Образи правителів Глупова з “Історії одного міста” М. Е. Салтикова-Щедріна
1. Значення добутку в історії літератури. 2. Роль пародії в “Історії одного міста”. 3. Градоначальники міста і їхнє зображення.
4. Майстерність Салтикова-Щедріна Так почнемо повість цю… М. Е. Салтиков-Щедрін На питання, пов’язані з написанням “Історії одного міста”, М. Е. Салтиков-Щедрін відповідав, що книга ця присвячена сучасності. Він ніколи не припускав навіть, що текст його добутку стане цікавий для нащадків, однак і сучасний читач знайде в “Історії…
” щось, що здасться йому цікавим і актуальним. Велике значення
Так починається добуток, і в цьому уривку
Приходите княжити й володіти нами” – стає несерйозністю й безглуздістю Тому що мир міста Глупова – мир зазеркалья, де діють закони “від противного”. Не хочуть князі йти правити глуповцами, та й той, котрий захотів, ставить над ними свого ж, глуповского ” злодія-новатора”. Подальшого глави представляють читачеві літопис, що описує життя глуповцев у різні періоди історії при різних правителях (знову ж літопис – прийом, необхідний для створення більшої правдоподібності, життєвості добутку).
Глава ж “Опис градоначальников” представляє целую низку виродливих, гротескних, безглуздих персонажів, по тій або іншій причині виконуючу роль градоправителів.
І начебто б мають вони нормальні імена, прізвища й по батькові, виглядають як люди й мають досить звичайні слабості й недоліки, але при цьому в кожному з образів утримується щось доконане фантастичне, потойбічне, того ще більш страшне. Однак який народ, такий і цар Провідний свій рід від древніх головотяпів, нездатні самостійно обрати собі правителя із числа своїх же одноплемінників, глуповци по природі надзвичайно “начальстволюбиви”. Вони почувають себе неспроможними сиротами, що залишилися без якої б те не було опіки, тому самодурства Органчика приймаються як “рятівна строгість”.
Вся безглуздість ситуації криється в сліпій слухняності людині, у якого в голову вмонтований органчик, що програє дві фрази: “не потерплю” і “розорю”.
Звичайні для Глупова такі правителі, як Іван Пантелеич Прищ, голова якого наповнена фаршем, француз Дю-Марио, “при ближчому розгляді оказавшийся дівицею”. Але кульмінацією абсурдного перерахування стає Похмурий-Бурчеев, “прохвоет, що задумав обхопити весь всесвіт”. Його долають божевільні ідеї по встановленню єдиних порядків, що зрівнюють, як у місті, так і в дикій природі.
Для того щоб Глупов відповідав його вигадництвам, городянам доводиться буквально знищити його, безмовно підкоряючись наказам володаря-самодура. Його маячні ідеї й злагоджені дії приведуть до смерті й глуповцев, і градоначальника, що означає неспроможність, безглуздість його ідей перед законами живої природи. Необхідно сказати також про таких цікавих персонажів, як Іван Матвійович Баклан – ростом трьох аршинів і трьох вершків, що відбуває по прямої лінії від найвищої в Москві дзвіниці Івана Великого й буриЪЪ, що вибухнула, що гине від переломлення під час; Никодим Осипович Іванов, що “був настільки малого росту, що не міг уміщати великих законів, умер від натуги, підсилюючись осягти сенатський указ” і багато хто інші.
Використання сатири й фантастики при створенні образів градоправителів зовсім невипадково – воно було продиктовано особливостями творчого завдання Описувані персонажі не повинні були бути зовсім гротескними – при всій їхній безглуздості й фантастичності, вони повинні були зв’язуватися у свідомості читача з ( ходом реальної історії, тобто повинні бути пізнавані.
Так, згадуючи про характеристики Никодима Осиповича Іванова, настільки малого, що його розум був нездатний уміщати кілька законів відразу, читач повинен розуміти, що безглузді характеристики взяті автором з реальної історії. Справа в тому, що із середини XVII століття по 1825 рік була видана незліченна кількість законів, що склали порядку сорока п’яти томів. Така ж кількість томів із законами вийшло у світло при Миколі I і Олександрі II.
Особливістю визначення цих законів була неймовірна просторікуватість і заплутаність формулювання Тому й звичайній людині було немудро “лопнути від натуги”, намагаючись умістити в себе кілька законів одночасно. Взагалі дослідники знаходять у деяких фігурах реальних історичних діячів. Так, наприклад, в образі Негодяева є щось від Павла I, у фігурах Микаладзе й Грустилова – від Олександра I, у Перехоплення-Хвацькому – від Миколи I. Глуповская історія, по суті своєї, є противоисторией.
Це смішна, гротескова опозиція реально існуючому миру, що висміює через текст літопису саму історію.
Але й тут не змінило авторові тонке почуття міри. Пародія дозволяє, спотворивши реальність, розглянути в ній щось смішне, несерйозне. Але Щедрін не забуває про те, що об’єктом його пародії й глузування є саме серйозне поняття – поняття історичного ходу держави. “Історія одного міста” була кілька разів екранізована, ставилися спектаклі, – ці дії проходили з надзвичайним успіхом. Але спроби перевести добуток на іноземні мови було невдалою – чуже мовлення не здатне передати повною мірою відтінки змісту й гумору, вкладені в тканину тексту працьовитою рукою автора
Related posts:
- Пародія як художній прийом в “Історії одного міста” М. Е. Салтыкова-Щедріна Так почнемо повість цю… М. Е. Салтиков-Щедрін Пояснюючи “Історію одного міста”, Салтиков-Щедрін затверджував, що це книга про сучасність. У сучасності він бачив своє місце й ніколи не вважав, що створені їм тексти будуть хвилювати його далеких нащадків. Однак виявляється достатня кількість причин, завдяки яким його книга залишається предметом і приводом для пояснення подій сучасної читачеві […]...
- Опис міста Глупова в циклі оповідань “Історія одного міста” Повість М. Е. Салтикова-Щедріна ” Історія одного міста” являє собою цикл оповідань, не зв’язаних між собою сюжетом або тими самими героями, але об’єднаних в один добуток через загальну мету – сатиричного зображення сучасного Салтикову-Щедріну політичного пристрою Росії. “Історію одного міста” визначають як сатиричну хроніку. Дійсно, історії з життя міста Глупова змушують сміятися й нас, зараз, […]...
- Переказ роману Історія одного міста Салтикова-Щедріна М. Е План переказу 1. Літописець знайомить читача з метою своєї праці й історією походження глуповцев. 2. Характерні риси 22 правителів міста Глупова. 3. Життя градоначальника Брудастого, що мало в голові органчик. 4. Боротьба за владу в Глупове. 5. Правління Двоекурова. 6. Спокійні роки й голод при градоначальнике Фердищенко. 7. “Прогресивна” діяльність Василіска Семеновича Бородавкина. 8. Безліч […]...
- Скорочено Історія одного міста Салтикова-Щедріна М. Е “Глуповци відбулися від головотяпів, поруч із якими проживали племена лукоедов, слепородов, вертячих бобів, рукосуев і інших. Всі вони ворогували між собою. Головотяпи пішли шукати собі князя. Усе відмовлялися від таких ні на що не здатних підданих, нарешті один погодився й прозвав їх глуповцами. Історичні ж часи в місті Глупове почалися з того, як один із […]...
- Короткий зміст Історія одного міста Салтикова-Щедріна М. Е “Глуповци відбулися від головотяпів, поруч із якими проживали племена лукоедов, слепородов, вертячих бобів, рукосуев і інших. Всі вони ворогували між собою. Головотяпи пішли шукати собі князя. Усе відмовлялися від таких ні на що не здатних підданих, нарешті один погодився й прозвав їх глуповцами. Історичні ж часи в місті Глупове почалися з того, як один із […]...
- Проблема влади в “Історії одного міста” Твір 10 клас. В “Історії одного міста” викриваються недосконалість суспільного і політичного життя Росії. На жаль, Росії рідко щастило на добрих правителів. Довести це можна, відкривши будь-який підручник історії. Салтиков Щедрін, щиро переживаючи за долю своєї батьківщини, не міг залишитися осторонь від цієї проблеми. Своєрідним рішенням і став твір “Історія одного міста”. Центральним питанням у […]...
- “Історія одного міста” – сатирична енциклопедія російського Центральною темою “Історії одного міста” Салтикова-Щедріна є стосунки влади і народу. В образі Глупова сатирик змалював Російську державу з її злигоднями й потворністю, з її самодержавними правителями та приголомшеними деспотією обивателями. Казармений Угрюм-Бурчеєв поєднує у собі яскраві прикмети реакційних політичних режимів різних країн і епох. Сміх поступається місцем гіркоті та обуренню, коли йдеться про злиденну […]...
- Гротеск, його функції й значення в зображенні міста Глупова і його градоначальников Творчість Салтыкова-Щедріна, демократа, для якого самодержавно-кріпосницький лад, що панує в Росії, був абсолютно неприйнятний, мало сатиричну спрямованість. Письменника обурювало російське суспільство “рабів і панів”, бешкетування поміщиків, покірність народу, і у всіх своїх добутках він викривав “виразки” суспільства, жорстоко висміював його пороки й недосконалості. Так, починаючи писати “Історію одного міста”, Салтиков-Щедрін поставив перед собою ціль викрити […]...
- Казки М. Е. Салтикова-Щедріна. Реальне й фантастичне 1. Сатира Салтикова-Щедріна. 2. Жанрові особливості казок. 3. Герої. 4. Фантастичні мотиви. Казки М. Е. Салтикова-Щедріна – це зовсім особливий шар творчості письменника. Практично всі Салтиков-Щедрін створив в останні роки життя. Ці короткі добутки вражають розмаїтістю художніх прийомів, а так само своїм соціальною значимістю. Письменник адресує свої “казки” “дітям неабиякого віку”. Тим самим Салтиков-Щедрін немов […]...
- Мир казок М. Е. Салтикова-Щедріна 1. Поняття й типології казок. 2. Казка народна й казка авторська. 3. Галерея образів казкових персонажів. 4. Від поміщика й генерала до інтелігента й мужика. 5. Вплив казок Щедріна на російську літературу – Казка – неправда, так у ній натяк… А. С. Пушкін Казка – особливий, фантастичний і реальний мир У невеликому по обсязі тексті […]...
- Казки М. Є. Салтикова-Щедріна як політична сатира Салтиков-Щедрін – один з найбільших сатириків світу. Все своє життя він присвятив боротьбі за звільнення російського народу, критикуючи у своїх добутках самодержавство і кріпосництво, а після реформи 1861 року – пережитки кріпосного права, що залишилися в побуті і психології людей. Сатирик критикував не тільки деспотизм і егоїзм гнобителів, але і покірність гноблених, їх довготерпіння, рабську […]...
- Проблематика казки Михайла Салтикова-Щедріна “Дикий поміщик” Проблематика казки Михайла Салтикова-Щедріна “Дикий поміщик” Казка, лише один з жанрів щедрінської творчості, органічно близька художньому методу сатирика. Для сатири Щедріна властиве використання художнього перебільшення, фантастики, гротеску, езопівської мови та зіставлення соціальних явищ дійсності з явищами тваринного світу, казкової фантастики, у своєму розвиткові призвели до появи у творчості Щедріна окремих казкових епізодів та вміщення казок […]...
- Ідейний зміст “казок” Салтикова-Щедріна “Казки” Салтикова-Щедріна не випадокале називають підсумковим добутком автора. У них з усією гостротою підняті ті проблеми Росії 60-80 гг. XIX століття, которие хвилювали передову інтелігенцію. У суперечках про подальші шляхи Росії висказивались багато точок зору. Відомо, що Салтиков-Щедрін був прихильником боротьби ссамодержавием. Як і багато мислячих людей того часу, він був увлечен “народною” ідеєю й […]...
- Історія одного міста характеристика образа Глуповцов ІСТОРІЯ ОДНОГО МІСТА ( 1869-1870) Глуповци – мешканці міста, образ якого вперше з’явився на початку 1860-х рр. у нарисах письменника “Глупов і глуповци” і “Глуповское розпуста”, заборонених цензурою. Глуповци, як пояснив Щедрін у полеміці із критиками книги, – це “народ історичний”, тобто реальний, не ідеалізований, “люди, як і всі інші, з тою тільки оговоркою, що […]...
- Смішні або смутні фінали казок М. Е. Салтикова-Щедріна? 1. Творчий шлях М. Е. Салтикова-Щедріна. 2. Жанр казки у творчості письменника. 3. Основні проблеми й образи 4. Художня своєрідність. 5. Фінал – сміх або сльози? Сатири сміливий владар. А. С. Пушкін М. Е. Салтиков-Щедрін, блискучий мислитель і оригінальний критик, публіцист, редактор, увійшов в історію російської літератури як письменник-сатирик. Жанрова розмаїтість його творчості велико: повести […]...
- Історія одного міста характеристика образа Фердищенка Петра Петровича ІСТОРІЯ ОДНОГО МІСТА ( 1869-1870) Фердищенко Петро Петрович – бригадир, що був денщик князя Потьомкіна. Спочатку глуповци при його правлінні “світло узрили”, оскільки Ф. по своїй простоті цілих шість років “ні в що не втручався”. Однак потім “зробився діяльний” і дібрав смаку, безсоромно вгамовуючи свої жадібність і любострас-тие. З невдоволенням же глуповцев, викликаним голодом і […]...
- “Хазяї життя” у казках М. Е. Салтикова-Щедріна 1. Злободенність казок. 2. Тваринний мир добутків. 3. Сатира на властьимуших. Багато літературознавців схильні розглядати казки М. Е. Салтикова-Щедріна як мала енциклопедія його сатиричного дарунка. Саме в цих порівняно невеликі по обсязі добутках автор умудряється виразити весь той життєвий і літературний досвід, що накопичувався протягом довгого часу Незвичайні щедринские художні образи, що діють персонажі, ємні […]...
- Сміх Салтикова-Щедріна в циклі “Казки для дітей неабиякого віку” Салтиков-Щедрін – один з найбільших сатириків миру. Все своє життя він присвятив боротьбі за звільнення російського народу, критикуючи у своїх добутках самодержавство й кріпосництво, а після реформи 1861 року – пережитки кріпосного права, що залишилися в побуті й психології людей. Сатирик критикував не тільки деспотизм і егоїзм гнобителів, але й покірність гноблених, їхнє довготерпіння, рабську […]...
- Твір по повісті “Історія одного міста” У творчості Салтикова-Щедрина “Історія одного міста” (1869 -1870) займає одне із центральних місць. Це яскравий зразок політичної сатири, у якій зазнають безкомпромісної критики самі основи самодержавства, викриваються будь-які форми деспотизму, виражений рішучий протест проти ідеології смиренності, покірності й пасивності. У сатиричній “Історії одного міста” сполучаються елементи побутове й фантастичні, своєрідно зіставлений минуле й сьогодення. Категорія […]...
- З історії походження рідного міста З історії походження рідного міста На уроках історії я довідався про походження мого рідного Харкова. По-різному науковці тлумачать походження назви міста. Існує переказ, нібито першого тутешнього козака-поселенця звали Харком (зменшена форма від Харитона). Від його імені й пішла назва поселення. Твердять також, що місто дістало найменування за річкою, адже стоїть воно на злитті двох річок, […]...
- Народні казки у творчості М. Є. Салтикова Щедріна Було б несправедливо обмежити всю проблематику казок Салтикова Щедріна описом протистояння селян і поміщиків і бездіяльності інтелігенції. Перебуваючи на державній службі, автор мав можливість ближче познайомитися з так званими господарями життя, образи яких знайшли своє місце в його казках. Прикладами таких є “Бідний вовк”, “Казка про щуку зубастою” та ін У них присутні дві сторони […]...
- Особливості казок Салтикова-Щедріна Жанр казки у творчості М. Є. Салтикова-Щедріна становить особливий пласт, що з’явився своєрідним підсумком творчості сатирика. Засновані на західноєвропейських і національних російських літературних традиціях, казки Салтикова-Щедріна є самобутніми і не схожі ні на які інші. У них сплітається воєдино фантастичне і реальне, комічне і трагічне, широко використовується гротеск, гіпербола, іронія, дивно проявляється мистецтво езопової мови, […]...
- Літературні казки в прозі М. Е. Салтикова-Щедріна Казки Салтикова-Щедріна називають байками в прозі, у них чітко простежуються фольклорні й російська сатирична літературна традиції. У його казках правдиво розкриваються проблеми народу. Сатирик зло викриває самодержавство, лібералізм і панівний клас, явно підкреслює тупість, лінь, нездатність правлячої верхівки мислити й працюватися У казках Салтикова-Щедріна відсутній позитивний герой, навіть в “Повісті про те, як один мужик […]...
- – Казки М. Е. Салтикова-Щедріна М. Е. Салтиков-Щедрін – один з найбільших російських сатириків, що бичував самодержавство, кріпосництво, а після реформи 1861 року – пережитки кріпосного права, що вкоренилися в психології людей. Творчість Щедріна пов’язане із традиціями його геніальних попередників: Пушкіна (“Історія села Горюшина”) і Гоголя (“Мертві душі”). Але сатира Щедріна гостріше й нещадніше. В усій красі розкрився талант Щедрін […]...
- Погляди на реалізм Салтикова-Щедріна Реалізм з’явився вищим досягненням в історії розвитку російської літератури XІX в., передовим творчим методом і художнім напрямком, у якому найбільше повно виражені закони мистецтва. Великий внесок у розробку принципів реалізму і їхнє обгрунтування вніс М. Е. Салтиков-Щедрін, 185-летие від дня народження якого здійснилося 27 січня 2011 г. Однієї із суспільних, характерних рис реалізму Салтиков-Щедрін уважав […]...
- Зображення життя трудового народу в казках М. Е. Салтикова-Щедріна Важливе місце у Творчості Салтикова-Щедріна займають його “Казки”, які підбивають підсумок сорокалітньої творчої діяльності автора. Більша частина казок була написана в останні десять років життя письменника. І це, звичайно, не випадково. Салтиков-Щедрін удався до жанру казки в 80-е роки XIX сторіччя, коли політична цензура була така, що авторові довелося знайти форму, найбільш зручному й зрозумілу […]...
- Жанр казки у творчості М. Є. Салтикова-Щедріна Казки Салтикова-Щедріна звичайно визначають як підсумок творчості великого сатирика. І такий висновок якоюсь мірою виправданий. Казки хронологічно завершують властиво сатиричні добутки письменника. Як жанр Щедрінская казка поступово визрівала у творчості письменника з фантастичних і образних елементів його сатири. Чимало в них і фольклорних заставок, починаючи від використання форми давно минулого часу (“Жився-був”) і закінчуючи рясною […]...
- Твір на тему: – Казки М. Е. Салтикова-Щедріна М. Е. Салтиков-Щедрін – один з найбільших російських сатириків, що бичував самодержавство, кріпосництво, а після реформи 1861 року – пережитки кріпосного права, що вкоренилися в психології людей. Творчість Щедріна пов’язане із традиціями його геніальних попередників: Пушкіна (“Історія села Горюшина”) і Гоголя (“Мертві душі”). Але сатира Щедріна гостріше й нещадніше. В усій красі розкрився талант Щедрін […]...
- Сатира в казках Салтикова-Щедріна Казки Салтикова-Щедріна пов’язані з фольклором наявністю певних усно-поетичних деталей і образів, що істотно впливають на поетичний склад. У них відбивається народне Світосприйняття, висловлене в авторських уявленнях про добро і зло, злидні й багатство, суд правий і неправий і; разом з тим про неминуче торжество розуму й справедливості. Навіть там, де зло здобуває перевагу над беззахисністю, […]...
- Традиції М. В. Гоголя і М. Є. Салтикова-Щедріна в сатирі В. В. Маяковського Поет В. В. Маяковський увійшов у нашу свідомість, у нашу культуру переважно як “агітатор, горлан, ватажок”. Він дійсно ступнув до нас “через ліричні томики, як живий з живими говорячи”. Його поезія голосна, невгамовна, шалена. Ритм, рима, крок, марш – всі ці слова асоціюються із творчістю поета і виражають його. Це дійсно поет-гігант. І щира оцінка […]...
- Образ мужика в казці М. Е. Салтикова-Щедріна “Як один мужик двох генералів прокормив” 1. Штрихи до портрета генералів. 2. Російський богатир. 3. Кмітливість і спритність мужика. 4. Наслідку кріпосного права. Чеснота бідняка – щиросердечна щедрість. А. Камю Казки ми знаємо з дитинства, добрі й повчальні, забавні й страшні. Всіх їх поєднує одне: добро неодмінно повинне перемагати зло. Адже без цього не може обійтися жодна казка Такі чарівні добутки […]...
- Обличие кріпосництва в романі Салтикова-Щедріна “Добродії Головлеви” Роман “Добродії Головлеви” замикав етап творчості Салтикова-Щедріна. Цей добуток і його тема сім’ї візникнули невипадково. Уже в середині 80-х років з’явився цілий ряд щедринских сатиричних добутків, які викривали дворянське буржуазне суспільство з його поняттями про сім’ю, собственности. Проблеми сім’ї займали багатьох письменників. Ця тематика затрагивается Толстим у романі “Ганна Карініна”, Достоєвським в “Братах Карамазових”. Салтиков-Щедрін […]...
- “Одного роду, та не одного класу”. Образи братів Половців за романом Ю. Яновського “Вершники” Буремні роки громадянської війни – це велика трагедія цілої нації. Якою фанатичною відданістю ідеї можна виправдати те, що син убиває матір, зрікається батька, брат убиває брата? До чого ж це може призвести? Ю. Яновський сміливо про це каже у романі “Вершники” – кривавій трагедії народу, жахливої, непоправної: “Дехто простягав руки – і йому рубали руки, […]...
- Особливості жанру казки у М. Є. Салтикова-Щедріна Казку як жанр використали у своїй творчості багато письменників і поетів. З її допомогою автор виявляв той або інший порок людства або суспільства. Казки М. Е. Салтикова-Щедріна різко індивідуальні і не схожі на казки інших авторів. Сатира у формі казки була зброєю Салтикова-Щедріна як письменника і громадянина. У ту пору через строгу цензуру автор не […]...
- Елементи сатири у казках М. Є. Салтикова-Щедріна Казка – неправда, так у ній натяк… О. С. Пушкіню У казках Салтикова-Щедріна відображені основні соціальні, політичні, ідеологічні і моральні проблеми, якими характеризувалося російське життя другої половини XІX століття. У казках показані всі основні класи суспільства – дворянство, буржуазія, інтелігенція, трудовий народ. Сатира, що бичує урядові верхи самодержавства, найбільше гостро виділяється в трьох казках: “Ведмідь […]...
- Сила узагальнень в образах казок Салтикова-Щедріна Всі письменники через свої добутки намагаються донести до нас, читачів, власні таємні думки. Теперішній письменник, у силу свого таланта й особливостей внутрішнього миру, що відбуваються навколо події завжди почуває гостріше й переживає глибше, ніж звичайна людина. Виступаючи своєрідним емоційним “індикатором”, він інтуїтивно оцінює не тільки реальність, але й прогнозує Майбутнє. Письменник-Сатирик же, якимось є Салтиков-Щедрін, […]...
- Проблематика й художня своєрідність казок М. Е. Салтикова-Щедріна Його переслідують огуди: Він ловить звуки одобренья Не в солодкому ремстві хвали, А в диких лементах озлобленья. І вірячи й не вірячи знову Мрії високого покликання, Він проповідує любов Ворожим словом отрицанья… Н. А. Некрасов Тема циклу казок (1869 – 1886) М. Е. Салтикова-Щедріна – алегоричне (у формі казок) зображення сучасної авторові російської дійсності. Ідея […]...
- Осмислення фольклорних образів і сюжетів у творчості Салтикова-Щедріна “Нещасливий піскар” не був тільки результатом саморозвитку й синтезу звичних образних асоціацій. У драматичній сцені суду над піскарем Іваном Хворовим сатирик зобразив розправу самодержавства над революціонерами-народовольцями після першого березня 1881 р. Політична гострота теми вимагала складного художнього маскування, винаходу особливої форми, що і була підказана сатирикові вже застосовувалися їм раніше асоціаціями й збагачена деякими новими […]...
- Казки Салтикова-Щедріна і їхній вплив на розвиток російської літератури Казки Салтикова-Щедріна звичайно визначають як підсумок його сатиричної Творчості. І такий висновок якоюсь мірою виправданий. Казки хронологічно завершують властиво сатирична творчість письменника. Як жанр, щедринская казка поступово визрівала з фантастичних і образних елементів його сатири. Чимало в них і фольклорні заставки, починаючи від використання форми давно минулого часу (” Жив-Був”) і закінчуючи рясною кількістю прислів’їв […]...
- Скорочено Ведмідь на воєводстві Салтикова-Щедріна М. Е “Лиходійства велик і серйозні нерідко йменуються блискучими й, у якості таких, заносяться на скрижалі Історії”. А дрібні лиходійства навіть сучасники сварять. Топтигин 1-й Топтигин перший так хотів потрапити на скрижалі Історії, що забув про те, що вмів барлогу будувати, а “усе на одне повертав: ” Кро-Вопролитиев… кровопролитиев… от чого потрібно!” Лев за цю спрагу крові […]...