем постає один із головних героїв твору – оповідач. Це вчитель, який хотів здобути вищу освіту й присвятити себе служінню народові. Оповідач, натура […]...
28. Батьки й діти характеристика образа Кірсанова Миколи Петровича БАТЬКИ Й ДІТИ (Роман, 1862) Кірсанов Микола Петрович – батько Аркадія Кірсанова. Це людина вже літній, що пережила чимало нещасть, але не зломлений ними. Ідеаліст із романтичними смаками й похилостями, він на свій лад прагне здійснити у своєму житті ідеал, що нагадує ідеал Лаврецкого з “Дворянського гнізда”, – трудиться, намагається перетворити в дусі часу поміщицьке […]...
29. Історія одного міста характеристика образа Глуповцов ІСТОРІЯ ОДНОГО МІСТА ( 1869-1870) Глуповци – мешканці міста, образ якого вперше з’явився на початку 1860-х рр. у нарисах письменника “Глупов і глуповци” і “Глуповское розпуста”, заборонених цензурою. Глуповци, як пояснив Щедрін у полеміці із критиками книги, – це “народ історичний”, тобто реальний, не ідеалізований, “люди, як і всі інші, з тою тільки оговоркою, що […]...
30. Дитинство. Отроцтво. Юність характеристика образа Епифановой Авдотьи Василівни ДИТИНСТВО. ОТРОЦТВО. ЮНІСТЬ (Трилогія, 1851 – 1855) Епифанова Авдотья Василівна – сусідка Иртеньевих, потім друга дружина Петра Олександровича Иртеньева, батька Ні-Коленьки. Оповідач відзначає її жагучу, віддану любов до чоловіка, що, однак, анітрошки не заважає їй любити красиво одягатися й виїжджати у світло. Між нею й молодими Ирте-Ньевими (за винятком Любочки, що полюбила мачуху, що відповідає […]...
31. Британик характеристика образа Нерона Нерон – римський імператор, син Агрипини й Домиция енобарба (Агенобарба), зведений брат Британика, що отруїв його в боротьбі за зміцнення своїх прав на престол і з ревнощів до люблячої Британика Юнії. Расин малює вісімнадцятирічного Н., що робить перше вбивство. “Нерон не вбив ще свою матір, дружину, наставників, але в ньому зріють насіння всіх цих лиходійств, […]...
32. Твір по літературі по оповіданню О. І. Солженицина “Матренин двір” Олександр Ісайович Солженицин. Ще якихось двадцять років тому його ім’я заборонене було вимовляти, а сьогодні ми захоплюємося його глибоко філософськими добутками, у яких розкривається майстерність у зображенні характерів, уміння спостерігати за людьми й розуміти їх. І особливо яскраво розкривається це в оповіданні “Матренин двір”. Чим цікавий це оповідання? Начебто б звичайне післявоєнне життя російського села. […]...
33. Образ оповідача в “Записках мисливця” И. С. Тургенєва 1. Унікальність “Записок мисливця”. 2. Події й герої нарисів. 3. Оповідач як діюча особа Усяка людина є історія, не схожа ні на яку іншу. А. Каррель Кожна людина – це цілий мир, цілий Всесвіт. У циклі нарисів і оповідань “Записки мисливця” И. С. Тургенєв показав життя простих людей, взаємини селян і поміщиків. Всі нариси й […]...
34. Горе від розуму характеристика образа Скалозуб Сергій Сергеич Горе ВІД РОЗУМУ (Комедія, 1824; опубл. із пропусками – 1833; повністю – 1862) Скалозуб Сергій Сергеич – персонаж комедії, що связуют героїв “першого рівня” (які самостійно беруть участь у дії, див. статті “грибоедовского” роздягнула) і персонажів “другого рівня”, московських типажів, представлених на балі в будинку Фамусова. В образі Скалозуба виведений “ідеальний” московський наречений – грубуватий, […]...
35. Недоук характеристика образа Софія НЕДОУК (Комедія, опубл. 1783, пост. 1782) Софія – племінниця Стародума (дочка його сестри); мати С. – сваха Простакова й свойственница (як і С. ) Простако-Виття. Софія – по-гречески означає “мудрість”. Однак ім’я героїні одержує в комедії особливий відтінок: мудрість С. – не раціональна, не мудрість, якщо можна так виразитися, розуму, а мудрість душі, серця, почуття, […]...
36. Горе від розуму характеристика образа Фамусов Павло Опанасович Горе ВІД РОЗУМУ (Комедія, 1824; опубл. із пропусками – 1833; повністю – 1862) Фамусов Павло Опанасович – один із ключових героїв комедії; багатий удівець, пан, у чиєму московському будинку відбувається дія, “керуючий у казенному місці”; батько Софії, у яку закоханий раптово повернувся після трирічної відсутності Чацкий. (Ф. був другом його покійного батька.) Образи Чацкого й […]...
37. Характеристика образа Керубина в комедіях Бомарше П Керубино – паж Альмавиви, закоханий у графиню, як і у всіх жінок на світі, cherubіno dі amore, як, поддразнивая його, виражається один з персонажів другого плану, хоча К. і справді херувим любові. Особливо обмовляючи, що ця роль должнабить віддана молодій виконавиці, Бомарше посилався на відсутність підходящих акторів у тодішніх трупах, але подібна необхідність викликана й […]...
38. Сповідь сина століття характеристика образа Октава де Т Октав де Т. – парубок із заможної сім’ї, ведучий дозвільне життя в Парижу. Важко травмований зрадою коханки, О. під впливом свого цинічного друга Діжі-Не пускається в безладну розпусту. Смерть батька змушує його повернутися в рідну провінцію, і там він зустрічає молоду вдову Бригитту Пирсон. Спаленіла в ньому любов не відразу зустрічає взаємність, але й після […]...
39. Повести Белкина характеристика образа Сильвио ПОВЕСТИ ПОКІЙНОГО ІВАНА ПЕТРОВИЧА БЕЛКИНА (1830; опубл. 1831) ПОСТРІЛ Сильвио – тридцатипятилетний офіцер-дуелянт, одержимий ідеєю мести. Історія про нього повідана И. П. Белкину якимось полковником И. Л. П., в ініціалах якого легко прочитується натяк на знаменитого бретера тої пори И. П. Липранди; оповідання ведеться від імені И. Л. П. Полковник-Оповідач, у свою чергу, спочатку описує […]...
40. Государ характеристика образа Государя Государ – головний предмет міркування Макиавелли й центральний політичний образ, створений їм у трактаті. Попередньо розглянувши, які бувають типи держав (“республіки або керовані єдиновладно”, гл. І), давши історичні приклади їхніх різних варіантів, Макиавеллипереходит до проблеми політичної влади й насамперед тих умов, які дозволяють неї завоювати, а завоювавши, удержати. Починаючи із чотирнадцятої глави він цілком зосередився […]...